Рішення № 140669964, 10.09.2026, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/9793/25

Провадження № 2/369/4309/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.09.2026 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючої судді Козак І.А.,

за участю секретаря Кавун Є.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовною заявою Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

У червні 2025 року представник позивача Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського", в особі ректора А. Мельниченко звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що наказом від 13.10.2022 року № 3728-с ОСОБА_2 був зарахований до Київського політехнічного інституту ім. Ігоря Сікорського студентом 1 курсу заочної форми здобуття освіти за кошти фізичних та/або юридичних осіб.

30.09.2022 року між сторонами було укладено Договір про надання платної освітньої послуги №22408, відповідно до якого відповідач взяв на себе фінансові зобов`язання щодо оплати освітньої послуги, яка надається йому позивачем.

Загальна вартість освітньої послуги за весь строк навчання становить 39300,00 грн, вартість освітньої послуги за 2022-2023 навчальний рік складає 26200,00 грн.

Відповідно до графіку навчального процесу на 2022-2023 навчальний рік (очна форма навчання) для здобувачів ступеня вищої освіти «магістр» навчальні семестри розпочались 03.10.2022 (перший семестр) та 06.02.2023 (другий семестр).

Таким чином, у 2022-2023 навчальному році відповідач повинен був безготівково внести плату за освітню послугу в розмірі 13100,00 грн не пізніше 12.10.2022 (за перший ) та в розмірі 13100,00 грн не пізніше 15.02.2023 (за другий семестр). семестр).

В порушення умов Договору, оплату вартості освітньої послуги навчання в 2022-2023 навчальному році відповідач здійснив частково. Зокрема, відповідач здійснив платіж 21.04.2023 в розмірі 15000,00 грн. Будь-яких інших коштів на поточний рахунок позивача від відповідача не надходило.

Наказом № 2235-с від 09.06.2023 ОСОБА_2 було відраховано з КПІ ім. Ігоря Сікорського за власним бажанням з 09.06.2023.

Враховуючи вищевикладене, у відповідача виникла заборгованість за освітню послугу у загальному розмірі 11200,00 грн.

Враховуючи наведене представник позивача просив суд стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» заборгованість за Договором про надання платної освітньої послуги № 22408 від 30 вересня 2022 року у розмірі 11 200,00 грн, пеню в розмірі 5325,21 грн, інфляційні нарахування на заборгованість у сумі 3182,17 грн та 954,70 грн 3% річних та судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 червня 2025 року прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явилася, разом з тим, подала клопотання про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, щодо ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки суду не повідомила. Заяв, клопотань чи відзиву на позов до суду не подала.

Згідно ч. 8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно вимог ст.223, 280, 281 ЦПК України, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи, проти такого вирішення справи не заперечує і представник позивача.

За змістом вимог ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.

Згідно постанови КЦС Верховного Суду від 30 вересня 2022 року у справі за №761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбулось, то датою його ухвалення є дата складання повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Статтями 13,81 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених Кодексом випадках.

Судом встановлено, що наказом від 13.10.2022 року № 3728-с ОСОБА_2 був зарахований до Київського політехнічного інституту ім. Ігоря Сікорського студентом 1 курсу заочної форми здобуття освіти за спеціальністю 081 «Право» за кошти фізичних та/або юридичних осіб.

30.09.2022 року між Національним технічним університетом України «Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського» та ОСОБА_1 укладено Договір про навчання в Університеті № ФСП-22408.

Згідно пункту 2 Договору про навчання позивач зобов`язується здійснити підготовку вступника ОСОБА_2 за заочною формою здобуття освіти за спеціальністю 081 Право для здобуття ступеня вищої освіти магістр.

30.09.2022 року між сторонами було укладено Договір про надання платної освітньої послуги №22408, відповідно до якого відповідач взяв на себе фінансові зобов`язання щодо оплати освітньої послуги, яка надається йому позивачем за Договором про навчання в університеті № ФСП-22408 від 30.09.2022 року (Розділ І Договору).

Відповідно до п. 1 Розділу ІІІ Договору про надання платної освітньої послуги №22408 від 30.09.2022 року, загальна вартість освітньої послуги за весь строк навчання становить (без урахування інфляції) 39300,00 грн. Вартість освітньої послуги за кожен наступний рік навчання складається із вартості попереднього року навчання, збільшеної на рівень інфляції за попередній календарний рік.

У відповідності до п.п. 2 та 3 Розділу ІІІ Договору про надання платної освітньої послуги №22408 від 30.09.2022 року, вартість освітньої послуги навчання становить: 2022-2023 навчальний рік 26200,00 грн. Замовник вносить плату щосеместрово. Замовник здійснює оплату у безготівкові формі не пізніше 10 (десяти) днів з початку кожного семестру.

Відповідно до п. 3 Розділу ІV Договору про надання платної освітньої послуги №22408 від 30.09.2022 року, у випадку порушення сторонами термінів та порядку оплати за надання освітньої послуги (повернення оплати) на суми, які мають бути сплачені (повернуті), нараховується пеня за кожний день затримки оплати (повернення оплати) у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідачем не було належним чином виконано свого обов`язку щодо сплати вартості наданих освітніх послуг за договором.

За розрахунками Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського» від 24.04.2024 року, заборгованість за надані освітні послуги згідно договору № 22408 від 30.09.2022 року здобувача вищої освіти ОСОБА_2 становить 11200,00 грн.

07.05.2024 року на адресу відповідача ОСОБА_1 Національним технічним університетом України «Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського» направлено претензію №Рвих/01.03.03/537/24 від 06.05.2024 року.

Отримання вказаного поштового відправлення підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Вказана претензія про сплату заборгованості за навчання та нарахованої пені було проігноровано відповідачем.

Відповідно до вимог ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в строк, встановлений в договорі, одностороння відмова від зобов`язання, якщо інше не встановлено договором, не допускається.

За змістом статей 626, 629, 638 та 903 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами. Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Договір про надання послуг навчання відноситься до договорів про надання послуг, які регулюються главою 63 Цивільного кодексу України.

Відповідно ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності. Її замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін (ч.1 ст. 907 ЦК України).

Відповідно ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в розмірі, що встановлені договором.

Частиною 1 ст. 73 Закону України «Про вищу освіту» передбачено, що заклад вищої освіти відповідно до законодавства та статуту може надавати фізичним та юридичним особам платні послуги за умови забезпечення надання належного рівня освітніх послуг як основного статутного виду діяльності.

Відповідно до ч.6 ст.73 цього Закону розмір плати за весь строк навчання для здобуття відповідного ступеня вищої освіти, підвищення кваліфікації, а також порядок оплати освітньої послуги (разово, щороку, щосеместрово, щомісяця) встановлюються у договорі (контракті), що укладається між закладом вищої освіти та фізичною (юридичною) особою, яка замовляє платну освітню послугу для себе або для іншої особи, беручи на себе фінансові зобов`язання щодо її оплати.

Частиною 6 ст. 64 Закону України «Про вищу освіту» передбачено, що розмір плати за навчання протягом розрахункового строку виконання освітньої програми для здобуття відповідного ступеня вищої освіти, підвищення кваліфікації, включаючи виготовлення документа про освіту та додатка до нього, а також порядок оплати освітньої послуги (разово, щороку, щосеместрово, щомісяця, за кредити ЄКТС) встановлюються в договорі (контракті), що укладається між закладом вищої освіти та фізичною(юридичною) особою, яка замовляє платну освітню послугу для себе або для іншої особи, беручи на себе фінансові зобов`язання щодо її оплати.

Як вбачається з умов договору про надання платної освітньої послуги № 22408 від 30.09.2022 року, укладеного між Національним технічним університетом України «Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського» та ОСОБА_1 , замовник зобов`язаний своєчасно вносити плату за освітню послугу в розмірах та в порядку, встановлених договором (п. 3 Розділу ІІ).

Оскільки ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання не виконала, заборгованість за навчання не погашена, суд дійшов висновку про задоволення позову та стягнення із відповідача заборгованості за договором про надання освітніх послуг в сумі 11 200 грн, нарахованої пені за прострочення виконання зобов`язання в сумі 5 325,21 грн, інфляійних нарахувань на заборгованість у сумі 3 182,17 грн та 3% річних у розмірі 954,70 грн.

Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Саме лише прийняття судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов`язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум.

Положеннями ст. 611 ЦК передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Зокрема, статтею 625 ЦК врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов`язання, які мають особливості. Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. (постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 910/1238/17, від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12).

Відповідно до пункту 8.35 постанови від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19), Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Отже, в охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Вказаний висновок сформульований Великою Палатою Верховного Суду у пункті 54 постанови від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) та пункті 6.19. постанови від 04 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16 (провадження № 12-142гс19).

Передбачене частиною другою статті 625 ЦК України нарахування 3 % річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації від боржника. Такі висновки містяться, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16.

Таким чином, враховуючи вищенаведені положення законодавства, а також зважаючи на те, що обставини щодо невиконання ОСОБА_1 своїх грошових зобов`язань перед позивачем знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду, а тому суд вважає, що вимоги позивача про сплату відповідачем 3% річних та інфляційних втрат за прострочення грошового зобов`язання за договором про надання платної освітньої послуги № 22408 від 30.09.2022 року, є правомірними.

Згідно з наданим позивачем розрахунком, інфляційне збільшення за період з 13.10.2022 по 15.02.2023 на суму заборгованості 13 100,00 грн складає 625,07 грн (13 100,00 х 1,04771543 - 13 100,00); за період з 16.02.2023 по 20.04.2023 на суму заборгованості 26 200,00 грн складає 446,19 грн (26 200,00 х 1,01703000 - 26 200,00); за період з 21.04.2023 по 30.04.2023 на суму заборгованості 11 200,00 грн складає 2 110,91 грн (11 200,00 х 1,18847438 - 11 200,00).

Отже, загальний розмір заявленого позивачем інфляційного збільшення суми боргу складає 3 182,17 грн.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку, 3 % річних за період прострочення грошового зобов`язання з 13.10.2022 по 15.02.2023 на суму заборгованості 13 100,00 грн складає 135,67 грн (13 100,00 х 3 % х 126 : 365); за період прострочення грошового зобов`язання з 16.02.2023 по 20.04.2023 на суму заборгованості 26 200,00 грн складає 137,82 грн (26 200,00 х 3 % х 64 : 365); за період прострочення грошового зобов`язання з 21.04.2023 по 31.12.2023 на суму заборгованості 11 200,00 грн складає 234,74 грн (11 200,00 х 3 % х 255 : 365); за період прострочення грошового зобов`язання з 01.01.2024 по 31.12.2024 на суму заборгованості 11 200,00 грн складає 336,00 грн (11 200,00 х 3 % х 366 : 365); за період прострочення грошового зобов`язання з 01.01.2025 по 30.04.2025 на суму заборгованості 11 200,00 грн складає 110,47 грн (11 200,00 х 3 % х 120 : 365).

Отже, загальний розмір заявлених позивачем 3 % річних складає 954,70 грн.

З огляду на те, що відповідач порушив вказане грошове зобов`язання, у позивача виникло право на застосування наслідків такого порушення відповідно до статті 625 ЦК України шляхом стягнення з ОСОБА_1 , заявлених у прохальній частині позовної заяви, 3% річних у сумі 954,70 грн та інфляційні нарахування за період прострочення у сумі 3182,17 грн.

Щодо вимог про стягнення пені, суд зазначає наступне.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Відповідно до п. 3 розділу IV Договору, у випадку порушення сторонами термінів та порядку оплати за надання освітньої послуги (повернення оплати на суми, які мають бути сплачені (повернуті), нараховується пеня за кожен день затримки оплати (повернення оплати) у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 2 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За наведених обставин позивачем правомірно пред`явлено вимоги до відповідача про стягнення пені у розмірі 5 325, 21 грн.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості є обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, суд присуджує стягнути з ОСОБА_1 на користь Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3028 грн 00 коп. які сплачено позивачем за подання позову до суду.

На підставі ст. ст. 207, 526, 530, 626, 628, 633, 638, 1048, 1054, 1055 ЦК України, керуючись ст.ст.12, 19, 43, 49, 81, 133, 141, 259, 263-265, 274-284, 354-355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського» заборгованість за договором про надання платної освітньої послуги № 22408 від 30.09.2022 року, яка виникла станом на 24.04.2024 в сумі 20 662 (двадцять тисяч шістсот шістдесят дві тисячі) грн 08 коп, з яких: 11 200 (одинадцять тисяч двісті) грн - сума заборгованості за договором про надання платної освітньої послуги; 5 325 (п`ять тисяч триста двадцять п`ять) грн 21 коп. пеня; 3 182 (три тисячі сто вісімдесят дві) грн 17 коп. - сума нарахованих інфляційних втрат; 954 (дев`ятсот п`ятдесят чотири) грн 70 коп. - сума нарахованих 3% річних.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського» 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп. в рахунок сплаченого при зверненні в суд судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Інформація про позивача: Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського», адреса: 03056, м. Київ, пр.-т Берестейський, буд. 37, код ЄДРПОУ: 02070921.

Інформація про відповідача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 .

Повний текст рішення складено 10 вересня 2026 року.

Суддя Ірина КОЗАК