Рішення № 140672536, 14.10.2026, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/8792/25

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Притули К.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову серія ОПШ №0043957 від 23.12.2025 про застосування адміністративно-господарського штрафу відносно ФОП ОСОБА_1 .

Позов обґрунтовано тим, що під час рейдової перевірки 24.10.2025 водій ОСОБА_2 мав і пред`явив інспектору 9 заповнених тахокарт за всі дні, у які він працював протягом попередніх 28 календарних днів. В інші дні водій, за твердженням позивача, не працював та відпочивав, а тому заповнених тахокарт за ці дні не мав.

Позивач вважає, що оформлення бланка підтвердження діяльності водія відповідно до пункту 6.4 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 №340, є правом перевізника, що виключає обов`язковість складання такого документа та відповідальність за його відсутність.

Крім того, позивач зазначає, що акт рейдової перевірки серії ОАР №060268 від 24.10.2025 не містить переліку календарних дат, за які у водія були відсутні тахокарти, а обмежується загальним формулюванням про їх відсутність у кількості, передбаченій законодавством. Позивач вважає такий акт неповним та недопустимим доказом.

Ухвалою судді від 07.01.2026 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі без виклику сторін.

Відповідач проти позову заперечив. У відзиві зазначив, що 24.10.2025 на автомобільній дорозі М-09, км 1, посадовими особами Укртрансбезпеки проведено рейдову перевірку транспортного засобу MERCEDES-BENZ, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 . Під час перевірки водій не пред`явив заповнених реєстраційних листків режиму праці та відпочинку у необхідній кількості або бланка підтвердження діяльності за період, який не був охоплений тахокартами. За результатами перевірки складено акт серії ОАР №060268 від 24.10.2025.

Відповідач наголосив, що вимоги ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт», Положення №340 та Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 №385, передбачають обов`язок водія мати документи про режим праці та відпочинку за встановлений період. Самого усного пояснення про нездійснення перевезень, на думку відповідача, недостатньо.

Розглянувши наявні у справі документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд встановив наступне.

24.10.2025 позивач здійснював перевезення вантажу з м. Кропивницького до Львівської області на підставі товарно-транспортної накладної №0000031 від 23.10.2025. Ці обставини викладені у позовній заяві та не заперечуються відповідачем.

Перевезення здійснювалося автомобілем MERCEDES-BENZ, реєстраційний номер НОМЕР_1 , із причепом, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .

Із копії свідоцтва про реєстрацію автомобіля НОМЕР_3 вбачається, що його власником є ОСОБА_1 . Натомість власником причепа за свідоцтвом НОМЕР_4 зазначений ОСОБА_2 (а.с.10-12).

Під час перевезення 24.10.2025 о 13:00 на автомобільній дорозі М-09, км 1, посадовими особами Управління державного нагляду (контролю) у Львівській області Укртрансбезпеки проведено рейдову перевірку зазначеного транспортного засобу.

За результатами перевірки складено акт серії ОАР №060268 від 24.10.2025 (а.с.9).

В акті зафіксовано перевезення вантажів за відсутності на момент перевірки у водія заповнених тахокарт у кількості, передбаченій законодавством, та відсутності бланка підтвердження діяльності водія. В акті зазначено порушення статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» та відповідальність за абз.3 ч.1 ст.60 цього Закону.

Повідомленням від 18.11.2025 №98625/32/24-25 відповідач запросив позивача на розгляд справи 02.12.2025 з 09:00 до 12:00 у приміщенні Управління за адресою: м. Кропивницький, вул. Героїв Маріуполя, 102, кабінет 17. У повідомленні наведено номер і дату акта перевірки та роз`яснено право подавати пояснення, докази і клопотання (зв.б. а.с.55).

Надана копія вихідного електронного листа від 19.11.2025 підтверджує надсилання повідомлення на адресу електронної пошти позивача (а.с.56).

Повідомленням від 11.12.2025 №105316/32/24-25 позивача запрошено на розгляд справи 23.12.2025 з 09:00 до 12:00 за тією самою адресою. Копія вихідного електронного листа підтверджує його надсилання 11.12.2025 на ту саму електронну адресу (зв.б. а.с.56-57).

23.12.2025 начальник Управління державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Ольга Хорзеєва прийняла постанову серії ОПШ №043957, якою до ФОП ОСОБА_1 застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 17 000 грн за порушення ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абз.3 ч.1 ст.60 цього Закону (а.с.8).

Копія електронного листа від 26.12.2025 підтверджує надсилання позивачу копії постанови (зв.б. а.с.57).

Позивач, не погоджуючись із зазначеною постановою, звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначені Законом України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 №2344-III (далі - Закон №2344-III).

Відповідно до ст.1 Закону №2344-III, автомобільний перевізник - суб`єкт господарювання, який здійснює на комерційній основі чи за рахунок власних коштів перевезення пасажирів та/або вантажів транспортними засобами.

Згідно ст.18 Закону №2344-III, з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.

Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.

Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.

За статтею 34 цього Закону, автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших нормативно-правових актів у сфері перевезення пасажирів та/або вантажів; використовувати на маршруті транспортні засоби, пристосовані для перевезення пасажирів, у тому числі для перевезення пасажирів у кріслах колісних, пасажирів з порушенням зору або слуху, у кількості, визначеній замовником перевезень; утримувати транспортні засоби в належному технічному і санітарному стані та забезпечувати їх зберігання відповідно до вимог статті 21 цього Закону; забезпечувати контроль технічного і санітарного стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут; забезпечувати проведення медичного контролю стану здоров`я водіїв; організовувати проведення початкового та періодичного навчання водіїв, у тому числі з питань супроводу осіб з інвалідністю під час посадки у транспортний засіб і висадки з нього, згідно з вимогами законодавства; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства; забезпечувати безпеку дорожнього руху; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів та/або вантажів.

Автомобільний перевізник зобов`язаний забезпечувати ознайомлення з документами щодо умов провадження та організації господарської діяльності з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільним транспортом особам, уповноваженим на здійснення заходів державного нагляду (контролю) на автомобільному транспорті.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 48 Закону №2344-III, автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Отже, стаття 48 Закону №2344-III не обмежує перелік необхідних документів виключно посвідченням водія, реєстраційними документами та накладною. Застосування цієї статті передбачає врахування спеціальних вимог до відповідного виду перевезення і документів, передбачених іншими нормативно-правовими актами.

Пунктом 1.3 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 №340, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.09.2010 за №811/18106 (далі - Положення №340), у редакції, чинній на час перевірки, передбачено що вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (далі - ТЗ).

Відповідно до пункту 6.1 Положення №340 автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.

Пунктом 6.4 Положення №340 передбачено, що графік змінності водіїв, відомість обліку робочого часу та відпочинку водіїв зберігаються у Перевізника.

У разі тимчасової непрацездатності водія чи перебування його у відпустці, а також якщо водій не здійснював перевезення пасажирів чи/та вантажів, Перевізник може заповнювати бланк підтвердження діяльності (додаток 4).

Водії зберігають бланк підтвердження діяльності протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.

Перевізники зберігають бланк підтвердження діяльності протягом 12 місяців.

Порядок використання тахографів визначений Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженою наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 №385, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 20.10.2010 за №946/18241 (далі - Інструкція №385).

Згідно з п. 3 розділу ІІІ Інструкції №385, водій транспортного засобу, обладнаного тахографом:

забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа;

своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа, у тому числі смарт-тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом;

має при собі: заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом або смарт-тахографом;

у разі несправності або пошкодження тахографа інформує про це відповідну посадову особу автомобільного перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв);

у разі несправності або пошкодження тахографа, автомобільний перевізник повинен його відремонтувати в ПСТ до відправлення такого транспортного засобу в рейс.

Пп. 6 п. 1 розділу II Вичерпного переліку питань щодо дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 16.04.2025 №703, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.05.2025 за №666/44072, у редакції, чинній на час перевірки, передбачено наявність та надання водієм для перевірки документів, на підставі яких виконується перевезення для вантажних автомобілів з повною масою понад 3,5 тонни: картку водія або інформацію з діючого та повіреного тахографа (заповнені реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв - тахокарти у кількості, встановленій ЄУТР), або бланк підтвердження діяльності, або у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом - роздруковану на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водія (водіїв).

Ці приписи визначають предмет дорожнього контролю та застосовуються у взаємозв`язку зі статтею 48 Закону №2344-III, Положенням №340 та Інструкцією №385. Вони не є самостійною законодавчою підставою відповідальності: такою підставою є стаття 60 Закону №2344-III.

Абз.3 ч.1 ст. 60 Закону №2344-III встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян

Щодо доводу позивача про необов`язковість бланка підтвердження діяльності суд зазначає наступне.

Пункт 6.4 Положення №340 дійсно передбачає можливість оформлення бланка. Зі змісту цієї норми не випливає безумовний обов`язок перевізника складати такий бланк незалежно від наявності інших належних записів про режим праці та відпочинку.

Водночас можливість обрання передбаченого нормативними актами способу підтвердження діяльності не скасовує обов`язку забезпечити можливість перевірки відповідного режиму за весь установлений період.

Обов`язок документального обліку охоплює як керування транспортним засобом, так і періоди відпочинку та іншої діяльності. Контроль лише за дев`ятьма днями, у які водій здійснював рейси, без документального відображення решти періоду не дає можливості перевірити виконання вимог щодо послідовності роботи, перерв і відпочинку.

Позивач зазначає, що тахокарти були лише за відпрацьовані дні, а решта 19 днів залишилася не охопленою такими документами. Пред`явлення інших передбачених законодавством записів, що підтверджували б діяльність або відпочинок за решту цього періоду, позивач також не стверджує та відповідних доказів не надає.

Тому підставою відповідальності є відсутність належного комплекту документів про режим праці та відпочинку під час перевезення. Відсутність бланка у цьому випадку оцінюється разом із відсутністю документального підтвердження за частину необхідного періоду.

Посилання на рекомендаційний характер типових бланків у ЄУТР не спростовує цього висновку. Перевезення здійснювалося у внутрішньому сполученні, до якого застосовуються відповідні норми національного законодавства. Відсилання Інструкції №385 до ЄУТР щодо кількості тахокарт не означає звільнення від обов`язку мати записи за встановлений період.

Щодо неповноти акта перевірки суд зазначає таке.

За пунктом 13 Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567, у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.2025 №141 (далі - Порядок №1567), виявлене порушення оформлюється актом за встановленою формою.

У цьому випадку акт містить фактичний опис відсутності тахокарт у передбаченій законодавством кількості та відсутності бланка підтвердження діяльності, а також відомості, які дозволяють ідентифікувати перевезення, водія і перевізника. Разом з тим інспектор не навів конкретних дат, які залишилися без документального підтвердження.

Такий недолік сам по собі не означає недопустимості всього акта. Допустимість доказу і достатність відомостей, які він містить, мають різний зміст. Відсутність у документі деталізації не доводить, що він отриманий із порушенням закону.

Суд враховує також прямо наведені позивачем обставини про пред`явлення лише дев`яти тахокарт та відсутність тахокарт і бланка за решту періоду. Ці відомості узгоджуються з описом порушення в акті та не свідчать про існування неврахованого повного комплекту документів.

Позивач не заперечує факт відсутності частини документів, а оспорює правовий обов`язок мати їх за дні відпочинку. Отже, спір у цій частині стосується правового значення визнаних сторонами обставин.

За таких обставин відсутність деталізації дат в акті не спростовує доведеного факту відсутності під час перевірки документів, які охоплюють увесь необхідний період.

Оцінивши акт рейдової перевірки, постанову, документи про транспортний засіб, матеріали повідомлення про розгляд та викладені позивачем обставини, суд дійшов висновку, що відповідач підтвердив наявність передбачених законом підстав для застосування адміністративно-господарського штрафу.

Доводи позову щодо можливості не оформлювати бланк підтвердження діяльності не спростовують обов`язку мати документи, які підтверджують режим праці та відпочинку за необхідний період. Недолік деталізації акта за обставин цієї справи не спростовує встановленої відсутності такого документального підтвердження.

Отже, підстав для визнання протиправною та скасування постанови серії ОПШ №043957 від 23.12.2025 суд не встановив, а отже у задоволенні позовних вимог належить відмовити.

Оскільки позов не підлягає задоволенню, підстав для стягнення на користь позивача судового збору за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень відповідно до статті 139 КАС України немає. Підстав для відшкодування інших витрат позивача за рахунок відповідача також не встановлено.

Керуючись статтями 2, 9, 72 77, 90, 139, 241 246, 255, 293, 295 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд.

ВИРІШИВ

У задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_5 ) до Управління державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті (25004, м. Кропивницький, вул. Героїв Маріуполя, 102; код ЄДРПОУ Державної служби України з безпеки на транспорті 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови серії ОПШ №043957 від 23.12.2025 про застосування адміністративно-господарського штрафу - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду К.М. ПРИТУЛА