Ухвала суду № 140671141, 07.07.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

07 липня 2026 рокуСправа №160/12842/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Царікової О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 , яка подана у порядку ст. 383 КАС України у справі №160/12842/25,

УСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему "Електронний суд" надійшла заява ОСОБА_1 (вх. №52597/26), в якій позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність, вчинену Головним управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.07.2025р. у справі №160/12842/25.

В обґрунтування вказаної заяви позивач зазначив, що не виплата Головним управлінням Пенсійного фонду в Дніпропетровській області заборгованості з нарахованої пенсії, в порядку виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.07.2025 у справі №160/12842/25 є незаконною та протиправною, у зв`язку з чим, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.06.2026 призначено заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними рішення, дій та бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до розгляду у судовому засіданні на 07 липня 2026 року о 14:30 год. у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду за адресою: м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4, зала № 12.

07.07.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшли пояснення на заяву (вх. №42464/26), в яких відповідач зазначає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виконано рішення по справі № 160/12842/25, а саме 09.06.2026 проведено перерахунок пенсії з 08.10.2024, про що свідчать протоколи перерахунку пенсії. Нарахована доплата з 08.10.2024р. в сумі 519 210,69 грн. Враховуючи викладене, Головне управління виконало рішення по справі № 160/12842/25 у межах покладених судом зобов`язань.

07.07.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» від позивача надійшли додаткові пояснення по справі (вх. №42573/26), в яких зазначено, що 08.06.2026 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснена виплата щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в меншому розмірі, а саме - 56754,00 грн., та без погашення заборгованості з 08.10.2024р. в сумі 519210,69 грн.

Позивач та представник відповідача в судове засідання, призначене на 07.07.2026, не з`явилися, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлені належним чином судом.

З огляду на зазначене, суд ухвалив подальший розгляд заяви здійснювати в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги заяви, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду заяви, суд зазначає таке.

Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 з 08.10.2024 перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує довічне грошове утримання у відповідності до вимог Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

17.07.2025 рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області № 490/03-16 від 29.04.2025 року № 045750029678.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 08.10.2024 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Дніпропетровського окружного адміністративного суду № 42 від 21.03.2025 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з урахуванням раніше виплачених сум.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 10.03.2026 року рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 липня 2025 р. в адміністративній справі №160/12842/25 скасовано та ухвалено нове судове рішення. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - відмовлено.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 14.05.2026, постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10.03.2026 скасовано. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.07.2025 у справі №160/12842/25 залишено в силі.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.07.2025 по справі №160/12842/25 набрало законної сили 14.05.2026.

На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.07.2025 по справі №160/12842/25 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області 09.06.2026 проведено перерахунок пенсії з 08.10.2024. Нарахована доплата з 08.10.2024р. в сумі 519 210,69 грн.

Таким чином, пенсійний орган зазначив, що покладені судом зобов`язання вчинити певні дії щодо перерахунку пенсії виконані Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в порядку, встановленому судовим рішенням, та в межах повноважень, покладених на органи Пенсійного фонду України.

Відтак, позивач не погодившись із не виплатою пенсійним органом нарахованої доплати пенсії за період з 08.10.2024р. в сумі 519 210,69 грн., звернувся до суду з даною заявою.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно зі статтями 23, 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства.

Згідно із Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 № 280 (зі змінами), та Порядком, Пенсійний фонд України розробляє проєкт бюджету Пенсійного фонду України на плановий рік протягом місяця з дня прийняття закону України про Державний бюджет України на відповідний рік, подає на розгляд та погодження заінтересованим органам відповідно до вимог Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.07.2007 № 950 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09.11.2011 № 1156), здійснює ефективний розподіл фінансових ресурсів для пенсійного забезпечення, забезпечує своєчасне та у повному обсязі фінансування виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством проводяться за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством; складає звіт про виконання бюджету Пенсійного фонду України та вносить пропозиції Міністерству соціальної політики та іншим центральним органам виконавчої влади щодо розроблення прогнозних показників економічного і соціального розвитку України та проєкту Державного бюджету України.

Відповідно до Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2 (зі змінами), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.01.2015 за № 40/26485 та Порядку, Головне управління, відповідно до покладених на нього завдань, реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та у межах своєї компетенції забезпечує виконання бюджету Пенсійного фонду України.

Грошові кошти у вигляді перерахованої пенсії, яка належить Позивачу, не є власністю Головного управління та не містяться на його рахунках. Фактичне, у повному обсязі, виконання судового рішення можливе лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок державного бюджету.

Відповідно до частин першої та другої статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України.

Нараховані на виконання рішень суду кошти виплачуються в межах затверджених бюджетних призначень на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду.

Згідно з положеннями пунктів 20, 29 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України, взяття зобов`язання без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням всупереч цьому Кодексу чи закону про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства.

Кошти Державного бюджету України включаються до бюджету Пенсійного фонду України в обсягах, визначених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.

Кабінет Міністрів України з метою врегулювання питання погашення заборгованості, постановою від 03.09.2014 №440 затвердив Порядок погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державною (Порядок №440).

Згідно п. 20 Порядку №440 погашення заборгованості здійснюється Казначейством в межах бюджетних асигнувань, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний рік, за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду на підставі рішень, поданих органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, згідно з Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 (Порядок №845).

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення визначено Порядком № 845.

Відповідно до п. 3 Порядку № 845 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Таким чином, виплата заборгованості по пенсіях здійснюється за рахунок спеціальних бюджетних призначень в порядку черговості, яка складається в залежності від дати надходження рішення до боржника. При цьому, нарахована позивачу сума доплати має бути виплачена за рахунок коштів Державного бюджету України та лише у разі наявності на це відповідних бюджетних асигнувань.

Згідно з бюджетом Головного управління на відповідний рік за програмою КПКВК 2506080 "Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду" виділяються кошти на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду в межах, передбачених на цю мету асигнувань у бюджеті Пенсійного фонду України з урахуванням черговості їх виконання.

Суд зазначає, що відповідач не заперечує свого обов`язку щодо виплати суми заборгованості пенсії, яка виникла після перерахунку. При цьому, відповідач також вказує, що виплата буде здійснена в порядку черговості за наявності відповідних бюджетних асигнувань.

Таким чином, спірним питанням залишається виплата нарахованої суми в порядку черговості бюджетних асигнувань.

У постанові від 24.07.2023 у справі №420/6671/18 Верховний Суд зазначив, що грошові кошти у вигляді заборгованості по пенсії, які належать стягувачу, не є власністю територіального управління Пенсійного фонду України, не знаходяться на його рахунках. Фактичне, у повному обсязі виконання судового рішення, можливо лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету України. Водночас стягнення з суб`єкта владних повноважень (територіального органу Пенсійного фонду України) коштів, які знаходяться на його рахунках але призначені для іншої мети, можуть поставити під загрозу функціонування такого суб`єкта, виконання покладених на нього функцій та, відповідно, нанесення шкоди необмеженій кількості осіб.

Також, Верховний Суд у постанові від 24.07.2023 у справі №420/6671/18 наголосив, що право особи, тобто стягувача, на здійснення виплати заборгованості по пенсії не може ставитися в залежність від бюджетних асигнувань, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань. У той же час, у спірному випадку йдеться не про право особи на такі виплати, а про правові підстави для зміни способу і порядку виконання судового рішення.

У постанові Верховний Суд від 23.04.2020 справі № 560/523/19 дійшов висновку, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.

Таким чином, суд робить висновок, що вказані вище обставини виключають наявність протиправних дій відповідача щодо невиплати нарахованих сум пенсії на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.07.2025 у справі №160/12842/25 в частині виплати довічного грошового утримання судді у відставці.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити про те, що вимоги поданої заяви фактично зводяться до необхідності зміни способу і порядку виконання судового рішення у справі №160/12842/25.

Враховуючи вказане, суд наголошує, що у даному випадку, з метою ефективного виконання рішення суду та реалізації свого права на захист, позивач може звернутися до суду із заявою відповідно до ст. 378 КАС України, тобто в порядку виконання рішення у справі №160/12842/25.

Відповідно до ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж поданої заяви, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 , яка подана в порядку ст. 383 КАС України у справі № 160/12842/25.

Керуючись статтями 256, 295, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , яка подана в порядку статті 383 КАС України.

Ухвала суду може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складений 15.10.2026.

Суддя О.В. Царікова