Рішення № 140659629, 08.10.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/9744/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:

головуючого судді Деметрадзе Т.Р.,

секретаря судового засідання Дударева Е.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, про визнання права власності на частку земельної ділянки в порядку спадкування за законом,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , в інтересах яких діє адвокат Безуханич А.В., звернулися до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовною заявою до Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, про визнання права власності на частку земельної ділянки в порядку спадкування за законом.

Позов мотивований тим, що 08.08.2002 головою Ужгородської РДА Закарпатської області було видано розпорядження №276 «Про затвердження проекту поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) та виділення земельних часток (паїв) в натурі на території Тарновецької, Сторожницької, Великогеєвецької та Холмківської сільських рад». У списку громадян с. Сторожниця, яким передаються земельні ділянки в приватну власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (додаток №1 до розпорядження), міститься запис №182 ОСОБА_5 , АДРЕСА_1 , сертифікат ЗК 0029925.

Вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла. Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 18.01.2012, спадкоємцем зазначеного в цьому свідоцтві майна ОСОБА_6 , 1927 року народження, є її донька ОСОБА_7 , громадянка ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається із земельної ділянки площею 1,3100 га, яка належала спадкодавцю на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЗК №021396, виданого Ужгородською РДА 19.11.2002 на підставі розпорядження Ужгородської РДА та сертифіката 0029925, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №1639.

Зазначає, що позивачі є синами ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження НОМЕР_1 та НОМЕР_2 . ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_11 померла, ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_10 , що підтверджується свідоцтвами про смерть № НОМЕР_3 та № НОМЕР_4 .

Згідно з листом державного нотаріуса Ужгородського районного нотаріального округу Мешко Т.М. №369/02-14 від 25.06.2026 за померлим ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_10 заведено спадкову справу №107/2025; він був спадкоємцем за законом після смерті дружини ОСОБА_9 , прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових прав; ОСОБА_11 була спадкоємцем після смерті своєї матері ОСОБА_5 (спадкова справа №06/2011); станом на 25.06.2026 спадкоємцями після смерті ОСОБА_10 є його сини: ОСОБА_2 у 1/2 частці та ОСОБА_1 у 1/2 частці у спадщині.

Зауважує, що у червні 2026 року позивачі звернулися до державного нотаріуса Ужгородського районного нотаріального округу Мешко Т.М. із заявами про видачу свідоцтв про право на спадщину після смерті ОСОБА_10 (спадкова справа №107/2025) на 1/2 частину прав на земельну частку (пай) розміром 1,85 умовних кадастрових гектарів без визначення цієї частки в натурі (на місцевості), яка перебуває у колективній власності КСП ім. Горького Ужгородського району, належну на праві приватної власності згідно з сертифікатом на право на земельну частку (пай) члена КСП серії ЗК №0029925, виданим Ужгородською районною державною адміністрацією від 26.02.1997, запис №517, що належав ОСОБА_5 . Постановами про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 08.06.2026 (№338/02-14) та від 15.06.2026 (№350/02-14) державний нотаріус відмовила у видачі свідоцтв з мотивів відсутності у спадкоємців правовстановлюючих документів на земельну частку (пай).

Також вказує, що 04.05.2026 представник позивачів звернулася до ГУ Держгеокадастру в Закарпатській області з адвокатським запитом щодо реєстрації сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ЗК №0029925, виданого на ім`я ОСОБА_6 , та видачі його дубліката. Відповіддю від 11.05.2026 №29-7-0.31-2820/2-26 повідомлено, що у книзі №2 реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видавались Ужгородською РДА КСП ім. Горького, наявний запис №517 від 26.02.1997 про сертифікат ЗК №0029925 на право на земельну частку (пай) розміром 1,85 умовних кадастрових гектарів, виданий на ім`я ОСОБА_5 , а також що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.2025 №1226 видача сертифікатів чи їх дублікатів не передбачена.

Вважає, що оскільки позивачі прийняли спадщину після смерті ОСОБА_10 , який прийняв спадщину, але не оформив спадкових прав після смерті ОСОБА_9 , яка своєю чергою, прийняла спадщину після смерті ОСОБА_6 , на ім`я якої було видано сертифікат на земельну частку (пай), то є підстави для визнання за позивачами права власності на земельну частку (пай).

На підставі викладеного, просить суд визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_10 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , право власності на 1/2 частину земельної частки (паю), площею 1,85 умовних кадастрових гектарів без визначення цієї частки в натурі (на місцевості), яка належала ОСОБА_5 на праві приватної власності згідно сертифіката на право на земельну частку (пай) члена КСП серії ЗК №0029925, виданого Ужгородською районною державною адміністрацією Закарпатської області від 26 лютого 1997 року, запис №517, на підставі розпорядження Ужгородської РДА Закарпатської області №276 від 08.08.2002 року; та визнати за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_10 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , право власності на 1/2 частину цієї ж земельної частки (паю).

Не погоджуючись з позовною заявою, Холмківською сільською радою подано відзив на позовну заяву, зміст якого зводиться до наступного.

Представник відповідача у відзиві посилається на ст.ст. 1216, 1217, 1218, 1268, 1297 ЦК України та п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 №7 «Про судову практику у справах про спадкування» і зазначає, що за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають, а у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Також вказує, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, який має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, та посилається на положення ст.ст. 263, 264 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості судового рішення. Враховуючи викладене, відповідач при вирішенні справи покладається на розсуд суду та просить розглянути справу без участі представника Холмківської сільської ради.

Позивачі не скористалися правом на участь у судовому засіданні та їх представник ОСОБА_12 подала заяву, згідно якої вона просила розглянути справу без їх участі та задоволити позов.

Представник відповідача також не скористався правом на участь у судовому засіданні та згідно поданого в.о. сілького голови відзиву, остання просить проводити розгляд справи без участі Холмківської сільської ради.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що розпорядженням Голови Ужгородської РДА Закарпатської області від 08.08.2002 №276 затверджено проект поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) та виділення земельних часток (паїв) в натурі на території Тарновецької, Сторожницької, Великогеєвецької та Холмківської сільських рад. У списку громадян с. Сторожниця, яким передаються земельні ділянки в приватну власність (додаток №1 до розпорядження), міститься запис №182 про ОСОБА_5 , АДРЕСА_1 , сертифікат НОМЕР_5 .

З оглянутої копії свідоцтва про смерть № НОМЕР_6 судом встановлено, що ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно з свідоцтвом про право на спадщину за законом від 18.01.2012 спадкоємцем майна ОСОБА_6 , 1927 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її донька ОСОБА_7 , громадянка ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; спадщина складається із земельної ділянки площею 1,3100 га, яка належала спадкодавцю на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЗК №021396, виданого Ужгородською РДА 19.11.2002.

Відповідно до копій свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 та НОМЕР_2 позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є синами ОСОБА_9 та ОСОБА_10 . ОСОБА_11 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 (свідоцтво про смерть № НОМЕР_3 ), ОСОБА_10 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 (свідоцтво про смерть № НОМЕР_4 ).

Згідно з листом державного нотаріуса Ужгородського районного нотаріального округу Мешко Т.М. №369/02-14 від 25.06.2026 за померлим ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_10 заведено спадкову справу №107/2025; він був спадкоємцем за законом після смерті дружини ОСОБА_9 , прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових прав; ОСОБА_11 була спадкоємцем після смерті своєї матері ОСОБА_5 (спадкова справа №06/2011); станом на 25.06.2026 спадкоємцями після смерті ОСОБА_10 є його сини: ОСОБА_2 у 1/2 частці та ОСОБА_1 у 1/2 частці у спадщині.

Постановами державного нотаріуса Ужгородського районного нотаріального округу Мешко Т.М. про відмову у вчиненні нотаріальної дії №338/02-14 від 08.06.2026 та №350/02-14 від 15.06.2026 позивачам відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на земельну частку (пай).

Згідно з відповіддю ГУ Держгеокадастру в Закарпатській області від 11.05.2026 №29-7-0.31-2820/2-26 у книзі №2 реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видавались Ужгородською РДА КСП ім. Горького, наявний запис №517 від 26.02.1997 про сертифікат ЗК №0029925 на право на земельну частку (пай) розміром 1,85 умовних кадастрових гектарів, виданий на ім`я ОСОБА_5 ; видача сертифікатів на право на земельну частку (пай) чи їх дублікатів постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2025 №1226 не передбачена.

Відповідно до ч. 2 ст. 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Згідно з ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Пунктом 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 №7 «Про судову практику у справах про спадкування» визначено, що при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай). Згідно з п. 17 Перехідних положень Земельного кодексу України від 25.10.2001 сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам таких часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Відповідно до ч. 2 ст. 23 ЗК України 1990 року (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) державний акт на право колективної власності на землю видається колективному сільськогосподарському підприємству, сільськогосподарському кооперативу, сільськогосподарському акціонерному товариству із зазначенням розмірів земель, що перебувають у власності підприємства, кооперативу, товариства і у колективній власності громадян; до державного акта додається список цих громадян.

Згідно з пунктами 1, 2 Указу Президента України від 08.08.1995 №720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» право на земельну частку (пай) особа набуває за наявності трьох умов: перебування в членах колективного сільськогосподарського підприємства; отримання цим підприємством державного акта на право колективної власності на землю; включення особи до списку, доданого до цього акта. У разі смерті члена колективного сільськогосподарського підприємства, що набув права на земельну частку (пай), успадкування права на земельний пай здійснюється за загальними правилами про спадкування.

Відповідно до ст.ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців); до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Спадкування здійснюється за заповітом або за законом, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті (ст.ст. 1217, 1223 ЦК України).

Згідно з ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини, а згідно з ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Статтею 1297 ЦК України встановлено обов`язок спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину на нерухоме майно. Як роз`яснено в п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 №7 «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст.ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 належало право на земельну частку (пай) згідно з сертифікатом серії ЗК №0029925 розміром 1,85 умовних кадастрових гектарів, що підтверджується записом №517 від 26.02.1997 у книзі №2 реєстрації сертифікатів. Після її смерті спадщину прийняла донька ОСОБА_11 , після смерті якої спадщину прийняв, але не оформив своїх спадкових прав, її чоловік ОСОБА_10 , а після його смерті спадкоємцями за законом, які звернулися до нотаріуса, є сини позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , кожен у 1/2 частці.

Оскільки державний нотаріус відмовила у видачі позивачам свідоцтв про право на спадщину у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на земельну частку (пай), а видача сертифікатів чи їх дублікатів нині не передбачена, у позивачів існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Доводи відзиву Холмківської сільської ради про те, що за наявності умов для одержання свідоцтва в нотаріальній конторі вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають, а визнання права власності в судовому порядку є винятковим способом захисту, який застосовується за наявності перешкод для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, суд враховує. Такі перешкоди, а саме відмова нотаріуса та відсутність правовстановлюючого документа у даній справі встановлені, що відповідає викладеному в п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 №7 та є підставою для звернення до суду за правилами позовного провадження.

У відповідності до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням всіх обставин справи, враховуючи вимоги ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, виходячи із принципів розумності та справедливості, зважаючи на те, що позивачами було надано належні докази на підтвердження своїх тверджень, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Одночасно, суд зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 81 Земельного кодексу України землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями протягом року підлягають відчуженню.

Керуючись ст.ст. 41, 55, 124 Конституції України, ст.ст. 328, 1216-1218, 1223, 1268, 1296, 1297 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 13, 76-81, 89, 178, 263-265, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву задовольнити.

Визнати за громадянином Словацької Республіки ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_10 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , право власності на 1/2 частину земельної частки (паю), площею 1,85 умовних кадастрових гектарів без визначення цієї частки в натурі (на місцевості), яка належала ОСОБА_5 на праві приватної власності згідно сертифіката на право на земельну частку (пай) члена КСП серії ЗК №0029925, виданого Ужгородською районною державною адміністрацією Закарпатської області від 26 лютого 1997 року, запис №517, на підставі розпорядження Ужгородської РДА Закарпатської області №276 від 08.08.2002 року.

Визнати за громадянином Словацької Республіки ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_10 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , право власності на 1/2 частину земельної частки (паю), площею 1,85 умовних кадастрових гектарів без визначення цієї частки в натурі (на місцевості), яка належала ОСОБА_5 на праві приватної власності згідно сертифіката на право на земельну частку (пай) члена КСП серії ЗК №0029925, виданого Ужгородською районною державною адміністрацією Закарпатської області від 26 лютого 1997 року, запис №517, на підставі розпорядження Ужгородської РДА Закарпатської області №276 від 08.08.2002 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Реквізити сторін:

Позивач 1 ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ; рнокпп НОМЕР_7 ;

Позивач 2 ОСОБА_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ; рнокпп НОМЕР_8 ;

Відповідач Холмківська сільська рада Ужгородського району Закарпатської області, адреса місця знаходження: Закарпатська область, Ужгородський район, с. Холмок, вул. Свободи, 50; код ЄДРПОУ 22096259.

Суддя Т.Р. Деметрадзе