Рішення № 140671146, 18.08.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2026 рокуСправа № 160/7124/26Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЛуніної О.С.за участі секретаря судового засіданняКамінської С.В.за участі: представника позивача представника відповідача Левчук А.О. Пашко Є.О.розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро адміністративну справу №160/7124/26 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «СІГМАУР ФІНАНС» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «СІГМАУР ФІНАНС» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 09.12.2025 року №0668280709, винесене Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «СІГМАУР ФІНАНС» збільшено суму грошового зобов`язання в загальній сумі 13216917,00 грн (тринадцять мільйонів двісті шістнадцять тисяч дев`ятсот сімнадцять гривень 00 копійок), у тому числі: податок на прибуток 10 996 236,00 грн (десять мільйонів дев`ятсот дев`яносто шість тисяч двісті тридцять шість гривень 00 копійок), штраф - 2 220 681,00 грн (два мільйони двісті двадцять тисяч шістсот вісімдесят одна гривня 00 копійок).

Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю висновків контролюючого органу щодо заниження позивачем податкових зобов`язань з податку на прибуток приватних підприємств, так позивач зазначає, що належним чином, в межах правового поля здійснює господарську діяльність, належним чином документує всі укладені угоди, веде бухгалтерський облік. Вказує, що первинна документація надана податковому органу до перевірки та долучена до позовної заяви належним чином підтверджує реальний характер здійснюваної господарської діяльності та правомірність відображення її у власному бухгалтерському та податковому обліках.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.03.2026 року було відкрито провадження у справі 160/7124/26, постановлено розглядати справу в порядку загального позовного провадження.

13.04.2026 відповідачем до суду надіслано відзив на позовну заяву, в якій останній заперечує проти задоволення позову. Зазначає, що перевіркою повноти задекларованих показників у рядку 02 Декларації «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності» за період з 18.04.2018 по 31.12.2024 встановлено порушення пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135 ПКУ, що призвело до заниження фінансового результату до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності на загальну суму 61 090 198 грн. В ході проведення перевірки також встановлено, що позивачем здійснювалися господарські операції, економічна доцільність яких не підтверджена, що може свідчити про спрямованість дій на зменшення об`єкта оподаткування податку на прибуток. Наполягає на обґрунтованості прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, вказує, що воно є таким, що прийнято на підставі, в порядку та у спосіб передбачний законом, що підтверджується матеріалами податкової перевірки.

20.04.2026 позивачем до суду надіслано відповідь на відзив, в якому представник Товариства вказує на необґрунтованість, безпідставність та бездоказовість висновків контролюючого органу, що зроблені на підставі припущень.

24.04.2026 відповідачем до суду надіслано заперечення на відповідь на відзив, відповідно до яких представник податкового органу вказує, що позивач не довів наявності ділової мети в укладених угод, що свідчить про свідоме заниження бази оподаткування податком на прибуток.

18.05.2026 представником ТОВ «Сігмаур Фінанс» надіслано до суду додаткові пояснення по справі, згідно до яких позивач вказує на те, що контролюючим органом жодним чином не підтверджено констатовані в акті перевірки висновки щодо заниження ринкової вартості цінних паперів позивачем.

19.05.2026 до суду надійшло клопотання позивача про витребування доказів.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.05.2026 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СІГМАУР ФІНАНС" про витребування доказів в адміністративній справі №160/7124/26 - задоволено частково.

Витребувано від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області:

- належним чином засвідчений детальний розрахунок заниження фінансового результату на суму 61090198 грн. із розбивкою по кожній операції та по кожному податковому року;

- належним чином засвідчений розрахунок або підтвердження ринкової вартості цінних паперів ПАТ КІФ "РАТИБОР" (ЄДРІСІ 132163) на дати операцій;

- обґрунтування розміру штрафних санкцій по роках із зазначенням застосованих норм ПК України.

У задоволенні іншої частини заяви - відмовлено.

04.06.2026 у відповідь на ухвалу суду контролюючим органом надіслано до суду додаткові пояснення відповідно до яких зазначено, що детальний розрахунок заниження фінансового результату на суму 61090198 грн. із розбивкою по кожній операції та по кожному податковому року наведено безпосередньо в Акті документальної планової виїзної перевірки ТОВ «СІГМАУР ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 42075864) від 27.10.2025 №4526/04-36-07-09/42075864 на сторінках 9-42. Стосовно розрахунку ринкової вартості цінних паперів, відповідачем зазначено, що для визначення ринкової вартості цінних паперів ПАТ КІФ «РАТИБОР» потрібно остання вартість чистих активів, звіт оцінювача або КУА, дані про реальні угоди з акціями, біржові/позабіржові котирування. ТОВ «СІГМАУР ФІНАНС» на запит №4 від 20.10.2025, наданий контролюючим органом в ході перевірки, не надано розрахунку ринкової вартості цінних паперів на момент придбання та продажу.

19.06.2026 відповідачем долучено до суду детальний розрахунок застосованих до позивача штрафних санкцій.

01.07.2026 позивачем до суду надіслано клопотання про долучення доказів, в межах якого Товариством до матеріалів справи долучено

- Копію облікової політики ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СІГМАУР ФІНАНС», чинну у 2024 році, у частині визначення принципів бухгалтерського обліку фінансових активів, застосування міжнародних стандартів фінансової звітності та формування резерву очікуваних кредитних збитків.

- Копію Положення про порядок розрахунку резервів для відшкодування можливих втрат, пов`язаних з кредитним ризиком, згідно з вимогами міжнародних стандартів фінансової звітності ТОВ СІГМАУР ФІНАНС, затвердженого наказом від 01.01.2023 року №01-2023.

- Копію відомості кредитних операцій з юридичними і фізичними особами та сформований резерв станом на 31.12.2024 року.

- Копію Договору з надання фінансового кредиту від 30.05.2024 року №02-24/ЮЛ.

- Копію Приміток до фінансової звітності за 2024 рік.

Представниками сторін в судовому засіданні надано ґрунтовній пояснення щодо обставин по справі, представником позивача підтримано позицію викладену в позовній заяві, представником контролюючого органу підтримано доводи щодо заперечень до доводів та вимог адміністративного позову.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що в період з 30.09.2025 року по 21.10.2025 року на підставі наказу Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області від 29.08.2025 № 5453-п «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Сігмаур Фінанс», на підставі наказу ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 07.10.2025 № 6038-п «Про внесення змін до наказу ГУ ДПС від 29.08.2025 № 5453-п» та на підставі наказу ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 10.10.2025 № 6215-п «Про продовження строків проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Сігмаур Фінанс» (код ЄДРПОУ 42075864) проводилась планова виїзна документальна перевірка ТОВ «СІГМАУР ФІНАНС» за період діяльності з 18.04.2018 по 31.12.2024 з питань здійснення контролю за додержанням вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків, зборів та інших платежів, установлених законодавством.

За результатами даної перевірки складено Акт № 4526/04-36-07-09/42075864 від 27.10.2025, яким зафіксовано виявлені перевіркою порушення, а саме:

- п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п.135.1 ст.135 ПКУ, що призвело до заниження фінансового результату до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності на загальну суму 61 090 198 грн., а саме: за 2020 рік 7 143 760 грн.; за 2021 рік 4 602 435 грн., за 2022 рік 9 776 859 грн.; за 2023 рік 19 701 207 грн.; за 2024 рік 19 876 378 грн., за рахунок відображення в бухгалтерському обліку інших операційних витрат з факторингу, відсотків за кредит, у зв`язку з чим в порушення пп.134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п.135.1 ст.135 ПКУ Податкового кодексу України призвело до заниження сум податку на прибуток на загальну суму у розмірі 10 996236,00 грн., а саме: в 2020 році у сумі 1 285 510,00 грн., в 2021 році у сумі 828 000,00 грн., в 2022 році у сумі 1 759 395,00 грн., в 2023 році у сумі 3 545 583,00 грн., в 2024 році у сумі 3 577 748,00 грн.

- пп. «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України та розділу ІІІ Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого наказом Мінфіну від 13.01.2015 № 4 в редакції наказу Мінфіну від 15.12.2020 №773, підприємством в Додатку 4 ДФ за червень 2024 до податкового розрахунку за 2 квартал 2024 року не відображено за ознакою доходу «178» суму немайнового внеску (прибутковий касовий ордер від 04.06.2024 № СВ 0000001 на суму 51 000,00 грн.), що внесена учасником товариства ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до статутного фонду юридичної особи емітента корпоративних прав в обмін на такі корпоративні права, та підприємством задекларовано недостовірні відомості, а саме в додатках 4 ДФ за жовтень 2024 року за листопад 2024 року та за грудень 2024 року до Податкового розрахунку за 4 квартал 2024 року відображено суми нарахованого військового збору у розмірі 0 грн., а за даними бухгалтерського обліку суми нарахованого військового збору за жовтень 2024р. становлять 30 грн., за листопад 2024 року 30 грн., та за грудень 2024 року 100 грн.

- проведення фінансових операцій у сумі 43 187 091,83 грн., що можуть свідчити про легалізацію (відмивання) доходів одержаних злочинним шляхом згідно із ст. 5 Закону України № 361-ІХ До легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, належать будь-які дії, пов`язані із вчиненням фінансової операції чи правочину з доходами, одержаними злочинним шляхом, а також вчиненням дій, спрямованих на приховання чи маскування незаконного походження таких доходів, чи володіння ними, прав на такі доходи, джерел їх походження, місцезнаходження, переміщення, зміну їх форми (перетворення), а так само набуттям, володінням або використанням доходів, одержаних злочинним шляхом.

Висновки контролюючого органу викладені в акті обґрунтовані тим, що протягом перевіряємого періоду позивачем протиправно завищення збитків внаслідок: використання кредитних коштів для погашення заборгованості за договором факторингу; продажу цінних паперів за ціною нижче покупки; укладення Договорів факторингу та укладення Договорів з надання фінансової гарантії без наявності ділової мети отримання прибутку.

19.11.2025 року, у десятиденний строк, передбачений п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України, позивачем були подані на адресу відповідача обґрунтовані заперечення на Акт.

02.12.2025 року відбувся розгляд заперечень позивача за участю його уповноважених представників та комісії від відповідача, за результатами якого позивачу надана відповідь на заперечення від 03.12.2025 року № 96513/6/04-36-07-09-11. Даною відповіддю викладені в Акті висновки залишено без змін.

15.12.2025 року засобами поштового зв`язку позивачем отримано податкове повідомлення-рішення від 09.12.2025 року № 0668280709, яке винесено на підставі Акту та яким нарахована сума грошового зобов`язання у розмірі 13 216 917,0 грн., з яких сума грошового зобов`язання з податку на прибуток складає 10 996 236,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 2 220 681,00 грн (.

Листом від 23.12.2025 року № 23.12 позивачем до Державної податкової служби України направлено скаргу на податкове повідомлення-рішення.

24 лютого 2026 року позивачем засобами поштового зв`язку від Державної податкової служби України листом № 3941/6/99-00-06-01-06 від 16.02.2026 року було отримано рішення про результати розгляду скарги згідно до якого залишено без змін податкове повідомлення-рішення, а скаргу - без задоволення.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями позивач звернувся до суду за захистом порушеного права.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі ПК України).

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (далі - ПК України, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Судом встановлено, що ТОВ «СІГМАУР ФІНАНС» є фінансовою компанією і має право надавати послуги з факторингу, на надання коштів у позику, в т.ч. на умовах фінансового кредиту, на надання послуг з фінансового лізингу, на надання гарантій та поручительств, в зв`язку з чим повинен дотримуватися Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг, затверджених постановою КМУ від 07.12.2016 р. № 913. Позивач є надавачем фінансових послуг на підставі Розпоряджень Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері ринків фінансових послуг, від 25.10.2018 № 1901 «Про внесення ТОВ «СІГМАУР ФІНАНС» до Державного реєстру фінансових установ», від 21.05.2019 № 903 «Про видачу ТОВ «СІГМАУР ФІНАНС» ліцензій на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів)» та від Витягу із Державного реєстру фінансових установ від 19.03.2024 року №27-0026/21258, виданого Національним банком України

Так, головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області за результатами здійсненої перевірки було виявлено, що за період з 18.04.2018 по 31.12.2024 ТОВ «СІГМАУР ФІНАНС» було задекларовано в рядку 01 декларації(й) «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» у сумі 64 908 145 грн.

Основними операціями, на підставі яких відображені доходи за період з 18.04.2018 по 31.12.2024, є доходи від одержаних відсотків за кредитами, від володіння борговими вимогами, від реалізації цінних паперів, комісія від надання гарантій.

За період з 18.04.2018 по 31.12.2024 ТОВ «СІГМАУР ФІНАНС» задекларовано у рядку 02 Декларації «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності» фінансовий результат до оподаткування у сумі 239 349 грн.

В межах періоду, що підлягав перевірці, згідно до висновків акту перевірки, позивачем здійснювалась наступна діяльність.

Позивачем (Позичальником) було укладено кредитні договори №02-20/ЮЛ від 21.02.2020, № 12-22/ЮЛ від 01.12.2022 з ТОВ «ІНВЕСТКРЕДИТ», ЄДРПОУ 36494420 на загальну суму позики 96 300 000,00 грн., нараховані та сплачені відсотки 31 087 180,88 грн.

Відповідно до Договору № 02-20/ЮЛ від 21.02.2020 кредитор надає позичальнику кредит у формі відкличної невідкладної кредитної лінії з лімітом кредитування 52 000 000,00 грн. Строк кредиту 12 календарних місяців. Кінцевий термін повернення кредиту 20 лютого 2021 року. ТОВ «СІГМАУР ФІНАНС» нараховано відсотки за кредитним Договором від 21.02.2020 № 02-20/ЮЛ 12 447 768, 18 грн., які ТОВ «СІГМАУР ФІНАНС» виплатило та віднесло до витрат.

Отримані грошові кошти використано для погашення заборгованості за договором факторингу № 01-20/Ф від 20.12.2020 (переуступки прав вимог за Договором купівлі-продажу цінних паперів від 20.12.2019 № 8134). Загальна сума права вимоги, що відступається 56 341 000,00 грн. Ціна продажу права вимоги 52 115 000,00 грн.

Отримана комісія ТОВ «СІГМАУР ФІНАНС» від здійсненої операції становить 4 226 000,00 грн.

Відповідно до Договору № 12-22/ЮЛ від 01.12.2022 кредитор надає позичальнику кредит у формі відкличної невідкладної кредитної лінії з лімітом кредитування 40 000 000,00 грн. Строк кредиту 12 календарних місяців. Кінцевий термін повернення кредиту 30.11.2023. ТОВ «СІГМАУР ФІНАНС» нараховано відсотки за кредитним Договором № 12-22/ЮЛ від 01.12.2022 18 639 412,70 грн., які ТОВ «СІГМАУР ФІНАНС» виплатило та віднесло до витрат. Отримані грошові кошти у розмірі 44 300 000,00 грн. ТОВ «СІГМАУР ФІНАНС» використало для придбання цінних паперів.

25 січня 2023 року за Договором № 5342/23-БВ позивач здійснює продаж цінних паперів у кількості 99 шт. на користь ТОВ «СТАРТ-МАКС» на загальну суму 29 973 000,00 грн.

07 грудня 2022 року за Договором № 5326/22-БВп здійснює продаж цінних паперів у кількості 33 шт. на користь ТОВ «ІНФОРМ-АКТИВ» на загальну суму 9 993 000,00 грн.

12 лютого 2024 року за Договором 5412/24-БВ позивач здійснює продаж цінних паперів у кількості 121 шт. (залишок 3 шт.) на користь ТОВ «Ф-ТРЕЙДІНГ» на загальну суму 36 628 000,00 грн.

08 лютого 2023 року укладений Договір факторингу № 02-23/Ф між ТОВ «СІГМАУР ФІНАНС» (Клієнт) та ТОВ «АЛЬЯНС ФІНАНС» (Фактор) щодо первинного Договору купівлі-продажу цінних паперів № 5342/3-БВ від 25.01.2023.

Загальна сума Права вимоги, що відступається 29 973 000,00 грн.

Ціна продажу права вимоги 22 483 000,00 грн.

В акті перевірки контролюючим органом було констатовано, що ТОВ «СІГМАУР ФІНАНС» кредитні кошти були використані для придбання цінних паперів, як в подальшому було реалізовано, а право вимоги за ними було передано за договором факторингу за ціною нижче номіналу.

Що на думку відповідача, свідчить про те, що сплачені ТОВ «СІГМАУР ФІНАНС» відсотки у сумі 18 639 412,70 грн. жодним чином не були пов`язані з господарською діяльністю самого товариства, оскільки отримані кошти використані для збиткових операцій, які не мають економічного ефекту.

Крім того, Договір купівлі-продажу цінних паперів від 12.10.2022 №5298/22-БВ укладено між Позивачем (Продавець) та ТОВ «ОСТ-ВЕСТ ІНДУСТРІЯ» (покупець). предметом даного договору є купівля-продаж поза фондовою біржею нижчезазначених цінних паперів. Сума Договору складає 21 467 000,00 грн.

17 жовтня 2022 року укладено Договір факторингу № 06-22/Ф між позивачем

(Клієнт) та ТОВ «АЛЬЯНС ФІНАНС» (Фактор) щодо первинного Договору купівлі-продажу цінних паперів № 5298/22-БВ від 12.10.2022. Сума права вимоги 21 467 000,00 грн. Ціна продажу права вимоги 16 085 000,00 грн.

09 листопада 2022 року укладено Договір купівлі-продажу цінних паперів №5312/22-БВ між Позивачем (продавець) та ТОВ «ФІНАНС ГРУП ІНВЕСТ» (покупець).

Предметом даного договору є купівля-продаж поза фондовою біржею цінних паперів. Сума Договору складає 10 880 000,00 грн

17 листопада 2022 року укладено Договір факторингу № 07-22/Ф між позивачем (Клієнт) та ТОВ «Альянс Фінанс» (Фактор) щодо первинного Договору купівлі-продажу цінних паперів № 5312/БВ. Сума права вимоги 10 880 000,00 грн. Ціна продажу права вимоги 8 160 000,00 грн

25 січня 2023 року за Договором № 5342/23-БВ здійснив продаж цінних паперів у кількості 99 шт. на користь ТОВ «СТАРТ-МАКС» на загальну суму 29 973 000,00 грн.

08 лютого 2023 року укладений Договір факторингу №02-23/Ф між ТОВ «СІГМАУР ФІНАНС» (Клієнт) та ТОВ «АЛЬЯНС ФІНАНС» (Фактор) щодо первинного Договору купівлі-продажу цінних паперів № 5342/3-БВ від 25.01.2023. Загальна сума права вимоги, що відступається 29 973 000,00 грн. Ціна продажу права вимоги 22 483 000,00 грн

31 березня 2023 року була укладена угода про зарахування зустрічних однорідних вимог між ТОВ «АЛЬЯНС ФІНАНС» та позивачем, відповідно до якої зобов`язання за договором факторингу №02-23/Ф від 08.02.2023 та зобов`язання за Договором купівлі-продажу цінних паперів № 5352/23-БВ від 27.03.2023 припинились у розмірі 3 937 000,00 грн

12 лютого 2024 року укладено Договір купівлі-продажу цінних паперів №5412/24-БВ між позивачем (продавець) та ТОВ «Ф-ТРЕЙДІНГ» (покупець). Предметом даного договору є купівля-продаж поза фондовою біржею цінних паперів. Сума Договору складає 36 628 000,00 грн. ТОВ «Ф-ТРЕЙДІНГ» сплачено суму у розмірі 4 670 000,00 грн.

04 березня 2024 року між Позивачем (Клієнт) та ТОВ «АЛЬЯНС ФІНАНС» (Фактор) укладено договір факторингу № 01-24/Ф щодо первинного Договору купівлі-продажу цінних паперів № 5412/24-БВ від 12.02.2024. Загальна сума права вимоги, що відступається 31 958 000,00 грн. Ціна продажу права вимоги 23 970 000,00 грн.

Як встановлено з матеріалів справи, що за договорами факторингу розрахунок проведено в повному обсязі, позивач отримав грошові кошти у короткий час після укладення договорів, які зміг використовувати в господарській діяльності, згідно до заявленої ділової мети.

Акті перевірки зазначено, що позивач здійснював господарські операції, економічна доцільність яких не підтверджена, що може свідчити про спрямованість дій на зменшення об`єкта оподаткування податку на прибуток. На підставі даного твердження відповідачем збільшено базу (об`єкт) оподаткування податком на прибуток на загальну суму 61 090 198,00 грн (у т.ч. за 2020 7 143 760,00 грн, за 2021 4 602935,00 грн, 2022 9 776 859,00 грн, за 2023 19 701 207,00 грн, за 2024 19 876 378,00 грн), збільшено податковим повідомленням-рішенням суму грошового зобов`язання в загальній сумі 13 216 917,00 грн (тринадцять мільйонів двісті шістнадцять тисяч дев`ятсот сімнадцять гривень 00 копійок), у тому числі: донараховано податок на прибуток на суму 10 996 236,00 грн (2020 рік 1 285 510,00 грн, 2021 рік 828 000,00 грн, 2022 рік 1 759 395,00 грн, 2023 рік 3 545 583,00 грн, 2024 рік 3 577 748,00 грн) та штрафних санкцій на суму 2 220 681,00 грн (2022 рік 439 849,00 грн, 2023 рік 886 395,00 грн, 2024 рік 894 437,00 грн).

Згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами;

Дійсно, положеннями підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті ПК України поняття господарської діяльності, визначається не через фактичне одержання доходу, а через спрямованість на одержання доходу. Проведення деяких операцій у збиток не свідчить про те, що позивач не отримав дохід і не прагнув отримати прибуток від господарської діяльності.

Таким чином, кваліфікуючою ознакою господарської діяльності є мета отримання доходу, що передбачає наявність розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності в цілому, а відтак і в кожній господарській операції платника податків.

Відповідно до підпункту 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 ПК України розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності. Економічний ефект, зокрема, але не виключно, передбачає приріст (збереження) активів платника податків та /або їх вартості, а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.

Вищевикладене не означає обов`язкової прибутковості кожної окремої операції, адже в аналізованих нормах йдеться не про позитивний фінансовий результат та не про прибуток як об`єкт оподаткування, а про дохід як один з елементів обчислення бази оподаткування. Господарська операція, спрямована на отримання доходу, не завжди може мати позитивний економічний ефект, що є об`єктивним процесом здійснення господарської діяльності, яка опосередковується комерційним ризиком неодержання очікуваного доходу.

Разом з цим, віднесення таких операцій до господарських можливе лише за умови належного обґрунтування платником податку економічних причин чи ділової мети (зважаючи на ризики підприємницької діяльності) укладення угод за ціною нижчою за виробничу собівартість з наданням відповідних доказів.

Наведений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 09.06.2015 року у справі №21-289а15, та Верховного Суду, викладеній у постанові від 27.02.2020 у справі №440/1503/19 (провадження К/9901/1506/20).

Суд зазначає, що, плануючи господарську діяльність, платник повинен прагнути до отримання економічного ефекту за рахунок приросту (збереження) активів, а не мінімізації податкових платежів. Тому мотивація суб`єкта господарювання у господарських відносинах повинна ґрунтуватися на тому, що розмір очікуваного доходу від господарської операції повинен бути істотним у порівнянні з розміром очікуваної податкової вигоди.

Розумні економічні причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності, а не виключно чи переважно за рахунок отримання певних преференцій.

Згідно до позиції позивача, основною метою Товариство під час здійснення фінансово-господарської діяльності було не втратити потенційних клієнтів та отримати прибуток. Для отримання якнайшвидше грошових коштів з метою подальшого розвитку господарської діяльності (надання кредитів тощо) позивачем було прийнято рішення щодо укладення договорів факторингу для швидкого вивільнення (оборотних коштів) з метою отримання подальшого економічного ефекту.

Відповідно до статті 1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Згідно зі статтею 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною першою статті 632 Цивільного кодексу України встановлено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Отже, чинне законодавство України не встановлює будь-яких обмежень щодо визначення ціни відступлення права грошової вимоги, у тому числі не передбачає обов`язку відступлення такого права за номінальною вартістю заборгованості.

Право грошової вимоги є майновим правом у розумінні статей 177, 190 Цивільного кодексу України та виступає самостійним об`єктом цивільних прав, вартість якого визначається з урахуванням його економічних характеристик, зокрема ліквідності, строків виконання зобов`язання, фінансового стану боржника та ризику непогашення заборгованості.

Як установлено у частині першій статті 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У свою чергу абзац 1 частини першої статті 632 Цивільного кодексу України передбачає, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

При цьому суд звертає увагу, що право вимоги, яка відступається (продається), може мати так звану номінальну вартість та реальну вартість.

Номінальною вартістю права вимоги в такому разі є розмір самої вимоги, що відступається (продається) за відповідним договором відступлення.

Реальна вартість права вимоги, як і будь-якого майна, формується з урахуванням ринкових умов, а саме попиту на такий вид вимоги, ліквідності такої вимоги, що залежить від імовірності її задоволення, зокрема, через наявність спору щодо вимоги або складний фінансовий стан боржника, а в процедурах банкрутства - через запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів, черговість задоволення таких вимог, недостатній обсяг ліквідної маси боржника для їх повного задоволення.

Реальна вартість права вимоги має динамічний характер (може змінюватися в будь-який момент залежно від низки обставин), на відміну від номінальної вартості, яка визначається лише розміром самої вимоги кредитора до боржника.

Верховний Суд у своїй практиці, зокрема у постанові Великої палати Верховного Суду у справі № 910/8115/16 (№ 910/13492/21) від 08.08.2023 року, дійшов висновку, що різниця між номінальною вартістю права вимоги та ціною його відступлення може бути зумовлена економічними чинниками, зокрема низькою ліквідністю такого активу, та сама по собі не свідчить про порушення вимог законодавства або фіктивність правочину.

Таким чином, встановлення сторонами договору факторингу ціни відступлення права вимоги, що є меншою за номінальний розмір заборгованості, відповідає принципу свободи договору, правовій природі факторингу як фінансової операції та узгоджується із усталеною судовою практикою та є ознакою договору факторингу.

Як уже зазначалося раніше, відповідно до абзацу 1 частини першої статті 1077 Цивільного кодексу України договір факторингу передбачає, зокрема, те, що фактор передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові свою грошову вимогу до третьої особи (боржника).

Крім того, факторинг за своєю правовою природою є інструментом управління дебіторською заборгованістю та ліквідністю суб`єкта господарювання, а не способом примусового стягнення заборгованості, що обумовлює можливість відступлення права вимоги незалежно від стадії його виконання та без обов`язкового попереднього вжиття заходів досудового чи судового стягнення.

Наведене спростовує твердження відповідача щодо неправомірності визначення ціни відступлення права вимоги на рівні, нижчому за номінальну вартість заборгованості.

Щодо висновку контролюючого органу про реалізацію цінних паперів за ціною нижче ніж вони були придбані, суд зазначає наступне.

Як зазначено представником позивача, ринок цінних паперів може бути нестабільним, оскільки на нього впливає безліч факторів, таких як економічні зміни, політичні події, зміни відсоткових ставок та настрої інвесторів. Нестабільність проявляється у коливаннях цін на акції та облігації, що створює ризики, але й надає можливості для отримання прибутку. Позивач, маючи на меті отримати прибуток, стикнувся з нестабільністю ринку, враховуючі ті фактори, що у 2020 році в Україні розпочався COVID-2019, у лютому 2022 року розпочалася збройна агресія росії проти України. Ці фактори вплинули на ринок цінних паперів та, відповідно, на отримання прибутку Товариством.

Мета керівника Товариства отримання прибутку, тому продаж цінних паперів позивачем відбувався не нижче ринкової вартості, проте в деяких випадках нижче ціни придбання. Разом з тим, позивач є прибутковим суб`єктом господарювання, що вбачається з даних ІКП Товариства.

Також, в судовому засіданні, судом було досліджено вибірку з інформаційної бази даних про ринок цінних паперів, інформаційний портал SIDMA (www.smida.gov.ua - єдиний інформаційний масив даних про емітентів цінних паперів) за даними якого не встановлено фактів продажу позивачем цінних паперів за ціною нижче ринкової на момент продажу. Доказів протилежного податковим органом не надано.

Згідно до правової позиції викладеній в постанові Верховного Суду від 10.12.2019 р. у справі № П/811/1512/14 прибутковість кожної окремої операції не є обов`язковою ознакою господарської діяльності, яка може включати і окремі збиткові операції, здійснення яких викликано об`єктивними причинами.

Відтак продаж платником податків продукції за ціною, нижчою собівартості, не можна розглядати як операцію поза межами його господарської діяльності. Адже до факторів ціноутворення, крім рівня витрат, пов`язаних із виробництвом товару, належать:

- рівень попиту на продукцію;

- кон`юнктура ринку;

- платоспроможність покупця;

- обсяги виробництва та складські запаси продавця;

- інші умови, які об`єктивно впливають на формування ціни.

За таких обставин, враховуючи правову позицію Верховного Суду, а також за умови того, що відповідачем не надано інших доказів того, що укладені позивачем угоди з продажу цінних паперів, були здійснені поза межами господарської діяльності, суд вважає необґрунтованим висновок контролюючого органу про умисне заниження об`єкту оподаткування та фіктивність укладених угод.

Щодо висновків відповідача про фінансові операції, що можуть свідчити про легалізацію коштів отриманих злочинним шляхом. Таки висновки контролюючого органу здійснені щодо договору фінансового кредиту кладеного з ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «НСТ ГРУП».

Відповідачем зазначено, що ТОВ «СІГМАУР ФІНАНС» (код 42075864) надаючи кредит ТОВ «Фінансова компанія «НСТ ГРУП», з урахуванням бездіяльності щодо стягнення заборгованості, не мало реальної економічної мети, тому що підприємство ТОВ «Фінансова компанія «НСТ ГРУП» фактично не функціонує, не має доходів та не звітує, тому зазначене свідчить про фіктивність зазначених фінансово-господарських операцій. Крім того, відповідач вказує, що 21.01.2025 на підприємстві ТОВ «Фінансова компанія «НСТ ГРУП» змінено засновника підприємства та 22.01.2025 керівника підприємства на фізичну особу ОСОБА_2 , яка є мешканкою Республіки Молдова, яка одночасно є посадовою ще на інших 33 суб`єктах господарювання.

Так, між позивачем та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «НСТ ГРУП» було укладено Договору з надання фінансового кредиту № 02-24/ЮЛ від 30.05.2024. Предметом договору є надання відкличної відновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування 1 000 000,00 (один мільйон) гривень, зі сплатою фіксованої процентної ставки у розмірі 2% річних. Строк кредиту становить 12 (дванадцять) календарних місяців. Кінцевий термін повернення кредиту 29 травня 2025 року.

Суд акцентує увагу на тому, що станом на кінець періоду, що підлягав перевірці 18.04.2018 по 31.12.2024 строки сплату за договором ще не настали, тому вимоги контролюючого органу щодо вжиття заходів стягнення коштів є передчасними.

Крім того, 30.01.2025 був укладений Договір відступлення права вимоги № 30/01-25-1 між Позивачем (Кредитодавець) та ТОВ «ФІНАНС ГРУП ІНВЕСТ» (Новий Кредитор), відповідно до якого позивач передав право вимоги за Договором з надання фінансового кредиту № 02-24/ЮЛ від 30.05.2024.

Розмір заборгованості на день підписання Договору становив 7 386 190,15 грн. Ціна Договору складає 7 300 000,00 грн. Новий кредитор зобов`язаний сплатити Кредитору ціну Договору до 31.12.2025.

Щодо можливої фіктивності контрагента позивача суд вважає за необхідне зважати на те, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 09 січня 2007 року у справі «Інтерсплав проти України», якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб`єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку. Таким чином, ЄСПЛ чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагентом.

Оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку-покупця від дотримання його контрагент податкової дисципліни та правильності ведення ним податкового або бухгалтерського обліку, то у разі підтвердження факту отримання послуг, платник не може відповідати за порушення, допущені виконавцем, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цієї особи. Жодних доказів щодо фіктивності ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «НСТ ГРУП», а також недійсності укладеного між ним та позивачем кредитного договору відповідачем не надано.

Щодо укладення договорів фінансових гарантій.

Перевіркою встановлено, що між позивачем та ТОВ «МІЖРЕГІОНАЛЬНЕ ЯКІСНЕ ПОСТАЧАННЯ» укладено договори фінансових гарантій від 13.10.2024 №04-24/Г-6, від 10.10.2024 №04-24/Г-5, від 26.02.2024 №01-24/Г, від 18.12.2023 № 08-23/Г, від 01.11.2023 № 07-23/Г, від 28.04.2023 № 02-23/Г, від 20.04.2023 № 01-23/Г, від 16.12.2022 № 04-22/Г, від 16.12.2022 № 03-22/Г, від 10.10.2022 № 02-22/Г; договір надання фінансової гарантії від 22.07.2022 №01-22/Г укладеного між позивачем та ТОВ «ТОРГОВА КОМПАНІЯ «ГОЛЬФСТРІМ»; договір з надання фінансової гарантії від 24.06.2024 №02-24/Г укладеного між позивачем та ТОВ «ІНВЕСТКРЕДИТ»; договори з надання фінансової гарантії укладені між позивачем та ТОВ «СКАЙ-ЕНЕРДЖІ» від 12.12.2024 № 07-24/Г, від 22.11.2024 № 06-24/Г, від 03.10.2024 № 04-24/Г, від 01.10.2024 № 04-24/Г-2, від 01.10.2024 № 04-24/Г-1; договори з надання фінансової гарантії укладені між позивачем та ТОВ «ЗАПОРІЗЬКИЙ МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» від 13.11.2024 № 04-24/Г, від 03.10.2023 № 06-23/Г; договори з надання фінансової гарантії укладені між позивачем та ТОВ «ЕРІДІАН-ГРУП» від 04.07.2024 № 03-24/Г, від 06.10.2024 № 03-24/Г-1, від 02.05.2023 №05-23/Г, від 05.04.2023 №03-23/Г; договори з надання фінансової гарантії укладені між позивачем та ТОВ «АБЗ АЛЬЯНС» від 14.11.2024 №05-24/Г-1, 15.11.2024 №05-24/Г-2 та від 04.10.2024 №04-24/Г-7; договір з надання фінансової гарантії укладені між позивачем та ТОВ «ТРАНСГОСП» від 01.08.2023 № 05-23/Г; договір з надання фінансової гарантії укладені між позивачем та ТОВ «Ф-ТРЕЙДІНГ» від 12.06.2023 №04-23/Г; договори з надання фінансової гарантії укладені між позивачем та ТОВ «КИЇВ ТОРГ ЛТД» від 15.11.2024 №05-24/Г, від 21.10.2024 №04-24/Г-4.

Відповідачем здійснено висновок, що договори гарантії укладені позивачем мають ознаки фіктивних, оскільки на підприємстві відсутні залишки коштів зарезервовані для майбутніх витрат підприємства у разі настання гарантійного випадку бенефіціарам по вищезазначеним договорам на суму 461 263 338 грн., та відсутність факту використання гарантій на користь кредиторів.

З даного приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 560 Цивільного кодексу України за гарантією банк, інша фінансова установа (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Гарантія діє протягом строку, на який вона видана. Гарантія є чинною від дня її видачі, якщо в ній не встановлено інше. Гарантія не може бути відкликана гарантом, якщо в ній не встановлено інше (стаття 561 ЦК України).

Згідно положень статті 562 ЦК України зобов`язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов`язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов`язання.

Правові наслідки порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією визначені положеннями статті 563 ЦК України, відповідно до якої у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов`язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії.

Вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред`являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії.

У вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов`язання, забезпеченого гарантією.

Кредитор може пред`явити вимогу до гаранта у межах строку, встановленого у гарантії, на який її видано.

Кредитор не може передавати іншій особі право вимоги до гаранта, якщо інше не встановлено гарантією.

В силу положень статті 566 ЦК України обов`язок гаранта перед кредитором обмежується сплатою суми, на яку видано гарантію.

У разі порушення гарантом свого обов`язку його відповідальність перед кредитором не обмежується сумою, на яку видано гарантію, якщо інше не встановлено у гарантії.

За змістом статті 567 ЦК України гарант має право на оплату послуг, наданих ним боржникові.

Пунктом 2 частини першої статті 568 ЦК України визначено, що зобов`язання гаранта перед кредитором припиняється у разі закінчення строку дії гарантії.

Тобто, виходячи зі змісту частини першої статті 546 ЦК України гарантія є одним із видів забезпечення виконання зобов`язань.

Як випливає із визначення гарантії, для цього способу забезпечення характерний спеціальний суб`єктний склад: принципал, яким є боржник за основним зобов`язанням, бенефіціар, яким є кредитор за основним зобов`язанням, та гарант.

При цьому, виходячи з положень ЦК України, гарантією може бути забезпечено будь-яке зобов`язання. Ініціатором виникнення гарантійних відносин, як правило, виступає принципал, який зацікавлений у видачі гарантії. Дуже часто від її наявності залежить виникнення цілого ряду правовідносин та ділова репутація принципала.

Видачі такої гарантії може передувати укладення договору про надання гарантії, що укладається між гарантом і принципалом, який за своєю правовою природою є договором про надання фінансових послуг та, відповідно, в силу положень статті 567 ЦК України може бути оплатним. Лише після прийняття рішення про видачу гарантії та підписання договору про надання гарантії оформлюється гарантія.

Гарантія згідно з положеннями ЦК України є одностороннім правочином, а не договором. Акцепт кредитора про прийняття гарантії не має правового значення. Якщо гарант не отримав протягом строку дії гарантії відмову від кредитора, то гарантія вважається прийнятою.

Такий вид гарантійних зобов`язань згідно положень ЦК України передбачає оплатний характер гарантії та надає гаранту право на отримання винагороди від принципала за надані гарантійні послуги.

Питання розміру та порядку здійснення оплати оговорюється у договорі про надання гарантії, який укладається між гарантом і принципалом. При визначенні розміру, підстав та порядку оплати слід виходити з того, що ці питання повинні визначатися у договорі про надання гарантії за згодою сторін. Розмір плати може залежати від конкретної ситуації, умов видачі гарантії, наявних ризиків гаранта і т. д.

Винагорода може складати фіксований процент від гарантійної суми (комісійна винагорода) або визначатися в твердому наперед встановленому розмірі.

При цьому, відсутність факту використання гарантій на користь кредиторів не може бути підставою для висновку про ознаки фіктивних (недійсних) правочинів, спрямованих на штучне виведення грошових коштів з підприємств-принципалів, оскільки нездійснення гарантами на користь бенефіціарів гарантійних платежів не спростовує факту отримання принципалом відповідної гарантійної послуги, сутність якої полягає в наданні гарантії, а не у фактичному здійсненні платежів гарантом на користь бенефіціара.

Крім того, відповідачем не враховано те, що на момент укладення договорів надання фінансової гарантії позивач мав грошові кошти на депозитних рахунках, цінні папери на балансі Товариства, позивач мав дебіторську заборгованість за договорами факторингу та за цінними паперами. Суд зазначає, що наведені вище приписи ЦК України не передбачають створення особливого рахунку для резервування коштів на випадок настання гарантійного випадку. Детальну перевірку платоспроможності позивача контролюючим органом не перевірено.

Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що у практиці Верховного Суду сформований підхід, щo мета oтримання дoхoду як кваліфікуюча oзнака гoспoдарськoї діяльнoсті кoреспoндує вимoзі щoдo наявнoсті рoзумнoї екoнoмічнoї причини (ділoвoї мети) під час здійснення гoспoдарськoї діяльнoсті. Oскільки гoспoдарська діяльність складається із сукупнoсті гoспoдарських oперацій платника пoдатку, які є фoрмoю ведення гoспoдарськoї діяльнoсті, тo рoзумна екoнoмічна причина має бути наявнoю в кoжній гoспoдарській oперації. Лише в такoму разі та чи інша oперація мoже вважатись вчиненoю в межах гoспoдарськoї діяльнoсті платника та лише за таких умoв платник пoдатку має правo на врахування у пoдаткoвoму oбліку наслідків відпoвідних гoспoдарських oперацій.

В судовому засіданні встановлено та матеріалами справи підтверджено, що фінансова діяльність позивача не має ознак збитковості, збитковість окремих операцій не свідчить про свідоме заниження бази оподаткування податком на прибуток.

Позивачем належним чином обґрунтовано економічні причини та доведено ділову мету укладення угод факторингу, фінансових гарантій, кредиту тощо.

Відтак, висновки контролюючого органу про заниження Товариством бази оподаткування податку прибуток є помилковим. Тому прийняте податкове повідомлення- рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінюючи докази надані сторонами, суд відзначає, що позивачем надано належні та допустимі докази на підтвердження заявлених позовних вимог, у той час як відповідачем не надано належних доказів на підтвердження законності спірних рішень.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється за правилами ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

У зв`язку з перебуванням судді Луніної О.С. у відпустці, повний текст рішення складений в перший робочий день.

Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СІГМАУР ФІНАНС» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 09.12.2025 року №0668280709, винесене Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «СІГМАУР ФІНАНС» збільшено суму грошового зобов`язання в загальній сумі 13216917,00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ ВП 44118658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СІГМАУР ФІНАНС» (вул. Андрія Фабра, буд. 4, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 42075864) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 33280,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 02.09.2026 року.

Суддя О.С. Луніна