Вирок № 140665457, 15.10.2026, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа №212/15750/26

1-кп/212/1488/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2026 року м. Кривий Ріг

Покровський районний суд м. Кривого Рогу в складі Головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 без участі потерпілого ОСОБА_8 та представника ТОВ «УЮТ» ОСОБА_9 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у приміщенні суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 1202604173000462 від 16.05.2026 (справа № 212/15750/26, провадження у справі 1-кп/212/1488/26) та угоду про визнання винуватості стосовно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця

м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, громадянина України, має повну середню освіту, офіційно не працевлаштований, неодружений, неповнолітніх (малолітніх) дітей на утриманні не має, не є інвалідом, не має реєстрації місця проживання, фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий: 09.07.2020 Жовтневим р/с м. Кривого Рогу за ст. 185 ч. 3, 71 КК України до позбавлення волі на строк 5 років 1 місяць. Звільнений 15.01.2025 по відбуттю строку покарання,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185, ч.1 ст.357 КК України,

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, громадянки України, офіційно не працевлаштована, має середньо-спеціальну освіту, розлучена, має на утриманні малолітніх дітей: ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 та проживає за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судима,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185, ч.1 ст.361 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Виклад фактичних обставин кримінального правопорушення вчиненого ОСОБА_4 , які встановлені судом:

з 24.02.2022 по теперішній час у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України відповідно до Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 за №64/2022» за №2102-ІХ від 24.02.2022 та Указу Президента України №133/2022 від 14.03.2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні діє воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався та діяв на момент вчинення злочину, в період якого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинив умисний, корисливий злочин за наступних обставин:

Так, ОСОБА_4 у невстановлений під час досудового розслідування час, однак не пізніше 07.11.2025, перебуваючи у невстановленому місці, вступив у попередню злочинну змову з ОСОБА_13 , спрямовану на таємне викрадення чужого майна, вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у інше приміщення.

При цьому, ОСОБА_4 та ОСОБА_13 , заздалегідь узгодили план дій та розподілили між собою ролі. Зокрема, ОСОБА_13 мав безпосередньо проникнути до приміщення машинного відділення ліфта та вилучити майно, а ОСОБА_4 , згідно з відведеною йому роллю повинен був перебувати поруч із місцем вчинення злочину та спостерігати за навколишньою обстановкою з метою попередження ОСОБА_13 у разі появи можливих свідків чи працівників поліції.

Надалі, ОСОБА_13 спільно з ОСОБА_4 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, однак не пізніше 07.11.2025, прибули до 1-го під`їзду будинку

№ 23 на мікрорайоні 5-й Зарічний у Покровському районі міста Кривого Рогу, де піднялися на 9-й поверх вказаного під`їзду.

Реалізуючи спільний злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_13 діючи повторно, разом з ОСОБА_4 , з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, переконавшись у тому, що їхні дії є таємними для сторонніх осіб, у невстановлений під час досудового розслідування час, однак не пізніше 07.11.2025, перебуваючи на 9-му поверсі 1-го під`їзду будинку № 23 на мікрорайоні 5-й Зарічний у Покровському районі міста Кривого Рогу, діючи згідно з розподілом ролей, де ОСОБА_4 залишився на сходовому майданчику спостерігати за обстановкою, а ОСОБА_13 за допомогою невстановленого під час досудового розслідування предмета збив навісний замок на дверях технічного поверху, чим забезпечив їм безперешкодний прохід до машинного приміщення ліфта.

В подальшому, проникнувши до вказаного приміщення, ОСОБА_13 , таємно викрав з нього майно ТОВ «УЮТ-2011», а саме: котушку електромагніту гальма МП-201, вартість якої згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи № 511 від 27.03.2026 становить 3669 гривень.

Після цього, ОСОБА_13 разом із ОСОБА_4 з викраденим майном з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, розпорядившись ним надалі на власний розсуд, чим заподіяли ТОВ «УЮТ-2011» майнову шкоду на загальну суму 3669 гривень.

При цьому, згідно вироку Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 20.08.2026 ОСОБА_13 за даними обставинами визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Крім того, 28.06.2026, в невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 02:00 годині, більш точний час в ході досудового розслідування встановити не надалось можливим, ОСОБА_4 , проходив біля під`їзду № 2 будинку № 68 по вулиці Федора Караманиць в Покровському районі м. Кривий Ріг, де побачив раніше невідомого йому потерпілого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який сидячи спав на лавці, біля якого на підлозі знаходився мобільний телефон марки «IPhone 13», модель «midnight new», темно-синього кольору, об`єм пам`яті 128 Гб, в робочому стані, без пошкоджень, IMEI: НОМЕР_1 та НОМЕР_2 , с/н: НОМЕР_3 , із якого лунала музика, а через плече була одягнена сумка, із якої виглядав гаманець шкіряний, чорного кольору. В цей час, у ОСОБА_4 раптово виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна та обернення його на свою користь.

В подальшому, ОСОБА_4 , перебуваючи у вказаний час та місці, реалізовуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна та обернення його на свою користь, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, переконавшись у відсутності свідків та очевидців, усвідомлюючи, що його дії носять таємний характер, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, підійшов до потерпілого ОСОБА_8 , підняв із землі, тим самим таємно викрав мобільний телефон марки «IPhone 13», модель «midnight new», темно-синього кольору, об`єм пам`яті 128 Гб, в робочому стані, без пошкоджень, IMEI: НОМЕР_1 та НОМЕР_2 , с/н: НОМЕР_3 , вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 1167 від 13.07.2026 становить 10825 гривень, в якому знаходилась сім-карта оператора мобільного зв`язку «Київстар» а/н НОМЕР_4 , яка цінності не представляє та витягнув із сумки, яка була одягнена через плече потерпілого ОСОБА_8 гаманець шкіряний, чорного кольору, який цінності не представляє.

Після чого, ОСОБА_4 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Внаслідок таємного викрадення чужого майна, вчиненого в умовах воєнного стану ОСОБА_4 , 28.06.2026, в невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 02:00 години, більш точний час в ході досудового розслідування встановити не надалось можливим, біля під`їзду № 2 будинку № 68 по вулиці Федора Караманиць в Покровському районі м. Кривий Ріг, в його власності опинився гаманець шкіряний чорного кольору, який належить потерпілому ОСОБА_8 .

Після чого, ОСОБА_4 з метою приховування факту викрадення майна ОСОБА_8 відійшов до під`їзду № 1 будинку № 68А по вулиці Федора Караманиць в Покровському районі м. Кривий Ріг, під час огляду вказаного гаманця, ОСОБА_4 , виявив банківську картку АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_5 (карта для виплат), належна ОСОБА_8 (далі по тексту «банківська картка») та в цей момент в нього раптово виник кримінально-протиправний умисел, направлений на привласнення вищевказаної банківської карти, та обернення її на свою користь, шляхом подальшого викрадення грошових коштів, які згідно примітки до ст.358 Кримінального кодексу України, ст.1 Закону України «Про інформацію», п.п.1.4, 1.14, 1.27, 1.31 ст.1, п.15.2 ст.15 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», ч.4 ст.51 Закону України «Про банки та банківську діяльність», п.1 ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого по становою Правління НБ України від 05.11.2014 №705, є офіційним документом, тобто електронним платіжним документом, як засобом доступу до банківського рахунку.

Так, ОСОБА_4 , з метою реалізації раптово виниклого кримінально протиправного умислу, спрямованого на привласнення банківської карти та обернення її на свою користь, скориставшись відсутністю свідків, очевидців, та в тому, що його дії носять таємний характер та за ним ніхто не спостерігає, діючи з корисливих мотивів, таємно, шляхом вільного доступу, з одного з відділень гаманця взяв, таким чином привласнив вищезазначену банківську картку, що належить потерпілому та поклав її собі в кишеню.

Після чого ОСОБА_4 з місця вчинення кримінального правопорушення зник з викраденим майном, використавши його в подальшому для викрадення грошових коштів потерпілого ОСОБА_8 .

Крім того, внаслідок таємного викрадення чужого майна, вчиненого в умовах воєнного стану ОСОБА_4 , 28.06.2026, в невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 02:00 годині, більш точний час в ході досудового розслідування встановити не надалось можливим, біля під`їзду № 2 будинку № 68 по вулиці Федора Караманиць в Покровському районі м. Кривий Ріг, в його власності опинилась банківська картка АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_5 (карта для виплат), належна ОСОБА_8 .

Після заволодіння мобільним телефоном з SIM-карткою та банківською карткою ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що за допомогою викраденої SIM-картки та банківської картки можливо отримати доступ до банківського рахунку потерпілого, вирішив незаконно заволодіти грошовими коштами, які знаходилися на вказаному банківському рахунку.

Після чого, реалізуючи вказаний вище умисел, 28.06.2026 о 02.02 години ОСОБА_4 з цією метою зателефонував ОСОБА_5 та запропонував їй спільно заволодіти грошовими коштами ОСОБА_8 шляхом використання викрадених у нього SIM-картки та банківської картки та в подальшому зняття грошових коштів через банкомат, на що ОСОБА_5 погодилася, тим самим вступила у попередню змову з ОСОБА_4 та вони домовилися спільно здійснити заволодіння грошовими коштами ОСОБА_8 .

З метою реалізації попередньої домовленості, ОСОБА_4 зустрівся із

ОСОБА_5 та передав останній викрадений ним мобільний телефон марки «IPhone 13», модель «midnight new», темно-синього кольору, об`єм пам`яті 128 Гб, в робочому стані, без пошкоджень, IMEI: НОМЕР_1 та НОМЕР_2 , с/н: НОМЕР_3 , в якому знаходилась сім-карта оператора мобільного зв`язку «Київстар» а/н НОМЕР_4 та банківську картку АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_5 (карта для виплат), належну ОСОБА_8 .

В подальшому, ОСОБА_5 , діючи відповідно до досягнутої з ОСОБА_4 домовленості, вставила викрадену SIM-картку ОСОБА_8 у свій мобільний телефон та за її допомогою здійснила доступ до мобільного застосунку «Приват24», після чого змінила пароль доступу до банківського акаунта ОСОБА_8 без його дозволу, чим забезпечила можливість подальшого доступу до його банківського рахунку.

Після зміни пароля ОСОБА_5 зателефонувала ОСОБА_4 та повідомила останньому про те, що необхідні дії виконані та є можливість здійснити зняття грошових коштів.

Після цього, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , діючи умисно, спільно та за попередньою змовою між собою, з метою таємного викрадення грошових коштів ОСОБА_8 , прибули до банкомата АТ «Укрсиббанк», розташованого за адресою: вул. Федора Караманиць, 57/2 в Покровському районі мста Кривого Рогу, де використовуючи викрадену ОСОБА_4 належну ОСОБА_8 банківську карту АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_5 (карта для виплат) здійснили зняття грошових коштів о 04:08:51 години в сумі 2000 гривень; о 04:10:58 години в сумі 2000 гривень; о 04:13:01 години в сумі 2000 гривень та о 04:16:43 години в сумі 2000 гривень.

Заволодівши вказаними грошовими коштами, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 розпорядилися ними на власний розсуд, чим заподіяли ОСОБА_8 матеріальний збиток на суму 8 000 гривень.

Виклад фактичних обставин кримінального правопорушення вчиненого ОСОБА_5 , які встановлені судом:

з 24.02.2022 по теперішній час у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України відповідно до Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 за №64/2022» за №2102-ІХ від 24.02.2022 та Указу Президента України №133/2022 від 14.03.2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні діє воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався та діяв на момент вчинення злочину, в період якого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вчинила умисний, корисливий злочин за наступних обставин:

28.06.2026 близько 02 години 02 хвилин ОСОБА_5 під час телефонної розмови з раніше знайомим їй ОСОБА_4 дізналася від останнього про те, що він раніше, до вказаної розмови, таємно викрав у ОСОБА_8 мобільний телефон марки «iPhone 13», IMEI: НОМЕР_1 та НОМЕР_2 , серійний номер НОМЕР_3 , із SIM-карткою оператора мобільного зв`язку «Київстар» абонентський номер НОМЕР_4 , а також банківську картку АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_5 , належну ОСОБА_8 .

Під час цієї ж телефонної розмови ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що за допомогою вказаних мобільного телефону, SIM-картки та банківської картки можливо отримати доступ до банківського рахунку ОСОБА_8 та заволодіти належними йому грошовими коштами, запропонував ОСОБА_5 спільно заволодіти грошовими коштами, що знаходилися на рахунку ОСОБА_8 , шляхом використання викрадених мобільного телефону, SIM-картки та банківської картки.

ОСОБА_5 , усвідомлюючи протиправність запропонованих їй дій, діючи умисно, з корисливих мотивів, погодилася на пропозицію ОСОБА_4 , у зв`язку з чим між ними виникла попередня змова на таємне викрадення грошових коштів ОСОБА_8 .

На виконання досягнутої домовленості ОСОБА_4 передав ОСОБА_5 раніше викрадені ним мобільний телефон марки «iPhone 13» із SIM-карткою оператора мобільного зв`язку «Київстар» абонентський номер НОМЕР_4 та банківську картку АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_5 , належну

ОСОБА_8 .

В подальшому, ОСОБА_5 , діючи умисно, з корисливих мотивів, відповідно до досягнутої з ОСОБА_4 домовленості, 28.06.2026, в невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 04.00 години, більш точний час в ході досудового розслідування встановити не надалось можливим, отримавши викрадений ОСОБА_4 мобільний телефон марки «IPhone 13», модель «midnight new», темно-синього кольору, об`єм пам`яті 128 Гб, IMEI: НОМЕР_1 та НОМЕР_2 , с/н: НОМЕР_3 , з сім-картою оператора мобільного зв`язку «Київстар» а/н НОМЕР_4 та банківську картку № НОМЕР_5 емітовану АТ КБ «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_8 , реалізуючи злочинний умисел, направлений на несанкціоноване втручання в роботу інформаційної (автоматизованої) системи, шляхом авторизації в обліковому записі клієнта АТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_8 у банківському мобільному додатку віддаленого доступу «Приват24» АТ КБ «Приватбанк», який є програмно-апаратним комплексом банку, що дозволяє здійснювати віддалений доступ та забезпечує здійснення клієнтом операцій по рахунках/картках/вкладах і містить інформацію про клієнта, достатню для його ідентифікації та аутентифікації відповідно до договору, і який згідно Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» є програмно-технічним комплексом, та відповідно до Закону України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах» є інформаційною (автоматизованою) системою.

Так, ОСОБА_5 , реалізуючи злочинний умисел, направлений на несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих) систем, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 04:00 години 28.06.2026, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно - небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_4 , за допомогою свого мобільного телефону, в який вставила сім-карту оператора мобільного зв`язку «Київстар» а/н НОМЕР_4 , яка належить потерпілому

ОСОБА_8 здійснила телефонний дзвінок з його мобільного номеру

№ НОМЕР_4 на гарячу лінію АТ КБ « Приватбанк» - 3700 та отримала новий пін код від банківської картки. В подальшому відкривши меню мобільного додатку «Приват24» авторизувалась в ньому за допомогою нового отриманого пін коду та смс-коду, який отримала в результаті виконання послідовності дій для зміни паролю для входу в додаток «Приват24».

У подальшому, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих) систем, ОСОБА_5 , діючи умисно, без дозволу ОСОБА_8 , якому належить банківська картка та на ім`я якого створено обліковий запис, шляхом вводу раніше встановленого нею паролю для авторизації у додатку «Приват24», не маючи права доступу, всупереч п. 2.3.2 «Умов та правил надання банківських послуг», здійснив несанкціоноване втручання в роботу автоматизованих систем та отримав доступ до інформації, яка зберігається та обробляється в автоматизований системі віддаленого доступу інтернет-банкінгу «Приват 24» АТ КБ «Приватбанк», в результаті чого отримала можливість здійснювати за допомогою мобільного додатку «Приват24» фінансові операції з грошовими коштами, розміщеними на рахунках ОСОБА_8 , чим здійснила несанкціоноване втручання в роботу інформаційної (автоматизованої) системи.

Отримавши доступ до зазначеного облікового запису потерпілого та не маючи права розпоряджатися належними ОСОБА_8 банківськими рахунками і платіжними засобами, ОСОБА_5 , маючи доступ до персональних даних ОСОБА_8 , усвідомлюючи, що зазначений банківський рахунок та платіжний засіб належать її колишньому чоловікові ОСОБА_8 , здійснила зміну встановленого банком ліміту на зняття готівкових коштів за банківською карткою № НОМЕР_5 , збільшивши допустимий ліміт до розміру, який забезпечував можливість подальшого зняття грошових коштів ОСОБА_8 через банкомат.

Таким чином, ОСОБА_5 , діючи без дозволу ОСОБА_8 та всупереч встановленому порядку доступу, здійснила несанкціоноване втручання в роботу інформаційної (автоматизованої) системи дистанційного банківського обслуговування «Приват24» АТ КБ «ПриватБанк», внаслідок чого отримала несанкціонований доступ до інформації, що обробляється та зберігається в зазначеній системі.

Після цього, продовжуючи реалізацію спільного з ОСОБА_4 злочинного умислу, спрямованого на таємне викрадення грошових коштів ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , зателефонувавши ОСОБА_4 , повідомила про можливість здійснення операцій з грошовими коштами, що знаходилися на рахунку потерпілого.

У подальшому, 28.06.2026, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , діючи умисно, спільно та за попередньою змовою між собою, з метою таємного викрадення грошових коштів ОСОБА_8 , який перебував у колишніх шлюбних відносинах із ОСОБА_5 , прибули до банкомата АТ «Укрсиббанк», розташованого за адресою: вул. Федора Караманиць, 57/2 в Покровському районі міста Кривого Рогу, де використовуючи викрадену ОСОБА_4 належну ОСОБА_8 банківську карту АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_5 (карта для виплат) здійснили зняття грошових коштів о 04:08:51 години в сумі 2000 гривень; о 04:10:58 години в сумі 2000 гривень; о 04:13:01 години в сумі 2000 гривень та о 04:16:43 години в сумі 2000 гривень.

Отже, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 спільно та за попередньою змовою таємно викрали належні ОСОБА_8 грошові кошти на загальну суму 8 000 гривень, якими розпорядилися на власний розсуд, чим заподіяли потерпілому ОСОБА_8 майнову шкоду на суму 8 000 гривень.

Суд вважає, що злочинні діяння обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 кваліфіковано вірно: ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 185 КК України, за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану та за ч.1 ст. 357 КК України, за ознаками викрадення офіційних документів, вчиненого з корисливих мотивів; ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 361 КК України, за ознаками несанкціоноване втручання в роботу інформаційної (автоматизованої) системи та ч. 4 ст. 185 КК України, за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.

Разом з обвинувальним актом до суду подано угоди про визнання винуватості від 25 вересня 2026 року у кримінальному провадженні за № 1202604173000462 від 16.05.2026.

Відповідно до умов вищезазначених угод про визнання винуватості обвинувачені та прокурор у кримінальному провадженні у відповідності до ст.ст. 468, 469, 472 КПК України уклали угоду про визнання винуватості, згідно до якої ОСОБА_4 та ОСОБА_5 під час досудового розслідування повністю визнали свою винуватість у зазначених діяннях і зобов`язуються беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні, крім того сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_4 за ч.4 ст.185 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (П`ЯТЬ) років, за ч.1 ст.357 КК України у виді обмеження волі строком на 1 (ОДИН) рік, на підставі ч.1 ст.70, ст. 72 КК України шляхом поглинення меш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (П`ЯТЬ) років; ОСОБА_5 за ч.4 ст.185 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (П`ЯТЬ) років, за ч.1 ст.361 КК України у виді обмеження волі строком на 1 (ОДИН) рік, на підставі ч.1 ст.70, ст. 72 КК України шляхом поглинення меш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (П`ЯТЬ) років та на підставі ст. 75 та 76 КК України звільнити обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від відбуття призначеного покарання з іспитовим строком.

Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив ці угоди затвердити і призначити обвинуваченим узгоджену в угодах міру покарання.

Обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судовому засіданні також просили вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому беззастережно визнали себе винуватими у вчиненні кримінальних правопорушень, ОСОБА_4 передбачених ч.4 ст.185 та ч.1 ст.357 КК України, ОСОБА_5 передбачених ч.4 ст.185 та ч.1 ст.361 КК України в обсязі підозри, дали згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання у разі затвердження угоди, заявивши, що здатні реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання.

Захисники обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 адвокати ОСОБА_6 та ОСОБА_7 просили суд затвердити угоду про визнання винуватості.

Потерпілі ОСОБА_8 та представник ТОВ «УЮТ» ОСОБА_9 подали до суду заяви в яких просили розглядати справу та подані угоди без їх участі, просили призначити покарання на розсуд суду.

Перевіривши угоди про визнання винуватості на їх відповідність вимогам чинного КПК України, суд прийшов до висновку, що зазначені угоди у повному обсязі відповідають вимогам чинного законодавства, оскільки вони містять всі необхідні реквізити, визначені статтею 472 КПК України, зокрема, найменування сторін, формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію із зазначенням частини статті закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, узгоджене покарання та згода сторін на призначення покарання, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України

Розглядаючи питання про затвердження угоди суд виходить з наступного.

Згідно п.1 ч.3 ст.314 КПК України, при прийняті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно п.2 ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути затверджена угода про визнання винуватості.

Згідно з ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Згідно ст.12 КК України кримінальні правопорушення, передбачені ч.4 ст.185, ч.1 ст.357 та ч.1 ст.361 КК України є злочином тяжким та кримінальними проступками.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 цілком розуміють права, визначені п.1 ч.5 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження цієї угоди, передбачені п.1 ч.1ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до них у разі затвердження угоди судом.

Укладена між прокурором та обвинуваченими угода відповідає вимогам КПК України, дії обвинувачених ОСОБА_4 за ч.4 ст.185 та ч.1 ст.357 КК України та ОСОБА_5 за ч.4 ст.185 та ч.1 ст.361 КК України кваліфіковано вірно, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, обвинувачені можуть виконати взяті на себе за угодою зобов`язання, фактичні підстави для визнання винуватості наявні, узгоджена міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого, особу винного, і обставини, що пом`якшують покарання, щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено: на обліку у лікаря психіатра не перебуває; на обліку у лікаря нарколога перебуває з 2013, з приводу психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання опіоїдів. Синдром залежності; інвалідності не має; неповнолітніх (малолітніх) дітей на утриманні не має; раніше судимий; офіційно не працевлаштований.

Вивченням особи обвинуваченої ОСОБА_5 встановлено: на обліку у лікаря психіатра не перебуває; на обліку у лікаря нарколога не перебуває; інвалідності не має; має на утриманні малолітніх дітей: ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; раніше не судима; офіційно не працевлаштована.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що укладена угода про визнання винуватості обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підлягає затвердженню.

Долю речових доказів по справі необхідно вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати по справі відсутні.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Керуючись ст.ст.314, 369, 474, 475 КПК України суд,

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості укладену 25 вересня 2026 року між прокурором Криворізької північної окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 та ч.1 ст.357 КК України та призначити йому узгоджене сторонами кримінального провадження покарання:

за ч.4 ст.185 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (П`ЯТЬ) років;

за ч.1 ст.357 КК України у виді обмеження волі строком на 1 (ОДИН) рік.

на підставі ч.1 ст.70, ст. 72 КК України шляхом поглинення меш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (П`ЯТЬ) років;

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 2 ДВА роки.

На підставі вимог ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_4 наступні обов`язки: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Початок іспитового строку обвинуваченому ОСОБА_4 рахувати з моменту проголошення вироку суду.

Затвердити угоду про визнання винуватості укладену 25 вересня 2026 року між прокурором Криворізької північної окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 та ч.1 ст.361 КК України та призначити їй узгоджене сторонами кримінального провадження покарання:

за ч.4 ст.185 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (П`ЯТЬ) років, за ч.1 ст.361 КК України у виді обмеження волі строком на 1 (ОДИН) рік,

на підставі ч.1 ст.70, ст. 72 КК України шляхом поглинення меш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (П`ЯТЬ) років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 ОДИН рік.

На підставі вимог ст.76 КК України покласти на засуджену ОСОБА_5 наступні обов`язки: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Початок іспитового строку обвинуваченій ОСОБА_5 рахувати з моменту проголошення вироку суду.

Речові докази по справі - мобільний телефон марки «IPhone», темно-синього кольору; банківська карта «ПриватБанк» НОМЕР_5 та сім-карта оператора мобільного «Київстар», з ідентифікуючими ознаками НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , які передано під зберігальну розписку потерпілому ОСОБА_8 , залишити у власника за належністю.

Процесуальні витрати по справі відсутні.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Покровський районний суд м. Кривого Рогу, з підстав, передбачених ст. 394 КПК України

Згідно ч. 6 ст. 376 КПК України копія вироку вручається негайно після його проголошення засудженому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Крім того засудженому роз`яснено вимоги ч.3 ст.376 КПК України.

Суддя ОСОБА_14