Рішення № 140665549, 15.10.2026, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/15186/26

2/212/9136/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2026 року м.Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу

головуючого судді Козлова Д. О.,

за участю секретаря Пижик В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кривий Ріг Дніпропетровської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду із позовом до відповідачки про стягнення суми боргу за кредитним договором, посилаючись на те, що між TOB «Споживчий центр» та ОСОБА_1 21.12.2023 року було укладено кредитний договір № 15.12.2023-100002609 шляхом підписання позичальником електронним цифровим підписом заявки, що є невід`ємною частиною даного договору, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит у розмірі 12 000 грн. шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позичальника строком на 140 днів зі сплатою процентів відповідно до графіку платежів. ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за договором виконано в повному обсязі. Однак ОСОБА_1 своїх зобов`язань за договором не виконала, у зв`язку із чим у неї утворилась заборгованість у розмірі 20 335.92 грн., з яких борг по тілу кредиту 10184.32 грн., по процентах 10151.60 грн.. Звернули увагу суду, що відповідачкою проведена часткова оплата по кредитному договору, а саме: 08.01.2024 року на суму 3 184.78 грн., 18.01.2024 року на суму 2 104.78 грн., 31.01.2024 року на суму 2 464.88 грн., 18.03.2024 року на суму 900 грн. Враховуючи викладене, просив суд стягнути з відповідачки на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість в розмірі 20 335.92 грн. та витрати з оплати судового збору.

Ухвалою Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 24 вересня 2026 року під час відкриття провадження постановлено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом.

Представник позивача до судового засідання не з`явився, зазначивши у позовній заяві прохання провести розгляд справи без його участі. На задоволенні позову наполягає.

Відповідачка ОСОБА_1 надала до суду заяву в якій зазначила, що позовні вимоги визнає.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість позову з наступних підстав.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України (далі за текстом рішення - ЦК) зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом ст. 634 ЦК договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

На підставі ст. 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За ст. 1048 ЦК позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно із ст. 1049 ЦК позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику в строк та в порядку, що встановлені договором.

На підставі ст. 610 ЦК порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Крім того суд вказує, що за п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до змісту ч. 1-5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

За ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

На підставі ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно із ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

За п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

На підставі абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК якщо сторони домовились укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

З урахуванням викладеного вмотивування суд дійшов висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК).

Головне, щоб електронний договір включав усі істотні умови для відповідного виду договору, інакше він може бути визнаний неукладеним або недійсним через недодержання письмової форми в силу прямої вказівки закону.

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом.

Отже, не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є комбінацією цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Аналогічна правова позиції була викладена Верховним Судом у постанові від 12 січня 2021 року по справі № 524/5556/19.

Судом було встановлено, що 21.12.2023 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 за допомогою електронного цифрового підпису укладено договір про надання споживчого кредиту № 15.12.2023-100002609 шляхом підписання заяви про прийняття пропозиції укладення кредитного договору, за умовами якого кредитор надав боржнику кредит у сумі 12 000 грн. шляхом перерахунку коштів на поточний рахунок позичальника строком на 140 днів (дата повернення кредиту 08.05.2024 року) зі сплатою відсотків у розмірі 1 % на день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит, комісія з надання кредиту 15% від суми кредиту та дорівнює 1800 грн..

Вказане підтверджується пропозицією укладення кредитного договору ТОВ «Споживчий центр», паспортом споживчого кредиту, а також підтвердженням позичальника щодо укладення такого кредитного договору.

Договір підписано відповідачем одноразовим ідентифікатором Е724.

Таким чином суд дійшов висновку, що договір від 21.12.2023 року був підписаний ОСОБА_1 за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, чим підтверджено укладання між ним із ТОВ «Споживчий центр» такої угоди, оскільки без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт кредитора за допомогою логіну та пароля договір між сторонами не був би укладений, тому сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину.

В подальшому, 14.02.2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 за допомогою електронного цифрового підпису С537 укладено додатковий договір, яким сторони погодили, що строк на який надається кредит становить 154 дні, дата повернення кредиту 22.05.2024 рік та погоджено графік платежів за кредитним договором № 15.12.2023-100002609.

Видача ТОВ «Споживчий центр» ОСОБА_1 кредитних коштів у сумі 12000 грн. підтверджується довідкою «Ліо Пей», призначення платіжної операції: видача за договором № 15.12.2023-100002609, номер платіжного інструменту: 516874*43.

Згідно розрахунку заборгованості відповідача за договором кредиту № 15.12.2023-100002609 вбачається, що у ОСОБА_1 наявна перед позивачем заборгованість в загальній сумі 20 335.92 грн., з яких борг по тілу кредиту 10184.32 грн., по процентах 10151.60 грн..

Судом встановлено, що відповідачка належним чином не виконувала взяті на себе зобов`язання за таким кредитним договором щодо повернення кредиту та процентів за користування ним, внаслідок чого у ОСОБА_1 утворилась заборгованість, яку відповідачка повинна сплатити на користь позивача.

Підсумовуючи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр», заявлені до відповідачки, підлягають задоволенню шляхом стягнення на користь позивача з ОСОБА_1 боргу за договором кредиту в розмірі 20 335.92 гривень.

Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За ч. 1 ст. 142 ЦПК у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50% судового збору, сплаченого при поданні позову.

Дана норма права кореспондується з ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

До початку розгляду справи по суті відповідачем подано заяву про визнання позову.

Враховуючи викладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 50% понесеного позивачем судового збору, що становить 1331,20 гривень, а решта сплаченого позивачем судового збору (50%), що становить 1331,20 гривень, підлягає поверненню позивачці з державного бюджету.

Керуючись ст. 12, 13, 81, 133, 141, 142, 263-265 ЦПК, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором в розмірі 20335 грн. 92 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» витрати з оплати судового збору в сумі 1331,20 грн.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр», ЄДРПОУ 37356833, з державного бюджету 50% судового збору, сплаченого 17 вересня 2026 року згідно платіжної інструкції №СЦ00146886, за наступними реквізитами: отримувач коштів ГУК у Дн-кій обл./Покр.р/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155, Банк отримувача Казначейство України, Код банку отримувача (МФО) 899998, Рахунок отримувача UA048999980313151206000004648 , Код класифікації доходів бюджету22030101, що становить 1331(одна тисяча триста тридцять одна ) гривня 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення до Дніпровського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено та підписано 15.10.2026 року.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», ЄДРПОУ 37356833, юридична адреса: м. Київ, вул. Саксаганського 133-А.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя: Д. О. Козлов