Постанова № 140662972, 12.10.2026, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави)

Справа № 553/3004/26

Провадження № 3/553/648/2026

П О С Т А Н О В А

Іменем України

12.10.2026м. Полтава

Суддя Подільського районного суду міста Полтави Подмаркова Ю.М., за участю: секретаря судових засідань Мороза Ю.С., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , захисника - адвоката Рябішина А.О., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, місце роботи не повідомив, місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , відомості про притягнення до адміністративної відповідальності протягом року відсутні,

за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в:

15.07.2026, о 23 год. 13 хв., в м. Полтаві, по вул. Панянка, 63, ОСОБА_1 керував електричним двоколісним транспортним засобом XIAOMI ELECTRIC SCOOTER 5 SN400258 оснащеним електродвигуном потужністю 400 Вт з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився, чим порушив п. 2.5. ПДР. Відмова зафіксована у встановленому законом порядку із застосуванням технічних приладів відеозапису, бодікамери 473059, 473444, згідно постанови КМУ №1103 від 17.12.2008 зі змінами внесеними постановою КМУ №51 та згідно статті 266 КУпАП без залучення свідків.

11.08.2026 від захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 - адвоката Рябішина А.О. надійшли заперечення, які містять клопотання про закриття провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

На обґрунтування заперечень зазначено, що із відеозапису з нагрудної камери працівників патрульної поліції, що здійснюють оформлення адміністративного правопорушення, вбачається, що він є не безперервним та постійно переривається, а згідно Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, засобів фото і кінозйомки, відеозапису включення відеореєстратора здійснюється з моменту початку виконання службових обов`язків або спеціальної поліцейської операції, а відеозапис ведеться безперервно до її завершення, при цьому в процесі включення відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати і часу. Таким чином, відеозапис не можна вважати належним та допустимим доказом. Звертає увагу суду на ту обставину, що визначаючи в нормативній базі можливість проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння без залучення свідків, держава одночасно передбачила гарантії дотримання прав людини шляхом застосування безперервної відеофіксації події. Також, вважає зупинку ОСОБА_1 незаконною та такою що суперечить положенням статті 35 Закону України «Про національну поліцію». На представлених поліцейськими суду відеозаписах не зафіксовано жодного порушення з боку ОСОБА_1 правил дорожнього руху, які б могли послугувати підставою для його зупинки. Самі поліцейські не висунули жодної претензії до ОСОБА_1 щодо допущених порушень Правил дорожнього руху з його боку. Відео розпочинається з того, що поліцейські повідомляють ОСОБА_1 про те, що їх спілкування з ними пов`язано виключно з «превентивною діяльністю». Також, відсутні переконливі докази відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. На переконання сторони захисту, відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння має бути встановлена поза розумним сумнівом. З відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 на запитання поліцейських неодноразово давав свою згоду на проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. При цьому поліцейські свідомо нечітко пояснювали наслідки тієї або іншої дії і фактично вживали всіх заходів для того щоб отримати від ОСОБА_1 відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Отже, матеріали провадження не містять переконливих доказів відмови ОСОБА_1 від проходження огляду.

Також зазначив, що в тексті направлення містяться суперечності. З одного боку в ньому зазначено, що огляд не проводився, а з іншого, що особу на огляд у заклад охорони здоров`я доставив інспектор лейтенант поліції Прус. Проте, участь у фіксації події приймали поліцейські Єрмоленко І.О. та Кучеренко О.І.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 у судове засідання, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, не прибув, про причини неявки не повідомив.

Відповідно до статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, неприбуття в судове засідання особи, що притягується до відповідальності за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не перешкоджає судовому розгляду справи за її відсутності.

Захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 - адвокат Рябішин А.О. просив закрити провадження у справі посилаючись на викладене у письмових запереченнях.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку про таке.

За частиною 1 статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до вимог статті 8 Кодексу України про адміністративні правопорушення, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Відповідно до статті 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Постанова судді має ґрунтуватися на обставинах установлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах (стаття 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

Відповідно до статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративні правопорушення, є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог статті 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, повинен з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини 2 статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно пункту 2.5. Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Як передбачено пунктом 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09 листопада 2015 року №1452/735 (далі - Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Згідно з пунктом 6 розділу І Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення за вказаних обставин підтверджується наступними доказами, дослідженими під час судового розгляду:

- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 720359 від 15.07.2026 (а. с. 1);

- карткою обліку адміністративного правопорушення від 15.07.2026 (а.с. 2);

- направленням на огляд водія транспортного засобу ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, складеного 15.07.2026 о 22 год. 40 хв. (а. с. 3);

- довідкою ВАП УПП в Полтавській області від 16.07.2026 з якої вбачається, що ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП протягом року не притягувався (а. с. 4);

- довідкою ВАП УПП в Полтавській області від 16.07.2026 з якої вбачається, що ОСОБА_1 отримував посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 13.10.2017, категорії А1, А, В1, В,С1, С (а. с. 5);

- відеозаписами події з нагрудної камери поліцейського (а. с. 6);

Незважаючи на заперечення ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, його вина доводиться дослідженими під час судового розгляду доказами.

Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності.

Стосовно доводів захисника про те, що відеозапис з бодікамер працівників поліції переривається, то слід зазначити, що період часу, у який було зупинено ОСОБА_1 , роз`яснено право пройти огляд та отримано відмову від проходження огляду зафіксовано безперервно.

Питання щодо підстави зупинки транспортного засобу не є конструктивною ознакою диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП і, відповідно, не зазначення її працівниками поліції, не утворює достатню підставу для закриття провадження в справі стосовно ОСОБА_1 .

Із дослідженого відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу, на що останній відмовився, зазначивши "Відмову можна?" (час на відеозапису 22:43), в подальшому зазначає "Відмова" (час на відеозапису 22:54).

Не знайшли свого підтвердження доводи про нібито факт здійснення тиску та ОСОБА_1 з боку працівників поліції під час спілкування та схиляння його до відмови пройти огляд, оскільки об`єктивно такі обставини на відеозаписі не зафіксовані.

Доводи сторони захисту стосовно наявності неточностей у направленні водія на проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, не є істотним порушенням вимог закону та не впливає на встановлені судом обставини відмови ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння.

Отже, всі доводи захисника суддя розцінює як позицію захисту, направлену на ухилення ОСОБА_1 від відповідальності за скоєне адміністративне правопорушення.

Оцінивши надані докази, суд, кваліфікує дії ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, як відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Враховуючи вищевикладене, суд, вважає необхідним та достатнім для виховання ОСОБА_1 та запобігання вчиненню ним нових правопорушень накласти адміністративне стягнення в межах санкції частини 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керувати транспортним засобом на строк один рік, а також, відповідно до статті 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, пункту 5 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", стягнути з нього судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись статтями 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) грн 00 к., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Строк сплати штрафу не пізніш як через 15 днів з дня отримання копії постанови.

У разі несплати штрафу у вказаний строк особою, яку притягнуто до відповідальності, у порядку примусового виконання постанови стягується подвійний розмір штрафу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір (стягувач: Державна судова адміністрація України, місцезнаходження: м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795) в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 к.

Постанова суду може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Полтави. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.

Повний текст постанови складено 14.10.2026.

Суддя Ю.М. Подмаркова