Рішення № 140665714, 09.09.2026, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/4260/26

провадження № 2/208/4358/26

РІШЕННЯ

Іменем України

09 вересня 2026 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд міста Кам`янського Дніпропетровської області у складі: Головуючого, судді Похвалітої С.М., за участю секретаря судового засідання Золотоноші А.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Новогродівської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, Приватний нотаріус Михайленко Ольга Володимирівна, про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування, -

в с т а н о в и в:

І. Стислий виклад позиції позивача, відповідача та третьої особи.

Представник ОСОБА_1 адвокат Токарєва О.Г. звернулась до суду із позовом до Новогродівської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування.

У своєму позові представник позивача просить суд визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 55,1 кв.м., житловою площею 46,6 кв.м., яка складається із: житлової кімнати площею 8,4 кв.м., коридору площею 3,5 кв.м., житлової кімнати площею 10,4 кв.м, кухні площею 8,3 кв.м., житлової кімнати площею 16,0 кв.м., веранди площею 8,5 кв.м., господарські будівлі та споруд: веранда, ганок, літня кухня, вбиральня, № 1 огорожа.

В обґрунтуванні позову представник позивача зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати ОСОБА_1 ОСОБА_2 , яка на день смерті була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 .

Після її смерті відкрилась спадщина у вигляді житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 55,1 кв.м., у тому числі житловою площею 46,6 кв.м. з господарськими спорудами до нього.

Позивач, як єдиний спадкоємець першої черги за законом, у встановлений строк, відповідно до ч. 2 ст. 1269 ЦК України, подав заяву до приватного нотаріуса О.В. Михайленко про прийняття спадщини за законом після смерті матері ОСОБА_2 .

06.02.2026 року позивачем було отримано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а саме приватний нотаріус Стрийського районного нотаріального округу Львівської області Михайленко О.В. відмовила позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів. Позивачем не надано ніякого документа, який би міг підтвердити право власності на житловий будинок.

II. Заяви, клопотання позивача, відповідача та третьої особи.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Токарєва О.Г. не з`явились, представник позивача надала суду заяву про розгляд справи за їх відсутністю, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, посилаючись на підстави зазначені в позовній заяві.

В судове засідання представник відповідача Новогродівської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області не з`явився, надав суду заяву, в якій просить розгляд справи проводити за його відсутності.

В судове засідання третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, Приватний нотаріус Михайленко Ольга Володимирівна не з`явилась, повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила.

IІІ. Процесуальні дії по справі.

16 квітня 2026 року ухвалою суду відкрито провадження по справі та справу призначено в порядку загального позовного провадження.

14 серпня 2026 року ухвалою суду закрито підготовче засідання та призначено справу до розгляду по суті.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин з посиланням на докази.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, серії НОМЕР_1 .

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_2 .

Після її смерті відкрилась спадщина у вигляді житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 55,1 кв.м., у тому числі житловою площею 46,6 кв.м. з господарськими спорудами до нього.

ОСОБА_1 подав заяву до приватного нотаріуса О.В. Михайленко про прийняття спадщини за законом після смерті матері ОСОБА_2 , що підтверджується копією спадкової справи №49/2025, заведеної приватним нотаріусом Стрийського районного нотаріального округу Львівської області Михайленко О.В. 18 жовтня 2025 року після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 .

Відповідно до постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 06.02.2026 року ОСОБА_3 , приватний нотаріус Стрийського районного нотаріального округу Львівської області, відмовила ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії, тобто видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з відсутності у ОСОБА_1 правовстановлюючих документів на ім`я ОСОБА_2 .

Згідно відповіді начальника КП «БТІ» № 3117/01-02 від 18.12.2025р. вбачається, що до 01 січня 2013 року будинок АДРЕСА_1 не зареєстровано.

Згідно довідки № 1 від 02.01.2026 року, виданої Миколаївським старостинським округом Новогродівської міської ради Покровського району Донецької області, вбачається, що будинок, який належить ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а/з № 11 від 05.05.1989 року), згідно Рішення № У-30/4 від 12.05.2009 «Про затвердження назв вулиць та провулків населених пунктів та відомості про номери житлових будинків на території сільської ради» Миколаївської сільської ради Красноармійського району Донецької області, присвоєно адресу: АДРЕСА_1 .

Відповідно до листа № 00-63/488-04-1-669 від 04.03.2026 Новогродівська міська військова адміністрація Покровського району Донецької області вбачається, що у погосподарській книзі № 2 на 1986-1990 роки сільської Ради народних депутатів с. Миколаївка, станом на 03 травня 1989 року за адресою: АДРЕСА_1 , були зазначені наступні громадяни: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 глава сім`я, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (син). У графі 28 «Відмітка про членів сім`ї, взагалі вибулих із господарства» померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а/з № 11 від 05.05.1989 р.

Також, в матеріалах справи міститься технічний паспорт на будинок.

V. Норми права, які застосовує суд, мотиви їх застосування.

Вивчивши матеріали цивільної справи, дослідивши надані суду докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 1 статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути зокрема визнання права (п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України).

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ст.321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно зі ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної адреси, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до вимог ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1217 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

За п. 3.1 листа Вищого Спеціалізованого Суду України від 16 травня 2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 331 ЦК України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

За ч.2 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають, змінюються та припиняються з моменту такої реєстрації.

За ч.3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Право власності на житловий будинок набувається у порядку, який був чинним на час завершення будівництва.

Слід зазначити, що у 1979р. питання набуття права власності регулювались Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року «Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків» і прийнятою відповідно до цього Указу постановою Ради Міністрів СРСР від 26 серпня 1948 року «Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків», які, зокрема, визначали умови та правові наслідки будівництва. Ці правові акти визначали, що підставою виникнення у громадянина права власності на житловий будинок був сам факт будівництва ним цього будинку з додержанням вимог зазначених актів законодавства та прийняття будинку в експлуатацію і не пов`язували виникнення права власності на житловий будинок із проведенням його реєстрації (правова позиція Верховного Суду України по справі № 6- 137цс13 від 18.12.2013 року).

Крім того, по приватних житлових будинках, що збудовані до 05 серпня 1992 року не передбачалась процедура введення в експлуатацію при оформленні права власності. Таким чином, за наявності відповідних доказів судами може визнаватися право власності в порядку спадкування на спірні будинки, збудовані до 05 серпня 1992 року, на які спадкодавцем не було отримано правовстановлюючі документи (п. 3.2 Листа ВССУ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування»).

Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року № 56, передбачала обов`язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п. 4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції). Тобто записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності. При вирішенні питання щодо визнання права власності на житлові будинки, споруди у порядку спадкування, записи у погосподарських книгах оцінюються у сукупності з іншими доказами, наприклад, ухваленими органами місцевого самоврядування рішеннями про оформлення права власності громадян на будинки, технічним паспортом на будівлі, документами про відведення в установленому порядку земельних ділянок під забудову тощо (п. 3.1 Листа ВССУ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування»).

Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2025 року по справі №753/8293/21 зазначив: «До 05 серпня 1992 року закон не передбачав процедури введення нерухомого майна в експлуатацію при оформленні права власності. Законодавство, чинне на той час, не пов`язувало виникнення права власності на садові будинки з надвірними будівлями та спорудами з державною реєстрацією такого права. Документом, що засвідчував факт існування об`єкта нерухомого майна й містив його технічні характеристики, був технічний паспорт на такий об`єкт, виготовлений за результатом його технічної інвентаризації. Відповідна правова позиція є сталою в практиці Верховного Суду (див., наприклад постанови від 26 лютого 2020 року у справі № 607/16873/18 (провадження № 61-12451св19), від 10 серпня 2022 року у справі № 175/2629/18 (провадження № 61-17998св21), від 26 лютого 2020 року у справі № 607/16873/18 (провадження № 61-12451св19)), і висновки судів попередніх інстанцій відповідають такому підходу».

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Відповідно до пункту 1 статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року право особи на доступ до суду, зокрема, включає в себе право на розгляд справи судом із «повною юрисдикцією», тобто судом, що має достатні та ефективні повноваження щодо оцінки доказів, встановлення обставин, належного поновлення прав особи за результатами розгляду справи по суті (п. 70 рішення Європейського суду з прав людини від 28 червня 1990 року у справі «Обермейєр проти Австрії»; п. 155 рішення Європейського суду з прав людини від 4 березня 2014 року у справі «Гранд Стівенс проти Італії»).

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 та від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування підлягають задоволенню.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

VI. Розподіл судових витрат.

Враховуючи, що позивач з вимогою про повернення оплаченого судового збору не звертався, судовий збір залишається за позивачем.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 15, 16, 328, 331, 392, 1216-1218, 1268, 1269 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 141, 268, 272, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Новогродівської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, Приватний нотаріус Михайленко Ольга Володимирівна, про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування, задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 55,1 кв.м., житловою площею 46,6 кв.м., яка складається із: житлової кімнати площею 8,4 кв.м., коридору площею 3,5 кв.м., житлової кімнати площею 10,4 кв.м, кухні площею 8,3 кв.м., житлової кімнати площею 16,0 кв.м., веранди площею 8,5 кв.м., господарські будівлі та споруд: веранда, ганок, літня кухня, вбиральня, № 1 огорожа.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції, тобто до Дніпровського Апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості сторін:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач Новогродівська міська військова адміністрація Покровського району Донецької області, ЄДРПОУ 45075364, адреса: Донецька область, Покровський район, м.Новогродівка, вул.Європейська, буд.46.

Третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - Приватний нотаріус Михайленко Ольга Володимирівна, адреса: Львівська область, м.Моршин, вул.Івана Франка, буд.27, каб.8.

Суддя Похваліта С. М.