Рішення № 140659514, 15.10.2026, Іршавський районний суд Закарпатської області

Справа № 301/2276/26

2/301/1639/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" жовтня 2026 р. м. Іршава

Іршавський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючої судді Бобик О.І.,

за участю секретаря судового засідання Бабинець В.Ю.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Іршава цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , де третя особа без самостійних вимог на стороні позивача: Іршавського відділу Державної реєстрації актів цивільного стану у Хустському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання батьківства,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 звернувся до суду із позовними вимогами до ОСОБА_3 , де третя особа без самостійних вимог на стороні позивача: Іршавського відділу Державної реєстрації актів цивільного стану у Хустському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання батьківства.

В обгрунтування позовних вимог зазначає, що наприкінці 2020 року він познайомився з відповідачкою ОСОБА_4 . Після знайомства між ними виникли близькі стосунки, які згодом набули характеру фактичних сімейних відносин. Вони проводили спільно час, підтримували тісні особисті взаємини, спільно вирішували побутові питання та планували спільне сімейне життя. Починаючи з травня 2021 року, сторони почали проживати однією сім`єю без реєстрації шлюбу у будинку батьків ОСОБА_3 в АДРЕСА_1 . За вказаною адресою вони постійно проживали разом, вели спільне господарство, мали спільний бюджет і побут, взаємно піклувалися один про одного, здійснювали спільні витрати на проживання та фактично проживали, як чоловік і дружина. У січні 2022 року він виїхав на роботу до Чеської Республіки, де перебуває по теперішній час. Його виїзд закордон був зумовлений необхідністю працевлаштування та матеріального забезпечення сім`ї. Незважаючи на перебування позивача за межами України, фактичні сімейні відносини між сторонами не припинилися. Так, починаючи з 2022 року ОСОБА_3 неодноразово приїжджала до нього у Чеську Республіку, зокрема кілька разів на рік, де вони спільно проживали, як сім`я, підтримували подружні стосунки, вели спільний побут та продовжували сімейні взаємини. Під час перебування разом вони спільно проводили час, здійснювали спільні витрати, підтримували сімейні зв`язки та фактично продовжували проживати, як чоловік і дружина. Від зазначених фактичних шлюбних відносин у сторін народився син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На момент народження дитини шлюб між сторонами офіційно зареєстрований не був, у зв`язку з чим державна реєстрація народження дитини була проведена органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі ч.1 ст. 135 СК України, тобто запис про батька дитини було здійснено зі слів матері. Разом з тим, він з моменту народження дитини визнає себе її біологічним батьком, бере активну участь у житті сина, його утриманні, забезпеченні та вихованні, надає матеріальну допомогу, постійно цікавиться станом його здоров`я та належним чином виконує батьківські обов`язки щодо дитини. Факт того, що він ставиться до ОСОБА_5 , як до власного сина, є відомим для родичів, сусідів, знайомих та інших осіб, які тривалий час спостерігали сімейні відносини між ними. Зазаначені обставини також стверджуються спільними фотографіями його з дитиною. У подальшому вони з відповідачкою вирішили офіційно оформити свої сімейні відносини. 14.04.2026 вони офіційно зареєстрували шлюб. Оскільки він є біологічним бальком ОСОБА_5 , то він має намір реалізувати своє право та обов`язок щодо належного юридичного оформлення батьківства. На даний час він перебуває за межами України, у зв`язку з чим особисте подання спільної заяви про визнання батьківства до органу державної реєстрації актів цивільного стану є фактично неможливим. На підтвердження факту біологічного батьківства щодо ОСОБА_5 сторонами було проведено молекулярно-генетичне дослідження (ДНК-тест) у лабораторії ТОВ «Генарт» у Чеській Республіці. За результатами дослідження генетичних зразків ОСОБА_1 , ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , встановлено, що тестований чоловік (передбачуваний батько) є біологічним батьком тестованої дитини. Ймовірність біологічного батьківства ОСОБА_6 щодо ОСОБА_7 становить понад 99,9999%. Просив визнати його батьком ОСОБА_5 та зобов`язати Іршавський відділу Державної реєстрації актів цивільного стану внести зміни до актового запису про народження дитини, зазначивши його батьком ОСОБА_5 .

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилися, представник подав до суду заяву про проведення судового засідання у його відсутності.

Відповідачка ОСОБА_3 у підготовче судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву, у якій просить розглядати справу без її участі, позовні вимоги визнає у поному обсязі, не заперечує проти задоволення позовних вимог. Наслідки визнання позову їй зрозумілі.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву про розгляд справи без її участі.

У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

У відповідності до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Частиною 4 ст. 200 ЦПК України передбачено, що ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст. 49 ЦПК України крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до ч.ч.1, 4 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Судом встановлено, що починаючи з травня 2021 року і по теперішній час позивач ОСОБА_1 проживає спільно з відповідачкою ОСОБА_3 ..

За час спільного проживання в цивільному шлюбі в них народився син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У зв`язку з тим, що на час народження сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 позивач з відповідачем не перебували у зареєстрованому шлюбі та на той час позивач перебував закордоном на сезонних роботах, мати дитини ОСОБА_8 звернулась у виконавчий комітет Довжанської сільської ради Хустського району Закарпатської області з метою видачі свідоцтва про народження дитини, за відсутності позивача (а.с.15).

Згідно повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження реєстраційний №00057489570 сформованого 02.04.2026 вбачається, що ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 . У графі відомості про матір вказано ОСОБА_9 , відомості про батька записані відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України (а.с.17-18).

14.04.2026 між позивачем ОСОБА_1 та відповідачкою ОСОБА_10 , зареєстровано шлюб Цифровим офісом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, актовий запис №6248.Після державної реєстрації шлюбу прізвище дружини « ОСОБА_11 » (а.с.14).

Відповідно до молекулярно-генетичного дослідження (ДНК-тест) у лабораторії ТОВ «Генарт» у Чеській Республіці від 22.07.2026, встановлено, що за результатами дослідження генетичних зразків ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що тестований чоловік (передбачуваний батько) є біологічним батьком тестованої дитини. Ймовірність біологічного батьківства ОСОБА_6 щодо ОСОБА_7 становить понад 99,9999% (а.с.23-25).

При вирішенні спору про визнання батьківства суд приділяє особливу увагу інтересам дитини, не ігноруючи при цьому інтереси ймовірного біологічного батька.

Статтею 51 Конституції України, ч.ч. 2,3 ст. 5 СК України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. Отже, при регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Згідно з ст. 7 Конвенції про права дитини, дитина, наскільки це можливо, має право знати своїх батьків.

Порядок визнання батьківства за заявою матері та батька дитини регламентований ст.126 СК України, відповідно до якої походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Разом з цим, згідно ст.128 СК України, за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Частиною першою статті 135 СК України встановлено, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Відповідно до п. 18 Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5, якщо мати дитини не перебуває у шлюбі та немає спільної заяви батьків, прізвище та громадянство батька дитини зазначається за прізвищем та громадянством матері, а власне ім`я та по батькові - за вказівкою матері у заяві про державну реєстрацію народження. Графи актового запису про народження "Дата народження", "Місце проживання" в розділі "Відомості про батька" у цьому випадку не заповнюються.

Відповідно до роз`яснень п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2008 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», за нормою статей 213, 215 ЦПК України, рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 лютого 2020 року у справі № 643/9245/18 (провадження № 61-16732св19) зроблено висновок що застосування статті 130 СК України та вказано, що «закон не встановлює конкретного переліку доказів для встановлення факту батьківства. Підставою для встановлення факту батьківства можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від даної особи, зібрані відповідно до вимог ЦПК України».

Європейський суд з прав людини зауважив, що «в ході національного розгляду суд призначив ДНК-тест з метою вирішення цього спору про батьківство. Тест продемонстрував, що відповідач був батьком дитини з ймовірністю 99,99 відсотків. Суд враховує, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (KALACHEVA v. RUSSIA, № 3451/05, § 34, ЄСПЛ, від 07 травня 2009 року).

Відповідно до ч. 1.ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до норм статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (стаття 263 ЦПК України).

Таким чином, виходячи з вищенаведених норм чинного законодавства з урахуванням наявності вищевказаного висновку, який вказує на батьківство саме позивача ОСОБА_1 , суд погоджується з доводами позивача щодо наявності підстав для задоволення позову, а саме визнання позивача батьком дитини- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2

Відповідно до п.п. 20 п. 1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року №52/2 з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Відповідно до п.2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 96/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 р. за N 55/18793, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану є підставою для внесення таких змін.

Відповідно до п.2.16.4., п.2.1.6 Розділу II Правил на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов`язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.

Відповідно до п.2.18 Правил зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації за місцем зберігання відповідного актового запису цивільного стану, крім випадків, встановлених у п.2.28 цього розділу.

Враховуючи вище викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають до задоволення у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 3, 4, 10, 13, 76-82, 89, 141, 200, 223, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Внести зміни в актовий запис про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що складений виконавчим комітетом Довжанської сільської ради Хустського району Закарпатської області, актовий запис №59 від 09.08.2024 року, в якому зазначити відомості про батька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_1 , громадянин України та прізвище дитини змінити з « ОСОБА_13 » на « ОСОБА_11 », в решті актовий запис залишити без змін.

Рішення може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 15.10.2026.

Суддя Іршавського

районного суду: О. І. Бобик