Ухвала суду № 140668472, 13.10.2026, Оболонський районний суд міста Києва

13.10.2026 Справа № 756/13847/26

Номер справи 756/13847/26

Номер провадження 2-з/756/163/26

УХВАЛА

13 жовтня 2026 року суддя Оболонського районного суду м. Києва Белоконна І.В., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Островської Оксани Володимирівни про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Дніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про припинення стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить припинити стягнення зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які стягуються на підставі рішення Оболонського районного суду м. Києва від 18.03.2013 у справі № 756/2080/13-ц, починаючи з дати набрання законної сили рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 28.08.2025 у справі № 756/11444/24.

Представником позивача подано заяву про забезпечення позову, в якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке здійснюється у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 на підставі виконавчого листа виданого Оболонським районним судом м. Києва.

В обґрунтування заявник посилається на п. 5 ч. 1 ст. 150, ч. 3 ст. 149 ЦПК України, а також на те, що неприйняття заходів забезпечення позову утруднить або унеможливить захист його майнових інтересів, оскільки повернення коштів, стягнутих і виплачених стягувачу після набрання законної сили рішенням про виключення відомостей про батьківство, у подальшому буде ускладненим.

Дослідивши матеріали заяви, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається, якщо існує обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ч. 2 ст. 149 ЦПК України).

Згідно з ч. 3 ст. 149 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами, та, зокрема, не можуть мати наслідком фактичне вирішення спору чи окремих позовних вимог до розгляду справи по суті.

Суд звертає увагу на правову природу заявленої позовної вимоги. Відповідно до ч. 2 ст. 188, ч. 2 ст. 197 СК України звільнення платника аліментів від обов`язку їх сплати (стягнення заборгованості) здійснюється виключно за рішенням суду, ухваленим за результатами дослідження та оцінки сукупності доказів у справі; закон наділяє суд дискреційним повноваженням ("суд може") і не передбачає автоматичного, безумовного припинення стягнення в силу самого факту виключення відомостей про батьківство. Отже, саме встановлення факту припинення аліментного обов`язку та визначення моменту такого припинення є предметом судового розгляду, який на момент подання заяви про забезпечення позову ще не завершено.

Заходом забезпечення позову заявник просить зупинити стягнення (перерахування коштів стягувачу) за чинним, не скасованим і не зупиненим в установленому законом порядку виконавчим документом. За своїм фактичним змістом та правовим наслідком такий захід є тотожним предмету заявленого позову - припиненню стягнення аліментів, оскільки унеможливлює фактичне отримання стягувачем коштів на утримання дитини саме у той спосіб і з того моменту, задоволення якого позивач просить досягти рішенням суду по суті спору. Застосування судом такого заходу до розгляду справи означало б дострокове, поза процедурою судового розгляду, надання позивачу того результату, якого він прагне досягти шляхом ухвалення рішення, що відповідно до ч. 3 ст. 149 ЦПК України є недопустимим.

Суд також враховує особливий характер спірних правовідносин. Аліменти є способом реалізації права дитини на належне утримання, гарантованого ч. 3 ст. 51 Конституції України, ст. 9 Сімейного кодексу України, ст. 27 Конвенції про права дитини. Згідно з п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", припинення стягнення аліментів здійснюється виключно з дня набрання законної сили відповідним рішенням суду, а не раніше. Передчасне зупинення поточного утримання дитини на період судового розгляду справи, по якій остаточне рішення ще не ухвалено, становило б необґрунтоване покладення на дитину ризику негативних наслідків судового спору між дорослими учасниками справи, що не відповідає меті інституту забезпечення позову та порушує справедливий баланс інтересів сторін.

Крім того, заявником не доведено обґрунтованого припущення про неможливість чи істотну ускладненість захисту його майнового інтересу в разі ухвалення рішення на його користь без вжиття невідкладних заходів забезпечення. Чинне процесуальне законодавство передбачає компенсаторні механізми захисту прав платника аліментів у разі задоволення його позову, зокрема шляхом вирішення питання про подальшу долю виконавчого провадження на підставі остаточного судового рішення, а також не позбавляє позивача права на звернення з вимогами, спрямованими на повернення коштів, безпідставно (за його твердженням) одержаних стягувачем після набрання законної сили рішенням про виключення відомостей про батьківство, в окремому передбаченому законом порядку. Отже, негативні наслідки для позивача у разі відмови у забезпеченні позову не є незворотними.

За таких обставин суд дійшов висновку, що заявлений захід забезпечення позову не відповідає вимогам співмірності та допустимості, встановленим ст. 149-151 ЦПК України, оскільки його застосування призведе до фактичного вирішення спору до розгляду справи по суті, а відтак заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 149, 150, 153, 353 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Островської Оксани Володимирівни про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Дніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про припинення стягнення аліментів - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя І.В. Белоконна