Рішення № 140669991, 21.09.2026, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/9466/25

Провадження № 2/369/4269/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.09.2026 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Козак І. А.,

при секретарі Кавун Є.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в приміщенні Києво-Святошинського районного суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Гостомельської селищної ради Бучанського району Київської області, Гостомельської селищної військової адміністрації Бучанського району Київської області, третя особа: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Леденьов Іван Сергійович, про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем та визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом, -

В С Т А Н О В И В:

У травні 2025 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Щербань Д.М. звернувся до суду з позовною заявою, в якій, з урахуванням підстав позову, просив встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 разом зі спадкодавцем ОСОБА_2 на час відкриття спадщини та визнати за позивачем право власності на 1/2 частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , а також на земельну ділянку з кадастровим номером 3222482401:01:006:0011 площею 0,0425 га за тією ж адресою, в порядку спадкування за заповітом.

Позов обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що 05.12.2018 складено актовий запис про смерть № 100.

За життя ОСОБА_2 склала заповіт від 03.06.1992, за яким все належне їй майно заповіла синові ОСОБА_3 .

До складу спадщини увійшла 1/2 частина житлового будинку АДРЕСА_1 , яка належала спадкодавиці на підставі договору дарування від 06.05.1988, посвідченого старшим державним нотаріусом Першої Київської обласної нотаріальної контори Апишковою (реєстр № 39), а також земельна ділянка площею 0,0425 га, кадастровий номер 3222482401:01:006:0011, яка належала спадкодавиці на праві приватної власності на підставі державного акта серії КВ №9035670 від 30.10.2003.

27.12.2019 позивач звернувся до приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Леденьова І.С. із заявою про прийняття спадщини, у зв`язку з чим нотаріусом заведено спадкову справу № 226/2019 до майна ОСОБА_2 . Листом від 14.01.2020 № 42/02-14 приватний нотаріус повідомив позивача про необхідність підтвердження факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини в судовому порядку, оскільки такий факт не міг бути підтверджений документами, наявними у нотаріуса.

Позивач зазначив, що з 2010 року і до дня смерті матері - ІНФОРМАЦІЯ_1 він постійно проживав разом з нею за адресою: АДРЕСА_1 , вів з нею спільне господарство, що підтверджується актом про спільне проживання, складеним депутатом Горенської сільської ради, підписаним свідками ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Козак І.А. від 29.05.2025 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження, розпочато підготовче провадження, підготовче засідання призначено на 05.09.2025.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05.09.2025 задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів та виклик свідків: витребувано у приватного нотаріуса Леденьова І.С. копії матеріалів спадкової справи № 226/2019, заведеної після смерті ОСОБА_2 ; викликано та допущено до допиту в судовому засіданні свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , які попереджені про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання чи відмову від давання показань за ст. ст. 384, 385 КК України.

04.02.2026 представник позивача Щербань Д. М. через канцелярію суду подав заяву про проведення підготовчого судового засідання без участі сторони позивача та клопотав про закриття підготовчого провадження і призначення справи до розгляду по суті.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04.02.2026 підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті на 27.04.2026 о 14 год. 20 хв.

Позивач та його представник у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_7 подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, у якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представники Гостомельської селищної ради Бучанського району Київської області та Гостомельської селищної військової адміністрації Бучанського району Київської області в судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, відзиву на позовну заяву не подали, заперечень щодо позовних вимог до суду не надходило.

Третя особа приватний нотаріус Леденьов І.С. в судове засідання не з`явився, на виконання ухвали суду від 05.09.2025 надав до матеріалів справи копії матеріалів спадкової справи № 226/2019.

У зв`язку з неявкою сторін у судове засідання в силу вимог ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального Кодексу України (далі - ЦПК України) фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до вимог ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, та не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин суд, враховуючи вимоги ст. 280 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача та ухвалити по справі заочне рішення.

У відповідності до ч. 5 ст.268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явилися всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явилися всі учасники такої справи.

Заслухавши пояснення сторони позивача, показання свідків, дослідивши матеріали справи, в тому числі матеріали спадкової справи № 226/2019, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла мати позивача

ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що 05 грудня 2018 року складено актовий запис про смерть № 100.

За життя ОСОБА_2 склала заповіт від 03 червня 1992 року, відповідно до якого все належне їй майно заповіла своєму синові ОСОБА_8 , який після реєстрації шлюбу 24 травня 2005 року змінив прізвище на ОСОБА_9 .

До складу спадщини увійшли 1/2 частина житлового будинку АДРЕСА_1 , яка належала спадкодавиці на підставі договору дарування від 06 травня 1988 року, та земельна ділянка площею 0,0425 га, кадастровий номер 3222482401:01:006:0011, розташована за тією ж адресою, яка належала їй на підставі державного акта серії КВ № 9035670 від 30 жовтня 2003 року.

27 грудня 2019 року позивач звернувся до приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Леденьова І.С. із заявою про прийняття спадщини, у зв`язку з чим було заведено спадкову справу № 226/2019 до майна померлої ОСОБА_2 .

Листом від 14 січня 2020 року № 42/02-14 нотаріус повідомив позивача про необхідність підтвердження в судовому порядку факту його постійного проживання зі спадкодавицею на час відкриття спадщини, оскільки подані документи не давали можливості встановити такий факт у нотаріальному порядку.

У судовому засіданні 27.04.2026 року допитані як свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , які попереджені судом про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання чи відмову від давання показань за ст. ст. 384, 385 КК України, та пояснили, що ОСОБА_1 з 2010 року і до дня смерті матері - ІНФОРМАЦІЯ_1 постійно та безперервно проживав разом з ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , здійснював за нею догляд, вів з нею спільне господарство, ніс витрати на утримання будинку. Показання свідків є послідовними, узгоджуються між собою, а також з наявним у матеріалах справи актом про спільне проживання, складеним депутатом Горенської сільської ради, підстав не довіряти таким показанням суд не встановив.

Судом досліджено витребувані на підставі ухвали від 05.09.2025 матеріали спадкової справи № 226/2019, заведеної приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Леденьовим І.С. до майна ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , з яких вбачається, що з заявою про прийняття спадщини звернувся лише позивач, свідоцтво про право на спадщину йому не видавалося у зв`язку з відсутністю підтвердження факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, інші спадкоємці до нотаріуса із заявами про прийняття спадщини не зверталися.

Крім того, у матеріалах справи міститься акт, складений депутатом Горенської сільської ради Бондаренко Наталією Миколаївною на звернення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Згідно зі змістом зазначеного акта, під час виходу за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено, що за цією адресою була зареєстрована мати заявника ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , та проживає її син ОСОБА_1 . Також в акті зазначено, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , однак фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , з травня 2010 року по теперішній час.

Порядок прийняття спадщини визначено ст. ст. 1268, 1269 ЦК України. Відповідно до ч. ч. 3, 5 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї; незалежно від часу прийняття спадщина належить спадкоємцеві з часу її відкриття.

Згідно з розясненнями, викладеними у п. п. 2 та 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, зокрема факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а таке проживання не підтверджено відповідними документами, у звязку з чим нотаріус відмовив у оформленні спадщини, спадкоємець вправі звернутися до суду із заявою про встановлення такого факту.

Судом встановлено та підтверджено сукупністю зібраних у справі доказів: актом про спільне проживання, складеним депутатом Горенської сільської ради, матеріалами спадкової справи № 226/2019, а також узгодженими показаннями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , допитаних у судовому засіданні під попередженням про кримінальну відповідальність, що ОСОБА_1 з 2010 року і до дня смерті матері ОСОБА_2 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 , постійно проживав разом з нею за адресою: АДРЕСА_1 .

Отже, суд дійшов висновку, що зібраними у справі доказами підтверджується факт постійного проживання позивача ОСОБА_1 разом зі спадкодавицею ОСОБА_2 на час відкриття спадщини, а саме станом на 04 грудня 2018 року. Відтак, відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України, позивач вважається таким, що прийняв спадщину після смерті матері, а тому його позовні вимоги в частині встановлення факту постійного проживання зі спадкодавицею підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину. Разом з тим, зважаючи на відмову нотаріуса вчинити відповідну нотаріальну дію без судового встановлення факту постійного проживання, позивач був позбавлений можливості реалізувати своє право на спадкування в нотаріальному порядку, у зв`язку з чим вправі захистити своє право шляхом звернення до суду з вимогою про визнання права власності на спадкове майно.

Оскільки судом встановлено факт постійного проживання позивача зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а спадкове майно не було прийняте будь-ким з інших спадкоємців та не набуло статусу відумерлої спадщини у розумінні ст. 1277 ЦК України, підстави для відмови у задоволенні позовних вимог до Гостомельської селищної ради Бучанського району Київської області та Гостомельської селищної військової адміністрації Бучанського району Київської області, залучених до участі у справі як органів, до повноважень яких могло б перейти вирішення питання щодо відумерлої спадщини, відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Оцінивши досліджені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими належними, допустимими та достатніми доказами, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке. Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» як особа з інвалідністю I групи. Оскільки позивач судовий збір не сплачував, підстави для його розподілу між сторонами відповідно до статті 141 ЦПК України відсутні.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 12161218, 1223, 1247, 1248, 12681270, 1277, 1296 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 12, 76, 81, 141, 258, 259, 265, 268, 273 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Гостомельської селищної ради Бучанського району Київської області, Гостомельської селищної військової адміністрації Бучанського району Київської області, третя особа: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Леденьов Іван Сергійович, про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем та визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом - задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) разом зі спадкодавцем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на 1/2 (одну другу) частину житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на земельну ділянку площею 0,0425 га, кадастровий номер 3222482401:01:006:0011, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судові витрати позивачем не понесені у зв`язку зі звільненням від сплати судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного тексту заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку відповідачем шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом цих строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 21 вересня 2026 року.

Суддя Ірина КОЗАК