Рішення № 140670309, 16.10.2026, Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №243/9787/25

Провадження № 2/552/4743/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.10.2026 м. Полтава

Київський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого судді Сидоренко І.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Попович Ю.М

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Київського районного суду м. Полтави цивільну справу за позовом Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за теплову енергію,

ВСТАНОВИВ:

Обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, який обґрунтований тим, що позивач є обласним теплопостачальним підприємством, яке виробляє теплову енергію для забезпечення споживачів послугами з централізованого опалення. Відокремлений підрозділ «Виробнича одиниця обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» «Слов`янськтепломережа» є структурним підрозділом обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго», основною діяльністю якої є виробництво теплової енергії та надання її споживачам (фізичним та юридичним особам).

Згідно із Законами України Про теплопостачання, Про житлово-комунальні послуги Позивач виробляє теплову енергію відповідно до стандартів, нормативів, норм і правил для потреб опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, а споживач, відповідно до ст. 19, ст.19-1 Закону України Про теплопостачання від 02.06.2005р. №2633-IV зобов`язаний щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію у строки, встановлені договором або законом.

Так, здійснюючи свою діяльність, позивач в спірний період надавав відповідачу теплову енергію за адресою АДРЕСА_1 , в якому розташоване нежитлове приміщення площею 31,3 кв м, не обладнане індивідуальним опаленням, а відповідач використав надану послугу.

Власником нежитлового приміщення площею 31,30 кв.м, розташованого у АДРЕСА_1 відповідно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є ОСОБА_1 . Оскільки нежитлове приміщення відповідача знаходиться в багатоквартирному будинку, який приєднано до системи централізованого теплопостачання, він є споживачем житлово-комунальних послуг та на ці відносини поширюється дія Закону України Про житлово-комунальні послуги.

Станом на дату подання до суду даної позовної заяви, до Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» не надходило жодних звернень від власника нежитлового приміщення площею 31,30 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , щодо не проведення стягнення за теплову енергію з наданням документів відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання оплати житлово- комунальних послуг в період воєнного стану» від 05.03.2022 № 206 (зі змінами), а тому у Позивача є право звернення до суду за захистом свого порушеного права.

Порядок нарахувань за надані послуги з постачання теплової енергії передбачені Законом №2189, і постановою №830. При цьому, згідно із цими нормативно-правовими актами, а також з урахуванням Закону України від 22.06.2017 №2119 «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» (далі Закон №2119) розподіл обсягів спожитої у будинку комунальної послуги здійснюється на підставі Методики №315.

Так, відповідно до ст.9 Закону №2119, положень Правил №830 та Методики №315, обсяг споживання теплової енергії визначається: 1) за показаннями вузла комерційного обліку теплової енергії, що забезпечує загальний облік її споживання, згідно з показаннями його засобів вимірювальної техніки, 2) до встановлення вузла комерційного обліку - за нормою споживання, встановленою органом місцевого самоврядування, що підлягає щомісячному коригуванню виконавцем послуги за фактичною кількістю годин постачання теплової енергії та фактичною середньомісячною температурою зовнішнього повітря.

Багатоквартирний житловий будинок АДРЕСА_1 обладнано вузлом комерційного обліку теплової енергії, який прийнято на абонентській облік позивача. Вузол комерційного обліку враховує всю теплову енергію, витрачену на будівлю. Загальна площа будинку складає 3213,60м. кв.

Загальний обсяг спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на опалення у кожному розрахунковому періоді розподіляється відповідно до Методики №315 (п.п.1,3,5).

Розподіл між споживачами обсягу спожитих комунальних послуг здійснюється на підставі визначених на розрахункову дату споживання (фактичних, розрахункових або скоригованих (приведених) обсягів комунальної послуги за відповідний розрахунковий період. Розрахунковою датою є останній день розрахункового періоду.

Розподіл обсягів спожитих у будівлі/будинку комунальних послуг здійснюється між споживачами для житлових та нежитлових приміщень (в тому числі приміщень з індивідуальним опаленням, вбудованих, вбудовано-прибудованих або прибудованих приміщень, а також приміщень, які обладнані окремим входом), які є самостійними об`єктами нерухомого майна, не є самостійними об`єктами нерухомого майна, але перебувають у користуванні різних споживачів відповідних комунальних послуг, та власниками майнових прав на об`єкти нерухомого майна у завершеній будівництвом будівлі, право власності на які не зареєстровано.

Розподіл між споживачами загального обсягу спожитої комунальної послуги у будівлі/будинку за відповідний розрахунковий період (далі - розподіл) здійснюється з урахуванням показань вузлів комерційного та розподільного обліку (теплолічильників, лічильників холодної води, лічильників гарячої води), установлених як у приміщеннях, так і за їх межами, або приладів-розподілювачів теплової енергії, установлених на опалювальних приладах опалюваних приміщень, а в окремих випадках - розрахунково.

Отже, нарахування відповідачу за теплову енергію здійснено позивачем виключно до вимог чинного законодавства України. Жодних додаткових нарахувань окрім тих, що передбачені законодавством, позивач не здійснює. Згідно норм Закону №2189, Житлового кодексу України власник (наймач) житлового будинку (квартири) зобов`язаний своєчасно вносити плату за житлово- комунальні послуги за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Між Позивачем та Відповідачем в опалювальні періоди 2024-2025 склалися договірні відносини на підставі Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2189 від 09.11.2017 року.

Згідно статті 13 Закону №2189 у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір, з ним укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання. Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги, співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги.

В даному випадку співвласники житлового будинку за вищевказаною адресою не уклали з Позивачем відповідний договір у визначений законом строк. Тому вважається, що з Відповідачем укладено індивідуальний договір, який є публічним договором приєднання.

Відповідно до пункту 1 статті 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору .

Згідно статті 12 Закону № 2189 договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до Закону.

На виконання вимог Закону № 2189 позивачем було розміщено (опубліковано) типовий договір на офіційному сайті ОКП «ДТКЕ» http://www.kpdtke.com.ua та на інформаційних стендах у приміщеннях Позивача, де здійснюється прийом громадян з приводу нарахувань за теплову енергію, видачі рахунків та проведення звірки за особовими рахунками споживачів. На офіційному сайті Позивачем також розміщено інформацію про вимоги до якості відповідної послуги згідно із діючим законодавством та іншу необхідну інформацію для кожного багатоквартирного будинку; розмір тарифу за теплову енергію, вартість плати за абонентське обслуговування, заяву- приєднання, тощо.

Факт приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви-приєднання, сплата рахунку за надані послуги, та факт отримання відповідної послуги. Від споживача (відповідач у справі) не надходило заяви про укладення письмового договору, тому між Відповідачем та позивачем встановилися договірні відносини з приводу надання та користування тепловою енергією без укладення письмового договору.

Отже, договір про надання послуг з постачання теплової енергії вважається укладеним на підставі ч.5 ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 №2189 та між позивачем та відповідачем встановилися договірні відносини .

Факт отримання відповідачем послуги в опалювальному періоді підтверджується належними та допустимими доказами, а саме: розпорядженням начальника Слов`янської міської військово-цивільної адміністрації від 19.10.2022 р. №1845 «Про початок опалювального періоду 2023-2024 рр.», розпорядженням начальника Слов`янської міської військово-цивільної адміністрації від 02.09.2024 р. №1596 «Про початок опалювального періоду 2024-2025 рр.», а також актами про підключення будинку до мереж опалення у період 2024-2025.

Плата за абонентське обслуговування (граничний розмір якої визначається Кабінетом Міністрів України) входить до плати виконавцю комунальної послуги за договором.

Стаття 1 Закону «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 №2189 визначає, що плата за абонентське обслуговування це платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг у багатоквартирному будинку для відшкодування витрат виконавця, пов`язаних з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачем та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, а у випадках, визначених цим Законом, також і витрати на обслуговування приладів-розподілювачів теплової енергії та/або вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги у квартирах (приміщеннях) багатоквартирного будинку.

Такі витрати підлягають відшкодуванню за рахунок плати за абонентське обслуговування всіма співвласниками багатоквартирних будинків, незалежно від того, чи підключено їхні приміщення до систем теплопостачання виконавця комунальної послуги, оскільки відповідно до ст.10 Закону України від 22.06.2017 №2119 «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» (далі Закон №2119) співвласникам, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення, здійснюються нарахування за теплову енергію витрачену на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень, а також на функціонування внутрішньо будинкової системи опалення (загально будинкові потреби).

Розмір плати за абонентське обслуговування встановлено відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 808 «Про встановлення граничного розміру плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для комунальних послуг, що надаються споживачам багатоквартирних будинків за індивідуальними договорами».

Розмір плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для послуг з постачання теплової енергії, що надаються ОКП «ДТКЕ» споживачам багатоквартирних будинків за індивідуальними договорами (п.34 індивідуального договору) становить: - з 01.10.2020 плата за абонентське обслуговування становить 26,42 грн з ПДВ; - з 01.10.2021 плата за абонентське обслуговування становить 33,74 грн (будинки, обладнані вузлами обліку теплової енергії), - з 01.10.2022 плата за абонентське обслуговування становить 29,15 грн (будинки, обладнані вузлами обліку теплової енергії), - з 01.10.2023 плата за абонентське обслуговування становить 32,02 грн (будинки, обладнані вузлами обліку теплової енергії); - з 01.10.2024 плата за абонентське обслуговування становить 42,89грн (будинки, обладнані вузлами обліку теплової енергії).

Нарахування плати за теплову енергію відповідачу здійснювалося на підставі фактичного приєднання об`єкта (будинку) до системи централізованого теплопостачання, а також відповідно до актів про підключення/відключення будинку до системи централізованого теплопостачання.

Правовою підставою для визначення розміру плати за теплову енергію є чинні тарифи для відповідної категорії споживачів, встановлені відповідно до вимог чинного законодавства України. Зазначені тарифи затверджені розпорядженнями голови Донецької обласної державної адміністрації, начальника обласної військової адміністрації, а саме:

· розпорядженням від 29.07.2020 №805/5-21 у розмірі 1608,42 грн/Гкал (без ПДВ);

· розпорядженням від 27.10.2021 №1083/5-21 у розмірі 2540,13 грн/Гкал (без ПДВ)

· розпорядженням від 23.12.2021 №1309/5-21 у розмірі 4581,02 грн/Гкал (без ПДВ);

· розпорядженням від 23.12.2021 №477/5-23 у розмірі 3672,88 грн/Гкал (без ПДВ);

· розпорядженням від 19.02.2024 №85/5-24 у розмірі 3832,23 грн/Гкал (без ПДВ);

· розпорядженням від 09.09.2024 №599/5-24 у розмірі 3680,16 грн/Гкал (без ПДВ);

· розпорядженням від 12.12.2024 №828/5-24 у розмірі 3699,06 грн/Гкал (без ПДВ);

· розпорядженням від 17.02.2025 №117/5-25 у розмірі 3845,18 грн/Гкал (без ПДВ).

Зазначені розпорядження, прийняті уповноваженим органом виконавчої влади головою Донецької обласної державної адміністрації, начальником обласної військової адміністрації, мають нормативний характер, поширюються на відповідну категорію споживачів, до якої належить Відповідач, та оприлюднені на офіційномусайті Донецької ОДА (https://dn.gov.ua), що підтверджує їх офіційний статус та загальнодоступність.

Уточнивши свої позовні вимоги зазначають, що відповідно до порталу державної електронної системи у сфері будівництва була видана декларація про готовність об`єкта до експлуатації, серія та номер:ДЦ141180210040 від 21.01.2018р департаментом Державної архітектурно будівельної Інспекції у Донецькій області. Так, зазначеною декларацією здійснювалась реконструкція, вже на той час, нежитлового вбудованого приміщення під магазин непродовольчих товарів. Отже, зазначене приміщення було переведено у статус нежитлового приміщення ще раніше.

Відповідно до п.п. 11, п.2 ст. 7 Закону України від 09.11.2017р. №2189 «Про житлово- комунальні послуги» та п.24 Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типовими договорами про надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими постановою Кабінету міністрів України №830 від 21.08.2019р. споживач зобов`язаний повідомити виконавця комунальної послуги про зміну власника/користувача житла (іншого об`єкта нерухомого майна), з метою подальшого внесення змін до договору, протягом місяця з дня настання таких змін.

Всупереч таким положенням, ОСОБА_1 не повідомив підприємство про відповідні зміни у зв`язку із чим, в базі обліку споживачів зазначене нежитлове приміщення обліковувалось, як об`єкт житлової нерухомості.

Так, про відповідні зміни, підприємство дізналось самостійно, лише 04.06.2024р. після отримання Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

У зв`язку із вищезазначеним було здійснено донарахування за період з 21.01.2018р по 31.03.2024р., які були відображені в рахунку за грудень 2024 року.

Разом з тим, враховуючи дату укладання публічного договору та Наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 28.12.2021 року №358 Мінрегіону №358), який набрав чинності 28.01.2022р., було внесено зміни до Методики №315. Так, було змінено порядок розподілу між споживачами обсягів спожитих комунальних послуг у будівлі/багатоквартирних будинках, який, відтак, застосовується не лише до будинків, які оснащено вузлом комерційного обліку теплової енергії, а також і тих, які таким приладом обліку не оснащено. Після чого, було здійснено перерахунок у бік зменшення за період з 21.01.2018р. по 31.12.2021р. який був відображений у рахунку за лютий 2025р.

Отже, сума заборгованості фактично складає за період з 01.01.2022р.

У зв`язку з чим просять стягнути з відповідача: заборгованість за теплову енергію в сумі 52 563,54 грн за період з 01.01.2022 рік по 31.12.2025 рік; заборгованість за абонентське обслуговування в сумі 861,72 грн за період з01.01.2022рік по 31.12.2025 рік та судові витрати.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги ОКП «Донецьктеплокомуненерго» підтримав, просив задовольнити у розмірі, зазначеному в уточненій позовній заяві.

У судовому засіданні відповідач проти задоволення позову заперечував, наполягав на тому, що у заборгованості у нього не було, йому не відомо, яким чином відповідач нарахував зазначену заборгованість, просив застосувати наслідки спливу строку позовної давності та відмовити у задоволенні позову.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті, суд встановив наступне.

Згідно з особовим рахунком, позивач за затвердженими тарифами здійснював нарахування заборгованості за надані відповідачу послуги, яка відповідачем погашалася не в повному обсязі. За період з 01.01.2022 року по 31.12.2025 рік відповідачем були спожиті та не оплачені надані позивачем послуги з опалення загальною вартістю 52563,54 гривень.

Аналізуючи правовідносини, що є предметом судового розгляду суд враховує наступне.

Згідно Закону України «Про житлово-комунальні послуги» взаємодія між учасниками відносин у вказаній сфері здійснюється виключно на договірних засадах.

Між позивачем та відповідачем склалися договірні відносини на підставі Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2189 від 09.11.2017 року.

Згідно статті 13 Закону №2189 у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір, з ним укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання. Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги, співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги.

В даному випадку співвласники житлового будинку за вищевказаною адресою не уклали з Позивачем відповідний договір у визначений законом строк. Тому вважається, що з Відповідачем укладено індивідуальний договір, який є публічним договором приєднання.

Відповідно до пункту 1 статті 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору .

Згідно статті 12 Закону № 2189 договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до Закону.

На виконання вимог Закону № 2189 Позивачем було розміщено (опубліковано) типовий договір на офіційному сайті ОКП «ДТКЕ» http://www.kpdtke.com.ua та на інформаційних стендах у приміщеннях Позивача, де здійснюється прийом громадян з приводу нарахувань за теплову енергію, видачі рахунків та проведення звірки за особовими рахунками споживачів. На офіційному сайті Позивачем також розміщено інформацію про вимоги до якості відповідної послуги згідно із діючим законодавством та іншу необхідну інформацію для кожного багатоквартирного будинку; розмір тарифу за теплову енергію, вартість плати за абонентське обслуговування, заяву- приєднання, тощо.

Факт приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви-приєднання, сплата рахунку за надані послуги, та факт отримання відповідної послуги. Від споживача (відповідач у справі) не надходило заяви про укладення письмового договору, тому між Відповідачем та позивачем встановилися договірні відносини з приводу надання та користування тепловою енергією без укладення письмового договору.

Отже, договір про надання послуг з постачання теплової енергії вважається укладеним на підставі ч.5 ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 №2189 та між позивачем та відповідачем встановилися договірні відносини .

Порядок нарахувань за надані послуги з постачання теплової енергії передбачено законом №2189 та постановою КМУ №830. Згідно з цими нормативно-правовими актами, а також з урахуванням Закону України від 22.06.2017р. №2119 «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» розподіл обсягів спожитої у будинку комунальної послуги здійснюється на підставі Методики №315.

Відповідно до п.39, п. 40 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених Постановою КМУ №830 від 21 серпня 2019 року споживач не звільняється від сплати послуги, отриманої ним до укладення відповідного договору.

Згідно п.32,33,37 Правил ціною (вартістю) послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Плата за послугу розраховується виходячи з розміру встановленого тарифу та обсягу спожитої послуги, визначеного та розподіленого відповідно до законодавства. Розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом.

Відповідно до ст. 322 Цивільного кодексу України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Тобто, власність зобов`язує. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Також, відповідно до правової позиції Верховного суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду «не проживання відповідача (боржника) у квартирі (приміщенні), яка належить йому на праві власності, та факт відсутності його реєстрації у цій квартирі не звільняє його як власника квартири від обов`язку нести витрати по оплаті житлово-комунальних послуг» (постанова від 02.04.2020р., справа №757/29813/17-ц, провадження № 61-2066св19). Тобто, власник квартири повинен сплачувати послуги щодо оплати житлово-комунальних послуг не зважаючи на те, зареєстрований він у квартирі чи ні, мешкає віну цій квартирі чи ні.

Тобто, саме факт того, що фізична особа є власником квартири або нежитлового приміщення є підставою для стягнення з неї боргу за спожиті житлово-комунальні послуги.

Багатоквартирний будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , обладнано вузлом комерційного обліку теплової енергії.

Станом на дату подання до суду даної позовної заяви, до Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» не надходило жодних звернень від власника нежитлового приміщення площею 159,80 м кв., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , щодо не проведення стягнення за теплову енергію з наданням документів відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» від 05.03.2022р. № 206 (зі змінами), а тому у Позивача є право звернення до Суду за захистом свого порушеного права.

Факт отримання Відповідачами послуги в опалювальні періоди підтверджується належними та допустимими доказами, а саме:

*Розпорядженням начальника Слов`янської міської військової адміністрації № 1960 від 07.10.2025 року «Про початок опалювального періоду 2025-2026 років в Слов`янській міській територіальній громаді»;

*Розпорядженням начальника Слов`янської міської військової адміністрації № 1596 від 02.09.2024 року «Про початок опалювального періоду 2024-2025 років в Слов`янській міській територіальній громаді»;

* Розпорядженням начальника Слов`янської міської військової адміністрації № 1845 від 19.10.2023 року «Про початок опалювального періоду 2023-2024 років в Слов`янській міській територіальній громаді»;

* Розпорядженням начальника Слов`янської міської військової адміністрації № 184 від 19.10.2022 року «Про початок опалювального періоду 2022-2023 років в Слов`янській міській територіальній громаді»;

*Актом про підключення житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , до мережі теплопостачання у зв`язку з початком опалювального сезону від 25.10.2021 року;

*Актом про підключення житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , до мережі теплопостачання у зв`язку з початком опалювального сезону від 08 листопада 2022 року;

*Актом про підключення житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , до мережі теплопостачання у зв`язку з початком опалювального сезону від 01.11.2023 року;

*Актом про підключення житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , до мережі теплопостачання у зв`язку з початком опалювального сезону від 08 листопада 2022 року;

* Витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно № 381388313 від 04.06.2024 року, відповідно до якого власником магазину непродовольчих товарів, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , є ОСОБА_1 .

Станом на дату звернення до суду з даним позовом заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги з постачання теплової енергії за період з 01.01.2022 року по 31.12.2025 рік складає 52563,54 грн.; заборгованість за абонентське обслуговування за період з 01.01.2022 року по 31.12.2025 рік складає 861,72 грн., тобто, грошове зобов`язання відповідача перед позивачем не виконане на порушення норм статей 509,525,526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства України, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Щодо доводів відповідача про пропуск позивачем строку позовної давності суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно зі статтями 256, 257 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Відповідно до ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Крім того, частинами 1, 3 ст. 264 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 року, який набрав чинності 02.04.2020 року, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України було доповнено пунктом 12, згідно якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки позовної давності, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Частиною 1 ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» передбачено, що карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України.

Дію карантину, встановленого зазначеною Постановою, було неодноразово продовжено на всій території України згідно з Постановами КМУ по 30.06.2023 року.

Постановою КМУ від 27.06.2023 року № 651 з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 року на всій території України скасований карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Таким чином, карантин на території України було встановлено безперервно з 12.03.2020 по 30.06.2023 року.

Разом з цим, відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120-IX від 15.03.2022 року розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України було доповнено розділом 19, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року №64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року, якій неодноразово було продовжено та який діє до тепер.

У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Таким чином, починаючи з березня 2020 року строк позовної давності продовжився на строк дії карантину, який тривав до 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року, а починаючи з 24 лютого 2022 року строк позовної давності продовжився на строк дії в Україні воєнного стану, який діє на даний час.

Відповідно до Закону України «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» № 4434-IX, перебіг позовної давності відновлюється з 04.09.2025 року, тобто саме з цієї дати продовжується його відлік.

Позивач звернувся до суду з даним позовом 22.10.2025 року, а тому строк звернення до суду з даним позовом не сплинув, оскільки його перебіг був призупинений на період дії карантину та воєнного стану.

Враховуючи наведене, оцінивши надані у справі докази за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні, суд доходить до висновку, що позовні вимоги Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за теплову енергію підлягають задоволенню.

В силу ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2422,40 грн.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Позивачем по справі понесені витрати, пов`язані з поштовим відправленням відповідачу документів у справі на суму 45,00 грн., витрати, пов`язані з формуванням Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно відповідача у справі на суму 45,00 грн., тому ці витрати слід стягнути з відповідача на його користь.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 259, 263- 265, 268 ЦПК України, ст. 625 ЦК, ст. 68 ЖК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за теплову енергію - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , на користь Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго», ЄДРПОУ 03337119, місцезнаходження: 84207, Донецька область, місто Дружківка, вул. Космонавтів, будинок 39, за реквізитами: IBAN: НОМЕР_2 , банк ПАТ «БАНК «УКРАЇНСЬКИЙ КАПІТАЛ», номер рахунка: НОМЕР_3 , код банку 320371, заборгованість за теплову енергію за період з 01.01.2022 року по 31.12.2025 рік у розмірі 52 563 (п`ятдесят дві тисячі п`ятсот шістдесят три) грн. 54 коп., заборгованість за абонентське обслуговування за період з 01.01.2022 року по 31.12.2025 рік у розмірі 861 (вісімсот шістдесят одна) грн. 72 коп., поштові витрати у розмірі 45 (сорок п`ять) грн. 00 коп., витрати, пов`язані з формуванням Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у розмірі 45 (сорок п`ять) грн. 00 коп. та судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.

На рішення суду позивачем може бути подано апеляційну скаргу до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Суддя Київського районного

суду м. Полтави І.О. Сидоренко