Ухвала суду № 140666241, 13.10.2026, Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 171/1954/20

Провадження № 1-кп/177/98/26

У Х В А Л А

13.10.2026 м.Кривий Ріг

Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участі: секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 42020041490000065 від 15.05.2020 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 190 КК України

за участю:

прокурора ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

обвинуваченої ОСОБА_3

ВСТАНОВИВ:

У судовому засіданні захисник обвинуваченої ОСОБА_3 ОСОБА_5 заявила клопотання про відтворення аудіо- та відеозаписів попереднього судового засідання, під час якого було допитано свідка, та просила суд задовольнити зазначене клопотання.

Обвинувачена ОСОБА_3 підтримала клопотання свого захисника.

Прокурор проти задоволення клопотання не заперечував.

Заслухавши пояснення учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що клопотання захисника обвинуваченої не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, відповідно до п. 16 ст. 7 КПК України безпосередність дослідження показань є загальною засадою кримінального судочинства, а ст. 23 КПК України визначає, що показання учасників кримінального провадження суд отримує усно, а відомості, що містяться в показаннях, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, не можуть бути визнані доказами, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Крім того, ч. 4 ст. 95 КПК України передбачено, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 цього Кодексу.

За правовим висновком Верховного Суду у постанові колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 19 листопада 2019 року в справі №750/5745/15-к (провадження № 51-10195км18) суд при розгляді справи повинен забезпечити право сторін на допит особи, яка дає показання, важливі для вирішення справи, і не вправі використовувати позасудові свідчення такої особи. Що стосується судових свідчень особи під час минулого розгляду, то навіть за умови наявності таких свідчень, сторона має право вимагати допиту такої особи під час нового судового розгляду, і в такому випадку суд має вжити всіх необхідних заходів для забезпечення такого права. У той же час, якщо попри всі необхідні заходи забезпечити явку такої особи виявилося неможливим, сторона на доведення своєї позиції може надати суду показання особи, які та давала під час минулого судового розгляду, і сам факт відсутності такої особи під час нового розгляду не може бути підставою для визнання таких її показань недопустимим доказом.

Свідок ОСОБА_6 про день, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, однак до суду не з`явився, причини неявки не повідомив.

Відповідно до вимог ст. 327 КПК України якщо в судове засідання не прибув за викликом свідок, спеціаліст, перекладач або експерт, заслухавши думку учасників судового провадження, суд після допиту інших присутніх свідків призначає нове судове засідання і вживає заходів для його прибуття.

Ухвалою суду від 24.09.2026 оголошено привід свідка. В судове засідання свідок не прибув, інформація про причини невиконання ухвали про привід до суду не надійшла.

За таких обставин клопотання захисника про відтворення аудіо-відеозаписів попереднього судового запису допиту свідка є передчасним та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 136, 139-140, 143, 327 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_3 ОСОБА_5 про відтворення аудіо-відеозаписів попереднього судового запису допиту свідка відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали проголошений 14 жовтня 2026 року о 12 год. 00 хв.

Суддя: