Постанова № 140661917, 16.10.2026, Чуднівський районний суд Житомирської області

провадження № 3/294/2039/26

справа № 294/1319/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2026 року м. Чуднів

Суддя Чуднівського районного суду Житомирської області Білера І.В., розглянувши матеріали, які надійшли з військової частини НОМЕР_1 про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , пожежний відокремленого відділу зберігання боєприпасів військової частини НОМЕР_1 , військовий квиток серії НОМЕР_2 виданий ІНФОРМАЦІЯ_2 від 21.11.1989,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбачен ого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В:

31.07.2026 молодший сержант ОСОБА_1 будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, в умовах особливого періоду, перебував на території військової частини НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_3 , в стані алкогольного сп`яніння, чим скоїв військове адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.172-20 КУпАП, про що було складено протокол А1979 № 32 від 28.08.2026 року.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився. Про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином шляхом тримання повістки, що підтверджується розпискою.

Зважаючи на те, що відповідно до вимог ст.268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у цій категорії справ не є обов`язковою, вважаю за можливе розглянути матеріали про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 без його участі.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

За ч.3 ст. 172-20 КУпАП адміністративна відповідальність настає за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії А1979 №29 від 31.07.2026 року; випискою №707 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 31.07.2026, згідно якої ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння 2,45 проміле; та іншими доказами в їх сукупності та взаємозв`язку, які в повній мірі доводять вину порушника та не викликають у суду будь-яких сумнівів.

Вказані докази суд вважає належними, допустимими та достатніми для підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні військового адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суддя встановлює наявність чи відсутність правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, які установлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до відповідальності, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису тощо (ч. 1 ст. 251 КУпАП).

Оцінюючи кожен наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а також сукупність цих зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП), суддя не вбачає будь-яких підстав не довіряти цим доказам.

При цьому адміністративна відповідальність за ч. 3 ст. 173-20 КУпАП, крім іншого, настає за відмову особи, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а матеріали справи мають достатньо доказів, які не поставлені під сумнів правопорушником, якими доведено факт відмови від проходження огляду на стан сп`яніння.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, одним з завдань провадження в справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтями 251, 280 КУпАП, визначено фактичні дані, обставини, на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.

У відповідності до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14 лютого 2008 у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

Враховуючи те, що вказані адміністративні правопорушення вчинені в умовах воєнного стану, в період, коли Україна потребує максимальних зусиль та підтримки, суд вважає, що вживання алкогольних напоїв під час несення військової служби військовослужбовцем є неприпустимим, оскільки військовослужбовець під час несення служби має бути завжди у тверезому стані та напоготові чинити опір ворогові, забезпечувати обороноздатність країни.

Перебування військовослужбовця під час несення служби в стані алкогольного сп`яніння призводить до розладу дисципліни в лавах ЗСУ, може призводити до настання незворотних наслідків та не може бути виправдано жодною ціллю та метою, а також власними особистими обставинами.

При призначенні адміністративного покарання, враховуючи характер скоєного правопорушення, а також обставини, що обтяжують та пом`якшують вину правопорушника, вважаю можливим притягнути його до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в межах санкції ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, оскільки такий вид адміністративного стягнення для правопорушника ОСОБА_1 є достатнім і необхідним для його виховання.

Відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу здійснюється в порядку, встановленому законом (ч. 2 ст. 301 КУпАП).

Згідно з ч. 1 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення.

З урахуванням вищенаведеного, зважаючи на усне клопотання ОСОБА_1 про розстрочку сплати штрафу, передбаченого санкцією ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, суд вважає за можливе розстрочити виплату штрафу в сумі 17 000 грн на чотири місяці рівними частинами.

Згідно п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладання адміністративного стягнення стягується судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що на час винесення судом рішення становить 665,60 грн., в зв`язку з чим, відповідно до вимог ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника підлягає стягненню в дохід держави судовий збір у вказаному розмірі.

В зв`язку з вищенаведеним і керуючись ст. ст. 17220, 247, 251, 252, 268, 283-285 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави.

У відповідності до ст.33 Закону України «Про виконавче провадження» розстрочити виконання постанови в частині стягнення з ОСОБА_1 штрафу в розмірі 17 000,00 грн. на чотири місяці зі сплатою щомісячної частини штрафу в розмірі 4 250 (чотири тисячі двісті п`ятдесячт) грн., який сплачувати на р/рахунок: UA328999980313040106000006789; ГУК у Жит.обл/ТГ м.Чуднів/ 21081100; код класифікації доходів бюджету 21081100, код за ЄДРПОУ 37976485, Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.).

Перебіг строку давності виконання постанови зупинити до закінчення строку розстрочки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп. (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп., який сплатити за реквізитами: Отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету 22030106.

У відповідності із ст. 307 та ч. 2 ст.308 КУпАП штраф має бути сплачений правопорушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня отримання копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається в порядку примусового виконання та з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Ірина БІЛЕРА