Рішення № 140668133, 02.10.2026, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/1824/26провадження №: 2/398/2615/26

РІШЕННЯ

Іменем України

"02" жовтня 2026 р. м. Олександрія

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі :

головуючої судді Голосеніної Т.В.

з участю секретаря судових засідань Шаповал І.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Олександрії цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 520573429 від 09.02.2022 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що 09.02.2022 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 520573429, підписаний відповідачем електронним підписом, відтвореним з використанням одноразового ідентифікатора (електронного підпису) MNV9К2F8, надісланим йому кредитодавцем на номер мобільного телефону. Відповідно до кредитного договору кредитодавець надав відповідачці кредит у сумі 15000 грн., в подальшому відповідач збільшив кредитний до 22000 грн., на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник (відповідачка) зобов`язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у кредитному договорі, додатках до нього та у Правилах надання грошових коштів у позику. Відповідач кредитні кошти отримав, але свої зобов`язання належним чином не виконав, внаслідок чого у виникла заборгованість.

28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладений договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» передало (відступило) за плату ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги, а ТОВ «Таліон Плюс» прийняло належні ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрах боржників, в тому числі право вимоги за кредитним договором № 520573429 від 09.02.2022 до відповідача ОСОБА_1

30.10.2023 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладений договір факторингу № 30/1023-01, відповідно до якого ТОВ «Таліон Плюс» передало (відступило) за плату ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» прийняло належні ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрах боржників, в тому числі право вимоги за кредитним договором № 520573429 від 09.02.2022 до відповідача ОСОБА_1

11.07.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та позивачем ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» укладений договір факторингу № 11/07/25-Е, відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» передало (відступило) за плату ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» прийняло належні ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, в тому числі право вимоги за кредитним договором № 520573429 від 09.02.2022 до відповідача ОСОБА_1 на суму 24645,07 грн, з яких: 19843,14 грн - заборгованість по кредиту та 4801,93 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 520573429 від 09.02.2022 року у сумі 24645,07 грн та судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 2662,40 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 7000 грн.

Ухвалою від 27.04.2026 року відкрите провадження у справі та справа призначена до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

У судове засідання представник позивача не з`явився, у позовній заяві просить розглянути справу за відсутності представника позивача,позовні вимоги підтримує у повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач надав суду заперечення, відповідно до яких зазначив, що кредитний договір було укладено у лютому 2022 року. Після укладення договору він не здійснював платежів, не укладав додаткових угод та не вчиняв інших дій, які б свідчили про визнання боргу. Зазначив, що йому не відомо про наявність належних правових підстав для переходу прав вимоги від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «ФК «Ейс». Просить застосувати строки позовної давності, у задоволені позовних вимог просить відмовити.

Суд, дослідивши надані сторонами документи і матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до такого висновку.

Частинами 1, 3 статті 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст.205 ЦК України правочин може вчинитися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Відповідно до положень ч. 1, ч.2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. 1, ч.2 ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства (ч. 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч.8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до положень ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтею 1056-1 ЦК України встановлено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.

Судом встановлено, що 09.02.2022 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладений договір кредитної лінії № 520573429, підписаний відповідачем електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора MNV9К2F8, наданого кредитодавцем ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на номер мобільного телефону НОМЕР_1 , вказаний ОСОБА_1 у заявці на отримання грошових коштів в кредит від 09.02.2022 року. Також, у заявці зазначений номер карти для отримання кредитних коштів № НОМЕР_2 . (а.с.35).

Факт укладення кредитного договору відповідачем не спростовується, оскільки у запереченнях останній зазначив, що кредитний договір був ним укладений та після його укладення відповідач не сплачував жодних платежів та не укладав додаткоих угод.

Відповідно до 2.1. договору Кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові Кредит у вигляді Кредитної лінії, в розмірі Кредитного ліміту на суму 22000 грн 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі,

Пунктом 2.2. зазначена сума Кредитного ліміту. Вказана в п. 2.1. Договору, це максимальна сума Кредиту, яка протягом строку дії Договору одночасно може бути у розпорядженні Позичальника.

Пунктом 2.3. зазначено, що Кредитодавець надає Позичальнику перший Транш за Договором в сумі 15000 грн. 00 коп. одразу після укладення Договору, який має бути повернено до 11.03.2022 р. Другий та решта Траншів за Договором надаються Позичальнику протягом Дисконтного періоду кредитування на умовах передбачений цим Договором. Загальна сума Кредиту за цим Договором складається з сум Кредиту за всіма наданими Траншами, що отримані Позичальником протягом всього строку дії Договору.

Відповідно до п.5.1 договору зазначено, що за вибором Позичальника, кожен окремий Транш за цим Договором може надаватися Позичальнику шляхом ініціювання Кредитодавцем безготівкового перерахування суми Кредиту на банківський рахунок Позичальника, за реквізитами Платіжної картки 5375-41XX-XXXX-7416, що відбувається до 3 (трьох) банківських днів з моменту укладення Договору чи ініціювання отримання чергового Траншу за Договором.

Пунктом 6.1 договору визначено, що Позичальник в будь-який час, протягом Дисконтного періоду дії Договору, може збільшити суму Кредиту (отримати черговий Транш) в межах Кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в Особистому кабінеті, в тому числі при частковому погашенні Кредиту. При ініціюванні отримання нових Траншів за Договором Позичальник обирає один із доступних варіантів отримання Кредиту зазначених в п. 5.1. Договору.

Відповідно до довідок ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» від 21.09.2025 року зазначено, що на рахунок отримувача ОСОБА_1 НОМЕР_3 , платіжна карта 5375-41ХХ-ХХХХ-7416 перераховано 2500 грн. 16.02.2022 року; 16.02.2022 року 15000 грн., 13.02.2022 року 3000 грн., 09.02.2022 року 15000 грн.

Факт перерахування кредитних коштів відповідачу також підтверджується платіжними дорученнями від 09.02.2022 року на суму 15000 грн.; від 13.02.2022 року на суму 3000 грн., від 16.02.2022 року на суму 1500 грн., від 16.02.2022 року на суму 2500 грн.

Окрім цього, відповідно до листа АТ «Універсал Банк» від 21.05.2026 року зазначено, що на імя ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , емітовано платіжну картку НОМЕР_5 та у період з 09.02.2022 року по 21.02.2022 року на зазначену платіжну карту було зараховано 15000 грн., 3000 грн., 2500 грн., 1500 грн., що також підтверджується рухом коштів по картці.

Щодо заперечень відповідача про укладання з первісним кредитором додаткових угод для збільшення кредитного ліміту, то зазначений факт спростовується довідкою щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», відповідно до якої зазначено, що відповідачем ініційовано 13.02.2022 року збільшення кредитного ліміту на 3000 грн., 16.02.2022 року 1500 грн., 16.02.2022 року 2500 грн., сплачено 11.03.2022 року в рахунок погашення процентів 558,00 грн. а тому, дисконтний період продовжено до 10.04.2022 року.

Відповідно до розділу 7 кредитного договору визначено наступне:

п.7.1. на момент укладення цього Договору, Сторони дійшли згоди, що сума Кредиту за всіма наданими Траншами має бути повернена Кредитодавцю не пізніше дати закінчення Дисконтного періоду кредитування - 11.03.2022, а саме не пізніше ніж через 30 (тридцять) днів від дати отримання першого Траншу Позичальником;

п.7.2. дата повернення Кредиту, що вказана в п. 7.1. Договору, переноситься, а вказаний строк кредитування продовжується при настанні наступних відкладальних обставин:

п.п.7.2.1. у разі продовження Позичальником Дисконтного періоду кредитування, зобов`язання щодо повернення основної суми Кредиту кожен раз переносяться на нову дату закінчення Дисконтного періоду кредитування, вирахувану відповідно до правил цього Договору;

п.п.7.2.2. у разі якщо Позичальник продовжує користуватись Кредитом після закінчення Дисконтного періоду кредитування, зобов`язання щодо повернення основної суми Кредиту переносяться на наступний день після закінчення Дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов`язання Позичальника по оплаті основної суми Кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 (дев`яносто) календарних днів від дати закінчення Дисконтного періоду.

п.7.3. Проценти за Договором сплачуються в наступному порядку:

п.п.7.3.1. протягом Дисконтного періоду кредитування Позичальник зобов`язаний сплатити Кредитодавцю проценти не пізніше останнього дня Дисконтного періоду кредитування. У разі продовження Позичальником Дисконтного періоду кредитування, Позичальник кожен раз сплачує всі нараховані проценти не пізніше нової дати закінчення Дисконтного періоду кредитування, вирахуваної відповідно до правил цього Договору;

п.п.7.3.2. після закінчення Дисконтного періоду кредитування, Позичальник зобов`язаний сплачувати Кредитодавцю проценти щоденно.

Суд звертає увагу відповідача, що відповідно п.6.2 кредитного договору укладення додаткової угоди для отримання чергового траншу передбачено лише за умови отримання нового траншу на інший банківський рахунок, ніж зазначений п.5.1.1 кредитного договору.

Як зазначалося судом вище, п.2.3 кредитного договору передбачено, що перший Транш за Договором в сумі 15000 грн. 00 коп. має бути повернено до 11.03.2022 р. Другий та решта Траншів з Договором надаються Позичальнику протягом Дисконтного періоду кредитування на умовах передбачений цим Договором.

Оскільки відповідачем було вчинено дії щодо отримання нових траншів та для продовження дисконтного періоду, відповідно до вимог п.7.1 кредитного договору та довідки ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі, дисконтний період продовжено до 10.04.2022 року.

З огляду на зазначене вище, та вимог п.п.7.2.2 кредитного договору, якщо Позичальник продовжує користуватись Кредитом після закінчення Дисконтного періоду кредитування, зобов`язання щодо повернення основної суми Кредиту переносяться на наступний день після закінчення Дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов`язання Позичальника по оплаті основної суми Кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 (дев`яносто) календарних днів від дати закінчення Дисконтного періоду.

Таким чином, строк кредитування було продовжено на 90 днів, а саме до 09.07.2022 року.

Відповідно до Розділу 8 кредитного договору зазначено, що за користування Кредитом Позичальник зобов`язаний сплачувати Кредитодавцю проценти за користування Кредитом. Інших витрат Позичальника, крім процентів за користування Кредитом, Договором не передбачено.

Процентні ставки за Договором є фіксованими і не підлягають зміні Кредитодавцем в односторонньому порядку в сторону погіршення для Позичальника. Загальні витрати за Договором та загальна вартість кредиту за Договором залежить від обраної моделі поведінки Позичальника і прораховується в порядку описаному нижче.

За умови якщо Позичальник не скористається умовами зменшення витрат та загальної вартості Кредиту за Договором на умовах пункту 8.5. Договору, то зобов`язання Позичальника по сплаті процентів за весь строк Дисконтного періоду кредитування визначається за процентною ставкою 766,50 (сімсот шістдесят шість цілих п`ять десятих) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 2,10 відсотків в день від суми залишку Кредиту що знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним (далі Базова процентна ставка).

Зобов`язання по сплаті процентів за користування Кредитом після закінчення Дисконтного періоду кредитування визначається за процентною ставкою 1087,70 (одна тисяча вісімдесят сім цілих сім десятих) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 2,98 відсотків в день від суми залишку Кредиту, що знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним

Згідно розрахунку заборгованості, який надано ТОВ «Манівео швидка фінансова дорога» заборгованість нарахована за період з 09.02.2022 року по 25.05.2022 року, загальна сума заборгованості складає 21152,79 грн., з яких: 19843,14 грн. заборгованість за кредитом, 1309,65 грн. заборгованість за кредитом.

Відповідач ОСОБА_1 вказану заборгованість перед кредитодавцем TOB «Манівео швидка фінансова допомога» виконав не в повному обсязі, а саме сплачено 3179,00 грн.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з ч.1 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до положень ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Згідно з правовою позицією, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 "...заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом... боржник, який не отримав повідомлення про передачу прав вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору... неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі".

28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», як клієнтом, та ТОВ «Таліон Плюс», як фактором, укладено договір факторингу № 28/1118-01. За умовами даного договору, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов`язалось відступити ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ «Таліон Плюс» зобов`язалось їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за плату на умовах, визначених цим договором (п. 2.1 договору факторингу).

У відповідності до п. 4.1 договору факторингу, право вимоги переходить від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс» в день підписання сторонами реєстру прав вимог по формі, встановленій у відповідному додатку.

Відповідно до п. 8.6 договору факторингу додатки та додаткові угоди до даного договору набувають чинності з моменту їх підписання обома сторонами та становлять його невід`ємну частину.

28.11.2019 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» і ТОВ «Таліон Плюс» укладена додаткова угода №19, якою продовжено строк дії договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 до 31.12.2020.

31.12.2020 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» і ТОВ «Таліон Плюс» укладена додаткова угода №26, якою продовжено строк дії договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 до 31.12.2021 та договір факторингу викладений у новій редакції.

31.12.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» і ТОВ «Таліон Плюс» укладена додаткова угода №27, якою продовжено строк дії договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 до 31.12.2022.

31.12.2022 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» і ТОВ «Таліон Плюс» укладена додаткова угода №31 якою продовжено строк дії договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 до 31.12.2023.

31.12.2023 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» і ТОВ «Таліон Плюс» укладена додаткова угода №32, якою продовжено строк дії договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 до 31.12.2024.

Таким чином, з урахуванням умов договору факторингу №28/1118-01 та додаткових угод до нього, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії, тобто з 28 листопада 2018 року по 31 грудня 2024 року.

Пунктом 1.2 договору факторингу №28/1118-01 визначено, що перелік кредитних договорів наводиться у відповідних додатках до договору, а саме в реєстрах прав вимоги.

Відповідно до п. 1.3 договору факторингу №28/1118-01 під правом вимоги розуміється всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 178 від 25.05.2022 до договору факторингу № 28/1118-01, ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача ОСОБА_1 на загальну суму 21152,79 грн, з яких заборгованість по основному боргу (тіло кредиту) 19843,14 грн., заборгованість за відсотками 1309,65 грн.

Акт звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2022 року зі сплати суми фінансування за реєстром прав вимоги №178 від 25.05.2022 року за договором факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року підписаний сторонами ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс», тобто у межах продовженого строку дії договору факторингу.

Враховуючи наведене, договір факторингу № 28/1118-01 є рамковою угодою, адже він підтверджує згоду двох сторін співпрацювати протягом визначеного проміжку часу, а саме строку дії договору, тобто у період з 28 листопада 2018 року до 31 грудня 2024 року.

Згідно довідки про розрахунок заборгованості ТОВ «Таліон Плюс» від 25.05.2022 року обраховано заборгованість за кредитним договором №520573429 від 09.02.2022 року за період з 25.05.2022 року (дата придбання) до 08.07.2022 року, тобто в межах кредитного договору, яка складає 24645,07 грн., з яких: 19843,14 грн. заборгованість за тілом кредиту, 4801,93 грн. заборгованість за відсотками.

30 жовтня 2023 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» був укладений договір факторингу № 30/1023-01, відповідно до якого ТОВ «Таліон Плюс» передало (відступило) за плату ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» прийняло належні ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

З Витягу з реєстру прав вимоги № 1 від 30.10.2023 за договором факторингу № 30/1023-01 встановлено, що ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 520573429 від 09.02.2022 на суму 24645,07 грн, з яких: 19843,14 грн - заборгованість по основному боргу (тіло кредиту) та 4801,93 грн - заборгованість за відсотками.

11 липня 2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та позивачем ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» укладений договір факторингу № 11/07/25-Е, відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» передало (відступило) за плату ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» прийняло належні ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

З Витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 11/07/25-Е від 11.07.2025 встановлено, що ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 520573429 від 09.02.2022 на суму 24645,07 грн., з яких: 19843,14 грн - заборгованість по основному боргу (тіло кредиту) та 4801,93 грн - заборгованість за відсотками.

Враховуючи наведене, позивачем доведено перехід права вимоги за кредитним договором № 520573429 від 09.02.2022 року від первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Фінансова компанія «Ейс».

Оскільки відповідач ОСОБА_1 порушив взяті на себе зобов`язання, умови договору не виконав, тому суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову у повному обсязі.

Щодо клопотання відповідача про застосування до спірних правовідносин строку позовної давності суд зазначає наступне.

Позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст.256 ЦК України).

Загальний строк позовної давності три роки (ст.257 ЦК України).

Відповідно до вимог чинного законодавства у період з 02.04.2020 року до 04.09.2025 року перебіг строку позовної давності було зупинено.

Так, згідно п.12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України перебіг строку позовної давності було зупинено на строк з 02.04.2020 року по 30.06.2023 року через дію карантинних обмежень.

В період з 17.03.2022 року до 29.01.2024 року строк позовної давності зупинено на підставі п.19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, на період дії воєнного стану та оскільки воєнний стан в Україні було неодноразово продовжено, автоматично продовжувалася зупинка строків позовної давності.

Відповідно до ЗУ №4434-ІХ від 14.05.2025 року «Про внесення змін до розділу «Прикінцеві та перехідні положення ЦК України щодо поновлення перебігу позовної давності», який набрав чинності 04.09.2025 року, строки позовної давності поновлено.

Таким чином, заява відповідача щодо застосування до спірних правовідносин строків позовної давності не підлягає задоволенню.

При вирішенні питання про стягнення судових витрат, суд виходить з наступного.

У зв`язку із задоволенням позовних вимог, враховуючи вимоги ч.1 ст.141 ЦПК України, з відповідача слід стягнути на користь позивача судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України - судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000 від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.

Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження факту отримання правничої допомоги позивачем подано: договір про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025 року, укладений з АБ «Соломко та партнери»; додаткова угода №25770930094 від 01.09.2025 року до договору про надання правничої допомоги; протокол погодження вартості послуг до Договору про надання правничої допомоги від 20.08.2025 року №20/08/25-1; акт прийому-передачі наданих послуг від 29.12.2025 року; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю; довіреність.

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Тобто суд не може на власний розсуд зменшувати розмір витрат на оплату правничої допомоги, який підлягає відшкодуванню. Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові у справі №755/9215/15-ц (провадження 14-382цс19) від 19.02.2020 р.: «Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній зі сторін без відповідних дій з боку такої сторони».

Таким чином, суд зазначив, що у питанні визначення розподілу судових витрат судді мають виступати виключно як арбітри та надавати оцінку доказам та доводам, що наводяться сторонами. Вирішення питання про розподіл судових витрат судом на власний розсуд може бути підставою для оскарження такого рішення.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідачем не надано суду жодного клопотання, а також доказу щодо не співмірності судових витрат позивача.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про необхідність ухвалення додаткового рішення та задоволенню вимог в розмірі 7000 грн.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 520573429 від 09.02.2022 року в розмірі 24645,07 грн., з яких: 19843,14 грн. - заборгованість по основному боргу (тіло кредиту) та 4801,93 грн - заборгованість за відсотками, а також судові витрати 2662,40 грн. витрати по сплаті судового збору та 7000 грн. витрати на правничу допомогу.

Керуючись ст. ст. 4-13, 17, 18, 133, 137, 141, 263-265, 273, 280-282 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», ЄДРПОУ 42986956, заборгованість за договором кредитної лінії № 520573429 від 09.02.2022 року в розмірі 24645 (двадцять чотири тисячі шістсот сорок п`ять) 07 грн., з яких: 19843,14 грн. - заборгованість по основному боргу (тіло кредиту) та 4801,93 грн. - заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», ЄДРПОУ 42986956 2662,40 грн. судового збору та 7000 грн. витрат на правничу допомогу.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: м. Київ, вул.Юрія Поправки, 6, кабінет 13;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Т.В. Голосеніна