Рішення № 140656281, 15.10.2026, Господарський суд Чернігівської області

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2026 рокум. Чернігівсправа № 927/703/26

Господарський суд Чернігівської області, в складі судді Романенко А.В., розглянув матеріали заяви від 30.09.2026 б/н Семенець Валентини Михайлівни про ухвалення додаткового рішення в справі

за позовом ОСОБА_1 ,

АДРЕСА_1 ;

до відповідача, Садівничого товариства Полісянка,

с. Березанка, Чернігівський район, Чернігівська область, 15530;

про визнання недійсним рішення загальних зборів членів садівничого товариства;

без повідомлення (виклику) сторін.

УСТАНОВИВ:

28.09.2026, ухвалене рішення в справі № 927/703/26, яким позов ОСОБА_1 до Садівничого товариства «Полісянка» задоволено повністю; визнано недійсним рішення зборів членів CТ «Полісянка», оформлене протоколом від 15.02.2026 № 1, у частині пунктів 16.1., 16.2., 16.3; між сторонами проведено розподіл судових витрат по сплаті судового збору пропорційно задоволеним вимогам.

Питання щодо розподілу судових витрат на професійну правову допомогу, понесених сторонами в ході судового розгляду спору, при ухваленні рішення судом не вирішене.

У судовому засіданні 28.09.2026, до закінчення стадії судових дебатів, представник позивачки повідомив про намір подати до суду належні докази на підтвердження фактичних витрат ОСОБА_1 на послуги з професійної правничої допомоги в цій справі в строк, установлений частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України).

30.09.2026, позивачка подала до суду заяву про ухвалення додаткового рішення в справі про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 15 000,00 грн. До заяви додала: договір про надання юридичних послуг від 14.07.2026 б/н, укладений між нею та адвокатом Кашубою М.О.; розрахунок вартості наданих послуг відповідно до наданого договору по господарській справі № 927/703/26; квитанцію (до прибуткового ордеру) від 30.09.2026 серії 03 ААВ № 3268652 на суму 15 000,00 грн; ордер на надання правничої допомоги серії СВ № 1135021, виданий 16.07.2026 адвокату Кашубі М.О.; посвідчення адвоката України № 313, видане 20.04.2007; свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю, видане адвокату за рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури в Чернігівській області від 12.04.2007 № 2.

Суд прийняв до розгляду заяву позивачки про ухвалення додаткового рішення в справі, подану з дотриманням вимог частини 8 статті 129, статей 169, 170, частини 2 статті 244 ГПК України; установив відповідачу строк для подачі до суду письмових заперечень (в разі наявності) відносно розміру судових витрат у цій справі, заявлених ОСОБА_1 до відшкодування (ухвала від 05.10.2026).

За частинами 1 3 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішене питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати без повідомлення учасників справи.

За частиною 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити в зв`язку з розглядом справи, установлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, відносяться витрати понесені учасником справи на отримання професійної правничої допомоги.

За частиною 1 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За частиною 4 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, зокрема, в разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 2 статті 126 цього Кодексу передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За приписами частини 3 статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Як вбачається з матеріалів справи, між ОСОБА_1 та адвокатом Кашубою Миколою Олексійовичем (свідоцтво на заняття адвокатською діяльністю № 313, видане 20.04.2007 за рішенням КДКА в Чернігівській області від 12.04.2007 № 2), укладений договір про надання юридичних послуг від 14.07.2026 б/н (пункти 2.1. 2.3., ), за умовами якого адвокат зобов`язався представляти інтереси клієнта, зокрема, в господарських судах з усіма без обмежень правами, передбаченими ГПК України, зокрема, підготувати позовну заяву та приймати участь у судових засіданнях; клієнт, у свою чергу, зобов`язався здійснити оплату наданих адвокатом послуг у сумі 20 000,00 грн.

Представництво інтересів ОСОБА_1 в справі № 927/703/26 за її позовом до Садівничого товариства «Полісянка» про визнання недійсним рішення загальних зборів членів садівничого товариства, в суді першої інстанції, здійснював адвокат Кашуба М.О. згідно з ордером на надання правничої допомоги серії СВ № 1135021, виданого 16.07.2026 на підставі договору від 14.07.2026 б/н.

Частиною 3 статті 126 ГПК України унормовано, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як вбачається з розрахунку від 30.09.2026 № 122 вартості наданих юридичних послуг адвокатом Кашубою М.О. на підставі договору від 14.07.2026 по господарській справі № 927/703/26, за підсумком, у межах розгляду судової справи вартість послуг з правничої допомоги 15 000,00 грн, з них: попереднє опрацювання матеріалів 1000,00 грн; опрацювання законодавчої бази, формування правової позиції, консультування щодо необхідності отримання додаткових матеріалів (доказів) та їх отримання 1000,00 грн; підготовка процесуальних документів у справі (позовної заяви) 8000,00 грн; участь у судових засіданнях у Господарському суді Чернігівської області (у 2-х засіданнях) 5000,00 грн, що повністю оплачені позивачкою згідно з квитанцію (до прибуткового ордеру) від 30.09.2026 серії 03 ААВ № 3268652.

За змістом п. 1 частини 2 статті 126 та частини 8 статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 висловлена правова позиція, що домовленість про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такою, що склалась між адвокатом та клієнтом, у межах правовідносин між якими і може розглядатися питання щодо обов`язковості такого зобов`язання. У контексті вирішення судом питання про розподіл судових витрат суд повинен оцінювати розумність витрат, їх співмірність із ціною позову, складністю справи та значенням для сторін.

За приписами частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 126 ГПК України.

Частинами 5, 6 даної статті передбачено, що в разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач письмово не заперечив проти заявлених позивачем витрат на правничу допомогу в справі.

Ухвала суду від 05.10.2026 про прийняття до розгляду заяви Семенець В.М. про розподіл витрат на правничу допомогу в цій справі доставлена до електронного кабінету представника відповідача в підсистемі Електронний суд - 08.10.2026 та на поштову адресу відповідача - 13.10.2026 (поштове відправлення: R067300001995).

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, в рішеннях: від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34 36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах: від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).

Таким чином, розглядаючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної в них інформації.

Зокрема, чи відповідають зазначені в документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено в документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Такі докази, відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За статтею 74 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та в сукупності відповідати вимогам статей 75 79 ГПК України.

Матеріалами справи підтверджується, що під час судового розгляду даної справи адвокатом Кашубою М.О. фактично надана наступна правова допомога, вартість якої підлягає розподілу між сторонами з урахуванням принципу пропорційності, розумності та обґрунтованості: формування правової позиції, підготовка та подача до суду позовної заяви; участь в судових засіданнях: 17.08.2026, 07.09.2026 та 28.09.2026; підготовка та подача до суду заяви про ухвалення додатково рішення про розподіл судових витрат.

Докази на підтвердження вчинення адвокатом позивача дій зі збору доказів, до звернення до суду саме з цим позовом, до матеріалів справи не долучені.

За висновком суду, заявлений позивачем розмір витрат на правничу допомогу не відповідає критеріям розумності в порівнянні до обсягу фактично наданої правничої допомоги в цій справі.

Враховуючи ступінь складності справи (справа не є складною, предметом оскарження є рішення загальних зборів членів Кооперативу, скликаних з порушенням порядку, визначеного статутом), враховуючи характер та обсяг наданих адвокатом послуг (перелік яких наведено вище), керуючись частинами 4 та 5 статті 129 ГПК України, суд вирішив покласти на відповідача відшкодування судових витрат позивачки на професійну правничу допомогу в сумі 8000,00 грн, виходячи з критеріїв реальності адвокатських витрат (їх необхідності) та розумності, враховуючи ринкові ціни на такі послуги в аналогічних спорах.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 233, 238, 244 ГПК України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити частково заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) від 30.09.2026 б/н про ухвалення додаткового рішення в справі про розподіл витрат на правничу допомогу.

2. Cтягнути з Садівничого товариства Полісянка (код ЄДРПОУ 22818729; с. Березанка, Чернігівський район, Чернігівська область, 15530) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн.

Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

3. У іншій частині заяви відмовити.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційна скарга не була подана.

У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо воно не скасоване, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови в відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду, відповідно до статті 256 ГПК України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні були оголошені лише вступна та резолютивна частини додаткового рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду, в порядку визначеному статтею 257 Господарського процесуального кодексу України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://cn.arbitr.gov.ua/sud5028/.

Суддя А.В. Романенко