Рішення № 140672310, 16.10.2026, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" жовтня 2026 р. справа № 300/8454/25

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі судді Скільського І.І., розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління поліції охорони в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач) в інтересах якого діє адвокат Ленчук Р.І. (далі представник позивача) звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління поліції охорони в Івано-Франківській області (далі відповідач) в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Управління поліції охорони в Івано-Франківській області щодо повернення заяви (рапорту) ОСОБА_1 про призначення та виплату одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського від 09.09.2025 з долученими до неї документами;

- зобов`язати Управління поліції охорони в Івано-Франківській області повторно розглянути заяву (рапорт) ОСОБА_1 про призначення та виплату одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського та призначити, нарахувати і виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу, передбачену п. 4 ч. 1 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію» - у зв`язку з визначенням поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходження ним служби в поліції, відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2024 №646.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач був звільнений зі служби в поліції за станом здоров`я, у зв`язку з встановленням йому третьої групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням ним служби в поліції. Проте відповідач відмовив йому у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 97 Закону України «Про національну поліцію» та повернув подані документи, оскільки інвалідність позивачу встановлена під час проходження служби в поліції, що суперечить вимогам п. 4 ч. 1 ст. 97 Закону України «Про національну поліцію». Позивач вважає протиправним висновок відповідача, яким йому відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги та зазначає про наявність у нього права на отримання такої одноразової грошової допомоги. Просив позов задовольнити.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідачем подано суду відзив на позовну заяву, згідно якого просить відмовити у задоволенні позову. Вказав на правомірність прийнятого висновку про відсутність підстав для виплати позивачу спірної одноразової грошової допомоги, оскільки однією з підстав для виплати одноразової грошової допомоги згідно п. 4 ч. 1 ст. 97 Закону № 580-VIII є визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті, проте позивачу інвалідність встановлена 07.08.2025 року під час проходження служби в поліції, а не протягом шести місяців після звільнення.

Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, дослідивши і оцінивши докази, суд зазначає наступне.

ОСОБА_1 проходив службу в Управління поліції охорони в Івано-Франківській області.

Відповідно до свідоцтва про хворобу №566/с-НПУ від 30.07.2025, виданого Державною установою "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Івано-Франківській області", медичною (військово-лікарською) комісією встановлено, що ОСОБА_1 непридатний до служби в поліції. Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням служби в поліції.

Згідно з Витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №156/25/3092/В від 04.09.2025 позивачу з 07.08.2025 встановлено ІІІ групу інвалідності через захворювання, пов`язане з проходженням служби в поліції. Дата проведення оцінювання 04.09.2025.

Наказом начальника УПО в Івано-Франківській області від 20.08.2025 №163о/с "По особовому складу" позивача звільнено зі служби в поліції на підставі п. 2 ч. 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (за станом здоров`я), з 20.08.2025.

09.09.2025 позивач звернувся до відповідача із заявою (рапортом) про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням IІІ групу інвалідності за захворюванням, пов`язаним з проходженням служби в поліції.

Відповідач листом від 02.10.2025 відмовив у виплаті одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності під час проходження служби в поліції, а не протягом шести місяців після звільнення, чим порушено термін установлення інвалідності, визначений п. 4 ч. 1 ст. 97 Закону України "Про Національну поліцію".

Не погоджуючись з діями відповідача, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі за текстом - Закон № 580-VIII).

Відповідно до статті 3 Закону №580-VIII у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з частиною 1 статті 60 Закону №580-VIII відносини, що виникають у зв`язку зі вступом, проходженням та припиненням служби в поліції, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами з питань проходження служби в поліції.

Нарахування та виплата одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського регламентовано статтею 97 Закону №580-VIII.

Згідно із пунктом 2 частини 1 статті 77 Закону №580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: за станом здоров`я (через хворобу) - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції.

За приписами частини 2 статті 77 Закону №580-VIII днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 97 Закону №580-VIII одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі: визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.

Відповідно до частини 3 статті 97 Закону №580-VIII порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

З системного аналізу наведених норм слідує, що держава гарантує поліцейському, який визнаний особою з інвалідністю (за певних умов), одноразову грошову допомогу, яка відповідно до абзацу першого частини першої статті 97 Закону №580-VIII є соціальною виплатою. Отримання одноразової грошової допомоги законодавець зумовлює неможливістю подальшого виконання поліцейським своїх обов`язків за станом здоров`я саме як особи, яка перебуває на службі в Національній поліції України.

Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) центрального органу управління поліції, територіальних (у тому числі міжрегіональних) органів Національної поліції, установ, закладів професійної (професійно-технічної) освіти із специфічними умовами навчання, що належать до сфери управління Національної поліції (далі - органи поліції), поліцейських, зокрема курсантів, слухачів закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - заклади освіти), поліцейських, які були відряджені до державних органів, установ та організацій із залишенням на службі в поліції, але із звільненням із займаної посади з подальшим призначенням на посади відповідно до переліку посад, які можуть бути заміщені поліцейськими в державних органах, установах та організаціях визначає Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2024 №646 (далі Порядок КМУ №646).

Пунктом 2 Порядку КМУ №646 передбачено, що одноразова грошова допомога є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується у випадках, визначених частиною першою статті 97 Закону України «Про Національну поліцію», у розмірах, встановлених статтею 99 Закону України «Про Національну поліцію».

Відповідно до підпункту 2 пункту 5 Порядку №646 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є: у разі встановлення поліцейському інвалідності - дата, з якої встановлено інвалідність, що зазначена в довідці до акта огляду медико-соціальної експертної комісії, а в разі відсутності дати, з якої встановлено інвалідність, - дата видачі довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії.

Пунктом 10 Порядку №646 визначено, що для призначення і виплати одноразової грошової допомоги заява (рапорт) за формою згідно з додатком подається керівникові органу поліції, закладів освіти за останнім місцем проходження служби.

За приписами пункту 15 Порядку №646 у місячний строк з дня реєстрації заяви та визначення повного кола осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги (зокрема з урахуванням особистого розпорядження), бухгалтерська служба готує висновок про призначення одноразової грошової допомоги. У разі відсутності підстав для призначення виплати одноразової грошової допомоги або у разі, коли документи (їх копії) подано не в повному обсязі чи не за належністю, керівник бухгалтерської служби органу поліції або особа, на яку покладено виконання таких функцій, письмово інформує заявника про прийняте рішення з обґрунтуванням підстав чи повернення документів. Оскарження відсутності підстав для призначення одноразової грошової допомоги здійснюється в установленому законодавством порядку.

Верховний Суд у постанові від 03.04.2024 по справі №580/1291/23 зазначив, що аналіз норм права щодо порядку реалізації особою права на отримання одноразової грошової допомоги в разі визначення втрати працездатності поліцейського свідчить про те, що воно (право на отримання одноразової грошової допомоги) виникає виключно за обов`язкової одночасної наявності, щонайменше, трьох умов (причина інвалідності, час настання інвалідності та причина звільнення):

1) причиною інвалідності є захворювання, поранення (контузія, травма або каліцтво), пов`язані з проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції;

2) інвалідність повинна бути встановлена до моменту звільнення або не пізніше, ніж протягом шести місяців після звільнення особи з поліції;

3) причина звільнення такої особи з поліції повинна бути зумовлена захворюванням або пораненням, пов`язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постановах, зокрема, від 19.09.2018 у справі № 373/1188/16-а, від 20.09.2018 у справі № 296/9456/16-а, від 01.11.2018 у справі №822/3788/17, від 22.01.2019 у справі № 2340/2663/18, від 15.04.2019 у справі № 823/1798/18, від 10.10.2019 у справі № 822/1083/18, від 05.02.2020 у справі №810/836/18, від 23.04.2020 у справі №822/999/18.

При вирішенні спору суд враховує, що рішенням Конституційного Суду України від 22.10.2020 №12-р/2020 визнано такими, що відповідають Конституції України (є конституційними), положення пункту 4 частини першої статті 97 Закону № 580-VIII зі змінами.

У цьому рішенні Конституційний Суд України вказав, що положеннями пункту 4 частини першої статті 97 Закону №580 встановлено порядок реалізації особою права на отримання одноразової грошової допомоги. Закріплення у пункті 4 частини першої статті 97 Закону № 580 такого порядку реалізації особою права на отримання одноразової грошової допомоги потребує встановлення причиново-наслідкового зв`язку між наявністю у поліцейського інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, та неможливістю внаслідок цього продовжувати службу в поліції, що підтверджується відповідним рішенням медичної (військово-лікарської) комісії про непридатність до служби в поліції, на підставі якого поліцейський звільняється зі служби в поліції.

Визначений оспорюваними положеннями Закону №580 шестимісячний строк, протягом якого особі, звільненій зі служби в поліції, може бути встановлена інвалідність унаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаних з проходженням ним служби в поліції або органах внутрішніх справ, зумовлений потребою встановлення в розумні строки безпосереднього зв`язку між виявленням в особи захворювання (поранення, контузії, травми або каліцтва), несумісного з подальшим проходженням служби, та встановленням їй інвалідності згідно з документами, що стали підставою для її звільнення (рішення медичної (військово-лікарської) комісії про непридатність до служби в поліції).

На думку Конституційного Суду України, встановлений у пункті 4 частини першої статті 97 Закону № 580 порядок отримання одноразової грошової допомоги не допускає невиправданих винятків із конституційного принципу рівності, не містить ознак дискримінації при реалізації поліцейськими права на соціальний захист, є домірним, має правомірну, об`єктивно обґрунтовану мету.

Конституційний Суд України також вважає, що встановлений державою зазначений порядок забезпечує реалізацію права особи на отримання такої допомоги, і наголошує, що додержання визначених Законом №580 вимог є обов`язком суб`єктів, які претендують на її отримання. Отже, положення пункту 4 частини першої статті 97 Закону № 580 не суперечать приписам статті 21, частин першої, другої статті 24 Конституції України.

Отже, лише за наявності цих трьох обставин, тобто тільки дотримавшись усіх зазначених умов, особа, звільнена з поліції, набуває право на отримання одноразової грошової допомоги й може претендувати на її призначення та виплату згідно з положеннями пункту 3 частини першої статті 97 Закону.

Аналіз частини першої статті 77 Закону № 580-VIII вказує на те, що самостійними підставами для припинення служби в поліції є звільнення поліцейського зі служби в поліції, зокрема через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції (пункт 2); за власним бажанням (пункт 7). У першому випадку звільнення зі служби в поліції відбувається за рішенням роботодавця (на підставі рішення медичної комісії про непридатність до служби), а в другому - за власною ініціативою, тобто за волевиявленням поліцейського.

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як встановлено судом, що згідно з Витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №156/25/3092/В від 04.09.2025 позивачу з 07.08.2025 встановлено ІІІ групу інвалідності через захворювання, пов`язане з проходженням служби в поліції. Дата проведення оцінювання 04.09.2025.

Наказом начальника УПО в Івано-Франківській області від 20.08.2025 №163о/с "По особовому складу" позивача звільнено зі служби в поліції на підставі п. 2 ч. 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (за станом здоров`я), з 20.08.2025.

Суд вважає безпідставними доводи відповідача про те, що позивачу було встановлено інвалідність раніше, ніж звільнено з поліції, оскільки п. 40 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою КМУ №1338 (в редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин) визначено, що у разі первинного встановлення інвалідності та/або ступеня втрати професійної працездатності датою встановлення інвалідності та/або ступеня втрати професійної працездатності є дата направлення на оцінювання або дата видачі направлення до медико-соціальних експертних комісій, що передані до експертних команд для проведення оцінювання.

Відтак, встановлення позивачу рішенням від 04.09.2025 ІІІ групи інвалідності з 07.08.2025 року, узгоджується з приписами Порядку №1338 та є датою, якою його направлено на оцінювання.

Отже, з вищевикладеного слідує, що позивачу ІІІ групу інвалідності встановлено в межах шестимісячного строку після звільнення з поліції.

Суд зазначає, що пунктом 4 частини 1 статті 97 Закону України "Про Національну поліцію" встановлено граничний 6-ти місячний термін для встановлення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.

Цей термін спливає за закінченням 6 місяців після звільнення поліцейського з поліції.

Таким чином, суд зазначає, що законодавець закріпив лише граничний строк для встановлення інвалідності після звільнення і не обмежив поліцейських у часі щодо можливості встановлення інвалідності ще за час проходження служби в поліції.

Суд також бере до уваги, що норми Закону України "Про Національну поліцію" не містять заборони щодо можливості встановлення інвалідності ще за час проходження служби в поліції.

З матеріалів справи вбачається, що позивачу відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги на підставі пункту 4 частини 1 статті 97 Закону України "Про Національну поліцію" оскільки група інвалідності встановлена до дати звільнення.

Тобто підставою відмови став факт встановлення інвалідності до моменту звільнення, а не протягом шести місяців після звільнення у відповідності до положень п.4 ч.1 ст.97 Закону України "Про Національну поліцію".

Інших причин не нарахування такої допомоги відповідачем не зазначено.

Водночас, суд зазначає, що Закон № 580-VII містить вичерпний перелік випадків, коли виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, однак встановлення інвалідності під час проходження служби в поліції до таких випадків не відноситься.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 97 Закону № 580-VIII має право на отримання одноразової грошової допомоги.

При цьому можливість отримання спірної виплати у випадку встановлена інвалідності до моменту звільнення підтверджується також висновками Верховного Суду у постанові від 03.04.2024 по справі №580/1291/23.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач відмовляючи позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги передбаченої пунктом 4 частини першої статті 97 Закону №580-VIII не врахував всіх обставин, що мають значення для прийняття спірного рішення, отже висновок відповідача є необґрунтованим, а такі дії є протиправними.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.

Розподіляючи між сторонами судові витрати суд відзначає, що відповідно до частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивачем сплачено судовий збір за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру в загальному розмірі 968,96 гривень, підтвердженням чого є наявна в матеріалах справи квитанція №5805-3341-7248-7296 від 29.11.2025 (а.с.24).

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень КАС України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (частина 1 статті 139 КАС України).

Відтак, підлягають стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача понесені ним судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 968,96 гривень.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, серед інших, і витрати на професійну правничу допомогу (частина 3 статті 132 КАС України).

Згідно статті 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Представником позивача, Ленчук Романом Ігоровичем, котрий діє на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АТ за №1119641 від 20.11.2025, в адміністративному позові просить стягнути на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000,00 гривень.

На підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, станом на дату ухвалення рішення у справі №300/8454/25, в матеріалах адміністративного позову містяться:

- ордер на надання правничої допомоги серії АТ за №1119641 від 20.11.2025 (а.с.8).

В позовній заяві представник позивача зазначив, що докази щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу будуть подані до суду протягом 5 днів після ухвалення рішення суду.

Таким чином, представником позивача, на виконання вимог статті 134 КАС України, не надано суду належних доказів, які підтверджують здійснення позивачем витрат на правничу допомогу в розмірі 8 000,00 гривень, з огляду на вказане, у суду відсутні підстави для вирішення питання про відшкодування останніх.

Сторонами не подано до суду будь-яких доказів про понесення ними інших витрат, пов`язаних з розглядом справи, відтак у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо їх розподілу.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Управління поліції охорони в Івано-Франківській області щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, передбаченої п.4 ч.1 ст.97 Закону України «Про Національну поліцію» у зв`язку із встановленням йому III групи інвалідності.

Зобов`язати Управління поліції охорони в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 40108892) повторно розглянути заяву (рапорт) від 09.09.2025 ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) про призначення та виплату одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського та призначити, нарахувати і виплатити ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) одноразову грошову допомогу, передбачену п. 4 ч. 1 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію» - у зв`язку з визначенням поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходження ним служби в поліції, відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2024 №646.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління поліції охорони в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 40108892) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок, витрат зі сплати судового збору.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ;

відповідач: Управління поліції охорони в Івано-Франківській області, код ЄДРПОУ 40108892, вул. Млинарська, 2, м. Івано-Франківськ, 76010.

Суддя /підпис/ Скільський І.І.