Рішення № 140672498, 16.10.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2026 року Київ справа №320/3491/25

Київський окружний адміністративний суд у складі судді головуючої Горобцової Я.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Пьотінгер Україна» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Пьотінгер Україна» до Головного управління ДПС у Київській області, в якому позивач просить визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.12.2024 №54653/0709, складене Головним управлінням ДПС у Київській області.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.01.2025 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Свої вимоги позивач мотивує безпідставністю оскаржуваного рішення з огляду на відсутність правових підстав для його прийняття.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у наданому суду відзиві, наголошує на правомірності своєї поведінки у межах спірних правовідносин, а тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Такі доводи заперечені позивачем у поданій до суду відповіді на відзив.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Як вбачається з матеріалів справи, ГУ ДПС у Київській області здійснило документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Пьотінгер Україна» з питання дотримання вимог валютного законодавства України при розрахунках за зовнішньоекономічним контрактом №1/01082022 від 01.08.2022, з нерезидентом Компанія Pцttinger Landtechnik GmbH (Австрія) за період з 01.08.2022 по 10.09.2024.

За результатами перевірки складено акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки від 17.09.2024 №462336/10-36-07-09-10/34864680.

В Акті перевірки зроблено висновки про порушення позивачем ч. 3 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» та п. 142 Постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», а саме порушено граничні строки розрахунків по імпортному зовнішньоекономічному контракту №1/01082022 від 01.08.2022 з нерезидентом Компанія Pцttinger Landtechnik GmbH (Австрія) на загальну суму 139 437, 39 євро (еквів. 5 538 941, 16 грн.).

3 0.09.2024 позивач подав заперечення (далі - Заперечення) на зазначений акт перевірки.

10.10.2024 відповідачем був проведений розгляд Заперечення, за результатом якого був надісланий лист від ГУ ДПС у Київській області про розгляд заперечення від 14.10.2024 №1973 6/12/10-36-07-09, яким Заперечення не було задоволене і винесено податкове повідомлення-рішення від 17.10.2024 №44990/0709, яким до позивача застосовано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічних діяльності на суму 165 091, 08 грн.

06.01.2025 позивач отримав рішення ДПС України про результати розгляду скарги від 05.12.2024 №38655/6/99-00-06-01-03-06, яким ДПС України скасувало податкове повідомлення-рішення від 17.10.2024 №44990/0709 у частині 33 018, 22 грн. пені, а в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення залишило без змін, а скаргу - частково задоволено.

06.01.2025 позивач отримав від відповідача нове податкове повідомлення-рішення від 30.12.2024 №54653/0709, яким до позивача застосовано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічних діяльності на суму 132 072, 86 грн.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з такого.

Позивач є офіційним дистриб`ютором в Україні Компанії Pцttinger Landtechnik GmbH (Австрія) (далі - Компанія-нерезидент або Компанія Pцttinger Landtechnik GmbH), яка є материнською компанією позивача.

Так, між позивачем та компанією-нерезидентом був укладений Контракт 1/01082022 від 01.08.2022 (далі - Контракт), відповідно до якого продавець (яким є Компанія-нерезидент) продає, а покупець (яким є позивач) купує на умовах СРТ сільськогосподарську техніку та запасні частини (Товар).

Згідно з Додатком №126 від 26.05.2023 позивач замовив поставку товарів, а саме посівну комбінацію Terrasem Pцttinger V 6000 D Z, серійний номер НОМЕР_1 (далі - Товар) на загальну суму 139 437,39 Євро, для цілей виконання замовлення клієнта в Україні. Згідно з Додатком, строк поставки Компанією-нерезидентом товару складав 180 днів.

З метою перевезення товару до позивача, позивач разом із Pцttinger Landtechnik GmbH замовили транспортування у перевізника ТОВ «Негабарит-Сервіс», про що засвідчує Заявка на транспорт від 31.10.2023, відповідно до якої:

- завантаження Товару у Компанії-нерезидента має бути здійснено 13.11.2023,

- прибути до позивача Товар має 19.11.2023.

Компанія-нерезидент провела завантаження Товару у межах раніше погодженого строку, про що засвідчує CMR 281936 від 13.11.2023, та передала право власності на товар позивачу згідно з п. 4.6. Контракту № 1/01082022 від 01.08.2022 та додатком до нього.

В той час, поки товар готувався до відвантаження в Україну до позивача, відбулося ускладнення руху вантажного транспорту через страйки польських перевізників у напрямку пунктів пропуску «Ягодин-Дорохуськ», «Краківець-Корчова», «Рава-Руська-Хребене» як на в`їзд до Польщі, так і на виїзд.

Причини по яким зміна країни транзиту (з Польщі на іншу) було б нераціональною і невиправданою дією в існуючих на той момент умовах описані у 2-му розділі цієї Позовної заяви.

16.11.2023 для спроби оптимізувати маршрут руху вантажу сторони були змушені змінювати пункт пропуску на «Рава-Руська-Хребене»; Компанія-нерезидент провела замитнення товару, про що засвідчує експортна декларація №23AT520000EVGMS3G5 від 17.11.2023.

17.11.2023 на товар згідно з Контрактом та додатком до нього було оформлено попередню декларацію №23UA100340334002U4 від 17.11.2023 в Україні.

Як свідчить роздруківка з «Єдиного вікна для міжнародної торгівлі» ДМС України, товар «пройшов кордон» 29.11.2023, а розмитнення відбулось згідно з ВМД №23ПАЇ003403284611/4 від 01.12.2023 і позивачем було отримано товари в загальній сумі 139 437, 39 Євро.

Перевізник ТОВ «НЕГАБАРИТ-СЕРВІС» надав позивачу Лист (вих. №2915 від 05.12.2023), яким описав ситуацію, що виникла з перевезенням та, зокрема, повідомив, що у зв`язку із страйками на Українсько-Польському кордоні із 19.11.2023 до 30.11.2023 транспортний засіб перевізника знаходився в черзі на кордоні і фізично до пункту розмитнення вантаж перевізником було доставлено 01.12.2023.

З метою засвідчення форс-мажорних обставин, позивачем був отриманий Сертифікат Київської Торгово-промислової палати №3000-23-4724 від 13.12.2023 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (далі - Сертифікат КТПП), яким КТПП України засвідчила неможливість ввезення на митну територію України та розмитнення товару у зв`язку із страйком польських перевізників та блокуванням проїзду вантажних транспортних засобів на під`їзних шляхах до пункту пропуску «Гребенне» (Республіка Польща), що навпроти пункту пропуску «Рава-Руська» (Україна).

Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» №2473-VIII у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акту, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

Частиною 3 статті 13 Закону №2473-VIII передбачено, що у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Згідно з п.21 та п.23 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України №5 від 02.01.2019, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного пунктом 21 розділу II цього Положення, з урахуванням вимог пункту 22 розділу II цього Положення, у повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 22 розділу II цього Положення стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в Україні в банку.

Підпунктом 1 пункту 7 Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління Національного Банку України від 02.01.2019 №7 (далі -Інструкція) встановлено, що банк розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків розрахунків з дати оформлення МД типу ЕК-10 Експорт, ЕК-11 реекспорт на продукцію, що експортується (якщо продукція згідно із законодавством України належать митному оформленню), або підписання акту або іншого документа, що засвідчує поставку нерезиденту товару відповідно до умов експортного договору (якщо товар згідно із законодавством України не підлягає митному оформленню), -за операціями з експорту товарів. Банк для здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів самостійно визначає систему заходів (уключаючи фіксацію цих операцій з дотриманням принципів актуальності, достовірності та інформативності) (пункт 8 Інструкції).

Згідно з підпунктом 2 пункту 9 Інструкції, банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків у разі експорту товару після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за експорт товару здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за товар), або від банку (резидента або нерезидента) за документарним акредитивом, відкритим на користь резидента за операцією з експорту товару, або в порядку, визначеному пунктом 16-2 розділу IV цієї Інструкції.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про національний банк України» з метою забезпечення надійності та стабільності функціонування банківської системи. Правління Національного банку України прийнято Постанову від 24.02.2022 №18 "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану (далі - Постанова НБУ №18).

Пунктом 14-2 Постанови №18 встановлено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05.04.2022.

Згідно пункту 14-4 Постанови №18 розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного в пункті 142 цієї постанови, з урахуванням вимог пункту 143 цієї постанови в повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 143 цієї постанови стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в банку в Україні.

Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону № 2473-VIII порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п`ятою цієї статті (ч. 8 ст. 13 Закону № 2473-VIII).

Згідно із вимогами ч. 6 статті 13 Закону № 2473-VIII у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Згідно з ч. 1 ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» (далі - Закон про ТПП України) Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю.

Відповідно до ч. 2 ст. 14-1 Закону про ТПП України форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є серед іншого страйк.

Згідно з п. 3.3 р. 3 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого Рішенням президії ТПП України 15.07.2014 № 40(3) (далі - Регламент), сертифікат (в певних договорах, законодавчих і нормативних актах згадується також як висновок, довідка, підтвердження) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (далі - сертифікат) - документ встановленої ТПП України форми, який засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП України або регіональною торгово- промисловою палатою згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом.

Згідно з п. 6.1 та 6.2 р.6 Регламенту підставою для засвідчення форс-мажорних обставин є наявність однієї або більше форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), перелічених у ст. 3.1 Регламенту, визначених як непереборний вплив на виконання відповідного зобов`язання таким чином, що унеможливлює його виконання у термін, що настав (наявність причинно- наслідкового зв`язку між обставиною та неможливістю виконання зобов`язання в термін, передбачений відповідно законодавством, відомчими нормативними актами, договором, контрактом, угодою, типовим договором тощо).

Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за заявою зацікавленої особи по кожному окремому договору, контракту, угоді тощо, а також по податкових та інших зобов`язаннях/обов`язках, виконання яких настало згідно з законодавчим чи іншим нормативним актом або може настати найближчим часом і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.

Таким чином, саме Торгово-промислова палата та її регіональні палати уповноважені чинним законодавством засвідчувати форс-мажорні обставини шляхом видачі відповідного сертифікату після перевірки причинно-наслідкового зв`язку між подією та невиконанням зобов`язань за контрактом.

Так, як вже зазначалось, позивачем до перевірки відповідачем було надано Сертифікат Київської Торгово-промислової палати №3000-23-4724 від 13.12.2023 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), яким засвідчено неможливість ввезення на митну територію України та розмитнення товару у зв`язку із страйком польських перевізників та блокуванням проїзду вантажних транспортних засобів на під`їзних шляхах до пункту пропуску «Гребенне» (Республіка Польща), що навпроти пункту пропуску «Рава-Руська» (Україна).

Таким чином, судом встановлено, що позивач не міг в межах 180 днів отримати Товар через форс-мажорні обставини, що вказані в Сертифікаті КТПП та ним же підтверджуються.

Відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Тобто, валютне законодавство визнає достатнім документом для підтвердження форс- мажорних обставин Сертифікат КТПП.

Таким чином, наявність підтверджених форс-мажорних обставин, які унеможливи дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні операцій за зовнішньоекономічним договором відповідно до пп. 112.8.9. п. 112.8 ст. 112 Податкового кодексу України та п. 6 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операцій звільняє позивача від відповідальності за порушення вимог ч. 2 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», що свідчить про обгрунтованість заявлених позовних вимог.

Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наслідком здійснення аналізу оскаржуваних рішень на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо питання розподілу судових витрат, необхідно зазначити таке.

Згідно статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до частини 3 статті 143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Позивачем було заявлено про вирішення питання про судові витрати, зокрема щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Таким чином у передбачений частиною 7 статті 139 КАС України строк питання про судові витрати буде вирішено після ухвалення рішення по суті позовних вимог, у разі надходження до суду в передбаченому процесуальним законом порядку заяви позивача про винесення додаткового рішення з доказами, які підтверджують понесені ним судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд,

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 30.12.2024 №54653/0709.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Я.В. Горобцова

Горобцова Я.В.