Рішення № 140672816, 14.10.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 жовтня 2026 рокусправа № 380/9943/25

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий-суддя Костецький Н.В.,

секретар судового засідання Бучан В.Т.

за участі:

представника позивача Яцук Г.М.,

представника відповідача Трофімчук Р.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпорт ЛТЗ» (вул. Поштова 18, селище Покотилівка, Харківський р-н., Харківська обл., код ЄДРПОУ 39225094) до Головного управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська, 35, м. Львів, код ЄДРПОУ 43968090) про визнання протиправним та скасування рішення,-

в с т а н о в и в:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпорт ЛТЗ» до Головного управління ДПС у Львівській області, у якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 12 грудня 2024 року:

форми «Р» №53116/13 01-07-02 за платежем податок на прибуток (11020100) на загальну суму 2 101 680 грн. (Два мільйони сто одна тисяча шістсот вісімдесят гри. 00 коп.), з них податкове зобов`язання на суму 1921368 грн., штрафна (фінансова) санкціями (штрафами) 180312 грн.;

форми «Р» № 53115 /13-01-07-02 за платежем податок на додану вартість (14060100) на загальну суму 1 909 216,25 грн. (Один мільйон дев`ятсот дев`ять тисяч двісті шістнадцять грн. 25 коп.) з них податкове зобов`язання на суму 1 527 373 грн., штрафна санкція 381843,25 грн.;

форми «Н» № 53118/13-01-07-02 на підставі п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України штраф у розмірі 25% у сумі 26 377,77 грн. (двадцять шість тисяч триста сімдесят сім гривень 77 коп.);

форми «Д» № 53014/13-01-24-10 на підставі п. 119.1 ст. 119 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податку на доходи фізичних осіб за штрафна (фінансова) санкція в сум) 1020 грн.;

рішення №53013/13-01-24-10 на підставі частини 10 та пункту 2 часини 110 статті 25 Закону Україна «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» штрафна санкція в розмірі 555,13 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що проведеною відповідачем документальною позаплановою виїзною перевіркою (Акт від 23.10.2024 №44642/13-01-07-02/39225094) встановлено порушення вимог податкового законодавства. Позивач не погоджується із оскаржуваними рішеннями відповідача. Вважає, що відповідачем неправомірно визначено донарахування податкових зобов`язань за платежем податок на прибуток за вересень 2019 рік в сумі 728466,67 грн., листопад 2019 року - 605000 грн., оскільки граничний період проведення перевірки, який має право перевіряти контролюючий орган припадає до 02.03.2023 року. Відповідачем визначено донарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість та штрафних санкцій за вересень, листопад 2019 року понад строки встановлені п. 102.1 ст. 102 ПК України.

Позивач вважає, що посилання податкового органу на порушення податкового законодавства контрагентами не є підставою для відмови у праві на податковий кредит з податку на додану вартість та визначення підприємству податку на прибуток, оскільки їх зобов`язання не спричиняють податкових наслідків для позивача, так само позивач не може нести відповідальність за будь-які порушення законодавства вчинені його контрагентами. Доводи відповідача про безтоварність господарських операцій, позивач вважає неприйнятними, оскільки такі не гуртуються на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального закону.

Вказує, що відповідачем не наведено обставин та не надано доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності вказували на те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру). Натомість, первинні документи містять усі обов`язкові реквізити, що встановлені статтею 9 Закону №996-XIV та пунктом 2.4 Положення №88, а тому є належними документами, що підтверджують факти наданих послуг, містять усі необхідні відомості про господарську операцію, надаючи можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, дату складання документа, назву, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції. Тому вказані господарські операції підтверджують фактичні проведені послуги, які відображені в податковій звітності та первинних документах.

Не підтвердження операцій за ланцюгом постачання, відсутність основних засобів у контрагента, гак само як і податкова інформація про інші порушення податкової дисципліни, допущені контрагентом платника податків або третіми особами у відносинах з контрагентом, на думку позивача, не є свідченням нереальності господарських операцій, за умови їх підтвердження належними і допустимими первинними документами, як підставами формування бухгалтерського обліку.

Оскільки відповідачем не доведено правомірність висновків про безпідставне віднесення позивачем витрат, позивач не погоджується з визначеним зобов`язанням в частині заниження частину чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до Державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями. Вказує, що ним було надано до перевірки всі наявні первинні документи, натомість запитів відповідача про надання документів, що підтверджують формування рядка про фінансові результати відповідачем не надавалось.

Ухвалою суду від 23.05.2025 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 17.06.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 04.07.2025 здійснено перехід зі спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 16.07.2025.

Ухвалою суду від 04.07.2025 продовжено відповідачу процесуальний строк для подання відзиву на позовну заяву на 5 днів з моменту отримання даної ухвали.

Відповідач щодо задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Зазначає, що 10.06.2024 до ГУ ДПС у Львівській області (вх.№39279) надійшов лист ТОВ «НТВ ЛТЗ» за підписом директора Чабан О.В. (вих.№10062024 від 10.06.2024р.) з проханням провести позапланову документальну перевірку підприємства за період з 23.05.2014 по 10.06.2024, в тому числі з питань нарахування та сплати ЄСВ за вказаний період, з урахуванням прав платника податків ініціювати проведення перевірки за власним зверненням, відповідно до п. 78.2 ПК України. ГУ ДПС у Львівській області, відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20; п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75; п.78.2 ст.78; п.82.2 ст.82 ПК України, на підставі наказу ГУ ДПС у Львівській області від 07.10.2024 № 5370 -ПП «Про проведення документальної виїзної позапланової перевірки», проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ «НВК ЛТЗ», з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2017 по 31.05.2024, в тому числі єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 23.05.2014 по 31.05.2024.

Щодо взаємовідносин позивача із ТОВ «Ексіма-Опт ЛТД», відповідач вказує, що ТОВ «НВК ЛТЗ» (Замовник) укладено договір підряду на проведення зварювальних робіт кіосків комплектних трансформаторних підстанцій з ТОВ «,Ексіма-Опт ЛТД» (код ЄДРПОУ 42540034) (Виконавець) від 03.09.2019 №03-09/2019.

За результатами проведеного аналізу даних ІКС «Податковий блок» встановлено наступне. ТОВ «Ексіма-Опт ЛТД» перебуває на обліку в ГУ ДПС в Одеській області, (Приморська ДПІ), стан Платник за основним місцем обліку, вид діяльності будівництво житлових і нежитлових будівель, відомості про об`єкти оподаткування (20-ОПП) відсутні. Свідоцтво платника ПДВ від 01.11.2018 анульовано 10.12.2021 (за рішенням контролюючого органу - відсутність поставок та ненадання декларацій), остання подана декларація з ПДВ липень 2021 року, задекларовано доходи декларацію з податку на прибуток до ДПС не подано, фінансова звітність платником не надавалась, 4-ДФ не надавалась. Комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості від 04.02.2020 року У 3 кварталі 2019 року звітність по ЄСВ та ПДФО не подано немає інформації про наявні трудові ресурси. Основні засоби, працівники необхідні для здійснення даного виду робіт відсутні. Згідно представлених актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), неможливо встановити місце надання послуг (місце складання відсутнє). В даних актах не зазначено скільки кваліфікованих працівників та скільки людино-годин затрачено для здійснення даних послуг, час та місце їх надання, а також будь-яка інша інформація, яка б свідчила про фактичне надання вищезазначених послуг, тощо. У ТОВ «Ексіма-Опт ЛТД» відсутні необхідні трудові та матеріальні ресурси (відсутні власні та орендовані складські приміщення) для фактичного надання послуг, виконання робіт. В ході проведення перевірки, під час проведеного аналізу наявних ТОВ «Ексіма-Опт ЛТД» трудових ресурсів, працівників робочих будівельних спеціальностей та з другої сторони значний обсяг фактично оформлених робіт передбачає великого обсягу трудовитрат, необхідного обладнання, дозвільних документів, сертифікатів.

На думку відповідача, ТОВ «Ексіма-Опт ЛТД» не могло фактично здійснювати вищенаведені господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного, відсутності працівників, трудових ресурсів відповідної кваліфікації для виконання даного виду робіт підвищеної небезпеки, наявності необхідного обладнання, а також дозвільних документів для виконання такого виду робіт (сертифікат зварювальника, інші). Таким чином, ТОВ «Ексіма-Опт ЛТД» здійснює маніпуляцію податковою звітністю, формуючи податковий кредит та витрати за рахунок імітації виконання робіт, які фактично не можуть здійснюватися за своєю специфікою, що в подальшому дає змогу формувати податкові зобов`язання для третіх осіб та мінімізувати сплату податків.

Щодо взаємовідносин позивача із ТОВ «Фокс Юніон» (42774994), відповідач вказав наступне.

ТОВ «НВК ЛТЗ» (Замовник) укладено договір підряду на проведення зварювальних робіт кіосків комплектних трансформаторних підстанцій з ТОВ «Фокс Юніон» (42774994) (Виконавець) від 04.11.2019 №04-11/2019.

За результатами проведеного аналізу даних ІКС «Податковий блок» встановлено наступне. ТОВ «Фокс Юніон» перебуває на обліку в ГУ ДПС у Київській області (м. Бровари), стан платник за основним місцем обліку, вид діяльності - оптова торгівля іншими офісними машинами й устаткуванням, відомості про об`єкти оподаткування (20-ОПП) відсутні. Свідоцтво платника ПДВ від 01.03.2019 анульовано 14.07.2021 (за рішенням контролюючого органу - відсутність поставок та ненадання декларацій), остання подана декларація з ПДВ за квітень 2020 року, податкова декларація з податку на додану вартість за листопад 2019 року має статус «До відома», в результаті чого рахуються розбіжності між даними задекларованими платником та контрагентом на суму ПДВ - 493 466,67 грн., у 4 кварталі 2019 року звітність по ЄСВ та ПДФО не подано немає інформації про наявні трудові ресурси, задекларовано доходи декларацію з податку на прибуток до ДПС не подано, фінансова звітність платником не подано. Комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості від 27.09.2024 року № 6615.

Крім цього, згідно даних ЄРПН відповідачем встановлено, що ТОВ «Фокс Юніон» послуги із зварювальних робіт отримано від ТОВ «Проксітехноторг» (код ЄДРПОУ 42871215).

ТОВ «Проксітехноторг» перебуває на обліку в ГУ ДПС у Київській області (Києво Святошинський район), стан визнано банкрутом, вид діяльності оптова торгівля одягом та взуттям, відомості про об`єкти оподаткування (20-ОПП) наявність складу. Свідоцтво платника ПДВ від 01.04.2019 анульовано 30.09.2021 (за рішенням контролюючого органу - відсутність поставок та ненадання декларацій), остання подана декларація з ПДВ за лютий 2020 року із сумою від`ємного значення 5306,9 тис. грн., у 4 кварталі 2019 року звітність по ЄСВ та ПДФО не подано немає інформації про наявні трудові ресурси, декларацію з податку на прибуток до ДПС не подано, фінансову звітність платником не подано. Згідно представлених актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), неможливо встановити місце надання послуг (місце складання відсутнє). В даних актах не зазначено скільки кваліфікованих працівників та скільки людино-годин затрачено для здійснення даних послуг, час та місце їх надання, а також будь-яка інша інформація, яка б свідчила про фактичне надання вищезазначених послуг, тощо. У ТОВ «Проксітехноторг» відсутні необхідні трудові та матеріальні ресурси (відсутні власні та орендовані складські приміщення) для фактичного надання послуг, виконання робіт. В ході проведення перевірки, під час проведеного аналізу наявних ТОВ «Проксітехноторг» трудових ресурсів, працівників робочих будівельних спеціальностей та з другої сторони значний обсяг фактично оформлених робіт передбачає великого обсягу трудовитрат, необхідного обладнання, дозвільних документів, сертифікатів.

Відповідач вважає, що ТОВ «Проксітехноторг» не могло фактично здійснювати вищенаведені господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного, відсутності працівників, трудових ресурсів відповідної кваліфікації для виконання даного виду робіт підвищеної небезпеки, наявності необхідного обладнання, а також дозвільних документів для виконання такого виду робіт (сертифікат зварювальника). ТОВ «Проксітехноторг» здійснює маніпуляцію податковою звітністю, формуючи податковий кредит та витрати за рахунок імітації виконання робіт, які фактично не можуть здійснюватися за своєю специфікою, що в подальшому дає змогу формувати податкові зобов`язання для третіх осіб та мінімізувати сплату податків.

Відповідач звертає увагу, що вказані суб`єкти господарювання фактично не могли виконувати такі види робіт «проведення зварювальних робіт кіосків комплектних трансформаторних підстанцій», оскільки необхідно мати відповідні трудові ресурси відповідної кваліфікації для виконання даного виду робіт підвищеної небезпеки, наявності необхідного обладнання, а також дозвільних документів для виконання такого виду робіт (сертифікат зварювальника. інші), у зв`язку із чим відповідачем направлені відповідні листи про надання інформації про наявність у виконавців дозвільних документів.

Вказує, що господарські операції між ТОВ «НВК ЛТЗ`та ТОВ «Ексіма-Опт ЛТД», ТОВ «Фокс Юніон» фактично не здійснювались, тому первинні документи (договори, акти виконаних робіт, податкові накладні тощо) не є підставою для бухгалтерського обліку оскільки, не фіксують факт здійснення господарських операцій. Слід відмітити, що оплата за нереальною операцією з придбання товарів, робіт, послуг не може впливати на визначення витрат згідно з п. 6 П(С)БО 16, оскільки валюта балансу залишається незмінно, тобто не відбувається зменшення активів, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства. Таким чином, відображенню у податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, а не та, зміст якої лише відображений на первинних документах, відповідно тоді така господарська операція, яка фактично відбулась і створює відповідні податкові наслідки для платника шляхом формування ним витрат для інших підприємств. Тому господарська операція, яка фактично не відбулась, не спрямована на реальне настання правових наслідків, а спрямована лише на формування платниками витрат у зв`язку із відображенням її змісту у первинних документах. Вищевикладене свідчить про відсутність наміру створення правових наслідків, в т.ч. щодо сплати належних сум податків та обов`язкових платежів.

Відповідач вважає, що підтвердження фактичності господарських операцій повинно відбуватися, в тому числі, шляхом належного оформлення первинних документів із зазначенням обов`язкових реквізитів при документуванні господарських операцій ТОВ «НТВ ЛТЗ» здійснено формування витрат (собівартість реалізованих товарів (робіт, послуг) без належного оформлення первинних документів, що підтверджують фактичне придбання послуг. Підприємство мало можливість для дотримання прав та норм, встановлених Податковим кодексом, проте не вжито достатніх заходів для їх усунення. В первинних документах, виписаних ТОВ «Ексіма-Опт ЛТД», ТОВ «Фокс Юніон» для ТОВ «НТВ ЛТЗ», зазначені господарські операції, фактично не відбувались. У зв`язку з цим податкові накладні, акти виконаних робіт та інші документи не мають юридичної сили первинних документів, відповідно, ТОВ «НТВ ЛТЗ» неправомірно відображено у регістрах бухгалтерського і податкового обліку вищевказані взаємовідносини та сформовано податкову звітність на підставі таких первинних документів. Відображенню у податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, а не та, зміст якої лише відображений на первинних документах, відповідно тоді така господарська операція, яка фактично відбулась і створює відповідні податкові наслідки для платника шляхом формування ним складу податкового кредиту та витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування інших підприємств. Тому господарська операція, яка фактично не відбулась, не спрямована на реальне настання правових наслідків, а спрямована лише на формування платником податкового кредиту у зв`язку із відображенням її змісту у первинних документах.

Наявність в ТОВ «НТВ ЛТЗ» первинних документів, на думку відповідача, не є безумовним підтвердженням того, що дані операції мали місце. Фактично перевіркою встановлено документування операцій по регістрах бухгалтерського обліку лише бухгалтерськими та податковими проведеннями. Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом № 996-ХІV.

Встановлені за результатами перевірки обставини, що свідчать про нереальне вчинення операцій із зварювальних робіт кіосків комплектних трансформаторних підстанцій в ТОВ «Ексіма-Опт ЛТД», ТОВ «Фокс Юніон» та не дають права для ТОВ «НТВ ЛТЗ» на формування податкового кредиту з ПДВ та валових витрат з податку на прибуток на підставі податкових накладних, актів виконаних робіт за вказані періоди. Надані до перевірки ТОВ «НТВ ЛТЗ`документи по взаємовідносинах з ТОВ «Ексіма-Опт ЛТД», ТОВ «Фокс Юніон», мають статус формально складених та не підтверджують реальність здійснення таких операцій.

Відповідач вважає, що перевіркою встановлено факт нереальності здійснення господарських операцій з отримання підприємством робіт із підвищеною небезпекою, і встановлено їх спрямованість лише на отримання податкової вигоди шляхом декларування податкового кредиту на підставі первинних документів, які містять юридичну дефектність. Вищенаведені факти неправомірності формування податкового кредиту та валових витрат підтверджують та доводять наявність вини ТОВ «НТВ ЛТЗ» щодо порушення податкового законодавства.

Отже, в порушення вимог п.5, п.6, п.7, п.9 П(С)БО 16 «Витрати», п.п.134.1.1 п.134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI (із змінами та доповненнями) ТОВ «НТВ ЛТЗ» занижено податок на прибуток на загальну суму 1 921 368 грн., а також в порушення п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із внесеними змінами та доповненнями), занижено податок на додану вартість на загальну суму 1 527 373 грн.

Відповідач також зауважує, що податкові повідомлення-рішення від 12.12.2024, форми «Н» №53118/13-01-07-02, форми «Д» №53014/13-01-07-02, рішення №53013/13-01-24-10, платником зазначаються лише у резулятивній частині, по суті допущених порушень, позивач не зазначає. А сума в розмірі 555,13 грн. по рішенню №53013/13-01-24-10 сплачено платником добровільно. Просить відмовити в задоволенні позову.

Представником позивача в спростування заперечень відповідача, висловлених у відзиві на позовну заяву, подано до суду додаткові пояснення. Зазначає, що відповідачем неправомірно визначено донарахування податкових зобов`язань з податку на прибуток та податку на додану вартість та штрафних санкцій за 2019 рік понад строки встановлені п. 102.1 ст. 102 ПК України. Крім цього вважає, що контролюючий орган не надає доказів, які б свідчили, що наявні у контрагентів по ланцюгу постачання трудові ресурси та матеріально-технічне забезпечення були недостатніми для проведення господарської діяльності з поставки товару обумовленого укладеним договором з позивачем, як не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили про наявність фактів, що підтверджували б про протиправну поведінку контрагентів та про обізнаність платника податків щодо такої та злагодженості дій між ними. Натомість подання додаткових запитів під час розгляду справи вважає неналежним доказом, оскільки всі обставини і підстави необхідно було встановлювати під час проведення перевірки.

У поданих до суду додаткових поясненнях представник відповідача зазначає, що відповідно до отриманої інформації територіальних підрозділів Державної служби України з питань охорони праці (Західне, Центральне, Південне, Східне, Південно Західне, Північно-Східне, Центрально-Західне, Південно-Східне міжрегіональні управління) дозволи на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, тобто «зварювальних робіт кіосків комплектних трансформаторних підстанцій» для ТОВ «Ексіма-Опт ЛТД», ТОВ «Фокс Юніон», ТОВ «Проксітехноторг» - не видавались. Разом з цим, Головним управлінням державної служби з питань праці у Львівській області ТОВ «НВК ЛТЗ» (зараз ТОВ «Імпорт ЛТЗ») видано дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки від 15.02.2016 №0075.16.46. Враховуючи вказані обставини, представник відповідача вважає, що суб`єкти господарювання ТОВ «Ексіма-Опт ЛТД», ТОВ «Фокс Юніон», ТОВ «Проксітехноторг» фактично не могли виконувати та не виконували такі види робіт підвищеної небезпеки «проведення зварювальних робіт кіосків комплектних трансформаторних підстанцій», оскільки необхідно мати відповідні трудові ресурси відповідної кваліфікації для виконання даного виду робіт підвищеної небезпеки, наявності необхідного обладнання, а також дозвільних документів для виконання такого виду робіт.

Також представник відповідача вказує, що згідно матеріалів справи ТОВ «Імпорт ЛТЗ» (попередня назва ТОВ «НВК ЛТЗ») мало господарські взаємовідносини з контрагентами ТОВ «Фокс Юніон», ТОВ «Ексіма-Опт ЛТД», щодо яких контролюючим органом прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості платника ПДВ відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платників податків: 07.04.2020 за №11157 прийнято рішення про відповідність ТОВ «Фокс Юніон» (42774994) критеріям ризиковості платника податку; 04.02.2020 за №28667 прийнято рішення про відповідність ТОВ «Ексіма-Опт ЛТД» (42540034) критеріям ризиковості платника податку. Вказані обставини, на думку представника відповідача, дають підстави вважати, що господарські взаємовідносини з такими контрагентами мають ознаки формального документального оформлення без фактичного виконання зобов`язань з постачання товарів (робіт, послуг). Як наслідок, виникають сумніви у достовірності відображених у податковому обліку показників та правомірності формування податкового кредиту. Звертає увагу, що наявність кримінальних проваджень відносно контрагентів ТОВ «Імпорт ЛТЗ, а саме: щодо здійснення господарської діяльності ТОВ «Фокс Юніон», ТОВ «Ексіма-Опт ЛТД», в сукупності обставин кримінальних проваджень підтверджує відсутність фактичної господарської діяльності та свідчить, що вказані контрагенти не мали реальної можливості виконати роботи, надавати послуги , а лише документально відображали такі операції з метою мінімізації податкових зобов`язань. Враховуючи в комплексі наведені обставини у їх сукупності вбачається відсутність реальних господарських операцій та правомірність дій контролюючого органу. Крім цього, господарські операції ТОВ «Імпорт ЛТЗ» із контрагентами ТОВ «Фокс Юніон» та ТОВ «Ексіма-Опт ЛТД» здійснювалися у вересні та листопаді 2019 року, перевірка контролюючим органом проведена у жовтні 2024 року, а податкові повідомлення-рішення прийняті 12.12.2024. При цьому перебіг строку давності був зупинений у період з 18.03.2020 по 01.08.2023, що виключає можливість вважати його таким, що сплив. Відповідач не може погодитись з твердженням позивача щодо порушень, оскільки на час дії карантину та воєнного стану зупиняється перебіг строків давності, передбачених ст. 102 ПКУ, також тут слід врахувати, що податковий орган має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених Податковим кодексом України, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом.

Представник позивача у додаткових поясненнях зауважує, що рішення про віднесення ТОВ «Ексіма-ОПТ ЛТД» та ТОВ «Фокс Юніон» прийнято контролюючим органом після здійснення господарських операцій з позивачем. Вважає, що твердження контролюючого органу про ризиковість контрагентів сама по собі не може слугувати підставою для настання негативних наслідків для платника податків. Посилання відповідача на те, що позивач мав господарські відносини з платником податків, по відношенню до якого податковим органом прийнято рішення про відповідність останніх критеріям ризиковості, є неспроможним аргументом, адже поширення на позивача "ризиковості" через відносини з іншими "ризиковими" платниками податків суперечить базовим принципам та основам податкового законодавства, принципу індивідуальної відповідальності. Зокрема, настання визначеної законом відповідальності повинно відбуватися у разі порушення податкового законодавства безпосередньо платником податків. Позивач вважає, що такі висновки відносяться до категорії припущень, оскільки висновки про відсутність у контрагентів позивача трудових та матеріально-технічних ресурсів контролюючим органом зроблено виключно на підставі аналізу зібраної та опрацьованої узагальненої податкової інформації наявної в базі даних ДПС, проте така податкова інформація, носить виключно інформативний характер. Крім того, така інформація сама по собі не доводить наявності податкових правопорушень на які посилається контролюючий орган, а може свідчити, наприклад, про певні порушення зі сторони відповідних контрагентів при веденні податкового обліку чи оформленні загалом власної господарської діяльності (що не є тотожним висновку про неможливість здійснення тих чи інших операцій, які в реальності можуть відбуватися). Контролюючим органом не було доведено на підставі належних та допустимих доказів, що наявні у контрагентів позивача власні чи залучені в будь-який спосіб трудові та матеріально-технічні ресурси були справді недостатніми для проведення господарської діяльності з виконання робіт (надання послуг), які обумовлені укладеними договорами з позивачем, як не було доведено та надано відповідних доказів, які би беззаперечно свідчили про протиправну поведінку контрагентів і про обізнаність платника податків (позивача) щодо такої поведінки, підтверджували би злагодженість дій між ними (контрагентами й позивачем при вчиненні відповідних порушень). Отже, на час складення відповідного акту за результатами перевірки та прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень відповідачем не тільки не було здобуто належних, допустимих і достовірних доказів, які би обґрунтовано засвідчували порушення зі сторони платників податків, а й не доведено наявності підстав для відповідальності позивача за такі порушення. Вважає, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентом, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог законодавства щодо формування витрат чи податкового кредиту, а тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

На думку представника позивача, за відсутності відповідних доказів, які беззаперечно могли б свідчити про неможливість виконання операції або про її невиконання контрагентами, платник не може бути позбавлений можливості відображення такої операції у своєму податковому обліку. Таким чином, відповідач не надав переконливих доказів як нереальності господарських операцій так і порушення позивачем податкового законодавства.

16.07.2025 підготовче засідання відкладено на 17.09.2025 у зв`язку із неявкою сторін.

17.09.2025 підготовче засідання відкладено на 15.10.2025 для належного повідомлення сторін.

15.10.2025 підготовче засідання відкладено на 28.10.2025 за клопотанням представника відповідача.

28.10.2025 оголошено перерву в судовому засіданні до 05.11.2025 для отримання заяви про поновлення процесуального строку.

Ухвалою суду від 03.11.2025 поновлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву; прийнято до розгляду відзив відповідача на позовну заяву.

05.11.2025 оголошено перерву в судовому засіданні до 12.11.2025 для з`ясування обставин місцезнаходження свідка ОСОБА_1 та для ознайомлення представника позивача з додатковими поясненнями.

12.11.2025 підготовче засідання відкладено на 03.12.2025 у зв`язку із неявкою сторін.

03.12.2025 підготовче засідання відкладено на 10.12.2025 у зв`язку із технічною несправністю підсистеми ВКЗ.

10.12.2025 протокольною ухвалою суду задоволено клопотання представника про виклик свідків. Підготовче засідання відкладено на 17.12.2025 для підготовки представником позивача додаткових пояснень.

17.12.2025 протокольною ухвалою суду закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті на 21.01.2026.

21.01.2026 судове засідання не відбулось у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді.

04.03.2026 оголошено перерву в судовому засіданні до 18.03.2026.

18.03.2026 розгляд справи відкладено на 26.03.2026 за клопотанням представника позивача.

26.03.2026 розгляд справи відкладено на 09.04.2026 для виклику свідків.

09.04.2026 розгляд справи відкладено 23.04.2026 у зв`язку із неявкою сторін.

23.04.2026 оголошено перерву в судовому засіданні до 28.04.2026 за клопотанням представника відповідача.

28.04.2026 розгляд справи відкладено на 05.05.2026 у зв`язку з неявкою представника позивача.

05.05.2026 розгляд справи відкладено на 12.05.2026 за клопотанням представника позивача.

12.05.2026 розгляд справи відкладено на 17.06.2026 у зв`язку з неявкою сторін.

Ухвалою суду від 12.05.2026 задоволено клопотання представника відповідача про направлення судового доручення щодо допиту свідка. Доручено Чернігівському окружному адміністративному суду допитати в якості свідка ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 12.05.2026 задоволено клопотання представника відповідача про здійснення приводу свідка. Застосовано до ОСОБА_1 захід процесуального примусу у вигляді приводу в судове засідання, яке відбудеться 17.06.2026 о 11:00 год. в приміщенні суду. Виконання приводу доручено Головному управлінню Національної поліції у Львівській області.

Листом від 11.06.2026 №198125-2026 Відділ поліції №1 Львівського РУП №1 ГУНП у Львівській області повідомив суд про те, що в ході виконання приводу та вжитими заходами встановлено, що в телефонному режимі ОСОБА_1 повідомлено про ухвалу суду про застосування приводу, на що ОСОБА_1 повідомив, що на даний час (близько двох років) перебуває за кордоном. Також, згідно інформаційної бази даних про перетин державного кордону «Аркан ЦП» поліцією встановлено, що 17.03.2024 ОСОБА_1 перетнув державний кордон та назад не повертався.

17.06.2026 розгляд справи відкладено на 14.07.2026 за клопотанням представника позивача.

14.07.2026 розгляд справи відкладено на 09.09.2026 за клопотанням представника позивача.

09.09.2026 розгляд справи відкладено на 23.09.2026 у зв`язку із неявкою сторін.

23.09.2026 розгляд справи відкладено на 30.09.2026 у зв`язку із неявкою сторін.

30.09.2026 розгляд справи відкладено на 07.10.2026 за клопотанням представника позивача.

07.10.2026 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення в судовому засіданні 14.10.2026 о 11:20 год.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Імпорт ЛТЗ» (попередня назва ТОВ «НВК ЛТЗ») зареєстроване як юридична особа 23.05.2014, код ЄДРПОУ 39225094.

Головним управлінням ДПС у Львівській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ «НВК ЛТЗ» з питань дотримання податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2017 по 31.05.2024, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 23.05.2021 по 31.05.2024.

За результатами проведеної перевірки податковим органом складено Акт перевірки від 23.10.2024 №44642/13-01-07-02/39225094 (далі Акт перевірки).

Перевіркою дотримання податкового законодавства встановлено порушення позивачем:

- п. 44.1 ст. 44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із внесеними змінами та доповненнями) та п.5, п.6, п.7, п.9 П(С)БО 16 «Витрати», в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 1 921 368 грн., в тому числі за 2019 рік у сумі 1 200 120 грн., за 2023 рік у сумі 721 248 гривень;

- п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із внесеними змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 1 527 373 грн, у т.ч. за: вересень 2019 року 728 467 грн, листопад 2019 року 605 000,00 грн, червень 2022 року 36 878 грн, липень 2022 року- 1 884 грн, вересень 2022 року 85 595 грн, жовтень 2022 року 25 672 грн, листопад 2022 року 1 302 грн, грудень 2022 року на суму 5 168 грн, січень 2023 року 1 145 грн, лютий 2023 року 29 720 грн, серпень 2023 року 2 062 грн, квітень 2024 року 4 480 гривень;

- п. 201.10 ст.201, п. 1201.2 ст.120 Податкового кодексу ТзОВ «НВК ЛТЗ» не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкові накладні/розрахунки коригування в ЄРПН, що була зупинена і платником податку протягом 365 календарних днів не вживалися заходи щодо її розблокування або отримане рішення про відмову в їх реєстрації не оскаржено в адміністративному/судовому порядку);

- п.51.1 ст.51, п.176.2 «б» ст.176 Податкового кодексу, а саме - за IV квартал 2020 не подано податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за формою №1ДФ, за III квартал 2022 року 30.03.2023 несвоєчасно, при граничному терміні подання 09.11.2022 року, за III квартал 2023 року 17.01.2024 несвоєчасно, приграничному терміні подання 09.11.2023 року подало додаток 4 ДФ до податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску;

- абз.1 ч.8, ч.12 ст.9 Закону №2464, а саме несвоєчасна сплата єдиного внеску в 2020р.

На підставі Акту перевірки податковим органом винесено наступні податкові повідомлення-рішення від 12 грудня 2024 року:

форми «Р» №53116/13 01-07-02 за платежем податок на прибуток (11020100) на загальну суму 2 101 680 грн. (Два мільйони сто одна тисяча шістсот вісімдесят гри. 00 коп.), з них податкове зобов`язання на суму 1921368 грн., штрафна (фінансова) санкціями (штрафами) 180312 грн.;

форми «Р» № 53115 /13-01-07-02 за платежем податок на додану вартість (14060100) на загальну суму 1 909 216,25 грн. (Один мільйон дев`ятсот дев`ять тисяч двісті шістнадцять грн. 25 коп.) з них податкове зобов`язання на суму 1 527 373 грн., штрафна санкція 381843,25 грн.;

форми «Н» № 53118/13-01-07-02 па підставі п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України штраф у розмірі 25% у сумі 26 377,77 грн. (двадцять шість тисяч триста сімдесят сім гривень 77 коп.);

форми «Д» № 53014/13-01-24-10 на підставі п. 119.1 ст. 119 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податку на доходи фізичних осіб за штрафна (фінансова) санкція в сум) 1020 грн.

Також податковим органом винесено рішення №53013/13-01-24-10 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у розмірі 555,13 грн. на підставі частини 10 та пункту 2 часини 110 статті 25 Закону Україна «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» штрафна санкція в розмірі 555,13 грн.

Вважаючи протиправними оскаржувані ППР та рішення відповідача, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд керувався таким.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регламентовано приписами Податкового кодексу України (далі - ПК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 75.1 та підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Підстави для здійснення документальної позапланової перевірки визначені ст. 78 ПК України.

Згідно п. 44.2 статті 44 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Підпунктом 134.1.1 п.134.1 статті 134 ПК України визначено, що об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу

Згідно п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Абзацом 1 пункту 198.6 статті 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За приписами пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Право на нарахування податкового кредиту при придбанні товару (послуг) виникає у платника податків, якщо таке придбання здійснюється з метою використання їх в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, при цьому до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів/послуг, а підставою для нарахування податкового кредиту є видана та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних податкова накладна із заповненням всіх обов`язкових реквізитів.

Положеннями абзацу першого пункту 44.1 статті 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Статтею 1, частиною першою статті 9 Закону України від 16 липня 1999 №996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі Закон №996-XIV) установлено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2 ст.1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 №88 (далі Положення №88) і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 за № 168/704.

Відповідно до п.2.1 ст.2 Положення №88 первинні документи це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції це факти підприємницької та іншої діяльності, які впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Згідно з п.2.4 Положення №88 первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов`язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.2.15 та п.2.16 Положення №88 забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання первинним документам юридичної сили та доказовості, вони повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства. Понесені витрати на придбання ТМЦ, робіт, послуг повинні оформлятися відповідними документами, які б підтверджували фактичне отримання товарів, робіт, послуг.

Надання податковому органу до перевірки всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком здійснення операцій без реальності їх здійснення тощо.

Відповідно до п.5, п.6, п.7, п.9 П(С)БО 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 №318 (далі - П(С)БО 16) витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов`язань. Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені. Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними документами, які відображають реальність таких операцій.

Встановлюючи правило щодо обов`язкового підтвердження сум податкового кредиту, врахованих платником податків при визначенні податкових зобов`язань з ПДВ, законодавець, безумовно, передбачає, що ці документи є достовірними, тобто операції, які вони підтверджують, дійсно мали місце.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені для оформлення такої операції, не відповідають дійсності і не можуть бути підставою податкового обліку.

Відповідно до матеріалів справи, ГУ ДПС у Львівській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ «НВК ЛТЗ» з питань дотримання податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2017 по 31.05.2024, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 23.05.2021 по 31.05.2024, за результатами якої складено Акт перевірки від 23.10.2024 №44642/13-01-07-02/39225094.

За змістом Акту перевірки, податковим органом встановлено, що між ТзОВ «НВК ЛТЗ» (Замовник) з ТзОВ «Ексіма-Опт ЛТД» ЄДРПОУ 42540034(Виконавець) укладено договір підряду на проведення зварювальних робіт від 03.09.2019 № 03-09/2019.

Відповідно до п. 1.1 вказаного договору Виконавець зобов`язується виконати зварювальні роботи кіосків комплектних трансформаторних підстанцій, а Замовник зобов`язаний прийняти виконані роботи та оплатити їх на умовах цього договору.

Згідно п. 2.1, п. 2.2 договору договірна ціна становить 5 040 000 грн., являється динамічною та підтверджується додатком №1 «Договірна ціна», який є невід`ємною частиною договору. Розрахунки здійснюються на підставі рахунку(ків), шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок Виконавця.

До перевірки було представлено Акти виконаних робіт: №11 від 17.09.2019, №16 від 20.09.2019, №18 від 24.09.2019, №21 від 27.09.2019. Дані операції згідно з даними бухгалтерського обліку підприємства відображені наступними проведеннями: Дт 91 Кт 631 - віднесено до складу витрат послуги в сумі 4 200 000 грн, в тому числі за 2019 рік в сумі 4200000 грн.; Дт 631 Кт 311 - проведена оплата в сумі 5 040 000,00 грн.; Дт 311 Кт 631 - повернено кошти в сумі 60 000,00 грн.; Дт 791 Кт91 - відображено у складі витрат підприємства.

Станом на 31.05.2024 (кінець перевіреного періоду) згідно картки рахунку 631 по контрагенту ТзОВ «Ексіма-Опт ЛТД» заборгованість відсутня.

Вартість придбаних послуг від ТзОВ «Ексіма-Опт ЛТД» підприємством включено до складу загальновиробничих витрат (ряд. 2050 «Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) Звіту про фінансові результати) в сумі 4 200 000 грн, в тому числі за 2019 рік в сумі 4 200 000 гривень.

Згідно інформаційної системи ДПС України АС «Податковий блок», ТзОВ «Ексіма- Опт ЛТД» перебуває на обліку в ГУ ДПС в Одеській області (Приморська ДПІ); вид діяльності -41.20 - будівництво житлових і нежитлових будівель. Свідоцтво платника ПДВ від 01.11.2018 анульовано 10.12.2021 (60-Анульовано за рішенням контролюючого органу - 39 - відсутність поставок та ненадання декларацій). Остання подана декларація з ПДВ - липень 2021 року; задекларовано доходи - декларацію з податку на прибуток до ДПС не подано; фінансова звітність платником не надавалась; 4-ДФ не надавалась. Комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості від 04.02.2020 року. У 3 кварталі 2019 року звітність по ЄСВ та ПДФО не подано - немає інформації про наявні трудові ресурси.

Податковим органом у Акті перевірки зроблено висновок про те, що згідно представлених актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), неможливо встановити місце надання послуг (місце складання відсутнє). В даних актах не зазначено скільки кваліфікованих працівників та скільки людино-годин затрачено для здійснення даних послуг, час та місце їх надання, а також будь-яка інша інформація, яка б свідчила про фактичне надання вищезазначених послуг, тощо. У ТзОВ «Ексіма-Опт ЛТД» відсутні необхідні трудові та матеріальні ресурси (відсутні власні та орендовані складські приміщення) для фактичного надання послуг. На усну вимогу, посадовими особами ТзОВ «НВК ЛТЗ» не надано та не представлено до перевірки первинних документів, що підтверджують та розшифровують використання отриманих послуг від ТзОВ «Ексіма-Опт ЛТД».

У зв`язку із цим податковий орган зробив висновок про те, що представлені підприємством до перевірки договір від 03.09.2019 №03-09/2019, Акти прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг), підписаних з ТзОВ «Ексіма-Опт ЛТД», як первинні документи є юридично дефектними та в свою чергу не дають можливості пов`язати їх у господарській діяльністю підприємства. Підтвердження здійснення господарських операцій повинно відбуватися шляхом належного оформлення первинних документів, з тексту яких вбачався б вид господарської операції (послуг), її об`єм та зв`язок з господарською діяльністю підприємства.

Також в ході перевірки податковим органом встановлено, що між ТзОВ «НВК ЛТЗ» (Замовник) з ТзОВ «Фокс Юніон» (ЄДРПОУ 42774994) (Виконавець) укладено договір підряду на проведення зварювальних робіт від 04.11.2019 № 04-11/2019.

Відповідно до п. 1.1 вказаного договору Виконавець зобов`язується виконати зварювальні роботи кіосків комплектних трансформаторних підстанцій, а Замовник зобов`язаний прийняти виконані роботи та оплатити їх на умовах цього договору.

Згідно п. 2.4, п. 2.5 договору договірна ціна становить 2 960 800 грн., являється динамічною та підтверджується додатком №1 «Договірна ціна», який є невід`ємною частиною договору. Розрахунки здійснюються на підставі рахунку(ків), шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок Виконавця.

До перевірки було представлено Акти виконаних робіт: №29 від 18.11.2019, №31 від 23.11.2019, №34 від 26.11.2019, №39 від 30.11.2019. Дані операції згідно з даними бухгалтерського обліку підприємства відображені наступними проведеннями: Дт 91 Кт 631 - віднесено до складу витрат послуги в сумі 2 467 333,33 грн. в тому числі за 2019 рік в сумі 2467333,33 грн.; Дт 631 Кт 311 - проведена оплата в сумі; Дт 901 Кт 91 - списана витрати на собівартість реалізованої продукції; Дт 791 Кт90І - відображено у складі витрат підприємства.

Станом на 31.05.2024 (кінець перевіреного періоду) згідно картки рахунку 631 по контрагенту ТзОВ «Фокс Юніон» кредиторська заборгованість становить 808 464 гривень.

Вартість придбаних послуг від ТзОВ «Фокс Юніон» підприємством включено до складу загальновиробничих витрат (ряд. 2050 «Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) Звіту про фінансові результати) в сумі 2 467 333,33 грн., в тому числі за 2019 рік в сумі 2 467 333,33 грн.

Згідно інформаційної системи ДПС України АС «Податковий блок», ТзОВ «Фокс Юніон» перебуває на обліку в ГУ ДПС у Київській області (м. Бровари). Вид діяльності - 46.66-оптова торгівля іншими офісними машинами и устаткуванням. Свідоцтво платника ПДВ від 01.03.2019 анульовано 14.07.2021 (60-Анульовано за рішенням контролюючого органу - 39 - відсутність поставок та ненадання декларацій). Остання подана декларація з ПДВ за квітень 2020 року; Відомості про об`єкти оподаткування (20-ОПП) відсутні. Свідоцтво платника ПДВ від 01.03.2019 анульовано 14.07.2021 (60-Анульовано за рішенням контролюючого органу - 39 - відсутність поставок та ненадання декларацій). Остання подана декларація з ПДВ за квітень 2020 року. Податкова декларація з податку на додану вартість за листопад 2019 року має статус «До відома», в результаті чого рахуються розбіжності між даними задекларованими платником та контрагентом на суму ПДВ - 493 466,67 гривень. У 4 кварталі 2019 року звітність по ЄСВ та ПДФО не подано - немає інформації про наявні трудові ресурси. Задекларовано доходи - декларацію з податку на прибуток до ДПС не подано. Фінансова звітність платником не подана.

Крім цього, контролюючим органом із даних ЄРПН встановлено, що ТзОВ «Фокс Юніон» отримано послуги із зварювальних робіт від ТОВ «Проксітехноторг» (код ЄДРІЮУ 42871215).

Згідно інформаційної системи ДПС України АС «Податковий блок», ТОВ «Проксітехноторг» перебуває на обліку в ГУ ДПС у Київській області (Києво-Святошинський р-н). Вид діяльності: 46.42 - оптова торгівля одягом і взуттям. Відомості про об`єкти оподаткування (20-ОПП) - склад. Свідоцтво платника ПДВ від 01.04.2019 анульовано 30.09.2021 (60-Анульовано за рішенням контролюючого органу - 39 - відсутність поставок та ненадання декларацій). Остання подана декларація з ПДВ за лютий 2020 року із сумою від`ємного значення 5306,9 тис. грн. У 4 кварталі 2019 року звітність по ЄСВ та ПДФО не подано - немає інформації про наявні трудові ресурси. Задекларовано доходи - декларацію з податку на прибуток до ДПС не подано. Фінансова звітність платником не подана.

Податковим органом у Акті перевірки зроблено висновок про те, що із представлених актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), неможливо встановити місце надання послуг (місце складання відсутнє). В даних актах не зазначено скільки кваліфікованих працівників та скільки людино-годин затрачено для здійснення даних послуг, час та місце їх надання, а також будь-яка інша інформація, яка б свідчила про фактичне надання вищезазначених послуг, тощо. У ТзОВ «Фокс Юніон» відсутні необхідні трудові та матеріальні ресурси (відсутні власні та орендовані складські приміщення) для фактичного надання послуг. На усну вимогу, посадовими особами ТзОВ «НВК ЛТЗ» не надано та не представлено до перевірки первинних документів, що підтверджують та розшифровують використання отриманих послуг від ТзОВ «Фокс Юніон».

У зв`язку із цим податковий орган зробив висновок про те, що представлені підприємством до перевірки договір від 04.11.2019 №04- 11/2019. Акти прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг), підписаних з ТзОВ «Фокс Юніон», як первинні документи є юридично дефектними та в свою чергу не дають можливості пов`язати їх у господарській діяльністю підприємства. Підтвердження здійснення господарських операцій повинно відбуватися шляхом належного оформлення первинних документів, з тексту яких вбачався б вид господарської операції (послуг), н об`єм та зв`язок з господарською діяльністю підприємства. Вищенаведені факти безпідставного віднесення до складу Собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) вартості зварювальних послуг підтверджують та доводять наявність вини ТзОВ «НВК ЛТЗ» щодо порушення Податкового законодавства. Підтвердження факту здійснення господарських операцій повинно відбуватися шляхом належного оформлення первинних документів, з тексту яких вбачався б вид господарської операції (послуг), її об`єм та зв`язок з господарською діяльністю підприємства. ТзОВ «НВК ЛТЗ» віднесено до складу Собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) вартості зварювальних послуг без належного оформлення первинних документів. Підприємство мало можливість для дотримання прав та норм, встановлених Податковим кодексом, проте не вжило достатніх заходів для їх усунення. Викладене вище доводить, що ТзОВ «НВК ЛТЗ» по взаєморозрахунках із ТзОВ «Ексіма-Опт ЛТД» та із ТзОВ «Фокс Юніон» допущено порушення норм бухгалтерського і податкового законодавства.

Суд зазначає, що відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Згідно п. 2.3 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 №88 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.95 за №168/704) первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у грошовому та за можливості у натуральних вимірниках), посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: печатка, ідентифікаційний код підприємства, установи з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи копії актів прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) №11 від 17.09.2019, №16 від 20.09.2019, №18 від 24.09.2019, №21 від 27.09.2019, підписаних з ТзОВ «Ексіма-Опт ЛТД», та №29 від 18.11.2019, №31 від 23.11.2019, №34 від 26.11.2019, №39 від 30.11.2019, підписаних з ТзОВ «Фокс Юніон», суд погоджується із доводами відповідача про те, що у актах відсутні відомості про місце надання послуг (місце складання акту), про кількість кваліфікованих працівників та кількість людино-годин, які затрачено для здійснення виконаних робіт (наданих послуг), час та місце їх надання, а також будь-яка інша інформація, яка б свідчила про фактичне надання вищезазначених послуг.

Суд встановив, що предметом договорів від 03.09.2019 №03-09/2019 та від 04.11.2019 №04-11/2019 є виконання ТОВ «Ексіма-Опт ЛТД» та ТОВ «Фокс Юніон» зварювальних робіт кіосків комплектних трансформаторних підстанцій. Як свідчать матеріали справи, ТОВ «Фокс Юніон» послуги із зварювальних робіт отримано від ТОВ «Проксітехноторг».

Отже, для виконання зварювальних робіт ТОВ «Ексіма-Опт ЛТД», ТОВ «Фокс Юніон» та ТОВ «Проксітехноторг» необхідно мати відповідне обладнання, працівників відповідної спеціальності, а також дозвільні документи для виконання такого виду робіт.

Згідно Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.01.2005 №15 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за № 232/10512), до робіт з підвищеною небезпекою належать, зокрема, електрозварювальні, газополум`яні, наплавочні і паяльні роботи.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 21 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992 № 2694-XII роботодавець повинен одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі - дозвіл). Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, видає дозволи на безоплатній основі на підставі висновку експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб`єкта господарювання, проведеної експертно-технічними центрами, які належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, або незалежними експертними організаціями, які забезпечують науково-технічну підтримку державного нагляду у сфері промислової безпеки та охорони праці. На застосування машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки виробник або постачальник устаткування підвищеної небезпеки отримує дозвіл до прийняття зобов`язань на постачання. Одержання дозволу не вимагається у разі експлуатації (застосування) устаткування підвищеної небезпеки, яке прийнято в експлуатацію з видачею відповідного сертифіката або щодо якого зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації, а також у разі реєстрації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

Порядок видачі дозволів або відмови в їх видачі, переоформлення, припинення дії дозволів центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, переліки видів робіт, машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки, проведення або експлуатація (застосування) яких потребує отримання дозволу, та граничні розміри тарифів на проведення експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб`єкта господарювання, висновок якої є підставою для видачі дозволів, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Процедуру видачі або відмови у видачі, переоформлення, анулювання Держпраці та її територіальними органами дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки (далі - дозвіл) врегульовано Порядком видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1107 (далі Порядок №1107).

Відповідно до п. 9 Порядку №1107 для одержання дозволу роботодавець, виробник або постачальник подає особисто, через Портал електронних сервісів Мінекономіки, уповноважену ним особу або надсилає поштою до територіального органу Держпраці чи адміністратора центру надання адміністративних послуг у паперовій формі або в електронній формі через Портал електронних сервісів Мінекономіки, Єдиний державний веб-портал електронних послуг, у тому числі через Портал електронних сервісів Мінекономіки, інтегровану з ним інформаційну систему Держпраці, заяву за формою згідно з додатком 4, до якої додається, зокрема: на виконання робіт підвищеної небезпеки - висновок експертизи щодо стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб`єкта господарювання під час виконання робіт підвищеної небезпеки.

Згідно п. 10 Порядку №1107 строк видачі дозволу чи повідомлення роботодавця, виробника або постачальника про відмову в його видачі, продовження строку його дії становить 10 робочих днів з дня отримання документів, зазначених у пункті 9 цього Порядку

Пунктом 14 Порядку №1107 визначено, що дія дозволу поширюється на всю територію України. Роботодавець, який отримав дозвіл і має намір виконувати роботи підвищеної небезпеки та/або експлуатувати (застосовувати) машини, механізми, устатковання підвищеної небезпеки (у тому числі відокремленим підрозділом), повинен повідомити письмово або засобами електронного зв`язку про це територіальний орган Держпраці за місцем виконання таких робіт та/або експлуатації (застосування) таких машин, механізмів, устатковання не пізніше ніж за десять робочих днів до початку їх виконання та/або експлуатації (застосування) з наданням копії дозволу.

Як свідчать матеріали справи, з метою перевірки реальності проведення господарських операцій, зокрема встановлення обставин проведення (виконання) робіт ТОВ «Ексіма-Опт ЛТД», ТОВ «Фокс Юніон» та ТОВ «Проксітехноторг», відповідач звернувся до Державної служби України з питань праці України із листом від 11.07.2025 №26658/6/13-01-05-03-09 щодо надання інформації та документів на підтвердження отримання вказаними підприємствами ліцензії (дозволу) на виконання робіт підвищеної небезпеки (зварювальних робіт).

Листами 08.08.2025 №ЗХ/1/13443-25, від 05.08.2025 №Ц/3/25647-25, від 07.08.2025 №ПД/1/7516-25, від 05.08.2025 №СХ/2/7675-25, від 25.07.2025 №ПЗ/1/4987-25, від 31.07.2025 №ПНС/2/12757-25, від 30.07.2025 №ЦЗ/1/9438-25, від 30.07.2025 №ПС/3.1/14679-25 Західне, Центральне, Південне, Східне, Південно-Західне, Північно-Східне, Центрально-Західне, Південно-Східне міжрегіональні управління Держпраці повідомили ГУ ДПС у Львівській області про те, що ТОВ «Ексіма-Опт ЛТД», ТОВ «Фокс Юніон» та ТОВ «Проксітехноторг» не видавались дозволи на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, реєстраційні дії щодо декларацій відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з охорони праці не здійснювались.

З наведеного суд робить висновок, що ТОВ «Ексіма-Опт ЛТД», ТОВ «Фокс Юніон» та ТОВ «Проксітехноторг» не могли виконувати такі види робіт підвищеної небезпеки як «проведення зварювальних робіт кіосків комплектних трансформаторних підстанцій» у зв`язку із відсутністю дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки.

Таким чином, суд погоджується з доводами податкового органу, що господарські операції між ТОВ «НВК ЛТЗ`та ТОВ «Ексіма-Опт ЛТД», ТОВ «Фокс Юніон» фактично не здійснювались, тому первинні документи (договори, акти виконаних робіт, податкові накладні тощо) не є підставою для бухгалтерського обліку оскільки, не фіксують факт здійснення господарських операцій.

Наведене жодним чином не спростовано позивачем.

Суд наголошує, що у справах, предмет спору в яких стосується правомірності відображення платником податків у бухгалтерському та податковому обліках фінансових показників господарських операцій, які, за висновком контролюючого органу, є фіктивними, сталою є практика правозастосування Верховним Судом, яка, якщо її узагальнити, полягає в тому, що правові наслідки у вигляді виникнення у платника податків права на формування в податковому обліку сум податкового кредиту та витрат наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника податків, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту та витрат.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності і не можуть бути підставою для отримання платником податків податкової вигоди, як то податковий кредит та/або зменшення оподатковуваного доходу на суму витрат.

Верховний Суд у постанові від 05.05.2023 у справі №1340/5998/18 висловив правову позицію, згідно якої на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, платник повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та які в сукупності із встановленими обставинами справи, зокрема, і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для здійснення господарських операцій, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податків даних податкового обліку.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити підтверджені доказами доводи контролюючого органу, зокрема, про наявність таких обставин, як: неможливість реального здійснення операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської діяльності у зв`язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди, якщо для цього виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку; відсутність документів обліку.

За встановлених обставин, надаючи правову оцінку аргументам сторін, зважаючи на висловлену Верховним Судом правову позицію у такій категорії справ, суд вважає, що позивачем здійснено формування даних податкового обліку за договорами підряду зі ТОВ «Ексіма-Опт ЛТД» та ТОВ «Фокс Юніон» без фактичного здійснення підрядниками господарських операцій.

Згідно з п. 109.1 ст. 109 ПК України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених ПК України) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених ПК України. Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених ПК України та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Порушення податкового законодавства та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену ПК України та іншими законами України (п. 109.2 ст.109 ПК України). Підтвердження фактичності господарських операцій повинно відбуватися, в тому числі, шляхом належного оформлення первинних документів із зазначенням обов`язкових реквізитів при документуванні господарських операцій.

Таким чином, ТОВ «Імпорт ЛТЗ» (попередня назва ТОВ «НВК ЛТЗ») здійснено формування витрат (собівартість реалізованих товарів (робіт, послуг) без належного оформлення первинних документів, що підтверджують фактичне виконання робіт (придбання послуг). Суд погоджується із доводами відповідача про те, що підприємство (позивач) мало можливість для дотримання прав та норм, встановлених ПК України, проте не вжило достатніх заходів для їх усунення.

Таким чином, відповідачем за наслідками проведеної перевірки правомірно винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 53116/13-01-07-02 від 12.12.2024.

Щодо позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «Р» № 53115 /13-01-07-02 від 12.12.2024, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів/послуг, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата списання електронних грошей платника податків як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець постачальника; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи; ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні засоби почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6. ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Платники податку, які застосовують касовий метод податкового обліку, суми податку, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та не включені до податкового кредиту протягом періоду 365 календарних днів з дати складення таких податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних у зв`язку з відсутністю фактів списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг (видачі з каси) або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, мають право на включення таких сум до податкового кредиту у звітному податковому періоді, в якому відбулося списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг (видачі з каси) або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, але не пізніше ніж через 60 календарних днів з дати такого списання, надання інших видів компенсацій.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу перебіг строків, зазначених у цьому пункті, переривається на період зупинення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) відповідно до підпункту 191.1.2 пункту 191.1 статті 191 цього Кодексу оператором поштового зв`язку, експрес-перевізником.

Як встановлено відповідачем в ході проведеної перевірки, за період з 01.01.2017 по 31.05.2024 ТзОВ «НВК ЛТЗ» задекларовано податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету всього у сумі 2 638 680 грн. та від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) в сумі (мінус) 1 346 642 гривень.

Перевіркою повноти та правильності нарахування підприємством за період з 01.01.2017 по 31.05.2024 податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, встановлено його заниження на загальну суму 1 527 373 грн, у т.ч. за: вересень 2019 року - 728 467 грн, листопад 2019 року - 605 000,00 грн, червень 2022 року - 36 878 гри, липень 2022 року- 1884 грн, вересень 2022 року - 85 595 грн, жовтень 2022 року - 25 672 грн, листопад 2022 року - 1 302 грн, грудень 2022 року на суму 5 168 грн, січень 2023 року - 1 145 грн, лютий 2023 року - 29 720 грн, серпень 2023 року - 2 062 грн, квітень 2024 року - 4 480 грн., в результаті порушень, описаних в п. 3.1.2.1 та п. 3.1.2.2 Акту перевірки.

Водночас належних доказів та обґрунтувань на спростування виявлених податковим органом порушень позивачем не надано. Позивач обмежився лише твердженням про надання до перевірки всіх наявних первинних документів.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, яка підлягає сплаті (перерахуванню) до Держбюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного періоду та сумою податкового кредиту такого звітного періоду.

Згідно 200.4 ст. 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу;

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 І цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Отже, підставами для формування податкового кредиту з ПДВ є наявність належно оформленої та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної, митної декларації та інших документів, передбачених п. 201.11 ст. 201 ПК України.

Таким чином, податковим органом правомірно винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 53115 /13-01-07-02 від 12.12.2024.

Щодо позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.12.2024 форми «Н» № 53118/13-01-07-02, суд зазначає таке.

Проведеною перевіркою встановлено наявність на дату оформлення матеріалів перевірки (23.10.2024), наявність податкових накладних щодо яких реєстрацію в ЄРПН було зупинено і платник податку протягом 365 календарних днів платник не вживав заходів щодо їх розблокування, а саме ПН/РК: від 10.03.2023 №№ 3, 4, 5, 6, від 25.10.2023 №15, від 31.10.2023 №17, від 23.10.2023 №19. Статус в ЄРПН вказаних ПН/РК реєстрацію зупинено.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 (далі Порядок №520).

Пунктом 4 Порядку №520 визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до п. 6 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою складання податкової накладної / розрахунку коригування.

Рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку (п. 12 Порядку №520).

Відповідно до п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом (абз. 19 п. 201.10 ст. 201 ПК України).

З наведеного слідує, що порушення платником податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в ЄРПН, є підставою для настання відповідальності згідно з підпунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України.

Законом України «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» від 12.01.2023 № 2876-ІХ, який набрав чинності 08.02.2023, внесено зміни до підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.

Так, підрозділ 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнено пунктом 89, згідно з яким тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Крім цього, підрозділ 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнено пунктом 90, відповідно до якого Тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого пунктом 89 цього підрозділу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлюється у розмірі:

2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

5 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Суд встановив, що позивачем не надано жодних обґрунтувань на підтвердження своєї позиції щодо протиправності винесення податковим органом оскаржуваного ППР від 12.12.2024 форми «Н» № 53118/13-01-07-02, а також належних та допустимих доказів на підтвердження факту оскарження дій податкового органу щодо відмови у реєстрації вищезазначених податкових накладних.

Таким чином, відповідачем за наслідками проведеної перевірки правомірно застосовано штрафні санкції податковим повідомленням-рішенням № 53118/13-01-07-02 від 12.12.2024.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 12.12.2024 форми «Д» № 53014/13-01-24-10, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 51.1 ст. 51 ПК України платники податків, у тому числі податкові агенти, платники єдиного внеску (крім фізичних осіб - підприємців та/або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, як податкових агентів та платників єдиного внеску) зобов`язані подавати до контролюючих органів у строки, встановлені цим Кодексом для податкового місяця, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску.

Згідно підпункту «б» п. 176.2 ст. 176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов`язані подавати податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску до контролюючого органу за основним місцем обліку.

Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4 «Про затвердження форм Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску і Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску» затверджено форму та порядок заповнення Податкового розрахунку за формою 1ДФ.

Проведеною перевіркою податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за формою №1ДФ, додатків №4ДФ до податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (правильність заповнення та своєчасність подання) встановлено, що ТзОВ «НВК ЛТЗ» за IV квартал 2020 не подано податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за формою №1ДФ, за III квартал 2022 року 30.03.2023 несвоєчасно, при граничному терміні подання 09.11.2022 року, за ІІІ квартал 2023 року 17.01.2024 несвоєчасно, при граничному терміні подання 09.11.2023 року подало додаток 4 ДФ до податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, чим порушено вимоги п. 51.1 ст. 51, підпункту «б» п. 176.2 ст. 176 ПК України.

Відповідно до п. 119.1 ст. 119 ПК України неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не в повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми, нараховані (виплачені) фізичним особам за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов`язань платника податку та/або до зміни платника податку, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 2040 гривень.

Передбачені цим пунктом штрафи не застосовуються у випадках, якщо недостовірні відомості або помилки в податковій звітності про суми доходів, нараховані (сплачені) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми, нараховані (виплачені) фізичним особам за товари (роботи, послуги), виникли у зв`язку з виконанням податковим агентом вимог пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу та були виправлені відповідно до вимог статті 50 цього Кодексу.

Суд встановив, що позивачем не надано жодних обґрунтувань на підтвердження своєї позиції щодо протиправності винесення податковим органом оскаржуваного ППР від 12.12.2024 форми «Д» № 53014/13-01-24-10, внаслідок чого суд робить висновок, що відповідачем за наслідками проведеної перевірки правомірно застосовано штрафні санкції податковим повідомленням-рішенням № 53014/13-01-24-10 від 12.12.2024.

Щодо позовних вимог в частині оскарження рішення №53013/13-01-24-10 від 12.12.2024, суд зазначає наступне.

Проведеною відповідачем перевіркою встановлено, що ТзОВ «НВК ЛТЗ» несвоєчасно в 2020 був сплачений борг по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Згідно з положеннями Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року №2464-VI (далі - Закон №2464-VI) недоїмка - це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний, серед іншого, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (нарахований за календарний місяць не пізніше 20 числа наступного місяця) У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом. На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Отже, умовою для застосування до платника штрафних санкцій та нарахування пені є несвоєчасна сплата останнім єдиного внеску.

Згідно абз. 1 ч. 8 ст. 9 Закону №2464-VI платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Частинами 11, 12 ст. 9 Закону №2464-VI встановлено, що у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов`язаннями із сплати єдиного внеску зобов`язань із сплати податків, інших обов`язкових платежів, передбачених законом, або зобов`язань перед іншими кредиторами зобов`язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов`язаннями, крім зобов`язань з виплати заробітної плати (доходу).

Згідно ч. 3 ст. 25 Закону №2464-VI суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Відповідно до ч. 6 ст. 25 Закону №2464-VI за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Як визначено ч. ч. 10, 11, 13, 14 ст. 25 Закону №2464-VI на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Податковий орган застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції, зокрема, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно. У разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату недоїмки нарахування пені зупиняється з дня подання скарги до податкового органу або позову до суду.

Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти календарних днів після надходження відповідного рішення.

При цьому строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується (ч. 16 ст. 25 Закону №2464-VI).

Рішення, прийняті податковими органами та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов`язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами (ч. 1 ст. 25 Закону №2464-VI).

З аналізу вказаних правових норм слідує, що платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. На суму недоїмки (сума єдиного внеску своєчасно не сплачена у визначені строки) нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Матеріали справи свідчать, що позивачем несвоєчасно у 2020 був сплачений борг по єдиному внеску.

Відповідно до абз. 1, 2 ч. 14 ст. 25 Закону №2464-VI про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа податкового органу у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.

Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти календарних днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки податкових органів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для зарахування єдиного внеску або на єдиний рахунок. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до податкового органу вищого рівня або до суду з одночасним обов`язковим письмовим повідомленням про це податкового органу, яким прийнято це рішення.

Таким чином, у зв`язку із порушенням позивачем вимог Закону №2464-VI щодо своєчасності сплати єдиного внеску, відповідачем правомірно винесено рішення №53013/13-01-24-10 від 12.12.2024 про застосування штрафних санкцій.

Щодо строку проведення податковим органом перевірки, суд зазначає, що в період з 18.03.2020 по 30.07.2023, строк давності, передбачений ст. 102 ПК України, був зупинений з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), а в період з 20.03.2022 по 01.08.2023, у зв`язку з дією правового режиму воєнного, надзвичайного стану.

Оскільки проведена контролюючим органом перевірка є адміністративною процедурою, перебіг 1095-денного строку давності був зупинений у період з 18.03.2020 по 01.08.2023, що виключає можливість вважати його таким, що сплив.

Підсумовуючи викладене, виходячи з системного аналізу правових норм та обставин даної справи, суд робить висновок про відмову у задоволенні позову, оскільки оскаржувані податкові повідомлення-рішення та рішення про застосування штрафних санкцій прийняті відповідачем на підставі закону, обґрунтовано та з дотриманням відповідної процедури.

Згідно із вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд робить висновок про відмову у задоволенні позову повністю.

У зв`язку із відмовою у задоволенні позову судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 242-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ухвалив:

у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпорт ЛТЗ» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне рішення складено 16 жовтня 2026 року.

СуддяКостецький Назар Володимирович