Рішення № 140667383, 15.10.2026, Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 215/1607/25

2/215/263/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2026 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Камбул М.О.,

при секретарі судового засідання Савельєвої Л.А.,

за участю прокурора Савелової О.М.,

за участю: позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

відповідача ОСОБА_3 ,

представника відповідача Демченка О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду №3 м. Кривого Рогу за правилами загального позовного провадження за допомогою звукозаписувального технічного засобу цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи: служба у справах дітей Виконавчого комітету Тернівської районної у місті ради, служба у справах дітей Боярської міської ради, служба у справах дітей по Салтівському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради, Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради про позбавлення батьківських прав, -

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача.

11.03.2025 представник позивача, адвокат Ніколенко К.В., яка діє в інтересах позивача ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав, в якій просить позбавити батьківських прав відповідача відносно малолітніх синів: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки остання не виконує свої батьківські обов`язки.

В обґрунтування позову представник вказує, що наприкінці серпня 2021 року, позивач познайомився з відповідачем, яка сподобалася ОСОБА_1 та вони почали зустрічатися. Починаючи з 24.02.2022 року, внаслідок початку повномасштабного військового вторгнення російської федерації на територію України було введено воєнний стан та зважаючи на той факт, що ОСОБА_1 є кадровим військовим, останній з початку повномасштабного вторгнення рф на територію України бере активну участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі відповідних військових підрозділів ЗСУ. Проте, незважаючи на вказані вище обставини, починаючи з листопада 2022 року, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебували у фактичних шлюбних відносинах (без офіційної реєстрації шлюбу), вели спільний побут та господарство, а також проживали однією сім`єю на орендованій квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 . З жовтня 2023 року, відносини між позивачем та відповідачем почали погіршуватися, остання неодноразово ініціювала побутові сварки та конфлікти. У свою чергу, зважаючи на періодичну відсутність ОСОБА_1 за місцем фактичного проживання у зв`язку з проходженням ним військової служби в лавах ЗСУ, відповідач будучи вагітною, нехтувала правилами гігієни, вела розгульний спосіб життя, не дотримувалася нормального режиму харчування та відпочинку, що призвело до передчасних пологів (зокрема: на 34 тижні вагітності) в результаті яких остання народила двох синів-двійнят ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до даних медичних виписок із історії хвороби від 03.06.2024р., складених КНП «Криворізький перинатальний центр зі стаціонаром» КМР стосовно кожного з хлопчиків-двійнят, діти народилися з низькою масою тіла (кожний по 2400 г), з діагнозом: неонатальна енцефалопатія, недоношеність, стан при госпіталізації у відділення постнатального виходжування новонароджених середньої важкості за рахунок неврологічної симптоматики, морфо-функціональної незрілості. Водночас, представник в позові звертає увагу суду на те, що під час перебування у пологовому відділенні КНП «Криворізький перинатальний центр зі стаціонаром» КМР, громадянка ОСОБА_3 агресивно ставилася до працівників медичного закладу, призначення по догляду за дітьми не виконувала, у зв`язку з цим, 09.05.2024р. відповідача було оглянуто лікарем-психіатром КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» ДОР, яким було встановлено діагноз: «Легка розумова відсталість, стадія легкої дебільності з порушенням поведінки», а також зазначено, що за станом здоров`я ОСОБА_3 самостійно доглядати за новонародженими дітьми не може. З огляду на вказані вище обставини, будучи рідним батьком синів-двійнят позивач забрав дітей з пологового будинку. При цьому, саме ОСОБА_1 та його матір (рідна бабуся хлопців-двійнят) ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) турбуються та здійснюють належний догляд за дітьми. Крім того, оскільки ОСОБА_1 є працездатним та наразі проходить військову службу у лавах ЗСУ, останній має достатній рівень доходу для забезпечення належного утримання дітей, дбайливо ставиться до своїх синів-двійнят, являється люблячим батьком, постійно піклується про стан їх здоров`я, їх оздоровлення, самостійно створює належні та комфортні умови для їх проживання. Натомість, представник акцентує увагу суду на той факт, що з боку позивача неодноразово здійснювалися спроби через спільних знайомих залучити відповідача до виховання синів-двійнят, але ОСОБА_3 свідомо відмовлялася приймати активну участь у турботі та вихованні дітей, зважаючи на наявність важливіших питань в її житті та власне дозвілля. У свою чергу, громадянка ОСОБА_3 взагалі не піклується про здоров`я дітей з моменту їх народження, а також не проявляє щодо синів-двійнят батьківської турботи. Крім того, відповідач неодноразово намагалася здійснити спроби викрадення дітей, вчиняла домашнє насилля по відношенню до останніх та рідної матері ОСОБА_1 , яка є рідною бабусею хлопців-двійнят.

Також, зважаючи на таку неадекватну поведінку Відповідача, Позивач намагався через спільних друзів та знайомих дізнатися, що саме могло стати причиною такого негативного ставлення ОСОБА_3 до нього та дітей. У свою чергу, останні додатково проінформували ОСОБА_1 , що окрім синів-двійнят у громадянки ОСОБА_3 є ще діти, стосовно яких останню попередньо було позбавлено батьківських прав за недогляд.

Таким чином, відповідач фактично ухиляється як в цілому від виховання синів двійнят, так і від їх будь-якого матеріального утримання, не піклується про їх фізичний та духовний розвиток, не забезпечує необхідного харчування, медичного обстеження, не спілкується з дітьми, що необхідно для формування їх нормальної самосвідомості; не цікавиться умовами проживання, рівнем їх забезпечення всім необхідним свідчить про те, що вона абсолютно свідомо самоусунулася від участі у житті своїх дітей, свідомо нехтує своїми обов`язками по їх вихованню, що є підставою для позбавлення її батьківських прав. Позивач вважає, що відповідач не може здійснювати своїх батьківських обов`язків і, скоріш за все, у неї взагалі відсутній материнський інстинкт, оскільки з моменту народження синів-двійнят вона практично не цікавиться ними, а також не приймає участі у житті дітей.

Крім того, 13.08.2025 від представника позивача надійшли додаткові пояснення, в яких адвокат Ніколенко К.В. вказала стосовно твердження Відповідача з приводу того, що Позивач шляхом обману заволодів її паспортом громадянина України та вніс зміни до актового запису про народження дітей себе як батька, що згідно з повними витягами з ДРАЦС щодо актового запису про народження за № 00052783868 від 02.08.2025р. та № 00052783792 від 02.08.2025р., складених Центрально-Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) стосовно малолітніх ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та ОСОБА_8 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), у графі «відомості про батька» вказано « ОСОБА_1 », а у графі «підстава запису відомостей про батька» вказано «спільна заява батьків про державну реєстрацію народження від 11.05.2024 року», що свідчить про наявність спільної згоди ОСОБА_3 та Позивача на внесення таких відомостей. Крім того, у розділі «внесено відомості про видані свідоцтва» у графі «повторне» вказано «ні», що підтверджує факт первинної реєстрації актового запису про народження двох синів двійнят.

Також представник звертає увагу, що при переміщенні Позивача у різні місця проходження військової служби та зміну фактичного місця проживання синів-двійнят, ОСОБА_1 одразу сповіщав відповідні територіальні підрозділи Служб у справах дітей та медичні заклади охорони здоров`я, які неодноразово здійснювали обстеження умов перебування дітей та проводили їх медичні огляди. Всупереч ст.81 ЦПК України, відповідачем не було подано жодного доказу, який би підтверджував її реальне прагнення здійснювати виховання синів-двійнят з моменту їх народження.

Стислий виклад позиції відповідача.

16.07.2025 від представника відповідача, адвоката Демченка О.О. надійшов відзив на позов в якому він вказав, що позивач забрав дітей при цьому нічого не повідомив про це відповідача. Остання не знала де знаходяться її діти, після чого зверталась до органів національної поліції та у службу у справах дітей. Позивач ніяким чином не погодив місце проживання дітей, постійно змінює адресу проживання, хоча в позовній заяві зазначено м. Боярка, в клопотанні про залучення третьої особи , просить залучити службу у справах дітей Салтівського району Харківської міської ради, так як проживає в м. Харків. Яким чином відповідач повинна дізнаватися де на даний час перебувають її діти, так як останній жодного разу про це її не повідомив. Це лише свідчить про переховування позивачем дітей, та навмисно не надання можливості матері бачити своїх дітей. Зі сторони позивача створюються штучні перешкоди у можливості бачення матері зі своїми дітьми, так як останньому відомо про матеріальне становище відповідача, та що в останньої не має можливості мандрувати по містам України з метою відшукування своїх дітей.

Представник вважає, що позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України). Відповідач на даний час хоче піклуватися про своїх дітей, але їй це не дозволяє позивач, так як переховує дітей від останньої. Представник звертає увагу на те, що в матеріалах справах відсутні будь - які документи на підтвердження того, що відповідач діяла не в інтересах дітей. Згідно акту обстеження умов проживання останньої, то в неї є дитячі іграшки, дитяче ліжко, умови проживання задовільні, що свідчить про те, що остання прагнула і на даний час бажає виховувати своїх дітей, та створила для цього умови у себе вдома. Відповідач любить своїх дітей, бажає брати активну участь у їх вихованні, проводити з ними спільно час. Хоч і склались негативні відносини позивача з відповідачкою, то це не повинно бути приводом для позбавлення її батьківських прав. Вважає, що позбавлення її батьківських прав негативно вплине на дітей. Крім цього відповідач стверджує, що позивач взагалі не є біологічним батьком даних дітей, а лише забрав її з пологового будинку та в подальшому шляхом обману заволодів її паспортом громадянина України та вніс зміни до актового запису про народження дітей , де зазначив себе батьком дітей.

Заяви, клопотання учасників справи.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та представник позивача, адвокат Ніколенко К.В. підтвердили обставини викладені в позові, позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 та її представник, адвокат Демченко О.О. в судовому засіданні позов не визнали, заперечували проти позбавлення відповідача батьківських прав відносно малолітніх дітей, вказують про бажання відповідача турбуватися про своїх дітей та про те, що позивач переховує дітей, не повідомляє їх місце мешкання та не надає можливості відповідачу бачитися з дітьми та піклуватися про них.

Представник служби у справах дітей Виконавчого комітету Тернівської районної у місті ради Бальвас В. в судове засідання не з`явився, 21.04.2025 через канцелярію суду подав письмові пояснення по справі в яких просив проводити розгляд справи за відсутості їх представника та вказав, що рішення по справі залишає на розсуд суду.

Представник служби у справах дітей Боярської міської ради в особі органу опіки та піклування в судове засідання не з`явився Слобоженко Т, 17.04.2025 через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи за відсутності їх представника.

Представник служби у справах дітей по Салтівському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради Білецька Л., в судове засідання не з`явилася, через канцелярію суду 06.10.2025 подала клопотання про заміну третьої особи.

Представник третьої особи - Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради Федоровська О.С., в судове засідання не з`явилася 30.12.2025 через канцелярію суду надала письмові пояснення. Також надали письмові пояснення в яких вказують, що підтримують позовні вимоги та просять розглядати справу без участі представника органу опіки та піклування.

Прокурор Савелова О.М. в судовому засіданні проти задоволення позову заперечує, вказує, що в матеріалах справи відсутні докази щодо не належного виконання відповідачем своїх батьківськихї обов`язків, такі обставини і не були встановлені під час судового розгляду. Позивач забрав дітей у відповідача та не дає можливості спілкуватися з ними, відповідач присутня в кожному судовому засіданні, висловлює своє бажання піклуватися про дітей, позбавлення батьківських прав є виключним заходом, тому просить відмовити в задоволенні позову.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18.03.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та призначено підготовче засідання на 10-30 год. 23.04.2025, за правилами загального позовного провадження.

16.07.2025 та 13.10.2025 ухвалою суду залучено до участі у цивільній справі третіх осіб.

Ухвалою суду від 10.02.2026 у справі закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 10-00 год. 23.02.2026.

10.08.2026 ухвалою суду залучено до участі у цивільній справі прокурора Криворізької північної окружної прокуратури.

Інші процесуальні дії (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) не застосовувались.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 11.05.2024 Центрально-Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), актовий запис №233, ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_7 , у відомостях про батьків зазначено: мати ОСОБА_3 , батько ОСОБА_1 (а.с. 14) та згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 11.05.2024 Центрально-Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), актовий запис №232, ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_8 , у відомостях про батьків зазначено: мати ОСОБА_3 , батько ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 14 зворот).

Згідно витягу з ДРАЦС №00052783792 від 02.08.2025 підставою запису відомостей про батька в актовому записі ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є внесення за спільною заявою батьків про державну реєстрацію народження від 11.05.2024, відповідно до ст. 126 СК України (а.с. 222-223), та згідно витягу з ДРАЦС №00052783868 від 02.08.2025 підставою запису відомостей про батька в актовому записі ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є внесення за спільною заявою батьків про державну реєстрацію народження від 11.05.2024, відповідно до ст. 126 СК України (т. 1 а.с. 224-225).

До матеріалів справи додано позивачем медичні виписки від 03.06.2024, складених КНП «Криворізький перинатальний центр зі стаціонаром» КМР стосовно малолітніх дітей: діти народилися з низькою масою тіла (кожний по 2400 г), з діагнозом: неонатальна енцефалопатія, недоношеність, низька маса тіла при народженні. Батько інформований про те, що матері дозволено догляд за дітьми під супутнім наглядом (т. 1 а.с. 15-16, 16 зворот-17).

Згідно консультативного висновку від 09.05.2024 виданого лікарем-консультантом КП «ДБКЛНПД» ДОР, яким було встановлено ОСОБА_3 , 1983 р.н. діагноз: « НОМЕР_3 , Легка розумова відсталість », а також зазначено, що за станом здоров`я ОСОБА_3 самостійно виписатися з дітьми не може (т. 1 а.с. 18).

Згідно доданого позивачем акту обстеження умов проживання, складеного комісією служби у справах дітей виконкому районної у місті ради Центрально-Міської районної у місті ради, проведено обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_1 , за якою проживав ОСОБА_1 , санітарно-гігієнічний стан житла задовільний, в наявності газо, водо, електропостачання, бойлер, 2 холодильника. Діти разом з матір`ю ОСОБА_3 перебувають в лікарні на стаціонарі (т. 1 а.с. 18 зворот-19).

Відповідно до талона-повідомлення єдиного обліку №16545 про прийняття і реєстрацію (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію, ОСОБА_1 звертався 11.07.2024 о 22:31 год. до служби 102, де повідомив, що дружина ОСОБА_3 вийшла гуляти з дітьми двійнятами ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 об 09:00 год. та зараз заявник їх розшукує (т. 1 а.с. 19 зворот).

З доданої заяви від 15.08.2024 вбачається, що ОСОБА_1 звертався до поліції за фактом того, що його співмешканка ОСОБА_3 15.08.2024 здійснила пряме викрадення мобільного телефону ОСОБА_9 (забрала у його матері та не віддавала). Коли мати та він попрохали віддати мобільний телефон ОСОБА_3 вскочила з кроваті, придавила хлопчика ОСОБА_4 та штовхнула стару матір, а потім на зауваження штовхнула в дверний проєм та в цей час він тримав на руках ОСОБА_4 і ударився об ручку дверей (т. 1 а.с. 20).

Відповідно до пояснень наданих ОСОБА_1 начальнику Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області від 28.08.2024,з матір`ю дітей ОСОБА_10 вони не проживають разом через те, що вона офіційно перебуває на обліку у психоневрологічному відділенні, періодично створює конфліктні ситуації. Місце мешкання належить не мені, а власниця квартири заборонила проживати там через психологічні проблеми. Наразі діти зі мною, я як батько виконую свої батьківські обов`язки передбачені ст..150 СК України у повному обсязі, зі мною працівниками поліції проведено бесіду профілактичного характеру під час якої роз`яснили, що у разі ухилення від своїх батьківських обов`язків передбачена відповідальність згідно ст. 184 КУпАП та ст. 166 КК України. За дітьми я доглядаю, вони охайно виглядають, здорові, усім необхідним для розвитку і життя забезпечені (т. 1 а.с. 20 зворот).

Згідно доданої довідки №1/1894/24 від 21.11.2024 виданої начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_11 , ОСОБА_1 перебуває на військовій службі в ІНФОРМАЦІЯ_4 з 13.11.2024 по теперішній час (т. 1 а.с. 22) та згідно службової характеристики за час перебування на посаді начальника групи узагальнення обстановки командного пункту штабу ВЧ НОМЕР_4 з 08.08.2023 по теперішній час капітан ОСОБА_1 зарекомендував себе з позитивного боку (т. 1 а.с. 21).

Відповідно до Довідки про проходження попереднього, періодичного та позачергового психіатричних оглядів, у тому числі на предмет вживання психоактивних речовин №1911 від 30.10.2025, ОСОБА_1 відсутні психіатричні, у тому числі спричинені вживанням психотропних речовин, протипоказань для допуску до Державної таємниці (т. 2 а.с. 69) та згідно досліджень на вміст наркотичних речовин від 29.10.2025 результат негативний (т. 2 а.с. 68).

Згідно довідки №11/67 від 13.02.2025 виданої начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_12 , на утриманні ОСОБА_1 дійсно знаходиться сім`я в складі: мати ОСОБА_6 , 19551 р.н., син ОСОБА_8 , 2024 р.н., син ОСОБА_7 , 2024 р.н. (т. 1 а.с. 22 зворот).

Згідно доданного позивачем акту обстеження умов проживання від 16.01.2025, складеного комісією служби у справах дітей Боярської міської ради, проведено обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_2 , за якою проживав батько ОСОБА_1 , бабуся ОСОБА_6 , син ОСОБА_8 , 2024 р.н., син ОСОБА_7 , 2024 р.н. умови проживання комфортні, наявна побутова техніка, у дітей окремі ліжечка, всі речі по сезону, шафа для одягу, візок. Стосунки в сім`ї теплі, дружні (т. 1 а.с. 23).

Згідно доданих виписок від 17.01.2025 виданих КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги Боярської міської ради», відносно малолітніх дітей: ОСОБА_8 , 2024 р.н., ОСОБА_7 , 2024 р.н. загальний стан задовільний (а.с. 23 зворот, 24), що також підтверджується виписками КНП «Міська дитяча поліклініка №7» ХМР від 27.05.2025, від 10.09.2025 та від 26.11.2025 (т. 1 а.с. 100,101, 235, 236, т. 2 а.с.70,71)

Згідно довідки №574 від 31.05.2025 виданої тво начальника штабу-заступника командира ВЧ НОМЕР_5 , майор ОСОБА_1 перебуває на військовій службі ВЧ НОМЕР_5 (т. 1 а.с. 102).

Відповідно до акту обстеження умов проживання від 28.03.2025 складеного комісією та затвердженого заступником начальника служби у справах дітей по Салтівському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради Федоровської О.С., проведено обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_3 , за якою проживають: батько ОСОБА_1 , бабуся ОСОБА_6 , дитина ОСОБА_8 , 2024 р.н., дитина ОСОБА_7 , 2024 р.н. умови проживання добрі, в наявності всі комунальні зручності, є необхідні меблі, побутова техніка, є окрема кімната, в наявності спальні місця, шафа для речей. Діти забезпечені одягом, взуттям, дитячим харчуванням, іграшками. На час відвідування діти перебували вдома з батьком та бабусею. Стосунки сім`ї теплі, доброзичливі (т. 1 а.с. 103).

Також згідно висновку оцінки потреб сім`ї від 05.09.2025 служби у справах дітей по Салтівському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради, стосовно актуальної інформації про членів сім`ї на час оцінювання, що проводилось 05.09.2025 за адресою: АДРЕСА_3 , за якою проживають: батько ОСОБА_1 , бабуся ОСОБА_6 , дитина ОСОБА_8 , 2024 р.н., дитина ОСОБА_7 , 2024 р.н., ОСОБА_1 виховує дітей самостійно, допомагає бабуся ОСОБА_6 . Діти знаходяться в задовільних умовах, мають все необхідне для гармонійного розвитку (т. 1 а.с. 237-238).

Рішенням Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 13.10.2016 по справі №215/3555/26-ц відібрано малолітніх ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , які проживають за адресою : АДРЕСА_4 , від їх матері ОСОБА_3 без позбавлення матері батьківських прав, допустивши негайне виконання, стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в розмірі 551 грн. 20 коп. (т. 1 а.с. 28-29).

Рішенням Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 10.09.2018 по справі №215/792/18 позбавлено ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , батьківських прав у відношенні її неповнолітніх дітей: ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ; стягнуто щомісячно аліменти з ОСОБА_3 на утримання неповнолітніх дітей сина ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , дочки - ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , сина - ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_7 до їх повноліття на користь КНВК «Загальноосвітня школа інтернат І-ІІІ ступенів № 9 з посиленою спортивною підготовкою» КМР Дніпропетровської області в розмірі 1/2 частини її доходів, але не менш ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, на кожну дитину, починаючи з 02.03.2018 р., стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в розмірі 3524 грн. (т. 1 а.с. 29 зворот -31).

Рішенням Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13.12.2021 по справі №215/3837/19 було задоволено позов виконкому Тернівської районної у місті ради до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , позбавлено батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , стягнуто 840,80 грн. судового збору на користь держави (т. 1 а.с. 26-27).

Відповідачем до матеріалів справи додано висновок спеціаліста судово-медичного експерта №1564 КЗ «Дніпропетровське обласне бюро СМЕ» ДОР», виданого на підставі заяви потерпілої від 19.08.2024, за обставинами справи зі слів потерпілої: 15.08.2024 близько 08:00 год. у квартирі співмешканець бив кулаками в обличчя, по рукам, по спині, викручував руки, вирвав волосся на голові, скарги на біль: в місцях ушкоджень, головний біль, біли при прийомі їжі, зниження зору (т. 1 а.с. 208-209).

Також відповідачем до матеріалів справи додано протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію ОСОБА_3 та письмові пояснення, в яких вказано, що в жовтні 2024 року її чоловік ОСОБА_1 разом з дітьми виїхав до м. Києва, згодом до м. Харкова та перешкоджає бачитись з дітьми ОСОБА_4 та ОСОБА_5 2024 р.н. (т. 1 а.с. 211, 210, 212).

Позивачем надано талон-повідомлення єдиного обліку про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію за фактом неодноразових звернень ОСОБА_18 з наклепом на заявника ОСОБА_1 та надано письмові пояснення від 10.08.2025 в яких вказано, що починаючи з 15.08.2024 у ОСОБА_3 почалося психологічне загострення, вона систематично, без будь-яких на те причин, почала викликати поліцію та вигадувати події, насправді яких не було. Всі звернення ОСОБА_3 заперечує так як звернення є вигаданими психічно та ментально нестабільного марення (т. 1 а.с. 221, 220).

Згідно висновку виконкому Тернівської районної у місті ради №31/06-31/262 від 18.04.2025, 03.04.2025 з метою з`ясування обставин справи та думки відповідача, спеціалістами служби у справах дітей було здійснено вихід за адресою її проживання, а сааме: АДРЕСА_5 , санітарно-гігієнічний стан помешкання задовільний, квартира знаходиться на 4 поверсі п`ятиповерхового будинку та складається з двох кімнат, кухні, санвузла та коридору. В квартирі наявні всі комунікації, є необхідна корпусна та м`які меблі, в квартирі чисто. Для дітей створено всі необхідні умови, наявне одне дитяче ліжко, дитячі речі, підгузки та іграшки. Під час спілкування з відповідачем встановлено, що на даний час діти не проживають разом з нею, оскільки батько не віддає їх на виховання останній. Також ОСОБА_3 пояснила, що від виховання своїх дітей не відмовляється, має намір дбати та виховувати їх. Вразовуючи, що малолітні діти не проживають з відповідачем, а батько дітей проживає в ншій області, виконком не може надати об`єктивного висновку щодо виконання або не виконання відповідачем своїх батьківських обов`язків відносно її малолітніх дітей, тому залишають прийняття рішення по справі на розсуд суду з урахуванням найкращих інтересів малолітніх дітей (т. 1 а.с.67-68).

Також до висновку додано пояснення ОСОБА_3 від 03.04.2025 в яких вона вказала, що вона мати двох дітей, повідомлена, що відносно неї йде судовий процес по позбавленню батьківських прав, проте вона не згодна, не вважає себе поганою матір`ю, для дітей придбано все необхідне, речі, підгузки, іграшки, ліжко, манеж, візок (т. 1 а.с. 69).

Згідно наданого акту обстеження умов проживання від 03.04.2025 за адресою: АДРЕСА_5 за якою проживає ОСОБА_3 , санітарно-гігієнічний стан житла задовільний, в квартирі чисто, газо, водо, електропостачання в наявності, є дитяче ліжко, підгузки, іграшки, дитячі речі, окремі спальні місця для мами та бабусі (т. 1 а.с. 70).

Відповідно до висновку №449 від 30.12.2025 Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради, на засіданні комісії ОСОБА_1 та ОСОБА_3 надали свої пояснення по справі. Керуючись ст.ст. 19, 150, 155, 164 СК України, рекомендацією комісії, в інтересах дитини, Департамент служб, як представник органу опіки та піклування вважає доцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно малолітніх дітей ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (т. 2 а.с. 55-59).

Судом не було відхилено жодного доказу наданого позивачем.

Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Вислухавши учасників справи, допитавши свідків, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, визнавши їх достатніми для вирішення справи, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно бути ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим,ухваленим на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень,підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч.3 ст. 51 Конституції України, сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частиною 1 ст. 3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року, визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Стаття 5 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року передбачає, що держави-учасниці поважають відповідальність, права і обов`язки батьків і у відповідних випадках членів розширеної сім`ї чи общини, як це передбачено місцевим звичаєм, опікунів чи інших осіб, що за законом відповідають за дитину, належним чином управляти і керувати дитиною щодо здійснення визнаних цією Конвенцією прав і робити це згідно зі здібностями дитини, що розвиваються.

Відповідно до пунктів 1-3 статті 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Під час будь-якого розгляду згідно з пунктом 1 цієї статті всім заінтересованим сторонам надається можливість брати участь у розгляді та викладати свою точку зору.

Держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Згідно ст. 18 Конвенції про права дитини, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно з ч.1-4 ст. 150 СК України батьки зобов`язані: виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя: поважати дитину.

Відповідно до ч. 1 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини, забезпечення безпечних умов життя дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти;3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Згідно з п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30.03.2007 № 3 (далі - Постанова) роз`яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Частиною 1 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» встановлено, що виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

В судовому засіданні були допитані як свідки позивача, так і свідки відповідача.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що вона є мамою позивача, живе зараз разом з сином та доглядає онуків. Раніше син жив разом з відповідачем в м. Кривому Розі на Даманському. Коли він жив з ОСОБА_10 вона постійно їздила до них та допомагала доглядати дітей, привозила все необхідне, та залишалася ночувати у них. Їй не відомо який спосіб життя вела ОСОБА_10 під час вагітності. Чи була ОСОБА_10 постійно з дітьми після народження їй не відомо. З трьох місяців ОСОБА_10 з дітьми не проживає. Зараз вони з сином переїхали в інше місце, оскільки він був переведений по військовій службі. Після роботи ОСОБА_19 завжди займається дітьми. ОСОБА_10 приїздила до дітей, стукала в двері, але вони дітей їй не дають бо вона їх може вкрасти.

Свідок ОСОБА_20 , яка є рідною сестрою позивача , в судовому засіданні пояснила, що діти народилися недоношені, брат постійно їздив в пологовий будинок. ОСОБА_10 в пологовому будинку була з дітьми, а потім брат забрав їх всіх з пологового будинку додому. Брат винаймав житло, коли їздив на роботу з дітьми була ОСОБА_10 . Вона приїздила до них в гості в червні 2024 року, коли вона була в гостях там була якась жінка ОСОБА_21 . Вона була в гостях днів 5, вони разом з ОСОБА_10 та дітьми ходили на прогулянки. Вона бачила, що ОСОБА_10 вживає алкоголь, але не курила. ОСОБА_10 їй казала, що їй двоє дітей не потрібні, що вона може одного продати. Також залишала дітей з ОСОБА_21 та йшла гуляти до своїх друзів. Зараз діти живуть з її братом та її мамою. ОСОБА_10 неодноразово телефонувала ОСОБА_19 та погрожувала, що зробить йому щось, якщо він не віддасть їй дітей. Також пояснила, що влітку 2024 року брат повернувся додому, а ОСОБА_10 з дітьми дома не було, він викликав поліцію та з допомогою працівників поліції знайшов їх.

Свідок ОСОБА_22 в судовому засіданні пояснила, що вона раніше була сусідкою з позивачем та відповідачем по справі. Діткам було 2-3 місяці, з ними гуляла бабуся мати ОСОБА_19 або сам ОСОБА_19 . Відповідачка то жила зі ОСОБА_19 то ні, знає про те, що між позивачем та відповідачем постійно відбувалися сварки. В квартирі вона в них не була та не бачила щоб ОСОБА_10 била дітей чи ображала.

Свідок ОСОБА_23 , яка є матір`ю відповідача в судовому засіданні пояснила, що вона жила разом з позивачем та відповідачем протягом першого місяця після народження дітей. ОСОБА_10 ніколи не ображала дітей. ОСОБА_24 був невдоволений коли діти плакали, кричав, щоб вони його не будили, але сам ніколи не брав дітей на руки. ОСОБА_25 для дітей прислала сестра ОСОБА_24 , але виходити гуляти з дітьми на вулицю ОСОБА_24 їх не випускав. ОСОБА_10 сама піклувалась про дітей, купала їх, годувала, прала одяг, перевдягала дітей, а ОСОБА_24 не здійснював догляд за дітьми. Вона допомагала доньці, купувала онукам одяг, продукти, підгузки, а ОСОБА_24 нічого не купував та не допомагав. Пояснила, що в психоневрологічний диспансер вони з донькою зверталися один раз в 1999 році. Коли вони лікувались у диспансері, то їй лікарі казали, що її донька трохи відстає у розвитку.

Свідок ОСОБА_26 , який є товаришем відповідача в судовому засіданні пояснив, що він приходив відвідувати ОСОБА_10 в пологовому будинку, возив їм передачі. З пологового будинку ОСОБА_10 забрав позивач. Після виписки позивач та відповідач жили разом на " ОСОБА_27 ", він та відповідач часто спілкувались по телефону коли ОСОБА_10 жила з ОСОБА_24 , а потім в липні 2024 ОСОБА_10 приїхала до них сильно побита, сказала, що її побив ОСОБА_24 та забрав у неї телефон. Вона зняла тілесні ушкодження, а ОСОБА_24 потім забрав у неї документи. ОСОБА_10 жила у них біля двох тижнів і в серпні поїхала. Він ніколи не бачив , щоб відповідачка не належно поводилася зі своїми дітьми.

Так, в судовому засіданні встановлено, що між сторонами склалися не приязнені відносини, що підтверджується як поясненнями сторін, так і поясненнями свідків, які були допитані в судовому засіданні.

Також, під час судового розгляду було встановлено, що позивач з серпня 2024 року не дає можливості відповідачу бачитися з дітьми, що підтверджується як поясненнями позивача , так і поясненнями його матері ОСОБА_6 , яка в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_10 приходила до них, щоб побачитися з дітьми, але вона її не впустила. Відповідач змінює своє місце мешкання у зв`язку із переміщенням пов`язаним з військовою службою, не повідомляє позивача про своє місцезнаходження, що також перешкоджає відповідачу у спілкуванні з дітьми.

Факт перешкоджання позивачем у спілкуванні відповідача з дітьми та бажання відповідача брати участь у вихованні дітей підтверджується крім пояснень відповідача, даних в судовому засіданні, зверненнями відповідача до відповідного відділу поліції з приводу перешкоджання позивача у спілкуванні з дітьми,( т.1 а.с. 210-212).

Відповідач ОСОБА_3 була присутня на засіданні комісії Департаменту служби у справах дітей Харківської міської ради під час складання висновку щодо доцільності позбавлення її батьківських прав, що на думку суду свідчить також про бажання спілкуватися з дітьми та займатися їх вихованням.

Згідно зі статтею 166СК України позбавлення батьківських прав є винятковою мірою, яка тягне за собою надзвичайні правові наслідки як для матері (батька), так і для дитини.

Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Аналізуючи встановлені факти у контексті позбавлення батьківських прав, суди повинні зважувати на те, що позбавлення батьківських прав на дитину вже несе в собі негативний вплив на свідомість дитини, та застосовувати цей захід як крайню міру впливу та захисту прав дитини.

Права батьків і дітей, які засновані на спорідненості, становлять основоположну складову сімейного життя, а заходи національних органів, спрямовані перешкодити реалізації цих прав, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду від 06 травня 2020 року у справі№ 753/2025/19 (провадження № 61-1344св20) зазначено, що «ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України). Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав. Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків».

За положенням частини шостої статі 19 СК України, суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування (про доцільність чи недоцільність позбавлення батьківських прав), якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини. Висновок виконавчого комітету має рекомендаційний характер. Судам слід мати на увазі, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, вирішення сімейних питань, на який вони йдуть лише у виняткових випадках, і головне - за наявності достатніх та переконливих доказів, що характеризують особливості батька й матері як особи, що становить реальну загрозу для дитини, її здоров`я та психічного розвитку. Самі по собі встановлені судами факти, що батьки спілкуються з дитиною, забезпечують її матеріально, приймають участь у вихованні не у достатній мірі не може бути підставою для позбавлення батьківських прав. Інтереси дитини полягають в тому, щоб забезпечити її право на потребу у любові, піклуванні та матеріальної забезпеченості. Дитина має право на особливе піклування та повинна мати свободу вибору щодо своїх батьків тощо. Аналізуючи встановлені факти у контексті позбавлення батьківських прав, суди повинні зважувати на те, що позбавлення батьківських прав на дитину та освідомлення цього самою дитиною вже несе в собі негативний вплив на її свідомість та застосовувати цей захід як крайню міру впливу та захисту прав дитини.

Правовий висновок про те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який слід розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків викладено, зокрема в постановах Верховного Суду від 29 липня 2021 року у справі № 686/16892/20, від 07 грудня 2022 року у справі № 562/2695/20, від 03 серпня 2022 року у справі № 306/7/20, від 11 січня 2023 року у справі № 461/7447/17. Судова практика щодо застосування положень статті 164СК України є усталеною.

При вирішенні судом питання щодо позбавлення батьківських прав визначальним є ставлення матері (батька) до дитини, бажання спілкуватисяі брати участь у її вихованні.

Під час судового розгляду не встановлено обставин, які б свідчили про те, що ОСОБА_3 не бажає спілкуватися з дітьми та брати участь у їх вихованні, остаточно і свідомо самоусунулася від виконання своїх обов`язків з виховання синів, які проживають з батьком.

Та обставина, що на час розгляду справи, вихованням і розвитком дітей займається батько та бабуся, не свідчить безумовно про те, що мати дітей не бажає брати участь в утриманні і вихованні синів, тобто свідомо умисно нехтує батьківськими обов`язками.

Посилання позивача та представника позивача на наявність встановленого ОСОБА_3 діагнозу: «F70, Легка розумова відсталість» , як на самостійну підставу для позбавлення батьківських прав, не заслуговують на увагу, оскільки відповідач є дієздатною особою та при наявності такого діагнозу, не встановлено , що відповідач може своїми діями чи бездіяльністю загрожувати здоров`ю чи життю дітей.

Також не заслогувують на увагу суду посилання позивача та представника позивача з приводу того, що ОСОБА_3 вже була позбавлена раніше батьківських прав відносно своїх інших дітей, оскільки відповідно до ч.3 ст.164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них, тобто факт позбавлення батьківських прав ОСОБА_10 , щодо інших дітей, не є безумовною підставою для позбавлення її батьківських прав і щодо синів ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Сім`я є цінною для розвитку дитини, і коли вона руйнується, батьки, які почали проживати окремо, мають віднайти способи захистити дитину і забезпечити те, що потрібно, щоб дитина зростала у благополучній атмосфері, повноцінно розвивалася та не зазнавала негативного впливу. Ситуація, в якій батьки не в змозі віднайти такі способи за взаємним погодженням, потребує втручання органів державної влади, зокрема суду, з метою забезпечення встановлення належних стосунків між дитиною і батьками, що є фундаментальними для благополуччя дитини. Дитина потребує уваги, підтримки і любові обох батьків, та є найбільш вразливою стороною під час будь-яких сімейних конфліктів. Подібні висновки зроблені у постанові Верховного Суду від 23 лютого 2023 року у справі № 188/1542/20 (провадження № 61-11857св22).

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Проаналізувавши викладені вище норми права, надані докази, суд вважає, що позивачем не надано належних і допустимих доказів невиконання відповідачем своїх батьківських обов`язків без поважних причин, не встановлено винної поведінки останньої щодо ухилення від виховання дітей і свідомого нехтування нею своїми обов`язками та з огляду на відсутність виключних підстав для позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав, суд вважає, що правові підстави для задоволення позову відсутні.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує питання розподілу судових витрат між сторонами.

Оскільки позовні вимоги задоволенню не підлягають, відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір, який був сплачений позивачем при зверненні до суду не відшкодовується.

На підставі викладеного, ст. ст.150, 164, 169, 191 СК України, керуючись ст.ст.12, 19, 43, 49, 81, 133, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи: служба у справах дітей Виконавчого комітету Тернівської районної у місті ради, служба у справах дітей Боярської міської ради, служба у справах дітей по Салтівському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради, Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради про позбавлення батьківських прав відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено, підписано та проголошено 15 жовтня 2026 року.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП НОМЕР_6 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП: НОМЕР_7 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_6 .

Третя особа: Служба у справах дітей Виконавчого комітету Тернівської районної у місті ради, код ЄДРПОУ 04052554, місцезнаходження за адресою: 50079, м. Кривий Ріг, вул. Короленка, 1А.

Третя особа: Служба у справах дітей Боярської міської ради, код ЄДРПОУ 44277521, місцезнаходження за адресою: 08150, Київська обл., Фастівський р-н., м. Боярка, вул. М.Грушевського, 39.

Третя особа: Служба у справах дітей по Салтівському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради, код ЄДРПОУ 26282645, місцезнаходження: 61112, Харківська обл.., м. Харків, вул. Плоходька Руслана, 3.

Третя особа: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, код ЄДРПОУ 26489104, місцезнаходження: 61002, Харківська обл., м. Харків, вул. Чернишевська, 55.

Прокурор Криворізької північної окружної прокуратури Савелова О.М., код ЄДРПОУ 02909938, місцезнаходження за адресою: 50029, Дніпропетровська обл., М. Кривий Ріг, вул. Захисників Азовсталі, 3.

Суддя: