Ухвала суду № 140663720, 15.10.2026, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/24847/26

1-кс/569/8368/26

УХВАЛА

15 жовтня 2026 року м. Рівне

Слідчий суддя Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Рівне клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Рівненській області майора поліції ОСОБА_4 , яке погоджено прокурором Рівненської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12026180000000368 від 09.10.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 , -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Рівненській області майор поліції ОСОБА_4 , звернувся з клопотанням, яке погоджено прокурором Рівненської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №12026180000000368 від 09.10.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Клопотання слідчий обґрунтовує тим, що Відповідно до ст. 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Відповідно до ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Відповідно до ст.68Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Статтею 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі Закон) визначено військовий обов`язок для громадян України, а саме: захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України (ч. 1 статті). Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби, взяття громадян на військовий облік, дотримання правил військового обліку (ч. 3 статті).

Частиною 10 ст. 1 Закону визначено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки; прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово - облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів; проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово -лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно - рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

Згідно з положеннями ст.ст. 1, 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів забезпечується відповідним реєстром.

Згідно підпункту «г» пункту 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є військові посадові особи Збройних Сил України.

Згідно п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024 «Питання проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» (далі Постанова) на військову службу під час мобілізації, на особливий період призиваються резервісти та військовозобов`язані, які придатні до військової служби за станом здоров`я та не мають права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», для комплектування (доукомплектування) з`єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, навчальних частин (центрів) (далі - військові частини) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями (далі - Збройні Сили та інші військові формування).

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України №2102-ІХ від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, згідно п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено воєнний стан із 05.30 год. 24.02.2022 строком на 30 діб. У подальшому, у зв`язку із триваючою військовою агресією Російської Федерації проти України, введений в Україні воєнний стан неодноразово продовжено.

Разом з тим, в порушення вимог вище вказаного законодавства, в ОСОБА_5 виник умисел на отримання неправомірної вигоди для себе та третіх осіб за вирішення питання щодо зняття ОСОБА_7 з розшуку ТЦК та СП, шляхом вчинення ним дій, спільно із невстановленими на даний час службовими особами органів ТЦК та СП Рівненської області. На виконання вказаного умислу, у зазначений період часу ОСОБА_5 вступив у злочинну змову з невстановленими досудовим розслідуванням службовими особами ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою вчинення умисного корупційного кримінального правопорушення.

У ході особистих зустрічей та телефонних розмов, які відбувались в період з 29.09.2026 по 13.10.2026 включно, ОСОБА_5 повідомляв ОСОБА_8 , що вищевказану проблему краще вирішувати через нього та попередньо вирішить питання щодо зняття його з розшуку в органах ТЦК та СП області.

Таким чином, ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою з невстановленими на даний час досудовим розслідуванням службовими особами ТЦК та СП Рівненської області, на виконання заздалегідь розробленого злочинного плану та спільного злочинного наміру, умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, здійснив сукупність дій, направлених на досягнення свого злочинного наміру до кінця, а саме: близько 17 годині 10 хвилин 13.10.2026, при особистій зустрічі із ОСОБА_8 ,переслідуючи корисливі мотиви, з метою особистого збагачення, за попередньою змовою із невстановленими службовими особами ТЦК та СП Рівненської області, отримав неправомірну вигоду від ОСОБА_8 , за вчинення ним дій щодо зняття військовозобов`язаного ОСОБА_7 з розшуку, як особи, яка ухиляється від призову за мобілізацією до Збройних Сил України у період дії правового режиму воєнного стану, а також внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» у розмірі 800 (вісімсот) доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України на вказану дату становило 35960,00 грн.

13 жовтня 2026 року ОСОБА_5 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.

14 жовтня 2026 року ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Підозра ОСОБА_5 обґрунтовується заявою ОСОБА_8 , про вчинення кримінального правопорушення від 09.10.2026; протоколами допиту свідка ОСОБА_8 від 09.10.2026 та 14.10.2026, в ході якого останній повідомив про обставини вимагання та отримання неправомірної вигоди ОСОБА_5 ; протоколом затримання ОСОБА_5 в порядку ст. 208 КПК України; протоколом огляду місця події від 13.10.2026; протоколом огляду особи та врученням їй грошових коштів для здійснення контролю за вчиненням злочину від 13.10.2026; протоколом огляду та ідентифікації грошових коштів від 13.10.2026; іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності, в тому числі матеріалами негласних слідчих (розшукових) дій, які перебувають на стадії розтаємнення у передбаченому законом порядку.

Метою та підставами продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є необхідність забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконного впливати на свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчиняти інші кримінальні правопорушення, тобто ризикам, передбачених п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Слідчий доводить, що на сьогодні мають місце обставини, які вказують на наявність ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: 1) переховуватися від органу досудового розслідування та суду, що підтверджується, тим що підозрюваний ОСОБА_5 з моменту повідомлення йому про підозру, усвідомлює реальність покарання за вчинений, злочин, санкція якого передбачає позбавленням волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, може вжити заходів, щоб переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності. Зокрема, може переїхати до іншої області чи району, цим самим може затягувати та перешкоджати проведенню всебічного і об`єктивного досудового розслідування. У зв`язку з цим, беручи також суспільний резонанс, який викликаний затриманням ОСОБА_5 , суспільну небезпеку вчиненого діяння, тяжкість злочину, особу підозрюваного, застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, повністю відповідає тяжкості вчиненого ним злочину та є необхідним для того, щоб запобігти спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Враховуючи воєнний стан в Україні, підозра у вчинені резонансного злочину, вчиненого під час такого стану, з явним цинізмом по відношенню до інтересів держави та завдав негативного результату обороноздатності держави під час прямої воєнної агресії, існує ризик втечі підозрюваного за межі України з метою переховування від органу досудового розслідування та суду.

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення підтверджується тим, що в даному кримінальному провадженні всі докази, в тому числі речові, ще не встановлені і відповідно не дослідженні. Відтак, у разі застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою, останній будучи обізнаний про обставини кримінального правопорушення, матиме реальну можливість вчинити дії спрямовані на знищення, приховання або спотворення речей чи документів, що мають важливе значення для досудового розслідування та відомості, які в них містяться можуть бути доказами під час судового розгляду;

3) незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні підтверджується тим, що підозрюваний, будучи обізнаний про коло осіб кому відомо, чи може бути відомо про обставини вчинення ним кримінального правопорушення, в тому числі, співробітників ТЦК та СП Рівненської області, шляхом умовлянь, вчинення тиску та/або будь-яким іншим чином вплинути на цих осіб з метою, серед іншого, зміни показань, як під час досудового розслідування, так і в судовому розгляді, про обставини провадження.

Застосування інших більш м`яких запобіжних заходів до підозрюваного не зможуть запобігти вищевказаним ризикам, та забезпечити належну процесуальну поведінку.

В судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали, посилаючись на викладені у ньому обставини, просили застосувати відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Підозрюваний та його захисник просили відмовити в задоволенні клопотання.

Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані сторонами матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що СУ Головного управління Національної поліції в Рівненській області розслідується кримінальне провадження №12026180000000368 від 09.10.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

13 жовтня 2026 року ОСОБА_5 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.

14 жовтня 2026 року ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Враховуючи, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, слід взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, №182), при цьому, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

Зокрема, у рішенні по справі «Летельє проти Франції», Європейський суд з прав людини вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою.

До того ж, у рішенні по справі «W проти Швейцарії», Європейський суд з прав людини зазначив, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення хоча не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Так, у справі «Ілійков проти Болгарії», Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Дані про особу підозрюваного вказують на те, що він працездатний, утриманців не має, а відтак обставин, які б вказували на неможливість застосування вказаного запобіжного заходу до підозрюваного, немає.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистою свободи.

Під час розгляду клопотання про застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою прокурор довів наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України та наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що може переховуватись від органів досудового розслідування, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, незаконно впливати свідків, у цьому ж кримінальному провадженні.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 судом враховуються вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практика Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, що виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини га основоположних свобод, зокрема, правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», суд вважає необхідним застосувати щодо ОСОБА_5 винятковий вид запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України та гарантувати його належну процесуальну поведінку.

Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів», у справі «Летельє проти Франції» вказав, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Даних, які б вказували на неможливість застосування до ОСОБА_5 вказаного запобіжного заходу, не встановлено.

Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні (п. 78 рішення ЄСПЛ від 28.09.2010 у справі «Мангурас проти Іспанії»/ Mangouras v. Spain, заява №12050/04).

Розмір застави має встановлюватися головним чином з огляду на особу обвинуваченого, належне йому майно та його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на ступінь впевненості, що можлива перспектива втрати застави або вжиття заходів проти поручителів у випадку його неявки у судове засідання буде достатнім стримуючий фактором, щоб позбавити його бажання втекти (п. 70 рішення ЄСПЛ від 22.05.2018 у справі «Гафа проти Мальти»/Gafа v. Malta, заява № 54335/14; п. 25 рішення ЄСПЛ від 13.01.2022 у справі «Істоміна проти України»/ Istomina v. Ukraine, заява №23312/15).

Докази, які вказують на обґрунтованість підозри, тяжкість кримінального правопорушення, відповідно до ст. 12 КК України, обставини вчинення кримінального правопорушення, підозрюваному слід визначити розмір застави за вчинення тяжкого злочину, 120 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що зможе гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Даних, які б вказували на неможливість застосування до підозрюваного вказаного запобіжного заходу не встановлено, а розмір застави забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та зможе запобігти вищевказаним ризикам.

Керуючись ст.ст.176-178, 182, 183, 184, 194, 395 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця смт. Демидівка Демидівського району Рівненської області, українця, громадянина України, який фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 , раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, а саме до 17 год. 38 хв. 11 грудня 2026 року.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання підозрюваного, а саме з 17 год. 38 хв. 13 жовтня 2026 року.

Утримувати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в ДУ «Рівненський слідчий ізолятор».

Встановити строк дії ухвали до 17 год. 38 хв. 11 грудня 2026 року.

Одночасно визначити розмір застави 120 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 399 360 (триста дев`яносто дев`ять тисяч триста шістдесят) гривень, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) за наступними реквізитами: Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26259988, Банк отримувача, ДКСУ, м.Київ, Код банку отримувача (МФО) 820172, Рахунок отримувача UA048201720355229002000010559.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного у разі внесення застави обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- прибувати до слідчого, прокурора у даному кримінальному провадженні чи/або суду, за першою вимогою;

- повідомляти слідчого, прокурора у даному кримінальному провадженні, про зміну місця проживання чи фактичного перебування та роботи;

- повідомляти слідчого, прокурора у даному кримінальному провадженні, про відлучення з місця проживання у разі необхідності, крім відвідування закладів охорони здоров`я;

- утриматися від спілкування з свідками у даному кримінальному провадженні: ОСОБА_9 , співробітниками ТЦК та СП Рівненської області;

- носити електронний засіб контролю;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесенні застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Державній установі «Рівненський слідчий ізолятор».

У разі внесенні застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Строк дії ухвали та покладених обов`язків, у разі внесення застави - до 11 грудня 2026 року.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали направити на виконання уповноваженій особі ДУ «Рівненський слідчий ізолятор», вручити учасникам судового розгляду.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Рівненського міського суду

Рівненської області ОСОБА_10