Рішення № 140665577, 15.10.2026, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 215/3026/26

2/212/5487/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2026 року м.Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу у складі головуючої судді Швець М. В.; за участі секретаря судового засідання Горб В.С., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін, без фіксування за допомогою звукозаписувального технічного засобу позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив таке.

До суду звернувся представник позивача Усенко М.І. із зазначеною позовною заявою. Суд виніс ухвалу про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, задовольнив клопотання позивача про витребування доказів.

Відповідачці неодноразово надсилалась копія ухвали про відкриття провадження, проте відповідачка правом надання відзиву на позовну заяву не скористалася, заяви із запереченнями розгляду справи в порядку спрощеного провадження, а також клопотань про розгляд справи з викликом сторін до суду не направляла.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Позиції сторін.

Позивач заявив про стягнення заборгованості за кредитним договором № 12648-10/2023 у загальному розмірі 70 000,00 грн, а також судових витрат у вигляді судового збору в розмірі 2 662,40 грн та витрат на правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн.

Позов обґрунтував таким. 10.10.2023 року між ТОВ «Аванс Кредит» та відповідачем було укладено кредитний договір № 12648-10/2023, за яким ТОВ «Аванс Кредит» надало відповідачу кошти у розмірі 7 000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності. Відповідач умов кредитного договору не виконував, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість. 29.03.2024 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено договір факторингу № 29032024, за яким ТОВ «Аванс Кредит» передав ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за плату належні йому права вимоги за реєстром боржників, в тому числі і до відповідача за договором № 12648-10/2023. Таким чином, позивач права грошової вимоги до відповідача в сумі 37 100,00 грн, з яких: 7 000,00 грн заборгованість за основною сумою боргу, 30 100,00 грн сума заборгованості за відсотками. Водночас, відповідно до умов кредитного договору, нарахування відсотків тривало до закінчення встановленого строку кредитування. І станом на дату закінчення строку кредитування загальна заборгованість відповідача становить 70000,00 грн, а саме: заборгованість за тілом кредиту 7000,00 грн, заборгованість за відсотками 63000,00 грн.

Відповідач своїм правом на подання відзиву тощо не скористалася.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Оцінка аргументів сторін та висновки суду.

10 жовтня 2023 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису (одноразового ідентифікатора) було укладено Договір про надання фінансового кредиту № 12648-10/2023 (далі договір, а. с. 33-42), за умовами якого кредитор надав боржнику кредит у сумі 7 000,00 грн строком на 360 днів, дата погашення кредиту 03.10.2024. Відповідно до пп. 1.4.1. процентна ставка становить 2,50 % та застосовується у межах строку кредитування. Згідно з п. 1.6. кредит надається Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок Клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки № 5168-75xx-xxxx-9910 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту. Кредит надається без забезпечення у вигляді застави. Кредит вважається наданим в день перерахування Товариством суми кредиту за вказаними реквізитами.

Можливість укладення кредитного договору в електронній формі передбачена розділом 2 самого договору. Разом з договором відповідач підписала також Додаток 1 до Договору, де наведено графік платежів, Паспорт споживчого кредиту, Заявку-анкету клієнта на отримання фінансового кредиту, а також інформаційне повідомлення споживача (а. с. 23-32, 43-45).

Копія листа ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 30.06.2025 року (а. с. 46), а також відомості надані АТ КБ «ПриватБанк» на виконання ухвали про витребування доказів, підтверджує обставину видачі відповідачу кредитних коштів 10.10.2023 року у розмірі 7 000,00 грн.

29 березня 2024 року ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» уклали договір факторингу № 29032024 (а. с. 52-61), відповідно до умов якого ТОВ «Аванс Кредит» відступило на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» права грошової вимоги до боржників, зокрема до відповідача, що підтверджується Витягом з реєстру боржників (а. с. 62), в якому зазначено, що заборгованість відповідача становить 37 100,00 грн, з яких: 7 000,00 грн заборгованість за сумою боргу, 30 100,00 грн сума заборгованості за відсотками. 01.04.2024 ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» сплатило первісному кредитору ТОВ «Аванс Кредит» плату за відступлення права вимоги за вказаним договором, що підтверджується платіжною інструкцією № 775.

Докази погашення заборгованості та/або спростування розрахунку заборгованості відповідач суду не надав.

Отже, між ТОВ «Аванс Кредит» як первісним кредитором та відповідачем склалися відносини споживчого кредитування; право вимоги за укладеним між ними кредитним договором було передано позивачу за договором факторингу. Обставини кредитування та переходу права вимоги суд вважає доведеними.

Щодо тіла кредиту та відсотків

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України (далі за текстом рішення - ЦК) зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На підставі ст. 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За ст. 1048 ЦК позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно із ст. 1049 ЦК позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику в строк та в порядку, що встановлені договором.

На підставі ст. 610 ЦК порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

За п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст. 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Що стосується нарахованих та заявлених до стягнення відсотків, слід зазначити таке.

Після переходу до нього права вимоги позивач (новий кредитор) продовжив нарахування відсотків, що відображено у Розрахунку заборгованості у період з 30.03.2024 до 03.10.2024 (а. с. 65-69). Як свідчить цей Розрахунок тіло кредиту відповідачка не повертала, проценти не сплачувала. Цю обставину вона жодним чином не спростувала; альтернативних розрахунків або заперечень до суду не подала.

Відповідно до Закону України «Про споживче кредитування», оскільки Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року, що набрав чинності 24 грудня 2023 року доповнено статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» пунктом 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Наведені норми, які регулюють питання споживчого кредитування, передбачають, що починаючи з 24 грудня 2023 року денна ставка має бути не більше 2,5 %, з 23 квітня 2024 року не більше 1,5 %, а з 21 серпня 2024 року не більше 1 %.

Як свідчать розрахунки заборгованості первісного кредитора та позивача, нарахування первісного кредитора є правомірними, однак позивач при здійсненні нарахувань не дотримався зазначених вище вимог. Протягом всього строку кредитування, тобто з 10.10.2023 до 03.10.2024 року відповідно до п. 1.4.1. договору було застосовано процентну ставку 2,5 % на день. З урахуванням вимог Закону України «Про споживче кредитування», Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», суд вважає за необхідне здійснити перерахунок нарахованих відсотків:

У період з 10.10.2023 до 22.04.2024 2,5 % від тіла кредиту (7 000,00 грн), що становить 175,00 грн х 196 днів (кількість днів у періоді) = 34 300,00 грн;

У період з 23.04.2024 до 20.08.2024 1,5 % від тіла кредиту (7 000,00 грн), що становить 105,00 грн х 120 днів (кількість днів у періоді) = 12 600?,00 грн;

У період з 21.08.2024 до 03.10.2024 1 % від тіла кредиту (7 000,00 грн), що становить 70 грн х 44 днів (кількість днів у періоді) = 3 080?,00 грн;

Таким чином, загальний розмір правомірно нарахованих відсотків становить 49 980?,00 гривень (на противагу заявленим 63 000, 00 грн). В іншій частині заявлених вимог про стягнення нарахованих відсотків у вказаний період слід відмовити.

Щодо витрат на правничу допомогу

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких за ч. 3 ст. 133 ЦПК належать витрати на професійну правову допомогу, які за змістом ст. 137 ЦПК несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Згідно з ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати (усі, крім судового збору), пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача.

За ст. 141 ЦПК розмір витрат, які сторона сплатила у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, тому обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, а суд при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу повинен надати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких відповідач має заперечення.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи.

Отже, можна зробити висновок, що ЦПК передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Аналогічна правова позиція була викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року по справі № 755/9215/15-ц.

Суд встановив, що витрати позивача на правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн підтверджуються такими документами: Договором про надання правничої допомоги від 01.07.2025 року (а. с. 75); Актом наданих послуг (а. с. 76), Детальним описом наданих послуг до Акту (а. с. 77).

Отже, суд дійшов висновку, що вимоги про відшкодування витрат позивача належно обґрунтовані та доведені, пов`язані з розглядом справи, клопотання відповідача про зменшення їх розміру відсутнє, дотримані критерії розумності їх вартості.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, судові витрати підлягають стягненню з відповідача у розмірі 2 269,96 грн судового збору та 6 820,80 витрат на правничу допомогу.

На підставі зазначеного, керуючись статтями 12, 13, 19, 80, 81, 82 89, 131, 141, 223, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд ухвалив таке.

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за Кредитним договором № 12648-10/2023 в розмірі 56 980,00 (п`ятдесят шість тисяч дев`ятсот вісімдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2 269,96 грн та витрат на правничу допомогу у розмірі 6 820,80 грн.

В задоволенні решти заявлених позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», ЄДРПОУ: 35234236, юридична адреса: вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, м. Львів;

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення суду складено та підписано 15 жовтня 2026 року.

Суддя: М. В. Швець