Рішення № 140666683, 15.10.2026, Покровський міський суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області)

Справа № 184/2076/25

Номер провадження 2/184/212/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2026 рокум. ПокровПокровський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Томаша В.І.,

за участю секретаря судового засідання Михайлової Т.В.,

представників позивача Мотрончук А.П., Сухиної Р.В.,

представника відповідача ОСОБА_1 Жмихова Є.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Покров цивільну справу за позовом Міського комунального підприємства «Покровське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 «про стягнення заборгованості за комунальні послуги»,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, яким збільшив свої позовні вимоги, до відповідачів про стягнення заборгованості за комунальні послуги. В обґрунтування заявленого позову посилається на те, що МКП «ПВУВКГ» надає послуги водопостачання і водовідведення населенню. Відповідачі споживають комунальні послуги з централізованого водопостачання і водовідведення, але систематично не сплачують за ці послуги, у зв`язку з чим утворилась заборгованість в сумі 53163.87 грн. за період з 01.08.2022 року до 28.02.2026 року, в тому числі: 47402.56 грн. заборгованість за комунальні послуги, 848.55 грн. пеня від суми боргу, 1792.92 грн. інфляційні страти від суми боргу, 697.44 грн. 3% річних від суми боргу, 2422.40 грн. судовий збір, яку позивач просить стягнути солідарно з відповідачів на свою користь.

В судовому засіданні представники позивача Мотрончук А.П. та Сухина Р.В. позовні вимоги підтримали в заявленому обсязі та просять їх задовольнити. Крім того, надали відповідь на відзив, в якому підтримують свої заявлені вимоги та просять їх задовольнити. Також надали додаткові пояснення по справі.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_5 заперечував проти збільшення позовних вимог позивача та просить відмовити в їх задоволенні. Надав відзив на позов, в якому просить відмовити в повному обсязі в задоволенні позову позивача в частині вимог до ОСОБА_1 про стягнення боргу.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, надав заяву, в якій просить відмовити позивачу в повному обсязі в частині вимог до нього про стягнення боргу.

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду були повідомлені належним чином смс-повідомленням, причини неявки суду не повідомили, відзив не надали.

Суд, вислухавши сторони, пояснення свідка ОСОБА_6 , дослідивши матеріали справи і оцінивши їх в сукупності, прийшов до наступного висновку.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК України).

Згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст.13 ЦПК України).

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Як встановлено в судовому засіданні, відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 зареєстровані за адресою - АДРЕСА_1 та споживають комунальні послуги, які надаються МКП «Покровське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» (особистий рахунок №5957). Договір реструктуризації заборгованості між позивачем та відповідачами не укладався.

В порядку ст.160 ЦПК України 09.10.2024 року МКП "Покровводоканал" до Покровського (Орджонікідзевського) міського суду Дніпропетровської області була подана заява про видачу судового наказу про стягнення солідарно з боржників заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення. Однак, виданий судом 11.10.2024 року судовий наказ у справі №184/2049/24 (провадження №2-н/184/932/24) за заявою боржника ОСОБА_1 був скасований ухвалою суду від 13.05.2025 року.

Судом встановлено, що позивач не погоджується з доводами боржника ОСОБА_1 , які висловлені в його заяві про скасування судового наказу від 11.10.2024 року, з наступних підстав. В тому числі вважають недоведеним належними і допустимими доказами факт не проживання ОСОБА_1 за місцем його реєстрації і неотримання цією особою комунальних послуг, які надає позивач за зареєстрованим місцем проживання цієї особи. Тому вважають, що ОСОБА_1 не має права на зменшення розміру плати за послуги відповідно до норм ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги". При цьому позивач прийняв до уваги частину з наданих ОСОБА_1 документів, які підтверджують його тимчасову відсутність в житловому приміщенні понад 30 календарних днів у період з березня до серпня 2023 року, на підставі чого позивачем було зроблено перерахунок плати за послуги за вказаний період, що підтверджується доданими до позову документами, у тому числі виписками з особового рахунку - складеними у 2024 році та на день подання позову. Інші зареєстровані у квартирі АДРЕСА_2 особи - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ніяких заперечень щодо судового наказу у справі №184/2049/24 від 11.10.2024р. не мали і заяв до суду про скасування цього судового наказу не подавали.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в розмірі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Відповідно до п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022р. №206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» (в редакції від 29.12.2023р. №1405) нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням заборонено виключно в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Суб`єктами цього Закону є органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг, а також власники приміщень, будинків, споруд, житлових комплексів або комплексів будинків і споруд (ст.1, ч.2 ст.3, ст.19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Позивач є виконавцем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення за місцем проживання відповідачів.

Згідно з ч.1 ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньо будинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньо будинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Згідно з ч.1 ст.19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Разом з тим, відповідно до п.1 ч.1 ст.20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Такому праву прямо відповідає визначений п.5 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

В ході розгляду справи позивачем було надано заяву про збільшення розміру позовних вимог, згідно якої позивач відмовився від вимоги про стягнення частини з нарахованих пені, інфляційних страт та 3% річних за період з 01.08.2022 року до 31.12.2023 року у загальній сумі 7996,29 грн., у т.ч.: 1807,79 грн. пені, 4702,65 гри. інфляційних втрат та 1485,86 грн. 3% річних відповідно до положень Постанови КМУ №206 від 05.03.2022 року із змінами, внесеними постановою №1405 від 29.12.2023р. Вказана обставина не була врахована позивачем при поданні позову, що призвело до безпідставного збільшення розміру заявлених до стягнення з відповідачів сум пені, інфляційних втрат та 3% річних, які були нараховані за період з серпня 2022 року до грудня 2023 року.

Про збільшення періоду дії заборгованості, позовна заява у цій справі подана у вересні 2025 року щодо боргу відповідачів за період з 01.08.2022 року до 31.07.2025 року із урахуванням строку позовної давності та визначених Постановою КМУ №690 граничних строків оплати комунальних послуг (оплата здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом).

Відповідно до ст. 275 ЦПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Внаслідок несвоєчасного подання відповідачами процесуальних документів, їх неявки до суду та з інших незалежних від позивача та суду причин розгляд цієї справи триває вже більше шістдесяти днів. Враховуючи наведене та з метою належного захисту своїх прав та інтересів у суді позивач вважає за необхідне збільшити суму грошових вимог до відповідачів за рахунок періоду дії заборгованості за послуги, надані після 31.07.2025р. (з 01.08.2025р. до 28.02.2026р.).

Про врахування періодів відсутності відповідача ОСОБА_1 за зареєстрованим місцем проживання, згідно норм ст.7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач має право на несплату вартості комунальних послуг у разі їх невикористання за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження.

Відповідно до наданих відповідачем ОСОБА_1 договорів оренди житлових приміщень від 13.03.2023р. та від 20.08.2025р. ОСОБА_1 був тимчасово відсутній за місцем своєї реєстрації по АДРЕСА_1 в період з березня до вересня 2023 року та з серпня 2025 року до лютого 2026 року.

До позову додані докази проведеного позивачем перерахунку плати за послуги за період дії договору оренди від 13.03.2023 року (з 13 березня до 19 вересня 2023 року). До цієї заяви додаються докази проведеного позивачем перерахунку плати за послуги за період дії договору оренди від 20.08.2025 року (з 20.08.2025р. до 20.02.2026р.).

Нарахування плати за послуги за періоди з 13.03.2023р. до 19.09.2023р. та з 20.08.2025р. до 20.02.2026р. виконано позивачем за нормами споживання на трьох зареєстрованих у квартирі осіб - відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . За інші періоди в межах строку з 01.08.2022р. до 28.02.2026р. нарахування плати за послуги виконано позивачем за нормами споживання на чотирьох зареєстрованих у квартирі осіб - відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 .

Таким чином, на підставі наявних у справі підтверджених документів про тимчасову відсутність ОСОБА_1 за зареєстрованим місцем проживання у вказаних вище періодах доведено, що позивач дотримав права відповідача ОСОБА_1 , передбачені ст.7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Про збільшення розміру позовних вимог, згідно поданого у цій справі позову загальна сума грошових вимог до відповідачів складала 49097,37 грн. (39320,18 грн. основного боргу; 2237,10 грн. пені; 5701,38 грн. інфляційний втрат та 1838,71 грн. 3% річних). З урахуванням зменшення періоду нарахування пені, інфляційних втрат, 3% річних та збільшення періоду дії заборгованості загальна сума боргу відповідачів перед позивачем збільшилась і складає 50741,47 грн. (47402,56 грн. основного боргу; 848,55 грн. пені; 1792,92 грн. інфляційних втрат та 697,44 грн. 3% річних).

Враховуючи наведені обставини, суд вважає стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за надані послуги за період з 01.08.2022 року до 28.02.2026 року та нараховані на суму боргу пеню, інфляційні втрати та 3% річних у загальній сумі 50741,47 грн.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснила, що відповідачі мешкали по АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 у вказаній квартирі не проживає з 2014 року. В квартирі відповідачів вона не була. ОСОБА_2 не мешкає в квартирі з 2022 року. Квартира стоїть пуста.

Відповідно до положень ч.3 ст.12 та ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.5 ст.81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Частиною 1 статті 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд дає критичну оцінку доводам відповідача ОСОБА_1 та його представника, висловлені ним у відзиві, а також поясненням свідка ОСОБА_6 з боку відповідача, оскільки вони є голослівними, безпідставними та не підтверджені належними та допустимими доказами і спростовуються письмовими поясненнями представників позивача, матеріалами справи в їх сукупності.

Крім того, на підставі ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню судові витрати.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12, 13, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 274, 279 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Міського комунального підприємства «Покровське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 «про стягнення заборгованості за комунальні послуги» задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН: неможливо однозначно ідентифікувати фізичну особу за даними в Державному реєстрі фізичних осіб платників податків, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН: неможливо однозначно ідентифікувати фізичну особу за даними в Державному реєстрі фізичних осіб платників податків, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН: НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Міського комунального підприємства «Покровське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» (53300, Дніпропетровська область, Нікопольський район, м. Покров, вул. Заводська, 2, код: 03341351) борг за період з 01.08.2022 року до 28.02.2026 року в сумі 53163.87 грн., в тому числі: 47402.56 грн. заборгованість за комунальні послуги, 848.55 грн. пеня від суми боргу, 1792.92 грн. інфляційні страти від суми боргу, 697.44 грн. 3% річних від суми боргу, 2422.40 грн. судовий збір.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Повний текст рішення складено 15.10.2026р.

Суддя Покровського міського суду В. І. Томаш