Вирок № 140660206, 15.10.2026, Галицький районний суд м. Львова

Справа №761/44933/17

Провадження №1-кп/461/117/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.10.2026 м. Львів

Галицький районний суд міста Львова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові кримінальне провадження №12017100000001173 від 13.11.2017 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеса, українця, громадянина України, з вищою освітою, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 - ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 307 КК України -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_4 , в невстановлений досудовим слідством час, у невстановленому досудовим слідством місці та у невстановлений досудовим слідством спосіб, з корисливих спонукань, в порушення Законів України від 15 лютого 1995 року «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», придбав особливо небезпечну психотропну речовину МДМА у вигляді таблеток прямокутної форми блакитного кольору з відтиском «доміно» та у вигляді таблеток багатокутної форми сірого кольору з відтиском «Млин» у кількості 6000 штук загальною масою 703,28 г, які помістив в офальговані упаковки сріблястого кольору, які в свою чергу поклав в праву частину переднього бамперу свого автомобіля «BMW 528і», д.н.з. НОМЕР_1 , де став незаконно зберігати з метою контрабанди, тобто їх переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю.

15.09.2017 співробітниками ГУБКОЗ СБ України спільно зі співробітниками прикордонної служби України та ДФС України, за дорученням слідчого, на Міждержавному автомобільному пункті пропуску «Шегині-Медика» митного поста «Мостиська» Мостиського району Львівської області, при перетині кордону України, був зупинений автомобіль «BMW 528і», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якого при огляді вказаного авто, в передньому бампері виявлено та вилучено таблетки прямокутної форми блакитного кольору з відтиском «доміно» та таблетки багатокутної форми сірого кольору з відтиском «Млин» у загальній кількості 6000 штук, які містять особливо небезпечну психотропну речовину МДМА загальною масою 703,28 г, що були поміщені до чотирьох полімерних пакетів чорного кольору, опечатані належним чином бирками з нумераціями №1, №2, №3, №4 з пояснювальним текстом, підписами понятих та співробітника СБУ, та які ОСОБА_4 намагався перемістити через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, однак виконавши усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, оскільки був затриманий на митному кордоні України.

МДМА (3,4-метилендіоксиметамфетамін), відповідно до «Списку №2 Психотропні речовини, обіг яких обмежено», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770 «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», є особливо небезпечною психотропною речовиною.

Згідно Таблиці І «Невеликі, великі та особливо великі розміри психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу», затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України №188 від 01.08.2000 із змінами, загальна кількість особливо небезпечної психотропної речовини МДМА, яку ОСОБА_4 намагався перемістити через митний кордон України з приховуванням від митного контролю становить 703,28 г, що відповідає особливо великим розмірам.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у закінченому замаху на контрабанду особливо небезпечних психотропних речовин, тобто в намаганні їх переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, якщо предметом контрабанди були психотропні речовини в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 - ч. 3 ст. 305 КК України.

Крім того, в невстановлений досудовим слідством час, у невстановленому досудовим слідством місці та невстановленим досудовим слідством спосіб, з корисливих спонукань, в порушення Законів України від 15 лютого 1995 року «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», ОСОБА_4 придбав особливо небезпечну психотропну речовину МДМА у вигляді таблеток прямокутної форми блакитного кольору з відтиском «доміно» та у вигляді таблеток багатокутної форми сірого кольору з відтиском «Млин» у кількості 6000 штук загальною масою 703,28 г, які помістив в офальговані упаковки сріблястого кольору, які, в свою чергу, поклав в праву частину переднього бамперу свого автомобіля «BMW 528і», д.н.з. НОМЕР_1 , де став незаконно зберігати та перевозити з метою подальшого збуту.

15.09.2017 співробітниками ГУБКОЗ СБ України спільно зі співробітниками прикордонної служби України та ДФС України, за дорученням слідчого, на Міждержавному автомобільному пункті пропуску «Шегині-Медика» митного поста «Мостиська» Мостиського району Львівської області, при перетині кордону України, був зупинений автомобіль «BMW 528і», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якого при огляді вказаного авто, в передньому бампері виявлено та вилучено таблетки прямокутної форми блакитного кольору з відтиском «доміно» та таблетки багатокутної форми сірого кольору з відтиском «Млин» у загальній кількості 6000 штук, які містять особливо небезпечну психотропну речовину МДМА загальною масою 703,28 г, що були поміщені до чотирьох полімерних пакетів чорного кольору, опечатані належним чином бирками з нумераціями №1, №2, №3, №4 з пояснювальним текстом, підписами понятих та співробітника СБУ та які останній незаконно придбав, зберігав та перевозив з метою збуту.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у незаконному придбанні, зберіганні, перевезенні з метою збуту особливо небезпечних психотропних речовин, якщо предметом таких дій були психотропні речовини в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 - ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 307 КК України, визнав повністю та підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті. Зокрема, обвинувачений розповів, що у вересні 2017 він з компанією їздив до Німеччини, по поверненню в автомобілі були виявлені таблетки (МДМА), після чого він був затриманий працівниками СБУ. ОСОБА_4 зазначив, що вказані таблетки придбав у невідомої особи в Німеччині за 5000 євро для підробітку.

Враховуючи те, що обвинувачений не заперечував фактичні обставини та судом було встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, переконавшись у добровільності та істинності його позиції, суд, роз`яснивши всім учасникам судового провадження правові наслідки ч. 3 ст. 349 КПК України та отримавши на це їх згоду, визнав недоцільним дослідження інших доказів у справі.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 - ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 307 КК України, доведена повністю.

Виходячи з вимог ст. 337 КПК України, зокрема те, що судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, суд, розглянувши дане кримінальне провадження дійшов висновку, що кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 15 - ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 307 КК України є правильною, оскільки останній вчинив закінчений замах на контрабанду особливо небезпечних психотропних речовин, тобто намагався перемістити їх через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, в особливо великих розмірах, а також незаконно придбав, зберігав, перевозив з метою збуту особливо небезпечні психотропні речовини в особливо великих розмірах.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» (із змінами станом на 06 листопада 2009 року) при призначенні покарання в кожному випадку мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Згідно п. 3 вищевказаної Постанови, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).

У відповідності до ст. 12 КК України кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 15 - ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 307 КК України, скоєні обвинуваченим ОСОБА_4 , є особливо тяжкими злочинами.

При обранні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, обставини, при яких їх вчинено та особу обвинуваченого, який щиро розкаявся, неодружений, має на утриманні мати-пенсіонера, яка хворіє, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває.

Частиною 1 ст. 69 КК України передбачено, що за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429, 437-439, 442, 442-1 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, за катування, вчинене представником держави, у тому числі іноземної, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , судом не встановлено.

Суд визнає обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_4 те, що він повно і беззаперечно визнав свою вину, що свідчить про його розкаяння, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, має міцні соціальні зв`язки, зробив добровільний благодійний внесок на підтримку ЗСУ у розмірі 200 000 грн.

Враховуючи низку пом`якшуючих обставин, зазначених вище судом, які не заперечувались прокурором в судовому засіданні, суд вважає за необхідне при призначенні покарання застосувати положення ч. 1 ст. 69 Кримінального кодексу України та призначити нижче покарання від найнижчої межі, яке передбачено санкціями ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 307 Кримінального кодексу України.

Поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винної, справедливості й достатності обраного покарання тощо.

Відтак, з урахуванням ступеня тяжкості вчинених ОСОБА_4 злочинів, конкретних обставин справи, відношення обвинуваченого до своїх дій та інших пом`якшуючих вину обставин, суд дійшов висновку про можливість застосування при призначенні основного покарання обвинуваченому за кожен з інкримінованих злочинів ч. 1 ст. 69 КК України, тобто призначити покарання нижче найнижчої межі, ніж це передбачено санкціями ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 307 КК України, з дотриманням положень Загальної частини КК України.

Також, враховуючи фактичні обставини справи, вчинення обвинуваченим декількох кримінальних правопорушень, що кваліфіковані за різними статтями особливої частини Кримінального кодексу України, суд застосовує вимоги ч. 1 ст. 70 Кримінального кодексу України.

При цьому, суд дійшов висновку про те, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 можливо без ізоляції від суспільства, а тому необхідно призначити йому покарання із застосуванням ст. 75 КК України зі звільненням від відбування покарання з випробуванням та встановити іспитовий строк тривалістю 3 роки, який є достатнім для того, щоб винний в умовах здійснення контролю за його поведінкою довів своє виправлення.

Вирішуючи питання щодо призначення ОСОБА_4 додаткового покарання у виді конфіскації майна, передбаченого санкціями ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 307 КК України КК України, суд зазначає, що статтею 77 КК України визначено вичерпний перелік додаткових покарань, які можуть бути призначені у разі звільнення від основного покарання з випробуванням, серед яких конфіскація майна відсутня. Якщо додаткове покарання у виді конфіскації майна за санкцією статті є обов`язковим, то у разі прийняття рішення про звільнення особи від відбування покарання з випробуванням, воно не застосовується.

Згідно ч. 1 ст. 96-1 КК України, спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності чи інше майно були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Таким чином, на підставі ст.ст. 96-1, 96-2 КК України, внаслідок вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 - ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 307 КК України, спеціальній конфіскації, тобто примусовому безоплатному вилученню у власність держави, підлягає автомобіль «BMW 528і», д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова « НОМЕР_2 », 2011 року випуску, чорного кольору, за допомогою якого ОСОБА_4 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 15 - ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 307 КК України.

Відповідно до ст. 124 КПК України, витрати за проведення судово-хімічної експертизи №193/8 від 18.10.2017 в сумі 2476 грн. та судово-хімічної експертизи №249/5 від 16.09.2017 в сумі 990,40 грн. необхідно стягнути з обвинуваченого в дохід держави.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 25.09.2017 у справі №761/33475/17 (провадження 1-кс/761/21240/2017) накладено арешт на: автомобіль марки «BMW 5281, д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова « НОМЕР_2 », 2011 року випуску, чорного кольору, зареєстрований за ОСОБА_4 та речовину у вигляді пігулок синього та сірого кольорів з зображенням «Доміно» у кількості 6000 штук, що були вилученні 15.09.2017 під час проведення огляду місця події на Міждержавному автомобільному пункті пропуску «Шегині-Медика» митного поста «Мостиська» Мостиського району Львівської області.

Суд вважає за необхідне скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 25.09.2017 у справі №761/33475/17 (провадження 1-кс/761/21240/2017), після вступу вироку в законну силу.

Окрім того, ухвалою Городоцького районного суду Львівської області від 09.02.2018 ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави в розмірі 550 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 969 100 грн.

Згідно квитанції №ПН1162 застава за ОСОБА_4 в розмірі 969 100 грн. була сплачена 20.04.2018 ОСОБА_6 .

Відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Відтак, заставу в розмірі 969 100 грн. згідно квитанції №ПН1162 від 20.04.2018 необхідно повернути заставодавцю ОСОБА_6 після вступу вироку в законну силу.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлено.

Питання щодо речових доказів необхідно вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 69, 70, 75, 96-1, 96-2, 305, 307 КК України, ст.ст. 100, 124, 174, 182, 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 - ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 307 КК України, та призначити покарання:

- за ч. 2 ст. 15 - ч. 3 ст. 305 КК України, із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України, у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років;

- за ч. 3 ст. 307 КК України, із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України, у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

На підставі частини 1 статті 70 Кримінального кодексу України, за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від призначеного покарання у виді позбавлення волі, якщо він протягом трирічного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки, передбачені ч. 1 ст. 76 КК України, а саме:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати за проведення судово-хімічної експертизи №193/8 від 18.10.2017 в сумі 2476 (дві тисячі чотириста сімдесят шість) грн. та судово-хімічної експертизи №249/5 від 16.09.2017 в сумі 990 (дев`ятсот дев`яносто) грн. 40 коп.

Арешт, накладений ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 25.09.2017 у справі №761/33475/17 (провадження 1-кс/761/21240/2017), а саме на автомобіль марки «BMW 5281, д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова « НОМЕР_2 », 2011 року випуску, чорного кольору, зареєстрований за ОСОБА_4 та речовину у вигляді пігулок синього та сірого кольорів з зображенням «Доміно» у кількості 6000 штук, що були вилученні 15.09.2017 під час проведення огляду місця події на Міждержавному автомобільному пункті пропуску «Шегині-Медика» митного поста «Мостиська» Мостиського району Львівської області скасувати після вступу вироку в законну силу.

Після набрання вироком законної сили речові докази у справі, а саме:

таблетки багатокутної форми сірого кольору з відтиском зображення «млин», таблетки прямокутної форми блакитного кольору з відтиском зображення «доміно», які містять у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину МДМА (3,4 метилендіоксиметамфетамін) загальною масою 703,28 г, дві офальговані упаковки сріблястого кольору з вмістом МДМА у слідовій кількості знищити;

автомобіль «BMW 528і», д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова « НОМЕР_2 », 2011 року випуску, чорного кольору на підставі ст.ст. 96-1, 96-2 КК України конфіскувати у власність держави в порядку спеціальної конфіскації.

Заставу в розмірі 969 100 (дев`ятсот шістдесят дев`ять тисяч сто) грн. згідно квитанції №ПН1162 від 20.04.2018 повернути заставодавцю ОСОБА_6 після вступу вироку в законну силу.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не заперечувалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України. З інших підстав вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.

Суддя ОСОБА_1