Рішення № 140663741, 13.10.2026, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 361/8838/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Харечка С.П.,

секретар судового засідання Литвиненко В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 02.08.2025-100000951 від 02 серпня 2025 року в розмірі 46 220 грн та судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 02 серпня 2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферти) № 02.08.2025-100000951, відповідно до умов якого відповідачці надано кредит у розмірі 22 000 грн. Строк кредитування становить 217 днів з дати надання кредиту, дата повернення 06 березня 2026 року. Договором передбачено фіксовану процентну ставку «Стандарт» у розмірі 1 % за кожний день користування кредитом протягом перших трьох чергових періодів та процентну ставку «Економ» у розмірі 0,5 % за кожний день користування кредитом протягом наступних чергових періодів. Крім того, договором передбачено комісію, пов`язану з наданням кредиту, у розмірі 1 980 грн, а також комісію за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 1 980 грн у кожному з двох чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. Позивач свої зобов`язання за договором виконав належним чином, надавши відповідачці кредитні кошти в розмірі 22 000 грн. Водночас відповідачка належним чином зобов`язання за кредитним договором не виконувала, унаслідок чого утворилася заборгованість. Відповідачка здійснила часткове погашення заборгованості: 15 жовтня 2025 року в розмірі 5 000 грн та 19 січня 2026 року в розмірі 4 000 грн. Зазначені платежі враховано під час розрахунку заявленої до стягнення заборгованості. Загальний розмір заборгованості в сумі 46 220 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 13 000 грн, процентів за користування кредитом у розмірі 16 280 грн, комісії, пов`язаної з наданням кредиту, у розмірі 1 980 грн, комісії за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 3 960 грн та процентів, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України, у розмірі 11 000 грн. Також позивач просить стягнути з відповідачки судовий збір у розмірі 2 662 грн 40 коп. і витрати, пов`язані з надсиланням відповідачці копії позовної заяви в паперовій формі, у розмірі 127 грн 38 коп.

Представник позивача і судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги просив задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася. Від представника відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позов, в якому він заперечує проти задоволення позовних вимог. Зазначає, що позивачем не доведено факту укладення кредитного договору у встановленій законом формі, оскільки надана копія договору не містить підписів сторін, а доказів реєстрації відповідача в інформаційній системі кредитодавця, отримання нею оферти, одноразового ідентифікатора та підписання ним договору не надано. Також відсутні належні докази перерахування кредитних коштів саме відповідачу, зокрема первинні платіжні документи, які б дозволяли ідентифікувати отримувача коштів та належність йому платіжної картки. Наданий лист ТОВ «Універсальні платіжні рішення» не містить достатніх відомостей для підтвердження факту отримання відповідачем кредиту, а розрахунок заборгованості, складений позивачем, сам по собі не підтверджує її наявності та розміру. Крім того, відповідач вважає неправомірним нарахування 11 000 грн процентів відповідно до ст. 625 ЦК України з огляду на законодавчі обмеження відповідальності позичальників у період дії воєнного стану, а також заперечує проти стягнення комісії за обслуговування кредиту, оскільки позивачем не доведено надання окремих додаткових послуг, за які вона нарахована. Враховуючи викладене просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

У відповіді на відзив представник позивача ОСОБА_3 не погоджується з доводами відповідача та зазначає, що на підтвердження позовних вимог подано належні, допустимі й достатні докази, тоді як відповідач не надала доказів на спростування обставин, викладених у позові. Щодо укладення кредитного договору представник позивача зазначає, що договір укладено в електронній формі та підписано відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора, що підтверджується договором та акцептом, у якому міститься підтвердження ознайомлення з умовами кредитування. Відповідач не надала доказів того, що персональні дані або одноразовий ідентифікатор належать іншій особі, а також не оскаржила умови договору в судовому порядку. Кошти перераховано на картковий рахунок відповідача за допомогою інтернет-еквайрингу. На підтвердження цього подано документи про платіжну операцію, які містять необхідні відомості та є належними й допустимими доказами видачі кредиту. У зв`язку з цим позивач вважає безпідставними заперечення відповідача щодо недоведеності отримання кредитних коштів. Крім того, заперечує проти доводів щодо неправомірності стягнення комісії, зазначаючи, що відповідач не оскаржувала відповідні умови кредитного договору.

Дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 02 серпня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферти) № 02.08.2025-100000951.

Відповідно до умов договору позичальниці надано кредит у розмірі 22 000 грн строком на 217 днів, із датою повернення кредиту 06 березня 2026 року.

Згідно з умовами кредитного договору заявка є невід`ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), з якою позичальниця ознайомилася під час укладення договору.

Договором передбачено, що кредитодавець зобов`язується надати кредит позичальниці в розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальниця зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти та комісії, якщо їх установлено договором.

Згідно з п. 4.1 Договору Кредитодавець надає Позичальнику Кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання Позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4323-34XX-XXXX-5300.

Кредитні кошти в розмірі 22 000 грн були перераховані відповідачці, що підтверджується відповіддю ТОВ Універсальні платіжні рішення від 17.04.2026 року вих №1-704.

При цьому позивачем враховано здійснені відповідачкою платежі на загальну суму 9 000 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості позивач визначив залишок основного боргу в розмірі 13 000 грн, проценти за користування кредитом у розмірі 16 280 грн, комісію за надання кредиту в розмірі 1 980 грн, комісію за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 3 960 грн та проценти відповідно до статті 625 ЦК України в розмірі 11 000 грн.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з положеннями статті 11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених цим Кодексом.

Оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту та процентами за користування кредитом є обґрунтованими, оскільки факт надання відповідачці кредитних коштів, часткового погашення заборгованості та наявність непогашеного боргу підтверджуються матеріалами справи. Відтак, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту в розмірі 13 000 грн 00 коп. та проценти за користування кредитом у розмірі 16 280 грн 00 коп., а всього - 29 280 грн 00 коп.

Щодо вимог про стягнення комісії за надання кредиту в розмірі 1980 грн та комісії за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 3 960 грн суд зазначає таке.

Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

У кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу та за які кредитодавцем встановлена комісія. Таким чином, відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за комісією пов`язаною з наданням кредиту в розмірі 1 980 грн та комісії за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 3 960 грн.

Щодо вимоги про стягнення 11 000 грн процентів, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України, суд зазначає таке.

Відповідно до частин 1, 2 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України установлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який неодноразово продовжено і триває по теперішній час.

Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 № 183/7850/22 (61-14740св23) зазначив, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частина 2 статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Відтак, заявлені представником позивача заборгованості за процентами річних на підставі статті 625 ЦК України в розмірі 11000 грн. не підлягатимуть стягненню з відповідача на користь позивача.

Посилання представника відповідачки на неукладеність кредитного договору суд оцінює критично. Відповідно до статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір може бути укладений шляхом направлення оферти та її акцепту в електронній формі й підписаний одноразовим ідентифікатором, а такий договір за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. У цій справі факт укладення кредитного договору № 02.08.2025-100000951 від 02 серпня 2025 року підтверджується сукупністю наданих позивачем доказів, зокрема кредитним договором, умовами якого визначено суму, строк кредитування та порядок користування кредитом, а також платіжною інструкцією, яка підтверджує перерахування відповідачці кредитних коштів у розмірі 22 000 грн. Крім того, матеріалами справи підтверджується здійснення відповідачкою часткового погашення заборгованості за спірним кредитним договором на загальну суму 9 000 грн, що додатково узгоджується з установленими судом обставинами виникнення та виконання сторонами кредитних зобов`язань. Відповідачкою не надано належних і допустимих доказів на спростування зазначених обставин, зокрема доказів того, що кредитні кошти отримані іншою особою або що здійснені платежі не стосувалися спірного кредитного зобов`язання.

За таких обставин позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають частковому задоволенню, а саме з відповідачки на користь позивача необхідно стягнути заборгованість у розмірі 29 280 грн 00 коп.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем заявлено до стягнення судовий збір у розмірі 2 662 грн 40 коп. та витрати, пов`язані з надсиланням відповідачці копії позовної заяви в паперовій формі, у розмірі 127 грн 38 коп.

Отже, судовий збір підлягає розподілу пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За наведеним розрахунком із відповідачки на користь позивача підлягає стягненню 1 686 грн 36 коп. судового збору.

Також підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача витрати, пов`язані з надсиланням відповідачці копії позовної заяви в паперовій формі, у розмірі 80 грн. 68 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 12, 81, 141, 263-265, 268, 273, 280, 282-289, 354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за Кредитним договором № 02.08.2025-100000951 від 02.08.2025 у розмірі 29 280 грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судовий збір у розмірі 1686 грн. 36 коп. та витрати понесені на відправлення копії позовної заяви у розмірі 80 грн. 68 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», адреса: м.Київ, вул.Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ 37356833.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 16.10.2026 року.

Суддя Харечко С.П.