Рішення № 140661837, 16.10.2026, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 285/3623/26

провадження у справі №2/0285/2453/26

16 жовтня 2026 року м. Звягель

Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

у складі судді Помогаєва А.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

Представник ТОВ «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в сумі 25318,90 грн.

В обґрунтування позову посилався на наступні обставини.

15.01.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 у порядку, визначеному Законом України «Про електронну комерцію», укладено Договір про надання фінансового кредиту №3146745, за яким Відповідач отримав кредит у розмірі 9500 грн, але свої зобов`язання за договором не виконав.

10.07.2020 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» укладено договір факторингу №10072020 відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» набуло права вимоги до ОСОБА_1 за вищезазначеним кредитним договором в сумі 25 318,90 грн, з яких:

- 9 500 грн - заборгованість за тілом кредиту;

- 15 818,90 грн - заборгованість за процентами.

Посилаючись на норми ЦК України та умови укладених договорів, Позивач просив стягнути з Відповідача на свою користь зазначену заборгованість.

Відзив на позовну заяву, будь-яких заперечень проти позовної заяви та клопотань Відповідачем до суду не подано.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 124 Конституції України встановлено, що юрисдикція загальних судів поширюється на всі правовідносини, які виникають у державі.

Згідно ч. 1 ст. 19 ЦПК України у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Спір розглядається судом за правилами, встановленими для розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи.

Практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01).

Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Суд створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів, а також надав Відповідачу строк для подачі відзиву.

Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема, з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.

Дослідивши письмові докази у справі, Суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі (ч. 1 ст. 205 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

У відповідності до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Відповідно до статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 513 ЦК України).

Частиною 1 ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу фактор передає або зобов`язується передати грошові кошти клієнту шляхом сплати ціни права грошової вимоги за плату (винагороду) (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити фактору своє право грошової вимоги до боржника.

Статтею 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Наданими Позивачем доказами підтверджується укладання між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір позики №3146745 від 15.01.2021.

Умовами зазначеного Договору визначено суму кредиту 9500 грн, строк кредитування - 30 днів, процентна ставка 1,99% на день.

У відповідності до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування», договір був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання в тому числі електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

З наданого Позивачем тексту Договору позики №3146745 від 15.01.2021 вбачається, що він підписаний ОСОБА_1 з використанням одноразового ідентифікатора.

Згідно умов договору позичальником фактично отримано кошти в сумі 9500 грн, зарахування яких на картковий рахунок Відповідача підтверджується довідкою ТОВ «ФК «ФІНЕКСПРЕС» від 02.04.2026.

10.07.2020 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» укладено договір факторингу №10072020 відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» набуло права вимоги до ОСОБА_1 за вищезазначеним кредитним договором.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За відсутності будь-яких заперечень проти позову з боку Відповідача, суд дійшов висновку, що наданими Позивачем доказами підтверджується виникнення між сторонами кредитних правовідносин.

Згідно наданого Позивачем розрахунку, заборгованість Відповідача складає 25 318,90 грн, з яких: 9 500 грн - заборгованість за тілом кредиту; 15 818,90 грн - заборгованість за процентами.

Перевіривши такий розрахунок заборгованості, Суд дійшов висновку, що її розмір є завищеним.

На виконання кредитного договору Відповідач отримав кошти у сумі 9 500 грн.

Застосовуючи визначену умовами договору процентну ставку 1,99% на день до суми отриманих коштів у межах строку кредитування 30 днів, Суд визначає суму процентів, що підлягали сплаті Відповідачем, у розмірі 5 671,50 грн

Нарахування процентів за межами строку кредитування є безпідставним, оскільки суперечить ст. 1050 ЦК України.

Суд зазначає, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу, визначеного цим договором строку кредитування.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та 31 жовтня 2018 року (№202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.

Суд визначає сукупну суму зобов`язань Відповідача за Кредитним договором у розмірі 15171,50 грн, що складається з тіла кредиту - 9 500 грн та процентів - 5671,50 грн.

Оскільки Суду не надано доказів повернення Відповідачем кредитних коштів, Суд стягує з Відповідача на користь Позивача заборгованість за Договором позики №3146745 від 15.01.2021 у розмірі 15171,50 грн.

У задоволенні позовних вимог у частині стягнення решти нарахованої заборгованості Суд відмовляє.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд стягує з Відповідача на користь Позивача відшкодування витрат зі сплати судового збору пропорційно частині задоволених вимог - у сумі 1564,46 грн.

Керуючись ст. ст. 4, 12,13, 81, 141, 258, 259, 265, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» (код ЄДРПОУ 39992082) заборгованість за Договором про надання фінансового кредиту №3146745 від 15.01.2021 в сумі 15 171 гривня 50 копійок.

Відмовити у задоволенні позовних вимог у частині стягнення решти нарахованої заборгованості.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» (код ЄДРПОУ 39992082) відшкодування судових витрат у сумі 1 564 гривні 46 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, якщо апеляційна скарга не була подана. У випадку оскарження - рішення набирає законної сили за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Житомирського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня отримання копії рішення.

Суддя А.В. Помогаєв