Рішення № 140655411, 12.10.2026, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" жовтня 2026 р. м. Рівне Справа № 918/1065/26

Господарський суд Рівненської області у складі судді Марач В.В., при секретарі судового засідання Мельник В.Я., розглянувши у загальному позовному провадженні матеріали справи

за позовом Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (79005, м. Львів, вул. Коперника, 4, код ЄДРПОУ 20812013)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП Шляхбуд" (33027, м. Рівне, вул. Данила Галицького, буд. 19, офіс 419, код ЄДРПОУ 41085274)

про стягнення 272 000 грн 00 коп..

В судовому засіданні приймали участь:

від позивача: Андрушко С.В.;

від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Західне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулося в Господарський суд Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП Шляхбуд" про стягнення 272 000 грн 00 коп. пені.

Даний позов обгрунтовує наступним. За результатами розгляду Адміністративною колегією Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України справи про порушення відповідачем законодавства про захист економічної конкуренції прийнято рішення №63/47-р/к від 07.06.2024, яким визнано, що відповідач вчинив порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене п. 4 ч. 2 ст. 6, п. 1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів.

Позивач зазначає, що за вчинене порушення законодавства про захист економічної конкуренції, вказане в пункті 1 резолютивної частини цього рішення, вирішено накласти на "НВП Шляхбуд" штраф у розмірі 272 000 грн 00 коп.. Рішення від 07.06.2024 № 63-02/1696е надіслані Відповідачу, що підтверджується списком згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих АТ «Укрпошта» №114, службовим чеком АТ «Укрпошта», рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0600929261558 та відстеженням поштового відправлення АТ «Укрпошта» №0600929261558. Дане поштове відправлення не було вручене Відповідачу та повернуто відправнику з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

У зв`язку із неможливістю вручити Відповідачу рішення Відділення, на підставі частини першої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», оприлюднило в офіційному друкованому органі - газеті «Урядовий кур`єр» від 13.07.2024 № 142 (7802) - інформацію про прийняте рішення, тобто, рішення вважається таким, що вручене Відповідачу 24.07.2024. Останнім днем добровільної сплати Відповідачем штрафу, що накладений згідно з рішенням було 25.09.2024, двомісячного строку оскарження Відповідачем рішення до господарського суду було 25.09.2024.

Позивач зазначає, що Відповідач, протягом вищенаведених строків не сплатив штраф, що накладений згідно з рішенням (не надіслав Відділенню документ, що підтверджує сплату Відповідачем штрафу, який накладений згідно з рішенням); оскаржив рішення Відділення до системи господарських судів.

У зв`язку із оскарженням Відповідачем рішення Позивача, Господарський суд Львівської області 02.04.2025, прийняв рішення у справі №914/1951/24, яким відмовив у позові.

Позивачем видано Наказ від 14.07.2025 № 63/63-Ю про стягнення з Відповідача штрафу в дохід загального фонду Державного бюджету України, який був пред`явлений для примусового виконання до органів Державної виконавчої служби.

Позивач зазначає, що Відділення не отримувало від Відповідача, а також і від органів Державної виконавчої служби документів, що підтверджують сплату штрафу, накладеного згідно з рішенням Відділення.

Враховуючи вищенаведені обставини, норми Закону України «Про захист економічної конкуренції» Позивачем здійснено розрахунок суми пені, яку просить стягнути з Відповідача.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 31.08.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Призначено розгляд справи у підготовчому засіданні.

Товариство з обмеженою відповідальністю "НВП Шляхбуд" відзиву на позов суду не подало, причин неподання не повідомило.

Частиною 9 статті 169 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 21.09.2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судове засідання 12.10.2026 року не з`явився представник відповідача, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, зокрема, в його Електронний кабінет, причин неявки в судове засідання не повідомив.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч.3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Відтак, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Під час розгляду справи по суті представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві.

Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками судового процесу, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, з`ясувавши обставини на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, безпосередньо дослідивши докази у справі, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню. При цьому господарський суд керувався наступним.

Згідно з рішенням адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі по тексту Відділення, Позивач) від 07.06.2024 № 63/47-р/к (далі - рішення):

визнано, що Відповідач вчинив порушення законодавства про захист економічної конкуренції, що передбачене пунктом 4 частини другої статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення антиконкурентно узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів;

на Відповідача накладено штраф у розмірі 272 000 гривень.

Законом України «Про захист економічної конкуренції» встановлено спеціальний порядок виконання та оскарження рішень органів Антимонопольного комітету України, тобто, під час виконання та оскарження рішення необхідно дотримуватись такого порядку щодо:

вручення рішень - частина перша статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» - «Рішення ... надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб. У разі, якщо вручити рішення немає можливості, зокрема, внаслідок:

відсутності фізичної особи за останнім відомим місцем проживання (місцем реєстрації);

відсутності посадових осіб чи уповноважених представників суб`єкта господарювання, органу адміністративно-господарського управління та контролю за відповідною юридичною адресою, - рішення ... органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення ... в офіційному друкованому органі (газета Кабінету Міністрів України «Урядовий кур`єр»)»;

виконання рішення - частина друга статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» - «Рішення . є обов`язковим до виконання. Рішення . набирають чинності з дня їх прийняття»;

сплати штрафу - частина третя статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» - «Особа, на яку накладено штраф рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Строки, передбачені абзацом першим цієї частини, зупиняються на час розгляду судом справи про оскарження рішення органу Антимонопольного комітету України у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, а також на час проведення перевірки чи перегляду рішення у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органом Антимонопольного комітету України.

Нарахування пені припиняється з дня сплати штрафу, накладеного рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Відповідно до частини п`ятої статі 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України».

За приписами цієї ж статті нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом:

справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу;

відповідного рішення (постанови) господарського суду.

Нарахування пені зупиняється на час розгляду органом Антимонопольного комітету України заяви особи, на яку накладено штраф, про перевірку чи перегляд рішення у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

За приписами частини сьомої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у разі несплати пені органи Антимонопольного комітету України стягують пеню в судовому порядку»

Частинами восьмою та дев`ятою статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачено у разі якщо протягом строку, встановленого абзацом першим частини третьої цієї статті, рішення органу Антимонопольного комітету України не виконується, ... голова територіального відділення Антимонопольного комітету України видає наказ про примусове виконання рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого за результатами розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у тому числі про стягнення штрафу.

Наказ Голови Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України про примусове виконання рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого за результатами розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у тому числі про стягнення штрафу, є виконавчим документом, який пред`являється до органів державної виконавчої служби для примусового виконання в порядку, визначеному законом.

Відповідно до частини тринадцятої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» протягом п`яти днів з дня сплати штрафу та пені суб`єкт господарювання зобов`язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу, пені.

На підставі частини першої статті 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» Заявник, відповідач, третя особа мають право повністю або частково оскаржити рішення, розпорядження органу Антимонопольного комітету України, передбачені статтями 36 і 48 цього Закону, до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення, розпорядження. Зазначений строк не підлягає поновленню.

Рішення з повідомленням Відділення від 10.06.2024 № 63-02/1696е надіслані Відповідачу, що підтверджується списком згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих АТ «Укрпошта» №114, службовим чеком АТ «Укрпошта», конвертом поштового відправлення №0600929261558 та відстеженням поштового відправлення АТ «Укрпошта» №0600929261558. Дане поштове відправлення не було вручене Відповідачу.

У зв`язку із неможливістю вручити Відповідачу рішення Відділення, на підставі частини першої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», оприлюднило в офіційному друкованому органі - газеті «Урядовий кур`єр» від 13.07.2024 № 142 (7802) - інформацію про прийняте рішення, тобто, рішення вважається таким, що вручене Відповідачу 24.07.2024.

На підставі вищенаведених обставин та норм Закону України «Про захист економічної конкуренції» констатується, що останнім днем:

добровільної сплати Відповідачем штрафу, що накладений згідно з рішенням було 25.09.2024;

двомісячного строку оскарження Відповідачем рішення до господарського суду було 25.09.2024.

Відповідач, протягом вищенаведених строків:

не сплатив штраф, що накладений згідно з рішенням (не надіслав Відділенню документ, що підтверджує сплату Відповідачем штрафу, який накладений згідно з рішенням);

оскаржив рішення Відділення до системи господарських судів;

подав заяву до Антимонопольного комітету України про перевірку рішення адміністративної колегії Відділення.

У зв`язку із оскарженням Відповідачем рішення Відділення Господарський суд Львівської області:

12.08.2024, згідно з ухвалою, прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 914/1951/24;

02.04.2025, прийняв рішення у справі № 914/1951/24, яким відмовив у позові повністю.

У зв`язку із оскарженням Відповідачем рішення Відділення Антимонопольний комітет України:

15.08.2024, прийняв розпорядження, яким прийнято до розгляду заяву ТОВ «НВП Шляхбуд» від 31.07.2024 б/н про перевірку рішення адміністративної колегії Відділення від 07.06.2024 № 63/47-р/к у справі № 63/4-01-139-2020;

16.01.2025, прийняв рішення, яким рішення Відділення від 07.06.2024 № 63/47-р/к у справі № 63/4-01-139-2020 залишено без змін.

Отже, Рішення Відділення є законним та відповідно до частини другої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» та статті 22 Закону України «Про Антимонопольний комітет» є обов`язковим до виконання.

Абзацом другим частини 3 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачено зупинення строку для сплати штрафу на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного Комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду.

Тривалість такого зупинення визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (наприклад, у суді першої інстанції - від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній; у судах апеляційної та касаційної інстанцій - від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови), і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи в суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснюються.

Вказану правову позицію, щодо застосування строків у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, викладено у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.06.2022 у справі № 917/530/21, від 11.06.2019 у справі № 910/9272/18, від 22.01.2019 у справі № 915/304/18, від 19.03.2019 у справі № 904/3536/18 та від 27.11.2018 у справі № 910/4081/18.

Отже, строк для добровільної сплати Відповідачем штрафу, накладеного рішенням Відділення, зупинився з 12.08.2024 (винесення ухвали судом першої інстанції про відкриття провадження у справі № 914/1951/24) до 25.09.2024 (встановлений строк для добровільної сплати штрафу) - що становить 45 днів.

Таким чином, з урахуванням обмежень, щодо зупинення строку для сплати штрафу, перебіг строку для добровільної сплати штрафу, накладеного рішенням Відділення, подовжився до 17.05.2025 (розраховано з наступної дати після прийняття судом першої інстанції рішення від 02.04.2025 у справі № 914/1951/24 про визнання недійсним рішення Відділення).

Абзац другий частини 3 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» (щодо зупинення двомісячного строку для сплати штрафу) застосовується у разі якщо ухвала про відкриття провадження у справі про визнання недійсним рішення Відділення винесена судом до встановленого строку для добровільної сплати штрафу.

Відповідно в такому випадку строк для добровільної сплати штрафу, накладеного рішенням Відділення, зупинився з дати винесення судом ухвали про відкриття провадження у справі про визнання недійсним рішення Відділення до встановленого строку для добровільної сплати штрафу та перебіг строку для добровільної сплати штрафу подовжився з наступної дати після прийняття судом рішення у справі про визнання недійсним рішення Відділення на ту кількість днів на яку було зупинено.

Відділенням видано Наказ від 14.07.2025 № 63/63-Ю про стягнення з Відповідача штрафу в дохід загального фонду Державного бюджету України, який був пред`явлений для примусового виконання до органів Державної виконавчої служби.

Відділення не отримувало від Відповідача, а також і від органів Державної виконавчої служби документів, що підтверджують сплату штрафу, накладеного згідно з рішенням Відділення.

Нарахування та стягнення пені, передбаченої частиною п`ятою статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», має обов`язковий характер та не потребує прийняття будь-якого рішення органу державної влади про її застосування і у зв`язку із цим не підпадає під ознаки адміністративно-господарських санкцій (вказану правову позицію викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.02.2018у справі № 914/607/17).

Отже, нарахування пені за прострочення сплати Відповідачем штрафу, накладеного рішенням Відділення, зупинялось:

Період Інстанція

12.08.2024 - 02.04.2025 розгляд Судом першої інстанції справи № 914/1951/24

15.08.2024 - 16.01.2025 перегляд Антимонопольним Комітетом України рішення Відділення від 07.06.2024 № 63/47-р/к у справі № 63/4-01-139-2020.

Враховуючи вищенаведені обставини, норми Закону України «Про захист економічної конкуренції» Відділенням здійснено обґрунтований розрахунок суми пені, що стягується з Відповідача:

272 000 грн. - сума штрафу, що накладена на Відповідача згідно з рішенням,

1, 5 % - розмір пені за кожний день прострочення сплати штрафу відповідно до частини п`ятої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції»,

272 000 грн. : 100 % х 1,5 % = 4 080 грн. - розрахована сума пені за кожний день прострочення сплати Відповідачем штрафу, що накладена згідно з рішенням,

24.07.2024 дата вручення Відповідачу рішення,

25.07.2024 - 25.09.2024 - строк для добровільної сплати Відповідачем штрафу, що накладений відповідно до рішення,

12.08.2024 - 25.09.2024 - період (45 днів) зупинення двомісячного строку для добровільної сплати Відповідачем штрафу, накладеного згідно з рішенням:

12.08.2024 - винесення ухвали судом першої інстанції про відкриття провадження у справі № 914/1951/24, 25.09.2024 - встановлений строк для добровільної сплати штрафу,

18.05.2025 - 24.07.2025 - період (67 дні) нарахування пені:

18.05.2025 - наступний день після двомісячного строку для сплати штрафу, накладеного рішенням Відділення ), 24.07.2025 - останній день необхідності нарахування пені,

4 080 грн. х 67 днів = 273 360 грн., однак, на підставі частини п`ятої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного згідно з рішенням, тому, пеня складає 272 000 грн. - сума пені, яка підлягає до сплати Відповідачем за прострочення сплати штрафу, що накладений згідно з рішенням.

Відповідно до статті 25 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб`єктів господарювання територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв`язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають позови до суду, в тому числі про стягнення несплаченої у добровільному порядку пені.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

У відповідності до пункту 4 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Поняття і види доказів викладені у статті 73 ГПК України, згідно якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).

Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на вищевказане, та те, що Позивач довів належними та допустимими доказами невиконання Відповідачем у встановлений законом строк рішення Адміністративної колегієї Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №63/47-р/к від 07.06.2024, а Відповідач вказаного не спростував, позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за розгляд справи у суді першої інстанції покладається на відповідача.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП Шляхбуд" (33027, м. Рівне, вул. Данила Галицького, буд. 19, офіс 419, код ЄДРПОУ 41085274) до Державного бюджету України пеню у розмірі 272 000 гривень.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП Шляхбуд" (33027, м. Рівне, вул. Данила Галицького, буд. 19, офіс 419, код ЄДРПОУ 41085274) на користь Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (79005, м. Львів, вул. Коперника, 4, код ЄДРПОУ 20812013) судовий збір у сумі 3 264 гривень.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення підписано 15 жовтня 2026 року.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Суддя Марач В.В.