Рішення № 140672766, 08.10.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2026 рокусправа № 826/15174/18

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Карп`як О.О.,

секретар судового засідання Овдіюк В.А.,

за участю:

представника позивача Старик В.М.,

представників відповідача Павленко С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Систем до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ,-

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Систем» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 25.06.2018 №0009041401, №0009031401, №0009071401, №0009051401, №0009021401.

Ухвалою від 20.09.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.02.2019 позов задоволено повністю.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.04.2019 апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.02.2019 без змін.

Постановою Верховного Суду від 28.10.2021 скасовано рішення Окружного адміністративного суду у м. Києві від 13.02.2019 і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.04.2019 у частині задоволених позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25.06.2018 №0009031401, №0009071401, №0009021401, в цій частині справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.02.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.04.2019 залишено без змін.

Ухвалою судді Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.12.2021 прийнято справу до свого провадження, розгляд якої призначено за правилами загального позовного провадження.

На виконання Закону України Про внесення зміни до пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399 передано судові справи Львівському окружному адміністративному суду.

За результатом автоматизованого розподілу справу передано на розгляд судді Львівського окружного адміністративного суду Карп`як О.О.

Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 04.02.2025 прийнято справу до провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 08.05.2026 позовну заяву залишено без руху. Позивачем усунуто недоліки позову, тому судом продовжено розгляд справи.

Ухвалою суду від 10.12.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Цією ж ухвалою суд:

- залишив без розгляду клопотання позивача про призначення технічної експертизи документа;

- у задоволенні клопотання позивача про виклик та допит свідка відмовлено;

- запропоновано позивачу надати суду у десятиденний строк з моменту отримання цієї ухвали належним чином завірені копії документів по взаємовідносинам ПрАТ СОЛДІ І КО, ПП СУЧАСНИЙ ДІМ І КО, TOB СТРОЙГРАД ПЛЮС, TOB МЕТАЛ ХОЛДІНГ ТРЕЙД, TOB КАСТ АЙРОН, TOB БУД СОЮЗ КАПІТАЛ, TOB МАРСЕЛЬ ГРУП, TOB БУДІВЕЛЬНА ЛІГА ЛТД, TOB ОПТОВИК ТОРГ ПЛЮС, TOB БАЗАЛЬТ ІНВЕСТМЕНТ, TOB ТД АМЕРІЯ, TOB ГЛОБАЛ ГРУП, TOB ЕЛЬФОЛС, TOB НОУПЕН, TOB БУДМОНТАЖ ВКК, TOB СФЕРАСТРОЙ СЖК, TOB БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ АЛЬТОР (TOB ЖИТЛОБУДМОНТАЖ),, TOB МІНІ-СІ ПАМ, TOB МАРКЕТ ТОРГ, TOB КОМ ТЕХ УКРАЇНА, TOB ЗАРІН-ГРУП, TOB БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ПРОФІТВАН на підтвердження здійснення господарських операцій, що досліджувались контролюючим органом в межах проведеної документальної планової виїзної перевірки товариства з питань дотримання податкового та валютного законодавства, за результатами якої складено акт від 29 травня 2018 року № 367/26-15-14-01-05/38193549;

- зобов`язано відповідача надати суду у десятиденний строк з моменту отримання цієї ухвали інформацію наявність або відсутність вироків у кримінальних провадженнях№12015100020004277, №32015100010000126, повідомити чи були допитані свідки щодо причетності до ведення господарської діяльності від імені цього підприємства.

Ухвалою суду від 26.03.2026 відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про зупинення провадження у справі.

Ухвалою суду від 14.05.2026 витребувано у контрагентів позивача копії первинних бухгалтерських документів за період з 01.01.2015 по 31.12.2017 року по взаємовідносинах з ТОВ «Систем».

Ухвалою суду від 22.07.2026 витребувано у Головного управління ДПС у місті Києві інформацію та належним чином завірені копії документів щодо проведення контролюючим органом зустрічних, планових, позапланових документальних перевірок (актів перевірок, податкових повідомлень-рішень та розрахунків до них) по контрагентах позивача, а саме: ПрАТ СОЛДІ І КО, ПП СУЧАСНИЙ ДІМ І КО, TOB СТРОЙГРАД ПЛЮС, TOB МЕТАЛ ХОЛДІНГ ТРЕЙД, TOB КАСТ АЙРОН, TOB БУД СОЮЗ КАПІТАЛ, TOB МАРСЕЛЬ ГРУП, TOB БУДІВЕЛЬНА ЛІГА ЛТД, TOB ОПТОВИК ТОРГ ПЛЮС, TOB БАЗАЛЬТ ІНВЕСТМЕНТ, TOB ТД АМЕРІЯ, TOB ГЛОБАЛ ГРУП, TOB ЕЛЬФОЛС, TOB НОУПЕН, TOB БУДМОНТАЖ ВКК, TOB СФЕРАСТРОЙ СЖК, TOB БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ АЛЬТОР (TOB ЖИТЛОБУДМОНТАЖ),, TOB МІНІ-СІ ПАМ, TOB МАРКЕТ ТОРГ, TOB КОМ ТЕХ УКРАЇНА, TOB ЗАРІН-ГРУП, TOB БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ПРОФІТВАН за період здійснення ними господарської діяльності з 01.01.2015 по 31.12.2017 року по операціях з ТзОВ Систем.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на підставі висновків акта документальної планової виїзної перевірки від 29.05.2018 №367/26-15-14-01-05/38193549 контролюючий орган прийняв оскаржувані податкові повідомлення-рішення, якими Товариству збільшено суми грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств та з податку на додану вартість і застосовано штрафні (фінансові) санкції. Позивач вважав такі висновки необґрунтованими, оскільки вони ґрунтуються виключно на податковій інформації без дослідження первинних бухгалтерських документів, які на час перевірки перебували в органі досудового розслідування.

Постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 28.10.2021 касаційну скаргу відповідача задоволено частково. Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.02.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.04.2019 скасовано в частині задоволених позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25.06.2018 №0009031401, №0009071401, №0009021401, і в цій частині справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. В іншій частині судові рішення залишено без змін.

Підставою для направлення справи на новий розгляд Верховний Суд зазначив те, що суди попередніх інстанцій залишили поза увагою обставини відсутності факту виїмки або вилучення документів правоохоронними органами та не встановили дату отримання позивачем повернутих документів; не дослідили і не надали оцінки посиланням відповідача на наявність кримінальних проваджень відносно контрагентів позивача та на встановлені в акті перевірки обставини щодо пояснень засновників, директорів і головних бухгалтерів підприємств - контрагентів позивача про непричетність до господарських взаємовідносин з позивачем; не дослідили змісту господарських операцій, а відтак дійшли передчасного висновку про протиправність податкових повідомлень-рішень.

Під час нового розгляду справи позивач подав письмові пояснення, у яких наполягав на задоволенні позовних вимог. Позивач зазначив, що первинні бухгалтерські документи, на підставі яких сформовано показники звітності, під час перевірки перебували у старшого слідчого СВ ФР ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві Мазур Ю.С. в матеріалах кримінального провадження №12015100020004277 і були передані правоохоронному органу добровільно на підставі постанов про витребування документів від 27.02.2017 та від 31.08.2017. За доводами позивача, добровільне надання документів на вимогу слідчого за змістом і наслідками прирівнюється до їх вилучення в розумінні п.85.9 ст.85 та абзацу першого п.44.6 ст.44 Податкового кодексу України, а тому такі документи не можуть вважатися відсутніми у платника на час складення звітності. Позивач указав, що контролюючий орган розпочав передбачену законом процедуру отримання копій документів, направивши лист від 15.05.2018 №24291/7/26-55-22-09 до відповідного структурного підрозділу, однак, не отримавши відповіді, не зупинив перевірку та прийняв оскаржувані рішення.

Позивач також зазначив, що станом на час розгляду справи він об`єктивно позбавлений можливості надати суду первинні документи за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, оскільки після повернення від органу досудового розслідування ці документи 29.11.2018 передано інвестору - громадянці Республіки Молдова ОСОБА_1 на виконання попереднього інвестиційного договору, і всупереч умовам договору не повернуто; за фактом неповернення документів до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про кримінальне правопорушення. Позивач наголошував, що реальність господарських операцій із зазначеними контрагентами підтверджена первинними документами, які були надані структурному підрозділу відповідача та зауважень не викликали.

Стосовно доводів відповідача про наявність ознак фіктивності контрагентів позивач указав, що надані контролюючим органом протоколи допитів свідків, складені на стадії досудового розслідування, не є належними та допустимими доказами, оскільки за ч.4 ст.95 Кримінального процесуального кодексу України суд не вправі обґрунтовувати рішення показаннями, наданими слідчому, а за ч.6 ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язковим для адміністративного суду є лише вирок, що набрав законної сили. Позивач зазначив, що інформація з інформаційно-аналітичних баз контролюючого органу не має статусу первинного документа та не створює для платника самостійних юридичних наслідків, а наведені відповідачем вироки не стосуються господарських операцій позивача.

Позивач подав окремі письмові пояснення щодо наявної в матеріалах справи копії розписки (без дати) про отримання директором Товариства документів, повернутих слідчим. Позивач просив визнати цю копію недопустимим доказом, посилаючись на офіційно підтверджену відповідачем відсутність оригіналу розписки, неможливість проведення технічної експертизи давності документа та відмову суду у виклику й допиті свідка, який підписував розписку. Позивач наголошував, що обов`язок доказування правомірності оскаржуваних рішень покладено на відповідача (ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України), а сумніви підлягають вирішенню на користь платника податків (підп.4.1.4 п.4.1 ст.4 та п.56.21 ст.56 Податкового кодексу України).

Відповідач - Головне управління ДПС у м. Києві проти позову заперечив та надав під час нового розгляду письмові пояснення. Відповідач наполягав на правомірності оскаржуваних рішень, зазначивши, що висновки акта перевірки ґрунтуються на ненаданні Товариством до перевірки первинних бухгалтерських документів, які підтверджують показники податкової звітності, а таке ненадання за п.44.6 ст.44 Податкового кодексу України прирівнюється до відсутності документів. Відповідач указав, що під час перевірки Товариству вручалися запити від 08.05.2018 та від 15.05.2018 про надання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку, на які позивач надав листи про неможливість надання документів у зв`язку з їх вилученням, про що складено акти ненадання документів; водночас, за доводами відповідача, регістри аналітичного та синтетичного обліку до перевірки не надавалися і в межах кримінальних проваджень не вилучалися.

На виконання ухвали суду від 10.12.2025 відповідач повідомив, що згідно з відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень вироки у кримінальних провадженнях №12015100020004277 від 15.05.2015 та №32015100010000126 від 28.07.2015 відносно посадових осіб позивача та/або його контрагентів відсутні; наявна інформація лише щодо вироку Святошинського районного суду м. Києва від 31.08.2017 у справі №759/11933/17 відносно засудженої ОСОБА_2 . З метою додаткової перевірки відповідач направив запит до Офісу Генерального прокурора. Відповідач також указав на вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 07.11.2016 у справі №755/16138/16-к відносно ОСОБА_3 , яка обіймала посади керівника та головного бухгалтера ТОВ «МІН-СІ-ПАМ» у період з 27.02.2015 по 04.11.2015, на який припадають господарські взаємовідносини позивача з цим контрагентом.

Листом від 20.07.2026 на виконання ухвали суду від 14.05.2026 ТОВ «Мін-Сі пам» повідомило, що взаємовідносини з ТОВ «Систем» у підприємства були у періоди 2014 2015 років, документи по цих правовідносинах надати не можуть, оскільки вони були вилучені правоохоронними органами.

На виконання ухвали суду від 27.07.2026 відповідач повідомив, що за наявними інформаційними ресурсами ДПС у період з 01.01.2020 по теперішній час зустрічні, планові та позапланові документальні перевірки контрагентів позивача, зазначених в акті перевірки, за їх взаємовідносинами з ТОВ «СИСТЕМ» не проводилися; надання інформації за більш ранній період відповідач вважав неможливим з огляду на встановлений строк зберігання відповідних документів. Відповідач просив долучити подані пояснення й матеріали до справи та врахувати їх при вирішенні спору, а в задоволенні позову відмовити.

Позивач у наданих поясненнях просив прийняти та долучити до матеріалів справи письмові пояснення, визнати недопустимим доказом копію розписки без дати та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Суд, здійснивши новий розгляд справи в межах, визначених постановою Верховного Суду від 28.10.2021, дослідивши подані сторонами докази, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази в їх сукупності, встановив таке.

Головним управлінням ДПС у м. Києві (на час проведення перевірки - Головним управлінням ДФС у м. Києві) проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «СИСТЕМ» з питань дотримання податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 22.05.2012 по 31.12.2017, за результатами якої складено акт від 29.05.2018 №367/26-15-14-01-05/38193549.

На підставі висновків акта перевірки контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 25.06.2018, зокрема:

№0009021401, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 10 315 934 грн, у тому числі за основним платежем 8927467,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 1388467,00грн;

№0009031401, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 9 604 738грн, у тому числі за основним платежем 7683791,00грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 1920947,00грн;

№0009071401, яким застосовано штраф у розмірі 510грн у зв`язку з ненаданням до перевірки запитаних документів.

Предметом нового розгляду відповідно до постанови Верховного Суду від 28.10.2021 є податкові повідомлення-рішення від 25.06.2018 №0009021401, №0009031401 та №0009071401. Правомірність податкових повідомлень-рішень від 25.06.2018 №0009041401 та №0009051401 остаточно вирішена судовими рішеннями, які набрали законної сили, та предметом цього розгляду не є.

Висновки акта перевірки в частині, що стосується предмета нового розгляду, ґрунтуються на тому, що Товариством не надано до перевірки первинних бухгалтерських (податкових) документів, на підставі яких сформовано показники звітності, у зв`язку з їх перебуванням у старшого слідчого СВ ФР ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві в межах кримінального провадження №12015100020004277 від 15.05.2015, а також на податковій інформації щодо контрагентів позивача та відомостях кримінального провадження №32015100010000126 від 28.07.2015.

З акта перевірки та пояснень сторін судом установлено, що документи, які підтверджують показники податкової звітності Товариства за перевірений період, на вимогу старшого слідчого передані до органу досудового розслідування на підставі постанов про витребування документів від 27.02.2017 (кримінальне провадження №12015100020004277) та від 31.08.2017 (кримінальне провадження №32015100010000126). Про перебування документів в органі досудового розслідування Товариство повідомило контролюючий орган листами, наданими під час перевірки, зокрема листом від 03.05.2018 №12/05-18-С, а також листами від 10.05.2018 №15/05-18-С та від 17.05.2018 №17/05-18-С у відповідь на запити контролюючого органу про надання документів.

Судом установлено, що контролюючий орган був обізнаний про перебування первинних документів в органі досудового розслідування. Як зазначено в акті перевірки (абзац п`ятий п.2.7), контролюючий орган направив до СС СВ ФР ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві лист від 15.05.2018 №24291/7/26-55-22-09 щодо надання документів ТОВ «СИСТЕМ» по взаємовідносинах з контрагентами відповідно до постанови про витребування документів від 27.02.2017; на момент складення акта перевірки відповідь на цей лист контролюючий орган не отримав.

У подальшому, первинні документи були повернуті позивачу, що підтверджується фотокопією розписки про отримання (без дати), з якої вбачається, що директор Товариства отримав документи, які були надані ним слідчому на виконання постанови від 27 лютого 2017 року (кримінальне провадження № 12015100020004277).

На виконання ухвал суду від 10.12.2025 та від 27.07.2026 відповідач надав інформацію, що вироки у кримінальних провадженнях №12015100020004277 від 15.05.2015 та №32015100010000126 від 28.07.2015 відносно посадових осіб позивача та/або його контрагентів відсутні, а зустрічні, планові та позапланові документальні перевірки контрагентів позивача за їх взаємовідносинами з ТОВ «СИСТЕМ» податковими органами не проводилися.

Не погоджуючись із податковими повідомленнями-рішеннями від 25.06.2018 №0009021401, №0009031401 та №0009071401, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Вирішуючи спір у межах, визначених постановою Верховного Суду, суд керується таким.

Частиною другою ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Відповідно до підп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. За змістом п.198.1, 198.2, 198.3 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг; податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг. Згідно з п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу.

Відповідно до підп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України об`єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

За приписами п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності на підставі даних, не підтверджених такими документами.

Згідно з ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV (далі - Закон №996-XIV) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. За змістом ст.1 Закону №996-XIV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію. Отже, будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції; якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними навіть за наявності всіх формальних реквізитів.

Частиною другою зазначеної статті передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

За приписами статті 1 Закону №996-ХІV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, платіжні доручення, тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту та витрат настають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), які пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених договорах. Визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій.

Виникнення спірних правовідносин зумовлене висновком контролюючого органу про непідтвердження реальності господарських операцій позивача з контрагентами внаслідок ненадання під час перевірки первинних бухгалтерських документів.

Згідно з пунктом 85.4 статті 85 ПК України при проведенні перевірок посадові особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Пунктом 85.8 статті 85 ПК України встановлено, що посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Відповідно до пункту 44.6 статті 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

В силу приписів пункту 85.9 статті 85 ПК України у разі коли до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, були вилучені правоохоронними та іншими органами, зазначені органи зобов`язані надати для проведення перевірки контролюючому органу копії зазначених документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів.

Такі копії, засвідчені печаткою та підписами посадових (службових) осіб правоохоронних та інших органів, якими було здійснено вилучення оригіналів документів, або яким було забезпечено доступ до перевірки вилучених документів, повинні бути надані протягом трьох робочих днів з дня отримання письмового запиту контролюючого органу.

Під час проведення податкової перевірки представникам платника податків неодноразово вручались наступні запити про надання документів первинного та бухгалтерського характеру. Вручено запит від 08.05.2018 щодо надання в термін до 10.05.2018 усіх первинних документів за перевіряємий період по взаємовідносинам позивачем з рядом контрагентів, а також щодо надання: оборотно-сальдові відомості загальні (всі рахунки) за 2015, 2016, 2017 роки; аналіз рахунків 00, 15, 20, 22, 23, 28, 70, 79, 90 за 2015, 2016, 2017 роки; журнали обліку по субконто або обороти рахунків в розрізі контрагентів та договорів по рах. 361, 37, 63, 68, 50, 60 за 2015, 2016, 2017 роки; картки рахунків 71, 72, 73, 74, 75, 76, 91, 92, 93, 94, 95, 96, 97, 98 за 2015, 2016, 2017 роки; оборотно-сальдові відомості по рах. 10, 11, 12 за 2015, 2016, 2017 роки. Посадовими особами в визначений в запиті термін первинні документи та регістри аналітичного та синтетичного обліку до перевірки не були надані, лише надано лист від 10.05.2018 №15/05-18-С щодо неможливості у наданні оригіналів чи копій документів зазначених у запиті, оскільки документи були вилучені, про що було складено акт ненадання документів від 10.05.2018 року.

Також вручено запит від 15.05.2018 №22337/10/26-15-14-01-05, що у зв`язку із ненаданням до перевірки копій протоколу обшуку, виїмки та відповідної ухвали слідчого судді, суду, з метою складання акту перевірки, про надання у строк до 17.05.2018 року належним чином завірені копії первинних фінансово господарських, бухгалтерських та інших документів за перевіряємий період по відносинам позивача з рядом та надання бухгалтерських документів (оборотно сальдові відомості загальні в розрізі субрахунків, оборотно-сальдові відомості по всім рахункам, картки бухгалтерського обліку, журнали-ордери , тощо), що підтверджують наведену товариством інформацію в балансах (звітах про фінансовий стан) за 2015, 2016, 2017 роки та в деклараціях з податку на прибуток за 2015, 2016, 2017 роки.

Зокрема, податковим органом з метою підтвердження провомірності формування податкового кредиту та витрат запитувалися у Товариства документи за перевіряємий період по взаємовідносинах з ПрАТ «СОЛДІ І КО», ПП «СУЧАСНИЙ ДІМ І КО», TOB «СТРОЙГРАД ПЛЮС», TOB «МЕТАЛ ХОЛДІНГ ТРЕЙД», TOB «КАСТ АЙРОН», TOB «БУД СОЮЗ КАПІТАЛ», TOB «МАРСЕЛЬ ГРУП», TOB «БУДІВЕЛЬНА ЛІГА ЛТД», TOB «ОПТОВИК ТОРГ ПЛЮС», TOB «БАЗАЛЬТ ІНВЕСТМЕНТ», TOB «ТД АМЕРІЯ», TOB «ГЛОБАЛ ГРУП», TOB «ЕЛЬФОЛС», TOB «НОУПЕН», TOB «БУДМОНТАЖ ВКК», TOB «СФЕРАСТРОЙ СЖК», TOB «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «АЛЬТОР» (TOB «ЖИТЛОБУДМОНТАЖ»),, TOB «МІНІ-СІ ПАМ», TOB «МАРКЕТ ТОРГ», TOB «КОМ ТЕХ УКРАЇНА», TOB «ЗАРІН-ГРУП», TOB «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ПРОФІТВАН».

ТОВ «СИСТЕМ» в визначений в запиті термін первинні документи та регістри аналітичного та синтетичного обліку до перевірки не були надані, лише надано лист з додатками від 17.05.2018 № 17/05-18-С (вх. До ГУ ДФС у м. Києві №29286/10 від 17.05.2018) щодо неможливості у повному обсязі надати документи зазначені у запиті, оскільки документи були вилучені. Надано частково копії первинних документів по взаємовідносинах з ПАТ «Солді і Ко», ТОВ «Метал Холдінг Трейд», про що було складено акт ненадання документів від 17.05.2018 року.

Згідно наявних в матеріалах справи доказів, на виконання постанов слідчих позивачем були надані витребувані документи по взаємовідносинам із згаданими контрагентами, про що було повідомлено податковий орган.

Податковий орган в акті перевірки зазначив про ненадання Товариством до перевірки протоколу обшуку, виїмки та відповідної ухвали слідчого судді, суду, та з цих підстав дійшов висновку про відсутність у позивача під час складання звітності документів в підтвердження взаємовідносин позивача з його контрагентами. Під час розгляду справи податковий орган неодноразово наполягав на тому, що фактично виїмки документів не відбувалось, позивач надавав документи слідчому управлінню на підставі постанови про витребування документів, які йому повернуто під розписку та він мав можливість надати такі документи податковому органу, зробити з них копії, проте їх навмисно не надав.

Так, зокрема, але не виключно, у постановах від 29 травня 2020 року (справа №826/27811/15), від 06 серпня 2019 року (справа №160/8441/18), від 31 січня 2020 року (справа №826/15328/18), від 03 жовтня 2023 року (справа №420/534/20) Верховний Суд сформулював такий висновок. Надання платником податків фінансово-господарських документів під час проведення перевірки є необхідною умовою підтвердження правомірності задекларованих платником показників податкового обліку. Обов`язок платника податків зберігати документи й надавати їх під час перевірки контролюючому органу кореспондує з компетенцією контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі документів. Ненадання платником податків документів на підтвердження задекларованих показників податкового обліку прирівнюється нормами пункту 44.6 статті 44 ПК України до їх відсутності. Винятком є випадки виїмки документів або іншого їх вилучення правоохоронними органами та іншими компетентними органами. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені ним у податковій звітності, але не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Відтак, витребування документів та вилучення і виїмка є різними процесуальними діями, а в сукупності із встановленим фактом їх отримання представником позивача, може свідчити про їх умисне ненадання під час перевірки. Жодних доказів про дату їх отримання або неможливість їх отримання для надання до перевірки суду не надано.

Отже, виключенням при застосуванні правових наслідків щодо ненадання платником податків на вимогу контролюючого органу таких документів є їх відсутність внаслідок виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами. У той же час, така виїмка документів або інше вилучення документів правоохоронними органами має бути підтверджено доказами.

Аналогічна правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 11.03.2025 у справі №240/18584/22.

Надання документів на запит (вимогу) про витребування документів не є тотожним вилученню (виїмці) документів, оскільки це різні процесуальні дії, які мають різні процедури вчинення (призначення), регулюються різними правовими нормами та мають різні правові наслідки, у той час як нормою пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України передбачено єдине виключення при застосуванні правових наслідків ненадання платником податків на вимогу контролюючого органу документів - це їх відсутність внаслідок виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами.

Надання документів на запит (вимогу) правоохоронного органу про їх витребування не є тією обставиною, з якою норма пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України пов`язує незастосовність правових наслідків ненадання платником податків контролюючому органу документів під час проведення перевірки. Такими обставинами є виключно виїмка або інше вилучення документів правоохоронними органами.

Верховний Суд у справі № 640/5814/21 зазначив, що у Податковому кодексі України не має визначення поняття вилучення документів правоохоронними органами.

Поряд з цим питання вилучення (виїмки) документів врегульовано положеннями Кримінально - процесуального кодексу України.

Відповідно до положень статті 160 Кримінально - процесуального кодексу України тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку); тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.

Особа, яка пред`являє ухвалу про тимчасовий доступ до речей і оригіналів або копій документів, зобов`язана залишити володільцю речей і оригіналів або копій документів опис речей і оригіналів або копій документів, які були вилучені на виконання ухвали слідчого судді, суду. На вимогу володільця особою, яка пред`являє ухвалу про тимчасовий доступ до речей і документів, має бути залишено копію вилучених оригіналів документів (стаття 165 Кримінально - процесуального кодексу України).

Отже у разі вилучення (виїмки) оригіналів або копій документів володільцю таких надається опис вилучених документів чи їх копій, а також на вимогу володільця має бути залишено копії вилучених оригіналів документів.

Факт вилучення документів відображається у протоколі слідчої дії.

З аналізу вказаних норм вбачається, що вилучення (виїмка) документів може бути проведено виключно на підставі ухвали слідчого судді, суду і таке вилучення (виїмка) має бути підтверджено документально, описом, протоколом слідчої дії, тощо.

Також частиною другою статті 93 Кримінально - процесуального кодексу України передбачено, що сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Отже, у разі надходження запиту (вимоги) про витребування (надання) документів від правоохоронного органу (сторони обвинувачення) органи державної влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, службові та фізичні особи надають запитувані документи, відомості, речі та інше.

При цьому надання документів на запит (вимогу) про витребування документів не є тотожним вилученню (виїмці) документів, це різні процесуальні дії, мають різні процедури вчинення (призначення), регулюються різними правовими нормами та мають різні правові наслідки.

Платник податків має право на подання документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки, після закінчення такої перевірки. Проте реалізація такого права має здійснюватися відповідно до вимог, встановлених ПК України, і до прийняття рішення за результатами такої перевірки. Поряд з цим, платник податків не позбавлений права довести у судовому процесі, що він вжив всіх залежних від нього заходів для забезпечення повної та об`єктивної перевірки, не ухилявся від її проведення, тобто, його поведінка жодним чином не була спрямована на перешкоджання контролюючому органу у здійсненні податкового контролю.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26 грудня 2024 року у справі №260/1692/20.

Відтак, судом встановлено, що первинні документи не вилучались правоохоронними органами у позивача а надавались позивачем добровільно на виконання постанови про витребування документів.

В даному випадку позивачем не надано суду жодних пояснень, які б підтверджувалися доказами, щодо вчинення ним дій, які б відповідали його інтересам, зокрема, копіювання первинних документів по взаємовідносинам з контрагентами ПрАТ СОЛДІ І КО, ПП СУЧАСНИЙ ДІМ І КО, TOB СТРОЙГРАД ПЛЮС, TOB МЕТАЛ ХОЛДІНГ ТРЕЙД, TOB КАСТ АЙРОН, TOB БУД СОЮЗ КАПІТАЛ, TOB МАРСЕЛЬ ГРУП, TOB БУДІВЕЛЬНА ЛІГА ЛТД, TOB ОПТОВИК ТОРГ ПЛЮС, TOB БАЗАЛЬТ ІНВЕСТМЕНТ, TOB ТД АМЕРІЯ, TOB ГЛОБАЛ ГРУП, TOB ЕЛЬФОЛС, TOB НОУПЕН, TOB БУДМОНТАЖ ВКК, TOB СФЕРАСТРОЙ СЖК, TOB БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ АЛЬТОР (TOB ЖИТЛОБУДМОНТАЖ), TOB МІНІ-СІ ПАМ, TOB МАРКЕТ ТОРГ, TOB КОМ ТЕХ УКРАЇНА, TOB ЗАРІН-ГРУП, TOB БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ПРОФІТВАН як такі, що надані на вимогу старшого слідчого СВ ФР ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві, або ж направлення до контагентів запитів про надання копій таких документів.

При цьому у матеріалах справи наявна фотокопія розписки про отримання (без дати), з якої вбачається, що директор Товариства отримав документи, які були надані ним слідчому на виконання постанови від 27 лютого 2017 року.

Крім того, суд звертає увагу на те, що актом з ненадання документів в ході документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Систем» від 10.05.2018 №593/26-15-14-01-05/38193549 підтверджується також ненадання позивачем до перевірки не тільки первинних документів, а й оборотно сальдових відомостей, аналізу рахунків, ж/о по субконтах та обороти рахунків в розрізі контрагентів, картки рахунків. Аналогічного змісту складено акт від 17.05.2018.

Як зазначено в акті перевірки, підприємством до перевірки не надано регістрів аналітичного та синтетичного обліку, первинних бухгалтерських (податкових) документів на підставі яких було сформовано показники звітності підприємства за період з 01.01.2015 по 31.12.2017.

Причин ненадання до перевірки позивачем регістрів аналітичного та синтетичного обліку представником позивача не зазначено.

Відтак, підприємством до перевірки не надано не тільки первинних документів, а й регістрів бухгалтерського обліку..

З огляду на викладене та враховуючи висновки Верховного Суду, враховуючи те, що фактично зазначені документи надані позивачем самостійно на виконання постанови про витребування документів, а не були вилучені правоохоронними органами, у контролюючого органу не виникло встановленого пунктом 85.9 статті 85 ПК України обов`язку перенесення термінів проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача за спірний період до отримання копій документів або забезпечення доступу до них правоохоронними органами.

Відповідно до пункту 85.2 статті 85 ПК платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Цьому обов`язку кореспондує право посадових осіб контролюючого органу при проведенні перевірок вимагати і отримувати у платників податків копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Таке право закріплене нормою пункту 85.4 статті 85 ПК.

Отже, надання платником фінансово-господарських документів під час проведення перевірки є необхідною умовою підтвердження правомірності задекларованих ним показників податкового обліку. Обов`язок платника зберігати документи й надавати їх під час перевірки контролюючому органу кореспондує з компетенцією контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі документів. Ненадання платником документів на підтвердження задекларованих показників податкового обліку прирівнюється нормами пункту 44.6 статті 44 ПК до їх відсутності. Винятком є випадки виїмки документів або іншого їх вилучення правоохоронними органами та іншими компетентними органами. Якщо платник після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені ним у податковій звітності, але не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Аналогічного висновку щодо тлумачення наведених законодавчих норм дійшов і Верховний Суд, зокрема, в постановах від 06 серпня 2019 року у справі № 160/8441/18, від 29 травня 2020 року у справі № 826/27811/15, від 09 липня 2021 року у справі № 823/1609/15, від 17 серпня 2023 року у справі №380/8798/21, від 23 травня 2024 року у справі №380/5557/22, від 16 вересня 2025 року у справі №380/8798/21.

Також, за сталою та послідовною практикою Верховного Суду, викладеною, зокрема у постановах від 27 квітня 2022 року у справі №20/13197/20, від 22 червня 2022 року у справі №826/13633/17, від 23 березня 2023 року у справі №580/9734/21, від 18 квітня 2024 року у справі №460/16521/23 наслідки, передбачені пунктом 44.6 статті 44 ПК України, стосуються документів, що відповідають сукупно наступним умовам: документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки; на підставі яких платник веде облік доходів, витрат та інших показників; безпосередньо пов`язані із визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань; зберігання яких є законодавчим обов`язком платника податків; вимога щодо надання яких містилася у належно оформленому запиті контролюючого органу.

Станом на дату завершення перевірки позивачем жодних документів не надано. Ненадання документів було зафіксовано у відповідних актах, які засвідчують факти ненадання документів до перевірки, складені посадовими особами контролюючого органу. Після отримання акта перевірки позивач не скористався правом подання заперечення на акт перевірки разом із документами, наявними в платника.

Відтак, оскільки позивач не надав документи для проведення перевірки, в тому числі, й у строк, визначений пунктом 44.7 статті 44 ПК України, в контролюючого органу були законні підстави провести перевірку з використанням наявної в нього податкової інформації щодо задекларованих сум та визнати ці суми непідтвердженими документально.

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши норми права, суд відхиляє доводи позивача, адже норма пункту 44.6 статті 44 ПК України вимагає наявність документів на час складення податкової звітності, встановлює правило щодо надання платником податків документів для перевірки, а також юридичний наслідок недотримання цього правила - виключення факту наявності документів на час складення податкової звітності.

Окрім того, судом враховується і те, що відповідачем до відзиву на позовну заяву, який подано 19.10.2018 (окрім ряду протоколів допитів фізичних осіб, дотичних до контрагентів сторони позивача), долучено копію вироку Дніпровського районного суду м. Києва від 07.11.2016 по справі №755/16138/16-к відносно обвинуваченої особи ОСОБА_3 .

В свою чергу ОСОБА_3 обіймала посаду керівника та головного бухгалтера у ТОВ «МІН-СІ-ПАМ» (код за ЄДРПОУ 39378284) в період з 27.02.2015 по 04.11.2015 (витяг реєстраційних відомостей з історією змін по зазначеному підприємству додається).

На зазначений період припадають періоди господарських взаємовідносин позивача з ТОВ «МІН-СІ-ПАМ», описаних в акті перевірки, а саме березень червень 2015 (зокрема згідно відомосте про зареєстровані податкові накладні, перелічені на сторінках 19-20 акта податкової перевірки).

Стосовно наданих відповідачем протоколів допитів свідків, складених на стадії досудового розслідування, суд зазначає, що згідно з ч.4 ст.95 Кримінального процесуального кодексу України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст.225 цього Кодексу, і не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. Відповідно до ч.6 ст.78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Судом установлено та відповідачем підтверджено, що вироки у кримінальних провадженнях №12015100020004277 від 15.05.2015 та №32015100010000126 від 28.07.2015 відносно посадових осіб позивача та/або його контрагентів відсутні.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.07.2022 у справі №160/3364/19 відступила від висновку про безумовні наслідки фіктивного підприємництва та вказала, що вирок щодо посадової особи контрагента за ст.205 Кримінального кодексу України, а також ухвала про звільнення такої особи від кримінальної відповідальності за цією статтею у зв`язку із закінченням строків давності не можуть створювати преюдицію для адміністративного суду, якщо тільки суд кримінальної юрисдикції не встановив конкретні обставини щодо дій чи бездіяльності позивача. Такі вирок чи ухвала оцінюються адміністративним судом разом із наданими первинними документами та обставинами щодо наявності первинних документів, правильності їх оформлення, можливості виконання спірних господарських операцій, їх зв`язку з господарською діяльністю позивача та можливого використання придбаного товару (робіт, послуг) у подальшій діяльності. Крім того, платник податків не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Водночас суд зважає на те, що ключовою обставиною, яку належить дослідити відповідно до постанови Верховного Суду, є зміст господарських операцій, який може бути встановлений насамперед на підставі первинних документів. Позивач первинних документів на підтвердження реальності господарських операцій ані під час перевірки, ані під час нового розгляду справи не надав, посилаючись на їх передання інвестору та неповернення.

Щодо доводів податкового органу стосовно того, що ОСОБА_4 не є директором Товариства, суд зазначає наступне.

Згідно наказу №4-к по особовому складу від 03.06.2013, ОСОБА_4 приступив до виконання обов`язків директора ТзОВ «Систем» з 03.06.2013.

В акті перевіри від 29.05.2018 №367/26-15-14-01-05/38193549 вказано, що у періоді, за який проводилась перевірка, директором підприємства був ОСОБА_4 РНОКПП НОМЕР_1 з 15.06.2013 по день підписання акта перевірки згідно даних АІС «Податковий блок».

Дані з ЄДРПОУ (витяг станом на 14.09.2018) підтверджують, що директором Товариства є ОСОБА_4 з 03.06.2013.

Відтак, судом встановлено, що директором позивача був ОСОБА_4 РНОКПП НОМЕР_1 з 15.06.2013 по день підписання акта перевірки.

Стосовно наявної в матеріалах справи копії розписки (без дати) про отримання директором Товариства повернутих документів суд зазначає таке.

Відповідно до листа ГУ ДФС у м. Києві від 11.02.2019 №795/26-15-23-0519, під час допиту свідка, 06.11.2018, керівник ТОВ «Систем» ОСОБА_4 повідомив, що на момент отримання запиту (від 24.10.2018) про витребування відповідного пакету документів у нього документи дійсно були відсутні, про що було надано відповідну письмову відповідь з документами. При цьому, перед датою проведення допиту (06.11.2018) частину документів було повернуто, але яка саме частина документів була повернута, визначити не може, оскільки вона знаходиться на зберіганні у адвоката, який готував клопотання до суду про скасування податкових повідомлень рішень. Від восьмого СВ РКП СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві отримано копію розписки керівника ТОВ «Систем» ОСОБА_4 , яка підтверджує одержання службовою особою Товариства первинних документів, попередньо наданих до органу досудового розслідування на виконання постанови слідчого.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідач, який засвідчив копію розписки та поклав її в обґрунтування своїх заперечень, під час судового розгляду повідомив про відсутність у нього оригіналу цього документа. За відсутності оригіналу розписки та за неможливості встановлення дати її складення, у тому числі шляхом технічної експертизи, копія розписки не може достовірно підтверджувати, що первинні документи перебували у володінні позивача під час перевірки. Однак, на момент допиту свідка ОСОБА_4 06.11.2018 такі документи у підприємства були наявні. Попри це, до позовної заяви позивачем долучені не були без зазначення причин.

З врахуванням вищенаведених висновків, копія розписки без дати не спростовує встановленого судом факту ненадання позивачем до перевірки документів на підтвердження реальності господарських операцій з контрагентами, відсутності доказів виїмки таких документів правоохоронними органами та доказів вчинення позивачем дій, які б відповідали його інтересам, зокрема, копіювання первинних документів по взаємовідносинам з контрагентами та скерування запитів до контрагентів про надання копій первинних документів та подання копій таких первинних документів до суду.

Судом вживались заходи щодо отримання копій таких первинних документів та інших доказів для встановлення об`єктивної істини, однак таких документів судом не здобуто.

Аналіз установлених у справі обставин у взаємозв`язку з наведеними нормами дає підстави для висновку, що висновки контролюючого органу про непідтвердження реальності господарських операцій позивача та про заниження податкових зобов`язань з податку на прибуток підприємств і з податку на додану вартість є обґрунтованими.

Оскільки податкові повідомлення-рішення від 25.06.2018 №0009021401 та №0009031401 прийнято за наслідками висновків про непідтвердження реальності господарських операцій, які відповідач у встановленому порядку довів, такі рішення відповідають визначеним ч.2 ст.2 КАС України критеріям обґрунтованості та не підлягають скасуванню.

Щодо податкового повідомлення рішення від 25.06.2018 №0009071401, то таке винесене контролюючим органом правомірно, оскільки до перевірки позивачем не надано не тільки первинних документів на вимогу контролюючого органу, а й регістрів бухгалтерського обліку, що зафіксовано відповідачем у актах.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині, що є предметом нового розгляду, є необґрунтованими, а тому у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.

Оскільки суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позову, судові витрати стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 72,77, 90, 94, 139, 241 -246, 295 КАС України , суд

в и р і ш и в :

У задоволенні позову відмовити повністю.

Судові витрати стягненню не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 16.10.2026.

СуддяКарп`як Оксана Орестівна