Вирок № 140664509, 15.10.2026, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/12742/26

(1-кп/199/1347/26)

ВИРОК

іменем України

15.10.2026 року м. Дніпро

Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026052390001419 від 24.05.2026 року, за обвинуваченням

ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м.Миколаїв Миколаївської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, військовослужбовця військової служби за мобілізацією на посаді оператора безпілотних літальних апаратів 2 відділення протидії безпілотним летальним апаратам 3 інженерно-технічного взводу інженерно-технічної роти військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Солдат ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією та проходячи її на посаді оператора безпілотних літальних апаратів 2 відділення протидії безпілотним летальним апаратам 3 інженерно-технічного взводу інженерно-технологічної роти військової частини НОМЕР_1 , в порушення вимог ст. ст. 3, 28, 68 Конституції України, ст. ст. 11, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, 23 травня 2026 року приблизно о 22 год. 25 хв. разом з військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 солдатом ОСОБА_6 перебували на подвір`ї домоволодіння АДРЕСА_2 , коли між ними виникла сварка через те, що солдат ОСОБА_5 розмовляє російською мовою. Під час сварки солдат ОСОБА_6 наблизився до солдата ОСОБА_5 та між ними почалась боротьба, під час якої вони впали на землю. В цей час до них підійшов військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_7 , який розборонив останніх, після чого вони піднялися з землі та солдат ОСОБА_5 сів у крісло, а солдат ОСОБА_6 , продовжуючи висловлюватись на адресу ОСОБА_5 нецензурною лайкою, наблизився до нього та завдав один удар кулаком правої руки в ліву частину його тулубу. В цей момент у солдата ОСОБА_5 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин виник умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень солдату ОСОБА_6 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень солдату ОСОБА_6 , солдат ОСОБА_5 23.05.2026 року приблизно о 22 год. 30 хв., перебуваючи в кріслі на подвір`ї домоволодіння АДРЕСА_2 , взяв в ліву руку тичковий ніж, що знаходився на ланцюжку у останнього на шиї, та з метою завдання тілесних ушкоджень, не бажаючи настання смерті іншої людини, умисно наніс солдату ОСОБА_6 три удари клинком ножа в різні частини тіла та голови, а саме: один удар в область потиличної ділянки, один удар в область шиї та один удар в область грудної клітини.

В результаті умисних противоправних дій солдата ОСОБА_5 солдату ОСОБА_6 заподіяно наступні тілесні ушкодження: колото-різані поранення м`яких тканин потиличної ділянки, шиї, проникаюче колото-різане поранення грудної клітини праворуч, які утворились від дії плаского предмету, яким міг бути ніж, що володів колюче-ріжучими властивостями, а саме: від удару клинком ножа, які за ступенем тяжкості відносяться: колото різане поранення м`яких тканин потиличної ділянки, шиї - до легких тілесних ушкоджень, що спричинили за собою короткочасний розлад здоров`я тривалістю понад шість днів, але не більше як три тижні; проникаюче колото-різане поранення грудної клітки праворуч до тяжких тілесних ушкоджень, що небезпечне для життя в момент спричинення, та знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв`язку з діями ОСОБА_5 .

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за обставин, викладених в обвинувальному акті, визнав. Пояснив, що 23.05.2025 року о 22:30 год. він знаходився на подвір`ї домоволодіння в с-щі Новодонецьке, точну адресу не пам`ятає, де також були інші військовослужбовці ОСОБА_6 та ще двоє чоловіків. При цьому, ОСОБА_6 «чіплявся» до ОСОБА_5 , називав його «кацапом», нецензурно висловлювався, у зв`язку з чим між ними виникла сварка, в ході якої ОСОБА_5 повалив ОСОБА_6 на землю, а сам сів на крісло. Після чого, ОСОБА_6 підвівся, наблизився до ОСОБА_5 , який сидів на кріслі, та почав наносити йому удари в область тулубу. В свою чергу ОСОБА_5 схопив тичковий ніж, який висів в нього на шиї в якості брелоку та, тримаючи його в руці, наніс декілька ударів у верхню частину тіла ОСОБА_6 . Після чого, ОСОБА_6 відійшов, а ОСОБА_5 залишився в крісі. Щиро шкодує про вчинене, має намір довести своє виправлення, продовживши проходження військової служби.

В судовому засіданні встановлено, що викладені фактичні обставини справи ніким не оспорюються, обвинувачений та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих фактичних обставин і суд немає сумнівів у добровільності їх позиції, тому згідно положень ч.3 ст. 349 КК України визнав недоцільним дослідження доказів відносно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні повністю доведена вина ОСОБА_5 в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, тобто умисному тілесному ушкодженні, небезпечному для життя в момент заподіяння, а його дії вірно кваліфіковані за ч.1 ст. 121 КК України.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд керується вимогами статей 65-67 КК України і виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Так, при призначені обвинуваченому покарання, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке належить до категорії тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи, характеризується прямим умислом.

Також, суд враховує позицію потерпілого ОСОБА_6 , який згідно з поданою ним письмовою заявою претензій до обвинуваченого не має, на суворому покаранні не наполягає.

Розглядаючи питання про особу винного, суд враховує, що ОСОБА_5 позитивно характеризується за місцем проживання, раніше не судимий, є військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, за місцем служби характеризується позитивно, під час перебування під вартою звернувся з заявою та був залучений до робіт в межах території місця попереднього ув`язнення в ДУ «ДУВП (№4), на обліках у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, має хронічні захворювання.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченому, суд визнає щире каяття. Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому судом не встановлено.

За таких обставин, суд вважає, що виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів можливо без ізоляції його від суспільства, тому при призначенні покарання у виді позбавлення волі, міру якого слід визначити в мінімальній межі санкції ч.1 ст.121 КК України, його можливо звільнити від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.ст. 75, 76 КК України, що буде повною мірою відповідати меті призначення покарання відповідно до ст. 50 КК України.

При цьому, враховуючи призначення обвинуваченому покарання з випробуванням, ОСОБА_5 відповідно до ст. 377 КПК України слід негайно звільнити з-під варти в залі судового засідання, змінивши йому до вступу вироку в законну силу запобіжний захід з тримання під вартою на особисте зобов`язання.

Крім того, відповідно до ч.5 ст. 72 КК України в строк покарання обвинуваченому ОСОБА_5 слід зарахувавши попереднє ув`язнення день за день з 24.05.2026 року до 15.10.2026 року включно.

При цьому, прокурором в інтересах держави в особі комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня №16» Дніпровської міської ради та Національної служби здоров`я України пред`явлено цивільний позов до обвинуваченого про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого. В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що в результаті спричинення тілесних ушкоджень згідно з листом комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня №16» Дніпровської міської ради від 28.07.2026 №1146 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходився на стаціонарному лікуванні 8 ліжко-днів, а саме: з 24.05.2026 по 01.06.2026, вартість його перебування в лікувальному закладі склала всього 16 988,06 грн., а саме: витрати НСЗУ 16 482,94 грн., витрати місцевого бюджету 505,12 грн., які підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_5 .

Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні цивільний позов прокурора визнав в повному обсязі.

Статтею 1206 ЦК України передбачено, що особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілої від цього злочину.

На підтвердження позовних вимог прокурор посилався на досліджений в судовому засіданні лист комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня №16» Дніпровської міської ради від 28.07.2026 №1146, яким підтверджується витрати на стаціонарне лікування ОСОБА_6 в розмірі 16 988,06 грн., а саме: витрати НСЗУ 16 482,94 грн., витрати місцевого бюджету 505,12 грн.

Отже, цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі закладів охорони здоров`я про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого ґрунтуються на законі, позовні вимоги доведені в судовому засіданні, визнані обвинуваченим, тому підлягають задоволенню.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ч.9 ст.100 КПК України, скасувавши арешт майна відповідно до вимог ст. 174 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Керуючись ст.ст. 371, 373-374, ч.15 ст. 615 Кримінального процесуального кодексу України,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правпорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 2 (два) роки, поклавши на нього обов`язки, передбачені п.п. 1, 2 ч.1 ст. 76 КК України.

Нагляд за виконанням обов`язків під час іспитового строку покласти на командира військової частини НОМЕР_1 , в якій ОСОБА_5 проходить військову службу.

Відповідно до ч.5 ст. 72 КК України в строк покарання обвинуваченому ОСОБА_5 зарахувати попереднє ув`язнення день за день з 24.05.2026 року до 15.10.2026 року включно.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили змінити з тримання під вартою, негайно звільнивши його з-під варти в залі судового засідання, на особисте зобов`язання з покладенням обов`язків: повідомляти суд про зміну місця свого проживання та проходження військової служби.

Цивільний позов прокурора задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь Національної служби здоров`я України (рахунок UA978999980313080115000026011, отримувач: ГУК у м. Києві / Шевченківський район / 24060300, код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, Казначейство України (ел. адм. подат.) витрати на стаціонарне лікування потерпілого в розмірі 16 482 (шістнадцять тисяч чотириста вісімдесят дві) гривні 94 копійок.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня №16» Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 01984624) витрати на стаціонарне лікування потерпілого в розмірі 505 (п`ятсот п`ять) гривень 12 копійок.

Речові докази у кримінальному провадженні: змиви речовини бурого кольору; тичковий предмет, схожий на ніж, довжиною близько 7 см з пластиковим руків`ям та пластиковим чохлом на ланцюжку; футболку, просочену речовиною бурого кольору з механічним пошкодженням на своєму правому боці, спортивні штани чорного кольору та капці сірого кольору з плямами бурого кольору по своїй поверхні, зразок крові та зразок букального епітелію (порядковий номер 1676) знищити.

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 26.05.2026 (справа 175/8693/26).

Стягнути з ОСОБА_5 на корить держави витрати на залучення експерта для проведення:

- судової біологічної експертизи № СЕ-19/105-26/6483-БД від 23.07.2026 року в розмірі 61 566 (шістдесят одна тисяча п`ятсот шістдесят шість) гривень 31 копійку;

- судової експертизи № СЕ-19/105-26/6381-ТР від 26.06.2026 року в розмірі 4813,60 (чотири тисячі вісімсот тринадцять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

На вирок може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1