Ухвала суду № 140671606, 16.10.2026, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відкриття спрощеного позовного провадження

без повідомлення учасників справи

16 жовтня 2026 року м. Житомир справа № 240/28747/26

категорія 113050000

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Куденков К.О., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України (ЦВЛК ЗСУ) (вул. Госпітальна, 16,м. Київ,01133. РНОКПП/ЄДРПОУ: 08356179) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

установив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) із позовом до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України (ЦВЛК ЗСУ) (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення (постанову) Центральної військово-лікарської комісії ЗСУ, оформлене протоколом засідання штатної ВЛК № 2025-1020-1741-2299-0 від 20 жовтня 2025 року, в частині відмови у встановленні причинного зв`язку захворювання хребта (міжхребцевого остеохондрозу, кили диска L5-S1, стану після оперативного втручання дискектомії) у формулюванні «ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини»

- зобов`язати Центральну військово-лікарську комісію ЗСУ повторно розглянути питання про встановлення причинного зв`язку зазначеного захворювання хребта та операції солдата ОСОБА_1 з винесенням постанови у формулюванні: «Захворювання (травма), ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини».

На обґрунтування позову зазначено, що відмова відповідача у встановленні причинного зв`язку захворювання із захистом Батьківщини є протиправною.

Позивач подав заяву, якою просить поновити строк звернення до адміністративного суду.

На обґрунтування вказаної заяви зазначено, що позивач після 20.10.2025 не перебував у розпорядженні командира, а продовжував проходити військову службу. Наголосив, що зазначений висновок ґрунтувався на неповній попередній копії військового квитка, який був наданий позивачем до суду. Так, наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 01.10.2025 № 128-рс позивач був зарахований до списків в/ч НОМЕР_2 за ВОС 420614Д «солдат резерву», та наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 19.12.2025 № 150-рс призначений на штатну військову посаду за ВОС 135533Д «номер обслуги».

Вказує, що оскаржуване рішення ЦВЛК від 20.10.2025 № 2025-1020-1741-2299-0 не вручалося позивачу особисто в день засідання у м. Києві. Після оформлення та надсилання

спецзв`язком через ТЦК та СП витяг (протокол) надійшов за місцем офіційної реєстрації позивача у м. Звягель (Житомирська обл.). Оскільки позивач безпосередньо несе військову службу у АДРЕСА_2 , лист за місцем реєстрації отримала дружина позивача та переслала поштою до м. Львова. На поштове пересилання пішло близько двох тижнів часу. Таким чином, позивач отримав протокол та мав змогу ознайомитися з його змістом лише приблизно за два тижні після його надходження до м. Звягель (на початку листопада 2025 року). Також зазначив, що проходить амбулаторне лікування із застосуванням щоденної підтримуючої терапії важкими психотропними та нейролептичними препаратами. Зазначає, що поєднання вибухової акубаротравми (двобічна нейросенсорна приглухуватість, код H90.3), посттравматичного стресового розладу (код F43.1) та постійного впливу Кветірону й Прегабаліну в умовах виснажливої служби спричиняло хронічну втому та суттєво обмежувало психофізичну можливість своєчасно скласти позов без професійної правничої допомоги.

На підтвердження наведених обставин позивачем надані відповідні докази.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Частиною 2 ст. 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Статтею 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Поряд з цим, право особи на судовий захист гарантується ст. 55 Конституції України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому має пріоритетне значення під час здійснення правосуддя, зокрема, при вирішенні судом питання щодо надання можливості його реалізації особою, якій таке право надано.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема з п. п. 22-23 рішення від 28 березня 2006 року у справі «Мельник проти України» право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги; однак право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність; ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями. Правила регулювання строків подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані. У той же час такі правила в цілому або їх застосування не повинні перешкоджати сторонам використовувати доступні засоби захисту.

Суд вважає, що в заяві позивачем викладені достатні підстави для визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду в цій справі.

За наслідками з`ясування визначених ч. 1 ст. 171 КАС України питань, суд дійшов висновку про відсутність підстав для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

З огляду на п. 3 ч. 6 ст. 12 КАС України, ця справа є справою незначної складності.

Отже, ця справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Частиною 4 ст. 9 КАС України передбачено, що суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

За приписами ч. 2 і ч. 4 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

На підставі наведеного, суд вважає за необхідне витребувати у відповідача письмові докази, які мають значення для повного та всебічного дослідження обставин у справі.

Також суд зазначає, що за приписами ст. 149 КАС України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству; неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб`єктом владних повноважень.

Керуючись ст. ст. 9, 77, 171, 248, 256, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі.

Визнати поважними причини пропуску строку звернення ОСОБА_1 до адміністративного суду та поновити цей строк.

Адміністративна справа буде розглядатися і вирішуватися суддею Куденковим К.О. одноособово.

Розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Зобов`язати відповідача в п`ятнадцятиденний строк з дня вручення йому копії цієї ухвали надати до Житомирського окружного адміністративного суду належним чином засвідчені копії:

- документів, які були або мали бути враховані у спірних правовідносинах.

Установити відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 162 КАС України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

Одночасно з надісланням відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

До відзиву на позов необхідно додати докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішить справу за наявними матеріалами.

Установити позивачу дводенний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Установити відповідачу дводенний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Роз`яснити учасникам справи, що відповідно до вимог статті 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Копію цієї ухвали направити сторонам. Відповідачу направити також копію позовної заяви та доданих до неї матеріалів.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається, в мережі Інтернет за адресою: http://court.gov.ua/fair/sud0670/.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.

Суддя К.О. Куденков