Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 357/3419/26
1-кп/357/687/26
У Х В А Л А
про судовий розгляд
16 жовтня 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши в м. Біла Церква, у відкритому підготовчому судовому засіданні, обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 72026111400000008 від 23 лютого 2026 року, стосовно ОСОБА_4 , за ознаками кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України,
У С Т А Н О В И В :
у ході підготовчого засідання, судом підстав для прийняття рішень, передбачених п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, не встановлено.
Судом установлено, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 72026111400000008 від 23 лютого 2026 року, стосовно ОСОБА_4 , за ознаками кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, відповідає вимогам ст. 291 КПК України.
За результатами підготовки до судового розгляду вирішені усі питання, передбачені ч. 2 ст. 315 КПК України, а саме: визначено дату та місце проведення судового розгляду; судовий розгляд вирішено проводити у відкритому судовому засіданні, за участю: прокурора, обвинуваченої, захисника.
Будь-яких клопотань щодо здійснення судового виклику певних осіб для допиту учасниками кримінального провадження не заявлялось.
Отже, суд вважає, що наявні умови для призначення судового розгляду.
Відповідно до п. 6 ч. 3 ст. 314 КПК в підготовчому судовому засіданні суд має право постановити ухвалу, якою доручити представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь. Випадки, коли складання такої доповіді є обов`язковим, визначено КПК.
З цього слідує, що вирішення питання про необхідність складання досудової доповіді є правом суду та вирішується під час підготовчого судового засідання (висновок щодо застосування норм права, висловлений в постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 16 червня 2026 року, справа № 153/1184/25, посилання: https://reyestr.court.gov.ua/Review/137649409).
Отож, судом не встановлено необхідності в наданні доручення про складання досудової доповіді, оскільки клопотання про її складення не надходили.
Разом з цим, захисник ОСОБА_5 заявив клопотання, де просив: повернути заставу в розмірі 266 240 грн, внесену ТОВ «Бегленд» на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_6 від 02 лютого 2026 року, на рахунок заставодавця ТОВ «Бегленд», за реквізитами: платник ТОВ «Бегленд», код платника: 40411832, рахунок платника: НОМЕР_1 в АТ «ОТП БАНК».
У вказаному клопотанні захисник зазначав, що ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_6 від 02 лютого 2026 року ОСОБА_4 обраний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 266 240 грн, з покладенням обов`язків, строком до 29 березня 2026 року.
За твердженням захисника, строк дії покладених на ОСОБА_4 обов`язків закінчився 29 березня 2026 року, у зв`язку з чим, запобіжний захід у вигляді застави втратив свою чинність. Більше того, у підготовчому судовому засіданні прокурор від обрання та/або продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу відмовився.
Отож, оскільки запобіжний захід у вигляді застави стосовно ОСОБА_4 припинив свою дію, остання покладених на неї обов`язків не порушувала, а необхідності залишення застави для забезпечення цивільного позову та відшкодування шкоди немає, захисник вважав, що застава підлягає поверненню заставодавцю.
Обвинувачена ОСОБА_4 підтримала позицію свого захисника.
Натомість, прокурор ОСОБА_3 заперечував проти повернення застави, посилаючись на те, що застава є безстроковим запобіжним заходом і закінчення строку покладених на обвинувачену обов`язків не впливає на її чинність, а тому, за його позицією, суд не має права повертати внесену заставу.
Одночасно, свою позицію, прокурор підкріплював, посилаючись на правову позицію Верховного Суду у справі ЄУН 308/1220/22.
Суд, заслухавши захисника, обвинувачену, прокурора, дослідивши надані докази, дійшов висновку, що в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 слід відмовити.
Як встановлено судом, що ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_6 від 02 лютого 2026 року до підозрюваної ОСОБА_4 застосований запобіжний захід у виді застави в сумі 266 240 гривень та, строком до 29 березня 2026 року включно, покладені такі обов`язки:
- прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого та прокурора, які здійснюють досудове розслідування та процесуальне керівництво у кримінальному провадженні;
- здати на зберігання уповноваженим органам всі свої паспорти для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Як свідчить платіжна інструкція кредитового переказу коштів АТ «ОТП БАНК» № 1796008634222 від 03 лютого 2026 року, ТОВ «БЕГЛЕНД» внесло заставу за ОСОБА_4 .
Також у підготовчому судовому засіданні установлено, що строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_4 , не продовжувався.
Суд зазначає, що застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків (ч. 1 ст. 182 КПК).
При застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз`яснюються його обов`язки і наслідки їх невиконання. У разі внесення застави згідно з ухвалою слідчого судді, суду щодо особи, стосовно якої раніше було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, передбачені цією частиною роз`яснення здійснюються уповноваженою службовою особою місця ув`язнення (ч. 3 ст. 182 КПК).
У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору (ч 8 ст. 182 КПК).
Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою (ч. 11 ст. 182 КПК).
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме:
1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом;
5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом;
6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності;
7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання;
8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
9) носити електронний засіб контролю.
Обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються (ч. 7 ст. 194 КПК).
До підозрюваного, обвинуваченого у вчиненні злочину, за який передбачено основне покарання у виді штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, може бути застосовано запобіжний захід лише у вигляді застави або тримання під вартою у випадках та в порядку, передбачених цією главою (ч. 8 ст. 194 КПК).
Ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження або винесення ухвали про скасування запобіжного заходу в порядку, передбаченому цим Кодексом (ч. 3 ст. 203 КПК).
Отже, застава є безстроковим запобіжним заходом, який полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язку явки до суду, а також інших покладених на нього слідчим суддею чи судом обов`язків, перелік яких міститься в ч. 5 ст. 194 КПК України, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.
Своєю чергою, у разі, якщо обов`язки визначені слідчим суддею чи судом не були продовжені, то ухвала про обрання запобіжного заходу у виді застави припиняє свою дію, виключно в частині покладених на підозрюваного, обвинуваченого обов`язків, а не в цілому.
У цьому випадку, застава продовжує гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язку прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, залежно від стадії кримінального провадження, до ухвалення вироку чи закриття кримінального провадження або рішення про скасування запобіжного заходу в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Вказаний висновок підтверджується і практикою Верховного Суду, згідно з якою, після внесення грошових коштів як застави за підозрювану особу, строк дії ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді застави діє до моменту прийняття остаточного рішення, а саме ухвалення вироку чи закриття кримінального провадження, оскільки відповідно до ст. 182 КПК України цей запобіжний захід не має граничного строку дії. Ураховуючи, що дія запобіжного заходу у вигляді застави не припинялась, а вказаний запобіжний захід діяв як захід забезпечення запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду та виконання ним процесуальних обов`язків, належної процесуальної поведінки то вимога про повернення застави є такою, яка суперечать меті застосування запобіжного заходу (постанова Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 26 листопада 2024 року ЄУН 308/1220/22, посилання: https://reyestr.court.gov.ua/Review/123552873).
Отож, суд вважає, що клопотання захисника ОСОБА_5 не ґрунтується на вимогах закону та суперечить практиці Верховного Суду, а тому підстав для повернення застави не установлено.
Водночас, під час підготовчого судового засідання, судом не установлено, що прокурор звертався до суду із клопотанням про скасування запобіжного заходу або про відмову від нього.
За викладених мотивів, суд в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 , про повернення застави відмовляє.
Керуючись ст. 314-316, 392, 395, 532 КПК України, суд
П О С Т А Н О В И В :
призначити судовий розгляд у відкритому судовому засіданні на 03 грудня 2026 року о 09:30 год., в залі суду № 7 за адресою: вул. П. Скоропадського, буд. 4-А, м. Біла Церква, Київська область, інд. 09107.
Здійснити судовий виклик: прокурора, обвинуваченої, захисника.
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 , про повернення застави, - відмовити.
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської областіОСОБА_1
Судове рішення № 140662014, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області було прийнято 16.10.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 357/3419/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: