Рішення № 140672506, 16.10.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2026 року м. Київ справа №320/30842/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенка О.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження) адміністративний позов Приватного підприємства "ОЛІВІЯ ТРЕНД" до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Приватне підприємство "ОЛІВІЯ ТРЕНД" з позовом до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.02.2024 № 7387/0412, яким до підприємства застосовано штраф у розмірі 130969,07 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що контролюючий орган при проведенні камеральної перевірки неправильно обчислив строки реєстрації розрахунків коригування на зменшення суми компенсації, оскільки обраховував строк від дати їх складання, а не від дати отримання покупцем, як передбачено Податковим кодексом Укарїни (далі - ПК України). Також, позивач зазначив про помилковість розрахунку суми штрафу (застосування ставок 30-50% замість 2-25% за Законом України «Про внесення змін до розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» № 2876-IX (далі Закон № 2876) та вказував на дію мораторію, встановленого п. 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.07.2024 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження).

До суду від Головного управління ДПС у Київській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, представник відповідача зазначив про те, що камеральною перевіркою встановлено порушення граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відповідач наголосив на правомірності застосування штрафних санкцій на загальних підставах за приписами ст. 120-1 ПК України, вказуючи, що з 27.05.2022 дію карантинного мораторію скасовано Законом № 2260 в частині перевірок своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування.

Стороною позивача до суду подано відповідь на відзив на позовну заяву, в якій позивач вважає доводи відповідача безпідставними, необґрунтованими та такими, що ґрунтуються на помилковому тлумаченні норм податкового законодавства. Відповідач при проведенні перевірки та складанні акта не досліджував, не зафіксував і не перевірив дати, коли саме позивач отримав розрахунки коригування від своїх контрагентів. Позивач наголошує також і на тому, що порушення строків реєстрації податкових накладних за вересень-жовтень 2023 року відбулося виключно через виправлення технічної помилки у полі «дата складання», тож, у діях позивача відсутня вина, як обов`язкова складова податкового правопорушення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Приватне підприємство «ОЛІВІЯ ТРЕНД» (ЄДРПОУ 44608319) зареєстроване платником податку на додану вартість з 01.10.2021, індивідуальний податковий номер 446083110136. Станом на момент виникнення спірних правовідносин, підприємство перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Київській області.

Відповідачем було проведено камеральну перевірку ПП «ОЛІВІЯ ТРЕНД» щодо дотримання порядку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування за період лютий 2022 - грудень 2023 року, за результатами якої, складено акт від 08.12.2023 № 26646/10-36-4-12/44608319.

Не погоджуючись із висновками контролюючого органу, позивач звернувся до ГУ ДПС у Київській області із запереченням № 134 до акту перевірки. За результатами розгляду заперечень, відповідач надіслав позивачу лист від 22.02.2024 № 2037/12/10-36-04-03, яким висновки акту перевірки залишено без змін, а заперечення підприємства без задоволення.

На підставі висновків акта перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Н» від 27.02.2024 № 7387/0412 про застосування штрафних санкцій в розмірі 130969,07 грн. Так, як вбачається з наданої інформації щодо розрахунку до вказаного рішення, більшість документів, за які застосовано штраф, є розрахунками коригування, складеними постачальниками на зменшення суми компенсації, де обов`язок реєстрації покладено на позивача, як покупця.

Скориставшись правом на адміністративне оскарження, позивач подав до ДПС України скаргу № 149 від 25.03.2024. За результатами її розгляду, ДПС України прийняла рішення від 24.05.2024 № 15391/6/99-00-06-03-01-06, яким скаргу залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Київській області без змін.

Позивач не погоджується з вказаним податковим повідомленням-рішенням та вважає, що останнє підлягає визнанню протиправним та скасуванню, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

При вирішенні спору, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України.

За приписами п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи а зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до абз. 1 п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Згідно з абз. 14 п. 201.10 ст. 201 ПК України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Статтею 120-1 ПК України визначена відповідальність платників податків за порушення строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно приписів п. 120-1.1 ст. 120 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а» - «г» цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до ст. 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого п. 201.4 ст. 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог ст. 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Тож, на платника податків покладено обов`язок щодо реєстрації податкової накладної чи розрахунків коригування до них в ЄРПН у строк, встановлений податковим законодавством, а відповідні порушення, є підставою для відповідальності у вигляді штрафу.

Разом з тим, згідно з п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, на який посилається позивач в обґрунтування позовних вимог також, за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду з 01.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Однак, Законом України від 12.05.2022 № 2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» (далі Закон № 2260), який набрав чинності 27.05.2022, внесено зміни до п. 69 підрозділу 10 XX «Перехідні положення» ПК України, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX, установлено особливості для справляння податків і зборів.

Відповідно до положень п. п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п. 46.2 ст. 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п. 46.2 ст. 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24.02.2022 до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15.07.2022, подання податкової звітності до 20.07.2022 та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31.07.2022.

Згідно з п.п. 69.1-1 п. 69 підрозділу 10 Розділу XX «Перехідні положення» ПК України платники податку на додану вартість зобов`язані забезпечити у строки, встановлені пп. 69.1 цього пункту, реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, граничний термін реєстрації яких припадає на періоди, зазначені у пп. 69.1 цього пункту, та уточнити (привести у відповідність) податковий кредит, задекларований платниками на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, з урахуванням даних податкових накладних та/або розрахунків коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підпунктом 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України визначено, що у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених пп. 112.8.9 п. 112.8 ст. 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Тобто, Законом № 2260, який набрав чинності 27.05.2022, поновлено відповідальність платників податків у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок згідно з Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених пп. 112.8.9 п. 112.8 ст. 112 Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому, п.п. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України скасовано дію мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Отже, саме з 27.05.2022, припинили застосовуватися положення законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, які поширювалися на правовідносини, що врегульовувались п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.

Законом № 2260-IX, було внесено зміни й до п. п. 69.9 п. 69 підр. 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України. У свою чергу, відповідно до нової редакції цієї норми, для платників податків та контролюючих органів зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п. 46.2 ст. 46 цього Кодексу, сплати податків та зборів платниками податків.

Крім того, у контексті доводів позовної заяви, суд зауважує, що відповідальність, встановлена п. 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України, застосовується за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого для п. 89 цього розділу, тобто прямо пов`язана зі збільшеними строками реєстрації податкових накладних.

Податкове правопорушення у вигляді несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної, з огляду на що, на переконання суду, розповсюджувати дію п. 89, 90 на правовідносини, які були припинені (тобто податкові накладні складені та зареєстровані з порушенням строку, який визначений пунктом 201.1 статті 201 ПК України, до внесення змін Законом № 2876, а саме ПН № 9 зареєстрована 18.10.2022, тобто до прийняття Закону № 2876), є неможливим.

Відтак, зменшений розмір штрафних санкцій може бути застосований лише щодо податкових накладних, складених та зареєстрованих несвоєчасно після набрання чинності Законом № 2876 або до накладних, строк реєстрації яких не скінчився станом на день набрання чинності цим Законом (08.02.2023).

Тому, у цій частині доводи позивача не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду та відхиляються судом.

Згідно положень п. 192.1 ст. 192 ПК України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в Єдиному реєстрі податкових накладних пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних: постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації; отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Судом досліджено, що переважна більшість документів (2046 із 2048 розрахунків коригування), зазначених у розрахунку до оскаржуваного рішення, передбачали зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальникам, що підтверджується відомостями з від`ємними значеннями у стовпчику 6 Додатку № 1 до акту перевірки. За приписами ПК України, обов`язок реєстрації таких розрахунків коригування в ЄРПН покладено на позивача, як отримувача (покупця).

Із наданого відповідачем розрахунку штрафу вбачається, що податковий орган вираховував граничні строки реєстрації зазначених документів, виходячи з дати їх складання постачальниками (стовпчик 2 Розрахунку).

Проте, будь-яких відомостей про дату фактичного надіслання цих розрахунків коригування продавцями та дату їх одержання позивачем акт камеральної перевірки та матеріали справи не містять.

На спростування висновків контролюючого органу, позивач надав витяги з особистого кабінету програмного забезпечення «M.E.Doc» із фіксацією електронних квитанцій, а також письмові листи-підтвердження від контрагентів-постачальників. З цих документів, вбачається, що розрахунки коригування були зареєстровані позивачем у межах встановленого законом строку від дати їх фактичного надходження до електронного кабінету покупця. Водночас, судом виявлено два розрахунки коригування, щодо яких позивачем дійсно було допущено пропуск строку реєстрації від дати їх отримання покупцем, а саме № 2268 (дата складання 21.04.2022, дата отримання покупцем 08.08.2022, фактична дата реєстрації 25.08.2022) - граничний строк реєстрації 23.08.2022, кількість днів порушення становить 2 дні, сума РК - 4220,56 грн; № 2269 (дата складання 21.04.2022, дата отримання покупцем 27.07.2022, фактична дата реєстрації 25.08.2022) - граничний строк реєстрації 11.08.2022, кількість днів порушення становить 14 днів, сума РК - 421,18 грн. При нарахуванні штрафу за затримку реєстрації розрахунків коригування № 2268 та № 2269, відповідач застосував ставку штрафу у розмірі 30% на підставі загальних норм ст. 120-1 ПК України.

Досліджуючи обставини несвоєчасної реєстрації 11 податкових накладних, відображених у таблиці 2 акту перевірки, суд встановив, що дані податкові накладні за період вересня-жовтня 2023 року були первинно надіслані позивачем для реєстрації в ЄРПН без порушення строків, однак містили технічну помилку в полі «дата складання».

З матеріалів справи також вбачається, що для виправлення цієї помилки, позивач здійснив дії, зареєстрував розрахунки коригування із показниками зі знаком «мінус» до помилкових накладних та повторно зареєстрував нові податкові накладні із правильними датами операцій. Через необхідність проведення цієї процедури, фактична дата реєстрації виправлених податкових накладних припала на період поза межами загальних граничних строків (прострочення склало від 8 до 49 днів). Зобов`язання за цими операціями були задекларовані та сплачені підприємством у повному обсязі та своєчасно.

Водночас, суд звертає увагу на те, що розрахунки коригування, складені постачальником до податкової накладної, яка складена на отримувача платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, підлягають реєстрації в ЄРПН протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування отримувачем (покупцем).

Судом досліджено надані позивачем протоколи електронного документообігу програми «М.Е.Doc» та властивості документів по кожному з розрахунків коригування, які підтверджують фактичні дати надходження документів від постачальників до позивача.

Суд наголошує на тому, що законодавець чітко пов`язав початок перебігу строку для реєстрації відповідного розрахунку коригування на зменшення саме з моментом його отримання покупцем, а не з датою його виписки продавцем.

Наведене вказує на те, що контролюючий орган при здійсненні перевірки та обрахунку розміру штрафу при визначенні кількості днів порушення термінів реєстрації розрахунків коригування взяв до уваги дату їх складення, а не дату отримання таких, як це передбачено наведеними положеннями п. 192.1 ст. 192 ПК України.

Верховний Суд в постановах від 28.04.2020 у справі № 810/198/16-а, від 03.03.2023 у справі № 300/1765/19, сформував висновки щодо сфери дії ст. 192 ПК України у схожих за змістом правовідносинах і вказав, що отримувач має можливість зареєструвати розрахунок коригування за умови виконання постачальником свого обов`язку зі своєчасного надіслання складеного ним розрахунку коригування на зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг отримувачу.

Як виснував Верховний Суд в постанові від 23.01.2025 у справі № 280/4889/24, строки реєстрації розрахунку коригування, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, обраховуються від дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем), а не від дати складання такого розрахунку. Цей висновок також повторив Верховний Суд і в постанові від 12.03.2025 у справі № 160/12120/24.

Формулювання «з дня отримання» що міститься у наведених вище нормах, є чітким і вказує на те, що відлік строку починається з моменту, коли розрахунок коригування надійшов до покупця, а не з дати його складання чи іншої події. Ці норми не містять нечітких чи умовних конструкцій, які могли б ускладнити їх розуміння чи їх застосування.

Такий підхід до правозастосування обумовлений тим, що відповідно до вищенаведених положень законодавства розрахунок коригування складається безпосередньо продавцем/постачальником, після чого направляється покупцю/отримувачу послуг, який здійснює його реєстрацію.

Покупець не впливає на дату складання розрахунків коригування продавцем та на факт її надсилання, тому виправданим є підхід законодавця щодо обчислення строку реєстрації розрахунків коригування саме з дати їх отримання.

Оскільки розрахунок коригування є документом, що ініціюється та формується виключно постачальником, покупець не може нести відповідальність за затримки, які виникають до моменту отримання цього документа. Не покладає на нього такої відповідальності і чинне законодавство.

Варто звернути увагу і на те, що Верховний Суд в постанові від 23.04.2025 у справі № 380/16853/24 від такого висновку не відступав, а також зазначив, що абзац 9 п. 201.10 ст. 201 ПК України не може застосовуватися для визначення дати отримання розрахунку коригування покупцем, оскільки він регулює інший етап документообігу - взаємодію з Державною податковою службою після подання розрахунку коригування на реєстрацію, а не етапу його передачі від постачальника до покупця. Дата і час, зафіксовані у квитанції, є підтвердженням факту обробки розрахунку коригування системою ЄРПН і не мають прямого відношення до визначення моменту, коли покупець фактично отримав розрахунок коригування від постачальника для подальшої реєстрації. Та обставина, що ПК України не передбачає механізму фіксації дати отримання покупцем розрахунку коригування, не змінює змісту наведених норм та не дає правових підстав, щоб тлумачити їх таким чином, аби початок відліку строку на реєстрацію розрахунку коригування, в якому передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, розпочинався саме з дня складення такого розрахунку коригування.

Суд зазначає, що відповідач для цілей цих правовідносин не може посилатися на відсутність механізму перевірки дати отримання відповідних розрахунків коригування, а повинен був запровадити процедури, які б давали можливість достеменно встановити дату отримання відповідного розрахунку коригування.

Тому, доводи та позиція відповідача про відсутність механізму фіксації, тому слід відраховувати строк від дати складання такого розрахунку, на переконання суду, є безпідставними, адже це не відповідає приписам п. 201.10 ст. 201 ПК України, а й отже, обрахувавши строки від дати виписки розрахунку коригування, відповідач дійшов помилкових висновків про наявність відповідного порушення з боку товариства.

За змістом абз. 2 п. 109.1 ст. 109 ПК України діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

З урахуванням того, що в отримувача (покупця) виникає обов`язок зареєструвати розрахунки коригування після їх складення та надіслання постачальником у встановлені законодавством строки, контролюючий орган під час проведення перевірки не досліджував обставин спрямованості умислу позивача на порушення строків реєстрації розрахунків коригування.

Підсумовуючи, суд вважає, що контролюючий орган при прийнятті оскаржуваного податкового повідмолення-рішення, порушив вимоги чинного законодавства щодо визначення моменту виникнення у позивача обов`язку з реєстрації розрахунків коригування та не врахував обставини отримання позивачем цих розрахунків після їх складення.

Відповідач також зазначає, що, оскільки позивачем було допущено технічні помилки у датах первинних податкових накладних, їх повторне подання та реєстрація правильних податкових накладних відбулися поза межами граничних строків, що, утворює склад порушення за нормами ст. 120-1 ПК України, незалежно від мотивів платника.

Водночас, у контексті наведеного, суд бере до уваги те, що позивач діяв добросовісно, адже виправлення технічної помилки відбулося єдиним технічно можливим в системі ЄРПН способом, шляхом обнулення помилкової податкової накладної та реєстрації нової. Відповідачем у частині цих доводів не було повідомлено про наявність іншого/альтернативного способу усунення цієї неточності, а тому, суд вважає, що застосування фінансових санкцій за технічне виправлення помилки суперечить принципу пропорційності податкового законодавства.

Також, суд зауважує, що за змістом оскаржуваного податкового повідомлення-рішення при розрахунку штрафу за порушення граничних строків реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН, зокрема розрахунків коригування № 2268 від 21.04.2022 та № 2269 від 21.04.2022, до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 30%, тобто в розмірі, встановленому пунктом 120.1 ст. 120-1 ПК України. Водночас, строки реєстрації розрахунків коригування № 2268 від 21.04.2022 та № 2269 від 21.04.2022 були порушені на 2 і 14 календарних днів відповідно, що передбачає накладення штрафу відповідно до п. 120.1 ст. 120-1 ПК України у розмірі 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в такому розрахунку коригування. Наведеним, на переконання суду, вбачається неправомірним застосування контролюючим органом штрафних (фінансових) санкцій щодо таких розрахунків коригування у розмірі 30%.

Зважаючи на те, що повноваження щодо розрахунку грошових зобов`язань та штрафних санкцій, є дискреційними повноваженнями податкового органу, суд не може підміняти суб`єкта владних повноважень та здійснювати новий перерахунок санкцій за іншою ставкою. Застосування відповідачем неправильної правової норми та невірне визначення розміру штрафу, свідчить про протиправність такого рішення в цілому, що є самостійною підставою для його повного скасування.

Таким чином, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення, що є предметом даного спору, є протиправним та підлягає скасуванню повністю, адже суд не має повноважень втручатися у дискреційні повноваження котнролюючого органу щодо визначення/нарахування платнику податків штрафних санкцій в податковому повідомленні-рішенні.

Позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідачем під час розгляду даного спору не було доведено правомірності прийнятого рішення, а покладені в основу відзиву доводи ґрунтуються на припущеннях та спростовуються наявними у справі доказами.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Судові витрати підлягають розподілу, згідно норм ч. 1 ст. 139 КАС України.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 241-247, 255, 293, 295-297 КАС України, суд,

в и р і ш и в:

Адміністративний позов Приватного підприємства "ОЛІВІЯ ТРЕНД" до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 27.02.2024 № 7387/0412.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області на користь Приватного підприємства "ОЛІВІЯ ТРЕНД" судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028 грн (три тисячі двадцять вісім гривень).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головенко О.Д.