Єдиний державний реєстр судових рішень № 207/3917/26
№ 2/207/3312/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 жовтня 2026 року м. Кам`янське .
Південний районний суд міста Кам`янського у складі головуючого судді Скиби С.А. , при секретареві Куцевол Л.В. , розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кам`янське справу № 207/3917/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СМАРТ ПЕЙ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості ,
В С Т А Н О В И В
У серпні 2026 року ТОВ «Фінансова компанія «СМАРТ ПЕЙ» звернулося до суду з позовною заявою , у якій просило стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість у розмірі 43751 гривня 80 копійок , оскільки 16 жовтня 2019 року між АТ «Перший Український Міжнародний Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2001429335101 , згідно якого відповідачка отримала кредит у розмірі 30000 гривень , зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 47,88% річних . 26 червня 2026 року між АТ «Перший Український Міжнародний Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «СМАРТ ПЕЙ» укладено Договір факторингу № 1 , згідно якого ТОВ «Фінансова компанія «СМАРТ ПЕЙ» набуло право грошової вимоги до відповідачки . Відповідачка отримала кошти , але своїх зобов`язань за кредитним договором у повному обсязі не виконала .
Представник позивача у судове засідання не явився , письмово просив розглядати справу без його участі , заявлений позов підтримав повністю .
Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання не явилася , письмово просила розглядати справу без її участі , заявлений позов визнала частково . У наданій заяві-поясненнях зазначила , що дійсно користувалася кредитним лімітом , відкритим у АТ «Перший Український Міжнародний Банк» . На даний період часу перебуває за кордоном . Не згодна з нарахованими відсотками , пенею та штрафними санкціями . Визнає заборгованість за сумою боргу (тілом кредиту) у розмірі 28068 гривень 00 копійок .
Суд , вивчивши матеріали справи , вважає , що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав .
Згідно ст. 1054 ЦК України 2003 року за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах , встановлених договором , а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти .
У судовому засіданні встановлено , що 16 жовтня 2019 року між АТ «Перший Український Міжнародний Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2001429335101 , згідно якого відповідачка отримала кредит у розмірі 30000 гривень , зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 47,88% річних ( а.с. 7, 9 ) . 26 червня 2026 року між АТ «Перший Український Міжнародний Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «СМАРТ ПЕЙ» укладено Договір факторингу № 1 ( а.с. 28 30 ) , згідно якого ТОВ «Фінансова компанія «СМАРТ ПЕЙ» набуло право грошової вимоги до відповідачки ( а.с. 8 ) . Відповідачка отримала кошти , але своїх зобов`язань за кредитним договором у повному обсязі не виконала .
Кредитний договір у вигляді Заяви на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб , який укладено з відповідачкою , було підписано відповідачкою особисто .
Підписанням кредитного договору відповідачка підтвердила , що вона ознайомлена з усіма умовами та правилами надання кредитних коштів .
Згідно ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя , суд захищає права , свободи та інтереси фізичних осіб , права та інтереси юридичних осіб , державні та суспільні інтереси у спосіб , визначений законом або договором .
Згідно ст. 205 ЦК України 2003 року правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі . Сторони мають право обирати форму правочину , якщо інше не встановлено законом . Правочин , для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма , вважається вчиненим , якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків .
Згідно ст. 207 ЦК України 2003 року правочин вважається таким , що вчинений у письмовій формі , якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних) , у листах , телеграмах , якими обмінялися сторони . Правочин вважається таким , що вчинений у письмовій формі , якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного , електронного або іншого технічного засобу зв`язку . Правочин вважається таким , що вчинений у письмовій формі , якщо він підписаний його стороною (сторонами) . Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного , електронного або іншого копіювання , електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках , встановлених законом , іншими актами цивільного законодавства , або за письмовою згодою сторін , у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів .
Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № 2001429335101 від 16 жовтня 2019 року ( а.с. 10 11 ) , заборгованість ОСОБА_1 станом на 25 червня 2026 року складає 43751 гривня 80 копійок , з яких : заборгованість за сумою кредиту у розмірі 28067 гривень 31 копійка , заборгованість за процентами у розмірі 15684 гривні 49 копійок , що підтверджується випискою з особового рахунку ( а.с. 12 14 ) .
Відповідно до позиції Верховного Суду , котра міститься у постанові Верховного Суду від 14 липня 2020 року по справі № 367/4970/13-ц , провадження № 61-19992св заперечуючи розмір кредитної заборгованості , розрахований банком , боржник та його представник не надали до суду докази , які б спростовували як факт надання кредиту у розмірі , визначеним кредитним договором так і розмір боргу , що є процесуальним обов`язком боржника .
Згідно з правовою позицією Верховного Суду , викладеній у постанові від 8 липня 2020 року по справі № 464/4985/15-ц , провадження № 61-43538св18 , твердження заявника про те , що позивач не надав належних доказів на підтвердження розміру заборгованості за кредитним договором є неспроможними , оскільки в матеріалах справи , серед інших письмових доказів , наявний розширений розрахунок заборгованості . Доказів , які б спростовували правильність наданого банком розрахунку заборгованості за кредитним договором , боржником не надано . У позиції Верховного Суду , викладеній у постанові Верховного Суду від 2 липня 2020 року по справі № 753/16745/15-ц , провадження № 61-40036св18 , Верховним Судом було підтримано позицію суду апеляційної інстанції , про те що розрахунок заборгованості узгоджується зі змістом договору та є належним доказом .
Згідно ст. 526 ЦК України 2003 року зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу .
Відповідачка ОСОБА_1 зобов`язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в сумі , строки та на умовах , що передбачені кредитним договором , однак зобов`язання у повному обсязі не виконала , у зв`язку з чим виникла заборгованість за кредитним договором .
Згідно ст. 611 ЦК України 2003 року у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки , встановлені договором або законом , зокрема : припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання , якщо це встановлено договором або законом , або розірвання договору ; зміна умов зобов`язання ; сплата неустойки тощо .
Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України 2003 року боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання .
Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України 2003 року зміст договору становлять умови (пункти) , визначені на розсуд сторін і погоджені ними , та умови , які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства .
Згідно ст. 629 ЦК України 2003 року договір є обов`язковим для виконання сторонами .
Згідно ч. 1 ст. 638 ЦК України 2003 року договір є укладеним , якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору . Істотними умовами договору є умови про предмет договору , умови , що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду , а також усі ті умови , щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди .
За нормою ст. 626 ЦК України , договором є домовленість двох або більше сторін , спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обов`язків .
Зміст договору становлять умови (пункти) , визначені на розсуд сторін і погоджені ними , та умови , які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України 2003 року) .
Згідно ч. 1 , 3 ст. 512 ЦК України 2003 року кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок , зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) . Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений , якщо це встановлено договором або законом .
Статтею 514 ЦК України 2003 року передбачено , що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах , що існували на момент переходу цих прав , якщо інше не встановлено договором або законом .
Згідно ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи , які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування , не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування .
Відповідачка ОСОБА_1 у заяві-поясненнях заперечувала проти нарахування відсотків , пені та штрафних санкцій , оскільки згідно законодавства України , під час дії в Україні воєнного та у тридцятиденний строк після його припинення , споживачі звільняються від відповідальності за прострочення виконання зобов`язань .
Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані , на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів) , що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи , та інших обставин , які мають значення для вирішення справи .
Згідно п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України , у період дії в Україні воєнного , надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором , відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем) , позичальник звільняється від відповідальності , визначеної статтею 625 цього Кодексу , а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу , пені) за таке прострочення . Установити , що неустойка (штраф , пеня) та інші платежі , сплата яких передбачена відповідними договорами , нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання , часткове виконання) за такими договорами , підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) .
Тобто в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного , надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування , до позичальника застосовуються особливі наслідки звільнення від сплати неустойки (штрафу , пені) за прострочення виконання (невиконання , часткового виконання) кредитних зобов`язань , позичальник звільняється від відповідальності , визначеної статтею 625 цього Кодексу .
Аналогічний правовий висновок , щодо аналізу п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України , викладений у постанові Верховного Суду від 12 червня 2024 року у справі № 910/10901/23 , який відповідно до положень ч. 4 ст. 263 ЦПК України , судом застосовується під час ухвалення судового рішення у подібній справі .
Згідно правового висновку , що викладений у постанові Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23) , дія п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України розповсюджується на кредитний договір .
Так , основним регулятором договірних відносин є Цивільний кодекс України, а не окремі закони , що вбачається з аналізу висновків постанови Верховного Суду України від 10 жовтня 2018 року у справі № 362/2159/15-ц .
Позивачем надано розрахунок заборгованості за кредитним договором , з якого вбачається , що станом на 25 червня 2026 року заборгованість ОСОБА_1 складає 43751 гривня 80 копійок , з яких : заборгованість за сумою кредиту у розмірі 28067 гривень 31 копійка , заборгованість за процентами у розмірі 15684 гривні 49 копійок , тому відсутні підстави для застосування п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України , оскільки позивачем не були нараховані штрафні санкції (пеня , неустойка) .
В обґрунтування суми заборгованості за кредитним договором позивачем надано розрахунок заборгованості , з якого вбачається , що у період дії кредитного договору відповідачка свої зобов`язання порушила , внаслідок чого у неї утворилася заборгованість .
Доказів , які б спростовували правильність наданих позивачем розрахунків заборгованості за кредитними договорами , відповідачкою не надано . Заперечення щодо правильності розрахунків відповідачкою обґрунтовані не були , свого розрахунку стороною відповідачки суду не надано . Крім того , у заяві відповідачка не заперечувала факт отримання кредиту та користування кредитними коштами .
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень , крім випадків , встановлених цим Кодексом .
Відповідачка ОСОБА_1 користувалася карткою , отримувала кошти банку , про що свідчить розрахунок заборгованості та останній раз погашала заборгованість 30 квітня 2022 року у сумі 1856 гривень 70 копійок , що свідчить про визнання неї свого боргу .
Укладений між сторонами кредитний договір у вигляді Заяви на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб , підписаної сторонами , не містить строку повернення кредиту (користування ним) . Однак , враховуючи , що фактично отримані та використані позичальником кошти у добровільному порядку позивачу не повернуті , а також вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України 2003 року , згідно якої якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги , кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час , що свідчить про порушення його прав , тому позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів . Позов про визнання недійсним кредитного договору в частині встановлення процентів відповідачкою не заявлявся , а тому договір в цій частині являється дійсним .
Відповідачка ОСОБА_1 підписала кредитний договір , у якому було зазначено розмір процентів . Отже , відповідачка була обізнаною з умовами договору до його підписання і не може посилатися на свою необізнаність та спонукання з боку первісного кредитора до підписання договору на невигідних для себе умовах , тому суд не вбачає підстав для відмови у стягненні заборгованості за відсотками , оскільки позивачем була нарахована заборгованість за відсотками згідно умов кредитного договору .
Таким чином , стягненню підлягає заборгованість за кредитним договором у розмірі 43751 гривня 80 копійок , з яких : заборгованість за сумою кредиту у розмірі 28067 гривень 31 копійка , заборгованість за процентами у розмірі 15684 гривні 49 копійок , оскільки відповідачка отримала кредит , користувалася кредитними коштами , частково сплачувала кредит .
Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати , пов`язані з правничою допомогою адвоката , несуть сторони , крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави .
Згідно ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами . Для цілей розподілу судових витрат :
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката , в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу , пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду , збір доказів тощо , а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості , що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою ;
2) розмір суми , що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката , необхідних для надання правничої допомоги , встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів , які підтверджують здійснення відповідних витрат .
Згідно ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг) , виконаних адвокатом , та здійснених ним витрат , необхідних для надання правничої допомоги .
Згідно ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із : складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) ; часом , витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) ; обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт ; ціною позову та (або) значенням справи для сторони , в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи .
Відшкодування витрат на оплату послуг адвоката здійснюється за наявності документального підтвердження витрат , а саме платіжного доручення про сплату коштів . У разі неподання відповідних документів у суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум .
Розмір відшкодування не повинен бути неспіврозмірним , тобто явно завищеним . Суд з урахуванням матеріалів конкретної справи , зокрема ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність .
Розумна необхідність це врахування часу , який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець , тривалість розгляду і складність справи ; вартість відповідних послуг адвокатів , яка склалася в країні або в регіоні , наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг ; ціна позову ; докази , що підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката .
Докази , які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката , повинна подавати сторона , що вимагає відшкодування таких витрат .
На підтвердження факту надання правової допомоги представником позивача надано копію договору про надання правничої допомоги від 26 березня 2026 року , акту наданих послуг правничої допомоги від 30 червня 2026 року . Вартість витрат на професійну правничу допомогу складає 10000 гривень 00 копійок , які позивач просить стягнути з відповідачки . Однак , суд вважає , що ці витрати є неспівмірними .
Дослідивши надані докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу , враховуючи об`єм та характер наданих послуг , їх складність , суд приходить до висновку , що витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 гривень 00 копійок не відповідають критеріям реальності (їхньої дійсності і необхідності) та розумності їхнього розміру виходячи з конкретних обставин справи , сталою правовою позицією і безумовно є завищеними .
Таким чином , стягненню підлягає сума витрат на професійну правничу допомогу у сумі 3000 гривень 00 копійок , що є співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) ; часом , витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) ; обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт ; ціною позову та значенням справи для сторони .
Згідно ч. 1 , 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог . Інші судові витрати , пов`язані з розглядом справи , покладаються : 1) у разі задоволення позову - на відповідача ; 2) у разі відмови в позові - на позивача ; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог .
При розподілі судових витрат суд враховує , що позов задоволено повністю , тому судові витрати , які складаються з : судового збору у розмірі 2662 гривні 40 копійок , витрат на професійну правничу допомогу у сумі 3000 гривень 00 копійок , підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача , оскільки такі витрати позивачем понесені і ці витрати відповідають критерію розумності .
Керуючись ст. 525 , 526 , 530 , 610 612 , 1054 ЦК України 2003 року , ст. 10 , 19 , 81 ЦПК України , суд
В И Р І Ш И В
Заявлений позов задовольнити повністю .
Стягнути з ОСОБА_1 , місце проживання : АДРЕСА_1 , номер облікової картки платника податків : НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СМАРТ ПЕЙ» , місцезнаходження : м. Київ , вулиця Іоанна Павла ІІ , 4/6 , корпус А , офіс 303 , ідентифікаційний код юридичної особи : 43696954 , заборгованість за кредитним договором у розмірі 43751 гривня 80 копійок , з яких : заборгованість за сумою кредиту у розмірі 28067 гривень 31 копійка , заборгованість за процентами у розмірі 15684 гривні 49 копійок , судові витрати у розмірі 5662 гривні 40 копійок .
Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
Суддя С.А. Скиба
Судове рішення № 140664750, Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська було прийнято 14.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 207/3917/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: