Ухвала суду № 140655189, 15.10.2026, Центральний районний суд м. Миколаєва

Центральний районний суд м. Миколаєва

справа № 490/8897/26

провадження 1-м/490/1/2026

У Х В А Л А

15 жовтня 2026 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку Федерального окружного суду США Середнього округу Флориди (відділ міста Тампа) від 12.01.2017 року у відповідність із законодавством України стосовно засудженого:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за участю:

представника Міністерства юстиції України - ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

В С Т А Н О В И В:

До Центрального районного суду м. Миколаєва суду надійшло клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку Федерального окружного суду США Середнього округу Флориди (Відділ м. Тампа) від 12.01.2017 року у відповідність із законодавством України стосовно засудженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування клопотання Міністерством юстиції України зазначено, що ОСОБА_3 засуджено вироком Федерального окружного суду США Середнього округу Флориди (Відділ м. Тампа) від 12.01.2017 року до покарання у виді 300 місяців (25 років) позбавлення волі; кінець відбуття строку покарання 06.11.2040 року.

ОСОБА_3 засуджено за вчинення злочинів, які передбачені:

- пунктом (а) статті 70503, пунктами (а), (b) статті 70506 розділу 46 та пунктами (b) (1) (B) (ii) статті 960 розділу 21 Кодексу США (змова з метою зберігання та розповсюдження п`яти або більше кілограмів кокаїну під час перебування на борту судна, що знаходиться під юрисдикцією США);

- пунктом (а) статті 70503, пунктом (b) статті 70506 розділу 46, статтею 2 розділу 18 та пунктами (b) (1) (В) (іі) статті 960 розділу 21 Кодексу США (сприяння зберіганню з наміром розповсюдження п`яти або більше кілограмів кокаїну під час перебування на борту судна, що знаходиться під юрисдикцією США), що є також караними діяннями відповідно до статті 307 Кримінального кодексу України.

ОСОБА_3 висловив бажання бути переданим в Україну (заяви засудженого від 03.02.2023 року та 08.02.2023 року, отримані з листом Посольства України у Сполучених Штатах Америки від 24.02.2023 року № 6147/14-627-21013). ОСОБА_3 є громадянином України, що підтверджується листом ДМС в Миколаївській області від 08.03.2023 року за № 6.5-3319/6-23.

20 серпня 2026 року наказом Міністерства юстиції України № 2131/5 прийнято рішення про прийняття в Україну засудженого вироком суду США громадянина України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до статей 2, 3 Конвенції про передачу засуджених осіб 1983 року, до статей 605, 606, 609-611 КПК України, пунктів 6-9, 12-14 Розділу XII Інструкції про порядок здійснення міжнародного співробітництва з питань взаємної правової допомоги, видачі правопорушників (екстрадиції), передачі (прийняття) засуджених осіб, виконання вироків та інших питань міжнародного судового співробітництва у кримінальному провадженні під час судового провадження, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 19.08.2019 року за № 2599/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22.08.2019 року за № 956/33927, підпункту 35, пункту 2.6 Розподілу обов`язків та повноважень, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 31.12.2025 року за № 2875/к (із змінами, внесеними наказом від 13.07.2026 року № 956/1194/к), та у зв`язку з запитом Департаменту юстиції Сполучених Штатів Америки від 08.07.2022 року за № 64055-018, повторно отриманий 01.06.2026 року.

Представник Міністерства юстиції України ОСОБА_4 в судовому засіданні клопотання підтримала в повному обсязі, просила його задовольнити з підстав, зазначених у ньому та привести вирок Федерального окружного суду США Середнього округу Флориди (Відділ м. Тампа) від 12.01.2017 року стосовно засудженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у відповідність із законодавством України.

Прокурор в судовому засіданні клопотання Міністерства юстиції України підтримав в повному обсязі та просив кваліфікувати дії ОСОБА_3 за законодавством України, а саме: ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 307 КК України та призначити йому покарання у виді 12 років позбавлення волі без конфіскації майна.

Заслухавши думку учасників, дослідивши клопотання та матеріали, долучені в його обґрунтування, суд приходить до такого висновку.

Відповідно до ст. 7 ч. 1 Кримінального Кодексу України, громадяни України, які вчинили злочини за межами своєї держави, підлягають кримінальній відповідальності за цим Кодексом.

Вирок суду іноземної держави може бути визнаний і виконаний на території України у випадках і в обсязі, передбачених міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України (стаття 602 КПК України).

Статтею 9 Конституції України та статтею 19 Закону України «Про міжнародні договори України» визначено що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Відповідно до частини 1 статті 610 Кримінального процесуального кодексу України клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України розглядає суд першої інстанції за останнім відомим місцем проживання засудженої особи в Україні або за місцем знаходження Міністерства юстиції України.

Згідно ч. 3 ст. 610 КПК України, під час розгляду клопотання Міністерства юстиції України суд визначає статті (частини статей) закону України про кримінальну відповідальність, якими передбачена відповідальність за кримінальне правопорушення, вчинене засудженим громадянином України, і строк позбавлення волі, визначений на підставі вироку суду іноземної держави.

Відповідно до ст. 610 ч. 4 КПК України при визначенні строку покарання у виді позбавлення волі, що підлягає відбуванню на підставі вироку суду іноземної держави суд дотримується тривалості призначеного таким вироком покарання, крім таких випадків: 1) якщо законом України про кримінальну відповідальність за кримінальне правопорушення максимальний строк позбавлення волі є меншим, ніж призначений вироком суду іноземної держави, суд визначає максимальний строк позбавлення волі, передбачений кримінальним законом України; 2) якщо строк покарання, призначений вироком суду іноземної держави, є меншим, ніж мінімальний строк, передбачений санкцією Кримінального кодексу України за відповідне кримінальне правопорушення, суд дотримується строку, визначений вироком суду іноземної держави.

Частиною 1 статті 9 Конвенції про передачу засуджених осіб 1983 року визначено, що компетентні власті держави виконання вироку визнають вирок і таким чином замінюють міру покарання, призначену в державі визначення вироку, мірою покарання, передбаченою законодавством держави виконання вироку за такий самий злочин, згідно з положеннями статті 11.

Статтею 11 Конвенції про передачу засуджених осіб встановлено, що у випадку заміни вироку застосовуються процедури, передбачені законодавством держави виконання вироку.

Замінюючи вирок, компетентний орган:

a) повинен врахувати зроблені щодо фактів висновки, які ясно викладені або припускаються в рішенні, ухваленому державою винесення вироку;

b) не може замінювати міру покарання, що передбачає позбавлення волі, грошовим штрафом;

c) повинен зарахувати у строк покарання весь період, впродовж якого засуджена особа була позбавлена волі;

d) не повинен посилювати кримінальне покарання засудженої особи і не повинен вважати обов`язковими жодні мінімальні строки позбавлення волі, які законодавство держави виконання вироку може передбачати за вчинення злочину або злочинів.

ОСОБА_3 є громадянином України, що підтверджується листом ДМС в Миколаївській області від 08.03.2023 року за № 6.5-3319/6-23.

Засуджений ОСОБА_3 надав згоду бути переданим в Україну для подальшого відбування покарання з усвідомленням усіх правових наслідків такої передачі, що підтверджується його заявами від 03.02.20223 року та 08.02.2023 року.

Наказом Міністерства юстиції України № 2131/5 від 20.08.2026 року прийнято рішення про прийняття в Україну засудженого вироком Федерального окружного суду США Середнього округу Флориди (Відділ м. Тампа) від 12.01.2017 року громадянина України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ОСОБА_3 засуджено за вчинення злочину, передбаченого: пунктом (а) статті 70503, пунктами (а), (b) статті 70506 розділу 46 та пунктами (b) (1) (B) (ii) статті 960 розділу 21 Кодексу США (змова з метою зберігання та розповсюдження п`яти або більше кілограмів кокаїну під час перебування на борту судна, що знаходиться під юрисдикцією США); пунктом (а) статті 70503, пунктом (b) статті 70506 розділу 46, статтею 2 розділу 18 та пунктами (b) (1) (В) (іі) статті 960 розділу 21 Кодексу США (сприяння зберіганню з наміром розповсюдження п`яти або більше кілограмів кокаїну під час перебування на борту судна, що знаходиться під юрисдикцією США), що є також караними діяннями відповідно до ч. 5 ст. 27, ч. 3 статті 307 Кримінального кодексу України.

Відповідно до частини 1 ст. 7 КК України, громадяни України, які вчинили злочини за межами своєї держави, підлягають кримінальній відповідальності за цим Кодексом. При цьому суд України не вправі ревізувати висновки суду іншої держави щодо встановлених ним фактичних обставин справи.

Відповідно до ст. 10 Конвенції про передачу засуджених осіб від 21.03.1983 року, яка для України набрала чинності з 01.01.1996 року у разі продовження виконання вироку держава дотримується характеру і тривалості покарання, призначеного державою винесення вироку. Однак, якщо це покарання за своєю природою або тривалістю є несумісним із законодавством держави виконання вироку або якщо її законодавство цього вимагає, ця держава може на основі судової або адміністративної постанови співвіднести призначену міру покарання з покаранням чи заходом, передбаченим її власним законодавством за вчинення аналогічного злочину. За своїм характером таке покарання або такий захід повинні у міру можливості відповідати покаранню або заходу, призначеному у вироці для виконання. Покарання чи захід за своїм характером або своєю тривалістю не може бути більш суворим, ніж міра покарання, призначена в державі винесення вироку, і не може перевищувати максимальні строки позбавлення волі, передбачені законодавством держави виконання вироку.

Згідно вироку Федерального окружного суду США Середнього округу Флориди (Відділ м. Тампа) від 12.01.2017 року, 07 листопада 2015 року літак митного і прикордонного патруля виконував звичайне патрулювання в Карибському регіоні з високим рівнем незаконного обігу наркотиків. Літак виявив вітрильник у міжнародних водах приблизно в 56 милях на південь від Домініканської Республіки. Спираючись на спостереження, літак підняв по тривозі берегову охорону США (USCG). USCG сіла на борт вітрильника і провела перевірку безпеки. Члени абордажної команди виявили на борту кілька упаковок кокаїну. ОСОБА_3 відповідав за 370 (триста сімдесят) кілограмів кокаїну. У протоколі не зазначено, що ув`язнений ОСОБА_3 був пов`язаний з наркокартелем або бандою. Під час моментального нападу зброя не застосовувалась. ОСОБА_3 заарештували разом з його спільником ОСОБА_7 .

Дії ОСОБА_3 кваліфіковано, як змова з метою зберігання та розповсюдження п`яти або більше кілограмів кокаїну під час перебування на борті судна, що знаходиться під юрисдикцією США, та сприяння зберіганню з наміром розповсюдження п`яти або більше кілограмів кокаїну під час перебування на борту судна, що знаходиться під юрисдикцією США.

Відповідно до законодавства України про кримінальну відповідальність такі дії ОСОБА_3 слід кваліфікувати за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 307 КК України.

Санкцією ч. 3 ст. 307 КК України передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від дев`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Вироком Федерального окружного суду США Середнього округу Флориди (Відділ м. Тампа) від 12.01.2017 року до засудженого ОСОБА_3 було застосовано позбавлення волі у вигляді тюремного ув`язнення на загальний термін в 300 (триста) місяців відповідно до пунктів 1 і 2 обвинувального висновку, при чому всі ці терміни будуть перебігати одночасно. Після звільнення з тюремного ув`язнення обвинувачений має перебувати під наглядом протягом 5 років за пунктами 1 і 2, при чому всі ці терміни повинні перебігати одночасно. Також, крім покарання у вигляді позбавлення волі, було призначено штраф в розмірі 200 $, та було звільнено від застосування.

Пунктом d статті 11 Конвенції про передачу засуджених осіб встановлено, що замінюючи вирок, компетентний орган не повинен посилювати кримінальне покарання засудженої особи.

За такого, суд приходить до висновку, що застосування конфіскації майна передбачене санкцією ч. 3 ст. 307 КК України буде погіршувати становище засудженого та суперечити нормам Конвенції про передачу засуджених осіб, оскільки таке додаткове покарання не було призначене вироком суду іноземної держави.

Строк покарання призначений ОСОБА_3 вироком Федерального окружного суду США Середнього округу Флориди (Відділ м. Тампа) від 12.01.2017 року у виді 300 місяців (25 років) позбавлення волі не відповідає строку покарання за аналогічне кримінальне правопорушення за Кримінальним кодексом України, тож суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 максимальне покарання передбачене санкцією ч. 3 ст. 307 КК України у виді 12 років позбавлення волі.

Документи, додані до клопотання, складені за місцем відбування покарання засудженого на території США не свідчать про наявність безумовних обставин, що могли б стати перешкодою для передачі засудженого громадянина України для відбування ним покарання на території України.

З урахуванням наведеного вище, клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку Федерального окружного суду США Середнього округу Флориди (Відділ м. Тампа) від 12.01.2017 року у відповідність із законодавством України стосовно засудженого ОСОБА_3 слід задовольнити та вважати ОСОБА_3 засудженим за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 307 КК України.

Керуючись ст.ст. 9, 11 Конвенції про передачу засуджених осіб 1983 року, ч. 3 ст. 307 КК України, ст.ст. 369-372, 602, 609, 610, 614 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку Федерального окружного суду США Середнього округу Флориди (Відділ м. Тампа) від 12.01.2017 року у відповідність із законодавством України стосовно засудженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Вважати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженим за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 307 КК України до покарання у виді 12 (дванадцяти) років позбавлення волі.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 рахувати з 12 січня 2017 року.

Зарахувати у строк відбуття покарання період тримання під вартою з 08 листопада 2015 року до 12 січня 2017 року.

Ухвала може бути оскаржена органом, що подав клопотання, особою, щодо якої вирішено питання про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України, та прокурором до Миколаївського апеляційного суду через Центральний районний суд м. Миколаєва протягом семи днів.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копії ухвали суду направити до Міністерства юстиції України та центрального органу виконавчої влади у сфері виконання покарань в Україні.

Суддя ОСОБА_1