Рішення № 140659170, 12.10.2026, Семенівський районний суд Чернігівської області

12.10.2026

Справа № 744/546/26

Провадження № 2-о/744/25/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2026 року Семенівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді Смаги С. В.,

при секретарі судового засідання Бородіній В. В.,

за участю:

заявника ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції з приміщення Чернігівського районного суду Чернігівської області),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Семенівка Новгород-Сіверського району Чернігівської області в режимі відеоконференції з Чернігівським районним судом Чернігівської області цивільну справу окремого провадження за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання; заінтересована особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, -

В С Т А Н О В И В:

Заявник, ОСОБА_1 , подав до Семенівського районного суду Чернігівської області в порядку окремого провадження заяву про встановлення факту постійного проживання, у якій заявник просив встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , в Новозибків, Новозибківського району, Брянської області, російська федерація, в період з 21 липня 1986 року по 1 вересня 1986 року.

В обґрунтування своєї вимоги заявник зазначив про те, що ОСОБА_1 (далі по тексту - заявник), з 21 липня 1986 року по 01 червня 1990 року проживав у місті Новозибків Брянської області, російської федерації. Згідно Переліку населених пунктів, віднесених до території радіоактивного забруднення, затверджених Розпорядженням Уряду РСФСР від 28 грудня 1991 № 237-р, Переліку населених пунктів, які знаходяться в межах зон радіоактивного забруднення внаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС, затверджених постановою Уряду Російської Федерації від 18 грудня 1997 р. № 1582, населений пункт Новозибків Новозибківського району Брянської області віднесено до зони відселення, що відповідає зоні безумовного (обов`язкового) відселення за Законом України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи». Згідно посвідчення громадянина, який постійно проживає або постійно працює на території зони безумовного (обов`язкового) відселення та гарантованого добровільного відселення (Категорія 3) серії Б №323110, виданого на ім`я ОСОБА_1 29 серпня 1927 року Чернігівською облдержадміністрацією, заявник має право на пільги і компенсації, встановлені законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» для осіб, які постійно проживають або постійно працюють у зонах безумовного (обов`язкового) відселення та гарантованого добровільного відселення за умови, що вони постійно проживали на день аварії або на 01 січня 1993 року у зоні безумовного (обов`язкового) відселення не менше двох років, а у зоні добровільного відселення - не менше трьох років. Зазначене посвідчення на сьогодні дійсне і недійсним не визнавалося. Згідно з дипломом серії НОМЕР_2 , випискою з семестрових і екзаменаційних відомостей до диплому № НОМЕР_3 заявник вступив на навчання 1986 року та 1990 року закінчив Новозибківське педагогічне училище. Відповідно до тимчасового посвідчення №5932 від 25 листопада 1992 року заявник проживав у місті Новозибків Брянської області, російська федерація, у період з 01 вересня 1986 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 у гуртожитку. Під час здачі іспитів та проходження практики заявник з 21 липня 1986 року по 01 вересня 1986 року знаходився у місті Новозибків Брянської області, російська федерація. Проте, нажаль підтверджуючі документи не збереглися.

Водночас, для встановлення вищевказаного факту проживання заявника у зоні безумовного (обов`язкового) відселення з 21 липня 1986 року виникла необхідність у допиті як свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які у спірний період також проходили навчання разом із заявником та можуть надати суду відомості щодо обставин його проживання у зазначений період.

У зв`язку з чим позивач звернувся за правовою (правничою) допомогою до Адвокатського об`єднання «Канцелярія права», яким для надання юридичної допомоги позивачу було призначено адвоката Кашубу Миколу Олексійовича (далі по тексту - Адвокат). Адвокат, діючи в інтересах заявника, звернувся з запитом від 12 червня 2026 року №285 на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо розгляду заяви заявника від 12.06.2026 року про призначення пенсії відповідно до статті 55 Закону №796-ХІІ із зменшенням пенсійного віку та зарахуванням до страхового стажу заявника періоди проживання у місті Новозибків Брянської області російської федерації під час здачі іспитів та проходження практики з 21 липня 1986 року. Листом від 29 червня 2026 року №14168-13047/П-02/8-2500/26 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області повідомлено, що заява про призначення пенсії, може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття змісту. Документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналі.

Таким чином, виникла необхідність у зарахуванні до страхового стажу заявника періоди проживання заявникау місті Новозибків Брянської області, російської федерації під час здачі іспитів та проходження практики з 21 липня 1986 року по 01 вересня 1986 року.

Основні положення щодо реалізації права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я врегульовано Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 11 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов`язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років.

Статтею 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення. Зокрема, потерпілі від Чорнобильської катастрофи - особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні безумовного (обов`язкового) відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 2 років пенсійний вік зменшується на 4 роки та додатково 1 рік за кожний рік проживання, роботи, але не більше 9 років.

Відтак, звернення заявника до суду про встановлення факту проживання в місті Новозибківв Брянської області російська федерація пов`язане із необхідністю підтвердження ним часу проживання в місті Новозибків, що в свою чергу необхідно для можливого зниження пенсійного віку.

Тобто факт про який просить встановити заявник має юридичне значення. В іншому порядку, окрім судового встановити зазначений факт заявник не в змозі.

Ухвалою судді від 14 серпня 2026 року заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у цивільній справі окремого провадження та призначено судове засідання.

У судовому засіданні заявник ОСОБА_1 в режимі відеоконференції з приміщення Чернігівського районного суду Чернігівської області підтримав заяву, просив її задовольнити та дав пояснення, яке вказує на те, що заява, на його думку, може бути задоволена за обставин викладених у ній.

Представник заінтересованої особи - Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, Тишко Євгенія Вікторівна у судове засідання не з`явилася, до суду надала письмове клопотання, згідно відомостей якого просить розгляд справи проводити без участі представника Головного управління на підставі доданих до заяви документів та у відповідності до чинного нормативно-правового регулювання.

Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_4 в режимі відеоконференції з приміщення Чернігівського районного суду Чернігівської області підтвердили факт постійного проживання заявника ОСОБА_1 у гуртожитку Новозибківського педагогічного училища в місті Новозибків Брянської області, Російська Федерація, в період з 21 липня 1986 року по 01 вересня 1986 року.

Суд, заслухавши учасників справи, показання свідків, вивчивши матеріали цивільної справи, вважає за необхідне вирішити заяву за наведених у ній обставин, які суд вважає доведеними, через те, що вони у повному обсязі підтверджуються даними зазначених вище документів, які були досліджені судом у судовому засіданні.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 (далі по тексту - заявник), з 21 липня 1986 року по 01 червня 1990 року проживав у місті Новозибків Брянської області, російської федерації. Згідно Переліку населених пунктів, віднесених до території радіоактивного забруднення, затверджених Розпорядженням Уряду РСФСР від 28 грудня 1991 № 237-р, Переліку населених пунктів, які знаходяться в межах зон радіоактивного забруднення внаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС, затверджених постановою Уряду Російської Федерації від 18 грудня 1997 року № 1582, населений пункт Новозибків Новозибківського району Брянської області віднесено до зони відселення, що відповідає зоні безумовного (обов`язкового) відселення за Законом України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи». Згідно посвідчення громадянина, який постійно проживає або постійно працює на території зони безумовного (обов`язкового) відселення та гарантованого добровільного відселення (Категорія 3) серії Б №323110, видане на ім`я ОСОБА_1 29 серпня 1927 року Чернігівською облдержадміністрацією, заявник має право на пільги і компенсації, встановлені законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» для осіб, які постійно проживають або постійно працюють у зонах безумовного (обов`язкового) відселення та гарантованого добровільного відселення за умови, що вони постійно проживали на день аварії або на 01 січня 1993 року у зоні безумовного (обов`язкового) відселення не двох років, а у зоні добровільного відселення - не менше трьох років. Зазначене посвідчення на сьогодні дійсне і недійсним не визнавалося. Згідно з дипломом серії НОМЕР_2 , випискою з семестрових і екзаменаційних відомостей до диплому № НОМЕР_3 заявник вступив на навчання у 1986 року та у 1990 році закінчив Новозибківське педагогічне училище. Відповідно до тимчасового посвідчення №5932 від 25 листопада 1992 року заявник проживав у місті Новозибків Брянської області, російська федерація, у період з 01 вересня 1986 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 у гуртожитку. Під час здачі іспитів та проходження практики заявник з 21 липня 1986 року по 01 вересня 1986 року знаходився у місті Новозибків Брянської області, російська федерація, що підтверджується показаннями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .

У заявника виникла необхідність у зарахуванні до його страхового стажу заявника періоду його проживання у місті Новозибків Брянської області російської федерації під час здачі іспитів та проходження практики з 21 липня 1986 року по 01 вересня 1986 року.

Основні положення щодо реалізації права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я врегульовано Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 11 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони за станом на 01 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов`язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років.

Статтею 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення. Зокрема, потерпілі від Чорнобильської катастрофи - особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні безумовного (обов`язкового) відселення за умови, що вони за станом на 01 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 2 років пенсійний вік зменшується на 4 роки та додатково 1 рік за кожний рік проживання, роботи, але не більше 9 років.

Відтак, звернення заявника до суду про встановлення факту проживання в місті Новозибків Брянської області, російська федерація, пов`язане із необхідністю підтвердження ним часу проживання в місті Новозибків, що в свою чергу необхідно для можливого зниження пенсійного віку.

Тобто факт який просить встановити заявник має юридичне значення. В іншому порядку, окрім судового встановити зазначений факт заявник не в змозі.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 234 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку окремого провадження про встановлення факту, що має юридичне значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ЦПК України, визначено перелік справ по встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Тобто у даній частині ст. 256 ЦПК України, ідеться про умови, за яких можливе встановлення інших юридичних фактів, крім тих, які перераховані у ч. 1 у порядку ст. 256 ЦПК.

До таких умов віднесено: 1) встановлюваний факт повинен бути юридичним, тобто від його встановлення у особи виникають, змінюються або припиняються особисті чи майнові права; 2) якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо:

згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян;чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення;

заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;

встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, позовні вимоги є обгрунтованими, законними та підлягають задоволенню.

Встановлення юридичного факту постійного проживання заявника у місті Новозибків Брянської області Російської Федерації необхідно заявнику для можливого зниження пенсійного віку.

Будь-якого спору про право з матеріалів цивільної справи не вбачається, тому підстави для залишення заяви без розгляду відсутні.

За таких обставин суд вважає заяву обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню повністю.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 4, 12, 81, 89, 259, 263, 264, 265, 268, 293, 294, 315, 316, 319 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання; заінтересована особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, задовольнити повністю.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , в місті Новозибків Новозибківського району Брянської області, Російська Федерація, в період з 21 липня 1986 року по 01 вересня 1986 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Заявник - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Представник заявника - адвокат Кашуба Микола Олексійович, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 .

Заінтересована особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 21390940, місцезнаходження: вулиця Пятницька, будинок 83-А, місто Чернігів, 14005).

Дата складення повного судового рішення - 12 жовтня 2026 року

Суддя: С. В. Смага