Рішення № 140660954, 12.10.2026, Дунаєвецький районний суд Хмельницької області

Справа № 674/697/26

Провадження № 2/674/751/26

РІШЕННЯ

іменем України

12 жовтня 2026 року м.Дунаївці

Дунаєвецький районний суд Хмельницької області в складі: головуючий - суддя Сосна О.М., за участю секретаря судового засідання Бедряковської Д.О., представника відповідача адвоката Мутаса В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості (ціна позову 93 457,50 грн),

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ейс» (далі - ТОВ «ФК «Ейс») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, мотивуючи тим, що 16.04.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (далі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога») та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №903958425 у формі електронного документа з використанням електронного підпису останнього. Відповідно до умов договору первісний кредитор належним чином виконав свої зобов`язання та надав відповідачу грошові кошти у сумі 1 000 грн, шляхом перерахування через банк-провайдер. У подальшому відповідач збільшив суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума наданих кредитних коштів становить 20 000 грн. 28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відповідно до умов договору факторингу № 28/1118-01 відступило право вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором до ТОВ «Таліон Плюс», яке в свою чергу на підставі договору факторингу № 19/1224-01 від 19.12.2024 передало таке право вимоги до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та додатковими угодами до нього. У подальшому право вимоги за вказаним кредитним договором було відступлене ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «ФК «Ейс» на підставі договору факторингу № 15/07/25-Е від 15.07.2025. Відповідач не виконував умови договору належним чином, не сплачував платежі, у зв`язку з чим утворилась прострочена заборгованість у розмірі 93 457,50 грн, яка складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 20 000 грн та заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом в розмірі 73 457,50 грн, які позивач просить стягнути з відповідача, а також 2 662,40 грн судового збору за подання позовної заяви та 7 000 грн витрати на правову допомогу.

Ухвалою Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 23.04.2026 справу прийнято до провадження та розгляд справи призначено у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ейс» в судове засідання не з`явився, повідомлявся про час та місце розгляду справи. У позовній заяві просить проводити розгляд справи без участі представника.

Представник відповідача адвокат Мутас В.В. подав заяву про розгляд справи без його та відповідача участі. Також направив до суду відзив на позов, в якому просить відмовити у задоволенні позову мотивуючи тим, що позовна заява не містить посилання на докази, які підтверджують обставини отримання відповідачем кредитних коштів і порушення обов`язку їх повернення, сплати процентів. Позивач не надав суду належних та допустимих доказів перерахування відповідачу кредитних коштів за кредитним договором. Зазначає, що з 26.07.2021 по 31.03.2025 відповідач був курсантом Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, а з 31.03.2025 проходить військову службу у військовій частині, а відтак на нього поширюються пільги встановлені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Тому нарахування процентів за кредитним договором є неправомірним. Крім того, кредитний договір № 903958425 від 16.03.2023 був укладений між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем 16.03.2023, натомість договір факторингу №28/1118-01,за яким ТОВ «Манівеошвидка фінансова допомога» відступило право вимоги ТОВ «ТаліонПлюс», був укладений 28.11.2018,тобто,на момент укладення договору факторингу ще не винило зобов`язання між первісним кредитором та боржником, відтак у первісного кредитора не виникло право вимоги за зобов`язанням, яке він міг би передати ТОВ «Таліон Плюс» на підставі договору факторингу від 28.11.2018. Щодо витрат на правову допомогу зазначає, що до позивної заяви не додано платіжного документа про перерахування 7000,00 грн позивачем за надання правової (правничої) допомоги № № 20/08/25-01 від 20.08.2025 , що вказує на безтоварність та безпідставність вимоги на професійну правничу допомогу.

Від представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ейс» Сахарової О.І. надійшла відповідь на відзив, в якій зазначає, що відповідно до умов кредитного договору, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» виконало взяті на себе зобов`язання та платіжним дорученням ініціювало переказ коштів в загальній сумі 20000,00 грн на картковий рахунок відповідача. На підтвердження позовних вимог позивачем надано платіжні доручення. Відповідач , не врахував усі матеріали справи та помилково визначив, що передача права вимоги відбулася в момент укладення договору факторингу. Проте, відповідно до умов договору факторингу, передача права вимоги здійснюється не за самим договором, а за реєстрами, які є додатками до нього. В свою чергу, позивач долучив до позовної заяви всі належні докази, а саме: договір факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 р. та витяг з реєстру прав вимоги №232 від 06.06.2023 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, що відповідають формам погодженим Договорами факторингу та відповідають законодавству України. Виписка детально відображає структуру заборгованості, а саме: прострочене тіло кредиту, прострочені відсотки та загальну суму заборгованості. Щодо нарахування відсотків зазначає, що відповідно до умов Кредитного договору кредитодавець надав відповідачу кредит, однак відповідач свої зобов`язання з повернення кредиту у встановлений Кредитним договором строк не виконав. Відтак, позивач вправі вимагати від відповідача повернення отриманих за Кредитним договором коштів, а також процентів за неправомірне користування такими коштами. Таким чином, за умовами кредитного договору та обставинами справи існувало два періоди нарахування процентів: за користування кредитними коштами згідно зі ст. 1048 ЦК України визначеному договором та за користуванням кредитними коштами відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України і, за весь час прострочення. Крім того, вимога відповідача щодо скасування нарахування відсотків на підставі його статусу військовослужбовця є необґрунтованою. Пільги, передбачені для військовослужбовців, не поширюються на зобов`язання, які виникли до проходження військової служби. Щодо витрат на правову допомогу адвоката зазначає, що позивачем долучено договір про надання правничої допомоги, додаткову угоду до договору про надання правничої допомоги, акт прийому-передачі виконаних робіт, а отже робота адвоката виконана належним чином.

Представник відповідача адвокат Мутас В.В. надіслав заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначає, що на дату укладення кредитного договору та в період нарахування процентів за договором на відповідача поширювалися пільги, передбачені пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовці та членів їх сімей». Крім того, по розрахунку ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» борг ОСОБА_1 перед первісним кредитором відсутній. Також позивач не надав суду належних та допустимих доказів перерахування відповідачу кредитних коштів за кредитним договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 16.04.2023 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 903958425, який підписано ним електронним підписом одноразовим ідентифікатором ( MNV233XV), який був надісланий на номер мобільного телефону відповідача та згідно з умовами якого кредитодавець зобов`язався надати позичальникові кредит на суму 20 000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (п. 2.1 Договору).

Сума кредитного ліміту, вказана в п. 2.1 Договору, це максимальна сума кредиту, яка протягом строку дії договору одночасно може бути в розпорядженні позичальника (п. 2.2. Договору).

Кредитодавець надає позичальнику перший Транш за договором в сумі 1 000 грн 01.05.2023 (п. 2.3. Договору).

Кожен окремий транш за цим договором надається позичальнику шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів з рахунку кредитодавця на рахунок позичальника, використовуючи реквізити платіжної картки 4149-51хх-хххх-2575 (п. 5.1. Договору).

Рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми кредиту за наданими траншами є дата закінчення дисконтного періоду кредитування - 01.05.2023, а саме протягом 15 днів від дати отримання першого траншу позичальником (п. 7.1. Договору).

Позичальнику надається Дисконтний період кредитування протягом якого позичальник може збільшувати суму кредиту (отримати черговий транш) в межах кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в Особистому кабінеті, а також частково повернути суму кредиту. На момент укладення цього договору строк дисконтного періоду користування складає 15 днів від дати отримання позичальником першого траншу. Загальний строк дисконтного періоду користування кредитом нараховується в порядку, передбаченому п. 3.2 договору. При цьому сторони узгоджують, що кількість днів, на які продовжується Дисконтний період, дорівнює 30 днів (п.п. 3.1.-3.2. Договору).

Для здійснення першої пролонгації дисконтного періоду за цим договором, позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за перші 15 днів Дисконтного періоду проценти у розмірі 135 грн (п. 3.3. Договору).

Згідно з п. 8.1. Договору, за користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом.

Відповідно п. 8.3. Договору, протягом Дисконтного періоду кредитування зобов`язання позичальника по сплаті процентів фактичні дня користування кредитом визначають наступним чином: за період від дати видачі до 01.05.2023 (включно) проценти нараховуються за процентною ставкою 328,50% річних, що на день укладення договору становить 0,90% від суми кредиту за кожний день користування ним; у разі якщо позичальник вчинить описані в п. 3.2 договору дії щодо продовження Дисконтного періоду (ініціює пролонгацію) один або декілька разів, за період з наступного дня після 01.05.2023 проценти нараховуються за ставкою 658,84% річних, що на день укладення договору становить 1,81% в день від суми кредитування за кожний день користування ним; після закінчення Дисконтного періоду кредитування проценти нараховуються за процентною ставкою 1087,70% річних, що на день укладення Договору становить 2,98% в день від суми залишку кредиту, що знаходиться у позичальника за кожний день користування ним.

Проценти нараховуються на фактичну суму залишку кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з першого дня надання траншу за договором та до дня закінчення строку дії цього договору (п. 8.6. Договору).

Позичальник зобов`язаний здійснювати повернення суми кредиту та сплату нарахованих процентів на поточний рахунок кредитодавця, що вказаний в реквізитах договору, у строки передбачені договором (п. 9.2.2.1. Договору).

Платіжними дорученнями:

від 16.04.2023 №3df9740a-429f-4381-9447-ea26c3bc35ef,

№d41ae458-9fec-4834-be67-20d2af082b52,

від 17.04.2023

№29e6622f-0337-4f86-9c1e-7fd96d2960f9,

№1cf4fed3-21f9-4f02-8098-2232dd3cd5e2,

№d5774134-8a44-4cf4-be3a-45e83b26131a,

№6c425560-020a-4f57-abf0-fa2fe6ca333d,

№8185fe6b-954c-44ec-8843-bc6d18855ec0,

№f547bd0e-56b8-405b-a9b0-ef10ce0c6439,

№0d8a4799-db7f-4c27-8f13-bdc8454e9621,

№9e6a16c3-1fcf-41fe-937f-cf7fece60f19, а також довідками ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» підтверджується перерахування на платіжну картку ОСОБА_1 4149-51хх-хххх-2575 кредитних коштів у загальній сумі 20 000 грн.

Згідно з відповіддю АТ «Райффайзен Банк» № 81-15-9/-8676 БТ від 22.05.2026 на ім`я ОСОБА_1 емітована банківська картка № НОМЕР_1 . Фінансовий номер клієнта НОМЕР_2 знаходиться в анкетних даних клієнта ОСОБА_1 та якому перераховано 20 000 грн кредитних коштів, що також підтверджується випискою про рух коштів за розрахунковий період з 16.04.2023 по 22.04.2023.

Звертаючись до суду з позовом, ТОВ «ФК «Ейс» надало розрахунки заборгованості та виписку з особового рахунку відповідача за Кредитним договором №903958425 від 16.04.2023, згідно з якою заборгованість ОСОБА_1 складає 93 457,50 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту в розмірі 20 000 грн та заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом в розмірі 73 457,50 грн.

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до п. 14.2. Договору, сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником та кредитодавцем з приводу укладення цього Договору, в якості підписів сторін використовується електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис. Під час виконання цього Договору, для цілей ініціювання отримання нових Траншів чи Пролонгацій, сторони використовують Логін та Пароль від Особистого кабінету, в якості простого електронного підпису Позичальника в розумінні Закону України «Про електронні довірчі послуги».

Кредитний договір № 903958425 від 16.04.2023 був сформований та підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, одноразовий персональний ідентифікатор MNV233XV. Він містить податковий номер відповідача, його адресу, електронну адресу та номер мобільного телефону. Аналогічне зазначено в довідці щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». Вказане відповідає п. 14.2 вказаного Договору.

Таким чином, договір був вчинений в електронній формі, яка, відповідно до ст. 207 ЦК України та Закону України «Про електронну комерцію», прирівнюється до письмової форми та є обов`язковим до виконання сторонами.

Посилання представника відповідача на відсутність доказів на підтвердження отримання ним кредитних коштів, є необґрунтованими та спростовуються наданим позивачем платіжними дорученнями, довідками ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», а також інформацією АТ «Райффайзен Банк»» та випискою про рух коштів за розрахунковий період з 16.04.2023 по 22.04.2023.

При цьому, відповідні грошові перекази були здійснені на картковий рахунок, зазначений відповідачем у змісті кредитного договору.

Відповідач не надав суду доказів на спростування обставин щодо укладення ним кредитного договору, а також того, що відповідна банківська карта йому не належить. Як вбачається з розрахунку, заборгованість за тілом кредиту відповідачем не сплачена.

Отже, заборгованість за тілом кредиту у розмірі 20 000 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Щодо стягнення відсотків за користування кредитом, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Частиною 2 ст. 1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Частиною 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (житлового будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.

У постанові Верховного Суду від 14.05.2021 у справі №502/1438/18 зазначено, що дія пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» поширюється на всіх військовослужбовців без виключення.

Відповідач ОСОБА_1 з 26.07.2021 в особливий період і по теперішній час проходить військову службу, що підтверджується довідками військової частини НОМЕР_3 № 08/2370 від 03.05.2025 та № 08/2272 від 28.04.2025, ІНФОРМАЦІЯ_1 № 12/1035 від 25.05.2023, службового посвідчення офіцера від 10.06.2025 та військового квитка.

Отже, на дату укладення кредитного договору та в період нарахування процентів за договором на відповідача поширювалися пільги, передбачені пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовці та членів їх сімей».

Таким чином, стягнення з відповідача заборгованості за відсотками за користування кредитом у розмірі 73 457,50 грн задоволенню не підлягає.

Також суд відхиляє посилання представника відповідача на те, що договір факторингу між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено 28.11.2018, тобто до укладення кредитного договору 16.04.2023, з огляду на наступне.

28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відповідно до умов договору факторингу № 28/1118-01 відступило право вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором до ТОВ «Таліон Плюс».

28.11.2019 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №19 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, згідно з якою строк дії договору факторингу продовжено до 31.12.2020.

31.12.2020 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду № 26 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, відповідно до якої строк дії договору продовжено до 31.12.2021. В додатковій угоді договір факторингу викладений в новій редакції, проте його дата залишилась незмінною, 28.11.2018.

31.12.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду № 27, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2022.

31.12.2022 укладено додаткову угоду № 31, згідно з якою строк дії договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 продовжено до 31.12.2023.

31.12.2023 сторони уклали додаткову угоду № 32 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, згідно з якою строк дії договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 продовжено до 31.12.2024.

Згідно з даними, які містяться у витягу з реєстру прав вимоги № 232 від 06.06.2023 до договору факторингу № 28/1118-01, ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 903958425 від 16.04.2023.

ТОВ «Таліон Плюс» у свою чергу на підставі договору факторингу № 19/1224-01 від 19.12.2024 передало таке право вимоги до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та додатковими угодами до нього. Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 1 від 19.12.2024 до Договору факторингу № 19/1224-01 від 19.12.2024 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 93457,50 грн.

У подальшому право вимоги за вказаним кредитним договором було відступлене ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «ФК «Ейс» на підставі договору факторингу № 15/07/25-Е від 15.07.2025. На підтвердження переходу права вимоги до позивача, разом з позовною заявою долучено Акт прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу №15/07/25-Е від 15.07.2025.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 512, ст. 514 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з постановою Верховного Суду від 07.01.2026 у справі № 727/2790/25 предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (частина перша статті 1078 ЦК України). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається (частина друга статті 1078 ЦК України).

У постанові Верховного Суду від 18.10.2023 у справі № 905/306/17 сформовано висновок, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.

Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 29.06.2021 у справі № 753/20537/18, від 21.07.2021 у справі № 334/6972/17, від 27.09.2021 у справі № 5026/886/2012.

Таким чином, укладання договорів факторингу між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» до виникнення кредитних правовідносин з боржником ОСОБА_1 не свідчить про недійсність передачі прав вимоги за таким договором новому кредитору, оскільки відповідні правочини є дійсними, а право вимоги по кредитному договору передані на підставі реєстрів, оформлених належним чином.

Витяг з відповідного реєстру про передачу права вимоги, наявний у матеріалах справи, є належним доказом передачі відступленого права вимоги у спірних правовідносинах, оскільки умовами договору передбачалося, що перехід права вимоги здійснюється в момент підписання реєстру права вимоги.

При цьому суд ураховує, що при визначенні дійсності вимоги підлягають застосуванню норми ст. 204 ЦК України, за змістом якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права та обов`язки, поки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. Наведене відповідає сталій позиції Верховного Суду, зокрема, сформованій у справах № 916/1171/18 від 16.04.2019, № 910/8682/18 від 14.11.2018, № 904/8978/17 від 30.08.2018.

Оскільки у справі відсутні докази недійсності переданих вимог за кредитними зобов`язаннями, тому відповідні договори факторингу є чинними, і підлягають виконанню сторонами.

Згідно зі ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, з огляду на вищезазначене, оскільки відповідач ОСОБА_1 умови Кредитного договору № 903958425 від 16.04.2023 належним чином не виконував, суд вважає за необхідне позов задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за вказаним кредитним договором у розмірі 20 000 грн, яка складається з заборгованості за тілом кредиту.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно задоволених вимог, а тому оскільки позов задоволено на 21,40 % (20 000 х 100 : 93 457,50), судовий збір слід стягнути в розмірі 569,75 грн (2662,40 х 21,40 %: 100).

Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При стягненні витрат на правничу допомогу необхідно враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Згідно з висновком Верховного Суду у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України). При прийнятті рішення щодо відшкодування витрат на правову допомогу слід керуватися такими критеріями: дійсність витрат, необхідність витрат, розумність розміру витрат, співмірність витрат.

На підтвердження понесення позивачем витрат на правничу допомогу адвоката, представником позивача до суду надано Договір про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025, Додаткову угоду № 25771220471 від 01.09.2025 до Договору про надання правничої допомоги, акт прийому-передачі від 29.12.2025 наданих послуг згідно Договору про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025 (вартість послуг адвоката 7 000 грн).

З огляду на конкретні обставини справи, враховуючи заперечення представника відповідача щодо витрат на правову допомогу позивача, складність даної справи, яка відноситься до справ незначної складності та не потребує значних витрат часу на виконання відповідних робіт щодо підготовки позовної заяви, враховуючи обсяг надання послуг та виконаних робіт адвокатом, принципи співмірності, розумності та реальності витрат, суд дійшов висновку про необхідність зменшити їх розмір з 7 000 грн до 5 000 грн.

Таким чином, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «ФК «Ейс» підлягають стягненню витрати на правову допомогу адвоката пропорційно задоволених вимог у розмірі 1 070 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-81, 89, 137, 141, 247, 263-265, 354 ЦПК України,

у х в а л и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ейс» заборгованість за Кредитним договором № 903958425 від 16.04.2023 в розмірі 20 000 (двадцять тисяч) гривень.

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ейс» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 569 (п`ятсот шістдесят дев`ять) гривень 75 (сімдесят п`ять) копій ок та витрати на правову допомогу в розмірі 1 070 (одна тисяча сімдесят) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ейс» (місцезнаходження - м. Київ, вул. Юрія Поправки, будинок 6, кабінет 13, код ЄДРПОУ 42986956);

Відповідач: ОСОБА_1 (місце реєстрації - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ).

Повне судове рішення складено 16 жовтня 2026 року.

Суддя О.М.Сосна