Єдиний державний реєстр судових рішень Справа №401/241/26
2/760/14224/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 жовтня 2026 року Солом`янський районний суд м. Києва у складі головуючої судді Фіцай О.Л. розглянув в порядку спрощеного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В С Т А Н О В И В :
У січні 2026 року представник ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Обґрунтовуючи свої вимоги Позивач зазначив, що 19.07.2024 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту (navse.in.ua) було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії №1420-9908, за умовами якого Відповідачу надано кредит у розмірі 5000,00 грн. На виконання умов договору Кредитодавець перерахував Відповідачу кредитні кошти, однак Відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконав, кредит своєчасно та в повному обсязі не повернув.
Позивач зазначає, що станом на 29.12.2025 загальна заборгованість Відповідача за кредитним договором становить 28040,00 грн. Разом з тим, у зв`язку із застосуванням до Позичальника програми лояльності (часткового списання заборгованості за нарахованими комісією та процентами у сумі 3040,00 грн), Позивач просить стягнути з Відповідача частину заборгованості у розмірі 25000,00 грн, з яких: 5000,00 грн - прострочена заборгованість за кредитом; 20000,00 грн - прострочена заборгованість за нарахованими процентами.
На момент подачі позову заборгованість не погашена, а тому Позивач просить стягнути з Відповідача заборгованість в судовому порядку, а також судові витрати.
30.03.2026 протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим у справі визначено суддю Фіцай О.Л.
22.04.2026 ухвалою суду відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач ОСОБА_1 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому не погодився із заявленими позовними вимогами в частині розміру нарахованих процентів та інших платежів. Відповідач зазначив, що сума отриманого кредиту становила 5000,00 грн, тоді як розмір нарахованих процентів у декілька разів перевищує суму самого кредиту, що, на його думку, суперечить принципам справедливості, добросовісності та розумності, визначеним ст. ст. 3, 509 ЦК України. Посилаючись на наведене, Відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог у частині надмірно нарахованих процентів та комісій, зменшити розмір нарахованих процентів до справедливого та співмірного розміру, перевірити законність нарахування процентів після завершення строку кредитування, а судові витрати покласти пропорційно до задоволених вимог.
Дослідивши наявні в справі письмові докази, суд встановив наступне.
19.07.2024 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту (navse.in.ua) укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії №1420-9908, за умовами якого Відповідачу надано кредит у розмірі 5000,00 грн на умовах платності, строковості та поворотності.
Кредитний договір укладено в електронній формі та підписано Відповідачем шляхом введення одноразового ідентифікатора, наданого Позичальнику для підписання договору, що відповідає вимогам Закону України «Про електронну комерцію».
На виконання умов кредитного договору Кредитодавець надав Відповідачу кредитні кошти, що підтверджується наявними у справі доказами, зокрема довідкою та квитанцією про перерахування коштів.
Згідно з умовами кредитного договору Відповідач зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договором. Умовами договору встановлено, що процентна ставка за користування кредитом є фіксованою та не змінюється протягом усього строку користування кредитом.
Всупереч умовам кредитного договору Відповідач не виконав взяті на себе договірні зобов`язання, у зв`язку з чим утворилася заборгованість, частину якої, з урахуванням застосованого Позивачем часткового списання, заявлено до стягнення у розмірі 25000,00 грн, з яких: 5000,00 грн - заборгованість за кредитом; 20000,00 грн - заборгованість за нарахованими процентами.
Як передбачено п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.
Частиною 1 ст. 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
Порядок укладення електронних договорів регулюється Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до частини 12 статті 11 цього Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Згідно з ч. 1 ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.
Згідно з ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Статтею 1050 ЦК України визначено, що, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Таким чином, уклавши договір на умовах, викладених у ньому, Відповідач, як позичальник, тим самим засвідчив свою згоду та взяв на себе зобов`язання виконувати умови, які були в ньому закріплені, у тому числі щодо розміру процентів за користування кредитом.
З матеріалів справи вбачається, що укладений з Відповідачем договір відповідає вимогам закону, умови договору з боку кредитодавця виконані, грошові кошти Відповідачеві надані.
В свою чергу, Відповідач умови договору не виконує, погашення кредитної заборгованості не здійснює, в зв`язку з чим утворилася заборгованість.
У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.
Згідно з ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Розглядаючи доводи Відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, що був поданий 11.05.2026 року, щодо надмірності та неспівмірності нарахованих процентів, а також безпідставності нарахування комісії, суд зазначає наступне.
Уклавши кредитний договір, Відповідач погодився з усіма його умовами, у тому числі з розміром процентної ставки за користування кредитом, яка є фіксованою та не змінюється протягом строку користування кредитом. Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору та визначенні його умов, а розмір процентів за користування кредитом установлений за домовленістю сторін, що узгоджується зі ст. ст. 1048, 1054, 1056-1 ЦК України.
Проценти за користування кредитом, право на одержання яких передбачене ст. 1048 ЦК України, не є неустойкою (пенею) у розумінні ст. 549 ЦК України, а тому підстави для їх зменшення в порядку ст. 551 ЦК України, як про це фактично просить Відповідач, відсутні. При цьому Позивачем не заявлено до стягнення штрафних санкцій, пені чи інших додаткових нарахувань за порушення умов договору, а лише заборгованість за тілом кредиту та процентами за користування кредитом, нарахованими в межах умов договору.
Доводи Відповідача щодо безпідставності нарахування комісії за видачу кредиту на висновки суду не впливають, оскільки заборгованість за такою комісією Позивачем до стягнення не заявлена - відповідну суму (750,00 грн) у складі часткового списання за програмою лояльності виключено з розміру позовних вимог.
Доводи Відповідача щодо перевірки правомірності нарахування процентів після завершення строку кредитування суд відхиляє, оскільки заявлений до стягнення розмір процентів визначено Позивачем у наданому розрахунку заборгованості, який Відповідачем не спростовано; належних і допустимих доказів на підтвердження нарахування процентів поза межами умов договору Відповідачем суду не надано.
Посилання Відповідача на принципи справедливості, добросовісності та розумності (ст. ст. 3, 509 ЦК України) самі по собі не спростовують факту укладення кредитного договору, отримання кредитних коштів та наявності заборгованості за ним і не звільняють Відповідача від обов`язку належного виконання прийнятих на себе грошових зобов`язань.
За правилами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доказів, які б спростовували розмір заборгованості Відповідача перед Позивачем за кредитним договором, суду не надано.
З огляду на викладене, доводи Відповідача, наведені у відзиві на позовну заяву, до уваги судом не приймаються, підстав для відмови у задоволенні позову чи для зменшення розміру заявлених до стягнення сум суд не вбачає.
У зв`язку з невиконанням Відповідачем умов укладеного договору, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню, і з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню заборгованість у розмірі 25000,00 грн.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з Відповідача на користь Позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 2662,40 грн.
Керуючись ст. ст. 11, 205, 207, 509, 525, 526, 530, 549, 551, 599, 610, 611, 612, 625, 626, 627, 638, 639, 1048, 1050, 1054, 1056-1 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 137, 141, 223, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279 ЦПК України, суд,
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором №1420-9908 від 19.07.2024 у розмірі 25000,00 грн.
2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» компенсацію понесених витрат зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн.
3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 38548598, адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя: Фіцай О.Л.
Судове рішення № 140656991, Солом'янський районний суд міста Києва було прийнято 15.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 401/241/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: