Єдиний державний реєстр судових рішень
ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА
Справа № 757/47772/26-к
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 жовтня 2026 року м. Київ
Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора у кримінальному провадженні - заступника начальника відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 62025100110000033 від 29.01.2025 року, -
В С Т А Н О В И В:
Прокурор у кримінальному провадженні - заступник начальника відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту, із забороною відчуження, розпорядження та користування, на земельні ділянки з кадастровими номерами 3222081900:01:002:0278, 3222081900:01:005:0358, 3222081900:03:008:0033, 3222081900:01:002:0277, 3222081900:01:002:0265, 3222081900:03:013:0199, право приватної власності на які зареєстровано за СГВК "ПЕРЕМОГА" (ЄДРПОУ 03755489).
В обґрунтування клопотання прокурор вказує, що зазначене майно відповідає ознакам, визначеним у ст. 98 КПК України, а тому з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні, підлягає арешту.
До початку судового засідання прокурор групи прокурорів ОСОБА_4 подав заяву, у якій просив здійснювати розгляд клопотання за його відсутності, клопотання підтримав та просив його задовольнити з наведених у ньому підстав.
На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого/прокурора розглядається без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, оскільки це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Згідно з нормою ч. 1 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалася.
Вивчивши клопотання та дослідивши надані матеріали, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Правовою підставою заявленого арешту є збереження речових доказів, передбачене п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України. Згідно з ч. 3 цієї статті з такою метою може бути арештоване майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям ст. 98 КПК України.
Як убачається з матеріалів клопотання, постановою слідчого відповідні земельні ділянки визнано речовими доказами у кримінальному провадженні. На обґрунтування необхідності застосування арешту прокурор посилається, зокрема, на відомості, викладені в матеріалах камеральної перевірки, якою, як зазначено у клопотанні, зафіксовано протиправність здійснення державної реєстрації вказаних земельних ділянок.
Разом із тим, наявність у матеріалах кримінального провадження відомостей про можливі порушення під час державної реєстрації прав на нерухоме майно сама по собі не є достатньою підставою для накладення арешту на таке майно. Відповідно до вимог ст. 170 КПК України сторона обвинувачення має довести необхідність застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження та обґрунтувати його відповідність визначеній законом меті.
Однак, у поданому клопотанні прокурор не навів конкретних обставин, які б свідчили про існування реальної загрози відчуження зазначених земельних ділянок або вчинення інших дій, що можуть перешкодити досягненню завдань кримінального провадження. Також не наведено належного обґрунтування необхідності застосування до них усього обсягу обмежень, зокрема заборони користування та розпорядження.
Сам факт визнання земельних ділянок речовими доказами та посилання на результати камеральної перевірки не звільняють сторону обвинувачення від обов`язку довести необхідність їх арешту. При цьому, матеріали камеральної перевірки, на які посилається прокурор, не підміняють обов`язку обґрунтувати наявність передбачених кримінальним процесуальним законом підстав для застосування відповідного заходу забезпечення кримінального провадження.
Слідчий суддя враховує, що арешт майна є втручанням у право власності, а тому таке обмеження має бути обґрунтованим, необхідним та співмірним із завданнями кримінального провадження. Проте прокурором не наведено достатніх доводів, які б давали змогу дійти висновку, що незастосування арешту створюватиме загрозу втрати майна як речового доказу або іншим чином перешкоджатиме кримінальному провадженню.
За таких обставин слідчий суддя доходить висновку, що сторона обвинувачення не довела необхідності накладення арешту на зазначені земельні ділянки з метою збереження речових доказів, а також обґрунтованості застосування заявлених обмежень права власності.
Отже, у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на земельні ділянки слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 98, 170-173, 175, 309, 372, 392, 532 КПК України, -
П О С Т А Н О В И В :
У задоволенні клопотання - відмовити.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_5
Судове рішення № 140668621, Печерський районний суд міста Києва було прийнято 16.10.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 757/47772/26-к. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: