Ухвала суду № 140655703, 06.10.2026, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 4-с/754/114/26

Справа № 2-1899/12

У Х В А Л А

Іменем України

06 жовтня 2026 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:

Головуючого - судді Галась І.А.,

при секретарі - Кирилова А.

за відсутності сторін

розглянувши матеріали скарги ОСОБА_1 на бездіяльність приватного виконавця у виконавчому провадженні НОМЕР_8 щодо неповернення виконавчого документа,

В С Т А Н О В И В:

У вересня 2026 року діючи через представника Гончаренко П.В. , ОСОБА_1 звернулась до Деснянського районного суду м. Києва зі скаргою, в якій просила: визнати неправомірною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міств Києва Фесик Марії Олексіївни у виконавчому провадженні НОМЕР_8, яка полягає у нескладенні акта про наявність обставин, передбачених пунктом 2 частини першої статті 37 Закону України про виконавче провадження», та невинесенні постанови про повернення стягувачу виконавчого листа №2-1899, виданого Деснянським районним судом м. Києва 05.02.2012. Зобов`язати приватного виконавця виконавчого окрур міста Києва Фесик Марію Олексіївну скласти акт про наявність обставин, передбачених пунктом 2 частини першої статті 37 ЗУ « Про виконавче провадження». Зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Фесик Марію Олексіївну усунути порушення у виконавчому провадженні НОМЕР_8 шляхом винесення постанови про повернення стягувачу виконавчого листа №2-1899, виданого Деснянським районним судом м. Києва 05.02.2012 на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України про виконавче провадження»,та направити копію постанови представнику боржниці на електронну адресу.

Скаржник обґрунтовуючи свої вимоги зазначила, що 21.11.2007 за ОСОБА_1 зареєстровано автомобіль марки ВАЗ 11183, 2007 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 .

22.11.2007 між ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір «Автопакет» №205/П/66/2007-840.

За умовами кредитного договору банк надав ОСОБА_3 кредит у розмірі 8808,00 доларів США зі строком повернення до 22.11.2012 та сплатою 12,15% річних.

У зв`язку з неналежним виконанням кредитного догоовру ПАТ КБ «Надра» звернулося до Деснняського районного суду міста Києва з позовом про стягнення заборгованості.

Станом на 10.11.2011 банк визначив заборгованість за кредитним договором у розмірі 11805,71 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України становило 94217,83 грн.

20.03.2012 Деснянський районний суд міста Києва ухвалив рішення у справі №2-1899/12, яким позов ПАТ КБ « Надра» задовольнив та стягнув зі ОСОБА_1 : заборгованість за кредитним договором у розмірі 94217,83 грн.; судові витрати у розмірі 942,18 грн.

Загальний розмір стягнення, визначений судовим рішенням, становить 95160,01 грн.

31.03.2012 рішення Деснянського районного суду міста Києва набрало законної сили.

05.06.2012 Деснянський районний суд міста Києва видав виконавчий лист №2-1899 про стягнення зі ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Надра» 95160,01 грн.

11.03.2013 Деснняський районний відділ державної виконавчої служби відкрив виконавче провадження НОМЕР_9 з примусового виконання виконавчого листа №2-1899 від 05.06.2012.

26.06.2015 державний виконавець виніс постанову про аовернення виконавчого документа ПАТ КБ «Надра» на підставі пункту 2 чатини першої статті 47 Закону України « Про виконавче провадження» у редакції, чинній на той час.

Підставою для повернення виконавчого документа стала відсутність у боржниці коштів та іншого майна, на яке можливо звернути стягнення, а також безрезультатність проведених державним виконавцем заходів щодо розшуку такого майна.

18.02.2016 Деснянський районний відділ державної виконавчої служби повторно прийняв виконавчий лист №2-1899 від 05.06.2012 до виконання та відкрив виконавче провадження НОМЕР_10.

26.01.2020 у зв`язку з реорганізацією органів державної виконавчої служби виконавче провадження було передано іншому державному виконавцю.

27.01.2020 виконавче провадження НОМЕР_10 прийняв до виконання Деснянський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

22.09.2020 Деснняський районний суд міста Києва постановив ухвалу у справі №2-1899/12якою замінив первісного стягувача ПАТ КБ «Надра» його правонаступником, ТОВ «ФК «Інвест Хаус», код ЄДРПОУ 41661563.

29.06.2021 державний виконавець виніс постанову про повернення виконавчого листа ТОВ «Інвест Хаус» на підставі пункту 2 частини першої статті 37 ЗУ «Про виконавче провадження».

У постанові від 29.06.2021 державний виконавець встановив, що у боржниці відсутні кошти, доходи та майно, на які можливо звернути стягнення, а проведені заходи щодо розшуку майна не дали результату.

27.10.2021 за заявою ТОВ «ФК « Інвест Хаус» приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Фесик Марія Олексіївна втретє прийняла виконавчий лист №2-1899 від 05.06.2012 до виконання та відкрила виконавче провадження НОМЕР_8.

Упродовж 2021-2022 років приватний виконавець неодноразово направляла запити до Міністерства внутрішніх справ України, податкових органів, Пенсійного фонду України та банківських установ.

За результатами цих запитів приватний виконавець не виявила банківських коштів, доходів від підприємницької чи трудової діяльності, іншого нерухомого або ліквідованого майна боржниці.

За боржницею зареєстровані 5/32 частки квартири та автомобіль, однак з причин, наведених у розділі ІІ-1 цієї скарги, на ці об`єкти неможливо звернути стягнення.

26.07.2026 представник подав в інтересах боржниці заяву про повернення виконавчого листа у виконавчому провадження НОМЕР_8,у якій, серед іншого, обгрунтував наявність підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 37 ЗУ « Про виконавче провадження». Приватний виконавець отримала заяву 03.08.2026 та зареєструвала її за вих. № 1289.

10.08.2026 він отримав відповідь від приватного виконавця від 04.08.2026 №8410. У поверненні виконавчого листа за пунтом 2 частини першоїстатті 37 Закону відмовлено через реєстрацію за боржницею 5/32 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 , та автомобіля ВАЗ 11183, який перебуває у розшуку.

21.08.2026 він також подав повторну заяву щодо пункту 2 частини першої статті 37 Закону та пояснив, чому зазначені у відповіді частка у квартирі й автомобіль не є майном, на яке можливо звернути стягнення.

Станом на 05.09.2026 відповіді на повторну заяву від 21.08.2026 не отримано. Акт про наявність обставин, передбачених пунктом 2 частини першої статті 37 Закону, не складено, постанову про повернення виконавчого документа не винесено, виконавчий лист стягувачу не повернуто.

Як убачається із наведених вище фактичних обставин, з 2013 року один і той самий виконавчий лист послідовно перебував на виконанні у трьох виконавчих провадженнях: НОМЕР_9, НОМЕР_10 та НОМЕР_8.

Два попередні виконавчі провадження завершилися поверненням виконавчого документа стягувачу у зв`язку з відсутністю у боржниці майна та безрезультатністю заходів щодо його розшуку.

У чинному виконавчому провадженні НОМЕР_8 приватний виконавець також не втсановила коштів, доходів або іншого майна, на які можливо звернути стягнення. Частка у квартирі є єдиним житлом боржниці (на яке також не може бути звернуто стягнення), а місцезнаходження автомобіля після його затримання органами ДАІ 11.05.2013 не встановлено.

Таким чином, виконавчий лист перебуває на примусовому виконанні з перервами понад тринадцять років, а проведені державним та приватним виконавцями заходи не привели до виявлення майна, достатнього для виконання судового рішення.

На його переконання, виконавчий лист у виконавчому провадженні НОМЕР_8 підлягає поверненню стягувачеві на підставі п.2 ч.1 ст.37 ЗУ « Про виконавче провадження».

Відсутність у ОСОБА_1 майна, на яке можливо звернути стягнення, підтверджується: 1) тривалістю та результатами трьох виконавчих проваджень; 2) отриманими виконавцем відомостями; 3) фактичною відсутністю єдиного транспортного засобу, який формально продовжує обліковуватися за боржницею; 4) та неможливістю звернення стягнення на частку квартири.

Сам по собі тривалий строк перебування виконавчого документа на виконанні не є окремою підставою для його повернення. Водночас цей строк має істотне доказове значення у сукупності з результатами проведених виконавчих дій.

Виконавчий лист № 2-1899 від 05.06.2012 уперше прийнято до примусового виконання 11.03.2013 у виконавчому провадженні № НОМЕР_11.

Після вжиття заходів щодо розшуку майна державний виконавець установив відсутність у ОСОБА_1 коштів, доходів, земельних ділянок, нерухомого майна та іншого майна, на яке можливо звернути стягнення.

Зазначені обставини підтверджуються листом Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві від 20.07.2026 № 101/143, у якому зазначено, що (копія додається): інформація про місце роботи та відкриті рахунки боржниці була відсутня; земельні ділянки за боржницею не обліковувалися; звернути стягнення на нерухоме майно не було можливим; вжиті державним виконавцем заходи не дали змоги стягнути присуджені кошти.

26.06.2015 державний виконавець повернув виконавчий документ стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» у редакції, чинній на той час.

Зміст пункту 2 частини першої статті 47 попередньої редакції Закону відповідає змісту чинного пункту 2 частини першої статті 37 Закону: виконавчий документ повертався стягувачу в разі відсутності у боржника майна та безрезультатності заходів щодо його розшуку.

У лютому 2016 року виконавчий документ повторно прийнято до виконання у виконавчому провадженні № НОМЕР_10.

У межах другого виконавчого провадження державний виконавець повторно перевіряв майновий стан боржниці, накладав арешти на кошти, направляв постанови до банківських установ, перевіряв джерела доходів та здійснював розшук транспортного засобу.

Відповідно до листа Деснянського відділу державної виконавчої служби від 20.07.2026 № 101/143 вжитими заходами стягнути кошти не вдалося, відомості про джерела доходів боржниці були відсутні, а доступні для стягнення кошти та інше майно не виявлено.

29.06.2021 державний виконавець удруге повернув той самий виконавчий лист стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Отже, до відкриття чинного виконавчого провадження два окремі періоди примусового виконання завершилися однаково: державні виконавці встановили відсутність у боржниці майна, на яке можливо звернути стягнення, та безрезультатність проведених заходів щодо його розшуку.

27.10.2021 приватний виконавець Фесик Марія Олексіївна втретє прийняла той самий виконавчий лист до виконання та відкрила виконавче провадження № НОМЕР_8.

Станом на день подання цієї скарги з початку першого виконавчого провадження минуло понад тринадцять років, а чинне виконавче провадження триває понад чотири роки та дев`ять місяців.

За весь зазначений період жоден із державних або приватний виконавець не виявив у ОСОБА_1 нерухомого майна, земельних ділянок, корпоративних прав, цінних паперів, доходів від підприємницької чи трудової діяльності або іншого майна, достатнього для виконання рішення суду.

Дві попередні постанови про повернення виконавчого документа не створюють преюдиційного висновку щодо майнового стану боржниці на майбутнє. Водночас вони є належними письмовими доказами того, що відсутність майна була встановлена не одноразово, а за результатами двох окремих виконавчих проваджень.

Тривалість примусового виконання у поєднанні з однаковими результатами трьох виконавчих проваджень свідчить про стійку та тривалу відсутність у боржниці майна, на яке можливо звернути стягнення.

Висновки про відсутність у боржниці майна, на яке можна звернути стягнення, зроблені у двох попередніх виконавчих провадженнях, підтверджуються матеріалами чинного виконавчого провадження № НОМЕР_8.

27.10.2021 приватний виконавець отримала:

відповідь Державної фіскальної служби України на запит № 120234746, згідно з якою ОСОБА_1 не перебувала на обліку як фізична особа - підприємець, а перелік відкритих нею підприємницьких рахунків був відсутній (копія додається); відповідь Державної фіскальної служби України на запит № 120234745, згідно з якою єдиним зазначеним податковим агентом була установа з кодом 22886300, а дохід мав ознаку 128; відповідь Міністерства внутрішніх справ України на запит № 120234744, відповідно до якої на той час відомості про зареєстровані за боржницею транспортні засоби були відсутні. Листом Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у місті Києві від 18.11.2021 № 31/26-11601 надано облікову картку автомобіля ВАЗ 11183, 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 .

24.11.2021 отримано відповідь Міністерства внутрішніх справ України на запит № 123848312, якою підтверджено реєстраційні відомості про зазначений автомобіль. Інших транспортних засобів за боржницею не виявлено.

У грудні 2021 року приватний виконавець отримала: відповідь Державної фіскальної служби України на запит № 124799854 від 03.12.2021 щодо того самого джерела доходу з ознакою 128; відповідь Міністерства внутрішніх справ України на запит № 124799916, отриману 04.12.2021, щодо реєстрації того самого автомобіля; відповідь Державної фіскальної служби України на запит № 124799884, отриману 04.12.2021, про відсутність обліку боржниці як фізичної особи - підприємця та відсутність підприємницьких рахунків; відповідь Державної фіскальної служби України на запит № 126951967 від 19.12.2021 щодо того самого джерела доходу з ознакою 128; відповідь Державної фіскальної служби України на запит № 126951995, отриману 20.12.2021, про відсутність обліку боржниці як фізичної особи - підприємця; відповідь Міністерства внутрішніх справ України на запит № 126952020, отриману 23.12.2021, щодо того самого автомобіля.

У січні 2022 року отримано: відповідь Державної фіскальної служби України на запит № 128628449 від 05.01.2022 про відсутність обліку боржниці як фізичної особи - підприємця; відповідь Державної фіскальної служби України на запит № 128628421 від 07.01.2022 щодо того самого джерела доходу з ознакою 128; відповідь Міністерства внутрішніх справ України на запит № 128628480 від 15.01.2022 щодо того самого автомобіля; відповідь Державної фіскальної служби України на запит № 130820860 від 21.01.2022 про відсутність обліку боржниці як фізичної особи - підприємця; відповідь Державної фіскальної служби України на запит № 130820834 від 21.01.2022 щодо того самого джерела доходу з ознакою 128; відповідь Міністерства внутрішніх справ України на запит № 130820882 від 28.01.2022 щодо того самого автомобіля.

У лютому 2022 року отримано: відповідь Державної фіскальної служби України на запит № 133525853 від 03.02.2022 про відсутність обліку боржниці як фізичної особи - підприємця; відповідь Державної фіскальної служби України на запит № 133525828 від 03.02.2022 щодо того самого джерела доходу з ознакою 128; відповідь Міністерства внутрішніх справ України на запит № 133525880 від 10.02.2022 щодо того самого автомобіля; відповідь Державної фіскальної служби України на запит № 136379276 від 18.02.2022 про відсутність обліку боржниці як фізичної особи - підприємця; відповідь Державної фіскальної служби України на запит № 136379240 від 18.02.2022 щодо того самого джерела доходу з ознакою 128.

03.04.2022 отримано відповідь Міністерства внутрішніх справ України на запит № 136379311, яка знову містила лише відомості про реєстрацію автомобіля ВАЗ 11183.

У період із вересня до листопада 2022 року отримано: відповідь Державної фіскальної служби України на запит № 145399335 від 19.09.2022 щодо того самого джерела доходу з ознакою 128; відповідь Державної фіскальної служби України на запит № 145399367 від 20.09.2022 про відсутність обліку боржниці як фізичної особи - підприємця; відповідь Міністерства внутрішніх справ України на запит № 145399400 від 22.09.2022 щодо того самого автомобіля; відповіді Державної фіскальної служби України на запити № 147335911 та № 147335874 від 05.10.2022, які повторили відомості про відсутність підприємницької діяльності та наявність лише доходу з ознакою 128; відповідь Міністерства внутрішніх справ України на запит № 147335591 від 14.10.2022 щодо того самого автомобіля; відповіді Державної фіскальної служби України на запити № 149275306 та № 149275304 від 20.10.2022, які повторили попередні відомості;відповідь Міністерства внутрішніх справ України на запит № 149275308 від 06.11.2022 щодо того самого автомобіля.

Відповідями Державної податкової служби України на запити № 165290426 від 13.06.2023 та № 166645823 від 26.06.2023 установлено, що протягом другого - четвертого кварталів 2022 року та першого кварталу 2023 року ОСОБА_1 отримувала виключно соціальні виплати від Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат та Управління соціального захисту населення Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації.

Зазначені доходи мали ознаку 128 та становили: 6 300,00 грн за другий квартал 2022 року; 6 300,00 грн та 2 500,00 грн за третій квартал 2022 року; 6 300,00 грн за четвертий квартал 2022 року; 9 378,00 грн за перший квартал 2023 року.

22.12.2023 отримано відповідь Пенсійного фонду України на запит № 185788722, згідно з якою особу знайдено в реєстрі застрахованих осіб, але відомості про отримання нею доходу відсутні.

08.10.2024 відповіддю Пенсійного фонду України на запит № 231505726 повторно повідомлено, що відомості про отримання ОСОБА_1 доходу відсутні.

26.11.2025 отримано: відповідь Пенсійного фонду України на запит № 302853001 про відсутність відомостей щодо отримання боржницею доходу;

відповідь Державної податкової служби України на запит № 302853045 про відсутність обліку боржниці як фізичної особи - підприємця;

відповідь Державної податкової служби України на запит № 302853025 про відсутність у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків відомостей щодо джерел та сум отриманих доходів.

03.12.2025 отримано відповіді Державної податкової служби України на запити № 303907366 та № 303907373, які також не містили відомостей про доходи або майно, на які можливо звернути стягнення.

19.05.2026 отримано відповідь Пенсійного фонду України на запит № 337804171 від 18.05.2026, згідно з якою особу знайдено в реєстрі застрахованих осіб, але відомості про отримання нею доходу відсутні.

Таким чином, відповіді, отримані протягом 2021-2026 років, не містять відомостей про: здійснення боржницею підприємницької діяльності; отримання заробітної плати, пенсії або іншого регулярного доходу, на який можливо звернути стягнення; наявність іншого транспортного засобу, крім автомобіля ВАЗ 11183;наявність нерухомого майна, земельних ділянок, корпоративних прав, цінних паперів або іншого ліквідного майна; наявність коштів, достатніх для виконання рішення суду.

Відповідно до листа приватного виконавця від 14.07.2026 № 7909 упродовж майже п`яти років чинного виконавчого провадження було стягнуто лише 7 981,49 грн, а залишок заборгованості становив 96 825,09 грн.

Отже, матеріали виконавчого провадження № НОМЕР_8 утретє підтверджують висновки, зроблені державними виконавцями у 2015 та 2021 роках: у ОСОБА_1 відсутні кошти, доходи та інше майно, на які можливо реально звернути стягнення.

Єдиним майном, яке протягом усіх виконавчих проваджень формально обліковувалося за ОСОБА_1 , є автомобіль ВАЗ 11183, 2007 року випуску, номер кузова НОМЕР_3 , державний номерний знак НОМЕР_2 .

Водночас реєстраційний запис про автомобіль не підтверджує його фактичного існування, місцезнаходження, технічного стану та можливості звернення на нього стягнення.

28.03.2013 у виконавчому провадженні № НОМЕР_11 державний виконавець виніс постанову про розшук зазначеного автомобіля.

11.05.2013 автомобіль був виявлений та затриманий працівниками ДАІ у Житомирській області, Коростишівському районі, на стаціонарному посту «Кочерів», розташованому на 87 кілометрі автомобільної дороги Київ - Чоп.

За результатами затримання складено протокол огляду та затримання транспортного засобу

20.05.2013 державний виконавець виніс постанову про арешт майна боржниці та заборону його відчуження.

29.05.2013 державний виконавець доручив Радомишльському районному відділу державної виконавчої служби провести опис та арешт автомобіля за місцем його виявлення.

01.10.2014 державний виконавець повторно доручив Радомишльському районному відділу державної виконавчої служби провести опис та арешт автомобіля і передати його на відповідальне зберігання.

Виконавче провадження № НОМЕР_11 було знищено 11.03.2019 після закінчення строку його архівного зберігання. Тому відновити за його матеріалами повний ланцюг переміщення автомобіля після затримання наразі неможливо.

Незважаючи на реєстраційний запис про автомобіль, 26.06.2015 державний виконавець повернув виконавчий документ стягувачу у зв`язку з відсутністю у боржниці майна та безрезультатністю його розшуку.

У виконавчому провадженні № НОМЕР_10 автомобіль повторно оголошувався в розшук постановами державного виконавця від 16.03.2016 та 26.09.2017.

Розшук автомобіля у другому виконавчому провадженні також не дав результату, у зв`язку із чим 29.06.2021 державний виконавець повернув виконавчий лист стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Отже, автомобіль був затриманий органами ДАІ ще 11.05.2013, після чого вибув із фактичного володіння ОСОБА_1 . Документи про його повернення боржниці відсутні, а фактичне місцезнаходження транспортного засобу протягом понад тринадцяти років не встановлено.

ОСОБА_1 не володіє автомобілем, не контролює його місцезнаходження та не має фактичної можливості передати його виконавцю.

Формальне збереження реєстраційного запису не підтверджує реальної наявності автомобіля як майнового активу, на який можливо звернути стягнення.

Реєстраційні відомості лише підтверджують особу, за якою транспортний засіб обліковується, але не підтверджують його фізичне існування, місцезнаходження, технічний стан або можливість реалізації.

Тому автомобіль ВАЗ 11183 не може розглядатися як фактично наявне у боржниці майно, яке перешкоджає поверненню виконавчого документа на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Таким чином, перша передбачена пунктом 2 частини першої статті 37 Закону обставина наявна: у ОСОБА_1 відсутні кошти, доходи або інше майно, на які можливо звернути стягнення.

Частка 5/32 у квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , є єдиним житлом ОСОБА_1 . За даними, наведеними у відповіді від 04.08.2026 № 8410, іншого нерухомого майна за боржницею не встановлено.

За цією ж адресою вона зареєстрована та проживає.

Згідно з розрахунком, наданим листом приватного виконавця від 14.07.2026 № 7909, залишок заборгованості у виконавчому провадженні становить 96 825,09 грн.

Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» мінімальну заробітну плату з 01.01.2026 встановлено у розмірі 8 647,00 грн.

Двадцять мінімальних заробітних плат становлять 172 940,00 грн.

Частина сьома статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» забороняє звернення стягнення на єдине житло боржника, якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує двадцяти розмірів мінімальної заробітної плати.

Залишок заборгованості майже удвічі менший від установленої законом межі.

Отже, на єдине житло ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № НОМЕР_8 не може бути звернено стягнення.

Відмова, викладена у відповіді від 04.08.2026 № 8410, не враховує зміст пункту 2 частини першої статті 37 Закону. Ця норма стосується майна, на яке може бути звернено стягнення, а не будь-якого зареєстрованого за боржником об`єкта.

Отже, частка у єдиному житлі, звернення стягнення на яку заборонене частиною сьомою статті 48 Закону, не спростовує відсутності у боржниці майна, доступного для виконання рішення.

Наведені обставини необхідно оцінювати в їх сукупності, оскільки кожна з них послідовно підтверджує відсутність у ОСОБА_1 майна, на яке можливо реально звернути стягнення.

Виконавчий лист № 2-1899 від 05.06.2012 перебуває на примусовому виконанні з 11.03.2013. Упродовж понад тринадцяти років його виконання здійснювали державні та приватний виконавці в межах трьох окремих виконавчих проваджень. Проте за весь цей час не було виявлено коштів, доходів або іншого майна боржниці, достатніх для фактичного виконання рішення суду.

При цьому два попередні виконавчі провадження завершилися поверненням виконавчого документа стягувачу саме у зв`язку з відсутністю у боржниці майна та безрезультатністю проведених заходів щодо його розшуку: 26.06.2015 - на підставі пункту 2 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» у редакції, чинній на той час; 29.06.2021 - на підставі пункту 2 частини першої статті 37 чинного Закону України «Про виконавче провадження».

Отже, відсутність майна двічі офіційно встановлювалася державними виконавцями за результатами двох самостійних виконавчих проваджень та стала безпосередньою підставою для повернення того самого виконавчого документа стягувачу.

Матеріали чинного виконавчого провадження № НОМЕР_8 втретє підтверджують зазначений висновок. Упродовж 2021-2026 років приватний виконавець неодноразово отримувала відомості від органів Державної податкової служби України, Пенсійного фонду України та Міністерства внутрішніх справ України. Жодна з цих відповідей не засвідчила наявності у боржниці підприємницької діяльності, заробітної плати, пенсії, регулярного доходу або іншого ліквідного майна, на яке можливо звернути стягнення.

Виявлені у 2022-2023 роках незначні соціальні виплати не були постійним джерелом доходу та не забезпечили виконання рішення. Натомість останні відповіді Пенсійного фонду України та Державної податкової служби України, отримані у 2025-2026 роках, уже не містять відомостей про доходи ОСОБА_1 .

У матеріалах виконавчого провадження також відсутні відомості про виявлення коштів або іншого майна, достатніх для погашення залишку заборгованості в розмірі 96 825,09 грн.

Єдиним об`єктом, який формально продовжує обліковуватися за боржницею, є автомобіль ВАЗ 11183. Однак цей автомобіль був затриманий органами ДАІ ще 11.05.2013, після чого боржниці не повертався, з її фактичного володіння вибув, а його місцезнаходження не встановлено дотепер. Повторні розшуки автомобіля у 2016, 2017 та 2021 роках результату не дали.

За таких обставин сам по собі реєстраційний запис про автомобіль не підтверджує наявності у боржниці майнового активу, який вона фактично контролює та на який виконавець може реально звернути стягнення. Невідоме місцезнаходження автомобіля, відсутність доступу до нього та понад тринадцятирічна безрезультатність його розшуку унеможливлюють його опис, оцінку та примусову реалізацію.

Здійснити стягнення на час частку в єдиному житлі Клієнтки заборонене частиною сьомою статті 48 Закону та підтверджує відсутність у боржниці майна, доступного для виконання рішення.

Таким чином, у цій справі наявна стійка, тривала та документально підтверджена відсутність у боржниці майна, на яке можливо звернути стягнення. Про це свідчать: понад тринадцять років безрезультатного примусового виконання одного й того самого виконавчого листа; два попередні повернення виконавчого документа саме у зв`язку з відсутністю майна; результати систематичних перевірок майнового стану боржниці у чинному виконавчому провадженні; відсутність актуальних відомостей про кошти, доходи або інше ліквідне майно; фактична відсутність у володінні боржниці єдиного формально зареєстрованого транспортного засобу; законодавча заборона здійснення стягнення на єдине житло Клієнтки.

Отже, станом на день подання цієї скарги підтверджено першу з двох обставин, передбачених пунктом 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження»: у ОСОБА_1 відсутнє майно, на яке можливо звернути стягнення.

У сукупності з безрезультатністю вжитих виконавцями заходів щодо розшуку такого майна, що обґрунтовується в наступному підрозділі цієї скарги, наведене утворює передбачену пунктом 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» підставу для повернення виконавчого документа стягувачу.

Другою обов`язковою умовою повернення виконавчого документа є безрезультатність передбачених законом заходів щодо розшуку майна боржника.

Повнота заходів щодо розшуку майна повинна оцінюватися з урахуванням усієї історії виконання виконавчого документа, а не виключно окремих дій у межах останнього виконавчого провадження

Один і той самий виконавчий лист із 2013 року перебував на виконанні у трьох виконавчих провадженнях. У кожному з них державні або приватний виконавець вживали заходів щодо встановлення майнового стану боржниці.

У межах виконавчого провадження № НОМЕР_11 державний виконавець: перевірив відомості про місце роботи та доходи боржниці; перевірив наявність відкритих рахунків у банківських та інших фінансових установах; перевірив наявність земельних ділянок; перевірив наявність нерухомого майна; перевірив наявність транспортних засобів; 28.03.2013 виніс постанову про розшук автомобіля; після виявлення автомобіля направляв доручення щодо його опису, арешту, вилучення та передачі на відповідальне зберігання.

За результатами зазначених заходів коштів, доходів, земельних ділянок, нерухомого майна та іншого майна, на яке можливо звернути стягнення, не виявлено. Подальшу долю затриманого автомобіля встановити не вдалося.

Саме тому 26.06.2015 державний виконавець повернув виконавчий документ стягувачу у зв`язку з відсутністю майна та безрезультатністю заходів щодо його розшуку.

У межах виконавчого провадження № НОМЕР_10 державний виконавець: наклав арешт на майно боржниці; направив постанови про арешт коштів до банківських установ; перевірив наявність рахунків та доходів; перевірив відомості про зареєстровані транспортні засоби; 16.03.2016 та 26.09.2017 оголосив автомобіль у розшук; направив постанову про розшук автомобіля органам Національної поліції для виконання; повторно перевірив можливість звернення стягнення на кошти та доходи боржниці.

Вжиті у другому виконавчому провадженні заходи також не дали результату. Доступних для стягнення коштів, доходів та іншого майна не виявлено, а автомобіль розшукано не було.

У зв`язку із цим 29.06.2021 державний виконавець удруге повернув виконавчий лист стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Після відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_8 приватний виконавець 27.10.2021: винесла постанову про арешт усього рухомого та нерухомого майна боржниці; винесла постанову про арешт коштів боржниці; направила запити до податкових органів щодо рахунків, підприємницької діяльності та джерел доходів; направила запит до Міністерства внутрішніх справ України щодо зареєстрованих транспортних засобів.

Протягом грудня 2021 року, січня, лютого, квітня, вересня, жовтня та листопада 2022 року приватний виконавець повторно направляла запити до податкових органів і Міністерства внутрішніх справ України.

Протягом 2023-2026 років приватний виконавець продовжувала перевіряти відомості про доходи боржниці шляхом направлення запитів до Державної податкової служби України та Пенсійного фонду України.

За результатами проведених перевірок установлено: боржниця не зареєстрована як фізична особа - підприємець; підприємницькі рахунки відсутні; доходи від підприємницької діяльності відсутні; відомості про заробітну плату та пенсію відсутні; зафіксовані виплати мали соціальний характер; інші транспортні засоби за боржницею не зареєстровані; місцезнаходження автомобіля ВАЗ 11183 не встановлено; нерухоме та інше ліквідне майно, на яке можливо звернути стягнення, не виявлено.

Отже, перевірки майнового стану проводилися різними виконавцями у трьох виконавчих провадженнях та охоплювали період із 2013 до 2026 року.

Заходами щодо розшуку було охоплено основні можливі джерела виконання рішення: кошти на банківських рахунках; доходи від трудової діяльності; доходи від підприємницької діяльності; пенсійні виплати; рухоме майно; транспортні засоби; земельні ділянки; нерухоме майно.

Жоден із проведених заходів не привів до виявлення нового майна або стабільного доходу, на які можливо звернути стягнення.

Отже, можливі та необхідні за встановлених обставин заходи щодо розшуку майна боржниці були вжиті, однак не дали позитивного результату.

Сукупність заходів, вжитих державними та приватним виконавцями протягом понад тринадцяти років, підтверджує, що передбачені законом механізми розшуку майна були застосовані, але не привели до виявлення майна, достатнього для виконання рішення.

Таким чином, друга передбачена пунктом 2 частини першої статті 37 Закону обставина також наявна: виконавцями вжито передбачених законом заходів щодо розшуку майна боржниці, однак ці заходи виявилися безрезультатними.

Пункт 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» встановлює чіткий правовий наслідок: якщо у боржника відсутнє майно, на яке можливо звернути стягнення, а здійснені виконавцем заходи щодо його розшуку виявилися безрезультатними, виконавчий документ повертається стягувачу.

У цьому виконавчому провадженні наявність обох зазначених обставин підтверджена документально.

Відсутність у ОСОБА_1 майна підтверджується понад тринадцятьма роками безрезультатного примусового виконання, результатами трьох виконавчих проваджень, двома попередніми поверненнями цього самого виконавчого листа саме через відсутність майна, а також актуальними відповідями державних органів, отриманими у 2021-2026 роках.

Єдиний транспортний засіб, який формально обліковується за боржницею, був затриманий органами ДАІ ще 11.05.2013, після чого вибув із її фактичного володіння, їй не повертався та протягом понад тринадцяти років не був розшуканий. Тому реєстраційний запис про автомобіль не свідчить про наявність майна, яке можливо описати, оцінити та примусово реалізувати.

Заходи щодо розшуку майна здійснювалися державними та приватним виконавцями у трьох виконавчих провадженнях протягом 2013-2026 років та охоплювали кошти на рахунках, доходи, підприємницьку діяльність, пенсійні виплати, нерухоме майно, земельні ділянки і транспортні засоби.

Жоден із цих заходів не привів до виявлення майна або стабільного доходу, на які можливо звернути стягнення.

Отже, у цій справі одночасно наявні обидві обставини, передбачені пунктом 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження»: у боржниці відсутнє майно, на яке можливо звернути стягнення; передбачені законом заходи щодо розшуку такого майна вжиті, але виявилися безрезультатними.

Відтак виконавчий лист № 2-1899 від 05.06.2012 у виконавчому провадженні № НОМЕР_8 підлягає поверненню стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».

З урахуванням викладених фактичних обставин та матеріалів виконавчого провадження № НОМЕР_8 наявна передбачена пунктом 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» підстава для повернення виконавчого листа № 2-1899 від 05.06.2012 стягувачу.

У боржниці відсутнє майно, на яке можливо звернути стягнення, а вжиті виконавцями заходи щодо його розшуку виявилися безрезультатними.

Наявність цієї підстави підтверджується такими обставинами: виконавчий лист перебуває на примусовому виконанні з 11.03.2013 та послідовно виконувався у трьох виконавчих провадженнях; два попередні виконавчі провадження завершилися поверненням виконавчого документа стягувачу саме у зв`язку з відсутністю у боржниці майна та безрезультатністю заходів щодо його розшуку; перевірки, проведені у виконавчому провадженні № НОМЕР_8 протягом 2021-2026 років, не привели до виявлення коштів, регулярних доходів, нерухомого або іншого ліквідного майна, на які можливо звернути стягнення; заходи щодо встановлення майнового стану боржниці проводилися неодноразово, різними виконавцями та охоплювали основні можливі джерела виконання рішення; єдиний транспортний засіб, який формально обліковується за боржницею, фактично відсутній у її володінні, а його місцезнаходження не встановлено.

Отже, відсутність у ОСОБА_1 майна не ґрунтується лише на тривалості виконавчого провадження. Вона підтверджена результатами трьох виконавчих проваджень, двома попередніми постановами про повернення виконавчого документа та актуальними відповідями державних органів.

Заходи щодо розшуку майна здійснювалися протягом 2013-2026 років, але не привели до виявлення майна, достатнього для виконання рішення суду. Таким чином, у виконавчому провадженні № НОМЕР_8 наявні обидві умови, передбачені пунктом 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Положення частини першої статті 37 Закону мають імперативний характер та встановлюють, що за наявності передбачених нею обставин виконавчий документ повертається стягувачу.

Відтак виконавчий лист № 2-1899 від 05.06.2012 у виконавчому провадженні № НОМЕР_8 підлягає поверненню стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».

25 вересня 2026 року приватним виконавцем Фесик М.О. через підсистему «Електронний суд» подано пояснення на скаргу на дії чи бездіяльність приватного виконавця.

Зазначені вимоги вважаю необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

На виконанні у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Фесик Марії Олексіївни перебуває виконавче провадження № НОМЕР_8, відкрите 27.10.2021 на підставі виконавчого листа № 2-1899, виданого 05.06.2012 року Деснянським районним судом міста Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Надра" заборгованість за кредитним договором "Автопакет" № 205/П/66/2007-840 від 22 листопада 2007 року в розмірі 94217 грн. 83 коп., судові витрати в розмірі 942 грн., 18 коп.

У межах виконавчого провадження приватним виконавцем Феси М.О., вживаються передбачені Законом України «Про виконавче провадження» заходи щодо встановлення майнового стану боржниці, її доходів, коштів та іншого майна.

Зокрема, направлялися запити до відповідних державних органів та установ, перевірялася інформація щодо рахунків, доходів, транспортних засобів та іншого майна боржниці.

Згідно відповіді МВС України Регіонального сервісного центру МВС в м. Києві, за боржником на праві власності зареєстровано транспортний засіб: Марка ТЗ: ВАЗ Модель ТЗ: 11183 Категорія ТЗ: ЛЕГКОВИЙ Рік виробництва ТЗ: 2007 VIN: НОМЕР_3 Номер кузова: НОМЕР_3 Номерний знак: НОМЕР_2 Колір ТЗ: СИНІЙ РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_4 Назва боржника: ОСОБА_1 Серія/номер паспорта: НОМЕР_5 (відповідь МВС щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів додається).

Крім того, згідно з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта за боржницею зареєстрована 5/32 частка квартири за адресою: АДРЕСА_2 (витяг додається).

26.07.2026 представник боржниці звернувся до приватного виконавця із заявою про повернення виконавчого листа, зокрема на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження». Заява надійшла до приватного виконавця 03.08.2026 та була зареєстрована за вх. № 1289.

За результатами її розгляду приватним виконавцем надано відповідь від 04.08.2026 № 8410, якою відмовлено у поверненні виконавчого листа на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону з огляду на наявність за боржницею зареєстрованого майна, а саме 5/32 частки квартири та транспортного засобу ВАЗ 11183, який перебуває у розшуку.

Окрім того, представником боржника не надано жодного належного та допустимого доказу, який би підтверджував відсутність у ОСОБА_1 , майна, натомість у своїй заяві він чітко підтверджує наявність майна, право власності на яке належить боржнику.

підтвердження відсутності у неї майна, на яке може бути звернено стягнення.

Натомість матеріалами виконавчого провадження підтверджується наявність за боржницею зареєстрованого нерухомого майна та транспортного засобу, щодо якого здійснюються заходи з розшуку.

Таким чином, приватним виконавцем не залишено заяву боржниці без розгляду, а надано мотивовану відповідь із зазначенням конкретних обставин, які перешкоджають поверненню виконавчого документа на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону.

13.08.2026 року на адресу ПВ ФЕСИК М.О., надійшла заява представника боржниці у якій зазначено, що у попередній відповіді виконавця роз`яснено виключно тільки про відмову повернення виконавчого документа на підставі п.2 ч. 1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження», проте не було враховано повернення виконавчого документа саме на підставі п. 7 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про вкионавче провадження», згідно з ким виконавчий документ повертається стягувачу, якщо боржник - фізична особа (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров`я, у зв`язку із втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини) чи транспортні засоби боржника, розшук яких здійснювався поліцією, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку.

У відповідь на дану заяву виконавцем сформовано та направлено відповідь №9065 від 13.08.2026 року, де пояснено, що для повернення виконавчого документа стягувачу у даному виконавчому провадженні підстави відсутні, оскільки рішення щодо даної процесуальної дії належить до виключно до дискреційних повноважень виконавця.

21.08.2026 представником боржниці подано повторну заяву щодо повернення виконавчого листа на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону, у якій фактично повторно викладено позицію про неможливість звернення стягнення на зареєстровані за боржницею об`єкти.

При цьому сама по собі незгода боржниці з правовою оцінкою, наданою приватним виконавцем у відповіді від 04.08.2026 № 8410, не свідчить про наявність бездіяльності приватного виконавця.

Додатково, ПВ Фесик М.О., у повторній відповіді від 24.08.2026 вих. № 9360боржниці роз`яснено про те, що питання щодо наявності чи відсутності таких підстав та необхідності повернення виконавчого документа належить до повноважень приватного виконавця та вирішується ним самостійно з урахуванням фактичних обставин конкретного виконавчого провадження.

Також, роз`яснено про судову практику, де зазначається, що висновок щодо безрезультатності або неможливості розшуку боржника чи його майна може бути обґрунтованим лише за умови, якщо приватний виконавець повністю реалізував надані йому законом повноваження та застосував усі можливі передбачені законом заходи для досягнення необхідного результату.

Звертають увагу, що метою виконавчого провадження є фактичне виконання рішення суду, яке відповідно до закону є обов`язковим до виконання. Відтак боржник та його представник мають сприяти виконанню рішення суду, а не використовувати звернення з вимогами про повернення виконавчого документа як спосіб уникнення або затягування його виконання.

Основним необґрунтованим твердженням скаржниці є те, що автомобіль ВАЗ 11183 нібито не може враховуватися як майно боржниці лише з тієї підстави, що його фактичне місцезнаходження протягом тривалого часу не встановлено.

Саме з метою встановлення місцезнаходження такого майна і здійснюється його розшук.

У даному випадку за боржницею зареєстрований конкретний транспортний засіб -ВАЗ Модель ТЗ: 11183 Категорія ТЗ: ЛЕГКОВИЙ Рік виробництва ТЗ: 2007 VIN: НОМЕР_3 Номер кузова: НОМЕР_3 Номерний знак: НОМЕР_2 Колір ТЗ: СИНІЙ, щодо якого здійснюються заходи з розшуку.

Саме по собі невиявлення автомобіля не є достатньою підставою для автоматичного застосування пункту 2 частини першої статті 37 Закону. При цьому для застосування пункту 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» недостатньо лише посилання боржника на відсутність у нього майна. Вказана норма передбачає сукупність обставин, зокрема відсутність майна, на яке може бути звернено стягнення, та безрезультатність вжитих виконавцем відповідно до Закону заходів щодо його розшуку.

Отже, висновок про безрезультатність розшуку майна може бути зроблений лише з урахуванням фактичних результатів виконавчих дій та вжитих приватним виконавцем заходів. У межах виконавчого провадження № НОМЕР_8 такі обставини на момент розгляду заяви боржниці не були встановлені, оскільки за нею зареєстровано транспортний засіб та нерухоме майно, а щодо транспортного засобу здійснюються заходи з розшуку.

Скаржниця також посилається на те, що 5/32 частка квартири є її єдиним житлом, а тому на неї, на її думку, не може бути звернено стягнення.

Разом з тим наявність такого обмеження щодо конкретного майна сама по собі не доводить наявності всіх умов для повернення виконавчого документа саме на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону.

Під час вирішення питання про наявність відповідної підстави необхідно оцінювати майновий стан боржника в цілому та результати вжитих виконавцем заходів, а не лише один об`єкт майна.

У даному випадку за боржницею також зареєстрований транспортний засіб, щодо якого здійснювалися заходи з розшуку.

Отже, твердження скаржниці про те, що у неї взагалі відсутнє будь-яке майно, на яке потенційно може бути звернено стягнення, матеріалами виконавчого провадження не підтверджене.

Висновок щодо безрезультатності або неможливості розшуку боржника, майна боржника може бути обґрунтованим лише тоді, коли приватний виконавець, повністю реалізував надані йому права, застосував усі можливі (передбачені законом) заходи для досягнення необхідного позитивного результату.

Як зазначалося вище, обставини, необхідні для застосування вказаної норми Закону, приватним виконавцем не встановлені, у зв`язку з чим відсутні правові підстави для складення відповідного акта та винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу.

Таким чином, доводи скаржниці ґрунтуються переважно на її власній оцінці зареєстрованого за нею майна та не спростовують того, що: за боржницею зареєстрований транспортний засіб ВАЗ 11183; щодо зазначеного транспортного засобу здійснювалися заходи з розшуку; факт невстановлення місцезнаходження транспортного засобу не означає припинення права власності на нього; майновий стан боржниці перевірявся приватним виконавцем у межах виконавчого провадження; за результатами розгляду заяви від 26.07.2026 приватним виконавцем надано мотивовану відповідь від 04.08.2026 № 8410; підстави, передбачені пунктом 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», не встановлені.

Отже, бездіяльність приватного виконавця у виконавчому провадженні № НОМЕР_8 відсутня, а вимоги скаржниці про складення акта та повернення виконавчого документа є передчасними та повністю необґрунтованими.

01 жовтня 2026 року представником заявника ОСОБА_1 , адвокатом Гончаренко П.В. через підсистему «Електронний суд» поданододаткові пояснення у справі відповідно до яких зазначили наступне.

05.09.2026 в інтересах ОСОБА_1 подано скаргу на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Фесик Марії Олексіївни у виконавчому провадженні № НОМЕР_8, яка полягає у неповерненні виконавчого документа стягувачу за наявності підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».

24.09.2026 приватний виконавець подала до суду письмові пояснення, у яких просила відмовити у задоволенні скарги.

Вважають за необхідне письмово зафіксувати позицію щодо пояснень приватного виконавця та стисло підсвітити обставини, які мають вирішальне значення для розгляду скарги.

З аналізу пояснень приватного виконавця вбачається, що заперечення проти скарги зводяться до п`яти аргументів: 1) судове рішення є обов`язковим до виконання, а метою виконавчого провадження є його фактичне виконання; 2) за боржницею зареєстровані 5/32 частки квартири та автомобіль ВАЗ 11183, а тому відсутність майна нібито не доведена; 3) невстановлення місцезнаходження автомобіля не припиняє права власності та саме по собі не є достатнім для повернення виконавчого документа; 4) висновок про безрезультатність розшуку можливий лише після застосування виконавцем усіх передбачених законом заходів, а необхідні для повернення документа обставини приватним виконавцем нібито не встановлені; 5) рішення щодо повернення документа належить до повноважень приватного виконавця, заяви боржниці розглянуті, а її звернення нібито спрямовані на уникнення або затягування виконання рішення.

Ключове заперечення приватного виконавця ґрунтується на неправильному критерії.

Пункт 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» стосується не будь-якого майна, зареєстрованого за боржником, а саме майна, на яке може бути звернено стягнення.

Тому для вирішення скарги необхідно визначити, чи може відповідне майно бути фактично виявлене, описане, оцінене, вилучене та реалізоване у межах цього виконавчого провадження.

На частку квартири заборонено звертати стягнення - 5/32 частки квартири за адресою: АДРЕСА_2 , є єдиним житлом ОСОБА_1 . Відомостей про інше житло приватний виконавець не навела. Залишок заборгованості, визначений листом приватного виконавця від 14.07.2026 №7909, становить 96 825,09 грн. Це менше двадцяти мінімальних заробітних плат, які у 2026 році становлять 172 940,00 грн. Частина сьома статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» прямо забороняє звернення стягнення на єдине житло боржника, якщо сума стягнення не перевищує двадцяти мінімальних заробітних плат.

Отже, ця частка не є майном, доступним для виконання рішення, і не може перешкоджати застосуванню пункту 2 частини першої статті 37 Закону.

Приватний виконавець не спростувала жодної з визначальних обставин: 1) що це єдине житло боржниці, 2) що сума стягнення є меншою за законодавчу межу 3) та що частина сьома статті 48 Закону виключає звернення стягнення на цей об`єкт.

Автомобіль не перебуває у фактичному володінні боржниці та не може бути реалізований.

Автомобіль ВАЗ 11183, 2007 року випуску, номер кузова НОМЕР_3 , державний номерний знак НОМЕР_2 , був затриманий працівниками ДАІ 11.05.2013 на стаціонарному посту «Кочерів» у Житомирській області. Після затримання автомобіль ОСОБА_1 не повертався.

Повторні розшуки за постановами від 16.03.2016, 26.09.2017 та 24.11.2021 не дали результату.

Стаття 317 Цивільного кодексу України визначає зміст права власності через права володіння, користування та розпоряджання майном. Скаржниця не стверджує, що реєстраційний запис припинився.

Однак фактично вона не володіє автомобілем, не користується ним, не контролює його місцезнаходження та не може передати його виконавцю для опису й реалізації.

Отже, спір стосується не формального припинення права власності, а реальної можливості звернути стягнення на конкретний об`єкт. Реєстраційний запис не доводить фізичного існування автомобіля, його місцезнаходження, технічного стану або можливості примусової реалізації. Боржниця не заперечує проти звернення стягнення на автомобіль та зацікавлена в його виявленні.

Однак вона об`єктивно не знає, де він перебуває після затримання державним органом у 2013 році. Тому твердження про намагання уникнути виконання не відповідає фактичним обставинам.

Саме фізична недоступність автомобіля протягом понад тринадцяти років, а не лише твердження боржниці, унеможливлює його опис, оцінку, вилучення та реалізацію.

Майно, яке неможливо виявити та реалізувати, не є майном, на яке у цьому провадженні може бути реально звернено стягнення.

Приватний виконавець посилається на висновок Верховного Суду у справі №910/25970/14: безрезультатність розшуку може бути встановлена після повної реалізації виконавцем передбачених законом повноважень.

У цій справі зазначений стандарт виконано.

Розшук майна триває з 2013 року, здійснювався різними виконавцями у трьох провадженнях та охоплював банківські рахунки, доходи, підприємницьку діяльність, пенсійні виплати, транспортні засоби, земельні ділянки й нерухоме майно.

Два попередні провадження завершилися поверненням того самого виконавчого листа саме через відсутність майна та безрезультатність розшуку.

У чинному провадженні приватний виконавець протягом 2021-2026 років повторно отримувала відповіді МВС, податкових органів та Пенсійного фонду.

Вони не підтвердили наявності коштів, заробітної плати, пенсії, підприємницького доходу, іншого транспортного засобу чи ліквідного майна.

Останні відповіді 2025-2026 років також не містять відомостей про доходи боржниці.

Не надано й доказів будь-якого результату розшуку автомобіля після постанови від 24.11.2021.

Приватний виконавець уповноважений перевірити наявність майна боржниці та результативність вжитих заходів щодо його розшуку.

Водночас після встановлення відсутності майна, на яке може бути звернено стягнення, та безрезультатності його розшуку виконавець не має законного вибору між поверненням і подальшим утриманням виконавчого документа на виконанні.

У такому разі його повернення є не правом, а обов`язком виконавця.

Тому задоволення цієї скарги не становитиме втручання суду в дискреційні повноваження приватного виконавця.

Суд лише зобов`яже виконавця застосувати єдиний правовий наслідок, безпосередньо встановлений пунктом 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Приватний виконавець наголошує, що заяви представника були розглянуті та на них надано відповіді.

Однак предметом скарги є не ненадання листа, а нескладення акта та невинесення постанови про повернення виконавчого документа.

Листи від 04.08.2026 № 8410, від 13.08.2026 № 9065 та від 24.08.2026 № 9360 не є процесуальними рішеннями, які припиняють оскаржувану бездіяльність.

Вони лише підтверджують відмову приватного виконавця застосувати пункт 2 частини першої статті 37 Закону.

Пояснення приватного виконавця не містять змістовної відповіді на такі визначальні доводи скарги: 1) той самий виконавчий лист перебуває на примусовому виконанні з 11.03.2013, тобто понад тринадцять років, а чинне провадження триває з 27.10.2021; 2) 26.06.2015 та 29.06.2021 виконавчий документ уже двічі повертався стягувачу через відсутність майна та безрезультатність його розшуку, хоча той самий автомобіль і тоді формально обліковувався за боржницею; 3) у 2021-2026 роках численні відповіді державних органів не виявили коштів, регулярного доходу або іншого ліквідного майна; 4) автомобіль був затриманий органом державної влади 11.05.2013, боржниці не повертався, а його подальше місцезнаходження не встановлено; 5) після затримання автомобіля у 2013 році повторні розшуки у 2016, 2017 та 2021 роках не дали результату, а доказів конкретних подальших результативних дій поліції не подано; 6) частка у квартирі є єдиним житлом боржниці, а сума стягнення не перевищує межі, встановленої частиною сьомою статті 48 Закону, а отже - звернення стягнення на таке майно заборонено законом; 7) у поясненнях не вказано жодного іншого конкретного активу, на який зараз може бути звернено стягнення, і жодного невикористаного заходу, здатного привести до такого активу.

Отже, пояснення зводяться до повторення двох реєстраційних записів та загальних положень про обов`язковість судового рішення.

Вони не спростовують фактичної неможливості звернення стягнення на кожен із названих об`єктів і не пояснюють, чому понад тринадцять років безрезультатного виконання досі не є достатніми для застосування пункту 2 частини першої статті 37 Закону.

Матеріали справи підтверджують обидві умови, передбачені пунктом 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження»: у боржниці відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а вжиті державними та приватним виконавцями заходи щодо його розшуку виявилися безрезультатними.

Частка у квартирі не може бути предметом стягнення через пряму заборону частини сьомої статті 48 Закону. Автомобіль понад тринадцять років відсутній у фактичному володінні боржниці, не виявлений у трьох повторних розшуках після його затримання і не може бути описаний, оцінений або реалізований.

Пояснення виконавиці не спростовують цих обставин. Навпаки, наведена нею історія запитів і розшуку додатково підтверджує тривалу безрезультатність усіх застосованих механізмів виконання.

За таких обставин неповернення виконавчого документа є неправомірною бездіяльністю, а скарга підлягає задоволенню в повному обсязі.

До судового розгляду скарги представник скаржника Гончаренко П.В. , скаржник ОСОБА_1 не з`явились, до суду подано заяву про розгляд скарги за їх відсутності. Просили скаргу задовольнити повністю.

Приватний виконавець виконавчого окрур міста Києва Фесик Марію Олексіївну до судового засідання не з`явилась.

Згідно з ч. 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Вивчивши скаргу заявника, її доводи та заперечення, дослідивши матеріали справи, у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується скарга, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, дослідивши матеріали виконавчого провадження, витребувані судом у державного виконавця, у їх сукупності, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні скарги із наступних підстав.

Відповідно до статті 447 Цивільного процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного чи приватного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно з частиною другою статті 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд постановляє ухвалу про зобов`язання державного чи приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Судом встановлено, 20 березня 2012 року Деснянський районний суд м. Києва ухвалив рішення по справі за № 2-2899/12 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 205/П/66/2007-840 від 22 листопада 2007 року з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Надра».

На виконання вказаного рішення суду, було видано виконавчі листи.

Відповідно до постанови про відкриття провадження від 11.03.2013 року ВП НОМЕР_9 винесену державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві Варавою Р.С. розглянута заява стягувача про примусове виконання за виконавчим листом №2-1899 від 05.06.2012 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Комерційний Банк «Надра» коштів у розмірі 95160,01 грн.

Відповідно до постанови про відкриття провадження від 28.03.2013 року ВП НОМЕР_9 винесену державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві Варавою Р.С. при примусовому виконанні за виконавчим листом №2-1899 від 05.06.2012 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Комерційний Банк «Надра» коштів у розмірі 95160,01 грн., оголошено розшук майна автомобіля ВАЗ 11183, синього кольору, ДНЗ НОМЕР_2 , 2007 р.в., що належить боржнику.

Відповідно до постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 20.05.2013 ВП НОМЕР_9 винесену державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві Варавою Р.С. при примусовому виконанні за виконавчим листом №2-1899 від 05.06.2012 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Комерційний Банк «Надра» коштів у розмірі 95160,01 грн., накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_1 .

Постановою від 29.05.2013 ВП НОМЕР_9 винесену державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві Варавою Р.С. при примусовому виконанні за виконавчим листом №2-1899 від 05.06.2012 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Комерційний Банк «Надра» коштів у розмірі 95160,01 грн., доручено ВДВС Радомишльського РУЮ, провести опис й арешт майна боржника за вищевказаною адресою.

Постановою про доручення проведення опису й арешту майна боржника від 01.10.2014 ВП НОМЕР_9 винесену державним виконавцем Ельбабаєвим Б.Б. відділу державної виконавчої служби Деснянського управління юстиції при примусовому виконанні за виконавчим листом №2-1899 від 05.06.2012 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Комерційний Банк «Надра» коштів у розмірі 95160,01 грн., доручено ВДВС Радомишльського РУЮ, провести опис й арешт майна боржника за вищевказаною адресою.

Відповідно до постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 26.06.2015 ВП НОМЕР_9 винесену державним виконавцем Охотою М.М. відділу виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції, при примусовому виконанні виконавчий лист №2-1899 виданий 05.06.2012 Деснянським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Комерційний банк «Надра» коштів у розмірі 95160,01 грн. повернуто стягувачеві на підставі п.2 ч.1 ст.47, ст 50 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження від 18.02.2016 ВП НОМЕР_10 винесену державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві Кривошея Д.С. розглянута заява стягувача про примусове виконання за виконавчим листом №2-1899 від 05.06.2012 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Комерційний Банк «Надра» заборгованість за кредитним договором «Автопакет» №205/П/66/2007-840 від 22 листопада 2007 року в розмірі 94217 грн.83 коп., судові витрати в розмірі 942 грн.18 коп.

Відповідно до постанови про розшук майна боржника від 16.03.2016 року ВП № НОМЕР_10 винесену державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві Кривошея Д.С. при примусовому виконанні за виконавчим листом №2-1899 від 05.06.2012 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Комерційний Банк «Надра» заборгованість за кредитним договором «Автопакет» №205/П/66/2007-840 від 22 листопада 2007 року в розмірі 94217 грн.83 коп., судові витрати в розмірі 942 грн.18 коп., оголошено розшук майна боржника, автомобіля ВАЗ 11183, синього кольору, ДНЗ НОМЕР_6 , що належить боржнику.

Відповідно до постанови про розшук майна боржника від 26.09.2017 року ВП № НОМЕР_10 винесену державним виконавцем Деснянського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Скрипкою Ю.О. при примусовому виконанні за виконавчим листом №2-1899 від 05.06.2012 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Комерційний Банк «Надра» заборгованість за кредитним договором «Автопакет» №205/П/66/2007-840 від 22 листопада 2007 року в розмірі 94217 грн.83 коп., судові витрати в розмірі 942 грн.18 коп., оголошено розшук майна боржника, автомобіля ВАЗ 11183, синього кольору, ДНЗ НОМЕР_2 , № кузова НОМЕР_1 , рік випуску 2007 що належить боржнику.

Відповідно до постанови про передачу виконавчого провадження від 26.01.2020 ВП НОМЕР_10 винесену державним виконавцем Деснянського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Васильченком М.М., при примусовому виконанні, виконавчий лист №2-1899 від 05.06.2012 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Комерційний Банк «Надра» заборгованість за кредитним договором «Автопакет» №205/П/66/2007-840 від 22 листопада 2007 року в розмірі 94217 грн.83 коп., судові витрати в розмірі 942 грн.18 коп. передена на виконання на підставі ч.4 ст.25 ЗУ «Про виконавче провадження».

Відповідно до постанови про прийняття виконавчого провадження від 27.01.2020 ВП НОМЕР_10 винесену державним виконавцем Деснянського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Васильченком М.М., при примусовому виконанні, виконавчий лист №2-1899 від 05.06.2012 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Комерційний Банк «Надра» заборгованість за кредитним договором «Автопакет» №205/П/66/2007-840 від 22 листопада 2007 року в розмірі 94217 грн.83 коп., судові витрати в розмірі 942 грн.18 коп. прийнято до виконання на підставі ч.4 ст.25 ЗУ «Про виконавче провадження».

Відповідно до постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 29.06.2021 ВП НОМЕР_10 державним виконавцем Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Вегерою О.Д. при примусовому виконанні виконавчий лист №2-1899 від 05.06.2012 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Комерційний Банк «Надра» заборгованість за кредитним договором «Автопакет» №205/П/66/2007-840 від 22 листопада 2007 року в розмірі 94217 грн.83 коп., судові витрати в розмірі 942 грн.18 коп., повернуто стягувачу на підставі п.2, ч.1 ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження».

Відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження від 27.10.2021 ВП НОМЕР_8 приватним виконавцем виконавчого округу м.Києва Фесик М.О. розглянуто заяву про примусове виконання, виконавчий лист №2-1899 від 05.06.2012 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Комерційний Банк «Надра» заборгованість за кредитним договором «Автопакет» №205/П/66/2007-840 від 22 листопада 2007 року в розмірі 94217 грн.83 коп., судові витрати в розмірі 942 грн.18 коп., відкрито провадження.

Відповідно до постанови про розшук майна боржника від 24.11.2021 ВП НОМЕР_8 приватним виконавцем виконавчого округу м.Києва Фесик М.О. при примусовому виконанні, виконавчий лист №2-1899 від 05.06.2012 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Комерційний Банк «Надра» заборгованість за кредитним договором «Автопакет» №205/П/66/2007-840 від 22 листопада 2007 року в розмірі 94217 грн.83 коп., судові витрати в розмірі 942 грн.18 коп., оголошено в розшук транспортний засіб: Марка ТЗ : ВАЗ Модель ТЗ: 11183, Категорія ТЗ: легковий, Рік виробництва ТЗ: 2007 VIN: НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_1 , Номерний знак: НОМЕР_2 Колір ТЗ: синій РНОКПП/ЄДРПОУ НОМЕР_4 Назва боржника: ОСОБА_1 Серія/номер паспорта: НОМЕР_5 .

Матеріали справи містять відповідь Міністерства внутрішніх справ України на запит № 120234744 від 27.10.2021, відповідно до якої відомості про зареєстровані за боржницею транспортні засоби відсутні.

Відповідями Державної фіскальної служби України на запит № 120234745 від 27.10.2021, №124799854 від 03.12.2021, №126951967 від 19.12.2021, №128628421 від 05.01.2022,№130820834 від 20.01.2022, №133525828 від 03.02.2022, №136379240 від 18.02.2022, № 145399335 від 19.09.2022, №147335874 від 05.10.2022, №149275304 від 20.10.2022 згідно з якими єдиним зазначеним податковим агентом є установа з кодом 22886300, а дохід має ознаку 128;

Державної фіскальної служби України на запит № 120234746 від 27.10.2021, №124799884 від 03.12.2021, №126951995 від 19.12.2021, №128628449 від 03.01.2022, №130820860 від 19.01.2022, №133525853 від 03.02.2022, №136379276 від 18.02.2022 , №145399367 від 19.09.2022, №147335911 від 05.10.2022, №149275306 від 20.10.2022 згідно з якими ОСОБА_1 не перебуває на обліку як фізична особа - підприємець, перелік рахунків відсутній.

Листом Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у місті Києві від 18.11.2021 № 31/26-11601 надано облікову картку автомобіля ВАЗ 11183, 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 .

Відповідями Міністерства внутрішніх справ України на запит №123848312 від 24.11. 2021, №124799916 від 03.12.2021, №126952020 від 19.12.2021, №128628480 від 03.01.2022, №130820882 від 19.01.2022, №133525880 від 03.02.2022, №136379311 від 18.02.2022, №145399400 від 19.09.2022, №147335931 від 05.10.2022, №149275308 від 20.10.2022, щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів встановлено, що ОСОБА_1 має транспортний засіб марки ВАЗ 11183, 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 .

Відповідями Державної податкової служби України на запити № НОМЕР_7 від 13.06.2023 та № 166645823 від 26.06.2023 установлено, що протягом другого - четвертого кварталів 2022 року та першого кварталу 2023 року ОСОБА_1 отримувала виключно соціальні виплати від Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат та Управління соціального захисту населення Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації.

Зазначені доходи мали ознаку 128 та становили: 6 300,00 грн за другий квартал 2022 року; 6 300,00 грн та 2 500,00 грн за третій квартал 2022 року; 6 300,00 грн за четвертий квартал 2022 року; 9 378,00 грн за перший квартал 2023 року.

Відповіддями Пенсійного фонду України на запит № 185788722 від 22.12.2023, № 231505726 від 08.10.2024, № 302853001 від 26.11.2025, № 337804171 від 18.05.2026 особу знайдено в реєстрі застрахованих осіб, але відомості про отримання нею доходу відсутні.

Відповіддю Державної податкової служби України на запит № 302853045 від 26.11.2025 наявність обліку боржниці як фізичної особи - підприємця відсутні;

Відповіддю Державної податкової служби України на запит № 302853025 від 26.11.2025 наявність у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків відомостей щодо джерел та сум отриманих доходів відсутні.

Відповіддю Державної податкової служби України на запити № 303907366 від 03.12.2025 та № 303907373 від 03.12.2025 відомостей про доходи або майно, на які можливо звернути стягнення - відсутні.

Матеріали справи містять відповідь приватного виконавця Фесик М.О. за вих №8410 від 04.08.2026 року на заяву про повернення виконавчого листа від адвоката Гончаренко Павла в ході якого повідомлено, що в ході здійснення приватного виконавця отримано відомості з державного реєстру речових прав на нерухому майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження, об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта , за боржником ОСОБА_1 на праві власноті зареєстрована квартира за адресою : АДРЕСА_2 , розмір частки: 5/32.

А також згідно відповіді МВС Регіонального сервісу центру МВС в м.Києві за боржником на праві власності зареєстровано транспортний засіб Марка ТЗ : ВАЗ Модель ТЗ: 11183, Категорія ТЗ: легковий, Рік виробництва ТЗ: 2007 VIN: НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_1 , Номерний знак: НОМЕР_2 Колір ТЗ: синій, який перебуває в розшуку.

Матеріали справи містять пояснення приватного виконавця Фесик М.О. від 13.08.2026 року вих. № 9065, надані суду, у яких зазначено, що підстави для повернення виконавчого документа стягувачу в межах відповідного виконавчого провадження відсутні, оскільки вирішення питання щодо вчинення такої процесуальної дії належить до дискреційних повноважень приватного виконавця.

Крім того, у повторній відповіді від 24.08.2026 року вих. № 9360 приватний виконавець Фесик М.О. роз`яснив боржниці, що питання щодо наявності чи відсутності підстав для повернення виконавчого документа та необхідності вчинення відповідної процесуальної дії вирішується приватним виконавцем самостійно з урахуванням фактичних обставин конкретного виконавчого провадження.

Таким чином, матеріали справи містять відомості про наявність у боржниці зареєстрованих майнових прав на нерухоме майно, а також транспортного засобу, який перебуває в розшуку.

Суд ураховує, що сам факт реєстрації майна за боржницею не означає автоматичної можливості звернення на нього стягнення, оскільки таке звернення має здійснюватися з дотриманням установлених законом обмежень, прав інших співвласників та принципу співмірності. Однак наявність відповідних відомостей свідчить про те, що питання щодо можливості використання такого майна для виконання судового рішення потребує вирішення в межах виконавчого провадження, а не може вважатися остаточно вирішеним лише через відсутність у боржниці грошових коштів або поточних доходів.

Відповідно до частин п`ятої, шостої та восьмої статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» за відсутності коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення. Якщо майно належить боржнику спільно з іншими особами, стягнення звертається на частку боржника в порядку, встановленому законом. Виконавець також зобов`язаний періодично перевіряти майновий стан боржника.

Суд погоджується з тим, що питання про повернення виконавчого документа не може вирішуватися виключно з огляду на бажання боржника припинити виконавчі дії або на підставі загального посилання на відсутність доходів. Водночас суд зауважує, що повернення виконавчого документа з підстав, передбачених статтею 37 Закону України «Про виконавче провадження», не є довільним рішенням виконавця, а має ґрунтуватися на встановлених законом обставинах. Дискреційні повноваження виконавця не звільняють його від обов`язку діяти відповідно до закону.

За встановлених у цій справі обставин суд не вбачає достатніх підстав для висновку, що приватний виконавець був зобов`язаний повернути виконавчий документ стягувачу саме на підставі пункту 2 частини першої статті 37 зазначеного Закону. Наявні відомості про нерухоме майно боржниці та транспортний засіб, який перебуває в розшуку, потребують належної оцінки в межах виконавчого провадження, а відсутність відомостей про доходи не доводить безрезультатності всіх можливих заходів примусового виконання.

Відповідно до статті 447 Цивільного процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця, іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця під час виконання судового рішення порушено їхні права чи свободи.

Згідно зі статтею 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними та зобов`язує виконавця усунути порушення. Якщо ж обставини, на які посилається скаржник, не підтверджені належними доказами та суд не встановив порушення його прав оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю, підстав для задоволення скарги немає.

Саме по собі тривале перебування виконавчого документа на виконанні не свідчить про неправомірність дій приватного виконавця. Водночас тривалість виконавчого провадження не звільняє виконавця від обов`язку вживати належних і своєчасних заходів для виконання рішення суду.

З урахуванням наведеного суд доходить висновку, що скаржницею не доведено наявності передбачених законом підстав, які б зумовлювали обов`язок приватного виконавця повернути виконавчий документ стягувачу, а також не встановлено достатніх обставин, які б свідчили про неправомірність оскаржуваних дій чи бездіяльності приватного виконавця.

За таких обставин суд вважає, що скарга ОСОБА_1 є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 258-261, 447-453 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 1, 2, 18, 37, 48 Закону України «Про виконавче провадження», суд

У Х В А Л И В:

Скаргу ОСОБА_1 на рішення, дії/бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Фесик Марини Олександрівни - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя: