Рішення № 140655776, 15.10.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________

РІШЕННЯ

(додаткове)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2026 рокум. ХарківСправа № 922/1542/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Пономаренко Т.О.

розглянувши заяву (вх.№24527 від 06.10.2026) представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанське-Агро" адвоката Лисенка Станіслава Юрійовича про ухвалення додаткового рішення по справі

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанське-Агро" (64020, Харківська обл., Берестинський р-н, с. Слобожанське, вул.Соборна, 20/1; код ЄДРПОУ: 41662195)до1) Кегичівської селищної ради (64003, Харківська обл., Берестинський р-н, сел. Кегичівка, вул. Волошина, 33; код ЄДРПОУ: 04396963), 2) Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛГЕРІ» (49038, м. Дніпро, вул. Пастера, буд. 10; код ЄДРПОУ: 39793886) ,провизнання права суборенди земельних ділянок, що утворилися внаслідок поділуВСТАНОВИВ:

06.05.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю "Слобожанське-Агро" звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Кегичівської селищної ради, в якій просило:

1. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «СЛОБОЖАНСЬКЕ-АГРО» (ідентифікаційний код 41662195) право суборенди на умовах, визначених Договором суборенди землі № SA-SLBA-2018-00016 від 31 травня 2018 року, укладеного між ПАТ «Насінневе» (правонаступником якого є ТОВ «АГРОЦЕНТР-УКРАЇНА») та ТОВ «СЛОБОЖАНСЬКЕ-АГРО» (із змінами, внесеними додатковою угодою від 12.08.2021), на земельні ділянки сільськогосподарського призначення (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва), які в результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером 6323184000:07:001:0100 (загальна площа 177,3009 га) утворилися з наступними кадастровими номерами: 6323184000:01:000:0115 площею 20,0000 га, 6323184000:01:000:0116 площею 20,0000 га, 6323184000:01:000:0117 площею 20,0000 га, 6323184000:01:000:0118 площею 20,0000 га, 6323184000:01:000:0119 площею 20,0000 га, 6323184000:01:000:0120 площею 20,0000 га, 6323184000:01:000:0121 площею 20,0000 га, 6323184000:01:000:0122 площею 20,0000 га та 6323184000:01:000:0123 площею 17,3009 га.

2. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «СЛОБОЖАНСЬКЕ-АГРО» (ідентифікаційний код 41662195) право суборенди на умовах, визначених Договором суборенди землі № SA-SLBA-2018-00003 від 31 травня 2018 року (із змінами, внесеними додатковою угодою від 12.08.2021), на земельні ділянки сільськогосподарського призначення (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва), які в результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером 6323184000:07:002:0236 (загальна площа 77,9975 га) утворилися з наступними кадастровими номерами: 6323184000:02:000:0341 площею 17,9975 га, 6323184000:02:000:0342 площею 20,0000 га, 6323184000:02:000:0343 площею 20,0000 га, 6323184000:02:000:0344 площею 20,0000 га.

3. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «СЛОБОЖАНСЬКЕ-АГРО» (ідентифікаційний код 41662195) право суборенди на умовах, визначених Договором суборенди землі № SA-SLBA-2018-00004 від 31 травня 2018 року (із змінами, внесеними додатковою угодою від 12.08.2021), на земельні ділянки сільськогосподарського призначення (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва), які в результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером 6323184000:07:003:0130 (загальна площа 35,9521 га) утворилися з наступними кадастровими номерами: 6323184000:03:000:0221 площею 20,0000 га та 6323184000:03:000:0222 площею 15,9521 га.

4. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «СЛОБОЖАНСЬКЕ-АГРО» (ідентифікаційний код 41662195) право суборенди на умовах, визначених Договором суборенди землі № SA-SLBA-2018-00005 від 31 травня 2018 року (із змінами, внесеними додатковою угодою від 12.08.2021), на земельні ділянки сільськогосподарського призначення (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва), які в результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером 6323184000:07:003:0131 (загальна площа 27,3298 га) утворилися з наступними кадастровими номерами: 6323184000:03:000:0223 площею 20,0000 га та 6323184000:03:000:0224 площею 7,3298 га.

5. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «СЛОБОЖАНСЬКЕ-АГРО» (ідентифікаційний код 41662195) право суборенди на умовах, визначених Договором суборенди землі № SA-SLBA-2018-00006 від 31 травня 2018 року (із змінами, внесеними додатковою угодою від 12.08.2021), на земельні ділянки сільськогосподарського призначення (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва), які в результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером 6323155600:06:001:0338 (загальна площа 21,6472 га) утворилися з наступними кадастровими номерами: 6323155600:06:000:0414 площею 20,0000 га та 6323155600:06:000:0413 площею 1,6472 га.

6. Стягнути з Кегичівської селищної ради (ідентифікаційний код юридичної особи: 04396963) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СЛОБОЖАНСЬКЕ-АГРО» понесені ним судові витрати.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 30.09.2026 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанське-Агро" до Кегичівської селищної ради, Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛГЕРІ» про визнання права суборенди земельних ділянок, що утворилися внаслідок поділу задоволено. Визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю «СЛОБОЖАНСЬКЕ-АГРО» (ідентифікаційний код 41662195) право суборенди на умовах, визначених Договором суборенди землі №SA-SLBA-2018-00016 від 31 травня 2018 року, укладеного між ПАТ «Насінневе» (правонаступником якого є ТОВ «АГРОЦЕНТР-УКРАЇНА») та ТОВ «СЛОБОЖАНСЬКЕ-АГРО» (із змінами, внесеними додатковою угодою від 12.08.2021), на земельні ділянки сільськогосподарського призначення (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва), які в результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером 6323184000:07:001:0100 (загальна площа 177,3009 га) утворилися з наступними кадастровими номерами: 6323184000:01:000:0115 площею 20,0000 га, 6323184000:01:000:0116 площею 20,0000 га, 6323184000:01:000:0117 площею 20,0000 га, 6323184000:01:000:0118 площею 20,0000 га, 6323184000:01:000:0119 площею 20,0000 га, 6323184000:01:000:0120 площею 20,0000 га, 6323184000:01:000:0121 площею 20,0000 га, 6323184000:01:000:0122 площею 20,0000 га та 6323184000:01:000:0123 площею 17,3009 га. Визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю «СЛОБОЖАНСЬКЕ-АГРО» (ідентифікаційний код 41662195) право суборенди на умовах, визначених Договором суборенди землі №SA-SLBA-2018-00003 від 31 травня 2018 року (із змінами, внесеними додатковою угодою від 12.08.2021), на земельні ділянки сільськогосподарського призначення (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва), які в результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером 6323184000:07:002:0236 (загальна площа 77,9975 га) утворилися з наступними кадастровими номерами: 6323184000:02:000:0341 площею 17,9975 га, 6323184000:02:000:0342 площею 20,0000 га, 6323184000:02:000:0343 площею 20,0000 га, 6323184000:02:000:0344 площею 20,0000 га. Визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю «СЛОБОЖАНСЬКЕ-АГРО» (ідентифікаційний код 41662195) право суборенди на умовах, визначених Договором суборенди землі №SA-SLBA-2018-00004 від 31 травня 2018 року (із змінами, внесеними додатковою угодою від 12.08.2021), на земельні ділянки сільськогосподарського призначення (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва), які в результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером 6323184000:07:003:0130 (загальна площа 35,9521 га) утворилися з наступними кадастровими номерами: 6323184000:03:000:0221 площею 20,0000 га та 6323184000:03:000:0222 площею 15,9521 га. Визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю «СЛОБОЖАНСЬКЕ-АГРО» (ідентифікаційний код 41662195) право суборенди на умовах, визначених Договором суборенди землі №SA-SLBA-2018-00005 від 31 травня 2018 року (із змінами, внесеними додатковою угодою від 12.08.2021), на земельні ділянки сільськогосподарського призначення (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва), які в результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером 6323184000:07:003:0131 (загальна площа 27,3298 га) утворилися з наступними кадастровими номерами: 6323184000:03:000:0223 площею 20,0000 га та 6323184000:03:000:0224 площею 7,3298 га. Визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю «СЛОБОЖАНСЬКЕ-АГРО» (ідентифікаційний код 41662195) право суборенди на умовах, визначених Договором суборенди землі №SA-SLBA-2018-00006 від 31 травня 2018 року (із змінами, внесеними додатковою угодою від 12.08.2021), на земельні ділянки сільськогосподарського призначення (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва), які в результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером 6323155600:06:001:0338 (загальна площа 21,6472 га) утворилися з наступними кадастровими номерами: 6323155600:06:000:0414 площею 20,0000 га та 6323155600:06:000:0413 площею 1,6472 га. Стягнуто з Кегичівської селищної ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СЛОБОЖАНСЬКЕ-АГРО» суму судового збору у розмірі 13 312,00 грн.

06.10.2026 до суду надійшла заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанське-Агро" адвоката Лисенка Станіслава Юрійовича (вх. №24527 від 06.10.2026) про ухвалення додаткового рішення, в якій просить суд ухвалити додаткове рішення у справі №922/1542/26, яким стягнути солідарно з Кегичівської селищної ради (код ЄДРПОУ 04396963) та Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛГЕРІ» (код ЄДРПОУ 39793886) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СЛОБОЖАНСЬКЕ-АГРО» (код ЄДРПОУ 41662195) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 150 000,00 грн.

07.10.2026 до суду надійшло заперечення (вх.№24755 від 07.10.2026) представника Кегичівської селищної ради Доценка Антона Юрійовича на заяву про ухвалення додаткового рішення, в якому просить суд:

1) відмовити у задоволенні заяви ТОВ «СЛОБОЖАНСЬКЕ-АГРО» про ухвалення додаткового рішення у зв`язку з незаявленням до закінчення судових дебатів про подання доказів витрат після ухвалення рішення (частина восьма статті 129 ГПК України);

2) у разі розгляду заяви по суті - відмовити у стягненні витрат з Кегичівської селищної ради та ТОВ «АЛГЕРІ» солідарно;

3) відмовити у відшкодуванні частини витрат, що припадає на гонорар успіху, на заяву про забезпечення позову та апеляційне оскарження ухвали від 19.05.2026 (у тому числі на підставі частини дев`ятої статті 129 ГПК України), на клопотання про залучення співвідповідача та клопотання про долучення доказів;

4) зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають стягненню з Кегичівської селищної ради, до 1 000,00 грн;

5) розподілити витрати між відповідачами у частках, не покладаючи на Кегичівську селищну раду частину витрат, що припадає на ТОВ «АЛГЕРІ».

07.10.2026 до суду надійшла відповідь (вх.№24777 від 07.10.2026) представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанське-Агро" адвоката Лисенка Станіслава Юрійовича на заперечення (вх.№24755 від 07.10.2026), в якій представник позивача просив суд

1) заперечення Кегичівської селищної ради від 07.10.2026 (вих. № 04-25/4938) та клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу - відхилити;

2) ухвалити додаткове рішення у справі № 922/1542/26, яким стягнути з Кегичівської селищної ради (код ЄДРПОУ 04396963) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СЛОБОЖАНСЬКЕ-АГРО» (код ЄДРПОУ 41662195) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 150 000,00 грн;

3) дослідити технічний запис судового засідання від 30.09.2026 у частині заяви представника позивача про подання доказів понесених судових витрат після ухвалення рішення.

Відповідно до ч.3 ст.244 ГПК України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву (вх.№24527 від 06.10.2026) представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанське-Агро" адвоката Лисенка Станіслава Юрійовича про ухвалення додаткового рішення, суд виходить з наступного.

У позовній заяві позивач надав попередній орієнтовний розрахунок судових витрат на правничу допомогу на суму 50 000,00 грн.

У заяві про ухвалення додаткового рішення позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 150 000,00 грн.

Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до пункту 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є: відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Метою запровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективного захисту своїх прав в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (частина 1 статті 16 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ст.244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, як зазначено у частині 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частинами 2, 3 статті 126 ГПК України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Частиною 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Також, суд зазначає, що при стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору.

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Згідно з частиною 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, а також розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відносно обґрунтованості розміру заявлених витрат на професійну правничу допомогу та його (розміру) пропорційності предмету спору, суд приймає до уваги, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема, п.95 рішення у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015, п.п.34-36 рішення у справі «Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009, п.80 рішення у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006, п.88 рішення у справі «Меріт проти України» від 30.03.2004 та п.268 рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 02.06.2014, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунок таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Враховуючи вищевикладене, необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.

Аналогічна правова позиція також викладена у додаткових постановах Верховного Суду від 22.03.2018 у справі №910/9111/17 та від 11.12.2018 у справі №910/2170/18.

Суд також враховує позицію Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду, викладену в постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19, де зазначено, що за змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу, у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу).

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду від 30.09.2009 №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати: консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, тощо.

Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати.

Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, з означених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

За змістом пункту 4 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до частин третьої, четвертої та шостої статті 28 Правил адвокатської етики розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання), розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

У своїх рішеннях у справах "Баришевський проти України" від 26.02.2015, "Гімадуліна та інші проти України" від 10.12.2009, "Двойних проти України" від 12.10.2006, "Меріт проти України" від 30.03.2004, "East/West Jinnee Limited" проти України" від 23.01.2014 ЄСПЛ указував, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат за умови, що буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір - обґрунтованим.

Сформована практика Європейського суду з прав людини заснована на тому, що заявник має право на відшкодування витрат в розмірі, який був необхідний та розумний і дійсно понесений. Зокрема, у справі "Неймайстер проти Австрії" було вирішено, що витрати на правову допомогу присуджуються в тому випадку, якщо вони були здійснені фактично, були необхідними і розумними в кількісному відношенні (пункт 43 рішення "Неймайстер проти Австрії").

Дослідивши матеріали справи суд констатує, що правовідносини між позивачем та адвокатом Лисенком Станіславом Юрійовичем на момент розгляду справи Господарським судом Харківської області підтверджуються договором про надання правової допомоги б/н від 15.06.2026.

На підтвердження понесення позивачем витрат на правову допомогу адвоката у розмір 150 000,00 грн представник позивача надав суду копію акту приймання-передачі послуг від 05.10.2026 (надалі - Акт).

Суд зазначає, що надані представником позивача документи на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу є достатніми доказами на підтвердження наявності підстав для відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно вказаного Акта у межах справи №922/1542/26 адвокатом надано таку правничу допомогу:

- правовий аналіз документів і доказів, формування правової позиції, підготовка та подання позовної заяви про визнання права суборенди земельних ділянок, що утворилися внаслідок поділу;

- підготовка та подання заяви про забезпечення позову;

- підготовка та подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції про відмову в забезпеченні позову;

- підготовка та подання відповіді на відзив Кегичівської селищної ради;

- підготовка та подання клопотання про залучення ТОВ «АЛГЕРІ» як співвідповідача у справі;

- підготовка та подання клопотання про долучення доказів у справі;

- представництво інтересів Позивача у судових засіданнях Господарського суду Харківської області під час розгляду справи;

- гонорар успіху.

Загальна вартість зазначених послуг відповідно до Акта становить 150 000,00 грн.

Пунктом 4.2 Договору про надання правничої допомоги від 26.01.2026 сторони погодили вартість правничої допомоги у кожній конкретній справі (за кожним окремим дорученням) у фіксованому розмірі. Фіксований розмір гонорару може визначатися як за справу в цілому, так і за окремими стадіями судового розгляду (суд першої інстанції, суд апеляційної інстанції, суд касаційної інстанції, виконавче провадження).

Відповідно до п.4.3 Договору про надання правничої допомоги від 26.01.2026 погоджений сторонами фіксований розмір гонорару фіксується у письмовій формі - у додатковій угоді до цього Договору або безпосередньо в Акті приймання-передачі наданих послуг, підписаному обома сторонами. Фіксований гонорар є остаточним, не підлягає перерахунку залежно від кількості витрачених Адвокатом годин і не ставиться в залежність від обсягу окремих процесуальних дій.

Актом приймання-передачі послуг від 05.10.2026 сторони погодили вартість правничої допомоги у справі №922/1542/26 у фіксованому розмірі - 150 000,00 грн.

Пунктом 1 частини 4 статті 129 ГПК України встановлено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Разом з цим, в силу приписів наведених вище норм, для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

Відповідно до положень частин п`ятої, шостої статті 126 ГПК України, у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Виходячи зі змісту наведених вище положень статті 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, що узгоджується з принципом змагальності сторін.

Тобто у розумінні цих норм процесуального права зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу з власної ініціативи. Такий висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Заперечуючи проти заявленої позивачем суми правничої попомоги, представник Кегичівської селищної ради зазначає, що солідарне стягнення судових витрат із кількох відповідачів не передбачене ГПК України, а такі витрати мають розподілятися між сторонами у відповідних частках з урахуванням їхньої процесуальної поведінки. При цьому ТОВ «АЛГЕРІ» 24.09.2026 подало письмові пояснення про визнання позову в повному обсязі, тоді як Кегичівська селищна рада заперечувала проти прийняття такого визнання.

На думку представника Кегичівської селищної ради, солідарний порядок стягнення фактично спрямований на покладення всієї суми витрат на місцевий бюджет, попри визнання позову одним із відповідачів. У зв`язку із цим представник Кегичівської селищної ради вважає, що частка витрат Кегичівської селищної ради не повинна перевищувати половини обґрунтованої суми.

Також представника Кегичівської селищної ради вказує на недоведеність заявленого розміру витрат та відсутність належної деталізації наданих послуг. Поданий акт приймання-передачі послуг від 05.10.2026 містить перелік із восьми позицій, однак не визначає вартості кожної послуги, кількості судових засідань і розміру гонорару успіху. Доказів оплати витрат не надано, а додаткову угоду про визначення фіксованого гонорару не подано.

За доводами представника Кегичівської селищної ради, конкретний розмір гонорару визначено в акті вже після ухвалення рішення суду, а строк його оплати на момент подання заяви не настав. Крім того, за умовами договору конкретний розмір гонорару успіху мав погоджуватися сторонами в акті, проте в поданому акті його не визначено, що унеможливлює перевірку співмірності цієї частини витрат.

Представник Кегичівської селищної ради вважає, що заявлені 150 000,00 грн є неспівмірними зі складністю справи, обсягом наданих послуг та її тривалістю. На його думку, спір стосувався однієї немайнової вимоги про визнання права суборенди за п`ятьма однотипними договорами, а фактичний розгляд тривав близько трьох місяців. Представник Кегичівської селищної ради також зазначає, що обставини, докази та правова позиція в цій справі й у пов`язаній справі №922/1539/26 значною мірою збігаються, а отже, частина правничих напрацювань могла використовуватися повторно.

Окремо представник Кегичівської селищної ради заперечує проти відшкодування витрат на підготовку заяви про забезпечення позову та апеляційної скарги, оскільки відповідні вимоги були задоволені лише частково, а витрати на правничу допомогу в апеляційній інстанції в тому провадженні не заявлялися.

Також представник Кегичівської селищної ради вважає, що витрати на підготовку клопотання про залучення ТОВ «АЛГЕРІ» співвідповідачем виникли внаслідок помилки самого позивача у визначенні складу відповідачів, а клопотання про долучення доказів мало технічний характер. Відповідь на відзив, на думку представника Кегичівської селищної ради, переважно відтворює доводи позовної заяви

Крім того, представник Кегичівської селищної ради посилається на те, що в позовній заяві позивач визначив попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на правничу допомогу в розмірі 50 000,00 грн, тоді як у заяві про ухвалення додаткового рішення просить стягнути 150 000,00 грн, тобто втричі більше. На думку представгника відповідача-1, збільшення суми не обґрунтовано зміною предмета позову, появою нових вимог чи непередбачуваними процесуальними діями відповідача-1.

Ще однією підставою для відмови представник Кегичівської селищної ради називає незаявлення до закінчення судових дебатів про намір подати докази судових витрат після ухвалення рішення. Він стверджує, що позовна заява містила лише попередній розрахунок витрат, але не відповідну заяву в розумінні частини 8 статті 129 ГПК України. На підтвердження цієї позиції представник Кегичівської селищної ради посилається на ухвалу Верховного Суду від 21.09.2026 у справі №904/6735/20 (904/2251/23), якою, за його твердженням, тому самому позивачу відмовлено в задоволенні аналогічної заяви з тієї самої підстави.

Представник Кегичівської селищної ради також звертає увагу на різні дати договору про надання правничої допомоги, зазначені в документах позивача в різних справах, та на обставини подання представником позивача документа, оформленого як платіжна інструкція, у межах касаційного оскарження ухвали про відмову в забезпеченні позову. За доводами представника Кегичівської селищної ради, дані сервісу перевірки квитанцій не відповідали відомостям у поданому документі, а після заперечень Кегичівської селищної ради представник позивача 06.10.2026 відкликав посилання на цей документ. Представник Кегичівської селищної ради просить урахувати ці обставини під час розподілу судових витрат з огляду на положення статей 129 ГПК України щодо процесуальної поведінки сторін і можливості покладення витрат на сторону, яка зловживала процесуальними правами.

З урахуванням наведеного Кегичівська селищна рада просить відмовити в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення через недотримання вимог частини 8 статті 129 ГПК України, а у разі розгляду заяви по суті - не допускати солідарного стягнення витрат, відмовити у відшкодуванні витрат на гонорар успіху та окремі процесуальні дії, зменшити суму витрат, що підлягає стягненню з Кегичівської селищної ради, до 1 000,00 грн і розподілити витрати між відповідачами у частках.

В свою чергу представник ТОВ «СЛОБОЖАНСЬКЕ-АГРО» у відповіді на заперечення представника Кегичівської селищної ради зазначає, що заява про ухвалення додаткового рішення від 05.10.2026 подана з дотриманням вимог частини 8 статті 129 ГПК України, оскільки в судовому засіданні 30.09.2026 до закінчення судових дебатів представник позивача заявив про подання доказів розміру витрат на професійну правничу допомогу протягом п`яти днів після ухвалення рішення. Ця заява зафіксована технічним записом судового засідання.

Представник позивача уточнює, що не підтримує вимогу про солідарне стягнення витрат з обох відповідачів та просить стягнути 150 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу з Кегичівської селищної ради, оскільки саме Кегичівська селищна рада заперечувала проти позову, тоді як ТОВ «АЛГЕРІ» визнало позов у повному обсязі. Представник позивача визнає неточність твердження про заперечення обох відповідачів проти позову, однак вважає, що це не впливає на обґрунтованість вимоги про відшкодування витрат.

Щодо умов договору про надання правничої допомоги представник позивача зазначає, що суд вправі оцінювати співмірність витрат, але не повинен підміняти погоджену сторонами ціну договору власним розрахунком. При цьому, на думку представника позивача, Кегичівська селищна рада не довела неспівмірності витрат, не навела розрахунку, ринкових даних щодо вартості аналогічних послуг або середніх ставок у регіоні, а сума 1 000,00 грн не має обґрунтування.

Стосовно гонорару успіху представник позивача вказує, що актом від 05.10.2026 сторони погодили єдину фіксовану вартість правничої допомоги в розмірі 150 000,00 грн, яка охоплює весь перелічений обсяг робіт. Окремої суми гонорару успіху понад цю вартість позивач не сплачує та до відшкодування не заявляє.

Розрахунок Кегичівської селищної ради щодо нібито включених до заявленої суми 57 000,00 грн гонорару успіху представник позивача вважає гіпотетичним, оскільки він ґрунтується на розцінках з акта в іншій справі. Представник позивача також зазначає, що відповідно до частини 2 статті 126 ГПК України відшкодуванню підлягають витрати, які сплачені або підлягають сплаті, тому фактична оплата на момент подання заяви не є обов`язковою умовою. Строк оплати за договором становить 30 робочих днів із дня підписання акта, а погоджена вартість є безумовним грошовим зобов`язанням замовника.

Щодо детального опису робіт представник позивача вказує, що акт від 05.10.2026 містить перелік із восьми позицій, кожна з яких ідентифікує конкретну виконану роботу, а закон не вимагає зазначення вартості кожної окремої позиції за фіксованого гонорару. На підтвердження цього представник позивача зазначає, що Кегичівська селищна рада самостійно співвіднесла позиції акта з конкретними документами та судовими засіданнями.

Стосовно перевищення попереднього розрахунку витрат у розмірі 50 000,00 грн представник позивача пояснює збільшення до 150 000,00 грн обставинами, які не могли бути передбачені на час подання позову, а саме: окремим провадженням щодо забезпечення позову в двох судових інстанціях, необхідністю залучення ТОВ «АЛГЕРІ» як співвідповідача, зупиненням провадження з 26.08.2026 до завершення розгляду пов`язаної справи Верховним Судом та участю представника в судових засіданнях.

Щодо різних дат договорів, зазначених у документах позивача в інших справах, представник позивача посилається на ордер серії АЕ №1501416 від 06.05.2026, поданий разом із позовною заявою, у якому зазначено договір про надання правничої допомоги від 26.01.2026. На його думку, це спростовує твердження Кегичівської селищної ради про неможливість встановити договір, на підставі якого надавалася правнича допомога в цій справі.

Представник позивача вважає заявлений розмір витрат співмірним зі складністю справи, обсягом виконаних робіт, тривалістю розгляду з 18.05.2026 по 30.09.2026 та значенням справи для можливості продовження господарської діяльності на земельних ділянках. Також він зазначає, що апеляційний суд частково задовольнив заяву про забезпечення позову та апеляційну скаргу, а питання розподілу витрат за цим інцидентом відніс на розгляд суду першої інстанції.

Щодо доводів Кегичівської селищної ради про поведінку позивача під час касаційного оскарження ухвали про відмову в забезпеченні позову представник позивача зазначає, що відповідні обставини перебувають на оцінці Верховного Суду, а в межах розгляду справи №922/1542/26 судом першої інстанції фактів зловживання процесуальними правами не встановлено.

Крім того, представник позивача звертає увагу на дублювання частин тексту заперечень Кегичівської селищної ради, повторення прохальної частини, порушення структури документа та відсутність конкретизації окремих посилань на судову практику. У зв`язку із цим він просить суд перевірити наведені Кегичівською селищною радою правові позиції безпосередньо за текстами відповідних судових рішень.

З огляду на викладене представник позивача просить відхилити заперечення Кегичівської селищної ради від 07.10.2026 та клопотання про зменшення витрат, ухвалити додаткове рішення про стягнення з Кегичівської селищної ради на користь ТОВ «СЛОБОЖАНСЬКЕ-АГРО» 150 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу та дослідити технічний запис судового засідання від 30.09.2026 щодо заяви про подання доказів витрат після ухвалення рішення.

Суд зазначає, що солідарне стягнення витрат на професійну правничу допомогу з відповідачів не передбачено нормами Господарського процесуального кодексу України. За таких обставин відсутні правові підстави для солідарного стягнення зазначених витрат із Кегичівської селищної ради та ТОВ «АЛГЕРІ».

Разом з цим, оцінюючи доводи представника відповідача, викладені у запереченні на заяву про ухвалення додаткового рішення, суд зазначає наступне.

Гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру, погодинної оплати. Ці форми відрізняються порядком обчислення при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту; і навпаки підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин, помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката залежно від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого в самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Щодо послуги з правового аналізу документів і доказів, формування правової позиції, підготовки та подання позовної заяви суд зазначає, що зазначена послуга безпосередньо пов`язана з реалізацією позивачем права на судовий захист та є необхідною для звернення до суду з відповідними вимогами. Предметом спору було визнання за ТОВ «СЛОБОЖАНСЬКЕ-АГРО» права суборенди на земельні ділянки, утворені внаслідок поділу п`яти земельних ділянок, на умовах відповідних договорів суборенди. Підготовка позовної заяви передбачала, зокрема, виклад обставин укладення договорів суборенди, визначення правового режиму земельних ділянок після їх поділу, формулювання позовних вимог щодо кожної утвореної земельної ділянки та обґрунтування підстав для судового захисту права позивача.

З огляду на кількість договорів суборенди та земельних ділянок, щодо яких заявлено вимоги, підготовка позовної заяви потребувала аналізу відповідних документів і формування правової позиції. При цьому об`єднання вимог в одній позовній заяві давало змогу викласти спільні правові аргументи щодо однотипних правовідносин без необхідності їх повторного обґрунтування в окремих позовах.

Отже, зазначена послуга безпосередньо стосується предмета спору, є необхідною для розгляду справи, а її надання підтверджується актом приймання-передачі послуг та матеріалами справи. Доводи представника Кегичівської селищної ради про подібність правових питань у пов`язаній справі самі по собі не спростовують необхідності підготовки позовної заяви в цій справі.

Щодо послуги з підготовки та подання заяви про забезпечення позову суд зазначає, що підготовка заяви про забезпечення позову є процесуальною дією, спрямованою на забезпечення ефективного захисту прав та інтересів позивача на час розгляду справи. Необхідність такої послуги оцінюється з урахуванням змісту заявлених вимог, обставин, якими позивач обґрунтовував потребу в забезпеченні позову, та процесуальних документів, підготовлених адвокатом. Той факт, що заява про забезпечення позову не була задоволена в повному обсязі, сам по собі не свідчить про відсутність необхідності у відповідній правничій допомозі.

Водночас під час розподілу витрат суд враховує результат розгляду відповідної заяви та те, що процесуальна дія здійснювалася з метою захисту інтересів позивача у зв`язку з предметом спору.

За таких обставин суд вважає витрати на підготовку та подання заяви про забезпечення позову пов`язаними з розглядом справи та такими, що можуть бути відшкодовані в межах встановленого судом розумного розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Щодо послуги з підготовки та подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції про відмову в забезпеченні позову суд зазначає, що витрати на професійну правничу допомогу, пов`язані з підготовкою та поданням такої апеляційної скарги, підлягають розподілу Східним апеляційним господарським судом у межах відповідного апеляційного провадження, а не судом першої інстанції під час вирішення питання про розподіл судових витрат за результатами розгляду позову.

З огляду на викладене суд доходить висновку про відсутність підстав для включення вартості послуги з підготовки та подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції про відмову в забезпеченні позову до Східного апеляційного господарського суду до суми витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу в межах цієї заяви. У цій частині заява задоволенню не підлягає.

Щодо послуги з підготовки та подання відповіді на відзив Кегичівської селищної ради, суд зазначає, що відповідь на відзив є процесуальним документом, призначеним для викладення позиції позивача щодо заперечень відповідача, уточнення правових аргументів та надання пояснень стосовно обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

Наявність у відповіді на відзив окремих аргументів, які вже викладалися в позовній заяві, сама по собі не свідчить про відсутність самостійної роботи адвоката. Водночас обсяг такої роботи суд оцінює з урахуванням змісту відзиву та того, чи вимагали наведені відповідачем заперечення додаткового правового аналізу й аргументованої відповіді.

У цій справі Кегичівська селищна рада заперечувала проти задоволення позову. Отже, підготовка відповіді на відзив була спрямована на спростування доводів відповідача та підтримання заявлених позовних вимог. Така послуга безпосередньо пов`язана з розглядом справи та підлягає врахуванню під час визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Щодо послуги з підготовки та подання клопотання про залучення ТОВ «АЛГЕРІ» як співвідповідача суд зазначає, що необхідність залучення ТОВ «АЛГЕРІ» як співвідповідача виникла у зв`язку з тим, що позивач під час первісного звернення до суду самостійно не визначив належний склад відповідачів у справі. Отже, витрати на підготовку та подання відповідного клопотання зумовлені необхідністю усунення недоліків первісного визначення позивачем складу учасників справи, а не обставинами, спричиненими діями Кегичівської селищної ради. За таких обставин суд дійшов висновку, що витрати на підготовку та подання клопотання про залучення ТОВ «АЛГЕРІ» як співвідповідача не підлягають покладенню на відповідача - Кегичівську селищну раду.

Щодо послуги з підготовки та подання клопотання про долучення доказів суд зазначає, що підготовка та подання клопотання про долучення доказів є процесуальною дією, спрямованою на формування доказової бази у справі та забезпечення можливості суду дослідити матеріали, на які посилається сторона на обґрунтування своїх вимог. Той факт, що відповідне клопотання за своїм змістом могло мати технічний характер, не є достатньою підставою для повного виключення витрат на його підготовку. Для оцінки співмірності суд враховує характер поданих доказів, їх значення для вирішення спору та фактичний обсяг роботи адвоката.

Водночас підготовка такого клопотання зазвичай не потребує такого самого обсягу правового аналізу, як підготовка позовної заяви чи відповіді на відзив. Ця обставина має значення для оцінки загального розміру фіксованого гонорару, але не зумовлює автоматичної відмови у відшкодуванні витрат на відповідну послугу. Отже, суд ураховує цю послугу як пов`язану з розглядом справи, оцінюючи її обсяг та складність у сукупності з іншими виконаними адвокатом роботами.

Щодо послуги з представництва інтересів позивача в судових засіданнях Господарського суду Харківської області суд зазначає, що представництво інтересів позивача в судових засіданнях є складовою професійної правничої допомоги, безпосередньо пов`язаною з розглядом справи судом першої інстанції.

Під час оцінки співмірності витрат на цю послугу суд враховує тривалість розгляду справи, необхідність участі представника позивача в судових засіданнях, характер процесуальних питань, що вирішувалися, та значення справи для позивача.

З матеріалів справи вбачається, що розгляд спору вимагав здійснення процесуальних дій у суді першої інстанції, а представник позивача забезпечував представництво його інтересів. При цьому відсутність у акті окремої вартості кожного судового засідання сама по собі не спростовує погодженого сторонами фіксованого гонорару, оскільки відповідно до умов договору його розмір не залежить від кількості витрачених адвокатом годин або окремих процесуальних дій.

За таких обставин витрати на представництво інтересів позивача в судових засіданнях є пов`язаними з розглядом справи та підлягають урахуванню при визначенні суми компенсації.

Щодо гонорару успіху суд враховує, що актом приймання-передачі послуг від 05.10.2026 сторони погодили загальну фіксовану вартість правничої допомоги у справі в розмірі 150 000,00 грн, а серед складових наданих послуг зазначили гонорар успіху у зв`язку з ухваленням рішення, яким позов задоволено.

Представник позивача пояснив, що окремої суми гонорару успіху понад зазначену фіксовану вартість не заявляє. Отже, суд оцінює не окрему додаткову суму такого гонорару, а загальний розмір витрат, погоджений сторонами.

Саме по собі погодження гонорару успіху не є безумовною підставою для покладення його на іншу сторону. Водночас під час розподілу судових витрат суд має оцінити умови відповідної домовленості, зв`язок такого платежу з результатом розгляду справи та співмірність загальної суми витрат із фактично наданою правничою допомогою.

У цій справі позов задоволено повністю, а отже, визначений сторонами результат, з яким пов`язано гонорар успіху, настав.

При цьому суд не ототожнює сам факт настання такого результату з обов`язком іншої сторони компенсувати будь-яку погоджену суму. Питання про розмір компенсації вирішується з урахуванням усіх послуг, включених до акта, та критеріїв розумності й співмірності.

Водночас суд відхиляє доводи представника Кегичівської селищної ради про те, що заявлений розмір витрат є неспівмірним лише з огляду на немайновий характер спору, оскільки значення справи для сторони не обмежується ціною позову. У цій справі предмет спору стосується права суборенди земельних ділянок сільськогосподарського призначення, використання яких має значення для здійснення господарської діяльності позивача.

Водночас суд бере до уваги, що заявлені вимоги стосувалися п`яти однотипних договорів суборенди та земельних ділянок, утворених унаслідок поділу первісних земельних ділянок. Це зумовлювало необхідність аналізу декількох договорів і відомостей про відповідні земельні ділянки, однак водночас давало можливість використовувати спільні правові аргументи при обґрунтуванні заявлених вимог.

Доводи відповідача про подібність обставин і правової позиції у справі №922/1539/26 враховуються судом як один із чинників оцінки фактичного обсягу роботи адвоката. Проте сам факт розгляду подібного спору не доводить, що правнича допомога в цій справі не вимагала самостійної роботи, та не є достатньою підставою для довільного зменшення погодженого гонорару.

Також суд враховує, що попередній розрахунок витрат, наведений у позовній заяві, не обмежує сторону в доведенні фактичного розміру витрат, які підлягають розподілу за результатами розгляду справи. Тому перевищення заявленої до відшкодування суми над попереднім розрахунком саме по собі не є підставою для відмови в компенсації. Визначальним є підтвердження фактичного обсягу наданих послуг і їх співмірності з обставинами справи.

Суд не бере до уваги як самостійну підставу для зменшення витрат доводи про можливе зловживання процесуальними правами під час касаційного оскарження ухвали про відмову в забезпеченні позову, оскільки наведені обставини не є тотожними питанню про обсяг і вартість правничої допомоги, наданої в межах розгляду позову, а факт зловживання процесуальними правами в цій справі судом не встановлено.

Разом з цим суд зазначає, що у цій справі представником позивача до закінчення судових дебатів було заявлено про подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення рішення суду. Зазначена обставина підтверджується технічним записом судового засідання від 30.09.2026.

Отже, передбачена частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України умова щодо попереднього повідомлення суду про намір подати докази витрат після ухвалення рішення дотримана. Акт приймання-передачі послуг датований 05.10.2026, а заява про ухвалення додаткового рішення надійшла до суду 06.10.2026, тобто в межах установленого законом п`ятиденного строку.

За таких обставин доводи представника Кегичівської селищної ради про необхідність залишення заяви без розгляду з підстав недотримання частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України суд відхиляє.

Велика Палата Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21 зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи, чи були вони фактично понесені, та оцінювати їх необхідність.

Положення статті 126 Господарського процесуального кодексу України допускають компенсацію як уже сплачених витрат, так і тих, які сторона має сплатити відповідно до договору.

Фактично заявлена позивачем до відшкодування сума визначена сторонами п.4.2., п.4.3. договору про надання правової допомоги як єдина неподільна винагорода.

При цьому, суд враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21, згідно якої подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.

Отже, відсутність окремого визначення вартості кожної послуги сама по собі не є підставою для відмови у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу. Водночас установлення єдиної фіксованої винагороди не звільняє суд від обов`язку оцінити кожну із заявлених послуг на предмет її зв`язку з розглядом справи, необхідності, обсягу виконаної роботи та співмірності заявленої до відшкодування суми критеріям, передбаченим статтею 126 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на те, що вартість окремих послуг сторонами не визначена, суд не має можливості арифметично виокремити із загальної суми винагороди вартість послуг, витрати на які не підлягають відшкодуванню. Тому розмір витрат, що підлягають розподілу, має бути визначений судом з урахуванням оцінки всіх заявлених послуг у їх сукупності, за винятком тих послуг, які суд визнав такими, що не підлягають покладенню на відповідача.

Водночас, при вирішенні питання про розподіл витрат позивача на правничу допомогу суд враховує, що Кегичівська селищна рада заперечувала проти задоволення позову, тоді як ТОВ «АЛГЕРІ» позовні вимоги визнало в повному обсязі. Отже, процесуальна позиція відповідачів у справі була різною.

Суд також враховує, що необхідність вчинення представника позивача низки процесуальних дій, зокрема підготовки та подання процесуальних заяв і пояснень, була зумовлена запереченнями Кегичівської селищної ради проти задоволення позову та необхідністю реагування на викладені нею доводи. За таких обставин відповідні послуги адвоката були безпосередньо пов`язані з розглядом справи та спрямовані на обґрунтування позовних вимог і спростування заперечень відповідача-1, що підлягає врахуванню судом під час оцінки обґрунтованості та співмірності витрат на професійну правничу допомогу.

З огляду на те, що позов задоволено в повному обсязі, а саме Кегичівська селищна рада заперечувала проти заявлених вимог, суд дійшов висновку про покладення на неї витрат позивача на професійну правничу допомогу, які підлягають відшкодуванню за результатами розгляду справи.

Водночас підстави для покладення таких витрат на ТОВ «АЛГЕРІ», яке визнало позов у повному обсязі, відсутні. При цьому витрати, пов`язані з підготовкою та поданням клопотання про залучення ТОВ «АЛГЕРІ» як співвідповідача, не покладаються на Кегичівську селищну раду, оскільки, як уже було зазначено судом, необхідність вчинення цієї процесуальної дії була зумовлена первісним невизначенням позивачем належного складу відповідачів.

Щодо інших аргументів учасників справи, суд зазначає, що вони були досліджені судом, однак не наводяться у цьому додатковому рішенні, оскільки не покладаються судом в його основу і не впливають на результат вирішення питання про розподіл витрат позивача на правничу допомогу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною у залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», рішення від 10.02.2010).

З урахуванням наведеного, беручи до уваги обсяг фактично наданих послуг, їх необхідність для розгляду справи, характер спору та процесуальну поведінку відповідачів, суд вважає обґрунтованим і співмірним відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в сумі 100 000,00 грн.

З огляду на зазначене, заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення підлягає частковому задоволенню в частині стягнення з Кегичівської селищної ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СЛОБОЖАНСЬКЕ-АГРО» 100 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, а в іншій частині заявлених вимог слід відмовити.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 237, 238, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву (вх.№24527 від 06.10.2026) представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанське-Агро" адвоката Лисенка Станіслава Юрійовича про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Стягнути з Кегичівської селищної ради (64003, Харківська обл., Берестинський р-н, сел. Кегичівка, вул. Волошина, 33; код ЄДРПОУ: 04396963) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СЛОБОЖАНСЬКЕ-АГРО» (64020, Харківська обл., Берестинський р-н, с. Слобожанське, вул. Соборна, 20/1; код ЄДРПОУ: 41662195) витрати на професійну правничу допомогу у сумі 100 000 (сто тисяч) грн 00 коп.

Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне додаткове рішення складено 15.10.2026.

Суддя Т.О. Пономаренко