Постанова № 140665026, 14.10.2026, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 209/6161/26

Провадження № 3/209/968/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 року м. Кам`янське

Суддя Дніпровського районного суду міста Кам`янського Левицька Н.В. розглянувши адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , військовослужбовець, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпровського районного суду міста Кам`янського з відділення поліції № 1 Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області надійшов адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 №746981 від 16.08.2026, в місті Кам`янське, 13.03.2026 приблизно о 10:55 годині за адресою: Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Набережна, поблизу будинка 2А, водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , керував транспортним засобом ВАЗ 2103, ДНЗ НОМЕР_2 з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: зіниці очей звужені, не реагують на світло ліхтаря білого кольору, порушення координації рухів, поведінка не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння, в установленому законодавством порядку водій відмовився під відеозапис. Від керування транспортним засобом відсторонений, авто залишене припаркованим без порушень на місці зупинки, чим порушив п.2.5 ПДР. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вини у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, просив закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Пояснив, що від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я він не відмовлявся, а лише повідомив працівнику поліції про несправність автомобіля, зокрема проблеми із замком запалювання, через які, після вимкнення двигуна, він не зміг би повторно завести транспортний засіб. Він запропонував працівникам поліції проїхати разом із ним додому, залишити там автомобіль, після чого пройти медичний огляд, та зазначив, що за інших умов їхати на огляд не буде. Також пояснив, що в автомобілі разом із ним перебувала дружина, яку він не міг залишити саму в транспортному засобі на місці зупинки. Щодо зазначених працівниками поліції ознак наркотичного сп`яніння, ОСОБА_1 звернув увагу суду на те, що має проблеми із зором, а тремтіння рук пояснив наслідками раніше отриманої контузії. Крім того, стверджував, що працівники поліції не вилучили в нього посвідчення водія, не відсторонили його від керування транспортним засобом та належним чином не роз`яснили, що відмова від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в установленому законом порядку є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.

Заслухавши думку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130, виходячи з наступного.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Частиною першою статті 9 КУпАП адміністративне правопорушення (проступок) визначено як протиправну, винну (умисну або необережну) дію чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 КУпАП визначено обставини, які підлягають з`ясуванню під час розгляду справи про адміністративне правопорушення. Зокрема, орган (посадова особа) зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна відповідна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються передбаченими цією статтею процесуальними документами, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих і свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Статтею 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язанні знати і неухильно дотримуватися вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух тощо.

Пункт 2.5 Правил дорожнього руху зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до пункту 1.9 Правил дорожнього руху України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Частиною першою статті 130 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Отже, відмова від проходження огляду є самостійною формою об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП. Для вирішення питання про наявність такого правопорушення необхідно встановити наявність передбачених законодавством підстав для проведення огляду, дотримання встановленого порядку його призначення та вимоги про його проходження, а також факт відмови особи від проходження такого огляду.

Процедура виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння та проведення огляду з метою встановлення такого стану врегульована статтею 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі Порядок № 1103), та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі Інструкція № 1452/735).

Відповідно до частини другої статті 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським із використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості їх застосування огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Частиною третьою статті 266 КУпАП передбачено, що в разі незгоди особи на проведення огляду поліцейським із використанням спеціальних технічних засобів або незгоди з його результатами огляд проводиться в закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення.

Згідно з частиною четвертою статті 266 КУпАП огляд у закладі охорони здоров`я здійснюється не пізніше двох годин із моменту встановлення підстав для його проведення, у присутності поліцейського, із складенням висновку за результатами огляду та реєстрацією кожного випадку його проведення у встановленому порядку. Огляд, проведений із порушенням вимог цієї статті, відповідно до частини п`ятої статті 266 КУпАП вважається недійсним. При цьому частиною шостою цієї статті визначено, що направлення особи на огляд та його проведення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 2 Порядку № 1103 огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 1103 огляд проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів або лікарем закладу охорони здоров`я, а в сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку.

Водночас, порядок дій поліцейського залежить від виду сп`яніння, ознаки якого виявлено у водія. Так, відповідно до пункту 4 розділу I Інструкції № 1452/735 ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Згідно з пунктом 12 розділу II Інструкції № 1452/735 у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє зазначену особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Отже, за наявності ознак саме наркотичного сп`яніння, процедура передбачає направлення водія до найближчого закладу охорони здоров`я для проведення медичного огляду. При цьому приписи розділу II Інструкції № 1452/735 щодо проведення поліцейським огляду із застосуванням спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу стосуються процедури огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Згідно з пунктом 9 розділу II Інструкції № 1452/735 поліцейський забезпечує доставку водія, який підлягає огляду в закладі охорони здоров`я, до найближчого такого закладу не пізніше ніж протягом двох годин із моменту виявлення підстав для проведення огляду.

Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з пунктом 8 Порядку № 1103 у разі відмови водія від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості їх застосування у присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння та дії водія щодо ухилення від огляду.

З аналізу матеріалів справи слідує, що при складанні протоколу порушень положень вищезазначеної Інструкції, Порядку та вимог ст.266 КУпАП допущено не було.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, повністю доведена дослідженими в судовому засіданні доказами у справі, що у своїй сукупності свідчать про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та підтверджуються матеріалами справи, а саме:

- протоколом про адміністративні правопорушення серії ЕПР 1 № 746981 від 16.08.2026, в якому викладені обставини і суть правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП;

-направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння, згідно з яким 16.08.2026 такий огляд не проводився через відмову ОСОБА_1 ;

копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 7728748 від 16.08.2026 відповідно до якої на ОСОБА_1 , за ч. 1 ст. 126 КУпАП накладено штраф у розмірі 425 грн;

- DVD-R диск з відео-файлами за фактом виявлення порушення та складання протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП за участі ОСОБА_2 .

Так, судом встановлено, що у ОСОБА_1 , який керував автомобілем ВАЗ 2103, д.н.з НОМЕР_2 , інспектором ВП №1 Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області 16.08.2026 було встановлено наявність явних ознак наркотичного сп`яніння, а саме: зіниці очей звужені, не реагують на світло ліхтаря білого кольору, порушення координації рухів, поведінка не відповідає обстановці.

У судовому засіданні досліджено долучений до матеріалів справи носій інформації - DVD-R диск із відеозаписами з місця події, здійсненими за допомогою нагрудної камери працівника поліції.

З дослідженого відеозапису вбачається, що 16.08.2026 ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 2103, д.н.з НОМЕР_2 без чинного страхового полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності та щодо нього інспектором винесено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП. Цю обставину ОСОБА_1 також підтвердив у судовому засіданні.

Під час спілкування з водієм, інспектор поліції вказав на наявність у нього ознак наркотичного сп`яніння, а саме тремтіння пальців рук, звужених зіниць очей, які не реагують на світло ліхтаря білого кольору, порушення координації рухів та поведінки, що не відповідає обстановці. Тремтіння пальців рук ОСОБА_1 пояснив наявністю висновку невролога, а також зазначив, що проходить військову службу.

Надалі інспектор поліції запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я, та повідомив, що для цього водієві необхідно зачинити автомобіль і проїхати разом із ним до медичного закладу, на що ОСОБА_1 відмовився їхати за таких умов, посилаючись на несправність автомобіля, а саме замок запалювання, який після вимкнення двигуна він не зможе знову завести. Крім того, зазначив, що йому необхідно відвезти додому дружину, яка перебувала в автомобілі, оскільки він не може залишити її посеред дороги. Натомість інспектор повідомив про складення щодо ОСОБА_1 протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП у зв`язку з відмовою від проходження огляду та запитав, чи бажає той отримати копію протоколу. На запитання ОСОБА_1 які у нього ознаки наркотичного сп`яніння, інспектор поліції повторно назвав відсутність реакції зіниць очей на світло ліхтаря білого кольору, тремтіння пальців рук та поведінку, що не відповідає обстановці, і наголосив на відмові водія від проходження огляду.

Після цього, ОСОБА_1 запропонував інспектору проїхати до його будинку, щоб він міг залишити автомобіль, і відвезти додому дружину, а потім поїхати з поліцейським до медичного закладу. Натомість інспектор повідомив, що ОСОБА_1 повинен зачинити транспортний засіб і проїхати разом із ним у медичний заклад. У відповідь ОСОБА_1 повідомив, що відмовляється (11:06:0611:08:31).

В подальшому відносно ОСОБА_1 був складений адміністративний протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП, який останнім підписаний.

Щодо належності наданого поліцією відеозапису слід зазначити, що застосування поліцейськими технічних засобів відеозапису передбачено у випадках, зазначених у ст.266 КУпАП. Так, відеофіксація порушення є інструментом прозорості та об`єктивності здійснення працівником поліції своїх повноважень. Наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відеозаписи містять відеофайл, який є цілісними, безперервними і відтворює обставини події. Такі відеозаписи надають можливість, зокрема, конкретизувати поведінку осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення, а тому у даному випадку є належними та допустимими доказами і жодних сумнівів у своїй достовірності у суду не викликають.

Окрім цього, відмова ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я також підтверджується наявним в матеріалах справи направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення ознак наркотичного чи іншого сп`яніння від 16.08.2026 року.

Таким чином вищезазначені докази є належними та допустимими у розумінні ст. 251 КУпАП, оскільки складені уповноваженими особами, відповідно до процедури їх збирання, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного, а їх сукупність засвідчують вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке виразилося у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Суд також враховує, що наявний в матеріалах справи рапорт старшого лейтенанта поліції Олега Канібора та рапорт інспектора-чергового ВП №1 Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області Хаірова Р.Ю., не є доказами, проте є документами, якими працівники поліції інформують керівництво про законність та обґрунтованість його дій. Суд приймає до уваги те, що вказані документи містить дані, які повністю узгоджуються з іншими доказами по справі та доповнюють їх.

Об`єктивних підстав ставити під сумнів достовірність встановлених обставин по справі суд не вбачає.

Суду не надано жодних належних та допустимих доказів на спростування вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Водночас, доводи ОСОБА_1 про закриття провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд відхиляє як необґрунтовані та такі, що не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, оскільки при проведенні огляду поліцейськими були встановлені ознаки наркотичного сп`яніння, у зв`язку з чим ОСОБА_2 запропоновано пройти медичний огляд у медичному закладі, на що останній формально висловив згоду на проходження медичного огляду, однак фактично поставив умову щодо способу його проходження, а саме наполягав, що спочатку потрібно проїхати до його місця проживання, залишити машину, і тільки після цього проїхати до медичного закладу.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до ПДР України водій транспортного засобу повинен не просто погодитись на проведення огляду на стан сп`яніння, а своєю поведінкою забезпечити реальну можливість проведення такого огляду і не створювати перешкоди для проведення такого огляду, висуваючи безпідставні умови, які значно ускладнюють або взагалі унеможливлюють проведення такого огляду.

Суд виходить з того, що відповідно до встановленого порядку проведення огляду на стан сп`яніння, особа зобов`язана виконати законну вимогу поліцейського щодо проходження такого огляду у визначений спосіб та без невиправданих зволікань. Висунення умов щодо порядку та способу проходження огляду, які суперечать вимогам поліцейського, не може розцінюватися, як належне волевиявлення на його проходження.

Таким чином, поведінка ОСОБА_1 , який відмовився одразу слідувати до медичного закладу разом із працівником поліції та наполягав на умовах, які він висував, не може розцінюватись, як згода на проходження відповідного огляду.

Окрім цього, як встановлено під час дослідження відеозапису, працівником поліції неодноразово пропонувалось ОСОБА_2 пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я, а також належним чином роз`яснено право відмовитися від проходження такого огляду, водночас попередивши про правові наслідки такої відмови, зокрема про настання адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Разом із тим, ОСОБА_2 , усвідомлюючи вимоги законодавства та наслідки їх невиконання, не виконав законну вимогу працівника поліції щодо проходження огляду у встановленому порядку.

За наведених обставин суд доходить висновку, що фактична поведінка ОСОБА_2 свідчить про відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку.

Долучена ОСОБА_1 до матеріалів справи довідка військово-лікарської комісії від 27.09.2024 № 15390/1, видана щодо отриманих ним під час проходження військової служби травм та встановленого діагнозу складного короткозорого астигматизму, не спростовує висновків суду щодо факту невиконання ним законної вимоги працівника поліції про проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку. Зазначений документ підтверджує наявність у ОСОБА_1 відповідних відомостей про стан здоров`я, однак сам по собі не свідчить про наявність обставин, які перешкоджали йому виконати законну вимогу працівника поліції, та не спростовує зафіксованої на відеозаписі його поведінки під час події.

Суд наголошує, що керування транспортним засобом особою, яка може перебувати у стані наркотичного сп`яніння, створює реальну небезпеку для безпеки дорожнього руху та може призвести до тяжких наслідків. Саме з метою запобігання таким наслідкам пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України встановлено обов`язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку огляд для визначення стану сп`яніння, а невиконання законної вимоги працівника поліції щодо проходження такого огляду за наявності встановлених законом підстав, тягне адміністративну відповідальність, передбачену частиною першою статті 130 КУпАП.

Відтак, досліджені та перевірені судом обставини, поза розумним сумнівом свідчать про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, що охоплюється складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року).

Таким чином, з урахуванням встановлених під час розгляду справи обставин та наявних у матеріалах справи належних, допустимих і достатніх доказів, які у своїй сукупності беззаперечно підтверджують факт відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, суд доходить висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП та відсутність підстав для закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Відповідно до статті 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягується до адміністративної відповідальності, так і іншими особами.

У частині 2 статті 33 КУпАП зазначено, що при накладенні стягнення має враховуватись характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Тобто, санкція ч.1 ст.130 КУпАП є безальтернативною, а ч.2 ст.33 КУпАП не дозволяє при розгляді справ про правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан та обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

З врахуванням наведеного, на ОСОБА_2 слід накласти адміністративне стягнення:

- за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у виді штрафу на користь держави в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн. (сімнадцять тисяч гривень) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, у разі ухвалення судом постанови про накладання адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у відповідності до ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.

Керуючись ст.ст. 126, 130, 221, 248, 249, 275-280, 283-287 КУПАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн. (сімнадцять тисяч гривень) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь держави судовий збір, що становить 665 (шістсот шістдесят пять) гривень 60 копійок (Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подачі апеляційної скарги через Дніпровський районний суд міста Кам`янського.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно з ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Строк пред`явлення постанови для виконання - три місяці з дня її винесення.

Суддя Наталія ЛЕВИЦЬКА