Рішення № 140672048, 12.10.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12 жовтня 2026 року 11 год 50 хвСправа № 280/6272/26 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Лазаренка М.С.

за участю секретаря судового засідання Ігнатченка В.Д.

представника позивача Гаврик В.В.

представника відповідача Смикової А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІМПІЯ СТРОЙ»

до Головного управління ДПС у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

23.06.2026 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІМПІЯ СТРОЙ» (далі позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі відповідач), в якій позивач просить суд визнати протиправними і скасувати у повному обсязі винесені Головним управлінням ДПС у Запорізькій області щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІМПІЯ СТРОЙ» податкові повідомлення-рішення:

- №6316/08010705 від 08.04.2026 р., збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ за податковим зобов`язанням у розмірі 6 635 039 грн., та штрафними санкціями у розмірі 1 658 759,75 грн;

- №6319/08010705 від 08.04.2026 р., застосовано штрафні санкції у сумі 1020 грн.;

- №6320/08010705 від 08.04.2026 р., яким застосовано штрафні санкції у сумі 8647 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на наступні обставини. Відповідачем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача та на підставі аналізу взаємовідносин позивача з контрагентом ТОВ «БУДЕЛІТСІТІЮА» зроблено висновок про неможливість здійснення ТОВ «БУДЕЛІТСІТІЮА» фінансово-господарських операцій в задекларованих обсягах, в тому числі здійснення поставки робіт (послуг) на адресу позивача. З такими висновками позивач не погоджується та зазначає, що реальність господарських операцій підтверджується наданими під час перевірки первинними документами. Вважає, що позивач не має нести негативні наслідки за свого контрагента через неналежне ведення ним бухгалтерського та податкового обліку, працевлаштування робітників з дотриманням норм трудового законодавства. Вказує, що перевірку було проведено поверхнево, а висновки зроблені виключно на підставі аналізу інформаційних баз даних, без проведення зустрічної перевірки з ТОВ «БУДЕЛІТСІТІЮА».

Крім того посилається на те, що відповідачем порушено порядок призначення документальної позапланової невиїзної перевірки, оскільки її проведення відбулось всупереч діючого з 01.12.2023 мораторію до платників податків, податкова адреса яких станом на дату початку можливих бойових дій є територія можливих бойових дій відповідно до підпункту 69.35-1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України. Вказує, що у перевіряємий період (квітень-червень 2025 р.) податкова адреса позивача знаходилась на території можливих бойових дій. В свою чергу, зміна позивачем податкової адреси за межами території можливих бойових дій у період з 30.08.2022 по 09.02.2023 не змінює дію такого мораторію після повторної реєстрації податкової адреси на території можливих бойових дій.

Також вказує на протиправність накладених на позивача штрафів за неподання відповідей на письмові запити відповідача, що були надіслані в рамках проведення позапланової перевірки. Станом на надсилання таких запитів податкова адреса позивача відносилась до території, на якій ведуться бойові дії, а тому отримання поштової кореспонденції позивачем було значно ускладнено. Після отримання акта перевірки в рамках адміністративного оскарження позивачем було надано всі первинні документи, про недостатність яких податковим органом було вказано в акті перевірки. Також вказує на безпідставність призначення перевірки, а тому всі податкові-повідомлення рішення, винесені на підставі такої перевірки, вважає протиправними.

З огляду на викладене, просить суд задовольнити позовні вимоги.

29.06.2026 ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі № 280/6272/26 за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 27.07.2026.

Відповідач позовну заяву не визнав. У письмовому відзиві від 10.07.2026 вх. № 38989 посилається на те, що відносно позивача було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку щодо дотримання вимог податкового законодавства при визначенні показників декларацій з податку на додану вартість за квітень-червень 2025 року по взаємовідносинам з ТОВ «БУДЕЛІТСІТІЮА» (код ЄДРПОУ 45885089).

Щодо правомірності призначення перевірки а також заперечень позивача вказано, що зареєстрованою 02.04.2018 податковою адресою позивача є: м. Запоріжжя, вул. Леоніда Жаботинського, буд. 45, кв. (офіс) 34. В подальшому позивачем 30.08.2022 змінено податкову адресу: АДРЕСА_1 . 09.02.2023 позивач змінив податкову адресу на попередню. Таким чином, у зв`язку із зміною платником податків місцезнаходження на іншу територію України, дія мораторію, встановленого підпунктом 69.35-1 пунктом 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, на ТОВ «ОЛІМПІЯ СТРОЙ» не поширюється.

За наслідком проведеної перевірки було встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства, а саме: п. 44.1 ст. 44, п.п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6, ст. 198, п.п. 200.1, 200.2 ст. 200 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до державного бюджету, всього на загальну суму 6 635 039 грн; п. 44.1 ст. 44, п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України, оскільки ним не надано до контролюючого органу в повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки; пп. 73.3.3 п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України, оскільки ним не надано до контролюючого органу в повному обсязі інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження.

За наслідком проведеного аналізу доказів у сукупності перевіркою встановлено неможливість здійснення ТОВ «БУДЕЛІТСІТІЮА» (код ЄДРПОУ 45885089) фінансово-господарських операцій в задекларованих обсягах, в тому числі здійснення поставки будівельних робіт на адресу ТОВ «ОЛІМПІЯ СТРОЙ», у зв`язку з відсутністю факту реального задекларованого виконання, а також з відсутністю необхідних, виходячи із специфіки операції, матеріально-технічних та трудових можливостей для здійснення господарської операції з постачання робіт та наявністю сукупності очевидних даних щодо не провадження ним реальної економічної діяльності.

Надані позивачем до перевірки первинні документи складені з порушенням принципу бухгалтерського обліку та фінансової звітності, а саме, принципу превалювання сутності над формою, оскільки ТОВ «БУДЕЛІТСІТІЮА» у перевіряємому періоді виписував (оформлював) первинні документи щодо виконання робіт (надання послуг) на адресу ТОВ «ОЛІМПІЯ СТРОЙ» без їх реального здійснення. Фактично виконання робіт (надання послуг) не відбувалось, а оформлювались лише первинні документи з метою формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Також в ході перевірки на підставі пп. 73.3.1 п. 73.3 ст. 73 та в порядку ст. 42 ПК України, Головним управлінням ДПС у Запорізькій області особисто директору ТОВ «ОЛІМПІЯ СТРОЙ» Соколенко О.В. вручено письмовий запит про надання інформації та її документальне підтвердження від 04.09.2025 № 1409/12/08-01-07-05-04. У відповідь на запит посадовими особами ТОВ «ОЛІМПІЯ СТРОЙ» надано інформацію та її документальне підтвердження в неповному обсязі, чим порушено вимоги підпункту 73.3.3 пункту 73.3 статті 73 ПК України.

Відповідачем заперечено проти заявленого позивачем розміру витрат на правничу допомогу, оскільки на їх підтвердження не було надано жодних доказів.

Ухвалою суду від 23.07.2026 забезпечено участь представника позивача у підготовчому судовому засіданні 27.07.2026.

26.07.2026 за вх.№42334 від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів на підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу у заявленому розмірі.

Ухвалою суду від 27.07.2026 відкладено підготовче судове засідання на 10.08.2026.

10.08.2026 від представника позивача надійшло клопотання про закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті. Представником відповідача проти заявленого клопотання не заперечено.

Ухвалою суду від 10.08.2026 було закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 12.10.2026.

У судовому засіданні 12.10.2026 представники сторін підтримали свої вимоги та заперечення.

12.10.2026 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши думку сторін, суд встановив наступне.

Головним управлінням ДПС у Запорізькій області підставі пп. 73.3.1 п. 73.3 ст. 73 та в порядку ст. 42 Податкового кодексу України було вручено ТОВ «ОЛІМПІЯ СТРОЙ» письмовий запит про надання інформації та її документальне підтвердження від 04.09.2025 № 1409/12/08-01-07-05-04.

ТОВ «ОЛІМПІЯ СТРОЙ» листами від 08.10.2025 № 104/08/10 та від 20.10.2025 № 114/20/10 (вх. податкового органу від 09.10.2025 № 53409/6 та від 22.10.2025 № 55359/6 відповідно) надано контролюючому органу інформацію та копії документів щодо запиту.

Головним управлінням ДПС у Запорізькій області відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 та пп. 69.35-1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ (зі змінами та доповненнями), на підставі наказу Головного управління ДПС у Запорізькій області від 20.01.2026 № 47-п було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «ОЛІМПІЯ СТРОЙ» (код ЄДРПОУ 42035114) з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні показників декларацій з податку на додану вартість за квітень-червень 2025 року по взаємовідносинам з ТОВ «БУДЕЛІТСІТІЮА» (код ЄДРПОУ 45885089) у квітні-червні 2025 року.

За результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки складено акт від 05.03.2026 № 3550/08-01-07- 05/42035114, яким встановлено порушення позивачем:

- п. 44.1 ст. 44, п.п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6, ст. 198, п.п. 200.1, 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до державного бюджету, всього на загальну суму 6 635 039 грн;

- п. 44.1 ст. 44, п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України, оскільки ним не надано до контролюючого органу в повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки;

- пп. 73.3.3 п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України, оскільки ним не надано до контролюючого органу в повному обсязі інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження.

Не погодившись з висновками акта перевірки від 05.03.2026 № 3550/08-01-07- 05/42035114, позивач подав до відповідача заперечення до акта перевірки від 18.03.2026 № 18/03/26-01 (вх. податкового органу від 18.03.2026 № 9512/6).

За результатами розгляду вищевказаних заперечень висновком Комісії контролюючого органу з питань розгляду заперечень від 01.04.2026 № 60/08-01-07-05/42035114 було встановлено правомірність висновків, викладених в акті перевірки від 05.03.2026 № 3550/08-01-07-05/42035114, заперечення позивача залишені без задоволення, а відповідні висновки, викладені у вказаному акті, залишені без змін.

На підставі акта від 05.03.2026 № 3550/08-01-07-05/42035114 відповідач склав відносно позивача податкові повідомлення-рішення від 08.04.2026:

- №6316/08010705 на загальну суму 8 293 798,75 грн, з якої збільшено зобов`язання з податку на прибуток на 6 635 039,00 грн; накладено штрафні санкції на 1 658 759,75 грн;

- №6319/08010705 про накладення штрафних санкцій у розмірі 1020,00 грн;

- №6320/08010705 про накладення штрафних санкцій у розмірі 8 647,00 грн.

Не погодившись із винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач подав скаргу від 14.04.2026 № 14/04/26-02 (вх. ДПС від 20.04.2026 № 2932/С/6) до Державної податкової служби України.

Рішенням Державної податкової служби України від 12.06.2026 № 15546/6/99-00-06-01-03-06 про результати розгляду скарги, скаргу залишено без задоволення, а спірні податкові повідомлення-рішення без змін.

Позивач вважає податкові повідомлення-рішення від 08.04.2026 №6316/08010705, №6319/08010705, №6320/08010705 протиправними, у зв`язку з чим звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також, відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Абзацом першим п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Так, підпунктом 75.1.2. пунктом 75.1 статті 75 ПК України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Абзацом п`ятим цього ж підпункту передбачено, що документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Пунктом 79.1 статті 79 ПК України передбачено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Приписами пункту 79.2 статті 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

У разі надіслання (вручення) відповідно до статті 42 цього Кодексу платнику податків (його представнику) копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення позапланової невиїзної перевірки, шляхом надсилання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення документальна позапланова невиїзна перевірка (крім перевірки, визначеної статтею 200 цього Кодексу) розпочинається не раніше 30 календарного дня з дати надсилання такого повідомлення та копії наказу.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов`язкова (пункт 79.3 статті 79 ПК України).

Положеннями пункту 42.2 статті 42 ПК України встановлено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Згідно з приписами пункту 42.5 статті 42 ПК України у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 21.02.2020 у справі №826/17123/18 сформував правовий висновок, відповідно до якого, оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки інших підстав щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

У постанові від 22.09.2020 у справі №520/8836/18 судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, окрім наведених вище висновків, зазначила, що перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Таким чином, податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками перевірки та на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню.

Таким чином, за наявності відповідних доводів обставини дотримання контролюючим органом процедури проведення перевірки входять до предмету доказування для цілей вирішення спору і, відповідно, підлягають першочерговому вирішенню судом.

Матеріалами справи підтверджується, що підставою для проведення документальної невиїзної перевірки стало неподання позивачем пояснення та документальних підтверджень на здійснений контролюючим органом запит підставі пп. 73.3.1 п. 73.3 ст. 73 та в порядку ст. 42 ПК України, про що зазначено в наказі від 20.01.2026 №47-п.

Таким чином, судом встановлено, що вказаний наказ містить чітко визначену підставу для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача, з урахуванням положень статті 78 ПК України.

Копію наказу ГУ ДПС у Запорізькій області від 20.01.2026 №47-п, а також письмове повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки від 20.01.2026 №2/08-01-07-05 надіслані на податкову адресу позивача 20.01.2026 рекомендованим листом з повідомленням про вручення у порядку, визначеному ст. 42 Податкового Кодексу України. Лист повернуто АТ «Укрпошта» 09.02.2026 за закінченням терміну зберігання.

Надаючи правову оцінку доводам позивача про те, що згідно приписів підпункту 4 пункту 69.35-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України відповідач не мав право призначати проведення перевірки у зв`язку з дією мораторію на її проведення, суд зауважує на таке.

За змістом підпункту 4 підпункту 69.35-1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України тимчасово, з 1 грудня 2023 року, діє мораторій:

на проведення документальних перевірок платників податків, податкова адреса яких станом на дату початку можливих бойових дій є територія можливих бойових дій, - до останнього числа місяця, в якому була припинена можливість бойових дій на відповідній території, а в разі зміни платником податків місцезнаходження на іншу територію України - до дати проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження, крім документальних позапланових перевірок:

що проводяться виключно на звернення платника податків;

що проводяться з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 (в частині документальних позапланових перевірок платників податків, щодо яких отримано інформацію, що свідчить про порушення податкового законодавства з питань оподаткування доходів, отриманих нерезидентами, із джерелом їх походження з України та/або з питань оподаткування нерезидентів, які здійснюють/здійснювали свою діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, платників податків, які здійснюють/здійснювали діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції, організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес), платників податків, які надають/надавали фінансові, платіжні послуги), 78.1.2 (в частині контролю за трансфертним ціноутворенням), 78.1.3, 78.1.5, 78.1.7, 78.1.8, 78.1.9, 78.1.12, 78.1.14, 78.1.15, 78.1.16, 78.1.19, 78.1.21 та 78.1.22 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу;

платників податків, щодо яких отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків вимог валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Дати завершення тимчасової окупації, завершення бойових дій, припинення можливості бойових дій визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що тільки у випадку, якщо податкова адреса платника податків знаходиться станом на дату початку можливих бойових дій, такі платники податків підпадають під дію мораторію на проведення перевірки.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376, місто Запоріжжя (Запорізька територіальна громада) з 01.01.2023 віднесено до територій можливих бойових дій без зазначення дати припинення можливості бойових дій.

Позивач з 02.04.2018 мав податкову адресу: м. Запоріжжя, вул. Леоніда Жаботинського, буд. 45, кв. (офіс) 34.

30.08.2022 позивач змінив податкову адресу: АДРЕСА_1 , яку не віднесено до території бойових дій.

09.02.2023 позивачем змінено податкову адресу: м. Запоріжжя, вул. Леоніда Жаботинського, буд. 45, кв. (офіс) 34.

Отже, станом на момент віднесення міста Запоріжжя до території можливих бойових дій податкова адреса позивача не знаходилась на її території, а тому дія мораторію на проведення документальних перевірок на позивача не поширюється.

Підпунктом 69.35-1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України не передбачено поновлення дії мораторію у разі повторної реєстрації податкової адреси на території можливих бойових дій. Основною умовою для дії мораторію є перебування податкової адреси платника податків на території можливих бойових дій станом на дату їх початку.

Таким чином, суд відхиляє доводи позивача в частині порушення відповідачем порядку призначення документальної позапланової перевірки та робить висновок про дотримання відповідачем умов для призначення документальної позапланової перевірки.

За результатами перевірки контролюючим органом було встановлено порушення позивачем п. 44.1 ст. 44, п.п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6, ст. 198, п.п. 200.1, 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відповідно до пп. 14.1.181. п. 14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені статті 198 ПК України.

Згідно з пп. а п. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Абзацами 1-3 пункту198.2 статті 198 ПК України визначено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів/послуг, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата списання електронних грошей платника податків як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець постачальника;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

У відповідності до п.198.3 ст.198 ПК України зі змінами та доповненнями: податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому згідно з п.201.8 ст.201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно з п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 статті 200 ПК України визначено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно п. 201.1. статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Згідно із частиною першою статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною другою зазначеної статті передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у власній господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Відтак, підтвердженням господарської операції, виходячи з визначення Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, є саме рух матеріальних активів та коштів між контрагентами, натомість первинна документація є відображенням такої операції.

Будь-який документ, виданий від імені суб`єкта господарювання (платника податків), що не був позбавлений відповідного статусу на час складення цього документа, має силу первинного документа та згідно зі статтею 44 ПК України та статтею 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підтверджує дані податкового обліку суб`єкта господарювання та/або його контрагентів у тому разі, якщо цей документ містить, зокрема: достовірні дані про фактично здійснену господарську операцію та відображає її економічну суть; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Водночас, інший платник податків під час використання такого документа у своєму податковому обліку повинен діяти розумно, добросовісно та з належною обачністю, а також сумніву в достовірності даних, внесених до відповідного документа своїм контрагентом, у тому числі стосовно даних щодо можливих дефектів правового статусу такого контрагента, а також щодо підпису та інших засобів ідентифікації представників контрагента, які брали участь у господарській операції.

У контексті спірних правовідносин судом враховуються такі правові висновки Верховного Суду:

- господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків (постанова від 06.02.2018 у справі № К/9901/5042/17);

- норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкової звітності та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними (постанова від 04.06.2020 у справі № 340/422/19);

- наслідки для податкового обліку створює фактичний рух активів за результатами здійснення господарських операцій, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту, і вказана обставина є визначальною для дослідження судами (постанови від 27.02.2020 у справах № 813/7081/14, № 814/120/15, від 03.10.2019 у справі № 813/4079/15, від 10.09.2019 у справі № 814/2412/17);

- фактично здійснена господарська операція характеризується тим, що призводить до настання реальних змін майнового стану платника податків, а первинний документ, відповідно, це документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення (постанова від 06.02.2018 у справі № 821/589/17).

В контексті спірних правовідносин судом було проаналізовано надані сторонами документи на підтвердження здійснення господарських операцій з позивачем та його контрагентом - ТОВ «БУДЕЛІТСІТІЮА» (код ЄДРПОУ 45885089) за період квітень-червень 2025 року.

ТОВ «БУДЕЛІТСІТІЮА» було залучено позивачем в якості субпідрядника для виконання зобов`язань за укладеними договорами підряду № 22-07/07 СП від 07.07.2022 з ТОВ «ГЕОС-УКБ» та № 27/09-24 від 27.09.2024 з ТОВ «Запорізький тепло-енерго проект».

Між ТОВ «ОЛІМПІЯ СТРОЙ» (Замовник) та ТОВ «БУДЕЛІТСІТІЮА» (Виконавець) було укладено договори підряду № 25/1-07/П від 07.01.2025 та № 25/БП1 від 10.03.2025.

Відповідно до п.1.1 вказаних договорів Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов`язання виконувати будівельні роботи на обумовлених в договорі об`єктах, а Замовник зобов`язується приймати виконані належним чином роботи та оплачувати їх вартість відповідно до умов цього договору.

Приймання виконаних робіт здійснюється шляхом підписання Актів приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) та Довідок про вартість виконаних будівельних робіт (форма № КБ-3) разом із наданням супроводжувальної виконавчої документації та сертифікатів на матеріали (п. 4.1, 4.4 договорів).

Розрахунки здійснюються протягом 5 робочих днів після підписання актів та довідок шляхом безготівкового перерахування коштів (п. 5.3 договорів).

Матеріально-технічне забезпечення робіт покладається на Підрядника (з використанням власних/залучених матеріалів та обладнання) (п. 5.6, 6.3.3 договорів).

За період з квітня по червень 2025 року між сторонами договорів було складено:

- за квітень 2025 року акти КБ-2в: № 4/3, 4/4, 4/1, 4/2 від 27.04.2025, згідно яких надано загальний обсяг постачання послуг на суму 11 818 779,95 грн (ПДВ 2 363 755,99 грн), з яких позивачем включено до податкового кредиту за квітень 2025 року суму 1 719 462,00 грн; задекларовані трудовитрати 27 152,40 люд./год; заробітна плата 2 687 357,83 грн; вартість матеріалів 839 598,22 грн.

- за травень 2025 року акти КБ-2в: № 2/2-СП/05-25БГІЗ, 2/1-СП/05-25БПЗ, 1-СП/05-25БПЗ, 5-1СП/05-25БПЗ, 1-СП, 1-3/05-СП, 1/05-СП, 1-1/05-СП, 1.1/05-СП, 1-2/05-СП від 16.05.2025 та 19.05.2025, згідно яких надано загальний обсяг постачання послуг на суму 14 581 669,89 грн (ПДВ 2 916 333,85 грн включено позивачем до податкового кредиту за травень 2025 року); задекларовані трудовитрати 20 471,06 люд./год; заробітна плата 2 011 971,32 грн; вартість матеріалів 3 998 312,84 грн.

- за травень 2025 року акти КБ-2в: № 1/0301, 2/0301, 3/0301, 4/0301, 5/0301 від 20.06.2025 та 23.06.2025, згідно яких надано загальний обсяг постачання послуг на суму 9 022 779,35 грн (ПДВ 1 999 242,94 грн включено позивачем до податкового кредиту за травень 2025 року); задекларовані трудовитрати - 26 405,40 люд./год; заробітна плата 2 844 581,17 грн; вартість матеріалів 1 151 719,48 грн.

Оплата виконаних будівельно-монтажних робіт здійснювалася ТОВ «ОЛІМПІЯ СТРОЙ» шляхом безготівкових перерахувань коштів з відкритих банківських рахунків на розрахункові рахунки ТОВ «БУДЕЛІТСІТІЮА».

Перевіркою було встановлено завищення позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ «БУДЕЛІТСІТІЮА» у квітні-червні 2025 року на загальну суму 6 635 039 грн, у т.ч.: за квітень 2025 року 1 719 462 грн; за травень 2025 року 2 916 334 грн, за червень 2025 року 1 999 243 гривень.

Такий висновок зроблено у зв`язку з відсутністю факту реального задекларованого виконання, а також з відсутністю необхідних, виходячи із специфіки операції, матеріально-технічних та трудових можливостей для здійснення господарської операції з постачання робіт та наявністю сукупності очевидних даних щодо не провадження ним реальної економічної діяльності.

В основу таких висновків покладено такі встановлені обставини.

У договорах підряду вказувався банківський рахунок ТОВ «БУДЕЛІТСІТІЮА» в АТ «АСВІО БАНК», який фактично був відкритий лише 05.05.2025.

Перші акти виконаних робіт за договором від 07.01.2025 були підписані 27.04.2025, тоді як перша оплата проведена лише 15.05.2025 (порушення п. 6.3.2 договорів щодо початку робіт після передоплати).

За даними податкової звітності (форма 4ДФ) у ТОВ «БУДЕЛІТСІТІЮА» було працевлаштовано лише 10 осіб. Контролюючим органом зауважено, що така кількість працівників фізично могла виконати не більше 1 680 1 760 люд./год на місяць, тоді як в актах приймання робіт задекларовано 74 028,86 люд./год (що вимагало б залучення від 116 до 157 робітників щомісяця). Нарахована цим працівникам зарплата за звітністю підрядника становила 442 500 грн, а в актах КБ-2в включено 7 543 910,32 грн.

За даними форми № 20-ОПП та ЄРПН у ТОВ «БУДЕЛІТСІТІЮА» відсутня необхідна будівельна техніка, мастильно-паливні матеріали, енергоносії та оренда машин/механізмів, які зазначені в підсумкових відомостях ресурсів. За ЄРПН контролюючий орган не встановив ланцюгів придбання підрядником окремих матеріальних ресурсів.

З приводу зазначених висновків судом враховується правова позиція Великої Палати Верховного Суду у постанові від 07.07.2022 у справі №160/3364/19, де в пункті 97 суд зазначив, що спираючись на правові позиції Верховного Суду в постановах від 18.12.2018 у справі №816/1118/17, від 15.01.2019 у справі №809/2918/13-а, порушення, допущені одним платником податків, за загальним правилом не впливають на права та обов`язки іншого платника податків; чинне законодавство не покладає на підприємство обов`язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів; так само невиконання контрагентами своїх податкових обов`язків не може бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та/або обізнаності платника податків із протиправним характером діяльності його контрагентів та відповідно недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника податків.

При цьому, Велика Палата Верховного Суду в пунктах 101-102 вказала, що немає жодних підстав перекладати на платника податків відповідальність за внесення до первинних документів недостовірних даних іншою особою. Інакше це буде суперечити принципу індивідуальної відповідальності та визначеним у статті 16 ПК України обов`язкам платника податків, до яких не віднесено те, що останній повинен дбати про правомірність податкового обліку контрагента. Інакше тлумачення норм податкового законодавства фактично перекладає обов`язок здійснення податкового контролю на самих платників податків.

Суд зважає на те, що будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, в тому числі і складена з причин неможливості проведення документальних перевірок, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону. Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, в постановах Верховного Суду від 06.02.2018 в справі №816/166/15-а, від 27.03.2018 в справі №816/809/17, від 28.09.2022 у справі № 200/14542/19-а, від 01.12.2022 у справі № 320/5878/19, від 28.11.2023 у справі №400/2320/21.

Суд наголошує, що податкова інформація є лише підставою для поглибленої документальної перевірки платників на предмет фактичності правовідносин між ними. Наявна в контролюючого органу податкова інформація в інформаційно-аналітичних базах, на підставі якої встановлено факти, які свідчать про нереальність потенційно здійсненних господарських операцій платника з його контрагентами, зокрема, за ланцюгом постачання, і не є належним доказом у справі, оскільки не має статусу первинного документа, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків. Будь-яке автоматизоване зіставлення чи дані, отримані з автоматизованих систем контролюючого органу, не є належними доказами в контексті процесуального закону. Автоматизоване зіставлення задекларованих податкових зобов`язань та податкового кредиту не віднесено до засобів перевірки правильності та повноти визначення таких податкових зобов`язань, а тому здобуті таким чином докази не можуть визнаватись належними (постанови КАС ВС від 01.02.2023 у справі №380/9660/21).

Відтак, посилання контролюючого органу на інформацію, отриману лише з власних баз даних не можна вважати належним доказом нереальності здійснених господарюючим суб`єктом операцій.

Жодної податкової інформації, що стосується позивача, яка підтверджує вчинення саме товариством податкового правопорушення/порушення податкової дисципліни, в Акті перевірки та у відзиві відповідачем не наведено.

Суд зазначає, що інформація про порушення податкової дисципліни, допущені контрагентом платника або третіми особами у відносинах з цим контрагентом, не є свідченням нереальності господарських операцій за умови їх підтвердження належними і допустимими первинними документами як підставами формування бухгалтерського обліку. Безпідставними є доводи контролюючого органу про відсутність у контрагентів платника управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів та іншого майна, які економічно необхідні для виконання таких робіт, якщо не доведено неможливості контрагентів укладати договори в межах своєї господарської діяльності з іншими суб`єктами господарювання з метою виконання зобов`язань перед платником.

В акті перевірки мають бути наведені докази для підтвердження того, що укладаючи спірні договори, учасники відносин діяли з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, якщо договори, укладені між платником і контрагентами, спрямовані на виконання підприємницької діяльності та пов`язані з рухом активів підприємств. Потрібно надати належні та допустимі докази: що фінансово-господарські операції між платником і контрагентами не були спрямовані на настання реальних наслідків фінансово-господарської діяльності; що оскаржувані податкові повідомлення-рішення було прийнято обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин справи, у межах повноважень та у спосіб, установлені Конституцією та законами України.

Відповідна правова позиція викладена у постанові КАС ВС від 28.02.2023 у справі № 640/16421/19.

Також стосовно твердження відповідача про те, що матеріально-технічна база та трудові ресурси ТОВ «БУДЕЛІТСІТІЮА» не дають можливість здійснення господарських операцій, суд зазначає, що відсутність у контрагентів матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди замовником, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу. Норми податкового законодавства не визначають певний обсяг матеріальних та/чи трудових ресурсів у платника податків при здійсненні господарської діяльності, як критерій правового статусу платника податків щодо отримання податкової преференції у формі податкового кредиту чи наміру платника податків отримати певний результат від здійснення господарської операції (підприємницької діяльності) контрагентів позивача.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, в постанові Верховного Суду від 09.02.2022 у справі № 640/9476/19.

Також суд зазначає, що відповідно до вимог податкового законодавства контролюючий орган наділений широким колом прав та повноважень для здійснення податкового контролю платників податків та визначення їх добросовісності, однак в повній мірі відповідач своїми права та повноваженнями не скористався.

Відповідно до п.112.1 та п.112.2 ст.112 Податкового кодексу України, особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

З аналізу вищенаведеного слідує, що умовами, які визначають вину особи, у розумінні ст. 112 Кодексу є:

встановлення можливості дотримання особою правил та норм, за порушення яких Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжиття цією особою достатніх заходів щодо їх дотримання;

доведення контролюючим органом того, що вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Саме можливість особою дотримуватися правил та норм, за порушення яких кодексом передбачена відповідальність, однак не вжиття нею достатніх заходів щодо їх дотримання, через вчинення дій, які можуть бути кваліфіковані як нерозумні, недобросовісні та без належної обачності, за умови доведення цього контролюючим органом, є свідченням вини особи, у вчинені податкового правопорушення.

При цьому, обов`язок доведення вини ПК України покладено на контролюючий орган, без виконання якого, особу не можливо притягнути до фінансової відповідальності за податкове правопорушення, для кваліфікації якого, умовою є наявність вини.

Так, на підтвердження наведеного висновку відповідач не надав доказів того, що договори укладені позивачем, були удаваними, укладеними цілеспрямовано та з єдиною метою отримання виключно відшкодування ПДВ та/або формування податкового кредиту з ПДВ, тобто без мети виконання робіт (послуг).

Таким чином, податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області №6316/08010705 від 08.04.2026 є протиправним та підлягає скасуванню у повному обсязі.

Щодо правомірності податкових повідомлень-рішень від 08.04.2026 №6319/08010705, №6320/08010705, якими на позивача накладено штраф за неподання запитуваної інформації та документів, а також всіх документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки, судом враховується наступне.

Відповідно до п. 73.3 ст. 73 ПК України, контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про надання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Згідно із пп. 1 пп. 73.3.1 п. 73.3 ст. 73 ПК України, письмовий запит про надання інформації надсилається платнику податків або іншому суб`єкту інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, за результатами аналізу податкової інформації, отриманої у встановленому законом порядку, виявлено факти, які можуть свідчити про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, із обов`язковим зазначенням таких фактів у запиті.

У відповідності до пп. 73.3.2 п. 73.3 ст. 73 ПК України, запит вважається належним чином врученим, якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Платники податків та інші суб`єкти інформаційних відносин зобов`язані надавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом), у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу (пп. 73.3.3 п. 73.3 ст. 73 ПК України).

ГУ ДПС у Запорізькій області було направлено запит позивачу від 04.09.2025 № 1409/12/08-01-07-05-04 про надання інформації та її документального підтвердження щодо ПДВ за квітеньчервень 2025 року по відносинах з ТОВ «БУДЕЛІТСІТІЮА», а саме відомості щодо:

фінансово-господарської діяльності підприємства із зазначенням їх П.І.Б., ідентифікаційних кодів, паспортних даних, та документальне підтвердження їх повноважень;

інформацію про ліцензії, патенти, дозволи на здійснення фінансово-господарської діяльності та їх документальне підтвердження (у разі необхідності);

документи, що підтверджують право власності на основні засоби, які рахувалися на балансі підприємства (які приймали участь у господарській операції);

штатний розпис підприємства;

договори (контакти), додаткові угоди;

інформацію щодо первинних документів, що були підставою для формування податкового кредиту (видаткових накладних, актів виконаних робіт, податкових накладних, товарно-транспортних накладних тощо) та їх документальне підтвердження;

інформацію про результати інвентаризації ТМЦ на складах та її документальне підтвердження;

інформацію щодо банківських виписок та їх документальне підтвердження;

письмове пояснення та документальне підтвердження щодо придбання товарів (робіт, послуг) та подальшого використання чи реалізації придбаних робіт;

дані про перенесення інформації з відповідних первинних документів до регістрів (форм) бухгалтерського обліку із наведенням їх назв, періоду складання, прізвищ або інших даних, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні, а також суті перенесеної інформації (кореспонденції рахунків). При цьому, обов`язково зазначити про відображення дебіторської/кредиторської заборгованості за відповідною операцією, бухгалтерські проводки;

журнали-ордери по рахунках: 36 «Розрахунки з покупцями», 63 «Розрахунки з постачальниками», 68 «Розрахунки за різними операціями», 37 «Розрахунки з різними дебіторами», 30 «Каса», 31 «Рахунки в банках», 64 «Розрахунки за податками», 65 «Розрахунки за страхуванням», 643 «Податкові зобов`язання», 644 «Податковий кредит», 66 «Розрахунки за виплатами працівникам», 20 «Виробничі запаси», 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети», 28 «Товари», 70 «Доходи від реалізації», 79 «Фінансові результати», 90 «Собівартість реалізації», 91 «Загальновиробничі витрати», 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут», 94 «Інші витрати операційної діяльності», 10 «Основні засоби», 13 «Знос необоротних активів», 15 «Капітальні інвестиції» та інших рахунків бухгалтерського обліку передбачених чинним законодавством та наказу про облікову політику;

акти приймання виконання будівельних робіт (форма КБ-2В), довідки про вартість виконаних робіт і витрат (форма КБ-3);

інформацію хто забезпечував проживання робітників ТОВ «БУДЕЛІТСІТІЮА» при виконанні робіт у м. Запоріжжі, у м. Кам`янське, Дніпропетровської області, за чий рахунок були понесені витрати на проживання;

інформацію щодо наявності журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці, актів-допусків на виконання робіт, наряди-допуски, накази (розпорядження) про призначення відповідальних за безпечне виконання робіт.

На виконання вимог зазначеного запиту позивачем листами від 08.10.2025 № 104/08/10 та від 20.10.2025 № 114/20/10 (вх. податкового органу від 09.10.2025 № 53409/6 та від 22.10.2025 № 55359/6 відповідно) надано контролюючому органу інформацію та копії документів щодо запиту, а саме: Протокол № 1/01 від 01.12.2021 року на призначення директора на 2 аркушах; Штатний розпис на 2 аркушах; Ліцензія на господарську діяльність з будівництва від 18.04.2018 року на 2 аркушах; Оборотно-сальдова відомість по рахунку 10 на 4 аркушах; Оборотно-сальдова відомість по рахунку 11 на 24 аркушах; Договір підряду з ТОВ «Буделітсітіюа» від 07.01.2025 року за № 25/1-07/П на 5 аркушах; Оборотно-сальдова відомість по рахунку 631, картка рахунку 631 за договором від 07.01.2025 року № 25/1-07/П на 5 аркушах; Акти приймання виконаних робіт № 4/4 за квітень 2025 року на 8 аркушах; Акт вартості устаткування за квітень 2025 року на 11 аркушах; Розрахунок загальновиробничих витрат по Акту № 4/4 за квітень 2025 року на 1 аркуші; Кошторисний розрахунок № П-929 на 2 аркушах; Податкова накладна № 83 на 2 аркушах; Довідка про вартість виконаних робіт за квітень 2025 року на 2 аркушах; Акти приймання виконаних робіт № 4/2 за квітень 2025 року на 15 аркушах; Підсумкова відомість ресурсів за квітень на 19 аркушах; Розрахунок загальновиробничих витрат по Акту № 4/2 за квітень 2025 року на 1 аркуші; Кошторисний розрахунок № П-929 на 2 аркушах; Податкова накладна № 85 на 2 аркушах; Довідка про вартість виконаних робіт за квітень 2025 року на 2 аркушах; Реєстр Актів (Додаток до Довідки про вартість виконаних робіт) на 1 аркуші; Акти приймання виконаних робіт № 4/1 за квітень 2025 року на 12 аркушах; Акт вартості устаткування на 1 аркуші; Підсумкова відомість ресурсів за квітень 2025 року на 10 аркушах; Розрахунок загальновиробничих витрат по Акту № 4/1 за квітень 2025 року на 1 аркуші; Кошторисний розрахунок № П-929 на 2 аркушах; Податкова накладна № 84 на 2 аркушах; Довідка про вартість виконаних робіт за квітень 3- 2025 року на 2 аркушах; Акти приймання виконаних робіт № 4/3 за квітень 2025 року на 15 аркушах; Підсумкова відомість ресурсів за квітень 3- 2025 року на 22 аркушах; Кошторисний розрахунок № П-929 на 2 аркушах; Розрахунок загальновиробничих витрат по Акту № 4/3 за квітень 2025 року на 1 аркуші; Податкова накладна № 82 на 2 аркушах; Довідка про вартість виконаних робіт за червень 2025 року на 2 сторінках; Акти приймання виконаних робіт № 1/0301 за червень 2025 року на 24 сторінках; Підсумкова відомість ресурсів за червень 2025 року на 20 сторінках; Кошторисний розрахунок № П-929 на 2 сторінках; Розрахунок загальновиробничих витрат по Акту № 1/0301 за червень 2025 року на 1 аркуші; Податкова накладна № 207 на 2 аркушах; Довідка про вартість виконаних робіт за червень 2025 року на 2 сторінках; Акти приймання виконаних робіт № 2/0301 за червень 2025 року на 7 сторінках; Підсумкова відомість ресурсів за червень 2025 року на 9 сторінках; Кошторисний розрахунок № П-929 на 2 сторінках; Розрахунок загальновиробничих витрат по Акту № 2/0301 за червень 2025 року на 1 аркуші; Податкова накладна № 208 на 2 аркушах; Довідка про вартість виконаних робіт за червень 2025 року на 2 сторінках; Акти приймання виконаних робіт № 3/0301 за червень 2025 року на 6 сторінках; Підсумкова відомість ресурсів за червень 2025 року на 7 сторінках; Кошторисний розрахунок № П-929 на 2 сторінках; Розрахунок загальновиробничих витрат по Акту № 3/0301 за червень 2025 року на 1 аркуші; Податкова накладна № 211 на 2 аркушах; Довідка про вартість виконаних робіт за червень 2025 року на 2 сторінках; Реєстр Актів (Додаток до Довідки про вартість виконаних робіт за червень) на 1 аркуші; Акти приймання виконаних робіт № 4/0301 за червень 2025 року на 4 сторінках; Акт вартості устаткування за червень 2025 року на 1 сторінці; Підсумкова відомість ресурсів за червень 2025 року на 3 сторінках; Розрахунок загальновиробничих витрат по Акту № 4/0301 за червень 2025 року на 1 аркуші; Кошторисний розрахунок № П-929 на 2 сторінках; Податкова накладна № 209 на 2 аркушах; Довідка про вартість виконаних робіт за червень 2025 року на 1 сторінці; Акти приймання виконаних робіт № 5/0301 за червень 2025 року на 4 сторінках; Підсумкова відомість ресурсів за червень 2025 року на 4 сторінках; Кошторисний розрахунок № П-929 на 2 сторінках; Розрахунок загальновиробничих витрат по Акту № 5/0301 за червень 2025 року на 1 аркуші; Податкова накладна № 210 на 2 аркушах; Картка рахунку 631 за 2025 рік, рахунки на оплату, платіжні інструкції на 101 аркуші; Договір підряду з ТОВ «Буделітсітіюа» від 10.03.2025 року за № 25-БПІ на 5 аркушах; Оборотно-сальдова відомість по рахунку 631 на 1 аркуші; Картка рахунку 631 на 3 аркушах; Платіжні інструкції на 38 аркушах; Довідка про вартість виконаних робіт за травень 2025 року на 2 аркушах (по Договору № 25-БПІ); Акти приймання виконаних робіт № 1-СП за травень 2025 року на 22 аркушах; Акт вартості устаткування за травень 2025 року на 2 аркушах; Підсумкова відомість ресурсів за травень на 19 аркушах; Податкова накладна № 152 на 1 аркуші; Довідка про вартість виконаних робіт за травень 2025 року на 1 аркуші; Акти приймання виконаних робіт № 1-3/05-СП за травень 2025 року на 5 аркушах; Підсумкова відомість ресурсів за травень на 3 аркушах; Розрахунок загальновиробничих витрат на 3 аркушах; Податкова накладна № 153 на 1 аркуші; Довідка про вартість виконаних робіт за травень 2025 року на 1 аркуші; Акти приймання виконаних робіт № 2/1-СП/05-25БПЗ за травень 2025 року на 4 аркушах; Підсумкова відомість ресурсів за травень на 2 аркушах; Розрахунок загальновиробничих витрат на 2 аркушах; Податкова накладна № 149 на 1 аркуші; Довідка про вартість виконаних робіт за травень 2025 року на 1 аркуші; Акти приймання виконаних робіт № 5-1СП/05-25БПЗ за травень 2025 року на 4 аркушах; Акт вартості устаткування за травень, придбання якого покладено на виконавця робіт, на 2 аркушах; Підсумкова відомість ресурсів за травень 2 на 5 аркушах; Розрахунок загальновиробничих витрат № 02-01-065 на 3 аркушах; Розрахунок загальновиробничих витрат № 02-01-066 на 2 аркушах; Податкова накладна № 151 на 1 аркуші; Акти приймання виконаних робіт № 2/2-СП/05-25БПЗ за травень 2025 року на 4 аркушах; Підсумкова відомість ресурсів за травень 2 на 4 аркушах; Розрахунок загальновиробничих витрат № 02-01-064 на 3 аркушах; Податкова накладна № 148 на 1 аркуші; Довідка про вартість виконаних робіт за травень 2025 року на 1 аркуші; Акти приймання виконаних робіт № 1-СП/05-25БПЗ за травень 2025 року на 23 аркушах; Акт вартості устаткування за травень, придбання якого покладено на виконавця робіт, на 2 аркушах; Підсумкова відомість ресурсів за травень на 23 аркушах; Розрахунок загальновиробничих витрат до Акту № 1-СП/05-25БПЗ на 3 аркушах; Податкова накладна № 150 на 1 аркуші; Довідка про вартість виконаних робіт за травень 2- 2025 року на 1 аркуші; Акти приймання виконаних робіт № 1/05СП за травень 2025 року на 9 аркушах; Розрахунок загальновиробничих витрат на 3 аркушах; Податкова накладна № 154 на 1 аркуші; Довідка про вартість виконаних робіт за травень 2.1- 2025 року на 1 аркуші; Акти приймання виконаних робіт № 1-1/05СП за травень 2- 2025 року на 6 аркушах; Підсумкова відомість ресурсів за травень 2 на 4 аркушах; Розрахунок загальновиробничих витрат на 3 аркушах; Розрахунок загальновиробничих витрат на 2 аркушах; Податкова накладна № 155 на 1 аркуші; Довідка про вартість виконаних робіт за травень 3- 2025 року на 1 аркуші; Акти приймання виконаних робіт № 1.1/05-СП за травень 2- 2025 року на 4 аркушах; Підсумкова відомість ресурсів за травень 3 на 3 аркушах; Розрахунок загальновиробничих витрат на 2 аркушах; Податкова накладна № 156 на 1 аркуші; Довідка про вартість виконаних робіт за травень 2.2- 2025 року на 1 аркуші; Акти приймання виконаних робіт № 1-2/05-СП за травень 2- 2025 року на 4 аркушах; Підсумкова відомість ресурсів за травень 3 на 2 аркушах; Розрахунок загальновиробничих витрат на 3 аркушах; Податкова накладна № 157 на 1 аркуші; Договір підряду № 27/09-24 від 27.09.2024 року на 3 аркушах (з ТОВ «Запорізький Тепло-Енерго Проект»); Довідка про вартість виконаних робіт за квітень 3- 2025 року на 2 аркушах; Акти приймання виконаних робіт № 4/3-27/0-24 за квітень 3 2025 року на 15 аркушах; Підсумкова відомість ресурсів за квітень 3 на 22 аркушах; Розрахунок загальновиробничих витрат на 3 аркушах; Податкова накладна № 157 на 2 аркушах; Довідка про вартість виконаних робіт за квітень- 2025 року на 2 аркушах; Реєстр актів за квітень на 1 аркуші; Акти приймання виконаних робіт № 4/1-27/0-24 за квітень 2025 року на 12 аркушах; Акт вартості устаткування за квітень, придбання якого покладено на виконавця робіт, на 1 аркуші; Підсумкова відомість ресурсів за квітень на 10 аркушах; Розрахунок загальновиробничих витрат на 1 аркуші; Кошторисний розрахунок № П-929 на 2 аркушах; Податкова накладна № 11 на 2 аркушах; Довідка про вартість виконаних робіт за квітень 2025 року на 2 аркушах; Акти приймання виконаних робіт № 6/1/08-24 за квітень 2025 року на 8 аркушах; Акт вартості устаткування за квітень, придбання якого покладено на виконавця робіт, на 1 аркуші; Підсумкова відомість ресурсів за квітень на 11 аркушах; Розрахунок загальновиробничих витрат на 1 аркуші; Кошторисний розрахунок № П-929 на 2 аркушах; Податкова накладна № 10 на 2 аркушах; Довідка про вартість виконаних робіт за квітень 2- 2025 року на 2 аркушах; Акти приймання виконаних робіт № 4/2-27/0-24 за квітень 2 2025 року на 15 аркушах; Підсумкова відомість ресурсів за квітень на 19 аркушах; Розрахунок загальновиробничих витрат на 1 аркуші; Кошторисний розрахунок № П-929 на 2 аркушах; Податкова накладна № 12 на 2 аркушах; Довідка про вартість виконаних робіт за травень 2025 року на 2 аркушах; Акти приймання виконаних робіт № 8/1/08 за травень 2025 року на 9 аркушах; Підсумкова відомість ресурсів за травень 3 на 9 аркушах; Розрахунок загальновиробничих витрат на 1 аркуші; Податкова накладна № 15 на 2 аркушах; Кошторисний розрахунок № П-929 на 2 аркушах; Довідка про вартість виконаних робіт за червень 2025 року на 2 аркушах; Акти приймання виконаних робіт № 1/06 за червень 2025 року на 18 аркушах; Акт вартості устаткування за червень, придбання якого покладено на виконавця робіт, на 1 аркуші; Підсумкова відомість ресурсів за червень 2 на 14 аркушах; Акти приймання виконаних робіт № 2/06 за червень 2025 року на 4 аркушах; Реєстр актів за червень на 1 аркуші; Підсумкова відомість ресурсів за червень 2 на 4 аркушах; Розрахунок загальновиробничих витрат на 1 аркуші; Акт списання № СпТ-000116 від 30 червня на 6 аркушах; Податкова накладна № 11 на 2 аркушах; Договір підряду № 22-07/07 СП від 07.07.2022 року на 5 аркушах (з ТОВ «ГЕОС-УКБ»); Довідка про вартість виконаних робіт за червень 2025 року на 1 аркуші; Акти приймання виконаних робіт № 4-25/-СП за червень 2025 року на 6 аркушах; Підсумкова відомість ресурсів за травень на 4 аркушах; Розрахунок загальновиробничих витрат на 3 аркушах; Розрахунок загальновиробничих витрат на 2 аркушах; Податкова накладна № 6 на 1 аркуші; Довідка про вартість виконаних робіт за червень 2025 року на 1 аркуші; Акти приймання виконаних робіт № 6-25/-СП за червень 2025 року на 4 аркушах; Підсумкова відомість ресурсів за травень на 3 аркушах; Розрахунок загальновиробничих витрат на 2 аркушах; Податкова накладна № 8 на 1 аркуші; Довідка про вартість виконаних робіт за травень 2025 року на 1 аркуші; Акти приймання виконаних робіт № 1-25/-СП за травень 2025 року на 22 аркушах; Акт вартості устаткування за червень, придбання якого покладено на виконавця робіт, на 2 аркушах; Підсумкова відомість ресурсів за травень на 14 аркушах; Розрахунок загальновиробничих витрат на 3 аркушах; Розрахунок загальновиробничих витрат на 3 аркушах; Розрахунок загальновиробничих витрат на 2 аркушах; Розрахунок загальновиробничих витрат на 3 аркушах; Розрахунок загальновиробничих витрат на 4 аркушах; Розрахунок загальновиробничих витрат на 2 аркушах; Акт списання № СпТ-00073 на 2 аркушах; Акт списання № СпТ-00097 на 1 аркуші; Акт списання № СпТ-00093 на 2 аркушах; Податкова накладна № 10 на 1 аркуші; Довідка про вартість виконаних робіт за травень 2025 року на 1 аркуші; Акти приймання виконаних робіт № 2-25/-СП за травень 2025 року на 5 аркушах; Підсумкова відомість ресурсів за травень на 3 аркушах; Розрахунок загальновиробничих витрат на 3 аркушах; Акт списання № СпТ-00100 на 1 аркуші; Податкова накладна № 11 на 1 аркуші; Довідка про вартість виконаних робіт за травень 2025 року на 1 аркуші; Акти приймання виконаних робіт № 2-25/-СП за травень 2025 року на 4 аркушах; Підсумкова відомість ресурсів за травень на 4 аркушах; Розрахунок загальновиробничих витрат на 3 аркушах; Податкова накладна № 7 на 1 аркуші; Довідка про вартість виконаних робіт за червень 2025 року на 1 аркуші; Акти приймання виконаних робіт № 3-25/-СП за червень 2025 року на 5 аркушах; Підсумкова відомість ресурсів за травень на 4 аркушах; Розрахунок загальновиробничих витрат на 3 аркушах; Податкова накладна № 5 на 1 аркуші.

Відповідачем вказано, що позивач надав не у повному обсязі запитувану інформацію та документи, а саме:

- інформацію про уповноважених осіб, на яких покладено відповідальність за здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства (із зазначенням П.І.Б., ідентифікаційних кодів, паспортних даних);

- документальне підтвердження їх повноважень: копії наказів про прийом головного бухгалтера, копії паспортних даних та довідки про присвоєння ідентифікаційного номера (РНОКПП) посадових осіб;

- документи, що підтверджують право власності на основні засоби, які рахувалися на балансі підприємства та брали участь у господарській діяльності;

- договори оренди офісних, виробничих, складських приміщень та транспортних засобів;

- інформацію про результати інвентаризації ТМЦ на складах та її документальне підтвердження: інвентаризаційні описи, акти інвентаризації або інші облікові документи вузькогалузевого характеру, що відповідно до нормативних актів застосовуються в окремій сфері діяльності;

- журнали-ордери (зокрема по рахунках 20, 28, 31, 36, 64, 91, 92, 93, 94);

- наказ про облікову політику підприємства;

- акти приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в), довідки про вартість виконаних робіт і витрат (форма № КБ-3) та інша кошторисна документація з виконання робіт контрагентом ТОВ «БУДЕЛІТСІТІЮА» по податкових накладних № 176 від 20.05.2025, № 177 від 20.05.2025, включених до податкового кредиту ТОВ «ОЛІМПІЯ СТРОЙ»;

- інформацію про те, хто саме забезпечував проживання робітників ТОВ «БУДЕЛІТСІТІЮА» при виконанні робіт у м. Запоріжжі та у м. Кам`янське Дніпропетровської області, і за чий рахунок були понесені витрати на таке проживання;

- інформацію та документи щодо наявності журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці;

- акти-допуски на виконання робіт, наряди-допуски;

- накази (розпорядження) про призначення відповідальних осіб за безпечне виконання робіт.

Дослідивши перелік документів, які позивач надавав у відповідь на запит відповідача, суд встановив, що позивач дійсно надав запитувані документи та інформацію не у повному обсязі, а також не пояснив причини їх неподання. Окремо судом враховується, що такі обставини стали підставою для призначення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача.

Судом не було встановлено порушення відповідачем встановленої законом процедури звернення із запитом до позивача про надання інформації та документів, зокрема належного направлення запиту та надання реального строку для його виконання.

За п.121.2 ст.121 ПК України ненадання відповіді на запит, неподання або подання не в повному обсязі платником податків, фінансовим агентом або іншою особою документів чи іншої інформації на запит контролюючого органу, надісланий відповідно до підстав, передбачених підпунктами 6-8 підпункту 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 Кодексу, - тягне за собою накладення штрафу у 5 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний такий факт.

Неподання або подання не в повному обсязі платником податків документів чи іншої інформації на запит контролюючого органу в інших випадках, передбачених статтею 73 Кодексу, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний такий факт.

Сплата таких фінансових санкцій (штрафів) не звільняє особу від обов`язку подання інформації.

Водночас, враховуючи, що вищевказане порушення мало місце у 2025 році, то, суд доходить висновку, що розмір штрафу за таке порушення має складати одну мінімальну заробітну плату, встановлену Законом України Про Державний бюджет України на 2025 рік на 01 січня 2025 року, а саме 8000,00 грн, а не 8647,00 грн, як було помилково визначено податковим органом в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні.

Враховуючи вищевказані обставини, суд доходить висновку про неправомірність визначення розміру штрафної санкції за порушення позивачем пп.73.3.3 п.73.3 ст.73 ПК України, та про необхідність визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.04.2026 №6320/08010705 в частині накладення штрафної санкції на суму 647,00 грн.

Щодо правомірності застосування до позивача штрафних санкцій на підставі податкового повідомлення-рішення від 08.04.2026 №6319/08010705 суд враховує наступне.

Згідно п.85.2 ст.85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Відповідно до п.85.6 ст.85 ПК України у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акту в ньому вчиняється відповідний запис.

За п.121.1 ст.121 ПК України незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

Судом встановлено, що на адресу позивача рекомендованими листами направлялися вимоги про надання документів: лист від 20.01.2026 № 154/12/08-01-07-05-07; лист від 20.02.2026 № 417/12/08-01-07-05-07; лист від 23.02.2026 № 422/12/08-01-07-05-07; лист від 24.02.2026 № 434/12/08-01-07-05-07; лист від 25.02.2026 № 436/12/08-01-07-05-07.

Вищевказані запити були направлені з дотриманням порядку, визначеного статтею 42 ПК України, однак були повернуті з причини «за закінченням терміну зберігання».

На підтвердження неподання позивачем запитуваних документів під час перевірки відповідачем складено відповідні акти: від 20.02.2026 № 462/08-01-07-05/42035114; від 23.02.2026 № 468/08-01-07-05/42035114; від 24.02.2026 № 491/08-01-07-05/42035114; від 25.02.2026 № 500/08-01-07-05/42035114; від 26.02.2026 № 507/08-01-07-05/42035114.

Щодо посилань позивача на неотримання таких запитів з причин перебування податкової адреси на території активних бойових дій, судом враховується наступне.

У постановах від 09.10.2018 у справі №820/1864/17, від 20.10.2020 №140/30/20 Верховний Суд наголосив, що добросовісний платник податків зобов`язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі невиконання цього обов`язку платник не вправі посилатись на неотримання ним документів, як на обставину, що звільняє його від настання у зв`язку з цим негативних для такого платника наслідків.

Судовою палатою з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційною адміністративного суду у складі Верховною Суду у постанові від 23.05.2022 у справі №810/3116/18 зазначено, що відповідно до пункту 42.2 статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові. Судом також зазначено, що постійне неотримання поштової кореспонденції, яка направляється контролюючим органом на адресу платника податків є зловживанням останнім правом платника податків бути повідомленим контролюючим органом щодо прийнятих стосовно нього рішень.

Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях звертав увагу на те, що обов`язку контролюючого органу щодо повідомлення платника податків про проведення відповідної перевірки кореспондує обов`язок такого платника добросовісно ставитись до отримання відповідної кореспонденції або повідомлень, крім того, необізнаність платника з наказом про проведення перевірки через нехтування або ухилення від виконання такого обов`язку без поважних причин не може бути в подальшому розцінена на користь останнього.

На момент проведення перевірки податкова адреса позивача: АДРЕСА_2 відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376, з 01.11.2025 віднесено до території де ведуться активні бойові дії. Зазначені обставини не звільняли позивача від обов`язку належного отримання поштової кореспонденції від контролюючого органу, що не виключало можливості зміни позивачем податкової адреси.

Під час перевірки позивач не виконав вимоги письмових запитів відповідача і не надав усі запитувані документи та інформацію.

На підставі викладеного, податкове повідомлення-рішення від 08.04.2026 №6319/08010705, яким до позивача застосовано штрафну санкцію в розмірі 1020,00 грн, є правомірним та скасуванню не підлягає.

Частиною 1 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина 2 статті 77 КАС України).

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На підставі системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність необхідної сукупності підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Щодо розподілу понесених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу судом враховується наступне.

Відповідно до частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з частиною 3 статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частин 1-2 статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з частин 3-4 статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною 1 статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Відповідно до частини 2 статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Згідно з частини 3 статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до частини 9 статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі Баришевський проти України, від 10.12.2009 у справі Гімайдуліна і інших проти України, від 12.10.2006 у справі Двойних проти України, від 30.03.2004 у справі Меріт проти України, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При вирішенні вказаного питання судом враховуються висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 22.11.2019 у справі №810/1502/18.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу надано: договір про надання правничої допомоги від 21.04.2026; акт здачі-прийняття наданих послуг № 1 від 22.06.2026; рахунок-фактура № 01/04 від 22.04.2026, № 02/06 від 22.06.2026; банківська виписка за квітень, липень 2026 року.

Згідно з розрахунком витрат на правову допомогу загальна сума понесених позивачем витрат складає 18450 грн за надання послуги зі складання та подання позовної заяви про визнання протиправними ППР № 6320/08010705 від 08.04.2026, № 6319/08010705 від 08.04.2026, № 6316/08010705 від 08.04.2026 (9 годин).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі Баришевський проти України (заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі Двойних проти України (заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі Меріт проти України (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява № 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

З урахуванням зазначеного, суд вважає, щодо неспівмірністі заявленої суми витрат на правничу допомогу, суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на правову допомогу, оскільки вважає, що судові витрати на неї у сумі 18450,00 грн є не обґрунтованими та не можуть бути стягнуті на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, а з урахуванням вимог частини 5 статті 134 КАС України, витрати на професійну правничу допомогу мають бути відшкодовані позивачу лише у сумі 10000,00 грн.

Відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, на користь позивача слід стягнути 33280,00 грн судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області.

Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ОЛІМПІЯ СТРОЙ (70530, Запорізька обл., Запорізький р-н, с. Комишуваха, вул. Хмельницького Богдана, буд. 72; код ЄДРПОУ 42035114) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69035, м. Запоріжжя, просп. Соборний, буд. 166; код ЄДРПОУ ВП 44118663) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області № 6316/08010705 від 08.04.2026.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від №6320/08010705 від 08.04.2026 частково в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю ОЛІМПІЯ СТРОЙ штрафних санкцій на суму 647,00 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ОЛІМПІЯ СТРОЙ судовий збір у розмірі 33280,00 грн (тридцять три тисячі двісті вісімдесят гривень 00 копійок) та витрати на правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн (десять тисяч гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено у повному обсязі та підписано суддею 16.10.2026.

Суддя М.С. Лазаренко