Ухвала суду № 140655536, 14.10.2026, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

14.10.2026м. СумиСправа № 920/571/26

Господарський суд Сумської області у складі

судді Резніченко О.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Бублик Т.Д.

розглянув матеріали справи

за позовом: Заступника керівника Конотопської окружної прокуратури Сумської області в інтересах держави в особі позивача: Сумської обласної ради (майдан Незалежності, 2, м. Суми, 40000, код ЄДРПОУ 23826636);

до відповідача: Буринської міської ради (вул. Захисників України, 1, м. Буринь, Сумська область, 41700, ЄДРПОУ 04058025)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ДП Конотопський лісгосп (вул. Шевченка, 1, с. Кузьки, Конотопський район, Сумська область, 41632, ЄДРПОУ 45043484)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: державний реєстратор Буринської міської ради Жахалов Євген Геннадійович (вул. Першотравнева, 1, м. Буринь, Конотопський район, Сумська область, 41700, РНОКПП НОМЕР_1 )

про витребування земельних ділянок

за участю представників сторін:

від позивача: Курбатов Д.В., Мезенцева О.П. (в режимі відеоконференції)

від відповідача: Маринушкін А.Г. (в режимі відеоконференції)

від третьої особи на стороні позивача: Кандюков Г.Г. (в режимі відеоконференції)

від третьої особи на стороні відповідача: не прибув

прокурор: Кошлякова А.Ю. (в режимі відеоконференції)

Суть питання, що вирішується ухвалою суду. Мотиви, з яких суд дійшов вищезазначеного висновку. Законодавство, що підлягає застосуванню.

Прокурор в інтересах держави в особі позивача звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд:

1. Витребувати на користь держави в особі Сумської обласної ради з незаконного володіння Буринської міської ради Конотопського району Сумської області частину земельної ділянки лісогосподарського призначення площею 3,2004 га, що частково накладається на земельну ділянку з кадастровим номером 5920982400:08:001:0387, в межах, визначених довідкою Конотопського міськрайонного виробничого відділу Сумської регіональної філії ДП Центр ДЗК від 10.02.2026 № 47 (Додаток №1);

2. Витребувати на користь держави в особі Сумської обласної ради з незаконного володіння Буринської міської ради Конотопського району Сумської області частину земельної ділянки лісогосподарського призначення площею 4,4085 га, що частково накладається на земельну ділянку з кадастровим номером 5920982400:08:001:0385, в межах, визначених довідкою Конотопського міськрайонного виробничого відділу Сумської регіональної філії ДП Центр ДЗК від 10.02.2026 № 47 (Додаток №2);

3. Витребувати на користь держави в особі Сумської обласної ради з незаконного володіння Буринської міської ради Конотопського району Сумської області частину земельної ділянки лісогосподарського призначення площею 10,9268 га, що частково накладається на земельну ділянку з кадастровим номером 5920982400:08:001:0388, в межах, визначених довідкою Конотопського міськрайонного виробничого відділу Сумської регіональної філії ДП Центр ДЗК від 10.02.2026 № 47 (Додаток №3);

4. Витребувати на користь держави в особі Сумської обласної ради з незаконного володіння Буринської міської ради Конотопського району Сумської області частину земельної ділянки лісогосподарського призначення площею 8,2702 га, що частково накладається на земельну ділянку з кадастровим номером 5920982400:08:001:0386, в межах, визначених довідкою Конотопського міськрайонного виробничого відділу Сумської регіональної філії ДП Центр ДЗК від 10.02.2026 № 47 (Додаток №4);

5. Витребувати на користь держави в особі Сумської обласної ради з незаконного володіння Буринської міської ради Конотопського району Сумської області частину земельної ділянки лісогосподарського призначення площами 124,3227 га, 0,4008 га та 0,5534 га, що частково накладаються на земельну ділянку з кадастровим номером 5920984100:03:001:0222, в межах, визначених довідкою Конотопського міськрайонного виробничого відділу Сумської регіональної філії ДП Центр ДЗК від 10.02.2026 № 47 (Додаток №5);

6. Витребувати на користь держави в особі Сумської обласної ради з незаконного володіння Буринської міської ради Конотопського району Сумської області частину земельної ділянки лісогосподарського призначення площею 43,2217 га, що частково накладається на земельну ділянку з кадастровим номером 5920985400:03:004:0180, в межах, визначених довідкою Конотопського міськрайонного виробничого відділу Сумської регіональної філії ДП Центр ДЗК від 10.02.2026 № 47 (Додаток №6);

7. Витребувати на користь держави в особі Сумської обласної ради з незаконного володіння Буринської міської ради Конотопського району Сумської області частину земельної ділянки лісогосподарського призначення площею 71,6656 га, що частково накладається на земельну ділянку з кадастровим номером 5920985400:06:001:0156, в межах, визначених довідкою Конотопського міськрайонного виробничого відділу Сумської регіональної філії ДП Центр ДЗК від 10.02.2026 № 47 (Додаток №7);

8. Витребувати на користь держави в особі Сумської обласної ради з незаконного володіння Буринської міської ради Конотопського району Сумської області частину земельної ділянки лісогосподарського призначення площею 8,6313 га, що частково накладається на земельну ділянку з кадастровим номером 5920981400:02:002:0107, в межах, визначених довідкою Конотопського міськрайонного виробничого відділу Сумської регіональної філії ДП Центр ДЗК від 10.02.2026 № 47 (Додаток №8);

9. Витребувати на користь держави в особі Сумської обласної ради з незаконного володіння Буринської міської ради Конотопського району Сумської області частину земельної ділянки лісогосподарського призначення площею 16,7326 га, що частково накладається на земельну ділянку з кадастровим номером 5920981400:02:002:0108, в межах, визначених довідкою Конотопського міськрайонного виробничого відділу Сумської регіональної філії ДП Центр ДЗК від 10.02.2026 № 47 (Додаток №9);

10. Витребувати на користь держави в особі Сумської обласної ради з незаконного володіння Буринської міської ради Конотопського району Сумської області частину земельної ділянки лісогосподарського призначення площею 22,3802 га, що частково накладається на земельну ділянку з кадастровим номером 5920988800:06:003:0064, в межах, визначених довідкою Конотопського міськрайонного виробничого відділу Сумської регіональної філії ДП Центр ДЗК від 10.02.2026 № 47 (Додаток №10);

11. Витребувати на користь держави в особі Сумської обласної ради з незаконного володіння Буринської міської ради Конотопського району Сумської області частину земельної ділянки лісогосподарського призначення площею 16,4423 га, що частково накладається на земельну ділянку з кадастровим номером 5920983600:08:001:0078, в межах, визначених довідкою Конотопського міськрайонного виробничого відділу Сумської регіональної філії ДП Центр ДЗК від 10.02.2026 № 47 (Додаток №11);

12. Витребувати на користь держави в особі Сумської обласної ради з незаконного володіння Буринської міської ради Конотопського району Сумської області частину земельної ділянки лісогосподарського призначення площею 40,4500 га, що частково накладається на земельну ділянку з кадастровим номером 5920987000:07:001:0029, в межах, визначених довідкою Конотопського міськрайонного виробничого відділу Сумської регіональної філії ДП Центр ДЗК від 10.02.2026 № 47 (Додаток №12);

13. Витребувати на користь держави в особі Сумської обласної ради з незаконного володіння Буринської міської ради Конотопського району Сумської області частину земельної ділянки лісогосподарського призначення площею 19,4354 га, що частково накладається на земельну ділянку з кадастровим номером 5920987400:03:001:0585, в межах, визначених довідкою Конотопського міськрайонного виробничого відділу Сумської регіональної філії ДП Центр ДЗК від 10.02.2026 № 47 (Додаток №13);

14. Витребувати на користь держави в особі Сумської обласної ради з незаконного володіння Буринської міської ради Конотопського району Сумської області частину земельної ділянки лісогосподарського призначення площею 0,9385 га, що частково накладається на земельну ділянку з кадастровим номером 5920980800:06:001:0273, в межах, визначених довідкою Конотопського міськрайонного виробничого відділу Сумської регіональної філії ДП Центр ДЗК від 10.02.2026 № 47 (Додаток №14).

Стягнути з відповідача на користь Сумської обласної прокуратури судовий збір у розмірі 45 207,88 грн за подання позовної заяви до суду.

Ухвалою суду від 30.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначене на 01.06.2026. Також ухвалою залучено до участі у справі третіх осіб ДП Конотопський лісгосп та державного реєстратора Буринської міської ради Жахалова Євгена Геннадійовича.

14.05.2026 представником відповідача подано клопотання про продовження строку на подання відзиву (вх.№2291).

18.05.2026 представником відповідача подано відзив на позовну заяву (вх.№2614) у якому просить поновити процесуальний строк для подання відзиву на позовну заяву та у задоволенні позову прокурора відмовити у повному обсязі.

25.05.2026 прокурором подано до суду відповідь на відзив (вх.№2734).

26.05.2026 позивачем подано до суду відповідь на відзив (вх.№2748).

Розгляд справи 01.06.2026 не відбувся, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та оголошенням повітряної тривоги.

Ухвалою суду від 01.06.2026 підготовче засідання відкладене на 17.02.2026, 12:20.

16.06.2026 представником відповідача подано клопотання про призначення судової земельно-технічної експертизи (вх.№2864).

У судовому засіданні 17.06.2026 постановлено: задовольнити заяву відповідача про продовження процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву; запропоновано учасникам справи подати суду пояснення щодо клопотання відповідача про призначення експертизи; оголосити перерву до 06.07.2026, 11:35.

23.06.2026 прокурором подано до суду заперечення на клопотання про призначення експертизи (вх.№3359).

24.06.2026 позивачем подано до суду заперечення на клопотання щодо призначення експертизи (вх.№3389).

У судовому засіданні 06.07.2026 оголошено перерву до 17.08.2026, 12:15.

У судовому засіданні 17.08.2026 розгляд справи не відбувся, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та оголошенням повітряної тривоги, тому підготовче засідання відкладено на 26.08.2026, 11:45.

Розгляд справи 26.08.2026 не відбувся, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та оголошенням повітряної тривоги.

Ухвалою суду від 26.08.2026 підготовче засідання відкладене на 23.09.2026, 12:00.

23.09.2026 представником відповідача подано клопотання про залишення позову без розгляду (вх.№4398).

У судовому засіданні 23.09.2026 оголошено перерву до 14.10.2026, 11:00.

13.10.2026 прокурором подано до суду заперечення на клопотання про залишення позову без розгляду (вх.№5099).

13.10.2026 позивачем подано до суду заперечення на клопотання про залишення позову без розгляду (вх.№5102).

У судовому засіданні 14.10.2026 представник відповідача підтримав подані клопотання про призначення експертизи та залишення позову без розгляду. Прокурор заперечила проти таких клопотань. Представники позивача третьої особи підтримали позицію прокурора стосовно поданих відповідачем клопотань.

Щодо клопотання відповідача про призначення судової земельно-технічної експертизи (вх.№2864).

Представник відповідача подав клопотання про призначення судової земельно-технічної експертизи, на вирішення якої пропонує поставити питання: «Чи відповідають «Проект відведення земельних ділянок ДП «Буринське Агролісництво» для ведення лісового господарства на території Буринського району із земель запасу сільських рад», його затвердження та погодження вимогам земельного законодавства та іншим нормативно-правовим актам з питань землеустрою та землекористування, які діяли на момент його розроблення та затвердження? Якщо не відповідають, то в чому полягають такі невідповідності?».

Клопотання обгрунтовано тим, що на обґрунтування заявлених позовних вимог прокурор посилається, зокрема, на «Проект відведення земельних ділянок ДП «Буринське агролісництво» для ведення лісового господарства на території Буринського району із земель запасу сільських рад», який долучений до матеріалів справи як один із доказів на підтвердження законності набуття земельних ділянок у постійне користування та формування правового режиму спірних земель.

Водночас вказаний письмовий доказ (копія) долучено до позовної заяви не в повному обсязі, а лише частково, без його невід`ємної складової графічних матеріалів, планів, схем та інших додатків, які є складовими частинами проєкту відведення земельних ділянок. Сам текст проєкту відведення містить лише 69 аркушів, тоді як графічні матеріали, що дозволяють встановити місцезнаходження, конфігурацію, межі та характеристики земельних ділянок, до матеріалів справи прокурором не долучені.

Буринська міська рада категорично заперечує як факт належності спірної земельної ділянки до власності Сумської обласної ради, а тому позов не визнає та категорично заперечує доводи прокурора щодо належності та допустимості зазначеного документа як доказу у справі, а також ставить під сумнів факт дотримання встановленої законодавством процедури його розроблення, погодження та затвердження.

Суть даного спору безпосередньо пов`язана з вирішенням питання щодо належності територіальній громаді земельних ділянок, які відповідно до статей 13 та 14 Конституції України є об`єктами права власності Українського народу та перебувають під особливою охороною держави.

Разом із тим прокурор у позові просить витребувати земельні ділянки, які накладаються одна на одну, на користь держави, оскільки вказує, що саме Сумська обласна рада є власником таких земельних ділянок як суб`єкт, що здійснює управління об`єктами спільної власності територіальних громад, тобто виконує функції власника майна.

Втім земельні ділянки, на які заявлено позовні вимоги, зареєстровані на праві комунальної власності за Буринською міською радою, а тому прокурор просить їх витребувати саме в тій частині, у якій встановлено накладення земельних ділянок.

Як на підставу заявлених вимог прокурор, серед іншого, посилається на вказаний проєкт відведення земельних ділянок, який, на його думку, визначає місце розташування земельних ділянок та дає можливість ідентифікувати їх як землі лісогосподарського призначення, що перебувають у користуванні ДП «Конотопський лісгосп» як правонаступника ДП «Буринське агролісництво».

За таких обставин встановлення факту відповідності документації із землеустрою вимогам земельного законодавства, яке діяло на момент її розроблення та затвердження, має істотне значення для правильного вирішення спору, оскільки саме від законності процедури відведення земель залежить наявність або відсутність правових підстав для виникнення права постійного користування земельними ділянками.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані докази, суд вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з огляду на наступне:

Статтею 1 Закону України «Про судову експертизу» визначено, що судова експертиза це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Частиною 2 статті 98, пунктом 1 частини 1 статті 99 ГПК України передбачено, що предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за умови, що для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.

Таким чином, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмету доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Призначення експертизи є правом, а не обов`язком господарського суду, при цьому, питання призначення експертизи вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням предмета, підстав позову та обставин справи. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 08.12.2021 у справі №910/18570/17; від 14.12.2021 у справі № 910/9564/20; від 24.11.2021 у справі №914/1396/20; від 17.12.2020 у справі № 910/7426/17.

Частиною 2 статті 76 ГПК України визначено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Запропоноване відповідачем для експерта питання про відповідність документації із землеустрою, її затвердження та погодження вимогам земельного законодавства та іншим нормативно-правовим актам з питань землеустрою та землекористування, які діяли на момент її розроблення та затвердження, та нормативно-правовим документам, чинним на час розгляду справи, не є предметом спору у справі №920/571/26.

Прокурор, обґрунтовуючи позовні вимоги зазначає, що право постійного користування Буринського агролісництва ( на цей час ДП «Конотопський лісгосп») виникло на підставі рішення Сумської обласної ради від 19.10.2000 «Про вилучення і надання земельних ділянок для несільськогосподарських потреб», яким обласна рада відповідно до проектів відведення земельних ділянок та враховуючи згоду землевласників та землекористувачів, сільських, селищних, міських та районних рад, вирішила вилучити та надати у постійне користування землі сільських, селищних та міських рад Сумської області дочірнім агролісогоподарським підприємствам Сумського обласного комунального агролісогосподарського підприємства «Сумиоблагроліс» для ведення лісового господарства в розрізі суб`єктів земельних відносин на площах та угіддях згідно з додатком.

Таким чином, Проект відведення земельних ділянок ДП «Буринське Агролісництво» для ведення лісового господарства на території Буринського району із земель запасу сільських рад не є правовстановлюючим документом. Його відповідність вимогам земельного законодавства та іншим нормативно-правовим актам з питань землеустрою та землекористування, які діяли на момент його розроблення та затвердження, не входить в предмет доказування в цій справі.

Щодо клопотання відповідача про залишення позову без розгляду (вх.№4398).

Представник відповідача подав клопотання про залишення позову без розгляду, в якому просить суд позов залишити без розгляду обгрунтовуючи зазначене рішенням (висновоком) Конституційного Суду України від 03.12.2025 №6-р(II)/2025, положення ст. 11 ГПК України та правовою позицією Верховного Суду, викладену у постанові від 08.07.2026 у справі №910/16365/25 щодо застосування частини третьої статті 23 Закону України Про прокуратуру.

У поданих запереченнях прокурор вважає, що позов прокурора у цій справі обґрунтований порушенням інтересів держави, що полягають у незаконній реєстрації права комунальної власності за Буринською міською радою на спірні земельні ділянки, які частково накладаються на землі, які перебувають у постійному користуванні ДП «Конотопський лісгосп» та є спільною власністю територіальних громад, сіл, селищ, міст Сумської області, управління якою здійснює Сумська обласна рада. Також прокурором обґрунтована виключність підстав для представництва інтересів держави в суді у зв`язку з бездіяльністю Сумської обласної ради та нездійсненням захисту цих інтересів протягом розумного строку.

Статтею 14 Конституції України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Аналогічні положення містяться і у ст. ст. 1, 2 ЗК України, відповідно до яких земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Земельні відносини це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

У даному випадку, порушення інтересів держави полягає в безпідставному вибутті із володіння Сумської обласної ради земельних ділянок лісогосподарського призначення, а саме незаконної реєстрації права власності Буринської міської ради, чим грубо порушуються норми Конституції України, Земельного та Лісового кодексів України, підривається авторитет держави в особі органів місцевого самоврядування та виконавчої влади, які уповноваженні на виконання функцій держави та реалізації державної політики на конкретній території.

Зволікання у вирішенні питання щодо повернення спірних земельних ділянок призводить до тривалої неможливості постійного користувача ДП «Конотопський лісгосп» здійснювати лісогосподарську діяльність, а також передбачені чинним законодавством заходи щодо охорони лісу, що унеможливлює забезпечення раціонального використання відповідних природних ресурсів.

Отже, наявні виключні підстави, передбачені ст. 131-1 Конституції України для представництва прокурором інтересів держави у цій справі.

При цьому висновки щодо застосування положень статті 23 Закону України «Про прокуратуру» з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 03.12.2025 № 6-р(ІІ)/2025 викладені постановах Верховного Суду від 28.07.2026 у справі № 908/1614/25, від 14.07.2026 у справі № 914/3261/24 та від 22.09.2026 у справі № 910/16412/25, від 01.10.2026 у справі № 910/6143/26.

Зокрема Верховний Суд виснував, що окремі приписи абз. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», що визнані неконституційними, втрачають чинність із 01.01.2027, отже рішення Конституційного Суду України від 03.12.2025 № 6-р(ІІ)/2025 не поширюється на правовідносини щодо представництва прокурором інтересів держави в суді, які виникли під час чинності окремих приписів абз. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», визнаних неконституційними, та продовжують існувати після втрати ними чинності. Водночас прокурор при зверненні до суду повинен навести виключність випадку для здійснення прокуратурою представництва інтересів держави в суді.

Враховуючи викладене, а також те, що прокурором під час звернення до суду з вказаним позовом належним чином обґрунтовано наявність виключного випадку для представництва інтересів держави в особі Сумської обласної ради, та дотримано процедуру, передбачену статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», посилання Буринської міської ради на Рішенням Конституційного Суду України від 03.12.2025 №6-р(ІІ)/2025 не можуть бути прийнятими до уваги.

Позивач у своїх запереченнях просить відмовити у задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду та зазначає про те, що прокурором обгрунтовано наявність підстав представництва під час звернення з даним позовом, тому посилання відповідача на рішення Конституційного Суду України від 03.12.2025 №6-р(II)/2025 та правову позицію Верховного Суду у справі №910/16365/25 є необгрунтованим.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані докази, суд вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з огляду на наступне:

Відповідно до п. 3 ст.131-1 Конституції України на прокуратуру покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, визначених законом.

Згідно зі ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до частини четвертої статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до ст. 23 Закону України Про прокуратуру представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України Про прокуратуру, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, суд не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи.

Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України Про прокуратуру, і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові.

Рішенням від 03.12.2025 № 6-р(II)/2025 Конституційний Суд України визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України „Про прокуратуру від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами в тім, що вони надають прокуророві можливість здійснювати представництво інтересів держави в суді у зв`язку з нездійсненням або неналежним здійсненням захисту цих інтересів органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Конституційний Суд України виходив, зокрема, з оцінного характеру понять "не здійснює" та "неналежним чином здійснює", відсутності в законі чітко встановлених критеріїв визначення відповідних випадків та, як наслідок, надмірної дискреції прокурора і суду під час вирішення питання щодо наявності підстав для представництва інтересів держави.

Водночас у рішенні Конституційний Суд України чітко визначив, що окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України „Про прокуратуру від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами визнані неконституційними, втрачають чинність із 1 січня 2027 року; рішення Конституційного Суду України не поширюється на правовідносини щодо представництва прокурором інтересів держави в суді, які виникли під час чинності окремих приписів абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України „Про прокуратуру від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнаних неконституційними, та продовжують існувати після втрати ними чинності.

Рішення Конституційного Суду України є обов`язковим.

Аналогічне розуміння темпоральної дії Рішення Конституційного Суду України від 03.12.2025 № 6-р(ІІ)/2025 відображене Великою Палатою Верховного Суду в пункті 139 постанови від 10.12.2025 у справі № 344/12305/18, у якому, звернувши увагу на визнання відповідних положень ст.23 Закону України "Про прокуратуру" неконституційними, Велика Палата Верховного Суду водночас прямо відтворила застереження Конституційного Суду України про непоширення його рішення на правовідносини щодо представництва, які виникли під час чинності цих приписів та продовжують існувати після втрати ними чинності.

Таким чином, визнання окремих приписів ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" неконституційними саме по собі не є тотожним їх негайній втраті чинності з дня ухвалення Рішення Конституційного Суду України. Вирішуючи питання про наслідки встановленої неконституційності, Конституційний Суд України скористався наданим йому Конституцією України повноваженням визначити інший момент втрати чинності відповідними положеннями закону та прямо відтермінував його до 01.01.2027.

Відтак до настання визначеного Конституційним Судом України моменту втрати чинності відповідні приписи формально залишаються складовою чинного законодавчого регулювання, а оцінка правовідносин, які виникли в цей період, не може здійснюватися без врахування встановленого самим Конституційним Судом темпорального режиму дії його Рішення.

Рішення Конституційного Суду України від 03.12.2025 № 6-р(ІІ)/2025 з врахуванням встановленого ним самим порядку втрати чинності відповідними приписами ст.23 Закону України "Про прокуратуру", а також висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у пункті 139 постанови від 10.12.2025 у справі № 344/12305/18, не дає підстав для автоматичного висновку про відсутність у прокурора повноважень на звернення з цим позовом.

У постанові від 08.07.2026 у справі № 910/16365/25 Верховний Суд погодився з висновком про відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави, зокрема, з огляду на те, що звернення прокурора до компетентних органів та подання позову відбулися після ухвалення Рішення Конституційного Суду України від 03.12.2025 № 6-р(ІІ)/2025 та з урахуванням положень ч. 6, 7 ст. 11 ГПК України.

Однак наведений висновок підлягає застосуванню з урахуванням конкретних обставин справи, в якій його сформульовано та не усуває необхідності врахування правових наслідків, безпосередньо визначених Конституційним Судом України у резолютивній частині Рішення № 6-р(ІІ)/2025, а також правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у пункті 139 постанови від 10.12.2025 у справі № 344/12305/18.

Положення ч. 6 ст.11 ГПК України, за змістом яких суд у разі висновку про суперечність закону Конституції України не застосовує такий закон, не можуть тлумачитися відокремлено від положень Конституції України про юридичну силу та обов`язковість рішень Конституційного Суду України і застосовуватися у спосіб, який фактично змінює визначений самим Конституційним Судом момент втрати чинності положеннями закону, конституційність яких уже була предметом конституційного контролю.

Інше тлумачення фактично означало б надання суду загальної юрисдикції можливості самостійно змінити встановлені Конституційним Судом України темпоральні наслідки його рішення та прирівняти дату визнання норми неконституційною до дати втрати нею чинності всупереч прямій вказівці пункту 3 резолютивної частини Рішення № 6-р(ІІ)/2025.

Тому сам по собі факт ухвалення 03.12.2025 Рішення Конституційного Суду України №6-р(ІІ)/2025, за умови, що визнані неконституційними приписи відповідно до прямо визначеного Конституційним Судом порядку втрачають чинність лише з 01.01.2027, не є безумовною та самодостатньою підставою для висновку про відсутність у прокурора представницьких повноважень у кожній справі, розпочатій до вказаної дати, а вирішення такого питання потребує оцінки конкретних обставин виникнення відповідних правовідносин, характеру інтересу держави, статусу компетентного органу та фактичної поведінки цього органу щодо захисту відповідного інтересу.

Суд встановив, що у справі № 920/571/26 прокурор обґрунтував представництво інтересів держави в суді, зазначив про наявність виключного випадку порушення інтересів держави, що полягають у незаконній реєстрації права комунальної власності за Буринською міською радою на спірні земельні ділянки, які частково накладаються на землі, які перебувають у постійному користуванні ДП «Конотопський лісгосп» та є спільною власністю територіальних громад, сіл, селищ, міст Сумської області, управління якою здійснює Сумська обласна рада.

Прокурор вказав на конкретне порушення майнового інтересу держави, наявність належного компетентного органу, його обізнаність із таким порушенням та прямо повідомлену ним неможливість самостійно забезпечити судовий захист відповідного інтересу.

Оскільки прокурор належним чином обґрунтував порушення інтересів держави, необхідність їх судового захисту, статус Сумської обласної ради як компетентного органу та фактичні обставини нездійснення ним такого захисту, суд вважає, що прокурор підтвердив наявність підстав для представництва інтересів держави у цій справі, у зв`язку з чим відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду.

Щодо закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Згідно з ст. 177 ГПК України підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

Відповідно до ст. 185 ГПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу, крім іншого, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Судом було з`ясовано всі питання, які підлягають вирішенню під час підготовчого засідання, а тому суд закриває підготовче провадження та призначає справу до судового розгляду справи по суті.

Керуючись ст. ст. 99, 177, 181, 182, 183, 185, 226, 234, 235, 254 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання представника відповідача про призначення судової земельно-технічної експертизи (вх.№2864) відмовити.

2. У задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду (вх.№4398) відмовити.

3. Закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.

4. Розгляд справи по суті призначити на 11.11.2026, 11:00. Судове засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Сумської області за адресою: м. Суми, проспект Шевченка Тараса, 18/1, зал судового засідання № 5.

5. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення. Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвала підписана суддею 16.10.2026.

СуддяО.Ю. Резніченко