Постанова № 140660677, 16.10.2026, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/7296/26

Провадження № 3/466/2339/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2026 року м. Львів

Суддя Шевченківського районного суду м.Львова Луців-Шумська Н.Л., розглянувши матеріали, які надійшли з ВП №1 ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працездатного, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, -

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_1 09.08.2026р. приблизно о 06.15 год., перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння у квартирі вигляді за адресою: АДРЕСА_2 , справляв природні потреби з вікна квартири, витирався речами, серед яких був Державний Прапор України, після чого викидав їх через вікно. Таким чином, ОСОБА_1 порушив громадський порядок і спокій громадян, скоївши правопорушення, що кваліфікується ст. 173 КУпАП.

При розгляді справи в суді ОСОБА_1 вину визнав частково. Пояснив, що 09.08.2026р. він та ще двоє хлопців ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , перебували у гостях у знайомого ОСОБА_4 , вони вживали алкогольні напої. ОСОБА_1 підтвердив, що дійсно справляв природні потреби через вікно та витирався особистими речами ОСОБА_4 , які лежали поруч. Однак не пам`ятає, чи був серед них Державний Прапор України, і чи викидав він ці речі через вікно, оскільки перебував у стані алкогольного сп`яніння. Якщо такі дії і мали місце, то вчинив він їх не навмисно. У вчиненому розкаюється.

Допитаний свідок ОСОБА_2 , будучи попередженим про кримінальну відповідальність за ст.ст.384,385 КК України, підтвердив надані працівникам поліції власноручні письмові пояснення про те, що 09.08.2026 року він разом з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 відпочивав у квартирі АДРЕСА_3 . Він заснув, а приблизно о 05:10год. крізь сон почув шум у кімнаті. Прокинувшись, побачив, як ОСОБА_1 виштовхнув з вікна москітну сітку та почав справляти природні потреби через вікно. Надалі ОСОБА_1 почав витирати ноги та підвіконня одягом їхнього товариша ОСОБА_4 , серед якого був Державний Прапор України, та викидати ці речі через вікно. ОСОБА_4 робив зауваження ОСОБА_1 , обурювався його поведінкою, а потім викликав поліцію.

Свідок ОСОБА_3 , будучи попередженим про кримінальну відповідальність за ст.ст.384,385 КК України, підтвердив надані працівникам поліції власноручні письмові пояснення аналогічного змісту. Вказав на те, що зі слів ОСОБА_4 , цей Державний Прапор України з підписами на ньому він отримав за пожертву на користь ЗСУ. Пдідомив, що на даний час ОСОБА_4 є військовослужбовцем ЗСУ.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та показання свідків, дослідивши матеріали справи й оцінивши наявні докази в їх сукупності, суддя дійшла таких висновків.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення відповідний орган чи посадова особа зобов`язані з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом ст.279 КУпАП ці обставини встановлюються в ході дослідження доказів під час розгляду справи.

Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, а також іншими документами.

За змістом ст. 252 КУпАП докази оцінюються за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Розглянувши справу на підставі досліджених доказів орган (посадова особа) відповідно до ст.283 КУпАП виносить постанову.

Статтею 173 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за дрібне хуліганство. Диспозиція вказаної норми закону дає визначення поняття дрібне хуліганство це нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

«Інші подібні дії» у розумінні статті 173 КУпАП є надзвичайно різноманітними. Вони можуть включати в себе (але не обмежуються): вторгнення в громадські місця всупереч забороні певних осіб, які слідкують за порядком; безпідставне порушення спокою громадян телефонними дзвінками, лихослів`я по телефону; співання непристойних пісень; вигуки, свист під час демонстрації кінофільмів; ґвалт, крики з хуліганських мотивів біля вікон громадян у нічний час; справляння природних потреб у не відведених для цього місцях; поява у громадському місці в оголеному вигляді; самовільна без потреби зупинка комунального транспорту; нанесення непристойних малюнків на тротуари, стіни, паркани, двері чи вчинення написів нецензурного змісту; неправдиве повідомлення про смерть родичів, знайомих, якщо це не призвело до тяжких наслідків; грубе порушення черг, яке супроводжується ображенням громадян та проявленням неповаги до них; знищення або пошкодження з хуліганських мотивів якого-небудь майна у незначних розмірах тощо.

Отже, для наявності складу правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, необхідно встановити не лише факт неналежної чи образливої поведінки особи, а й те, що така поведінка за своїм характером є подібною до визначених у зазначеній статті дій та порушує громадський порядок і спокій громадян.

Оцінюючи обставини цієї справи, вважаю доведеними обставини правопорушення.

Пояснення ОСОБА_1 підтверджують, що він справляв природні потреби через вікно квартири та використовував для витирання особисті речі ОСОБА_4 . Водночас свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 безпосередньо спостерігали його поведінку та послідовно повідомили, що серед використаних ОСОБА_1 в такий спосіб та викинутих з вікна речей був Державний Прапор України. За цим прапором ОСОБА_4 виходив з квартири і повернувся з ним в руках за кілька хвилин.

Показання зазначених свідків узгоджуються між собою щодо основного змісту події. Пояснення ОСОБА_1 про те, що він не пам`ятає, чи був серед речей Державний Прапор України, не спростовують цих показань свідків, оскільки сам він пояснює свою погану пам`ять про події, що відбувалися того ранку, станом алкогольного сп`яніння.

Суддя враховує, що Державний Прапор України є одним із державних символів України, статус яких визначено ст. 20 Конституції України. Поведінка, що полягає у використанні Державного Прапора для витирання ніг у поєднанні з подальшим викиданням речей через вікно, за встановлених обставин має очевидно зневажливий характер. При цьому суд оцінює поводження з Державним Прапором України не ізольовано, а в сукупності з іншими діями ОСОБА_1 , які супроводжувалися ігноруванням зауважень присутніх.

Суддя бере до уваги, що подія відбувалася у квартирі, а не в загальнодоступному громадському місці. Водночас сама по собі ця обставина не виключає можливості порушення спокою інших осіб. За показаннями свідків, поведінка ОСОБА_1 відбувалася в присутності інших людей, супроводжувалася шумом, пошкодженням москітної сітки, справлянням природних потреб через вікно та використанням одягу іншої особи, серед якого був Державний Прапор України. На зауваження присутніх він не реагував.

Таким чином, оцінюючи поведінку в цілому, суддя доходить висновку, що вона не зводилася до самого лише порушення побутових правил чи необережного поводження з речами. Її характер, спосіб вчинення, демонстративність та ігнорування зауважень присутніх дають підстави розцінювати такі дії як подібні до прямо перелічених у ст. 173 КУпАП і такі, що порушили спокій осіб, які перебували поруч, та свідчили про явну неповагу до суспільства.

Визнання ОСОБА_1 частини фактичних обставин події, показання двох свідків та сукупність встановлених обставин дають підстави визнати доведеним факт вчинення ним дій, які за своїм характером охоплюються диспозицією ст. 173 КУпАП.

При цьому суддя не ототожнює сам факт неналежного поводження з державним символом із дрібним хуліганством, а враховує його як одну з істотних обставин, що в сукупності з іншими діями характеризує спосіб поведінки особи та її вплив на спокій присутніх.

З огляду на викладене суддя вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, а його вина підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами.

Щодо виду адміністративного стягнення суддя зазначає таке.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності та застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, у дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно зі ст. 33 КУпАП під час накладення стягнення враховуються характер учиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, а також обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Санкція ст. 173 КУпАП передбачає альтернативні види стягнень: штраф, громадські роботи, виправні роботи або адміністративний арешт на строк до п`ятнадцяти діб.

Відповідно до ст. 32 КУпАП адміністративний арешт застосовується лише у виняткових випадках за окремі види адміністративних правопорушень. Отже, його призначення вимагає врахування конкретних обставин справи та належного обґрунтування того, чому менш суворе стягнення не забезпечить досягнення мети адміністративної відповідальності.

Вирішуючи питання про вид стягнення, суддя враховує характер і спосіб вчинення правопорушення, перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння, використання для витирання частин тіла та підвіконня речей іншої особи, серед яких був Державний Прапор України, подальше викидання речей через вікно, а також ігнорування зауважень присутніх.

Суддя враховує, що йдеться про сукупність дій, які свідчать про зневажливе ставлення до загальноприйнятих правил поведінки та спокою інших осіб. Поведінка ОСОБА_1 не припинилася після зауважень присутніх, що свідчить про недостатність звичайного усного застереження для припинення його дій у момент події.

Розкаяння ОСОБА_1 у своєму вчинку і його покликання на те, що такі дії не були вчинені ним умисно, не спростовують самого факту події.

З огляду на конкретний характер встановленої поведінки ОСОБА_1 суддя доходить висновку, що для належного реагування на вчинене та запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами необхідно застосувати адміністративне стягнення, яке матиме достатній превентивний і виховний вплив. За цих обставин суддя вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 адміністративний арешт строком на п`ять діб, що є меншим за максимальний строк, передбачений санкцією ст. 173 КУпАП.

Такий строк, на переконання судді, відповідає характеру вчиненого правопорушення та є необхідним для досягнення мети адміністративного стягнення. При цьому суддя враховує вимоги ст. 32 КУпАП щодо виняткового характеру адміністративного арешту та необхідність дотримання обмежень, установлених цією статтею.

В силу дії п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з правопорушника слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст. ст.9, 23, 32, 33, 40-1, 268, 245, 280, 279, 251, 283, 173, 36 КУпАП, ЗУ «Про судовий збір», суддя, -

П О С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП та призначити йому стягнення у виді штрафу адміністративного арешту строком на 5 (п`ять) діб.

Строк відбування адміністративного стягнення у виді адміністративного арешту рахувати з моменту його затримання.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп. (шістсот шістдесят п`ять гривень шістдесят копійок).

Реквізити для сплати судового збору: (Отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача-Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача-UА908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету - 22030106.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її постановлення.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.

Суддя Н. Л. Луців-Шумська