Рішення № 140662215, 11.09.2026, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/13930/20

Провадження № 2-о/369/9/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.09.2026 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючої судді Козак І.А.,

присяжних: Омельченка С.В., Мельника К.Г.,

при секретарі Кавун Є.О.,

за участю:

заявника ОСОБА_1 ,

представника заявника Луценка Є.П. (в режимі відеоконференції),

розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Києво-Святошинський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, Києво-Святошинська державна нотаріальна контора, Луганська обласна військова-цивільна адміністрація, про оголошення фізичної особи померлою,

ВСТАНОВИВ:

До Києво-Святошинського районного суду Київської області в порядку окремого провадження звернувся адвокат Луценко Є.П., який діє від імені заявниці

ОСОБА_1 , із заявою про оголошення фізичної особи померлою.

В обґрунтування заяви зазначено, що ОСОБА_2 тривалий час проживав у місті Брянка Луганської області. Після початку збройного конфлікту та встановлення фактичного контролю незаконних збройних формувань над відповідною територією він залишався проживати за вказаною адресою.

На початку 2015 року за місцем проживання ОСОБА_2 сталася пожежа. Після зазначеної події зв`язок з ним припинився, за місцем проживання його більше не бачили, а відомості про його подальше місцеперебування відсутні. Вжиті протягом тривалого часу заходи щодо встановлення місцезнаходження ОСОБА_2 результатів не дали.

Оголошення ОСОБА_2 померлим необхідне заявниці для усунення правової невизначеності, що виникла у зв`язку з його багаторічною відсутністю, та реалізації належних їй майнових прав, у тому числі спадкових.

Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Ковальчук Л. М. від 04.01.2021 року відкрито провадження у вказаній справі та призначено її до судового розгляду в порядку окремого провадження.

Згідно з Розпорядженням Києво-Святошинського районного суду Київської області № 175 від 25.09.2023 року призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи: у зв`язку з припиненням повноважень судді Ковальчук Л. М., відповідно до пункту 2.3.49, 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 369/13930/20 (провадження №2-о/369/1/23), в провадження судді Волчка А. Я. надійшла цивільна справа за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Києво-Святошинський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, Києво-Святошинська державна нотаріальна контора, Луганська обласна військова-цивільна адміністрація, про оголошення фізичної особи померлою.

Відповідно до Розпорядження керівника апарату Києво-Святошинського районного суду Київської області Распутної Н. О. № 2158 щодо призначення повторного автоматичного розподілу справи від 18.11.2024 року та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.11.2024, який проведений, у зв`язку з припиненням повноважень судді Волчка А. Я., відповідно до пункту 2.3.49, 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, в провадження судді Козак І. А. надійшла цивільна справа № 369/13930/20 за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Києво-Святошинський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, Києво-Святошинська державна нотаріальна контора, Луганська обласна військова-цивільна адміністрація, про оголошення фізичної особи померлою.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19.11.2024 року справу прийнято до провадження суддею Козак І.А. та призначено до розгляду в порядку окремого провадження.

У судовому засіданні заявниця ОСОБА_1 та її представник адвокат Луценко Є. П. заявлені вимоги підтримали та просили суд оголосити ОСОБА_2 померлим.

Представник заінтересованої особи у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку.

До суду надійшло клопотання Боярської державної нотаріальної контори, в особі представника Панікар Валентини Миколаївни, про розгляд цивільної справи за її відсутності, в якому заявник просить провести розгляд справи № 369/13930/20 за відсутності представника державної нотаріальної контори, а після вирішення справи по суті надіслати на адресу Боярської державної нотаріальної контори належним чином засвідчену копію рішення суду.

Судом встановлено, що відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань Боярська державна нотаріальна контора, код ЄДРПОУ 02884380, раніше мала найменування Києво-Святошинська державна нотаріальна контора. Таким чином, Боярська державна нотаріальна контора та Києво-Святошинська державна нотаріальна контора є однією юридичною особою, найменування якої в подальшому було змінено.

Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, заслухавши пояснення заявниці, її представника та показання свідка, оцінивши докази як окремо, так і в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є рідним братом заявниці ОСОБА_1 .

На підтвердження родинного зв`язку з ОСОБА_2 заявницею надано свідоцтво про народження на ім`я ОСОБА_3 , що є її дошлюбним прізвищем, витяги з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо державної реєстрації шлюбу, свідоцтва про укладення та розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, паспорт заявниці, а також витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження ОСОБА_2 .

У сукупності зазначені документи підтверджують зміну прізвища заявниці та наявність між нею та ОСОБА_2 родинного зв`язку як між рідними братом і сестрою.

Судом встановлено, що останнім відомим місцем проживання ОСОБА_2 було місто Брянка Луганської області.

Згідно з наявним у матеріалах справи витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань у провадженні Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області перебувають матеріали кримінального провадження № 12015130240001971 від 04 вересня 2015 року за фактом вбивства ОСОБА_2 .

Крім того, щодо ОСОБА_2 Лисичанським ВП ГУНП в Луганській області заведено оперативно-розшукову справу категорії «Розшук» № 198/5.

З відповіді органу Національної поліції на адвокатський запит вбачається, що досудове розслідування у відповідному кримінальному провадженні триває, проводилися оперативно-розшукові заходи, однак встановити місцеперебування ОСОБА_2 не вдалося.

Таким чином, компетентними державними органами протягом тривалого часу здійснювалися заходи, спрямовані на встановлення його місцезнаходження, які позитивного результату не дали.

Матеріали справи також містять інформацію Міністерства соціальної політики України, відповідно до якої ОСОБА_2 не звертався за отриманням довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Вказана обставина сама по собі не є доказом смерті особи, однак у сукупності з іншими дослідженими судом доказами підтверджує відсутність відомостей про те, що після зникнення ОСОБА_2 виїхав з тимчасово окупованої території та легалізував своє проживання на підконтрольній Україні території як внутрішньо переміщена особа.

У судовому засіданні також допитано свідка ОСОБА_4 , який пояснив, що є колишнім чоловіком заявниці, тривалий час знає її сім`ю та особисто добре знав ОСОБА_2 .

Свідок пояснив, що перебував з ОСОБА_2 у дружніх відносинах та підтримував із ним постійний зв`язок. До початку збройного конфлікту неодноразово приїздив до нього за місцем проживання у місті Брянка Луганської області.

Зі слів свідка, на початку 2015 року від сусідів ОСОБА_2 , які проживали поряд, йому стало відомо про пожежу в будинку, де останній проживав.

Свідок зазначив, що приблизно за день до цієї події спілкувався з ОСОБА_2 телефоном. Після пожежі ОСОБА_2 перестав відповідати на телефонні дзвінки, а сусіди повідомили, що більше його не бачили.

Свідок також пояснив, що супроводжував ОСОБА_1 під час її звернення до правоохоронних органів із заявою у зв`язку зі зникненням брата, та йому відомо про здійснення кримінального провадження і заведення оперативно-розшукової справи щодо розшуку ОСОБА_2 .

Крім того, за показаннями свідка, сусіди ОСОБА_2 намагалися звертатися до органів, які фактично діяли на окупованій території, щодо його зникнення, однак місцезнаходження останнього також встановлено не було.

Свідок висловив переконання, що ОСОБА_2 немає серед живих, та пояснив, що останній доглядав за своїм батьком, підтримував із родичами та знайомими сталі соціальні зв`язки, у зв`язку з чим його раптове та багаторічне припинення будь-якого спілкування не було характерним для його попередньої поведінки.

Суд оцінює показання свідка у сукупності з іншими доказами. Відомості, які свідок повідомив щодо безпосереднього особистого спілкування з ОСОБА_2 незадовго до його зникнення, узгоджуються із встановленою судом хронологією подій.

Разом із тим повідомлені свідком зі слів сусідів відомості про пожежу суд не розцінює як самостійний беззаперечний доказ смерті ОСОБА_2 , однак враховує їх у сукупності з тривалістю його відсутності, припиненням усіх зв`язків, результатами розшуку та іншими матеріалами справи.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження є видом непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав.

Відповідно до статті 305 ЦПК України заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна.

Згідно зі статтею 306 ЦПК України у заяві про оголошення фізичної особи померлою повинно бути зазначено, для якої мети необхідно оголосити фізичну особу померлою, а також обставини, які підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, обставини, що загрожували їй смертю, або обставини, що дають підстави припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Відповідно до статті 46 ЦК України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припускати її загибель від певного нещасного випадку, протягом шести місяців.

Фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу строків, передбачених частиною другою статті 46 ЦК України, з урахуванням конкретних обставин справи.

За змістом наведених норм оголошення фізичної особи померлою не передбачає достовірного встановлення біологічного факту смерті. Правова природа такого провадження полягає у встановленні на підставі сукупності обставин достатньо обґрунтованого припущення про смерть особи, місцеперебування якої протягом визначеного законом часу залишається невідомим.

Саме цим оголошення фізичної особи померлою відрізняється від встановлення факту смерті особи, коли факт смерті підтверджується належними та достовірними доказами, однак з певних причин не може бути зареєстрований органом державної реєстрації актів цивільного стану.

Застосовуючи наведені положення до встановлених обставин справи, суд враховує, що ОСОБА_2 зник на початку 2015 року, а від часу його зникнення минуло понад одинадцять років. Протягом цього часу достовірні відомості про місце його перебування відсутні.

Як убачається з матеріалів справи, після пожежі за місцем свого проживання ОСОБА_2 припинив телефонне спілкування з близькими та знайомими й надалі за місцем проживання не з`являвся.

Матеріали справи не містять відомостей про його можливе проживання в іншому місці, звернення до органів державної влади України, набуття статусу внутрішньо переміщеної особи чи поновлення зв`язку з родичами.

Правоохоронними органами України його місцезнаходження не встановлено, незважаючи на здійснення досудового розслідування та оперативно-розшукових заходів.

При цьому, кримінальне провадження № 12015130240001971 від 04 вересня 2015 року було розпочато саме за фактом вбивства ОСОБА_2 .

Суд наголошує, що сама по собі реєстрація кримінального провадження за фактом вбивства не доводить факту смерті особи. Однак ця обставина має бути оцінена у сукупності з іншими встановленими обставинами, зокрема раптовим припиненням зв`язку після пожежі, відсутністю особи за останнім місцем проживання, тривалістю розшуку та повною відсутністю будь-яких достовірних відомостей про ОСОБА_2 протягом більш ніж одинадцяти років.

Сукупність наведених обставин, на переконання суду, створює достатній ступінь імовірності для припущення про смерть ОСОБА_2 .

При цьому, встановлення достовірного факту смерті ОСОБА_2 та конкретних обставин її настання не є предметом цього судового провадження.

Завданням суду в цій категорії справ є вирішення питання, чи дають встановлені обставини та тривалість відсутності особи достатні правові підстави для оголошення її померлою.

Суд також враховує, що заявниця є рідною сестрою ОСОБА_2 , а оголошення останнього померлим необхідне їй для усунення тривалої правової невизначеності та реалізації спадкових прав.

Таким чином, заявниця має належну матеріально-правову заінтересованість у вирішенні цієї справи.

Відповідно до частини третьої статті 46 ЦК України фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це.

Водночас фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припускати її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

Досліджені судом докази підтверджують, що зникнення ОСОБА_2 відбулося на початку 2015 року та хронологічно пов`язане з пожежею за місцем його проживання.

Разом із тим матеріали справи не містять належних та достатніх доказів, які дозволяли б суду встановити конкретний календарний день його вірогідної смерті.

Показання свідка щодо пожежі частково ґрунтуються на інформації, отриманій від інших осіб, а документального підтвердження точної дати пожежі та перебування ОСОБА_2 у будинку безпосередньо під час цієї події суду не надано.

За таких обставин визначення конкретної дати вірогідної смерті ґрунтувалося б не на встановлених судом обставинах, а на припущенні.

У зв`язку з цим, суд не вбачає достатніх підстав для застосування другого речення частини третьої статті 46 ЦК України щодо визначення дня вірогідної смерті та вважає за необхідне застосувати загальне правило, відповідно до якого ОСОБА_2 оголошується померлим від дня набрання законної сили цим рішенням суду.

Відповідно до статті 47 ЦК України правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.

Суд також роз`яснює, що відповідно до статті 48 ЦК України у разі, якщо фізична особа, яка була оголошена померлою, з`явиться або будуть одержані відомості про місце її перебування, суд за місцем перебування цієї особи або суд, який ухвалив рішення про оголошення її померлою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення про оголошення фізичної особи померлою.

Таким чином, оцінюючи відповідно до статті 89 ЦПК України кожний доказ окремо та всі докази в їх сукупності, враховуючи тривалість відсутності ОСОБА_2 , обставини його зникнення, повне припинення зв`язку з родичами та знайомими, відсутність будь-яких достовірних відомостей про місце його перебування протягом більш ніж одинадцяти років, безрезультатність здійснених правоохоронними органами розшукових заходів, суд дійшов висновку про наявність передбачених статтею 46 ЦК України підстав для оголошення ОСОБА_2 померлим.

З огляду на викладене заява ОСОБА_1 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 46-48 ЦК України, статтями 10, 12, 76-81, 89, 259, 263-265, 268, 293, 294, 305-309 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Києво-Святошинський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, про оголошення фізичної особи померлою - задовольнити.

Оголосити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 , - померлим.

Днем смерті ОСОБА_2 вважати день набрання законної сили цим рішенням суду.

Після набрання рішенням законної сили надіслати його відповідному органу державної реєстрації актів цивільного стану для державної реєстрації смерті ОСОБА_2 , а також відповідному нотаріусу за місцем відкриття спадщини для вжиття заходів щодо охорони спадкового майна у випадках та порядку, передбачених законом.

Роз`яснити учасникам справи, що відповідно до статті 48 ЦК України у разі появи фізичної особи, яку оголошено померлою, або одержання відомостей про місце її перебування рішення про оголошення її померлою може бути скасовано судом у встановленому законом порядку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або справа розглядалася без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 11 вересня 2026 року.

Суддя Ірина КОЗАК

Присяжні Сергій ОМЕЛЬЧЕНКО

Костянтин МЕЛЬНИК