Рішення № 140663999, 14.10.2026, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/4624/26

2/703/2806/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого-судді Прилуцького В.О.

секретаря судового засідання Тимошенко Д.А.

за участі

представниці позивачки ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Смілянської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини

встановив:

ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом в якому просить поновити їй термін для прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 її діда ОСОБА_3 .

Позов мотивувала тим, що після смерті дідуся ОСОБА_3 відкрилась спадщина на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 .

Вказала на те, що її дід ОСОБА_3 склав заповіт, яким все своє майно заповів їй. Однак, в зв`язку з тим, що вона не знала про існування заповіту, складеного на її імя, вона пропустила встановлений законом строк для подання заяви про прийняття спадщини.

Оскільки іншим чином прийняти спадщину вона не має можливості, то змушена звернутись до суду із позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Ухвалою судді від 15 липня 2026 року відкрито провадження по справі та призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 18 вересня 2026 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивачки, адвокат Геріх Н.А. в судовому засіданні просила суд визначити позивачці додатковий строк для подання заяви на прийняття спадщини, після смерті ОСОБА_3 . Вказала суду на те, що позивачка пропустила термін пдання заяви про прийняття спадщини через поважну причину, оскільки не знала про існування заповіту на її ім`я. Зазначила, що після смерті ОСОБА_3 позивачка є єлиною спадкоємицею, оскільки його дружина та син померли. Просила суд задовольнити вимоги позову.

Позивачка ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась.

Представник Смілянської міської ради Черкаської області в судове засідання не з`явився, до суду надійшла заява від представниці міської ради про розгляд справи у відсутність їх представника.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши позивачку та її представницю, врахувавши позицію відповідача, викладену письмово, заслухавши пояснення свідка, приходить до висновку про те, що позов підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Правом на звернення до суду за захистом наділена особа лише в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси (ст. 15 ЦК України). Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Як вбачається з копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 03 вересня 2025 року ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 .

За життя ОСОБА_3 розпорядився належним йому майном та склав заповіт, яким все своє майно ОСОБА_4 (після укладення шлюбу ОСОБА_5 ) позивачці по справі, що підтверджується копією заповіту від 23 грудня 2020 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1284.

Згідно відповіді Смілянської державної нотаріальної контори № 1117/01-16 від 24 липня 2026 року вбачається, що після смерті ОСОБА_3 із заявами про прийняття/відмову від прийняття спадщини ніхто не звертався.

Позивачка ОСОБА_2 є онукою спадкодавця ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження позивачки серії НОМЕР_2 від 05 грудня 2001 року та копією свідоцтва про народження батька позивачки (сина спадкодавця) ОСОБА_6 від 28 листопада 1971 року.

З копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 від 19 грудня 2025 року вбачається, що позивачка після укладення шлюбу змінила прізвище з ОСОБА_7 на ОСОБА_5 .

З копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 15 червня 2022 року вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла дружина спадкодавця ОСОБА_8 .

З копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 від 30 жовтня 2017 року вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер син спадкодавця, а батько позивачки ОСОБА_6 .

За загальним правилом положення про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Як вбачається з дослідженої судом вище копії свідоцтва про смерть ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , це і є днем відкриття спадщини та відповідно до норм ЦК України піврічний термін для прийняття спадщини закінчився 03 березня 2026 року.

Як вказує позивачка в позовній заяві вона достовірно знала про час відкриття спадщини, яка залишилась після смерті її діда ОСОБА_3 . Однак через те, що вона не знала про існування складеного ОСОБА_3 на її імя заповіту, не звернулась до нотаріальної контори у визначений законом термін.

Позивачка вказала, що про існування заповіту дізналась 30 червня 2026 року від сусідки, яка займалась прибиранням в квартирі та знайшла серед документів копю заповіту.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснила, що вона ще за життя ОСОБА_3 здійснювала догляд за ним та допомогала йому по господарству. Вказала, що піля смерті ОСОБА_3 вона влітку 2026 року займалась прибиранням у квартирі та розбирала речі і документи померлого та серед них виявила копію заповіту. Пояснила суду, що знайшовши копію заповіту складеного ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 , вона відразу зателефонувала останній та повідомила про цю обставину.

Згідно ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

В судовому засіданні встановлено, що із померлим ОСОБА_3 на день смерті ніхто не був зареєстрований та не проживав, до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини ніхто не звертався.

Ч. 1 ст. 1277 ЦК України, вказує внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Таким чином, позивачка ОСОБА_2 є спадкоємицею першої черги за правом представлення, після смерті свого батька та сина спадкодавця ОСОБА_6 та спадкоємицею по заповіту, однак на момент смерті разом з ОСОБА_3 не проживала та в установлений законом термін із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори не звернулась.

Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17.

Разом з тим Пленум Верховного Суду України у пункті 24 постанови від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз`яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини, а у вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

Вказана правова позиція зазначена у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23.

З урахуванням наведених норм Законодавства, вбачається, що якщо спадкоємиця пропустила шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує їй право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Відповідно до положень частини першої статті 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 78,79 ЦПК України).

З пояснень свідка ОСОБА_9 наданих в судовому засіданні, дійсно вбачається, що позивачка не проживала разом із спадкодавицем та не знала про волевиявлення дідуся щодо розпорядження належним йому майном.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч. 1 ст. 1268 ЦК України).

Ч. 1 ст. 1269 ЦК України вказує на те, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України).

В судовому засіданні встановлено, що часом відкриття спадщини є день смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно, спадкоємці як за законом так і за заповітом мали право звернутись до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини протягом шести місяців від цієї дати, тобто по 03 березня 2026 року включно.

Позивачкою стверджується про те, що через необізнаність про наявність заповіту вона не звернулась із відповідною заявою про прийняття спадщини вчасно.

Судом встановлено, що інші спадкоємці після смерті ОСОБА_3 до нотаріальної контори із заявами про відмову/прийняття спадщини не звертались та разом із ним на день смерті не проживали та зареєстровані не були.

Крім того, у п.23 постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про спадкування» вказано, що за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Оскільки позивачка в даному позові не ставить питання про оформлення права власності на спадкове майно, а лише просить суд поновити їй термін для звернення із відповідною заявою для її прийняття, то суд у даній справі не встановлює коло всіх спадкоємців, які залишились після смерті ОСОБА_3 та не визначає яка частка у спадковому майні належала б їм на час відкриття спадщини, а чи належить зараз.

Суд, дослідивши надані позивачем докази, позицію відповідача, врахувавши покази свідка, приходить до висновку, що позивачкою ОСОБА_2 надано суду належні та допустимі докази, які свідчать про наявність об`єктивних, непереборних, істотних труднощів для подання заяви у межах передбаченого законодавством шестимісячного строку про прийняття спадщини, зокрема необізнаність про існування заповіту, що свідчить про поважність причини пропуску такого строку.

Рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи вище зазначене, суд приходить до висновку, що позивачка довела наявність перешкод, які впливали на своєчасність подання заяви до нотаріальної контори щодо прийняття спадщини за законом.

Ч. 3 ст. 1272 ЦК України зазначено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Суд, приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог.

Позивачка в позовній заяві вимог про стягнення з відповідача судових витрат не заявила. Відповідно сплачений при подачі позову судовий збір слід віднести на її рахунок.

На підставі викладеного та керуючись ст. 1268-1272 ЦК України, постановою Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», ст. 4, 76-89, 141, 258, 263-265, 268, 273,352, 354, 355 ЦПК України суд, -

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Смілянської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задовільнити.

Визначити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , додатковий строк в два місяці для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , який помер в м. Сміла Черкаського району Черкаської області.

Перебіг додаткового строку для прийняття спадщини починається з дня набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивачка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживаюча по АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 ;

Відповідач Смілянська міська рада, юридична адреса вул. Незалежності, 37 в м. Сміла, Черкаської області, код ЄДРПОУ 25874705.

Головуючий: В. О. Прилуцький