Ухвала суду № 140671491, 16.10.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

16 жовтня 2026 рокуСправа № 160/33670/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Серьогіної О.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі зауваження ОСОБА_1 на протокол судового засідання від 14.10.2026 року у справі №160/33670/25 за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Дніпропетровська обласна державна (військова) адміністрація, Державна екологічна інспекція придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю Балівська виробничо-будівельна компанія про визнання протиправним та скасування пункту 25 додатка до рішення №43/27 від 21.09.2022 року,-

УСТАНОВИВ:

26.11.2025 року ОСОБА_1 звернувся через підсистему "Електронний суд" до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Дніпровської міської ради, в якій просить суд рішення Дніпровської міської ради №43/27 від 21.09.2022 року "Про перейменування топонімів міста Дніпра, назви яких пов`язані з державою-агресором" визнати частково протиправним та скасувати пункт 25 додатка наведеного рішення у частині перейменування водного об`єкта озеро у плесо.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями вказані матеріали позовної заяви передані на розгляд судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Врони Олени Віталіївни.

Так, ухвалою суду від 01.12.2025 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу десятиденний строку для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 06.01.2026 року (суддя Врона О.В.) задоволено заяву про самовідвід судді Врони О.В. у даній справі. Справу передано для здійснення розподілу між суддями в порядку, встановленому частиною 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розпорядженням в.о. керівника апарату суду Олени Шкурко від 06.01.2026 року №3д щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.01.2026 року дану справу передано для розгляду судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Серьогіній Олені Василівні.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.01.2026 року відкрито провадження за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 25.02.2026 року заяву представника ОСОБА_2 адвоката Гриценка Дениса Валерійовича про вступ в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору у даній справі задоволено. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 25.02.2026 року продовжено на 30 днів строк підготовчого провадження у справі.

Ухвалою суду від 06.04.2026 року клопотання ОСОБА_1 про продовження строку для подання доказів у справі задоволено та поновлено пропущений процесуальний строк для подання доказів на підтвердження доводів, викладених у позовній заяві, а саме листа Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру В-44/10-0.203-310/6-26 від 17.03.2026 року.

Ухвалою суду від 06.04.2026 року поновлено ОСОБА_2 строк для подання пояснень щодо позову у даній справі та прийнято їх до розгляду.

Ухвалою суду від 08.04.2026 року забезпечено участь представника ОСОБА_2 - адвоката Гриценка Дениса Валерійовича в судових засіданнях в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 22.04.2026 року залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю Балівська виробничо-будівельна компанія.

Ухвалою суду від 22.04.2026 року залучено до участі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Дніпропетровську обласну державну (військову) адміністрацію.

Ухвалою суду від 10.06.2026 року у задоволенні клопотання представника Товариство з обмеженою відповідальністю Балівська виробничо-будівельна компанія про залишення без розгляду позовної заяви - відмовлено.

Ухвалою суду від 10.06.2026 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Державну екологічну інспекцію придніпровського округу.

Ухвалою суду від 01.07.2026 року позивачу поновлено пропущений процесуальний строк для подання доказів на підтвердження доводів, викладених у позовній заяві, а саме відповіді 14545/30/ЗВГ-26 від 18.06.2026 року Міністерства розвитку громад та територій України та постанови Верховного суду від 17.06.2026 року по справі 199/66/23.

Ухвалою суду від 01.07.2026 року забезпечена участь представника ОСОБА_2 - адвоката Гриценка Дениса Валерійовича у всіх наступних судових засіданнях у справі в режимі відеоконференції за допомогою Електронного кабінету та власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 01.07.2026 року закрито підготовче провадження у даній справі, справа призначена до судового розгляду по суті на 22.07.2026 року о 13:00 год.

Ухвалою суду від 22.07.2026 року відмовлено у задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю Ріверсайд - адвоката Алексєєва Олександра Євгеновича про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача до участі у даній справі.

Ухвалою суду від 22.07.2026 року поновлено Державній екологічній інспекції придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) строк на подання пояснень у справі. Прийнято до розгляду додаткові пояснення у справі, подані Державною екологічною інспекцією придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області).

Ухвалою суду від 16.09.2026 року у задоволенні заяви представника ОСОБА_2 адвоката Гриценка Дениса Валерійовича про залишення без розгляду позовної заяви у справі №160/33670/25 відмовлено.

15.10.2026 року на адресу суду через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшли письмові зауваження на протокол судового засідання від 14.10.2026 року, в яких він звертає увагу суду, що у протоколі не зазначено найменування третьої особи 2 та просить суд постановити ухвалу якою врахувати зауваження на протокол судового засідання в режимі конференції №7239767 від 14.10.26 з приводу не зазначення у пунктах 11, 22, хто саме мався на увазі під третьою особою 2.

Надаючи оцінку поданим зауваженням до протоколу судового засідання від 14.10.2026 року, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи мають право, зокрема, ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень (п.1); ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти (п.4).

Між тим відповідно до частини першої статті 229 КАС України суд під час судового розгляду справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку, передбаченому Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). За заявою будь-кого з учасників справи або за ініціативою суду повне фіксування судового засідання здійснюється за допомогою відеозаписувального технічного засобу (за наявності в суді технічної можливості та за відсутності заперечень з боку будь-кого з учасників судового процесу).

Згідно з частиною другою статті 229 КАС України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання.

Технічний запис та протокол судового засідання після закінчення судового засідання долучаються до матеріалів справи. Порядок зберігання технічного запису судового засідання та долучення його до матеріалів справи визначається Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 3 ст. 229 КАС України).

Рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 року №1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення), яке визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема підсистем "Електронний кабінет", "Електронний суд" та підсистеми відеоконференцзв`язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх підсистем (модулів).

Згідно з пунктом 24 Положення підсистема «Електронний суд» (Електронний суд) - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, між користувачем цієї підсистеми та Вищою радою правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.

Абзацом першим та другим пункту 37 Положення регламентовано, що підсистема "Електронний суд" забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених.

До Електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів (далі - АСДС) та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до Електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя (далі - автоматизована система діловодства).

Згідно з абзацом другим та абзацом третім пункту 51 Положення у випадку використання підсистеми відеоконференцзв`язку для здійснення фіксування судових засідань, що проводяться без застосування режиму відеоконференції, секретар судового засідання засобами підсистеми ЄСІТС забезпечує ведення протоколу (журналу) судового засідання в електронній формі та технічний запис судового засідання.

До матеріалів справи в паперовій формі за необхідності приєднується роздрукований паперовий примірник протоколу (журналу) судового засідання з посиланням на технічний запис судового засідання.

Відповідно до абзацу першого пункту 52 Положення після закінчення засідання секретар судового засідання підписує кваліфікованим електронним підписом протокол (журнал) у визначені процесуальним законодавством строки, після чого засобами ЄСІТС обмежуються можливості внесення змін до протоколу (журналу).

Щодо зауважень позивача з приводу порушення при складанні та оформленні протоколу судового засідання щодо не зазначення у пунктах 11, 22, хто саме мався на увазі під третьою особою 2, суд зазначає таке.

Відповідно до частини 1 статті 231 КАС України учасники справи мають право ознайомитися із технічним записом і протоколом судового засідання та протягом п`яти днів з дня проголошення рішення у справі подати до суду письмові зауваження щодо їх неповноти або неправильності.

Суд звертає увагу, що неповнота запису - це не відображення в записі усіх обставин, що відбувалися в судовому засіданні, а також відсутність відомостей, передбачених процесуальним законом. Неповнота може бути зумовлена несвоєчасним записом, неправильним використанням записуючого комплексу, випадковим знищенням частини запису.

Неправильність запису - це відображення відомостей не в тій послідовності та не в тому порядку, в якій передбачає закон чи запис відомостей, які не відповідають дійсності. Наприклад, неправильний запис прізвищ учасників процесу (коли пояснення одного учасника фіксуються як пояснення іншого), помилка в даті запису тощо.

Відповідно до статті 230 КАС України у судовому засіданні секретар забезпечує ведення протоколу судового засідання.

У протоколі судового засідання зазначаються такі відомості: 1) рік, місяць, число і місце судового засідання; 2) найменування адміністративного суду, який розглядає справу, прізвище та ініціали судді (суддів), секретаря судового засідання; 3) справа, що розглядається, ім`я (найменування) сторін та інших учасників справи; 4) порядковий номер вчинення процесуальної дії; 5) назва процесуальної дії; 6) час вчинення процесуальної дії; 7) ухвали суду, постановлені в судовому засіданні без оформлення окремого документа; 8) інші відомості, встановлені цим Кодексом.

Під час здійснення повного фіксування судового засідання технічними засобами, а також проведення судового засідання в режимі відеоконференції протокол судового засідання створюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Протокол судового засідання скріплюється електронним підписом секретаря судового засідання і приєднується до справи.

Тобто, у протоколі судового засідання мають бути зафіксовані всі процесуальні дії, які вчинені в ході ведення судового процесу.

Суд зазначає, що приписами статті 230 КАС України не передбачено обов`язку щодо повного дослівного зазначення секретарем судового засідання всіх пояснень та реплік учасників справи та суду.

Правова позиція з цього питання викладена в ухвалах Верховного Суду від 21 травня 2018 року у справі №800/129/16, від 07 травня 2018 року у справі №800/530/17.

Дослідивши зміст протоколу судового засідання від 14.10.2026 року, суд приходить до висновку, що фіксування судового засідання, призначеного на 14.10.2026 року, здійснювалось секретарем судового засідання відповідно до вимог глави 7 КАС України.

Всі відомості, які належать зазначати у протоколі судового засідання, відповідно до статті 230 КАС України, у цьому протоколі судового засідання зазначено.

Суд наголошує, що забезпечення повної деталізації в протоколі судового засідання усіх, без виключень, фраз учасників судового процесу, є об`єктивно неможливою за нормального перебігу судового розгляду, дискусій у судовому засіданні, реплік та зауважень, а також з врахуванням механічного введення записів в протоколі. Крім того, у вступній частині протоколу судового засідання було зазначено повне найменування учасників справи, а зазначення по тексту протоколу судового засідання в кожній репліці повного найменування учасника справи замість його статусу (позивач, відповідач, третя особа) не вимагається нормами КАС України. Тому, саме з метою забезпечення повної фіксації судового засідання та подій, які відбуваються під час судового розгляду, і здійснюється звукозапис судового засідання.

Поряд з цим, процесуальним законодавством не передбачено внесення змін та доповнень до протоколу судового засідання, як про це просить позивач.

Частиною 3 статті 231 КАС України передбачено, що після розгляду зауважень на протокол судового засідання суд постановляє ухвалу, якою враховує зауваження або мотивовано відхиляє їх.

Аналізуючи встановлені судом обставини у поєднанні з наведеними нормативними положеннями, суд приходить до висновку про відсутність підстав для врахування зауважень позивача щодо протоколу судового засідання, сформованого секретарем судового засідання 14.10.2026 року.

Керуючись ст.ст. 229, 231, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 на протокол судового засідання від 14.10.2026 року у справі №160/33670/25 - відхилити.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя О.В. Серьогіна