Ухвала суду № 140658128, 09.10.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Справа №522/6552/26

Провадження №1-кс/522/4784/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.10.2026 року слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника власника майна ТОВ «ВІННЕР-ОДЕСА» - адвоката ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі матеріали за клопотанням представника власника майна ТОВ «ВІННЕР-ОДЕСА» - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження №12026163510000293 від 20.04.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси надійшло клопотання представника власника майна ТОВ «ВІННЕР-ОДЕСА» - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 04.05.2026 року, а саме на транспортний засіб марки «Mercedes-Benz» р/н НОМЕР_1 , який належить на праві власності ТОВ «ВІННЕР-ОДЕСА» в рамках кримінального провадження №12026163510000293 від 20.04.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

В обґрунтування вимог клопотання представник вказує на те, що на цей час відпала потреба у подальшому застосуванні арешту, оскільки усі слідчі дії та необхідні експертні дослідження щодо вищенаведеного автомобілю проведені, а Товариство як власник майна, яке не має в рамках зазначеного кримінального провадження будь-якого процесуального статусу, позбавлене можливості у повній мірі володіти, користуватися та розпоряджатись автомобілем.

В судовому засіданні представник власника майна - адвокат ОСОБА_3 клопотання про скасування арешту майна підтримав, просить його задовільнити.

Прокурор ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилась, надала заяву про проведення судового розгляду справи без її участі, проти задоволення клопотання заперечує.

Слідча ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилась, надала заяву про проведення судового розгляду справи без її участі, не заперечує проти задоволення клопотання.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши доводи клопотання та вивчивши надані матеріали, а також матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні №12026163510000293 від 20.04.2026 року, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Положеннями статей 2, 7 КПК України визначені завдання кримінального судочинства, відповідно до яких, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться: верховенство права, недоторканність права власності, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Вказана норма узгоджується з ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Згідно приписів ч.ч. 1,2, 3 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів;2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 04.05.2026 року, у кримінальному провадженні №12026163510000293 від 20.04.2026 року, був накладений арешт на транспортний засіб марки «Mercedes-Benz» р/н НОМЕР_1 , який належить на праві власності ТОВ «ВІННЕР-ОДЕСА», (код ЄДРПОУ 32971096). Як зазначено в рішенні суду слідчим було доведено, що існують передбачені законом підстави для арешту майна та надано достатньо доказів, які вказують на те, що вищезазначене майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, є речовим доказом та арешт накладався з метою забезпечення збереження речових доказів.

Як вбачається з наданих слідчому судді матеріалів кримінального провадження, досудове розслідування по кримінальному провадженню №12026163510000293 від 20.04.2026 року, на теперішній час здійснюється СВ Відділу поліції №5 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області.

У даному кримінальному провадженні потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси особи - власника рухомого майна, на який накладений арешт, з метою попередження знищення або втрати майна чи інших негативних наслідків, які можуть перешкодити всебічному та повному проведенню досудового розслідування.

Підстав сумніватися в співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження слідчий суддя не вбачає.

Слідчим суддею не встановлено обставин, які б свідчили про те, що арешт накладено з порушенням вимог діючого законодавства, загальних принципів міжнародного права, отже при арешті майна було дотримано принципу "законності" і він не був свавільним.

Таким чином, дослідивши доводи клопотання та матеріали провадження, слідчий суддя, приходить до висновку, що потреба у подальшому застосуванні такого заходу забезпечення не відпала, оскільки арештоване майно може бути використане для встановлення обставин по кримінальному провадженню, так як містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

На підставі наведеного, враховуючи вищезазначені обставини, прихожу до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання, оскільки представником власника майна не доведено відповідними доказами та обставинами, що на теперішній час відпала потреба у подальшому застосуванні цього заходу.

Керуючись ст.ст. 170-174, 372, 376 КПК України, слідчий суддя -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника власника майна ТОВ «ВІННЕР-ОДЕСА» - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження №12026163510000293 від 20.04.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_1