Рішення № 140671500, 15.10.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2026 рокуСправа № 160/21149/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калугіної Н.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 07.07.2026 року № 046350021489 щодо відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу роботи по списку № 1 (підземні Постанова 202) ОСОБА_1 період навчання з відривом від виробництва на курсах з 18.05.2006 року по 12.06.2006 року за професією, посадою « гірник підземний та машиніст підземних установок» та з 04.06.2007року по 16.08.2007р. за професією, посадою «гірник очисного забою»;

- зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період військової служби за мобілізацією з 26.03.2015р. по 30.06.2015р. до пільгового стажу роботи по списку № 1 (підземні Постанова № 202) за професією « Гірник очисного забою з повним робочим днем в шахті» , що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст. 114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», період проходження військової служби за мобілізацією з 23.03.2015року по 28.04.2016р., та з 01.03.2022р. по 30.06.2026р., та з кратністю один місяць служби за три період безпосередньої участі в антитерористичній операції забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України з 23.02.2016р. по 26.04.2016р;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області застосувати роз`яснення Міністерства Соцзахисту населення України від 20.01.1992 № 8, під час розрахунку пільгового стажу роботи по списку № 1 (підземні) по основній професії « гірник очисного забою» до періоду з 04.06.2007р. по 30.06.2026р;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням роз`яснень Міністерства Соцзахисту населення України від 20.01.1992 № 8, ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» згідно заяви про призначення пенсії від 30.06.2026 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що протиправне рішення пенсійного органу порушує право позивача на пенсійне забезпечення.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 липня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за правилами ст. 263 КАС України.

Роз`яснено відповідачу про необхідність подати до суду відзив на позов, а також всі письмові та електронні докази - у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання зазначеної ухвали, дотримуючись, вимог ст. 162 КАС України.

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти задоволення позовних вимог заперечував та зазначив, що 30.06.2026 ОСОБА_1 звернувся до територіальних органів Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах. Заява gозивача про призначення пенсії та додані до неї документи розглядалися Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 046350021489 від 07.07.2026 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах. Відповідно до довідки ВЧ НОМЕР_1 № 2156 від 24.04.2016 Позивач з 23.02.2016 по 26.04.2016 брав участь в антитерористичній операції забезпечення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України. Разом з цим, на думку відповідача, зарахування до пільгового стажу роботи з кратністю один місяць служби за три період безпосередньої участі в антитерористичній операції забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України з 23.02.2016 по 26.04.2016 не передбачено чинним законодавством.

Закон України Про професійну (професійно-технічну) освіту втратив чинність з часу прийняття Закону України № 4574-ІХ від 21.08.2025 Про професійну освіту. Закон України № 4574-ІХ від 21.08.2025 Про професійну освіту не передбачає зарахування до пільгового стажу роботи періоду навчання. Отже, немає підстав для зарахування періоду навчання в Учбово-курсовому комбінаті з 04.06.2007 по 16.08.2007 до пільгового стажу роботи.

Не зараховані періоди військової служби в особливий період з 01.07.2015 по 26.04.2016, з 01.03.2022 по 31.05.2026 (строк 5 р. 0 м. 26 дні.) до страхового стажу для визначення права на пільгових умовах, оскільки військовій службі передує робота на загальних підставах.

Пільговий стаж роботи за постановою № 202 (25) складає 17 років 09 місяців 04 дні, що не дає право на призначення пенсії відповідно до 3 статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (менше 25 років).

Згідно ч. 3, 4 ст. 263 КАС України, справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Суд, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 30.06.2026 звернувся до органів пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах, відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

За територіальним принципом заяву було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, яким прийнято рішення від 07.07.2026 року № 046350021489 про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах.

Зокрема, в рішенні зазначено:

«Дата народження, стать - ІНФОРМАЦІЯ_1 , чоловік.

Дата реєстрації звернення (заяви), вік, ознака роботи 30.06.2026, 40 р 5 м 29 д, Працює.

Відповідно до пункту 3 статті 114 розділу Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі Закон №1058) право на пенсію незалежно від віку мають працівники безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, за списком робіт і професій, затверджуваним КМУ від 31.03.1994р. № 202, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років.

Страховий стаж заявника(ці) становить: 33 р. 11 м. 0 дн., в тому числі стаж за списком №1 (пункт 3 статті 114) 17 р. 9 м. 4 м.

Результати розгляду документів, доданих до заяви:

- не зарахований період навчання в Учбово-курсовому комбінаті з 04.06.2007 по 16.08.2007 до пільгового стажу, оскільки Закон України Про професійнотехнічну освіту втратив чинність на підставі Закону №4574-ІХ від 21.08.2025;

- не зарахований період проходження військової служби з 26.03.2015 по 30.06.2015, оскільки відсутні дані в реєстрі застрахованих осіб. Звертаємо увагу, що згідно ст.24 Закону №1058 у разі якщо за період з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутні відомості, необхідні для обчислення страхового стажу військовослужбовцям відповідно до цього Закону, страховий стаж обчислюється на підставі довідки про проходження військової служби та про сплачені суми страхових внесків;

- не зараховані періоди військової служби в особливий період з 01.07.2015 по 26.04.2016, з 01.03.2022 по 31.05.2026 (строк 5 р. 0 м. 26 дні.) до страхового стажу для визначення права на пільгових умовах, оскільки військовій службі передує робота на загальних підставах.

Вирішено: на підставі пункту 3 статті 114 Закону № 1058 відмовити у призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу (25 років).».

Не погоджуючись з вказаним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно частини 1 статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Закріплюючи на конституційному рівні право на соціальний захист кожного громадянина, без будь-яких винятків, держава реалізує положення статті 24 Конституції України, відповідно до якої громадяни мають рівні конституційні права і не може бути обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом №1058-IV.

Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону № 1058-ІV, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Пунктом 1 частини 1 статті 9 Закону № 1058-ІV визначено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються у т. ч. пенсія за віком.

Позивач стверджує, що має право на призначення пенсії, відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону №1058.

Як вбачається з матеріалів справи, спір у цій справі виник у зв`язку з відмовою відповідача у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини третьої статті 114 Закону № 1058-IV та не зарахуванням до необхідного для такого призначення пільгового стажу періодів проходження військової служби у заявленому позивачем кратному обчисленні - один місяць служби за три місяці служби, а також незарахуванням до страхового стажу періоди проходження військової служби та до пільгового стажу періоду навчання в Учбово-курсовому комбінаті.

Відповідно до частини третьої статті 114 Закону № 1058-IV (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

Стаття 24 цього ж Закону визначає періоди, з яких складається страховий стаж.

Частиною першою цієї статті передбачено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.

За кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року (частина третя).

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років (частина четверта).

Особливості пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних і відкритих гірничих роботах та в металургії встановлює стаття 14 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII), згідно з якою працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.

Згідно зі статтею 57 Закону № 1788-XII військова служба у складі діючої армії у період бойових дій, у тому числі при виконанні інтернаціонального обов`язку, а також перебування в партизанських загонах і з`єднаннях зараховується до стажу роботи на пільгових умовах у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсій за вислугу років військовослужбовцям.

Відповідно до пункту 11 статті 11 Закону № 1058-IV загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню підлягають військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби), поліцейські, особи рядового і начальницького складу, у тому числі ті, які проходять військову службу під час особливого періоду, визначеного законами України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та «Про військовий обов`язок і військову службу».

Особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій (абзац п`ятий статті 1 Закону України від 21.10.1993 № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»).

Згідно з частиною першою статті 2 Закону України від 25.03.1992 № 2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Закон України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-ХІІ) визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Частиною другою статті 1-2 цього Закону (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) перебачено, що у зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Відповідно до абзацу другого пункту 1 статті 8 Закону № 2011-ХІІ час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідний порядок пільгового обчислення вислуги років визначено постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»» (далі - Порядок № 393).

У редакції підпункту 1 пункту 3 Порядку № 393, час проходження служби, протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів під час дії воєнного стану, зараховувався до вислуги років для призначення пенсій на пільгових умовах у кратності один місяць служби за три місяці.

Однак, Кабінет Міністрів України постановою від 16.02.2022 № 119 (набрала чинності 19.02.2022) вніс зміни до вказаного пункту, внаслідок чого пільгове обчислення календарної вислуги можливе тільки для визначення розміру пенсії, а не її призначення.

Надалі постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.08.2025 у справі № 640/13694/22 визнано протиправними та нечинними пункт 4, підпункт 1 пункту 5, пункти 6 і 7 змін, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 119. Зокрема, це стосується зміни абзацу першого пункту 3 Порядку № 393, якою пільгове обчислення пов`язано з визначенням розміру пенсії.

У постанові від 13.05.2026 у справі № 420/21549/25 Верховний Суд зазначив:

« 28 серпня 2025 року постановою Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 640/13694/22 визнано протиправними та нечинними:

- пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 119 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393»;

- підпункт 1 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 119 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393»;

- пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 119 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393»;

- пункт 7 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 119 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393».

Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12 березня 2019 року у справі № 913/204/18, від 10 березня 2020 року у справі № 160/1088/19 та від 08 грудня 2025 року у справі № 440/254/25).

Суд зазначає, що статтею 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначено види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії, а статтею 17-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» встановлено саме порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим законом. У свою чергу, вказаною нормою передбачено, що цей період та пільгові умови встановлюються саме Кабінетом Міністрів України.

Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» передбачені пільгові умови для призначення пенсій за вислугу років, які встановлюються урядом, шляхом прийняття підзаконних нормативно-правових актів.

Постановою № 393 (у відновленій редакції) визначено, зокрема порядок обчислення та призначення пенсій за вислугу років. Вказана постанова є підзаконним нормативно-правовим актом, мета якого конкретизувати нормативне регулювання з метою вирішення питань, що виникають з приводу призначення пенсії за вислугу років, зокрема, і на пільгових умовах.

Таким чином, основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою № 393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов`язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку.

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у складі суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 03 березня 2021 року у справі № 805/3923/18-а.

Відповідно до довідки про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України №2156 від 24.04.2016, ОСОБА_1 в період:

- з 23.02.2016 по 26.04.2016 брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції м. Бахмут Донецької області.

При цьому, з копії трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 від 22.05.2006 вбачається, що позивач на момент призову на військову службу (26.03.2015 та 01.03.2022 відповідно до довідки №956 від 29.06.2026 та військового квитка серії НОМЕР_3 від 20.04.2004) працював гірником очисного забою підземним на дільниці з видобутку вугілля з повним робочим днем в шахті у ВСП «Шахтоуправління імені Героїв Космосу» ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», вказана посада передбачена списком №1 розділом 1 підрозділом 1 пунктом а позиції 1.1.а, що затверджений постановою КМУ №36 від 16.01.2003 та списком №1 розділом 1 підрозділом 1, що затверджений постановою КМУ №461 від 24.06.2016.

Відповідно до розпорядження №160 від 16.01.2013, №4922 від 08.12.2014, наказу №3897 від 02.12.2019, №889 від 01.02.2022, наказу №1405 від 14.04.2025, робоче місце атестоване та підтверджено право на пенсію на пільгових умовах за Списком №1.

Відповідно до алгоритму розрахунку стажу (форма РС-право), до пільгового стажу позивача, що дає право на призначення пенсії за частиною 3 статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за посадами передбаченими Постановою КМУ №202 зараховано період роботи, зокрема, 23.08.2007 по 25.03.2015 та з 27.04.2016 по 24.02.2022.

Таким чином, суд наголошує, що на момент призову військову службу в особливий період, позивач працював за професією, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до частини 3 статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Враховуючи викладене, вислуга років, з врахуванням часу служби, який підлягає зарахуванню на пільгових умовах, є календарною одиницею виміру та повинна бути врахована до вислуги років, яка підлягає обчисленню та застосуванню в порядку статей 12, 17 та 17-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та Постанови № 393 (в редакції, що діяла до внесення змін згідно Постанови № 119 і яка діє наразі).

Отже, суд враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 13.05.2026 у справі № 420/21549/25, щодо застосування Порядку № 393 у редакції, що діяла до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 119 та була відновлена внаслідок визнання відповідних положень цих змін протиправними та нечинними. Відповідно до наведеного підходу пільгове обчислення періодів служби враховується не лише для визначення розміру пенсії, а й для встановлення права на її призначення.

Вказані висновки також викладено у постанові Верховного Суду від 22 вересня 2026 року у справі № 200/8162/24.

Отже, з урахуванням наведеного правового регулювання та висновків Верховного Суду у справі № 420/21549/25, позивач має право на зарахування спірного періоду - з 23.02.2016 по 26.04.2016 до пільгового стажу із розрахунку один місяць служби за три місяці відповідно до підпункту «а» пункту 3 Порядку № 393.

Як вбачається з військового квитка позивача, позивач проходив військову службу, зокрема, з 26.03.2015 по 26.04.2016 та з 01.03.2022 по 30.06.2026.

При цьому, як вже встановлено судом, військовій службі позивача у вищенаведений період передувала робота, яка дає право на пенсію на пільгових умовах згідно з ч. 3 ст. 114 Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відтак, періоди проходження позивачем військової служби з 26.03.2015 по 26.04.2016 та з 01.03.2022 по 30.06.2026 підлягають зарахуванню до пільгового стажу позивача, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно з ч. 3 ст. 114 Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Разом з цим, частковому задоволенню підлягають позовні вимоги в частині зобов`язання зарахувати вказаний період до страхового стажу позивача, зважаючи на те, що період проходження військової служби з 26.03.2015 по 30.04.2015 та з 01.03.2022 по 31.05.2026 вже зараховано до страхового стажу позивача. При цьому, не зараховано періоди з 01.05.2015 по 30.06.2015 та з 01.06.2026 по 30.06.2026.

Відтак, зарахуванню підлягає період з 01.05.2015 по 30.06.2015 та з 01.06.2026 по 30.06.2026.

Щодо зарахування до пільгового стажу періоду навчання на курсах з 18.05.2006 року по 12.06.2006 року за професією «гірник підземний та машиніст підземних установок» та з 04.06.2007 по 16.08.2007 за професією «гірник очисного забою», суд зазначає таке.

Судом встановлено, що трудова книжка позивача містить записи про роботу позивача з 15.05.2006, зокрема, учнем гірника підземного з повним робочим днем в шахті.

Відповідно до матеріалів справи, позивач з 18.05.2006 по 12.06.2006 навчався на курсах гірників підземних та машиністів підземних установок з відривом від виробництва.

Згідно з трудовою книжкою позивача, з 01.08.2006 останній працював гірником підземним 2 розряду з повним робочим днем в шахті та 04.06.2007 позивача було направлено на курси гірників очисного забою з відривом від виробництва, 11.07.2007 направлено на виробничу практику учнем гірника очисного забою з повним робочим днем в шахті та з 18.08.2007 по закінченню курсів направлений на попереднє місце роботи гірником підземним другого розряду з повним робочим днем в шахті та з 23.08.2007 переведений гірником очисного забою 4 розряду з повним робочим днем в шахті.

При цьому, відповідно до алгоритму розрахунку стажу, періоди навчання з 18.05.2006 по 12.06.2006, з 04.06.2007 по 10.07.2007 та з 16.08.2007 по 17.08.2007 зараховано відповідачем до страхового стажу позивача, проте, без зарахування до пільгового.

При цьому, до пільгового стажу зараховано період проходження позивачем виробничої практики з 11.07.2007 по 15.08.2007.

При цьому, в оскаржуваному ріщенні відповідач зазначив причину незарахування періоду навчання до пільгового стажу позивача втрату чинності Законом України «Про професійно-технічну освіту».

Суд наголошує, що відповідно до статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. Крім того, до стажу роботи зараховується також військова служба та перебування в партизанських загонах і з`єднаннях, служба в органах державної безпеки, внутрішніх справ та Національної поліції, незалежно від місця проходження служби (пункт "в" частини 2 ст. 56 цього Закону), а також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі (пункт "д" частини 2 статті 56 цього Закону).

Згідно зі статтею 31 Закону України «Про освіту» від 23 травня 1991 року №1060-ХІІ (далі - Закон №1060-ХІІ) професійна освіта забезпечує здобуття громадянами робітничої професії, перепідготовку, підвищення їх виробничої кваліфікації, професійно-прикладну фізичну підготовку відповідно до їх покликання, інтересів, здібностей.

Статтею 18 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» (втратив чинність на підставі Закону № 4574-IX від 21.08.2025) визначено, що до закладів професійної (професійно-технічної) освіти належать:

професійно-технічне училище відповідного профілю;

професійне училище соціальної реабілітації;

вище професійне училище;

професійний ліцей;

професійний ліцей відповідного профілю;

професійно-художнє училище;

художнє професійно-технічне училище;

вище художнє професійно-технічне училище;

училище-агрофірма;

вище училище-агрофірма;

училище-завод;

центр професійної (професійно-технічної) освіти;

центр професійної освіти;

навчально-виробничий центр;

центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів;

навчально-курсовий комбінат;

навчальний центр;

інші типи закладів освіти, що надають професійну (професійно-технічну) освіту або здійснюють професійне (професійно-технічне) навчання.

При цьому, суд наголошує, що станом на час перебування позивача на навчанні Закон України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» № 103/98-ВР від 10.02.1998 підлягає застосуванню у спірних правовідносин.

За змістом частини першої статті 38 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» від 10 лютого 1998 року №103/98-ВР (далі Закон №103/98-ВР) в редакції, чинній на час навчання позивача у закладі професійної освіти, час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

В спірному випадку перерва між днем закінчення навчання курсів та призначення позивача на посаду гірника підземного з повним робочим днем у шахті та гірника очисного забою з повним робочим днем у шахті, не перевищує трьох місяців, тому цей період має бути зарахований до пільгового стажу позивача.

Отже, періоди навчання позивача з 18.05.2006 по 12.06.2006, з 04.06.2007 по 10.07.2007 та з 16.08.2007 по 17.08.2007 підлягають зарахуванню до пільгового стажу позивача, що дає право на призначення пенсії, відповідно до ч. 3 ст. 114 ЗУ №1058.

Щодо застосування роз`яснень Міністерства соціального забезпечення України № 8 від 20 січня 1992 року "Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року №8, працівникам, зайнятим на підземних роботах та в металургії, які мають не менше 10 років стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку у відповідності зі статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», але не відпрацювавши повного стажу, передбаченого зазначеною статтею Закону, пенсія незалежно від віку може призначатися при наявності не менше 25 років стажу підземної та в металургії роботи із зарахуванням до нього:

- кожного повного року гірничим очисного забою, прохідником, забійником на відбійних молотках, машиністом гірничих виємочних машин, сталеваром, горновим, агломератником, вальцювальником гарячого прокату - за 1 рік роботи 3 місяці;

- кожного повного року роботи, передбаченої у відповідних розділах списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, - за 9 місяців.

Згідно частини 1 статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» 05.11.1991 №1788-XII працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років.

Тобто, відповідно до роз`яснення Міністерства соціального забезпечення населення України від 20.01.1992 № 8, основною умовою для взаємозаліку пільгового трудового стажу роботи є наявність 10-річного стажу роботи.

Згідно з роз`ясненням Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 працівникам, зайнятим на підземних роботах та у металургії, які мають не менше 10 років стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку у відповідності зі ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», але не відпрацювавши повного стажу, передбаченою зазначеною статтею Закону, пенсія незалежно від віку може призначатися при наявності не менше 25 років стажу підземної та в металургії роботи із зарахуванням до нього кожного повного року роботи гірничим очисного забою - за 1 рік роботи 3 місяці.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 року № 2148-VІІІ внесено зміни до Прикінцевих положень «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Пункт 16 цих положень передбачає, що положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії. Статтею 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено умови призначення пільгових пенсій.

Пенсійний фонд України звернувся до Міністерства соціальної політики щодо застосування роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Міністерство соціальної політики розглянуло звернення Пенсійного фонду України щодо застосування роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

У листі Міністерства соціальної політики України №12281/0/2-18/21 від 26.06.2018 року зазначено, що пунктом 5 постанови Верховної Ради України від 06.12.1991 року №1931-XII «Про порядок введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» Міністерству соціального забезпечення України було надано право давати роз`яснення про порядок застосування Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788), обов`язкові для всіх підприємств, установ і організацій, розташованих на території України. Згідно вказаного листа, у зв`язку з тим, що роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечений» втратило чинність і право та порядок призначення пенсій на пільгових умовах працівникам, зайнятим на підземних і відкритих гірничих роботах та в металургії визначаються відповідно до частини третьої ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», немає підстав зараховувати позивачу до стажу кожного повного року роботи гірничим очисного забою - за 1 рік роботи 3 місяці.

Листом від 02.10.2018 року № 19997/0/2-18 Міністерство соціальної політики України відкликало свій лист від 26.06.2018 року № 12281 /0/2-18-21 та зазначило про доцільність застосування роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно листа Міністерства соціальної політики України №1209-27 від 12.09.2018 року, до законодавчого врегулювання питання внесення змін до статті 114 Закону №1058-IV, органи Пенсійного фонду України при призначенні пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону №1058-IV враховують роз`яснення №8.

Із зазначеного слідує те, що роз`яснення Міністерства соціального захисту населення України від 20.01.1992 № 8 підлягає врахуванню органами Пенсійного фонду України при призначенні пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону №1058.

Так, умовою для застосування цієї норми щодо додаткового зарахування певної роботи, відповідно до її змісту, є наявність 10-тирічного стажу роботи за частиною 1 статті 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Проте, дане роз`яснення не містить застереження щодо того, що воно застосовується виключно за наявності відповідної кількості стажу за провідною професією і не застосовується за наявності цього стажу за професіями, визначеними Списком №1.

Таким чином, роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України №8 від 20 січня 1992 року "Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" може бути застосовано при призначенні пенсії позивачу за ч. 3 ст. 114 Закону №1058-IV в частині додаткового зарахування періоду роботи за провідними професіями за кожний повний рік роботи за провідною професією додатково зарахувавши три місяці.

Як встановлено судом, підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами, пільговий стаж позивача становить більше 10 років на роботах, що дають право на пенсію незалежно від віку у відповідності зі ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (аналогічні положення ч. 3 ст. 114 Закону № 1058), а тому в даному випадку роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України №8 від 20 січня 1992 року щодо додаткового зарахування за кожний повний рік роботи за провідною професією гірника очисного забою за 1 рік роботи 3 місяці підлягають застосуванню, в частині розрахунку періодів роботи на вказаній посаді.

Встановлені під час розгляду справи обставини зумовлюють протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 07.07.2026 року № 046350021489 про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком.

Щодо вимог зобов`язального характеру, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ст. 3 Конституції України, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом №475/97-ВР від 17.07.1997, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, дає найбільший ефект.

Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права та відповідати наявним обставинам.

Статтею 58 Закону №1058 визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

Згідно з п.п.3 п. 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, яке затверджене постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року за №40/26485, Управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.

Крім того, щодо дискреційних повноважень, Верховний Суд зазначав, що такими є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом подібних повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».

Згідно ч. 4 ст. 245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

З урахуванням вищевикладеного, та з огляду на те, що у цій справі позивач оскаржує право на пільгову пенсію, та судом визначено право на зарахування періодів до пільгового стажу, які повинні зараховуватись із застосуванням кратного обчислення, суд вважає за необхідне задовольнити частково позовні вимоги позивача та зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 30.06.2026 про призначення пенсії, відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Частиною 2 ст. 2 КАС України, передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що наявні правові підстави для часткового задоволення позову.

Розподіл судових витрат не здійснюється, оскільки позивача звільнено від сплати судового збору.

Керуючись ст. 2, 5, 14, 241-246, 255, 263, 295 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 07.07.2026 року № 046350021489 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094) зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ), що дає право на призначення пенсії за віком, відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» період навчання з відривом від виробництва на курсах з 18.05.2006 по 12.06.2006, з 04.06.2007 по 10.07.2007 та з 16.08.2007 по 17.08.2007.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) період проходження військової служби з 01.05.2015 по 30.06.2015 та з 01.06.2026 по 30.06.2026, а також зарахувати до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком, відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періоди проходження військової служби з 26.03.2015 по 26.04.2016 та з 01.03.2022 по 30.06.2026.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094) зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ), що дає право на призначення пенсії за віком, відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періоди участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції з 23.02.2016 по 26.04.2016 у трикратному розмірі - один місяць служби за три місяці.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094) зарахувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) до пільгового стажу роботи за провідними роботами, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" періоди роботи на посаді гірника очисного забою з урахуванням Роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) від 30.06.2026 про призначення пенсії за віком, відповідно ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків суду у цій справі.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складено 15.10.2026.

Суддя Н.Є. Калугіна